Коаліція Darkstar інвестувала 600 тисяч євро в українсько-естонський стартап Farsight Vision, який покращує можливості для ситуативної обізнаності на фронті.
Про це DOU повідомив підприємець і співзасновник коаліції Рагнар Сасс.
„Платформа Farsight Vision вже довела свою ефективність на полі бою. Команда отримала один із найпозитивніших відгуків під час нашого першого Extreme Bootcamp. Цей стартап має можливість покращити українську національну безпеку й вивести її на глобальний рівень. Усі члени коаліції Darkstar допоможуть команді досягти цього”, — зазначив Рагнар Сасс.
Команда Farsight Vision створила платформу для ситуаційної обізнаності й розвідки на полі бою. Технологія об’єднує і зшиває відеоматеріали у форматі „цифрового двійника”.
„Це допомагає краще планувати військові місії (наприклад, із незнайомою місцевістю, логістикою, розміщенням озброєння тощо). А також значно скорочує час, необхідний для обробки цих даних — хвилини замість днів”, — прокоментували у Darkstar.
Президент України Володимир Зеленський підписав закон про збільшення видатків бюджету-2024 на оборону. Мова йде про 495,3 млрд гривень.
Про це йдеться на сайті Верховної Ради, Telegram нардепа Ярослава Железняка.
„Президент підписав №11417 щодо збільшення бюджету цього року на 500 млрд грн на військові потреби”, – написав Железняк.
За його словами, встановлено новий рекорд по видаткам для України – 3,73 трлн гривень, що у 2,3 рази більше, ніж бюджет до початку повномасштабної війни.
Про підписання закону свідчить і картка документа, розміщена на сайті Верховної Ради. Президент України володимир зеленський підписав закон 20 вересня.
Згідно з інформацію на сайті парламенту, ухвалений 298 голосами парламентарів 18 вересня, закон було передано президенту на підписання 20 вересня, після того, як в цей же день його підписав голова Верховної Ради Руслан Стефанчук.
В Україні у 2023-2024 маркетинговому році (МР) збільшились обсяги виробництва соняшникової олії (+13,7%) та експорту (+17%) порівняно з довоєнним 2020-2021 МР.
Про це напередодні повідомила асоціація Укроліяпром.
„Обсяги виробництва та експорту олії соняшникової не тільки досягли, але й перевищили деякі довоєнні періоди, і склали відповідно у 6,6 млн т та 6,2 млн т. У порівнянні з довоєнним 2020/21 МР, обсяги виробництва та експорту олії соняшникової у 2023/24МР зросли відповідно на 13,7 % та на 17%”, – йдеться у повідомленні.
Зростанню виробництва соняшникової олії сприяло нарощування переробки насіння. Зокрема, було перероблено 14,8 млн т насіння соняшнику, що на 1,3 млн т більше проти 2022/23 МР.
Також вперше в Україні перероблено 1 млн т ріпаку, що становить 23,3% від урожаю минулого року, а експорт ріпакової олії досяг рекордних 424 тис. т, (+з 404% порівняно з 2022/23 роком). Також зросло виробництво й експорт соєвої олії та шроту – на 22% і 29% відповідно.
Загалом в Україні переробили 17,4 млн. т насіння олійних культур, з яких 14,8 млн т соняшнику, 1,6 млн т сої та мільйон т ріпаку.
За прогнозами, у 2024/25 МР виробництво соняшнику зменшиться до 12 -12,5 млн т, через скорочення посівних площ його на 2-3%. Водночас, виробництво соєвих бобів зросте до 5,1-5,5 млн т, завдяки збільшенню площ посіву на понад 46%. Виробництво насіння ріпаку очікується на рівні 3,4-3,6 млн т проти 4,1-4,4 млн т у 2023/24 МР.
Вищий антикорупційний суд (ВАКС) задовольнив позов Міністерства юстиції про стягнення в дохід держави активів російського олігарха Мирона Горіловського і його бізнес-партнерів Валентина Буяновського та Андрія Меньшова.
Про це напередодні повідомила пресслужба міністерства.
Вказано, що Горіловський, Буяновський і Меньшов є засновниками, контролерами та топменеджерами російської групи компаній Поліпластик. Це промисловий конгломерат спеціалізується на виробництві високотехнологічних полімерних труб та композитних полімерних матеріалів. Його власники вчиняли дії, що спрямовані на підтримку загарбницької політики рф.
Рішенням ВАКС від 20 вересня в дохід держави стягнуто корпоративні права на компанії, які входили до української частини групи Поліпластик:
93% частки статутного капіталу ТОВ Торгівельний дім Євротрубпласт;
93% частки в статутному капіталі ТОВ Калуський трубний завод;
93% частки в статутному капіталі ТОВ Рубіжанський трубний завод;
100% частки в статутному капіталі ТОВ Полімертепло-Україна;
10% частки в статутному капіталі ТОВ Українська полімерна група;
51% частки в статутному капіталі ТОВ Кордфлекс.
Рішення ще не набуло чинності і його можуть оскаржити впродовж п’яти днів з дня проголошення.
Україна залишається гарантом продовольчої безпеки для багатьох країн, адже українські аграрії змогли зібрати ледь не вчетверо більше пшениці, ніж споживання всередині країни
Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, пише „Інтерфакс-Україна”.
„Українські аграрії вже зібрали близько 40 млн тонн нового врожаю. Урожай пшениці цього року становив близько 22 млн тонн. Внутрішнє споживання — близько 6 млн тонн. Тобто Україна зібрала пшениці ледь не вчетверо більше, ніж споживання всередині країни. Це дозволяє нам залишатися гарантом продовольчої безпеки для багатьох країн”, — зазначив Шмигаль.
Крім того, набирає обертів ринок розмінування сільгоспземель.
„Уже є заявки на розмінування майже 5 тисяч ділянок загальною площею понад 21 тис. гектарів. Проходять перші аукціони в системі Prozorro”, — додає Прем’єр.
Єврокомісія надасть Україні кредит у розмірі до 35 млрд євро в межах узгодженого країнами G7 плану кредитування на 50 млрд доларів з використанням заморожених активів рф.
Про це в X (Twitter) повідомила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
За її словами, безперервні російські атаки демонструють, що Україна потребує постійної підтримки з боку ЄС.
„Європейська комісія надасть Україні кредит у розмірі до 35 мільярдів євро в рамках зобов’язань G7. Це ще один значний внесок ЄС у відновлення України”, – зазначила фон дер Ляєн.
За рейтингом Оnline services Index, міжнародного дослідження E-Government Development Index, Україна посіла 5 місце за рівнем розвитку цифрових державних послуг у світі.
Про це повідомив віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій, міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров.
Рейтинг оцінює 193 країни та розробляється ООН. Його лідером стала Південна Корея, Данія посіла друге місце, коли Естонія – третє. Водночас Україна опинилася на п’ятому місці після Саудівської Аравії.
Федоров підкреслив, що у 2018 році Україна в аналогічному дослідженні була на 102-му місці. Таким чином, держава за 6 років піднялася на 97 позицій.
„Першими прирівняли електронні документи до паперових і четвертими в Європі запустили цифрові водійські права. Реєстрація ФОП в Україні — найшвидша в усьому світі, усього 4 секунди. Крім 5-го місця за рівнем розвитку цифрових послуг, ми на першому місці щодо залученості громадян до державних процесів через онлайн”, – нагадав міністр.
Водночас він наголосив, що Дією користуються майже 21 млн українців.
„Зараз наш досвід цінний для всього світу, у нас вчаться, нашу Дію хочуть інтегрувати інші країни”, – додав Федоров.
Підвищення пенсій в Україні у 2025 році буде, але воно буде незначним. Пенсіонери можуть сподіватися на планову індексацію.
Про це повідомила міністр соціальної політики Оксана Жолнович, повідомляє РБК-Україна з посиланням на її інтерв’ю виданню LIGAnet.
„Є бюджет держави, а Пенсійний фонд – це страхові внески. Це трошки інше, воно окремо, воно спрямовується від ЄСВ. І тому ми оперуємо цими коштами. І спираємося на те, скільки ми коштів очікуємо отримувати. Воно не буде значним, але на підвищення все ж сподіваємося принаймні як мінімум на індексацію„, – сказала вона.
