Європейський Союз зіткнувся із серйозною проблемою у своїх планах масового переозброєння: оборонний сектор не може набрати кваліфікований персонал достатньо швидко, щоб задовольнити зростаючі потреби блоку. У відповідь на це Європейська комісія представила план, що передбачає перекваліфікацію до 600 тис. працівників для роботи в оборонній промисловості.
Про це пише Euronews.
Масштабний план підвищення кваліфікації є частиною дорожньої карти трансформації оборонної промисловості ЄС.
Необхідність перекваліфікації такої значної кількості людей підкреслює гостроту проблеми з нестачею кваліфікованої робочої сили. За словами анонімного чиновника Єврокомісії, це стало «серйозною перешкодою». «Нам необхідно забезпечити навички, які потрібні для оборони. Нестача кваліфікованих кадрів призвела до жорсткої конкуренції як всередині галузі, так і, звісно, між секторами» – зазначив чиновник у коментарі Euronews.
Ситуація є частково результатом десятиліть недостатнього інвестування в оборонний сектор з боку держав-членів ЄС.
Для прискорення нарощування виробничих потужностей Єврокомісія також анонсувала створення так званої «Платформи талантів». Ця платформа має на меті підтримувати стажування на малих і середніх підприємствах (МСП) подвійного призначення, оборонній промисловості, стартапах та скейлапах.
Мета Євросоюзу – переозброїтися європейським обладнанням до кінця десятиліття. За оцінками Брюсселя, до цього часу Росія може мати потенціал для нападу на іншу європейську країну, що робить швидкий розвиток власної оборонної бази критично важливим.
Відновлення енергетичної системи України – одна з найбільших інвестиційних можливостей Європи.
Як повідомляє РБК-Україна, про це повідомив директор зі сталого розвитку ДТЕК Джефф Отем.
„Відбудова енергосистеми України – одна з найбільших інвестиційних можливостей Європи, але вона не стане реальністю без сміливих партнерств і розумніших підходів до розподілу ризиків”, – написав він.
Отем розповів, що фінансування енергетичного переходу України є однією з центральних тем на COP30 в українському павільйоні.
„Від великих вітрових електростанцій до сонячних панелей на дахах малого бізнесу – меседж один: публічні та приватні інновації разом можуть профінансувати стійкість на кожному рівні”, – наголосив він.
Раніше повідомлялося, що ДТЕК Ріната Ахметова працює над створенням можливостей для іноземних компаній інвестувати в Україну.
Згідно з новим законопроєктом Європейської комісії, надмірно оброблені харчові продукти та деякі алкогольні напої будуть оподатковуватися, – пише Euractiv. Ці напої — це алкогольні напої, які на перший погляд можуть здаватися безалкогольними.
Згідно з планами, податки, які планується ввести в 2026 році, Комісія запровадить з метою профілактики серцево-судинних захворювань. Згідно з документом, який просочився до Euractiv, комісар з питань охорони здоров’я Олівер Варгеї будує план на трьох стовпах: профілактика, раннє виявлення та скринінг, а також лікування та догляд.
Згідно з проєктом, ЄС досі не вжив достатніх заходів для зниження ризику серцево-судинних захворювань, наприклад, проти вживання алкоголю, тютюну, нових нікотинових виробів та надмірно оброблених харчових продуктів, хоча це було б найефективнішим засобом профілактики. Тому Варгеї пропонує в 2026 році обкласти податком надмірно оброблені продукти харчування з високим вмістом жиру, цукру та солі, а також алкогольні напої.
Крім того, до 2027 року буде переглянуто регулювання тютюнопаління, щоб до 2040 року менше 5 % громадян ЄС вживали тютюнові вироби. Крім того, Комісія інвестуватиме додаткові ресурси в досягнення цілей щодо вакцинації та усунення нерівності в галузі охорони здоров’я жінок.
Згідно з пропозицією, завдяки цим заходам до 2035 року:
на 20 % буде знижено смертність від серцевих захворювань,
на 70 % буде збільшено частку діагностованих і лікованих пацієнтів з гіпертонією,
а частка діагностованих і лікованих хворих на цукровий діабет та ожиріння зросте до 80 відсотків.
