Прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер повторно висловив сумніви щодо використання заморожених російських активів для фінансування кредитів Україні.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на The Guardian.
Прем’єр-міністр Бельгії вчора повторно порушив юридичні питання щодо використання заморожених російських активів для фінансування України.
Вевер очолює групу країн, які залишаються скептичними щодо цього кроку через занепокоєння юридичними наслідками.
Зазначається, що Бельгія особливо вразлива в цьому питанні, оскільки більше половини коштів зберігається в брюссельській кліринговій компанії Euroclear.
У своїх коментарях сьогодні вранці де Вевер зазначив, що попросив інших лідерів надати тверді гарантії щодо розподілу ризиків у разі використання заморожених російських активів для фінансування кредитів Україні.
Він наголосив, що Бельгія буде готова реалізувати цей план лише після отримання задовільних відповідей на свої запитання, а наразі таких відповідей не отримано.
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року західні держави запровадили низку жорстких санкцій проти РФ. Одним із ключових заходів стало заморожування російських активів за кордоном.
За оцінками Міжнародного валютного фонду та незалежних експертів, обсяг таких активів у 2024-2025 роках перевищує 300-350 мільярдів доларів. Точні дані складно встановити через розподіл коштів по різних юрисдикціях.
Нафтогаз і Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) підписали кредитну угоду на 300 млн євро. Гроші підуть на купівлю газу, повідомила пресслужба компанії у середу, 1 жовтня.
Вказано, що ці гроші підуть на формування довгострокових запасів газу і забезпечення стабільного постачання під час зими.
У межах угоди Нафтогаз зобов’язався реінвестувати суму, еквівалентну кредиту ЄІБ, у проєкти з відновлюваної енергетики та декарбонізації.
„Це нове фінансування від ЄІБ допоможе зміцнити енергетичну безпеку України в зимовий період, забезпечуючи життєво необхідну підтримку громадам і бізнесу”, – заявила президент ЄІБ Надя Кальвіньо.
З 2022 по 2025 роки Франція, Бельгія, Іспанія та Нідерланди закупили росії зріджений природний газ на 34,3 млрд євро. За той самий час вони направили Україні сумарно 21,2 млрд євро. Про це мовиться у дослідженні THE LNG TRAP Europe’s Fossil Gas Dependence on Russia and the United States, оприлюдненому дослідженню Greenpeace.
Попри свої зусилля, члени ЄС продовжують імпортувати російський викопний газ і до сьогодні. Оскільки постачання газу трубопроводами були скорочені, у минулі роки зросли постачання зрідженого природного газу танкерами, що продовжує приносити росії мільярди з Європи, — мовиться у дослідженні.
Торгівля підтримується довгостроковими контрактами на постачання.
Основним російським постачальником газу до Європи є компанія “Ямал СПГ”. Так, за оцінкою Greenpeace, з 2022 по 2024 роки виручка від продажу палива в Європу становила 40 млрд доларів, внаслідок чого до бюджету РФ сплатили близько 9,5 млрд доларів податків. На ці гроші РФ теоретично могла б профінансувати виробництво 9,5 млн артилерійських снарядів калібру 152 мм, або 271 тис. дронів Shahed, або 2 686 бойових танків T-90M, — підрахували автори.
[type] => post [excerpt] => З 2022 по 2025 роки Франція, Бельгія, Іспанія та Нідерланди закупили росії зріджений природний газ на 34,3 млрд євро. За той самий час вони направили Україні сумарно 21,2 млрд євро. Про це мовиться у дослідженні THE LNG TRAP Europe’s Fossil Gas De... [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1759349280 [modified] => 1759345294 ) [title] => Чотири країни ЄС заплатили росії за газ більше, ніж надали Україні — Greenpeace [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=64115&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 64087 [uk] => 64115 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 64089 [image] => Array ( [id] => 64089 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/gaz.jpg [original_lng] => 154725 [original_w] => 1347 [original_h] => 758 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/gaz-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/gaz-300x169.jpg [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/gaz-768x432.jpg [width] => 768 [height] => 432 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/gaz-1024x576.jpg [width] => 1024 [height] => 576 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/gaz.jpg [width] => 1347 [height] => 758 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/gaz.jpg [width] => 1347 [height] => 758 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/gaz.jpg [width] => 1347 [height] => 758 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [views_count] => 795 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 64089 [_edit_lock] => 1759334495:8 [_edit_last] => 8 [_algolia_sync] => 427170892002 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 43 [2] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Статті [2] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 170 [1] => 172 [2] => 221 ) [tags_name] => Array ( [0] => ЄС [1] => росія [2] => Україна ) ) [3] => Array ( [id] => 64107 [content] =>
Європейська Комісія перерахувала Україні дев’ятий транш макрофінансової допомоги на 4 млрд євро. Загальна підтримка ЄС від початку війни вже наближається до 178 млрд євро.
