Міністр економіки Сербії Раде Баста вимагає від керівництва країни запровадити санкції проти рф.
Mesto: Beograd
Datum: Wed Feb 22 18:05:20 CET 2023
Dogadjaj: POLITIKA – ministar privrede Rade Basta u razgovoru sa predstavnicima Americko-centralnoevropskog poslovnog udruenja (ACEBA)
Fotoreporter: Ðorde Krstic
Licnosti: Rade Basta
Izvor: FoNet/Ministarstvo privrede
Згідно із заявою політика, Сербія «вже заплатила високу ціну за те, що не ввела санкцій проти росії, і це стає нестерпним».
«Як міністр я не можу мовчки спостерігати за тим, який тиск чиниться на президента Александра Вучича. Тому виступаю за введення санкцій проти росії. Я підтримую президента Вучича в захисті державних і національних інтересів та повністю йому довіряю. І прошу уряд Сербії й усіх міністрів висловити свою думку з цього питання», – підкреслив Раде Баста, який вважає, що необхідно вирішити, в якому напрямку рухатися країні.
Урядовець нагадав, що Сербії також довелося зіткнутися із санкціями, а її громадянам – пережити важкі економічні наслідки, тому він досі не хотів приймати ніяких рішень щодо обмежень, оскільки сподівався, що російсько-український конфлікт закінчиться.
«Від початку війни ми засуджували російську агресію, але водночас захищали наші національні інтереси у відносинах з росією. Тому в першому турі не долучилися до великої кількості країн, які запровадили санкції проти держави-агресора. Однак ситуація з кожним днем ускладнюється, і західні країни різко критикують нас за неприєднання до санкцій», – констатував міністр економіки.
На його думку, керівництво Сербії робить усе для збереження миру та стабільності. «Економіка є ключовою, тому як міністр економіки я кажу, що, незважаючи на складну зовнішньополітичну ситуацію, ми повинні підтримувати економічне зростання та боротися за краще життя наших громадян. Сербія проводить серйозну, відповідальну та незалежну політику і продовжуватиме захищати своїх громадян», – заявив Баста.
Сербія довго залишалася єдиною європейською країною, яка не долучилася до санкційних заходів проти росії. Це пояснювалося історичними, релігійними та культурними відносинами між Белградом і Москвою, а також тим, що коли Захід запровадив санкції проти Югославії під час війни 1992–1995 років і війни в Косово 1998–1999 років, вони не дали очікуваного результату.
Водночас Європейський Союз заявив, що за таких умов процес вступу до ЄС не може продовжуватися. А президент Сербії Вучич зазначив, що, імовірно, припиняться навіть іноземні інвестиції в країну. У телевізійному інтерв’ю минулого тижня глава держави натякнув, що Белград теж може запровадити санкції проти Москви, зазначивши, що не може поклястися, що Сербія ніколи не приєднається до санкцій.
Останніми місяцями говорять про те, що Китай допомагає росії з моменту вторгнення в Україну. США вважають, що Пекін продовжує співпрацю з Москвою, щоб кинути виклик американцям.
Серед менш задокументованих форм допомоги всупереч міжнародним санкціям – експорт певних спиртних напоїв, зокрема німецького міцного лікеру Jagermeister, настояного на травах, який нібито потрапив до магазину в російській столиці через Китай.
У мережі, до речі, з’явилася фотографія цього товару:
Європейський Союз планує закликати треті країни, які різко збільшили імпорт передових технологій та інших товарів із ЄС, посилити свій торговельний контроль, аби ці товари не потрапляли до росії в обхід запроваджених проти москви санкцій.
За словами співрозмовників, нині ЄС та його союзники дедалі більше зосереджуються на усуненні будь-яких лазівок і запобіганні обходу санкцій, запроваджених проти росії за вторгнення в Україну.
США також посилили тиск на Туреччину та ОАЕ, щоб ті обмежили свої торговельні потоки з росією. Цього місяця Туреччина вже припинила транзит товарів, які перебувають під санкціями, до росії, але залишається побоювання, що товари, продані на турецькому ринку, можуть зрештою бути реекспортовані до рф.
Джерела додають, що мета заклику до третіх країн про посилення торговельного моніторингу – визначити, чи потрапляють підсанкційні товари в росію.
Співрозмовники зазначають, що заклик ЄС про відстеження та збору інформації про торговельні потоки, стосуватиметься сотень санкційних товарів і технологій, які можуть бути використані росією у військових цілях.
.@JosepBORRELL meets Fuad #Hussein, Deputy Prime Minister for International Relations Affairs and Minister for Foreign Affairs of #Iraq, at the EU-Iraq Cooperation Council taking place on 19 March 2023 in #Brussels.https://t.co/C6k01EgguX
Exclusive: China is providing moorage for a US-sanctioned Russian cargo ship implicated in North Korean arms transfers to Russia, according to satellite images obtained by @Reuters, as US concerns grow over Beijing's support for Moscow's war in Ukraine https://t.co/vpIfIeW0ME
Понад 900 комерційних об’єктів на території України, які належать уряду росії та російським державним компаніям, так і не були примусово вилученні через пів року після затвердження цього переліку на засіданні Кабміну.
Про це повідомляє група аналітиків Trap Aggressor (проєкт StateWatch) з посиланням на відповідь Міністерства економіки.
Зокрема, йдеться про корпоративні права на 79 підприємств та рухоме майно, 8 літаків, 11 морських суден, 552 одиниці рухомого складу РЖД (напіввагони, вагони, платформи, тягачі тощо), 58 легкових автомобілів, 18 автобусів та вантажівок, складові для літаків, авто, причепи та газовидобувні конструкції.
Серед відомих підприємств у списку на вилучення, зокрема, є дані про корпоративні права:
100% ТОВ “Татнєфть-АЗС-Україна”, що належить російському ПАТ “Татнєфть” імені В.Д. Шашина, яке повʼязують із президентом Татарстану Рустамом Мінніхановим;
93% ПАТ “Енергомашспецсталь”, що через кіпрську компанію входить у склад держкорпорації “Росатом”;
25% ПАТ “Крюківський вагонобудівний завод”, що належать наближеному до російського Міністерства торгівлі бізнесменові Станіславу Гамзалову;
100% ТОВ “Брокард Україна”, що належить кіпрській компанії “Інденон Холдинг Лімітед”, яка контролюється Міністерством торгівлі рф.
Зазначається, що 5 серпня 2022 року Кабінет міністрів ухвалив проєкт указу президента про вилучення 903 об’єктів, які належать рф та її резидентам. За даними ЗМІ, далі документ передали в РНБО, але повернули назад в уряд, а саме в Мінекономіки, на доопрацювання. Відтоді, рішення про вилучення так і не було ухвалено.
“Затягування націоналізації свідчить про серйозні проблеми й недоліки у процедурах прийняття рішень та вимагає швидкої реакції від відповідальних органів влади”, – зазначають у Trap Aggressor.
Аналітики наголошують, що відповідно до Закону “Про Державний бюджет України”, отримані кошти від вилучення російського майна повинні бути зараховані до Фонду ліквідації наслідків збройної агресії. А далі спрямовані на будівництво і реконструкцію громадських будівель, обʼєктів критичної інфраструктури, закладів охорони здоровʼя, придбання житла для ВПО та людей, які втратили домівки внаслідок російської агресії.
У відповідь на триваючу агресію російської федерації проти України, якій значною мірою сприяла Білорусь, Міністерство торгівлі розширює та посилює існуючі санкції проти росії та білорусі, включаючи сферу дії Правил експортного адміністрування.
Про це повідомляє пресслужба Федерального реєстра США.
