У Запорізькій області внаслідок артилерійського обстрілу пошкоджено повітряну лінію, що призвело до знеструмлення побутових споживачів. Загалом без електропостачання – 3222 споживачі.
У Сумській області під час повітряної тривоги знеструмлювались підстанції, через що було знеструмлення підприємства та побутових споживачів у двох областях. Живлення відновлено.
У Харківській області через обстріл знеструмлювались підстанції та побутові споживачі.
Також внаслідок несприятливих погодних умов є знеструмлення у 25 населених пунктах у Кіровоградській області, 8 населених пунктах у Чернігівській області та 6 населених пунктах у Одеській області.
Міністр фінансів України Сергій Марченко 11 жовтня підписав Четверту додаткову угоду з рядом Канади щодо додаткового кредиту в обсязі 400 млн канадських доларів (майже 300 млн доларів США).
Про це повідомляє Міністерство фінансів.
Фінансування в рамках укладеної угоди буде спрямоване на забезпечення пріоритетних видатків Державного бюджету України. Кошти буде залучено через Адміністративний рахунок МВФ.
“Канада є одним із лідерів у підтримці України та стратегічним партнером, який надає значну допомогу з перших днів повномасштабного вторгнення. Пряма бюджетна підтримка з лютого 2022 року сягає понад 5 млрд доларів США. Вдячний уряду та громадянам Канади за солідарність з Україною та вкрай важливий внесок у стабільність фінансової системи України”, – зазначив Марченко.
Додатковий кредит надається на строк 10 років, процентна ставка – 1,5% річних. Пільговий період становить 4,5 роки від дати надходження коштів.
Очікується, що кошти найближчим часом надійдуть до загального фонду державного бюджету.
Європейські партнери виділять 435 млн доларів для lifecell LLC та Datagroup-Volia.
Про це повідомив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
“Ці кошти підуть на відновлення телекомунікаційного сектору, купівлю нового обладнання для збільшення покриття фіксованим та мобільним інтернетом в Україні й покращення мобільного звʼязку”, – написав Федоров.
Він зауважив, що невідʼємною частиною нормального життя кожної людини є стабільний звʼязок. Українці повинні мати змогу викликати екстрені служби, спілкуватися з рідними, працювати та навчатися онлайн.
“Зараз важливим фактором для стабільної роботи зв’язку є інвестиції”, – наголосив міністр, і подякував Міжнародній фінансовій корпорації, ЄБРР за підтримки Єврокомісії та уряду Франції за розуміння важливості підтримки сфери телекому.
Одна з поправок встановила військовий збір для військових на рівні 1,5% (пропонували 5%). Загалом же законопроєкт (у версії після комітету):
збільшує військовий збір з 1,5% до 5%
розширює військовий збір для ФОП
передбачає сплату банками 50% від цьогорічного прибутку
збільшує МПЗ для земель
передбачає сплату 25% прибутку фінустановами
впроваджує помісячну звітність з ПДФО (з січня 2025) – раніше говорили, що це потрібно для “економічного бронювання”
збільшує ренти на видобуток щебня
звільняє від оподаткування кешбек
Серед “слуг народу” за проголосували 192 депутати, “Платформи за життя і мир” – 18, один з “Голосу”, 13 з “Відновлення України”, чотири з “За майбутнє” і 15 “Довіри”.
Народний депутат Ярослав Гончаренко припустив, що закон можуть переголосовувати, бо одна зі “збитих” поправок – це близько десяти сторінок тексту.
Міністр оборони Королівства Нідерланди Рубен Брекельманс під час візиту до Києва в неділю пообіцяв масштабні інвестиції на 400 мільйона євро в спільну з Україною розробку безпілотників. Він також пообіцяв поставку подальших винищувачів F‒16 найближчими місяцями. Візит міністра не анонсувався з міркувань безпеки.
«Війна з кожним днем загострюється, Україна збирає все більше бригад, які потребують підтримки та військової техніки. Ми повинні забезпечити безперервність цієї підтримки», – підкреслив Брекельманс.