Європейська Комісія виплатила дев’ятий транш надзвичайної макрофінансової допомоги Україні на суму 4 млрд євро, ще більше зміцнивши роль ЄС як найбільшого донора з початку війни Росії проти України, загальна підтримка якого наближається до 178 млрд євро.
З урахуванням цього платежу загальна підтримка Комісії Україні в рамках MFA з початку 2025 року сягає 14 млрд євро.
Ця значна виплата підтверджує зобов’язання ЄС підтримувати Україну і є наслідком нещодавнього оголошення президентом Урсулою фон дер Ляєн у її промові про стан Союзу про авансове фінансування в розмірі 6 млрд євро внеску ЄС до ініціативи ERA.
Ця підтримка допоможе Україні задовольнити її зростаючі фінансові потреби, зокрема в оборонному секторі. Зокрема, 2 млрд євро з сьогоднішньої виплати будуть виділені на безпілотні літальні апарати відповідно до взаємної угоди між ЄС та Україною.
Свириденко своєю чергою підтвердила, що Україна отримала транш макрофінансової допомоги ЄС у розмірі 4 млрд євро в рамках механізму ERA Loans.
„Символічно, що виплата здійснена саме сьогодні, у День захисників і захисниць України”, – зауважила вона.
Прем’єр пояснила, що транш забезпечений коштом надходжень від заморожених активів Центрального банку Росії у Європейському Союзі і є для України важливим сигналом про рішучість Європи зміцнювати обороноздатність та надавати довгострокову підтримку.
„Я дякую президентці Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн та Комісару ЄС з питань економіки та продуктивності Валдісу Домбровскісу за їхнє лідерство. Ці кошти – це тисячі врятованих життів, відновлені міста та невідворотний європейський шлях України”, – зауважила прем’єр.
Зауважимо, що президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн лиш вчора, 30 вересня, заявила про це перед початком безпекового засідання Колегії Єврокомісії у Брюсселі.
Європейська комісія домовилась з Україною про виділення 2 мільярдів євро на виробництво дронів. Фінансування має допомогти посилити оборонні можливості та розвивати високі технології.
Про це заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн перед початком безпекового засідання Колегії Єврокомісії у Брюсселі, повідомляє The Guardian.
„Якщо ми й далі вважаємо, що Україна – це наша перша лінія оборони, ми повинні посилити військову допомогу Україні. Тому конкретно ми домовилися з Україною, що на дрони зараз буде витрачено загалом 2 мільярди євро”, – заявила фон дер Ляєн.
За її словами, фінансування має допомогти Україні посилити власні оборонні можливості та одночасно розвивати високі технології, корисні для Євросоюзу.
„Це дозволяє Україні масштабуватися та використовувати свій повний потенціал. І, звичайно, це також дозволить ЄС отримати користь від цієї технології”, – пояснила вона.
Вартість електроенергії для української промисловості повинна бути не вище, ніж за кордоном. Це питання потребує детального вивчення та обговорення.
Про це прем’єр-міністерка Юлія Свириденко заявила за результатами зустрічі з бізнесом у Дніпрі у четвер.
„Це питання потребує дискусії як всередині уряду, так і в експертному і бізнес-середовищі. Якщо ціна електрики для українського підприємства буде вищою, ніж аналогічна ціна для підприємства за кордоном, ми втрачатимемо конкурентоздатність”, – заявила Свириденко.
Прем’єрка зазначила, що проблеми гірничо-металургійного комплексу (ГМК) заслуговують на більшу увагу як місцевої влади, так і окремих міністерств.
„Адже такі підприємства не лише роблять внесок в економіку, але й фактично забезпечують життя цілих міст, особливо поблизу лінії фронту. Це і проблематика внутрішніх тарифів, і доступ на зовнішні ринки, і виклики євроінтеграції. Такого секторального підходу не вистачає і в інших важливих галузях”, – зазначила очільниця уряду.
Представники ГМК неодноразово вказували на вкрай негативний вплив підвищення цін на електроенергію та зростання тарифів на залізничні перевезення. Зокрема, Генеральний директор ПАТ „ArcelorMittal Кривий Ріг” (АМКР, Дніпропетровська обл.) Мауро Лонгобардо, який брав участь у зустрічі зі Свириденко розповів про критичну ситуацію на підприємстві, що склалася, через високі тарифи на електроенергію. Тільки за п’ять місяців цього року чистий збиток компанії сягнув близько 3,8 млрд грн.
Нагадаємо, що протягом першого півріччя ціни на електроенергію в Україні були найвищими у Європі, а в липні вони виросли ще: з урахуванням вартості за транспортування та розподіл ціна за мегават становила $150.
Європейська комісія направила державам-членам ЄС документ з пропозицією використати заморожені російські активи для фінансування нового кредиту для України обсягом 140 мільярдів євро.
Про це повідомляє „Європейська правда” з посиланням на Politico, яке ознайомилося з документом
Ідею представили столицям країн напередодні зустрічі послів ЄС у п’ятницю, де вони готуватимуть підґрунтя для саміту європейських лідерів наступного тижня в Копенгагені.
Загальні контури цієї схеми обговорювалися неформально протягом кількох тижнів. Згідно з планами, Україна почне виплачувати кредит лише після того, як росія завершить війну та сплатить післявоєнні репарації.
І тоді ЄС компенсує витрати бельгійській фінансовій компанії Euroclear, яка зберігає заморожені російські активи.
Кредит Україні пропонують надавати траншами. Ці гроші можна буде використати як для „оборонного співробітництва”, так і для підтримки звичайних бюджетних потреб Києва.
Єврокомісія також запропонувала змінити правила продовження санкцій – перейти від одностайності до кваліфікованої більшості, щоб знизити ризик блокування процесу Угорщиною та повернення активів росії.
Україна за останні три з половиною роки отримала понад $145 млрд міжнародної фінансової допомоги, у 2025 році треба ще $8,7 млрд.
Про це заявив міністр фінансів Сергій Марченко під час низки двосторонніх зустрічей із міністрами фінансів та економіки країн G7 та ЄС, представниками Єврокомісії та МВФ 20 вересня у Копенгагені, пише ЕП.
„З огляду на те, що війна продовжується, виклики для фінансової системи зберігаються, продовження зовнішньої підтримки вкрай важливе.
Тільки у 2025 році вже залучено понад $30,6 млрд зовнішнього фінансування, потреба на поточний рік – $39,3 млрд”, – зазначив Марченко.
В повідомленні йдеться, що міністр обговорив з колегами варіанти додаткової фінансової підтримки України, зокрема, можливість реалізації нещодавно презентованої ініціативи Єврокомісії щодо Репараційного кредиту під гарантії заморожених російських активів.
Зазначається, що в рамках ініціативи G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA) обсягом $50 млрд за рахунок прибутків із заморожених активів Росії Україна з кінця минулого року отримала від партнерів близько $23 млрд.
Єврокомісія має намір враховувати оцінку Міжнародного валютного фонду про фінансові потреби України на найближчі два роки під час визначення обсягу репарацій за рахунок російських активів.
Про це заявив єврокомісар з економіки Валдіс Домбровскіс, повідомляє РБК-Україна з посиланням на Reuters.
Європейський союз обговорює використання заморожених російських активів для забезпечення такої позики. Це дасть змогу підтримати фінанси Києва на тлі скорочення прямої військової допомоги з боку США.
„Репараційна позика” за рахунок активів Росії
„Те, що пропонує Єврокомісія, це репараційна позика. По суті, надання Україні кредиту за рахунок грошових залишків заморожених російських активів, не зачіпаючи права власності Росії на них”, – сказав Домбровскіс.
