Франція відхилить торговельну угоду між ЄС і південноамериканськими країнами блоку МЕРКОСУР під час ключового голосування в п’ятницю в Брюсселі.
Про це, як пише “Європейська правда”, повідомляє Politico.
“Франція вирішила проголосувати проти підписання угоди між Європейським Союзом і країнами МЕРКОСУР”, – заявив президент Франції Емманюель Макрон.
“Підписання угоди – це не кінець історії. Я продовжуватиму боротися за повне і конкретне виконання зобов’язань, отриманих від Європейської комісії, та захист наших фермерів”, – зазначив Макрон.
За його словами, економічні вигоди від угоди між ЄС і МЕРКОСУР будуть обмеженими для французького та європейського зростання.
Оголошення з’явилося за кілька годин до ключового голосування країн-членів щодо угоди.
Поряд з Польщею, Франція була найзапеклішим противником угоди, але їй не вистачає голосів, щоб заблокувати її в п’ятницю, особливо якщо Італія підтримає її.
Якщо угода буде схвалена, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн полетить до Парагваю, щоб підписати угоду наступного тижня. Іншими членами блоку МЕРКОСУР є Бразилія, Аргентина та Уругвай.
Європейський Союз зараз працює над остаточним ухваленням правових основ, потрібних для надання Україні обіцяної позики у розмірі 90 мільярдів євро на наступні два роки. Перший транш Київ може отримати в другому кварталі 2026 року.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву речника Європейської комісії Матея Берестецкі під час брифінгу 5 січня.
За словами Берестецкі, зараз пропозиція Європейської комісії щодо надання Україні кредиту в 90 млрд євро на основі “посиленої співпраці” перебуває в Раді Євросоюзу. Там її повинні ухвалити: заблокувати не вийде, оскільки потрібна просто кваліфікована більшість.
Окрім цього, затвердження рішення про “посилену співпрацю” потребує згоди Європейського парламенту. Планується, що обидва ці моменти буде вирішено “протягом наступних кількох тижнів”.
Також Єврокомісія зараз розробляє пропозицію щодо регламенту, який встановлює умови позики для України. Її планується ухвалити вже у січні, як і пропозиції про зміну в багаторічному бюджеті ЄС до 2027 року, потрібні для надання кредиту.
“Ми усвідомлюємо невідкладність фінансових потреб України. Ми плануємо здійснити перший транш Україні не пізніше другого кварталу 2026 року“, – зазначив Берестецкі.
Сьогодні, 22 грудня, Україна отримала новий транш прямої бюджетної допомоги від Європейського Союзу у розмірі близько 2,3 млрд євро. Йдеться про програму Ukraine Facility.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Мінфін.
Як зазначається, це шостий регулярний транш, передбачений у межах Pillar I Інструменту. Кошти буде спрямовано на фінансування першочергових соціальних і гуманітарних видатків держави.
Для отримання цього траншу від ЄС Україна виконала:
вісім реформаційних кроків, необхідних для виділення шостого траншу;
один крок, який був передбачений ще в рамках четвертого траншу.
“Підтримка в рамках Ukraine Facility є ключовою для зміцнення макрофінансової стабільності України та безперебійного функціонування державного управління в умовах війни. Успішне виконання понад 60 кроків Плану України підтверджує нашу відданість реформам, відновленню та руху до членства в Європейському Союзі”, – повідомив міністр фінансів Сергій Марченко.
Європейський Союз виділив Україні 90 млрд євро на два наступні роки. Ці гроші є безповоротними та безвідсотковими.
Про це повідомляє у Facebook міністр фінансів Сергій Марченко.
“Європейська рада прийняла надважливе для України рішення про надання 90 млрд євро на два наступні роки”, – зазначив Марченко.
За його словами, ці кошти по своїй суті є безповоротними та безвідсотковими для України. Погашення може відбутись лише після того, як Росія компенсує Україні збитки, завдані своєю агресивною війною.
Марченко також підкреслив, що отримані кошти будуть спрямовані на потреби бюджету та оборони.
“Важливо, що робота над Репараційним кредитом продовжиться – його реалізація потребує додаткової підготовки. Дякую європейським партнерам за рішучість та розуміння потреб України”, – додав міністр фінансів України.
Новий закон про виноробство, що запрацює з 2026 року, має наблизити галузь до стандартів ЄС і посилити конкурентоспроможність українських вин. Про це повідомляє Держпродспоживслужба.
З початку 2026 року в Україні набере чинності оновлений Закон «Про виноград, вино та продукти виноградарства», який запроваджує сучасні правила для галузі відповідно до європейських стандартів. Зміни стосуватимуться вирощування винограду, виробництва та маркування виноробної продукції, повідомляє Держпродспоживслужба.
Головні нововведення:
Захист географічних зазначень
Будуть запроваджені правила, що охороняють назви вин, тісно пов’язані з конкретними регіонами та традиціями їх виробництва. Це сприятиме розвитку регіональних брендів і підвищенню впізнаваності українських вин.
Створення Виноградарсько-виноробного реєстру
Запрацює єдина державна база даних, що охоплюватиме всіх виробників і їхні виноградники.
Оновлення вимог
Зміняться стандарти якості, маркування та класифікації вин, що зміцнить позиції української продукції як на внутрішньому, так і на міжнародному ринках.
Держпродспоживслужба забезпечуватиме контроль безпечності та якості продукції, а також дотримання нових правил і механізмів захисту географічних зазначень. Запровадження цих стандартів стане новим етапом розвитку українського виноробства.
Посли Європейського Союзу погодили механізм безстрокового замороження російських активів у Європі, який має не допустити їхнього повернення Росії поза санкційним режимом.
Про це повідомила глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у соцмережі X.
Країни ЄC погодилися заморозити російські активи в розмірі 210 млрд євро на безстроковий термін. Тепер це рішення не будуть продовжувати кожні шість місяців. Рішення було ухвалено 25 голосами “за”.
“Ми посилаємо Росії ясний сигнал: поки ця жорстока війна агресії триває, витрати Росії будуть тільки зростати. Це потужний сигнал для України: ми хочемо переконатися, що наш хоробрий сусід стане ще сильнішим на полі бою і за столом переговорів”, – заявила фон дер Ляєн.
Також безстрокове заморожування активів може переконати Бельгію підтримати план ЄС щодо використання цих коштів для надання Україні репараційного кредиту в розмірі до 165 млрд євро.
Рада Європейського Союзу ухвалила рішення про виділення Україні 2,3 млрд євро у межах фінансової програми Ukraine Facility. Найближчим часом до держбюджету надійде 2,1 млрд євро кредитних коштів та 200 млн євро грантових.
Там розповіли, що отримані кошти будуть спрямовані на покриття соціальних та гуманітарних видатків держави, зокрема, на підтримку найбільш уразливих секторів.
Для отримання нового траншу Україна здійснила комплекс реформ. Йдеться про кроки в управлінні державними фінансами, судовій системі, бізнес-середовищі, банківському секторі, аграрній сфері, галузі стратегічних корисних копалин, а також у напрямку «зеленого» переходу та охорони навколишнього середовища.
«У межах Ukraine Facility на 2024-2027 роки передбачено близько 50 млрд євро для України (38,337 млрд євро – пряма бюджетна підтримка). Загалом до держбюджету з 2024 року вже надійшло понад 24,4 млрд євро, з яких у 2025 році – понад 8,3 млрд євро», – додали у відомстві.
У четвер, 11 грудня, Міністерство торгівлі Китаю заявило, що переговори з Європейським Союзом щодо плану мінімальнихгг цін на електромобілі китайського виробництва відновлено і вони триватимуть до наступного тижня.
Про це пише Reuters, передає “Європейська правда”.
На тлі переговорів щодо мінімальних цін на електромобілі Міністерство торгівлі Китаю закликало ЄС не вести самостійних переговорів з виробниками.
Як зазначається, у жовтні 2024 року ЄС затвердив мита до 45,3% після того, як Європейська комісія почала розслідування щодо того, чи отримують китайські виробники електромобілів нечесні субсидії, що може призвести до надлишку пропозиції в Європі.
Китай наполягає, що його виробники просто “більш конкурентоспроможні”, ніж їхні європейські колеги, і Пекін закликає Брюссель прийняти план мінімальних цін замість мит.
“Китай вітає поновлення зобов’язання ЄС щодо відновлення переговорів про цінові зобов’язання і цінує його повернення до шляху вирішення розбіжностей шляхом діалогу”, – заявив речник Міністерства торгівлі Хе Ядон.
Він зазначив, що це відбулося в останні дні і продовжиться наступного тижня, не надаючи подальших деталей.
Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер вважає, що угоду про розблокування заморожених російських активів у Європі на суму до 100 млрд фунтів стерлінгів (приблизно 140 млрд доларів) допомоги Україні буде досягнуто всього за кілька днів, оскільки переговори про припинення війни досягли “критичної стадії”.
Як пише The Times, у понеділок Стармер провів переговори з президентом України Володимиром Зеленським, а також зі своїми французькими та німецькими колегами, щоб обговорити останні мирні пропозиції США.
Вони також обговорили зусилля Європи щодо вивільнення коштів, заморожених на рахунках у європейських банках, – або для фінансування військових дій України, що тривають, або для фінансування відновлення країни в разі укладення мирної угоди.
“Після цього високопоставлені урядові джерела висловили оптимізм щодо того, що угода близька і буде оголошена на цьому або наступному тижні”, – пише видання.
Як зазначає The Times, це фінансування розглядається як найважливіший важіль впливу на Москву для європейців і України на мирних переговорах. Воно забезпечить надійне джерело фінансування військових дій України ще на два роки.
Ці гроші також розглядаються як один із небагатьох козирів європейців у мирних переговорах, що дає змогу запобігти фактичному нав’язуванню Україні Вашингтоном будь-якої угоди.
Бельгія, де зосереджена переважна частина європейських активів, поки що не дала згоди на укладення угоди.
Однак представник уряду Великої Британії заявив: “Ми сподіваємося, що угоду буде досягнуто приблизно протягом наступного тижня”.
Данія виділить Україні майже вдвічі менше фінансової допомоги у 2026 році, ніж цьогоріч. Зокрема, її розмір знизиться до 9,4 млрд данських крон (майже 1,5 млрд доларів) замість 16,5 млрд (майже 2,6 млрд доларів).
Глава Міноборони Данії Троельс Лунд Поульсен заявив, що наступного року країна значно зменшить обсяг фінансової підтримки України. Якщо в поточному році вона становить 16,5 млрд данських крон, то у 2026-му вона знизиться до 9,4 млрд крон.
Для порівняння, у 2024 році Данія виділила Україні майже 19 млрд данських крон (майже 3 млрд доларів). Проте на цьому зменшення допомоги не зупиниться – у 2027 році Копенгаген планує надіслати Києву 7,1 млрд данських крон (1,1 млрд доларів), а у 2028-му – всього мільярд (156 млн доларів).
У 2023 році парламентська більшість Данії ухвалила створення Фонду України. Це економічна рамка, яка визначає, скільки допомоги Копенгаген надаватиме Києву.
Наразі Данія надала Україні військової допомоги на суму понад 70 млрд крон (майже 11 млрд доларів), але кошти закінчуються.
“Проблема в тому, що ми вже давно не виділяли нових коштів”, – сказав данський політик Стінус Ліндгрін.
