Європейська комісія направила державам-членам ЄС документ з пропозицією використати заморожені російські активи для фінансування нового кредиту для України обсягом 140 мільярдів євро.
Про це повідомляє „Європейська правда” з посиланням на Politico, яке ознайомилося з документом
Ідею представили столицям країн напередодні зустрічі послів ЄС у п’ятницю, де вони готуватимуть підґрунтя для саміту європейських лідерів наступного тижня в Копенгагені.
Загальні контури цієї схеми обговорювалися неформально протягом кількох тижнів. Згідно з планами, Україна почне виплачувати кредит лише після того, як росія завершить війну та сплатить післявоєнні репарації.
І тоді ЄС компенсує витрати бельгійській фінансовій компанії Euroclear, яка зберігає заморожені російські активи.
Кредит Україні пропонують надавати траншами. Ці гроші можна буде використати як для „оборонного співробітництва”, так і для підтримки звичайних бюджетних потреб Києва.
Єврокомісія також запропонувала змінити правила продовження санкцій – перейти від одностайності до кваліфікованої більшості, щоб знизити ризик блокування процесу Угорщиною та повернення активів росії.
Україна за останні три з половиною роки отримала понад $145 млрд міжнародної фінансової допомоги, у 2025 році треба ще $8,7 млрд.
Про це заявив міністр фінансів Сергій Марченко під час низки двосторонніх зустрічей із міністрами фінансів та економіки країн G7 та ЄС, представниками Єврокомісії та МВФ 20 вересня у Копенгагені, пише ЕП.
„З огляду на те, що війна продовжується, виклики для фінансової системи зберігаються, продовження зовнішньої підтримки вкрай важливе.
Тільки у 2025 році вже залучено понад $30,6 млрд зовнішнього фінансування, потреба на поточний рік – $39,3 млрд”, – зазначив Марченко.
В повідомленні йдеться, що міністр обговорив з колегами варіанти додаткової фінансової підтримки України, зокрема, можливість реалізації нещодавно презентованої ініціативи Єврокомісії щодо Репараційного кредиту під гарантії заморожених російських активів.
Зазначається, що в рамках ініціативи G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA) обсягом $50 млрд за рахунок прибутків із заморожених активів Росії Україна з кінця минулого року отримала від партнерів близько $23 млрд.
Єврокомісія має намір враховувати оцінку Міжнародного валютного фонду про фінансові потреби України на найближчі два роки під час визначення обсягу репарацій за рахунок російських активів.
Про це заявив єврокомісар з економіки Валдіс Домбровскіс, повідомляє РБК-Україна з посиланням на Reuters.
Європейський союз обговорює використання заморожених російських активів для забезпечення такої позики. Це дасть змогу підтримати фінанси Києва на тлі скорочення прямої військової допомоги з боку США.
„Репараційна позика” за рахунок активів Росії
„Те, що пропонує Єврокомісія, це репараційна позика. По суті, надання Україні кредиту за рахунок грошових залишків заморожених російських активів, не зачіпаючи права власності Росії на них”, – сказав Домбровскіс.
За його словами, зараз обговорюють деталі, терміни та обсяги позики. Для визначення обсягу важливим буде висновок МВФ про потреби України, над яким фонд уже завершує роботу.
Позиції країн ЄС
Міністр фінансів Іспанії Карлос Куерпо заявив, що пропозиція Єврокомісії очікується в жовтні. „З іспанської точки зору ми будемо підтримувати”, – зазначив він.
У розпорядженні країн G7 перебуває близько 300 млрд доларів російських активів Центробанку, з яких значна частина розміщена в Європі. У бельгійському депозитарії Euroclear заморожено 194 млрд євро, з яких близько 170 млрд уже перетворилися на грошові залишки.
Спільні ризики та гарантії
За словами Домбровскіса, механізм може бути застосований у всіх країнах G7, де зберігаються російські активи. Він уточнив, що ідею обговорювали з міністрами фінансів G7.
Згідно з планом, Україна почне повертати позику тільки після отримання репарацій від Росії. Ризики за кредитом будуть розподілені між урядами країн ЄС.
За даними джерел, схема передбачає заміну російських активів у Європі на облігації Єврокомісії з нульовим купоном. Ці папери будуть забезпечені гарантіями країн ЄС, які беруть участь в ініціативі.
Потреби України
Міністр фінансів Сергій Марченко назвав потреби України в зовнішньому фінансуванні на термін дії нової програми з МВФ.
„Загалом потреба коштів для фінансування чотирирічної програми може становити від 150 до 170 мільярдів доларів”, – сказав у Верховній Раді.
Україна експортуватиме іншим країнам деякі види своєї зброї, завдяки чому покриє дефіцит бюджету. Таким чином збільшиться виробництво дронів для фронту.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на вечірнє звернення президента України Володимира Зеленського.
