Країни «Великої сімки» розглядають можливість майже повної заборони на експорт до росії, повідомляє інформаційне агентство Kyodo з посиланням на джерела в японському уряді.
Як ми повідомляли раніше, деякі з ключових союзників України, у тому числі США, розглядають можливість ввести повну заборону на більшу частину експорту до росії. Як повідомляє The Guardian, представники G7 обговорять цю ініціативу напередодні саміту в Японії наступного місяця.
Секретар кабінету міністрів Японії Мацуно Хірокадзу журналістам повідомив, що уряд наразі утримується від коментарів щодо переговорів між країнами G7 та союзниками щодо можливих подальших санкцій проти Росії.
Exclusive: China is providing moorage for a US-sanctioned Russian cargo ship implicated in North Korean arms transfers to Russia, according to satellite images obtained by @Reuters, as US concerns grow over Beijing's support for Moscow's war in Ukraine https://t.co/vpIfIeW0ME
Литва пропонує Європейському Союзу запровадити санкції проти російської державної атомної енергетичної компанії «Росатом» у сім етапів, адже кілька країн ЄС виступили проти одночасного введення обмежень, заявив журналістам литовський міністр закордонних справ Габріелюс Ландсбергіс.
Урядовець підкреслив, що Вільнюс не має наміру відмовлятися від своєї пропозиції запровадити санкції проти Росатома. «Ми не відступимо, ми шукаємо компроміс», – сказав Ландсбергіс.
Єврокомісарка з питань фінансових ринків Мерід МакГіннес минулого тижня заявила, що ЄС готує новий, уже 11-й пакет санкцій проти рф. Його основна мета – позбавити росію можливості обходити запроваджені раніше обмеження.
Today we signed the Memorandum of Understanding with @RheinmetallAG, laying the foundation for artillery ammunition plant in 🇱🇹 and our long-term cooperation. I am very grateful to everyone working on this project since the day one.
Лідери держав-членів Європейського Союзу в четвер погодились продовжувати санкційний тиск на Росію, зокрема шляхом обмеження цін на нафту, аби покарати її за повномасштабне вторгнення в Україну.
Про це йдеться у висновках саміту ЄС щодо України, які цитує „Європейська правда”.
Як зазначається в документі, Європейський Союз підтримує подальше збереження й посилення колективного тиску на Росію, зокрема за допомогою можливих подальших обмежувальних заходів, а також продовженню роботи над обмеженням ціни на нафту разом з партнерами.
„Європейська Рада підкреслює важливість і невідкладність активізації зусиль для забезпечення ефективної імплементації санкцій на європейському та національному рівнях і твердо зобов’язується ефективно запобігати і протидіяти їх обходу в третіх країнах і з боку третіх країн”, – підкреслили лідери ЄС.
Крім того, Європейська рада пропонує Раді ЄС та Європейській комісії посилити необхідні інструменти правозастосування та розробити разом з державами-членами повністю скоординований підхід з цією метою.
„Європейський Союз посилить свою роботу з партнерами з метою протидії неправдивим російським наративам та дезінформації про війну”, – зазначається у висновках.
"We want to see OPEC cut the price of oil and that will automatically stop the tragedy that's taking place in Ukraine. It's a crazy war, and we want to stop it. One way to stop it quickly is for OPEC to stop making so much money and to drop the price… https://t.co/fKeZiJqOBfpic.twitter.com/7Y6zVUbtjr
Російські компанії звертаються до сусіднього Казахстану за допомогою в імпорті вкрай необхідних товарів усупереч західним санкціям.
Про це пише Reuters з посиланням на сім неназваних джерел, які, за його словами, безпосередньо поінформовані про це питання.
Казахстан має сухопутний кордон із росією протяжністю понад 7 тисяч км.
Згідно зі звітом, казахстанський експорт до росії виріс на чверть до $8,8 млрд минулого року, при цьому помітно збільшилися постачання деяких товарів, яких гостро не вистачає росії через санкції.
Експорт підшипників подвоївся до $111 млн, експорт пластикових труб збільшився більш ніж утричі – до $12 млн.
Тим часом Казахстан різко збільшив імпорт комп’ютерів із Європи та Тайваню, очевидно, частину з них було реекспортовано до росії.
До затребуваних товарів входять телефони, підшипники, деталі літаків, рідкісні метали, передова електроніка, радіообладнання та турбіни.
Одне джерело сказало, що російські банки імпортують обладнання та пластик, необхідні для виробництва банківських карток, через Казахстан, а інше повідомило, що зростання торгівлі було настільки різким, що казахстанська митниця перевантажена.
Туреччину також назвали помічником росії в обході санкцій.
Одне з джерел, казахстанський бізнесмен, повідомив Reuters: «Я заходжу в офіс європейської компанії і питаю про певне обладнання, вони кажуть, що не можуть його продати, бо воно може опинитися в росії. Коли я виходжу, мені дзвонить турецька компанія, яка пропонує таке саме обладнання».
