Євросоюз запропонував повністю заборонити будь-які операції з криптовалютами, пов’язані з Росією, щоб перекрити Москві можливість обходити санкції через активи поза традиційною банківською системою.
Про це повідомляє FT із посиланням на внутрішній документ Єврокомісії.
ЄС має намір відмовитися від точкових санкцій проти окремих криптосервісів, пов’язаних з росією, та перейти до тотальної заборони.
У Брюсселі вважають, що практика внесення до списків санкцій окремих платформ неефективна, оскільки на їх місці швидко з’являються нові структури для обходу обмежень.
Єврокомісія пропонує заборонити будь-які взаємодії з криптосервісами, зареєстрованими в росії, а також використання будь-яких платформ, що дозволяють передавати або обмінювати криптоактиви, які розміщені на території рф.
Зазначається, що пропозиції фактично спрямовані проти екосистеми компаній, пов’язаних із російською криптобіржею Garantex, яка потрапила під санкції США ще 2022 року.
Ще однією мішенню ЄС стала платіжна платформа A7 і пов’язаний з нею рублевий стейблкоїн A7A5.
Незважаючи на раніше введені обмеження з боку ЄС, США та Великої Британії, аналітична компанія Elliptic в січні повідомила, що сукупний обсяг транзакцій цього стейблкоїну перевищив 100 млрд доларів.
Комісія також запропонувала додати 20 банків до списку санкційних організацій та заборонити будь-які операції з використанням цифрового рубля, який підтримується Центральним банком росії.
ЄС офіційно включив Росію до “чорного списку” країн із високим ризиком відмивання грошей і фінансування тероризму. Відповідне рішення Єврокомісії опубліковане в Офіційному журналі блоку.
Як повідомила висока представниця ЄС із зовнішньої та безпекової політики Кая Каллас на пресконференції, це рішення ускладнить проведення операцій з російськими банками.
“ЄС сьогодні вніс Росію до “чорного списку” через ризики відмивання коштів. Це уповільнить і збільшить витрати на операції з російськими банками”, – сказала вона.
Внесення Євросоюзом РФ до переліку країн з високим ризиком відмивання грошей передбачає посилений контроль з боку всіх банків Євросоюзу за будь-якими фінансовими операціями, що мають зв’язок із Росією.
Україна звернулася до Європейського Союзу з проханням збільшити гуманітарне фінансування у відповідь на цілеспрямовані атаки Росії по цивільній інфраструктурі.
Про це повідомила заступниця керівника Офісу президента Ірина Верещук у Телеграмі за результатами участі в щорічному засіданні високопосадовців у Брюсселі, присвяченому гуманітарній підтримці України, передає Укрінформ.
“Сьогодні ми просили ЄС збільшити гуманітарне фінансування України у відповідь на зміну характеру війни з боку росії. Адже гуманітарний фронт і стійкість цивільного населення безпосередньо впливають на хід війни — а отже, і на майбутні умови миру”, — написала вона.
Верещук нагадала, що Євросоюз є ключовим гуманітарним донором і партнером України. Вона зазначила, що за роки повномасштабної війни ЄС надав Україні гуманітарну допомогу на суму 4,2 млрд євро.
Водночас посадовиця зауважила, що від минулого року росіяни перейшли до нової стратегії. Ворог цілеспрямовано знищує системи життєзабезпечення густонаселених міст і регіонів, намагаючись спровокувати масштабну гуманітарну кризу. Основною мішенню цієї стратегії стали цивільні громадяни. Верещук назвала це справжньою повномасштабною гуманітарною війною проти українців.
Європейське управління з питань запобігання зловживанням та шахрайству повідомило про початок велике міжнародного розслідування стосовно обходу санкцій ЄС проти росії.
У межах розслідування вивчається експорт більш як 760 транспортних засобів із країн ЄС.
Розслідування почалося після того, як у Польщі виявили підозрілі відправки вживаних автомобілів із ЄС та передали дані до OLAF. Хоча авто були задекларовані як призначені для Туреччини, польські митні органи встановили, що їх фактичним кінцевим пунктом призначення була росія.
Аналіз даних та перехресна перевірка митної, торговельної й транспортної інформації дозволили OLAF виявити широку схему, в якій брали участь кілька експортерів із ЄС та імпортери з третіх країн, зокрема Вірменії, Грузії, Казахстану, Киргизстану та Молдови. Завдяки співпраці з національними органами цих країн OLAF встановило, що загалом 766 автомобілів ніколи не потрапили до заявлених пунктів призначення.