„Провів сьогодні Ставку. Головне – виробництво нашої зброї. Є чіткі обсяги: що потрібно нашій армії до кінця року, також на наступний рік і що має бути в нас на складах для захисту, для підтримки достатньої нашої сили”, – розповів Зеленський.
За його словами, мова про достатнє фінансування виробництва української зброї, а також виробництво разом з союзниками та постачання в Україну того, що виробляють партнери самі.
„Дефіцит у фінансуванні на виробництво зброї в нас будемо покривати із цього року в тому числі за рахунок керованого експорту деяких видів нашої зброї. Завдяки такому керованому експорту будемо збільшувати виробництво дронів для фронту”, – зазначив президент.
Він підкреслив, що певні види сучасної зброї Україна може виробляти в значно більших обсягах, ніж може сама профінансувати, а певні види зброї вже у значно більшому обсязі, ніж реально потрібно.
„Приклад – морські дрони, на які розраховує світ і які в нас у профіциті, також протитанкова зброя, деякі інші види”, – пояснив Зеленський.
Президент наголосив, що перший пріоритет – це фронт, забезпечення бригад. Другий пріоритет – українські арсенали. І тільки третій пріоритет – керований експорт.
„Протягом двох тижнів буде представлений концепт – три нові експортні платформи. Перша платформа для експорту та взаємодії зі США, друга платформа – це наші європейські партнери, третій напрям – інші партнери у світі, які теж зацікавлені в українській зброї та від яких Україна отримала ту чи іншу підтримку”, – розповів він.
За словами глави держави, обов’язково, щоб це була взаємна допомога.
„Україна не буде займатися „збройною благодійністю” й допомагати тим, кому байдуже на Україну. Ми готові працювати з тими, хто підтримував нас реально, нашу незалежність”, – наголосив Зеленський.
Він зазначив, що має бути й надійний експортний контроль – щоб до українських технологій, до нашої зброї не дістались росіяни та їхні спільники.
„Багато про це говорили наші українські компанії, компанії-виробники зброї. Багато інтересу у світі до спільних проєктів з Україною для виробництва зброї. Є й чіткий попит на нашу зброю. Відповідно, завдяки саме керованому експорту ми зможемо акумулювати гроші на більше виробництво тих речей, які потрібні нашій армії”, – додав президент.
В Україні з 1 жовтня 2025 року почнеться вилучення з обігу монети номіналом у 10 копійок. Вона залишиться платіжним засобом, але нові монети не карбуватимуть, а старі будуть утилізовуватися.
Про це повідомляє Національний банк України.
Зазначається, що відповідне рішення вже ухвалив НБУ. Наразі монета залишиться засобом для оплати: їх все ще прийматимуть торгівельні мережі, сфера послуг та банки. Спеціально здавати, або обмінювати монети не потрібно.
Проте з 1 жовтня після потрапляння до банків монети в 10 копійок більше не повертатимуться в обіг. Натомість вони вилучатимуться та передаватимуться до НБУ для перерахування та утилізації.
Банки не видаватимуть монети на касі за всіма видами готівкових операцій, та не отримуватимуть таких монет з НБУ. Нові монети номіналом у 10 копійок не карбуватимуть.
Під час безготівкових операцій округлення сум застосовуватися не буде. Під час готівкових операцій буде здійснюватися округлення сум за наступними правилами:
сума, що закінчується від 1 до 24 копійок, заокруглюється в бік зменшення до найближчої суми, яка закінчується на 00 копійок;
сума, що закінчується від 25 до 49 копійок, заокруглюється в бік збільшення до 50 копійок;
сума, що закінчується від 51 до 74 копійок, заокруглюється в бік зменшення до 50 копійок;
сума, що закінчується від 75 до 99 копійок, заокруглюється в бік збільшення до найближчої суми, яка закінчується на 00 копійок.
Наразі в обігу, за даними Нацбанку, перебуває понад 4,1 мільярда монет у 10 копійок, що становить 27,4% від загальної кількості монет в країні. Щороку потрібно підтримувати кількість 10-копійчаних монет в обігу, при цьому будь-якої істотної ролі в розрахунках вони вже не відіграють.
“Монети номіналом 10 копійок припинили відігравати істотну роль у готівкових розрахунках за товари та послуги… Рішення про поступове вилучення скоротить витрати держави та учасників готівкового обігу на виготовлення, оброблення, транспортування, зберігання та обіг таких монет”, – зазначили в НБУ.
Кабінет міністрів ухвалив проєкт державного бюджету на 2026 рік. Документ уже передали на затвердження Верховної Ради.
Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.
Згідно з планом, витрати держбюджету визначено на рівні 4,8 трлн грн, що на 415 млрд більше, ніж цьогоріч. Доходи прогнозуються на рівні 2,826 трлн грн (+18,8% до 2025 року).
Дефіцит планується знизити до 18,4% ВВП, а потреба у зовнішньому фінансуванні становитиме понад 2 трлн грн.