Для досягнення цієї мети Комісія започатковує новий проєкт під назвою «ЄС захищає ваше серце», який підтримуватиме індивідуальний розвиток, а також допоможе урядам започаткувати власні подібні проєкти до 2027 року. Крім того, буде інвестовано більше ресурсів у системи на основі штучного інтелекту та даних, покращено раціон харчування громадян ЄС та розпочато нові дослідження з вивчення продуктів харчування, що зазнали значної переробки.
Країни Євросоюзу у вересні витратили на російський газ €830 млн – мінімум з серпня 2023 року.
У вересні 2025 року Євросоюз заплатив за російський трубопровідний та зріджений природний газ мінімальну суму з серпня 2023 року. Про це свідчать дані Євростату.
Так, у вересні ЄС імпортував російський газ загальною вартістю 830 млн євро. Закупівлі трубопровідного газу становили 478 млн євро. Крім того, країни ЄС у вересні заплатили за ЗПГ з Росії 352 млн євро, що є мінімумом з серпня 2023 року.
Зауважується, що газопровід „Турецький потік” залишається єдиним активним маршрутом постачання російського трубопровідного газу в Європу.
Україна отримала від Європейського Союзу 5,9 млрд євро, які повинні допомогти зберегти макрофінансову стабільність країни в умовах викликів війни.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Telegram прем’єр-міністра України Юлії Свириденко.
Зазначається, що новий транш економічної допомоги надійшов з двох джерел:
4,1 млрд євро у межах механізму ERA Loans – завершальний транш у рамках програми на 18 млрд євро, профінансованої з прибутків від заморожених російських активів. Це – приклад того, як РФ починає платити за свої злочини.
1,8 млрд євро – у межах Ukraine Facility. Це підтвердження, що Україна впевнено рухається шляхом реформ і європейської інтеграції.
„Обидва рішення – результат стратегічного партнерства та довіри між Україною та ЄС. Вдячна президентці Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн, єврокомісарам Валдісу Домбровскісу та Марті Кос за лідерство й непохитну підтримку України”, – підкреслила Свириденко.
За її словами, ці кошти повинні допомогти зберегти макрофінансову стабільність навіть в умовах викликів війни — найбільшої у Європі з часів Другої світової.
„Ці кошти про врятовані життя, відновлену інфраструктуру, зміцнену економіку. Це означає, що більше внутрішніх ресурсів ми можемо спрямовувати на головне – оборону. Європа стоїть поруч з Україною. Агресор обов’язково заплатить. Справедливість переможе”, – додала премʼєр-міністр.
Європейська Комісія на своєму сайті повідомила про запуск першого річного циклу управління міграцією, в межах якого чотири країни ЄС зможуть розраховувати на допомогу через особливо високий наплив шукачів притулку.
У Брюсселі заявили, що Греція та Кіпр зазнають міграційного тиску через надмірну кількість прибулих громадян. Також непропорційне число мігрантів після операцій з порятунку на морі зафіксовано в Іспанії та Італії.
Ці чотири держави зможуть скористатися нормами, закріпленими у новому Пакті ЄС щодо міграції та пошуку притулку, які нададуть доступ до Фонду солідарності. Коли законодавство повноцінно запрацює у середині 2026 року, вони зможуть або пересилити частину мігрантів в інші держави блоку, або отримати за кожного з них по 20 тисяч євро.
ЄС також відзначає загострення міграційної ситуації у Болгарії, Чехії, Естонії, Хорватії, Австрії та Польщі – ці країни зможуть апелювати до Єврокомісії щодо зменшення своїх внесків у Фонд солідарності упродовж наступних років.
У четвер, 13 листопада, Україна очікує на черговий транш від Європейського Союзу у розмірі 6 млрд євро.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву голови Комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолани Підласої.
Депутатка розповіла про результати переговорів з делегацією EC FIN (директорат Єврокомісії, який опікується ERA loans і „репараційним кредитом”).
„З хороших новин – очікуємо, що наступний транш прямої бюджетної допомоги надійде за планом, орієнтовно у четвер. Мова йде про 4,1 млрд євро в рамках ERA loans і 1,9 млрд євро в рамках Ukraine Facility”, – йдеться у заяві.
Підласа наголосила, що через надходження траншу ризиків щодо фінансування військових і соціально-гуманітарних видатків немає.
„По „репараційному кредиту” – робота триває, але потрібне політичне рішення Євроради”, – додала вона.
Депутатка зазначила, що Україна потребуватиме нової допомоги від Євросоюзу вже в кінці І кварталу 2026 року. Перш за все, наголосила Підласа, для фінансування невійськових видатків.
За її словами, обговорення надання „репараційного кредиту” у Брюсселі буде супроводжуватись умовами щодо продовження і посилення реформ.
У пропозиціях Європейської комісії щодо закриття ЄС фінансових потреб України у 2026-27 роках, які вона готує до наступного засідання Європейської ради 18 грудня, будуть представлені різні варіанти джерел фінансування, з основним акцентом на російські заморожені суверенні активи.
Про це, як передає кореспондентка „Європейської правди”, повідомила у спілкуванні з журналістами головна речниця Єврокомісії Паула Піньо у Брюсселі 27 жовтня.
Єврокомісія продовжує розглядати заморожені активи ЄС як одне з основних джерел майбутнього фінансування України.
„У документі з варіантами рішень (щодо фінпідтримки України. – „ЄП”)… Ми також розглянемо інші можливі варіанти. Хоча, без сумніву, основна увага повинна залишатися на використанні заморожених активів”, – заявила Піньо.
Вона повідомила, що аналітичний документ з варіантами фінансування „має бути незабаром представлений, щоб Європейська рада могла ухвалити рішення на їх основі”.
Відповідаючи на запитання, чи охоплюватиме ця пропозиція лише російські суверенні активи, заморожені в Бельгії, чи також активи в інших державах-членах ЄС, Паула Піньо зауважила, що, оскільки наразі пропозиція від Єврокомісії не готова, то й вказане питання „залишається відкритим”.
Рада ЄС погодила позицію для Спільного комітету Україна–ЄС (торговельна конфігурація), яка зменшує або скасовує мита на низку українських агропродовольчих товарів. Йдеться насамперед про молочну продукцію, свіжі фрукти й овочі, а також про окремі види м’яса та м’ясних виробів. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на реліз інституцій ЄС, де рішення окреслюється як наступний крок до довшого і стабільнішого режиму доступу для українського експорту.
Як пояснюють у Єврокомісії, це елемент перегляду Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (DCFTA), узгодженого влітку 2025 року. Завдання — перевести «воєнні» пільги у прогнозовані правила з тривалішим горизонтом: там, де ринкова чутливість нижча, мита скасовують швидше; там, де ризики для європейських виробників вищі, доступ лишається дозованим і супроводжується запобіжниками. Про такі підходи унісонно інформують Єврокомісія та РБК-Україна.
Що саме змінюється
З боку ЄС розширюється перелік позицій із нульовими або нижчими ставками для українських постачальників «менш чутливих» товарів. Водночас доступ прив’язується до поступового узгодження виробничих практик із нормами ЄС: ідеться про вимоги до добробуту тварин, застосування засобів захисту рослин і ветеринарних препаратів. За інформацією Брюсселя, саме відповідність стандартам буде умовою для сталого безмитного режиму по окремих категоріях.
Де залишаються обмеження
Для цукру, м’яса птиці, яєць, зернових (передусім пшениці та кукурудзи) і меду ЄС зберігає «чутливий» статус. Тут не йдеться про автоматичне скасування мит: доступ залишиться обмеженим і поступовим, через квоти та механізми швидкого гальмування імпорту в разі дисбалансів. Як наголошують у Раді ЄС, це компроміс між потребою підтримати українську економіку та обов’язком убезпечити внутрішній ринок від перекосів.