Але уряд Туреччини заперечує експорт продукції, яка може бути використана росією у війні.
Анкара також заявляє, що не допустить порушення західних санкцій у Туреччині чи через неї, і пообіцяла вжити заходів для запобігання цьому.
Цей крок може просто означати, що більше товарів проходитиме через такі країни, як Казахстан, зазначає видання.
За висновками дослідження, яке провела Міжнародна робоча група з питань санкцій проти РФ, санкції працюють, але є можливість для їх посилення, при цьому 2023 рік може стати переломним в економічному впливі на агресора.
Міжнародна робоча група з питань санкцій проти Росії, яку очолюють керівник Офісу президента Андрій Єрмак і директор Інституту міжнародних досліджень Фрімана-Споглі (FSI), посол Майкл Макфол, спільно з експертами Київської школи економіки опублікували дослідження впливу санкцій на російську економіку за останній рік.
„Ключовий висновок, якого дійшли експерти, – санкції працюють, але є можливості для їх посилення”, – повідомляє пресслужба президента.
Дослідники єдині в думці, що вплив санкційного навантаження на російську економіку, зокрема на її торгівлю й державний сектор, продовжує посилюватись. Передусім це зумовлено впровадженням експортних обмежень на російські енергоносії, зокрема на нафту та природний газ. Експерти вважають, що 2023 рік може стати переломним в економічному впливі на країну-агресора.
„Санкційний тиск на Росію неодмінно впливає на її подальші можливості ведення війни, що підтверджено даними спільного дослідження. Навіть в офіційних джерелах РФ визнають погіршення ключових макроекономічних показників у 2022 році: падіння ВВП, зростання рівня інфляції та безробіття, скорочення обсягів інвестицій тощо. Це доводить правильність обраної Україною та її союзниками стратегії впливу на агресора. Водночас зберігаються й можливості для подальшого посилення тиску”, – зазначив Єрмак.
Згідно з дослідженням, ефект від санкцій мав значну інерцію, та нині відчутно впливає на російську економіку. Профіцит поточного платіжного балансу суттєво скорочується (–60% за період із ІІ до ІV кварталу, і дані за грудень – січень свідчать про посилення цієї динаміки), а у 2023 році він становитиме 63 млрд дол. (порівняно з 227 млрд у 2022 році) із перспективою подальшого падіння. Спостерігається також падіння курсу рубля та зростання інфляції: починаючи з листопада 2022 року рубль втратив 20% вартості, що створює передумови для зростання споживчих цін.
Через війну росіяни біднішають та втрачають доступ до якісних товарів і послуг. Дається взнаки й дефіцит ліквідних ресурсів: щомісяця війна забирає з російського бюджету 8–9 млрд дол., що покривалися Фондом національного добробуту (ФНД). За таких темпів використання коштів Кремль втратить усю ліквідну частину ФНД до кінця 2023 року.
Доходи від торгівлі нафтою та газом – ключового російського драйвера економіки, зокрема й військового бюджету, – цього року впадуть приблизно на 50%. А в довгостроковій перспективі ситуація для нафтогазової галузі Росії виглядатиме ще більш гнітючою. Безповоротна втрата найбільш стабільних і платоспроможних ринків, технологічне відставання, мультиплікаційний ефект, що позначиться на ланцюжку постачання (танкерні перевезення, портові послуги, трубний транспорт), – усе це лише прискорить колапс найвагомішого „гаманця”.
„Здійснюючи тиск на нафтогазовий сектор, ми б’ємо агресора в саме серце, знекровлюємо його потенціал. Статистичні дані доволі яскраво відображають цей вплив. Якщо 2022 року ключовим складником експортних надходжень став продаж нафти та газу (350 млрд дол. від загальних 540 млрд дол. сальдо торгового балансу), то вже зараз спостерігаємо падіння доходів від продажу нафти й газу на 46%”, – додав Єрмак.
Водночас санкційний режим ще далекий від вичерпання потенціалу й потребує постійного оновлення та вдосконалення. За словами Єрмака, Росія поки має достатній ресурс для продовження війни, тож від потужності запроваджених санкцій залежить швидкість припинення бойових дій.
