„Комплексна підготовка до зими. Доповіді всіх, хто задіяний у процесі: Нафтогазу, Укренерго, міністерств енергетики, внутрішніх справ, розвитку громад та територій, Повітряних сил, обласних військових адміністрацій.
Усі рівні захисту енергетичної інфраструктури: інженерний, засобами РЕБ та силами ППО. Активну участь братиме наша авіація. Також ухвалили рішення щодо посилення ППО в прикордонних і прифронтових регіонах”, – йдеться в повідомленні.
За словами президента, МВС представило план заходів реагування на обстріли та оперативного відновлення пошкоджень.
Також, додав Зеленський, триває робота зі створення розосередженої мережі когенераційних установок.
За 9 місяців 2024 року із Держбюджету було спрямовано 28,2 млрд грн на субсидії та пільги.
Про це прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив сьогодні на засіданні уряду, інформує урядовий портал.
За його словами, наразі 2,8 млн родин користуються житловими субсидіями та пільгами. За 9 місяців цього року держава спрямувала на ці виплати 28,2 млрд грн.
„Така підтримка триватиме. Розмір виплат на опалювальний сезон автоматично перераховується Пенсійним фондом. Коштів у державному бюджеті закладено достатньо…Ця зима буде складною, але Україна впорається з усіма викликами. Обов’язково вистоїмо та переможемо!”, – додав прем’єр.
Попри заморозки, які очікуються в Україні наступного тижня, відключення світла не прогнозується.
Про це в ефірі телемарафону розповів заступник міністра енергетики Микола Колісник, передає „Суспільне„.
За його словами, наразі енергосистема працює стабільно.
„Енергосистема на сьогодні працює стабільно. Ті заморозки, які прогнозуються, не будуть протяжними”, – зазначив Колісник.
Посадовець нагадав, що опалювальний сезон в Україні розпочинається, коли середньодобова температура повітря тримається на рівні 8 градусів тепла або нижче впродовж трьох днів поспіль.
Водночас замміністра зазначив, що тривале зниження температур впливає на енергосистему, оскільки споживання електроенергії збільшується.
„На сьогодні впроваджено необхідний комплекс заходів, до прикладу, з випередженням графіків проведено всі технічні заходи підготовки функціонування об’єктів атомної генерації. Вже дев’ять блоків є в енергосистемі, що додає нам потужності, додає можливості покривати збільшений попит”, – розповів урядовець.
При уряді створили штаб, який займатиметься і контролюватиме готовність українських регіонів і громад до „зимових викликів”.
Про це заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час наради з головами обласних військових адміністрацій за участі віцепрем’єр-міністра Олексія Кулеби та заступника керівника Офісу президента Віктора Микити.
„Необхідно враховувати будь-які сценарії та оперативно реагувати на надзвичайні ситуації. Перед Міненерго й керівниками областей стоять чіткі завдання щодо захисту енергооб’єктів, формування необхідних запасів та розбудови децентралізованої генерації. Маємо рухатися в цих питаннях злагоджено й швидко”, – заявив очільник Кабміну.
Окрім цього, на нараді обговорили захист і відновлення об’єктів критичної інфраструктури, а також будівництва укриттів у школах.
„Уряд виділив на це відповідні кошти. Важливо розуміти поточний стан і потреби. Області мають також активніше комунікувати з міжнародними партнерами для залучення підтримки на реалізацію пріоритетних проєктів. Для цього з боку уряду створені всі умови”, – сказав прем’єр-міністр.
У Запорізькій області внаслідок артилерійського обстрілу пошкоджено повітряну лінію, що призвело до знеструмлення побутових споживачів. Загалом без електропостачання – 3222 споживачі.
У Сумській області під час повітряної тривоги знеструмлювались підстанції, через що було знеструмлення підприємства та побутових споживачів у двох областях. Живлення відновлено.
У Харківській області через обстріл знеструмлювались підстанції та побутові споживачі.
Також внаслідок несприятливих погодних умов є знеструмлення у 25 населених пунктах у Кіровоградській області, 8 населених пунктах у Чернігівській області та 6 населених пунктах у Одеській області.
Міністр фінансів України Сергій Марченко 11 жовтня підписав Четверту додаткову угоду з рядом Канади щодо додаткового кредиту в обсязі 400 млн канадських доларів (майже 300 млн доларів США).
Про це повідомляє Міністерство фінансів.
Фінансування в рамках укладеної угоди буде спрямоване на забезпечення пріоритетних видатків Державного бюджету України. Кошти буде залучено через Адміністративний рахунок МВФ.