За його словами, зараз обговорюють деталі, терміни та обсяги позики. Для визначення обсягу важливим буде висновок МВФ про потреби України, над яким фонд уже завершує роботу.
Позиції країн ЄС
Міністр фінансів Іспанії Карлос Куерпо заявив, що пропозиція Єврокомісії очікується в жовтні. „З іспанської точки зору ми будемо підтримувати”, – зазначив він.
У розпорядженні країн G7 перебуває близько 300 млрд доларів російських активів Центробанку, з яких значна частина розміщена в Європі. У бельгійському депозитарії Euroclear заморожено 194 млрд євро, з яких близько 170 млрд уже перетворилися на грошові залишки.
Спільні ризики та гарантії
За словами Домбровскіса, механізм може бути застосований у всіх країнах G7, де зберігаються російські активи. Він уточнив, що ідею обговорювали з міністрами фінансів G7.
Згідно з планом, Україна почне повертати позику тільки після отримання репарацій від Росії. Ризики за кредитом будуть розподілені між урядами країн ЄС.
За даними джерел, схема передбачає заміну російських активів у Європі на облігації Єврокомісії з нульовим купоном. Ці папери будуть забезпечені гарантіями країн ЄС, які беруть участь в ініціативі.
Потреби України
Міністр фінансів Сергій Марченко назвав потреби України в зовнішньому фінансуванні на термін дії нової програми з МВФ.
„Загалом потреба коштів для фінансування чотирирічної програми може становити від 150 до 170 мільярдів доларів”, – сказав у Верховній Раді.
Україна експортуватиме іншим країнам деякі види своєї зброї, завдяки чому покриє дефіцит бюджету. Таким чином збільшиться виробництво дронів для фронту.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на вечірнє звернення президента України Володимира Зеленського.
„Провів сьогодні Ставку. Головне – виробництво нашої зброї. Є чіткі обсяги: що потрібно нашій армії до кінця року, також на наступний рік і що має бути в нас на складах для захисту, для підтримки достатньої нашої сили”, – розповів Зеленський.
За його словами, мова про достатнє фінансування виробництва української зброї, а також виробництво разом з союзниками та постачання в Україну того, що виробляють партнери самі.
„Дефіцит у фінансуванні на виробництво зброї в нас будемо покривати із цього року в тому числі за рахунок керованого експорту деяких видів нашої зброї. Завдяки такому керованому експорту будемо збільшувати виробництво дронів для фронту”, – зазначив президент.
Він підкреслив, що певні види сучасної зброї Україна може виробляти в значно більших обсягах, ніж може сама профінансувати, а певні види зброї вже у значно більшому обсязі, ніж реально потрібно.
„Приклад – морські дрони, на які розраховує світ і які в нас у профіциті, також протитанкова зброя, деякі інші види”, – пояснив Зеленський.
Президент наголосив, що перший пріоритет – це фронт, забезпечення бригад. Другий пріоритет – українські арсенали. І тільки третій пріоритет – керований експорт.
„Протягом двох тижнів буде представлений концепт – три нові експортні платформи. Перша платформа для експорту та взаємодії зі США, друга платформа – це наші європейські партнери, третій напрям – інші партнери у світі, які теж зацікавлені в українській зброї та від яких Україна отримала ту чи іншу підтримку”, – розповів він.
За словами глави держави, обов’язково, щоб це була взаємна допомога.
„Україна не буде займатися „збройною благодійністю” й допомагати тим, кому байдуже на Україну. Ми готові працювати з тими, хто підтримував нас реально, нашу незалежність”, – наголосив Зеленський.
Він зазначив, що має бути й надійний експортний контроль – щоб до українських технологій, до нашої зброї не дістались росіяни та їхні спільники.
„Багато про це говорили наші українські компанії, компанії-виробники зброї. Багато інтересу у світі до спільних проєктів з Україною для виробництва зброї. Є й чіткий попит на нашу зброю. Відповідно, завдяки саме керованому експорту ми зможемо акумулювати гроші на більше виробництво тих речей, які потрібні нашій армії”, – додав президент.