[type] => post [excerpt] => За висновками дослідження, яке провела Міжнародна робоча група з питань санкцій проти РФ, санкції працюють, але є можливість для їх посилення, при цьому 2023 рік може стати переломним в економічному впливі на агресора. [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1679307900 [modified] => 1679293974 ) [title] => 2023 рік може стати переломним у впливі санкцій на рф – експерти [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=36293&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 36286 [uk] => 36293 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 36287 [image] => Array ( [id] => 36287 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/gazszallitas.jpg [original_lng] => 144056 [original_w] => 727 [original_h] => 489 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/gazszallitas-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/gazszallitas-300x202.jpg [width] => 300 [height] => 202 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/gazszallitas.jpg [width] => 727 [height] => 489 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/gazszallitas.jpg [width] => 727 [height] => 489 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/gazszallitas.jpg [width] => 727 [height] => 489 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/gazszallitas.jpg [width] => 727 [height] => 489 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/gazszallitas.jpg [width] => 727 [height] => 489 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [views_count] => 2563 [_thumbnail_id] => 36287 [_edit_lock] => 1679286774:3 [_edit_last] => 3 [_oembed_f34e24210d58e12dd22e22c6d846be58] =>
Обмеження запроваджено також проти прем’єр-міністра Сирії Хусейна Арнуса та міністра закордонних справ Фейсала аль-Мікдада.
Президент України Володимир Зеленський запровадив санкції проти сирійського лідера Башара Асада. Про це свідчить підписаний главою держави указ.
Обмеження проти сирійського голови діятимуть 10 років. Документом блокуються активи Асада, якщо вони є в Україні, заборонено будь-які торговельні операції.
Санкції також запроваджено проти прем’єр-міністра Сирії Хусейна Арнуса та міністра закордонних справ Фейсала аль-Мікдада.
У новому списку санкцій 300 осіб, серед яких ці троє сирійців, росіяни та один українець (Слоболинський Віктор з Криму, має також і російське громадянство).
Крім того, в іншому додатку під санкції потрапила 141 юридична особа, у тому числі дві з окупованого Криму – Автономна некомерційна організація Інститут морського приладобудування та робототехніки та Євпаторійський авіаційний ремонтний завод.
Міністр економіки Сербії Раде Баста вимагає від керівництва країни запровадити санкції проти рф.
Mesto: Beograd Datum: Wed Feb 22 18:05:20 CET 2023 Dogadjaj: POLITIKA – ministar privrede Rade Basta u razgovoru sa predstavnicima Americko-centralnoevropskog poslovnog udruenja (ACEBA) Fotoreporter: Ðorde Krstic Licnosti: Rade Basta Izvor: FoNet/Ministarstvo privrede
Згідно із заявою політика, Сербія «вже заплатила високу ціну за те, що не ввела санкцій проти росії, і це стає нестерпним».
«Як міністр я не можу мовчки спостерігати за тим, який тиск чиниться на президента Александра Вучича. Тому виступаю за введення санкцій проти росії. Я підтримую президента Вучича в захисті державних і національних інтересів та повністю йому довіряю. І прошу уряд Сербії й усіх міністрів висловити свою думку з цього питання», – підкреслив Раде Баста, який вважає, що необхідно вирішити, в якому напрямку рухатися країні.
Урядовець нагадав, що Сербії також довелося зіткнутися із санкціями, а її громадянам – пережити важкі економічні наслідки, тому він досі не хотів приймати ніяких рішень щодо обмежень, оскільки сподівався, що російсько-український конфлікт закінчиться.
«Від початку війни ми засуджували російську агресію, але водночас захищали наші національні інтереси у відносинах з росією. Тому в першому турі не долучилися до великої кількості країн, які запровадили санкції проти держави-агресора. Однак ситуація з кожним днем ускладнюється, і західні країни різко критикують нас за неприєднання до санкцій», – констатував міністр економіки.
На його думку, керівництво Сербії робить усе для збереження миру та стабільності. «Економіка є ключовою, тому як міністр економіки я кажу, що, незважаючи на складну зовнішньополітичну ситуацію, ми повинні підтримувати економічне зростання та боротися за краще життя наших громадян. Сербія проводить серйозну, відповідальну та незалежну політику і продовжуватиме захищати своїх громадян», – заявив Баста.
Сербія довго залишалася єдиною європейською країною, яка не долучилася до санкційних заходів проти росії. Це пояснювалося історичними, релігійними та культурними відносинами між Белградом і Москвою, а також тим, що коли Захід запровадив санкції проти Югославії під час війни 1992–1995 років і війни в Косово 1998–1999 років, вони не дали очікуваного результату.
Водночас Європейський Союз заявив, що за таких умов процес вступу до ЄС не може продовжуватися. А президент Сербії Вучич зазначив, що, імовірно, припиняться навіть іноземні інвестиції в країну. У телевізійному інтерв’ю минулого тижня глава держави натякнув, що Белград теж може запровадити санкції проти Москви, зазначивши, що не може поклястися, що Сербія ніколи не приєднається до санкцій.
Останніми місяцями говорять про те, що Китай допомагає росії з моменту вторгнення в Україну. США вважають, що Пекін продовжує співпрацю з Москвою, щоб кинути виклик американцям.
Серед менш задокументованих форм допомоги всупереч міжнародним санкціям – експорт певних спиртних напоїв, зокрема німецького міцного лікеру Jagermeister, настояного на травах, який нібито потрапив до магазину в російській столиці через Китай.
У мережі, до речі, з’явилася фотографія цього товару:
