Єврокомісія та найвпливовіші держави-члени ЄС наполягають на зниженні верхньої межі ціни на російську нафту із $60 до $45 за барель для посилення санкцій проти рф.
Ідея ще не переконала всі 27 держав-членів ЄС та їхніх партнерів із G7, йдеться в матеріалі.
Особи, обізнані з попередніми обговореннями 18-го пакету санкцій ЄС, розповіли, що Брюссель планує вжити суттєвіших заходів проти РФ, зокрема, знизити цінову межу на експорт сирої нафти з $60 до $45 за барель.
Минулого тижня на зустрічі міністрів фінансів G7 у Банффі Канада запропонувала включити до спільної заяви чітке формулювання про посилення обмеження ціни на нафту.
Пропозицію підтримали ЄС та члени G7 Франція, Німеччина та Італія, а також Велика Британія. Проте її не було включено на прохання міністра фінансів США Скота Бессента, повідомили троє посадовців, знайомі з перебігом зустрічі.
Так, в остаточній заяві було вирішено включити формулювання, що зобов’язує країни G7 „продовжувати вивчати всі можливі варіанти, включаючи варіанти максимального посилення тиску, такі як подальше посилення санкцій”, у разі, якщо не буде досягнуто угоди про припинення вогню.
Євро має шанси стати альтернативою долару, якщо держави єврозони зміцнять її фінансову та безпекову архітектуру.
Про це заявила голова Європейського центрального банку Крістін Лагард під час відкритої лекції в центрі Жака Делора в Берліні в понеділок, 26 травня.
За її словами, нинішня економічна політика США породжує нестабільність на глобальних ринках і підточує роль долара як основної резервної валюти.
„Сьогодні євро є другою світовою валютою, на яку припадає близько 20% валютних резервів, порівняно з 58% у випадку долара США. Зростання міжнародної ролі євро може мати позитивні наслідки для єврозони”, – зазначила вона.
Лагард попередила, що посилення ролі євро „далеко не гарантоване”, і державам єврозони „його доведеться завоювати”.
Серед кроків, які можуть сприяти цій меті: більший ліквідний ринок капіталу, зміцнення правових засад та прихильності до відкритої торгівлі. Будь-яке посилення ролі євро має супроводжуватися зміцненням обороноздатності єврозони
„Це пов’язано з тим, що інвестори, особливо офіційні, також шукають геополітичних гарантій в іншій формі: вони інвестують в активи регіонів, які є надійними партнерами в галузі безпеки і можуть дотримуватися союзів за допомогою суворої сили”, – сказала вона.
Єврозона сьогодні налічує 20 держав, останньою туди приєдналась Хорватія.
Європейський Союз погодився на тимчасове повернення квот на імпорт окремих видів сільськогосподарської продукції з України.
Це рішення створить додаткові виклики для економіки України, яка постраждала внаслідок повномасштабної війни, пише Bloomberg.
Квоти, скасовані на початку російського вторгнення у 2022 році для підтримки українських фермерів, були вчора знову впроваджені Європейською комісією. Про це повідомив речник ЄК. За його словами, нові обмеження набудуть чинності 6 червня 2025 року.
Видання зазначає, що це тимчасовий захід. ЄС продовжує перегляд угоди про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі між Україною та Євросоюзом.
Обсяги квот до кінця 2025 року становитимуть 7/12 від річних показників. Оскільки квоти почнуть діяти з червня, на 2025-й вони встановлені не в повному обсязі, а лише на 7 місяців – тобто Україна зможе експортувати менше, ніж зазвичай у межах річної квоти.
Жодна держава-член ЄС не виступила проти цього рішення. Однак Швеція, Чехія, Данія, Естонія, Фінляндія, Німеччина, Ірландія та Литва утрималися від голосування.
Сільськогосподарський експорт є критично важливим для української економіки. Спрощення торгівлі з ЄС допомогло вітчизняним фермерам пережити величезні труднощі – тимчасову втрату основного експортного шляху через Чорне море, мінування полів і мобілізацію.
Проте збільшення поставок відносно дешевої української продукції на ринок Євросоюзу викликало обурення серед фермерів у таких країнах, як Польща, Угорщина та Словаччина.