Відстеження кожного автомобіля дало змогу відтворити логістичний ланцюг і підтвердити присутність транспортних засобів у росії, що підтвердило підозри щодо обходу санкцій ЄС. Результати розслідування призвели до відкриття кримінальних справ у трьох державах-членах ЄС. Інформація, надана OLAF, також спонукала відповідні органи ЄС посилити моніторинг та оцінку ризиків майбутніх постачань.
Раніше журналісти зʼясували, що розкішні автомобілі потрапляють до росії попри західні санкції, зокрема через кавказькі країни.
У відповідь на повномасштабне вторгнення росії в Україну в лютому 2022 року західні країни запровадили санкції, внаслідок чого експорт низки товарів до рф зупинився. Зокрема це стосувалося товарів подвійного призначення, які можуть посилити військову спроможність рф, а також предметів розкоші.
Однак невдовзі експорт цих товарів різко зріс для багатьох сусідів росії. Експерти з питань санкцій пояснювали, що кавказькі країни, ймовірно, використовують як своєрідний канал для переправлення санкційних товарів до росії.
У зв’язку з цим британські журналісти поїхали до Грузії та провели два дні поблизу кордону з рф, біля контрольно-пропускного пункту “Верхний Ларс”. Вони бачили, як туди привозили автомобілі та інші вантажі, а потім відправляли їх до росії.
Одна група чоловіків, з якими вдалося поспілкуватися журналістам, займається доставкою автомобілів до кордону з автосалонів у столиці, Тбілісі, або ж із чорноморських портів Поті чи Батумі. Переважно вони не знають, звідки походять автомобілі – безпосередньо з європейських країн чи з інших кавказьких держав, наприклад з Азербайджану.
Коли автомобілі привозять до кордону з росією, їх на кілька днів залишають на автостоянках для оформлення документів.
Як зауважили у виданні, це досить складний процес, оскільки після європейських санкцій Грузія теж ввела заборони на ввезення автомобілів до росії. Однак є низка лазівок, які дозволяють перевезти автівку за кордон.
Один зі способів, за словами журналістів-розслідувачів, зареєструвати та розмитнити авто у Вірменії, перш ніж їхати на північ, до російського пункту пропуску “Ларс”. Іноді тим, хто везе автомобілі в росію, радять казати, що вони везуть їх через росію до Киргизстану.
Зрештою на ці автомобілі ставлять транзитні номери, після чого їх можна переганяти через кордон. А оскільки грузини можуть їздити до росії без віз і навпаки, перевезти машину через кордон означає просто перегнати її туди, залишити на іншому боці, де її заберуть інші люди, і повернутися до Грузії автостопом.
Головна особливість схеми полягає в тому, що жодного учасника не можна звинуватити в якомусь злочині. Хоча якщо оцінювати всі факти разом, це, безсумнівно, є порушенням європейських санкцій. Крім того, завдяки лазівкам перевезені автомобілі не зʼявляються у митних даних: вони просто прибувають до Азербайджану чи Грузії, а потім зникають.
Це лише один із численних маршрутів, якими санкційні товари потрапляють до росії. Але це пояснює, як до росії потрапляють товари подвійного призначення та предмети розкоші.
За словами журналістів, саме через це європейські санкції не працюють, а російська економіка залишається сильною, оскільки в Москві нема дефіциту товарів, а кавказькі країни, зокрема Грузія та Азербайджан, отримують прибуток за допомогу в обході санкцій.
Варшава вимагає європейських фермерів від “негативного впливу” імпорту української аграрної продукції.
Рада ЄС з питань сільського господарства у понеділок, 26 січня, на вимогу Польщі, Угорщини, Словаччини та Австрії розгляне питання стосовно угоди про вільну торгівлю з Україною. Про це повідомляєЄвропейська правда з Брюсселя, посилаючись на лист, поданий Польщею у Раду ЄС 22 січня 2026 року, та порядок денний Ради ЄС з питань сільського господарства.
Чотири країни вимагають захистити європейських фермерів від “негативного впливу” імпорту української аграрної продукції.
Питання буде розглянуте на засіданні Ради ЄС з питань сільського господарства 26 січня після 16:00 за київським часом, зазначає ЗМІ.
Четвірка держав наполягає на впровадженні суворіших захисних інструментів для підтримки європейських фермерів.
Ключові претензії та вимоги щодо України:
Недостатність захисних механізмів. Підписанти зазначають, що положення поточної угоди з Україною (базовані на ст. 29 Угоди про асоціацію) не повністю відповідають потребам аграрного сектору. Зокрема, наявні захисні заходи стосуються лише новонаданих преференцій і не охоплюють більшість сільськогосподарських товарів, на які пільги було встановлено раніше.
Уніфікація стандартів. Чотири країни вимагають, щоб до українського імпорту застосовувалися ті ж самі стандарти, що і до виробників у ЄС. Це стосується не лише безпеки харчових продуктів, а й норм добробуту тварин, використання пестицидів, антибіотиків та кліматичних стандартів. До впровадження таких правил країни закликають ЄС утриматися від подальшої лібералізації тарифів.