Нові обмеження щодо “предметів розкоші” для росії та білорусі розширює сферу застосування санкцій, додаючи двісті сімдесят шість додаткових записів, які потребуватимуть ліцензії на експорт чи реекспорт до Росії, чи Білорусі або переміщення всередині них, а також для визначених російських і білоруських олігархів і зловмисників у всьому світі. Обмеження щодо цих додаткових товарів мають на меті накласти додаткові витрати на росіян і білорусів, які підтримують вторгнення російського уряду в Україну. Предмети, які додає це правило, включають різноманітні “предмети розкоші”.
Так, США заборонили експортувати до РФ та РБ 276 одиниць товарів.
Зокрема під заборону потрапили кондиціонери за ціною понад $750, холодильники дорожчі за $750, мікрохвильові печі, посудомийні машини, кавомашини та смартфони, котрі вартують більш як $300.
Зауважимо, 24 лютого Міністерство фінансів США разом з партнерами G7 (“Великої сімки”) запровадили нові економічні санкції проти Російської Федерації. Обмеження стосуються понад 200 фізичних та юридичних осіб, зокрема як російських, так і з країн Європи, Азії та на Близькому Сході, де підтримують агресію РФ.
Окрім цього, 24 лютого міністр закордонних справ Великої Британії Джеймс Клеверлі оголосив про новий пакет санкцій і торговельних заходів проти РФ, включаючи заборону на експорт усіх товарів, які Росія використовувала на полі бою в Україні..
[type] => post
[excerpt] => У відповідь на триваючу агресію російської федерації проти України, якій значною мірою сприяла Білорусь, Міністерство торгівлі розширює та посилює існуючі санкції проти росії та білорусі, включаючи сферу дії Правил експортного адміністрування.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1677608640
[modified] => 1677600615
)
[title] => США запровадили додаткові санкції проти рф та білорусі
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=35529&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 35498
[uk] => 35529
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 35499
[image] => Array
(
[id] => 35499
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/02/usa-export-szallitas.jpeg
[original_lng] => 75678
[original_w] => 1024
[original_h] => 576
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/02/usa-export-szallitas-150x150.jpeg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/02/usa-export-szallitas-300x169.jpeg
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/02/usa-export-szallitas-768x432.jpeg
[width] => 768
[height] => 432
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/02/usa-export-szallitas.jpeg
[width] => 1024
[height] => 576
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/02/usa-export-szallitas.jpeg
[width] => 1024
[height] => 576
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/02/usa-export-szallitas.jpeg
[width] => 1024
[height] => 576
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/02/usa-export-szallitas.jpeg
[width] => 1024
[height] => 576
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[views_count] => 3422
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 35499
[_edit_lock] => 1677593416:8
[_edit_last] => 8
[_oembed_3de519d735dbd756c47db58c435d3f3d] =>
[_oembed_time_3de519d735dbd756c47db58c435d3f3d] => 1677757734
[_oembed_743dd0f822b8332fb9618965c6a14ee6] =>
Latest Defence Intelligence update on the situation in Ukraine - 30 June 2023.
More than 75,000 Kaiser Permanente healthcare workers on Wednesday began a three-day strike, a job action that could delay medical appointments, lab results and prescriptions, especially in California. Here's what to know. https://t.co/i7mJXL5C4Zpic.twitter.com/i3wAwB8Bmd
Exclusive: China is providing moorage for a US-sanctioned Russian cargo ship implicated in North Korean arms transfers to Russia, according to satellite images obtained by @Reuters, as US concerns grow over Beijing's support for Moscow's war in Ukraine https://t.co/vpIfIeW0ME
On the sidelines of the #NATOSummit we opened the first foreign office of @ukroboronprom - in Washington, USA. Its main task is to promote joint US-Ukrainian defense projects and enhance our integration into NATO's defense industrial base. pic.twitter.com/3fGoPJrwH6
Brave energy workers in Ukraine risk their lives to protect vital infrastructure from Putin's attacks.
USAID is helping Ukraine protect substations like this one in Western Ukraine, providing 10K tons of rebar and 200 miles of steel mesh to secure facilities across the country. pic.twitter.com/UxTGN8TNHr
Адміністрація президента Сполучених Штатів Америки Джо Байдена планує запровадити новий пакет санкцій проти росії, націлений на її ключові галузі.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Bloomberg.
За словами співрозмовників агентства, обмежувальні заходи будуть спрямовані проти оборонного та енергетичного секторів росії, фінансових установ, а також проти фізичних осіб.
Крім цього, очікується, що США разом із союзниками запровадять заходи, які допоможуть запобігти ухиленню росією від санкцій та їхнього обходу.
Зазначається, що країни Заходу також хочуть знайти можливість припинення підтримки, яку росія отримує від третіх країн.
Речники Ради національної безпеки Білого дому коментарів не надали.
The U.S. will continue to stand with Ukraine for as long as it takes. I commend @ZelenskyyUa for his leadership, and thank him for our discussion on support from the U.S. and allies – including the announcement today of the transfer of the first $1.25B in U.S. support this year. pic.twitter.com/kHafuGjinR
More than 75,000 Kaiser Permanente healthcare workers on Wednesday began a three-day strike, a job action that could delay medical appointments, lab results and prescriptions, especially in California. Here's what to know. https://t.co/i7mJXL5C4Zpic.twitter.com/i3wAwB8Bmd
Brave energy workers in Ukraine risk their lives to protect vital infrastructure from Putin's attacks.
USAID is helping Ukraine protect substations like this one in Western Ukraine, providing 10K tons of rebar and 200 miles of steel mesh to secure facilities across the country. pic.twitter.com/UxTGN8TNHr
Європейська комісія відмовилася від планів запровадити санкції щодо російської ядерної галузі або її представників у 10 пакеті санкцій, повідомляє Politico з посиланням на трьох дипломатів.
Спершу Єврокомісія повідомила, що намагатиметься розробити санкції проти цивільного ядерного сектора РФ. Раніше Президент Володимир Зеленський закликав хоча б ввести санкції проти Росатома.
Однак цей план провалився, заявили джерела видання, вказуючи на останні проєкти санкцій.
Вони розділені на декілька частин: тут і нові правила, що стосуються конкретних галузей, таких як авіація чи військова промисловість, а також списки, що накладають візові обмеження та заморожують активи для окремих осіб та компаній. Та жодна з них не включає ядерну галузь.
Проти санкцій щодо ядерної галузі РФ виступала Угорщина, вказуючи на залежність від Росатому. Щоб подолати потенційне вето цієї держави, ЄС розглядав можливість включення до списку окремих співробітників Росатому та інших компаній, але нарешті вирішив цього не робити.
“Угорщина цього не пропускає, оскільки їхня АЕС належить Росатому, і вони кажуть, що вона виробляє 50 відсотків енергопостачання країни. Але санкції проти фізичних осіб (крім генерального директора) не повинні впливати на енергетичну безпеку”, – сказав високопоставлений дипломат ЄС.
Проявила обережність і Франція. Цього тижня представник міністерства економіки країни заявив журналістам, що “багато атомних електростанцій використовують паливо російської енергетики”.
Деякі дипломати ЄС висловили розчарування щодо цього кроку. “Це сумно. Щодо ядерної частини… ніхто нам не сказав, що це не нормально або це буде проблемою… Ось чому ми здивовані”, – сказав один зі співрозмовників видання.
Президент України Володимир Зеленський увів в дію рішення Ради національної безпеки і оборони щодо запровадження санкцій проти 3 фізичних осіб – індивідуальних підприємців та 182 юридичних осіб російської федерації та республіки білорусь, причетних до перевезення особового складу та зброї окупаційних військ.
«Активи підсанкційних осіб, зокрема й ті, якими вони розпоряджалися опосередковано через інших фізичних чи юридичних осіб, будуть заблоковані та стягнуті на користь держави. Зокрема, йдеться й про залізничні вагони, які тепер працюватимуть на оборону та економіку України», – зазначила Перший віце-прем’єр-міністр – Міністр економіки України, голова Міжвідомчої робочої групи з питань реалізації державної санкційної політики Юлія Свириденко.