За його словами, спільна розробка безпілотників поєднає українські інновації з голландським досвідом для вдосконалення технологій, які застосовуються на полі бою.
Ми зосереджуватимемося на різних типах безпілотників, окрім оборонних та оглядових, також на наступальних, оскільки Україні потрібні ці засоби проти військових об’єктів, додав міністр.
Брекельманс підкреслив, що половина запланованої до інвестування суми буде витрачена в Нідерландах, решту буде виділено Україні та іншим країнам. Нідерланди пообіцяли Києву військову допомогу на загальну суму 10 мільярдів євро, з яких наразі витратили 4 мільярди.
За підсумками суботнього візиту до Харкова Брекельманс заявив, що єдиний спосіб захистити місто – це завдавати удари по військових цілях на території Росії.
Брекельманс також повідомив, що перші F‒16, поставлені Нідерландами, вже працюють у повітряному просторі України, інші «будуть доставлені найближчими місяцями, можливо, на початку наступного року». Нідерланди пообіцяли надати загалом 24 винищувачі американського виробництва. Міністр додав, що його країна постачає запчастини, пальне та озброєння для літаків, а також намагається розширити програму підготовки українських пілотів.
Він також повідомив, що Нідерланди намагаються зібрати для України додаткову систему ППО Patriot із запчастин, закуплених у різних країнах, але у них виникли проблеми із закупівлею певних частин. Брекельманс додав, що в Україні вже використовується радіолокаційна станція Patriot, яку передали Нідерланди, і «незабаром буде доставлено три стартові майданчики».
Зростання офіційних зарплат в Україні обумовлене дефіцитом робочої сили та війною, що створює структурні дисбаланси на ринку праці. Найвищі зарплати в ІТ та фінансовій сферах, тоді як найнижчі – у сфері освіти, передають Патріоти України.
Про це йдеться в моніторингу основних подій в економіці України від Мінекономіки. Українські підприємства змушені підвищувати рівень оплати праці, щоб залучити та утримати висококваліфікованих працівників. Середня заробітна плата в країні досягла 21 тисячі гривень, а окремі галузі вже пропонують значно вищі зарплати.
Одним з ключових факторів, що впливає на зростання заробітної плати, є нестача трудових ресурсів. Війна спричинила значні зміни на ринку праці: багато українців були змушені залишити свої робочі місця через мобілізацію до лав Збройних Сил України або через евакуацію за кордон. Це призвело до структурних дисбалансів, коли попит на кваліфікованих працівників значно перевищує пропозицію.
Уряд також зазначає, що наслідки активних бойових дій у 2022 році, такі як руйнування підприємств, інфраструктури та логістичних ланцюгів, впливають на рівень оплати праці у 2023-2024 роках. У деяких галузях ці фактори створили додатковий тиск, що змушує підприємства підвищувати зарплати, щоб не втратити ключових співробітників і підтримувати роботу на необхідному рівні. “Тимчасова втрата значної території, руйнування інфраструктури та дефіцит робочої сили створили значні структурні дисбаланси на ринку праці,” – йдеться у звіті Мінекономіки.
Згідно з даними Державної служби статистики України, у другому кварталі 2024 року середня заробітна плата (до відрахування податків) досягла 20 964 гривень, що на 22,1% вище у порівнянні з аналогічним періодом попереднього року. Крім того, середня “чиста” зарплата (після сплати податків) за резюме на популярних сайтах пошуку роботи становить 20 503 гривень, тоді як у вакансіях роботодавців – 19 674 гривень.
Цікаво, що у гривневому еквіваленті зарплата зросла майже на 50% порівняно з довоєнним 2021 роком, коли середня зарплата складала 14 014 гривень. У доларовому еквіваленті середня зарплата також зросла і становить 526 доларів, що дещо вище за рівень 2021 року (514 доларів).