Процедура і строки
Погоджена Радою ЄС позиція — це мандат для Спільного комітету Україна–ЄС у торговельній конфігурації, який має затвердити зміни як частину перегляду за статтею 29 (4) Угоди про асоціацію. Фактично йдеться про переведення тимчасових рішень у режим, зафіксований у правовій рамці DCFTA. Як зазначає РБК-Україна, політичний сигнал прозорий: Брюссель переходить від коротких продовжень до стабільніших правил гри.
Попередні рішення були тимчасовими
У 2022–2025 роках діяли автономні торговельні заходи — практично нульові мита на більшість українського експорту як виняток у період повномасштабної війни. Цей режим продовжували двічі, але він сплив у червні 2025 року. Далі ЄС переключився на таргетовану модель: для чутливих аграрних товарів — квоти й «емердженсі-брейки», для менш ризикових — ширша лібералізація. За даними РБК-Україна, нинішній перегляд DCFTA має закріпити саме таку конструкцію на більш тривалий строк.
Європейські уряди просувають рішення двома аргументами: підтримка економічної стійкості України в умовах війни та підготовка до подальшої інтеграції на ринок ЄС. Як уточнює РБК-Україна з посиланням на заяви європейських посадовців, лібералізація торгівлі — це практичне продовження фінансової та військової допомоги, яке має зберегти виробничу базу, експортні канали й зайнятість в Україні.
Що це означає для бізнесу
Для експортерів «менш чутливих» товарів відкривається довший і передбачуваніший горизонт роботи на ринку ЄС: контракти можна планувати без огляду на щорічні продовження тимчасових пільг, а головними ризиками стають не політичні рішення, а швидкість сертифікації та логістика. Водночас відповідність стандартам ЄС перестає бути «рекомендацією» і стає вхідним квитком: виробничі практики, слідковість, контроль залишків ЗЗР, ветеринарні та фітосанітарні процедури — усе це доведеться підтверджувати документами й аудитами. Для «чутливих» категорій правила залишаються жорсткішими: квоти зростатимуть поступово, а отже, конкурентна перевага залежатиме від точного контрактингу в межах лімітів, гнучкої логістики й здатності оперативно реагувати на включення запобіжників.
Рада ЄС і Європарламент попередньо погодили умови програми розвитку оборонпрому EDIP, у яку на найближчі два роки закладають фінансування у розмірі 1,5 млрд євро – у тому числі з коштами для України.
Про це повідомили у пресслужбі Ради ЄС, пише „Європейська правда”.
Керівництво Ради ЄС та перемовники Європарламенту досягли попередньої домовленості щодо Програми європейської оборонної індустрії (EDIP), яка передбачає фінансування на оборону у розмірі 1,5 млрд євро на 2025-2027 роки і покликана стимулювати європейський ОПК та активізувати оборонну співпрацю з Україною через Інструмент підтримки України з метою її подальшої інтеграції до Європейської оборонно-технічної промислової бази.
Також програма EDIP запровадить перший механізм для гарантування безпеки постачання оборонної продукції у країнах ЄС і набір юридичних інструментів для сприяння довгостроковій оборонній співпраці між країнами ЄС.
Попередня домовленість підтверджує бюджет, який запропонувала Єврокомісія, обсягом 1,5 млрд євро у вигляді грантів, з яких 300 млн передбачені на Інструмент підтримки України.
Домовленість передбачає, що вартість компонентів походженням із-за меж ЄС та близьких партнерів не має перевищувати 35% очікуваної вартості кінцевої продукції. Включати компоненти з третіх країн, щодо яких є безпекові застереження, буде заборонено.
Також EDIP започаткує „рамку” для Європейських оборонних проєктів спільного інтересу (EDPCIs), спрямованих на розвиток спроможностей у стратегічних сферах; українські компанії також зможуть брати у них участь.
Крім того, у межах програми створять механізм європейських оборонних продажів, завдяки чому має з’явитися „централізований каталог” продукції і це має спростити й прискорити закупівлі.