Це спричинило політичну напругу й заклики до захисту національних ринків навіть із боку держав, які виступали союзниками України, зокрема Польщі.
Європейський Союз розглядає можливість запровадження збору в розмірі 2 євро за обробку невеликих посилок, що імпортуються до країн – членів блоку переважно з Китаю.
Про це повідомляє Financial Times.
Комісар із питань торгівлі Марош Шефчович заявив у Європарламенті, що платформи електронної комерції мають сплачувати збір із кожної посилки, щоб допомогти ЄС впоратися з масовим напливом дешевих товарів до Європи. Згідно з листом, який Шефчович надіслав національним урядам, нововведення стосуватиметься посилок вартістю менш ніж 150 євро.
Збір у розмірі 2 євро застосовуватиметься до посилок, що відправляються безпосередньо покупцям, часто через такі платформи, як китайські Temu та Shein. Товари, що відправляються на склади у країнах ЄС, будуть оподатковуватися в розмірі 0,50 євро. Торік митні органи ЄС обробили близько 4,6 млрд посилок із низькою вартістю, куплених онлайн. З цих посилок – 91% надійшли з Китаю.
Видання зазначає, що однією з проблем із потоком посилок є те, що «окремі споживачі стали своїми власними імпортерами», що робить перевірку безпеки цих продуктів практично неможливою. Євросоюз планував розпочати митну реформу у 2028 році, але Єврокомісія підтримує ідею прискорити процес, розпочавши роботу вже наступного року.
Європейський Союз розглядає можливість запровадження мит на російський експорт аж до повного торговельного ембарго.
Про це пише Politico із посиланням на європейських чиновників.
Сьогодні, 16 травня, країни Євросоюзу та їхні сусіди, включаючи Велику Британію та Україну, збираються в Албанії на саміт Європейського політичного співтовариства. Розмова на саміті буде зосереджена на різкому посиленні санкцій проти росії.
За словами двох дипломатів, потенційні заходи проти Москви можуть передбачати мита на російський експорт аж до повного торговельного ембарго.
Євросоюз після початку повномасштабної війни запровадив значні санкції проти рф, але утримався від повного торговельного ембарго.
Україна отримала 1 млрд євро від ЄС у межах програми ERA (European Reconstruction Assistance), повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
“Ці кошти забезпечені за рахунок прибутків від знерухомлених активів центробанку росії. Спрямуємо ці фінанси на покриття критично важливих видатків бюджету та зміцнення нашої держави”, – написав прем’єр.
Він зазначив, що цей транш – частина справедливого та послідовного підходу: агресор має заплатити за руйнування, які він приніс на нашу землю.
“Вдячні ЄС та партнерам з G7 за дієвий механізм. Очікуємо на наступний крок – повної конфіскації активів і посилення санкцій у відповідь на звірства росії”, – написав Шмигаль.
Зазначимо, що програма ERA передбачає до 50 мільярдів євро допомоги Україні від ЄС на період 2024–2027 років. Частина фінансування надходить із прибутків, отриманих від заморожених російських активів у ЄС.
Європейська комісія готує перехідні механізми на випадок, якщо після 5 червня не вдасться вчасно оновити Угоду про поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі (ПВЗВТ) між Україною та ЄС.
Про це повідомив речник Єврокомісії Олоф Гілл під час брифінгу в Брюсселі, інформує „ЄП„.
За його словами, термін дії так званого „торговельного безвізу” – автономних торговельних заходів, які тимчасово скасували мита та квоти для українського експорту – спливає 5 червня. Подовжувати їхню дію Комісія не планує.
Проте, щоб уникнути повернення до довоєнних торговельних обмежень, у разі затримки з переглядом ПВЗВТ, Брюссель передбачає впровадження перехідних заходів. Їх узгодять з Україною.
„Ми чітко заявили про це від самого початку. Ми хочемо вдосконалити ПВЗВТ, щоб запропонувати довгострокову передбачуваність і стабільність операторам як в ЄС, так і в Україні”, – заявив речник Єврокомісії.
Як зазначається, заплановані зміни також зміцнюють євроінтеграційний шлях України.
Єврокомісія презентувала план повної відмови країн ЄС від російських енергоносіїв, у тому числі від ЗПГ та природного газу. Він передбачає заборону укладання контрактів з рф.
Згідно з планом, переговори щодо нових контрактів з постачальниками російського газу (трубопровідного та ЗПГ) будуть припинені, а всі існуючі спотові контракти діятимуть до кінця 2025 року.
Комісія пропонує припинити весь імпорт російського газу до кінця 2027 року, а також закликає кожного члена ЄС до кінця цього року підготувати національні ініціативи з відмови від енергоносіїв з рф.
Крім того, план передбачає «нові дії щодо вирішення проблеми тіньового флоту росії» та обмеження на нові контракти на постачання збагаченого урану та ядерних матеріалів з рф.
«Усі заходи супроводжуватимуться постійними зусиллями щодо прискорення нашого енергетичного переходу та диверсифікації постачання енергоносіїв, у тому числі за допомогою агрегації попиту на газ та більш ефективного використання інфраструктури, щоб виключити ризики для безпеки постачання та стабільності ринку», – йдеться у заяві.
Військові витрати в світі у 2024 році досягли 2,7 трильйона доларів, що на 9,4% більше в порівняно з 2023 роком. Це найбільше річне зростання з кінця холодної війни.
Про це свідчать дані дослідження Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI).
Як зазначається, витрати на оборону зросли у всіх регіонах світу, з особливо швидким зростанням у Європі та на Близькому Сході.
Серед п’яти найбільших військових витратників – США, Китай, росія, Німеччина та Індія. Цi країни разом становлять 60% від світового обсягу витрат, досягнувши 1,635 трильйона доларів.
Європа, зокрема росія, стала головним фактором зростання витрат, збільшивши військові витрати на 17% до 693 мільярдів доларів. Витрати на оборону росії зросли на 38%, досягнувши 149 мільярдів доларів, що вдвічі більше порівняно з 2015 роком. Україна також збільшила витрати на 2,9%, досягнувши 64,7 мільярда доларів.
Військові витрати на Близькому Сході досягли 243 мільярдів доларів, зокрема військові витрати Ізраїлю зросли на 65%, досягнувши 46,5 мільярдів доларів. Китай збільшив свої військові витрати на 7% до 314 мільярдів доларів, продовжуючи модернізацію своєї армії та ядерного арсеналу.
Усі країни-члени НАТО збільшили свої військові витрати в 2024 році, і 18 з 32 членів витратили не менше 2% від свого ВВП на оборону.
[type] => post [excerpt] => Військові витрати в світі у 2024 році досягли 2,7 трильйона доларів, що на 9,4% більше в порівняно з 2023 роком. Це найбільше річне зростання з кінця холодної війни. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1745832780 [modified] => 1745827252 ) [title] => Світові військові витрати досягли рекордних 2,7 трильйона доларів – SIPRI [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=59756&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 59793 [uk] => 59756 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 59757 [image] => Array ( [id] => 59757 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/image-260.png [original_lng] => 814913 [original_w] => 965 [original_h] => 562 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/image-260-150x150.png [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/image-260-300x175.png [width] => 300 [height] => 175 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/image-260-768x447.png [width] => 768 [height] => 447 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/image-260.png [width] => 965 [height] => 562 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/image-260.png [width] => 965 [height] => 562 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/image-260.png [width] => 965 [height] => 562 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/image-260.png [width] => 965 [height] => 562 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1745816453:8 [_thumbnail_id] => 59757 [_edit_last] => 8 [translation_required] => 1 [views_count] => 1402 [translation_required_done] => 1 [_oembed_15b017003485bc05d67f8dcc35770283] =>
We took note of the announcement by President Trump.
We want to give negotiations a chance.
While finalising the adoption of the EU countermeasures that saw strong support from our Member States, we will put them on hold for 90 days.
Світовий банк надасть Україні грант у розмірі 70 млн доларів для підтримки стабільності роботи української енергосистеми.
Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
За його словами, відповідну угоду підписали 25 квітня у Вашингтоні з керівною директоркою Світового банку Анною Б’єрде.
«Кошти будуть використані для придбання систем зберігання енергії компанією «Укргідроенерго». Це дозволить створювати запас електроенергії та посилить нашу енергетичну стійкість», – додав Шмигаль.