За її словами, одним з основних завдань санкційної політики цього року, над яким працюватиме, зокрема, санкційна МРГ, є посилення ефективності санкцій. Зокрема, опрацювання точкових санкцій щодо осіб, майно яких може бути конфісковане в передбаченому законодавством порядку в Україні.
«Активи ворогів нашої країни мають бути стягнуті на користь держави і працювати на Україну», – підкреслила Юлія Свириденко.
Перший віце-прем’єр-міністр – Міністр економіки України також зазначила, що санкції, які вже запровадили Україна та наші партнери щодо держави-агресора, мають потужний ефект та вже впливають на економіку росії.
«За підсумками року зафіксовано дефіцит бюджету в розмірі 3,35 трильйона рублів, або близько 2,3% ВВП. росія була змушена збільшити випуск внутрішніх запозичень, причому за плаваючими ставками, що збільшить витрати на обслуговування боргу. Фонд національного добробуту, кошти якого з жовтня використовуються на покриття дефіциту бюджету, зменшився на десятки мільярдів доларів США: якщо на кінець 2021 року в фонду було $182,59, то на сьогодні – біля $148. При цьому тенденції лише погіршуються, цього року очікується дефіцит бюджету рф на рівні принаймні 6%. В разі більш жорсткої позиції санкційної коаліції щодо Price Cap на нафту та нафтопродукти ситуація буде ще гіршою», – розповіла Юлія Свириденко.
Нагадаємо, 15 січня Президент України Володимир Зеленський увів в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України щодо запровадження санкцій проти 198 громадян росії та України – пропагандистів, впливових блогерів, акторів тощо. Попередньо пропозиції щодо запровадження санкцій проти цих осіб були розглянуті та рекомендовані до подання на розгляд РНБОУ Міжвідомчою робочою групою з питань реалізації державної санкційної політики.
Про це інформує Урядовий портал.
[type] => post
[excerpt] => Президент України Володимир Зеленський увів в дію рішення Ради національної безпеки і оборони щодо запровадження санкцій проти 3 фізичних осіб – індивідуальних підприємців та 182 юридичних осіб російської федерації та республіки білорусь, причетни...
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1675194000
[modified] => 1675188878
)
[title] => Президент України ввів санкції проти російських та білоруських компаній, причетних до перевезення військ і зброї
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=34739&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 34672
[uk] => 34739
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 34673
[image] => Array
(
[id] => 34673
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/belaruskali.png
[original_lng] => 365987
[original_w] => 697
[original_h] => 425
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/belaruskali-150x150.png
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/belaruskali-300x183.png
[width] => 300
[height] => 183
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/belaruskali.png
[width] => 697
[height] => 425
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/belaruskali.png
[width] => 697
[height] => 425
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/belaruskali.png
[width] => 697
[height] => 425
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/belaruskali.png
[width] => 697
[height] => 425
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/belaruskali.png
[width] => 697
[height] => 425
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[translation_required] => 1
[views_count] => 2713
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 34673
[_edit_lock] => 1675182242:2
[_edit_last] => 2
[_oembed_3de519d735dbd756c47db58c435d3f3d] =>
[_oembed_time_3de519d735dbd756c47db58c435d3f3d] => 1678955212
[_oembed_f34e24210d58e12dd22e22c6d846be58] =>
Європейський союз продовжив дію економічних санкції щодо росії, повідомила Рада Євросоюзу 27 січня.
«Рада сьогодні вирішила подовжити на шість місяців, до 31 липня 2023 року, обмежувальні заходи, спрямовані на специфічні сектори економіки російської федерації», – йдеться в повідомленні.
Обмеження, зокрема, спрямовані на сфери торгівлі, фінансів, технологій і товарів подвійного використання, промисловості, транспорту та предметів розкоші.
.@JosepBORRELL meets Fuad #Hussein, Deputy Prime Minister for International Relations Affairs and Minister for Foreign Affairs of #Iraq, at the EU-Iraq Cooperation Council taking place on 19 March 2023 in #Brussels.https://t.co/C6k01EgguX