Чутливі сектори. Висловлюється занепокоєння щодо впливу угоди з Україною на такі чутливі сектори, як виробництво цукру, м’яса, зернових, молочної продукції, овочів та фруктів.
Компенсаційний фонд. Польща та держави-партнери наполягають на створенні спеціального фонду для компенсації втрат європейським аграріям, які виникають внаслідок дії угод про вільну торгівлю з великими експортерами сільгосппродукції, до яких відносять і Україну.
Європейський Союз передає Україні 447 аварійних генераторів зі стратегічних резервів на суму 3,7 млн євро, щоб відновити електропостачання в лікарнях, укриттях та критичних об’єктах після масштабних ударів росії по енергетичній інфраструктурі.
«Більше мільйона українців залишилися без електроенергії, води та опалення в умовах морозів через безперервні удари росії по енергетичній інфраструктурі. Європейська комісія сьогодні відправляє в Україну 447 аварійних генераторів на суму 3,7 млн євро зі стратегічних резервів ЄС, щоб відновити електропостачання в лікарнях, укриттях та критичних об’єктах», – йдеться у повідомленні.
Як зазначається, генератори, мобілізовані зі стратегічних резервів rescEU у Польщі, будуть розподілені Міністерством розвитку громад та територій України спільно з Українським Червоним Хрестом серед найбільш постраждалих громад.
З початку вторгнення Росії ЄС виділив понад 1,2 млрд євро на гуманітарну допомогу для захисту цивільних та доставив понад 160 тисяч тонн допомоги через Механізм цивільного захисту (UCPM), включно з твердим паливом, опалювальними приладами, генераторами та аварійними пунктами обігріву.
Окрім гуманітарної допомоги, Україні надано щонайменше 3 млрд євро на енергетичну безпеку. Напередодні зими Комісія мобілізувала 927 млн євро на екстрену закупівлю газу, а експортні потужності ЄС з електроенергії працюють на максимумі.
Європейський Союз виділив перші 10 мільйонів євро на створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.
Про це заявила голова європейської дипломатії Кая Каллас.
Каллас заявила про перший фінансовий внесок ЄС у роботу Спецтрибуналу і підписання з Радою Європи відповідної угоди.
«Лідери росії несуть відповідальність за цю війну, і вони мають бути притягнуті до відповідальності. Безкарності не буде», — повідомила Кая Каллас.
Навіщо потрібен спецтрибунал для покарання росії?
Міжнародне кримінальне правосуддя має достатньо інструментів для розслідування воєнних злочинів, злочинів проти людяності та злочину геноциду — цим займається Міжнародний кримінальний суд.
Але є «об’єктивні правові перешкоди» в розслідуванні злочину агресії проти України. Саме тому необхідне створення спеціального трибуналу, який буде здатен притягнути до відповідальності керівництво рф саме за цей злочин.
Президент США Дональд Трамп заявив про запровадження з 1 лютого 2026 року 10-відсоткового мита на товари з Данії та ще семи європейських країн через їхню позицію стосовно ситуації з Гренландією.
Про це він написав у власній соцмережі Truth Social.
Згідно зі словами голови Білого дому, з наступного місяця Данія, Норвегія, Швеція, Франція, Німеччина, Велика Британія, Нідерланди та Фінляндія будуть обкладатися 10% тарифом на будь-які та всі товари, що експортуються до США.
При цьому Трамп додав, що з 1 червня тариф буде збільшено ще до 25%.Він наголосив, що «цей тариф діятиме, доки не буде досягнуто домовленість про повне придбання Гренландії».
«Ми багато років субсидували Данію, всі країни Європейського союзу та інші країни, не стягуючи з них митних зборів або будь-яких інших компенсацій. Тепер, через століття, настав час Данії відплатити добром – на кону мир у всьому світі», – заявив Трамп.
Американський лідер нагадав, що США намагаються здійснити цю угоду вже понад 150 років, проте Данія завжди відмовлялася.
«Після століть настав час для Данії віддати належне – на кону мир у світі! Китай і росія хочуть Гренландію, і Данія нічого не може з цим вдіяти… Тільки США під керівництвом Трампа можуть грати в цю гру – і дуже успішно! Ніхто не чіпатиме цей священний шматок землі, особливо з огляду на те, що на кону національна безпека Сполучених Штатів і світу в цілому», – написав глава Білого дому.
Водночас, американський президент назвав ситуацію навколо Гренландії небезпечною для глобальної безпеки й заявив, що низка названих європейських країн «вирушили до Гренландії з невідомими цілями».