Рівень заробітної плати значно варіюється залежно від галузі економіки. За даними Мінекономіки, найбільші зарплати у 2024 році фіксуються в таких секторах:
інформаційні технології та телекомунікації – середня зарплата в цій галузі становить 49 831 гривню. Це один із найбільш конкурентоспроможних і високооплачуваних секторів, який, незважаючи на війну, продовжує розвиватися та залучати фахівців;
фінансова та страхова діяльність – середня зарплата у цій сфері досягла 39 503 гривень. Банківський сектор та страхові компанії, які зазнали меншого впливу від війни, зберігають високу платоспроможність і стабільні зарплати для своїх працівників.
Найнижчі зарплати фіксуються у сфері освіти. У середньому зарплата вчителів і працівників освітніх установ складає 13 862 гривні, що є одним із найнижчих показників серед усіх галузей. Проте, уряд розглядає можливість реформування системи оплати праці в освіті з метою підвищення привабливості цієї професії. “Середня зарплата штатних працівників у сфері інформаційних технологій і телекомунікацій майже у 4 рази вища, ніж у сфері освіти,” – зазначають у Мінекономіки.
Крім дефіциту робочої сили та руйнування інфраструктури, є й інші чинники, що сприяють зростанню зарплат. Зокрема:
інфляція: зростання цін на товари та послуги змушує роботодавців підвищувати зарплати, щоб забезпечити достатній рівень доходу для працівників;
конкуренція за кадри: підприємства активно конкурують за висококваліфікованих фахівців, особливо у галузях, які не постраждали від війни. Це сприяє зростанню заробітних плат, оскільки роботодавці змушені пропонувати привабливіші умови праці;
вплив міжнародної підтримки: деякі галузі отримують фінансову підтримку від міжнародних організацій та партнерів, що дозволяє їм утримувати працівників і підвищувати зарплати.
З огляду на поточну економічну ситуацію та вплив війни, очікується, що тенденція до зростання зарплат збережеться у найближчі роки. Проте динаміка може відрізнятися залежно від галузі та регіону. Найвищі зарплати, ймовірно, збережуться у сферах інформаційних технологій, фінансової діяльності та інших галузях, які мають стабільний розвиток.
Компанія «Українська бронетехніка» та чеська компанія Czechoslovak Group (CSG) підписали угоду про спільне виробництво 155-мм снарядів.
Про це повідомили на Другому міжнародному форумі оборонних індустрій (DFNC2), передає «Мілітарний».
«Українська бронетехніка» підписала пакет документів щодо співпраці з чеським холдингом CSG. Одна угода стосується постачання комплектуючих, а друга – ліцензування виробництва боєприпасів.
Уточнюється, що ліцензування передбачає передачу технології та документації з виробництва артилерійських пострілів.
За даним видання, йдеться про виробництво стандартних 155-мм уламково-фугасних боєприпасів 155 MM HE M107, а також 155-мм боєприпасів дальністю 43 км з блоком Base Bleed та 155-мм боєприпасів дальністю 37 км з блоком Boat Tail.
Окрім цього, планується виробництво інших артилерійських пострілів, зокрема танкових натовського калібру. Виробництво має розпочатися на початку 2025 року.
Керівник «Української бронетехніки» Владислав Бельбас заявив, що наступного року планується виготовити близько 100 000 боєприпасів, а вже 2026-го – понад 300 000 одиниць. Тоді як процес підготовки обладнання, за його словами, уже розпочався.
У виданні додали, що частина боєприпасів виготовлятиметься в Україні, а решта – у Чехії, що дасть змогу компаніям збільшити обсяги виробництва та зменшити вартість готового пострілу.
Оцінки прогнозу Міжнародного валютного фонду щодо дефіциту державного фінансування в Україні на 2025 рік зберігаються на рівні до $26 млрд, але за результатами останнього перегляду програми EFF цей показник може змінитися.
Про це сказала в четвер у Вашингтоні директорка Департаменту з питань комунікацій МВФ Джулія Козак, передає Укрінформ.