“Канада є одним із лідерів у підтримці України та стратегічним партнером, який надає значну допомогу з перших днів повномасштабного вторгнення. Пряма бюджетна підтримка з лютого 2022 року сягає понад 5 млрд доларів США. Вдячний уряду та громадянам Канади за солідарність з Україною та вкрай важливий внесок у стабільність фінансової системи України”, – зазначив Марченко.
Додатковий кредит надається на строк 10 років, процентна ставка – 1,5% річних. Пільговий період становить 4,5 роки від дати надходження коштів.
Очікується, що кошти найближчим часом надійдуть до загального фонду державного бюджету.
Європейські партнери виділять 435 млн доларів для lifecell LLC та Datagroup-Volia.
Про це повідомив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
“Ці кошти підуть на відновлення телекомунікаційного сектору, купівлю нового обладнання для збільшення покриття фіксованим та мобільним інтернетом в Україні й покращення мобільного звʼязку”, – написав Федоров.
Він зауважив, що невідʼємною частиною нормального життя кожної людини є стабільний звʼязок. Українці повинні мати змогу викликати екстрені служби, спілкуватися з рідними, працювати та навчатися онлайн.
“Зараз важливим фактором для стабільної роботи зв’язку є інвестиції”, – наголосив міністр, і подякував Міжнародній фінансовій корпорації, ЄБРР за підтримки Єврокомісії та уряду Франції за розуміння важливості підтримки сфери телекому.
Одна з поправок встановила військовий збір для військових на рівні 1,5% (пропонували 5%). Загалом же законопроєкт (у версії після комітету):
збільшує військовий збір з 1,5% до 5%
розширює військовий збір для ФОП
передбачає сплату банками 50% від цьогорічного прибутку
збільшує МПЗ для земель
передбачає сплату 25% прибутку фінустановами
впроваджує помісячну звітність з ПДФО (з січня 2025) – раніше говорили, що це потрібно для „економічного бронювання”
збільшує ренти на видобуток щебня
звільняє від оподаткування кешбек
Серед „слуг народу” за проголосували 192 депутати, „Платформи за життя і мир” – 18, один з „Голосу”, 13 з „Відновлення України”, чотири з „За майбутнє” і 15 „Довіри”.
Народний депутат Ярослав Гончаренко припустив, що закон можуть переголосовувати, бо одна зі „збитих” поправок – це близько десяти сторінок тексту.
Міністр оборони Королівства Нідерланди Рубен Брекельманс під час візиту до Києва в неділю пообіцяв масштабні інвестиції на 400 мільйона євро в спільну з Україною розробку безпілотників. Він також пообіцяв поставку подальших винищувачів F‒16 найближчими місяцями. Візит міністра не анонсувався з міркувань безпеки.
«Війна з кожним днем загострюється, Україна збирає все більше бригад, які потребують підтримки та військової техніки. Ми повинні забезпечити безперервність цієї підтримки», – підкреслив Брекельманс.
За його словами, спільна розробка безпілотників поєднає українські інновації з голландським досвідом для вдосконалення технологій, які застосовуються на полі бою.
Ми зосереджуватимемося на різних типах безпілотників, окрім оборонних та оглядових, також на наступальних, оскільки Україні потрібні ці засоби проти військових об’єктів, додав міністр.
Брекельманс підкреслив, що половина запланованої до інвестування суми буде витрачена в Нідерландах, решту буде виділено Україні та іншим країнам. Нідерланди пообіцяли Києву військову допомогу на загальну суму 10 мільярдів євро, з яких наразі витратили 4 мільярди.
За підсумками суботнього візиту до Харкова Брекельманс заявив, що єдиний спосіб захистити місто – це завдавати удари по військових цілях на території Росії.
Брекельманс також повідомив, що перші F‒16, поставлені Нідерландами, вже працюють у повітряному просторі України, інші «будуть доставлені найближчими місяцями, можливо, на початку наступного року». Нідерланди пообіцяли надати загалом 24 винищувачі американського виробництва. Міністр додав, що його країна постачає запчастини, пальне та озброєння для літаків, а також намагається розширити програму підготовки українських пілотів.
Він також повідомив, що Нідерланди намагаються зібрати для України додаткову систему ППО Patriot із запчастин, закуплених у різних країнах, але у них виникли проблеми із закупівлею певних частин. Брекельманс додав, що в Україні вже використовується радіолокаційна станція Patriot, яку передали Нідерланди, і «незабаром буде доставлено три стартові майданчики».