«Ці країни грають у дуже небезпечну гру… Тому для захисту глобального миру і безпеки вкрай важливо вжити рішучих заходів, щоб ця потенційно небезпечна ситуація закінчилася швидко і без питань», – додав він.
У Європейському парламенті провідні законодавці з питань торгівлі відклали рішення про голосування щодо торговельної угоди зі США через погрози глави Білого дому Дональда Трампа анексувати Гренландію.
Як зазначається, депутати Європарламенту мають провести голосування 26 січня, на якому буде визначено позицію органу щодо скасування мит на промислові товари зі США, про яке домовилися Брюссель і Вашингтон минулого літа.
Однак деякі депутати, обурені поведінкою Трампа, не хочуть, щоб голосування відбулося.
На зустрічі законодавців, які очолюють роботу над цією темою, було вирішено відкласти рішення про проведення голосування, чекаючи на результати важливих зустрічей між Вашингтоном, Нууком та Копенгагеном, які відбудуться пізніше в середу.
«Ми не можемо сьогодні винести угоду на голосування», – заявила провідна законодавиця з питань торгівлі Карін Карлсбро з ліберальної партії «Оновити Європу» і додала, що необхідна чітка позиція США щодо Гренландії.
Голова комітету з міжнародної торгівлі Бернд Ланге сказав Politico, що обговорення триватимуть наступної середи.
Видання зазначає, що політичні групи розділилися в думках щодо того, як реагувати на погрози Трампа анексувати європейську територію. Соціалісти і демократи, до яких належить Ланге, схиляються до замороження голосування щодо торговельної угоди.
«Одні вважають, що потрібно співпрацювати зі США, щоб отримати максимальну вигоду, а інші кажуть, що потрібно показати зуби і не поступатися в усьому», — пояснила депутат від партії «Зелених» Анна Кавацціні, яка очолює комітет з питань внутрішнього ринку.
Згідно з угодою, укладеною торік у липні, ЄС зобов’язався прийняти законодавство про скасування мит на промислові товари та лобстерів із США в обмін на зниження Вашингтоном мит на європейські автомобілі.
Угода вважається несправедливою для ЄС, але депутати були готові змиритися з цим в обмін на зобов’язання Трампа захищати європейську безпеку. Оскільки погрози щодо анексії Гренландії продовжуються, дехто вже не бачить сенсу в цій угоді, йдеться у публікації.
Після кількох місяців торговельної напруги та змін у політичних настроях Європейський Союз розглядає різкий перегляд своєї політики щодо електромобілів. Лише через півтора року після запровадження високих мит, покликаних захистити європейських виробників від напливу китайських електрокарів, у Брюсселі обговорюють варіант повної відмови від цих зборів.
Втім, це зовсім не означає, що китайські автовиробники отримають повну свободу дій .
Замість мит, які сягали до 45% і залежали від того, яку державну підтримку, на думку слідчих ЄС, отримував кожен конкретний бренд у Китаї, Євросоюз може запровадити мінімальні ціни на імпортовані електромобілі з Азії.
Як зазначається в документі Європейської комісії, з яким ознайомилося видання South China Morning Post, китайські компанії повинні будуть подавати цінові пропозиції, «достатні для усунення шкідливого впливу субсидій та з еквівалентним ефектом, як у разі мит». Також до уваги планують брати інші чинники, зокрема наміри щодо майбутніх інвестицій у країнах ЄС.
Мінімальні ціни дозволили б західним автовиробникам, які випускають машини безпосередньо в Європейському Союзі, конкурувати з такими марками, як BYD чи Chery. Водночас китайські бренди не сплачували б мита напряму, а зберігали б прибуток, що могло б знизити рівень торговельної напруги між двома регіонами.
Після того як ЄС запровадив мита на імпорт електромобілів, Китай відповів дзеркальними заходами, встановивши тарифи на європейські товари, зокрема молочну продукцію, свинину та бренді.
Парадоксально, але європейські мита вдарили і по деяких західних брендах, які мали від них виграти. Наприклад, BMW iX3, зібраний у Китаї та експортований до Європи, також підпав під дію цих зборів. А Volvo була змушена перенести виробництво електричного кросовера EX30 для європейського ринку з Китаю до Бельгії, аби уникнути додаткових витрат.
Попри запроваджені мита, китайські бренди продовжили нарощувати свою частку на європейському автомобільному ринку. Електромобілі з Китаю залишалися популярними, а гібридні моделі, на які мита не поширюються, взагалі активно розкуповувалися.
У 2024 році частка китайських автомобілів у Європі становила близько 2,5%. До кінця минулого року вона зросла приблизно до 7%, а у Великій Британії у 2025 році майже кожен десятий проданий автомобіль мав китайський логотип.