Найбільше коштів мають намір спрямувати на сектор оборони – 2,8 трлн грн, або 27,2% ВВП. З них понад 44 млрд грн передбачено на виробництво української зброї, у тому числі дронів, ракет та бронетехніки.
Збільшення фінансування передбачено для сфери освіти (265,4 млрд грн), охорони здоров’я (258 млрд грн) та пенсійного забезпечення (1,027 трлн грн). Свириденко заявила, що в школах з жовтня 2026 року запровадять безкоштовне харчування для 4,4 млн учнів, а зарплати вчителів зростуть на 50% протягом року.
У медицині планується підвищення зарплат лікарям первинної та екстреної допомоги до 35 тисяч грн, а також запуск програми «Чекап 40+» із фінансуванням у 10 млрд грн.
Інші напрями:
соціальна сфера – 467,1 млрд грн (+45,3 млрд грн до 2025 року)
ветеранська політика – 17,9 млрд (+6,1 млрд грн до 2025 року).
регіони – доходи громад становитимуть 871,9 млрд грн (+162,3 млрд грн до 2025 грн).
підтримка бізнесу, у тому числі кредити «5-7-9%» та забезпечення українців житлом за програмою «єОселя» – 41,5 млрд грн
агропромисловий комплекс – 13,1 млрд грн (+3,5 млрд грн до 2025 року)
культура – 15,8 млрд грн. (+4,7 млрд грн до 2025 року).
публічні інвестиції для відновлення та модернізації України – 45,9 млрд грн (+12,4 млрд грн до 2025 року).
Україна щоденно витрачає на війну проти росії 172 мільйони доларів. Це на 30 мільйонів доларів більше, ніж торік.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву голови Бюджетного комітету Верховної Ради Роксолани Підласої.
„Рівно рік тому я стояла в цій залі і я сказала вам, що 1 день війни коштує українському бюджету 140 млн доларів. Зараз війна коштує 172 млн доларів кожного дня„, – зазначила Підласа.
За її словами, ця цифра включає в себе зарплати військовослужбовців, боєприпаси та зброю.
„Але також те, про що ви, можливо, не думаєте, коли мова заходить про вартість війни. Україна продовжує фінансово підтримувати поранених військових, зниклих безвісти та сім’ї загиблих”, – пояснила вона.
Підласа повідомила, що Україна витрачає 31% свого ВВП на оборону. За її словами, це – найвищий показник у світі.
„Ви можете сказати, що ВВП України не такий високий. Це правда, але варто нагадати: росія вкрала в України 11 років зростання. Спочатку нам вдалось відновити наш довоєнний рівень ВВП у 2021, а потім – знову у 2024, після руйнівних наслідків повномасштабного вторгнення”, – пояснила вона.
Національний банк буде відстежувати наслідки для економіки та ринку праці від рішення дозволити чоловікам 18-22 років їздити за кордон.
Про це заявив голова НБУ Андрій Пишний, повідомляє РБК-Україна з посиланням на брифінг на Youtube.
„Після наших внутрішніх обговорень не очікуємо в цьому питанні якоїсь драми. Але подивимося. Ми слідкуємо за розвитком подій, ми слідкуємо уважно за усією палітрою ризиків, які так чи інакше виникають”, – сказав він.
Перший заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук нагадав, центробанк очікує зменшення кількості українців за кордон цього року до 200 тисяч осіб після міграції 500 тисяч минулого року.
Останні данні свідчать, що Україну вже залишили трохи більше 100 тисяч осіб. „Тож наразі ми йдемо цілком по нашому прогнозу. Будемо відслідковувати наслідки цього рішення, яке було прийнято наприкінці серпня”, – сказав він.
Наразі в Україні стан готовності нашї інфраструктури до опалювального сезону по основних секторах становить понад 80%.
Про це повідомила глава уряду Юлія Свириденко після засідання антикризового енергетичного штабу щодо підготовки до опалювального сезону 2025/26.
«Підготували 115 тис. будинків і майже 22 тис. об’єктів соцсфери. Доручила колегам завершити всі підготовчі заходи до початку опального сезону. Основні задачі — безпека енергообʼєктів, швидке відновлення потужностей, як планове, так і після обстрілів, підготовка запасів пального, ремонт газотранспортної системи, вирішення питання боргів за енергоресурси, посилення самодостатності наших громад», – заявила Свириденко.
Прем’єр-міністерка нагадала, що відповідно до рішення уряду 10 вересня дозволили спрямовувати додаткову дотацію місцевим бюджетам не лише на облаштування укриттів, відновлення пошкоджених об’єктів на деокупованих і постраждалих територіях, а й на захист об’єктів критичної інфраструктури.
«Закликаю користуватися цим ресурсом. Окремо пропрацьовуємо захист енергообʼєктів системами ППО та РЕБ спільно з Генштабом», – сказала Свириденко.