Зростання офіційних зарплат в Україні обумовлене дефіцитом робочої сили та війною, що створює структурні дисбаланси на ринку праці. Найвищі зарплати в ІТ та фінансовій сферах, тоді як найнижчі – у сфері освіти, передають Патріоти України.
Про це йдеться в моніторингу основних подій в економіці України від Мінекономіки. Українські підприємства змушені підвищувати рівень оплати праці, щоб залучити та утримати висококваліфікованих працівників. Середня заробітна плата в країні досягла 21 тисячі гривень, а окремі галузі вже пропонують значно вищі зарплати.
Одним з ключових факторів, що впливає на зростання заробітної плати, є нестача трудових ресурсів. Війна спричинила значні зміни на ринку праці: багато українців були змушені залишити свої робочі місця через мобілізацію до лав Збройних Сил України або через евакуацію за кордон. Це призвело до структурних дисбалансів, коли попит на кваліфікованих працівників значно перевищує пропозицію.
Уряд також зазначає, що наслідки активних бойових дій у 2022 році, такі як руйнування підприємств, інфраструктури та логістичних ланцюгів, впливають на рівень оплати праці у 2023-2024 роках. У деяких галузях ці фактори створили додатковий тиск, що змушує підприємства підвищувати зарплати, щоб не втратити ключових співробітників і підтримувати роботу на необхідному рівні. „Тимчасова втрата значної території, руйнування інфраструктури та дефіцит робочої сили створили значні структурні дисбаланси на ринку праці,” – йдеться у звіті Мінекономіки.
Згідно з даними Державної служби статистики України, у другому кварталі 2024 року середня заробітна плата (до відрахування податків) досягла 20 964 гривень, що на 22,1% вище у порівнянні з аналогічним періодом попереднього року. Крім того, середня „чиста” зарплата (після сплати податків) за резюме на популярних сайтах пошуку роботи становить 20 503 гривень, тоді як у вакансіях роботодавців – 19 674 гривень.
Цікаво, що у гривневому еквіваленті зарплата зросла майже на 50% порівняно з довоєнним 2021 роком, коли середня зарплата складала 14 014 гривень. У доларовому еквіваленті середня зарплата також зросла і становить 526 доларів, що дещо вище за рівень 2021 року (514 доларів).
Рівень заробітної плати значно варіюється залежно від галузі економіки. За даними Мінекономіки, найбільші зарплати у 2024 році фіксуються в таких секторах:
інформаційні технології та телекомунікації – середня зарплата в цій галузі становить 49 831 гривню. Це один із найбільш конкурентоспроможних і високооплачуваних секторів, який, незважаючи на війну, продовжує розвиватися та залучати фахівців;
фінансова та страхова діяльність – середня зарплата у цій сфері досягла 39 503 гривень. Банківський сектор та страхові компанії, які зазнали меншого впливу від війни, зберігають високу платоспроможність і стабільні зарплати для своїх працівників.
Найнижчі зарплати фіксуються у сфері освіти. У середньому зарплата вчителів і працівників освітніх установ складає 13 862 гривні, що є одним із найнижчих показників серед усіх галузей. Проте, уряд розглядає можливість реформування системи оплати праці в освіті з метою підвищення привабливості цієї професії. „Середня зарплата штатних працівників у сфері інформаційних технологій і телекомунікацій майже у 4 рази вища, ніж у сфері освіти,” – зазначають у Мінекономіки.
Крім дефіциту робочої сили та руйнування інфраструктури, є й інші чинники, що сприяють зростанню зарплат. Зокрема:
інфляція: зростання цін на товари та послуги змушує роботодавців підвищувати зарплати, щоб забезпечити достатній рівень доходу для працівників;
конкуренція за кадри: підприємства активно конкурують за висококваліфікованих фахівців, особливо у галузях, які не постраждали від війни. Це сприяє зростанню заробітних плат, оскільки роботодавці змушені пропонувати привабливіші умови праці;
вплив міжнародної підтримки: деякі галузі отримують фінансову підтримку від міжнародних організацій та партнерів, що дозволяє їм утримувати працівників і підвищувати зарплати.
З огляду на поточну економічну ситуацію та вплив війни, очікується, що тенденція до зростання зарплат збережеться у найближчі роки. Проте динаміка може відрізнятися залежно від галузі та регіону. Найвищі зарплати, ймовірно, збережуться у сферах інформаційних технологій, фінансової діяльності та інших галузях, які мають стабільний розвиток.