“Під час четвертого перегляду (за програмою EFF. – Ред.) дефіцит фінансування України на 2025 рік прогнозувався на рівні майже $26 млрд”,- зазначила представниця Фонду.
Вона зазначила, що цей прогноз буде оновлений за результатами п’ятого перегляду – над цим зараз продовжується робота у Фонді.
Козак також поінформувала, що засідання виконавчої ради МВФ щодо виділення наступного траншу для України в межах програми розширеного фінансування очікується до річних зборів МВФ і Світового банку, запланованих на 21-26 жовтня.
[type] => post
[excerpt] => Оцінки прогнозу Міжнародного валютного фонду щодо дефіциту державного фінансування в Україні на 2025 рік зберігаються на рівні до $26 млрд, але за результатами останнього перегляду програми EFF цей показник може змінитися.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1727988120
[modified] => 1727985537
)
[title] => МВФ прогнозує дефіцит фінансування України на 2025 рік до $26 млрд
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=53468&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 53516
[uk] => 53468
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 53469
[image] => Array
(
[id] => 53469
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/630-360-1683819930-225.jpg
[original_lng] => 117456
[original_w] => 630
[original_h] => 360
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/630-360-1683819930-225-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/630-360-1683819930-225-300x171.jpg
[width] => 300
[height] => 171
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/630-360-1683819930-225.jpg
[width] => 630
[height] => 360
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/630-360-1683819930-225.jpg
[width] => 630
[height] => 360
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/630-360-1683819930-225.jpg
[width] => 630
[height] => 360
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/630-360-1683819930-225.jpg
[width] => 630
[height] => 360
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/630-360-1683819930-225.jpg
[width] => 630
[height] => 360
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[_edit_lock] => 1727974740:8
[_thumbnail_id] => 53469
[_edit_last] => 8
[translation_required] => 2
[views_count] => 460
[translation_required_done] => 1
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 88
[1] => 621
[2] => 221
[3] => 145
)
[tags_name] => Array
(
[0] => Бюджет
[1] => МВФ
[2] => Україна
[3] => фінанси
)
)
[8] => Array
(
[id] => 53464
[content] =>
Міністр сільського господарства Румунії Флорін Барбу звернувся до Єврокомісії з проханням заборонити імпорт у країну продукції птахівництва з України. Каже, що зробив це на прохання румунських виробників.
Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на румунське Міністерство сільського господарства
Зазначається, що Барбу вже підтримав пропозицію Болгарії на засіданні Ради Євросоюзу 23 вересня.
“Існує необхідність втручання Європейської комісії щодо українського імпорту яєць та м’яса птиці, враховуючи, що наші фермери підпорядковуються певним умовам щодо птахівництва, які тягнуть за собою набагато вищі витрати, ніж у фермерів за межами Європейського Союзу”, – стверджує румунський міністр.
Він додав, що Бухарест очікує швидких рішень від Брюсселя, але в разі необхідності готовий застосувати механізм ліцензування імпорту, “який ми вже успішно застосували у випадку імпорту зернових, цукру та борошна”.
Компанія „Укртелеком” залишить діючі ціни на свої послуги в 2024 році без змін. Анонсоване багатьма провайдерами підвищення тарифів на послугу інтернет через зростання податків жодним чином не вплине на клієнтів „Укртелеком”.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на прес-службу компанії.
„Більше того, ми розробили новий тариф „Ціна не новина”, завдяки якому наші абоненти знатимуть свою ціну протягом двох років! Ціна не буде змінюватись через інфляцію, витрати на підтримку енергонезалежності мереж, тощо. Це дозволить новим абонентам планувати витрати на інтернет у своєму сімейному бюджеті”, – заявив комерційний директор „Укртелеком” Ігор Яремчук.
За його словами, у тарифі для кінцевого споживача більше 30% займають податки.
При цьому „Укртелеком” своєчасно та в повному обсязі сплачує їх у бюджети всіх рівнів. Зокрема, в 2023 році компанія сплатила понад 1,35 млрд грн податків, а за перші шість місяців 2024 року – понад 660 млн грн.