За її словами, також наступного року планується перерахунок в бали, що теж має дати зростання всім пенсіонерам в пенсіях.
Жолнович зазначила, що всі податки, які збираються в Україні одразу йдуть оборону. „Соціальні видатки від цього бюджету не залежать. Соціальні видатки, якщо пенсійні, то це накопичення від ЄСВ і плюс донорські кошти”, – сказала міністр.
Нагадаємо, в проєкті держбюджету на 2025 рік передбачена індексація пенсій. Усі пенсійні виплати будуть забезпечені за рахунок коштів Пенсійного фонду та держбюджету.
Як йдеться в матеріалі, цей нелегальний бізнес охоплює широку мережу партнерів РФ, включно з компаніями, пов’язаними з відповідальними за російське вторгнення фірмами та Революційною гвардією Ірану. До цієї схеми залучений кримський бізнесмен Ганага, чия компанія Agro-Fregat LLC співпрацює з Сирією, Ізраїлем та Об’єднаними Арабськими Еміратами.
У першій половині 2024 року російські судна доставили з Маріуполя до Туреччини 15 кораблів із 81 000 тонн пшениці. Турецька влада заявляє, що заборонила кораблям заходити з окупованих українських портів і співпрацює з Україною для припинення цієї незаконної торгівлі.
Точну вартість викраденого зерна оцінити складно, однак, за даними заступника міністра сільського господарства України Тараса Дмитрасевича, з окупованих територій було продано понад 4 млн тонн зерна на суму близько 800 мільйонів доларів. Продаж вкраденого зерна допомагає росії пом’якшити наслідки міжнародних санкцій, а також фінансувати військові дії проти України. За оцінками, загальна вартість викраденого зерна може досягати 6,4 мільярда доларів, пишуть журналісти.
Значну роль у схемі відіграють і російські державні компанії. Зокрема, три судна, які експортують великі обсяги краденого зерна, належать російській Об’єднаній суднобудівній корпорації, що також виробляє військові кораблі для атак на Україну. Одна з російських компаній, що працює в окупованій частині Запорізької області, навіть пожертвувала окупаційному батальйону 111 тисяч доларів.
Крім того, іноземні судна іноді також залучають до перевезення викраденого зерна. Так, український прокурор Ігор Поночовний у червні почав розслідування щодо турецького судна Usko MFU, яке підозрюють у транспортуванні вкраденого зерна з Севастополя у 2023 році. Як йдеться в публікації, кримське зерно знаходить свого покупця в таких країнах, як Ємен та Іран. Наприклад, Іран закуповує ячмінь із Криму зі значною знижкою — 140 доларів за тонну, що на 34% нижче за ринкові ціни. Єгипет, Ізраїль та Ліван припинили закупівлю після того, як отримали інформацію про походження зерна, зазначається в публікації.
У 2025 році в Україні суттєво зростуть ставки акцизу на сигарети. Крім того, ставки зафіксовані не гривнях, а в євро.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на пояснювальну записку до проєкту бюджету на 2025 рік (проєкт № 12000).
У 2025 році збільшать специфічну ставку акцизу на сигарети з фільтром та без фільтра на 23,4% – з 47 до 58 євро за 1000 штук.
Крім того, мінімальне податкове зобов’язання із сплати акцизного податку зросте на 23,9% – з 63,45 до 78 євро за 1000 шт.
Крім того, з 1 жовтня 2024 року ставки будуть розраховуватися не в гривнях, а в євро.
Акциз на алкоголь та пиво залишиться без змін.
Як зазначається в документі, змінами до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок акцизного податку на тютюнові вироби” передбачені додаткові доходи у обсязі 27,1 млрд гривень (підвищення ставок акцизного податку на тютюнові вироби – 22,6 млрд гривень; податок на додану вартість від збільшення бази оподаткування (ставок акцизу) – 4,5 млрд гривень.).
Ціни на алкоголь та сигарети
За даними Держстату, у серпні 2024 року:
горілка подешевшала на 3,8% до 118,3 гривень за пляшку 0,5 літра,
столові вина українських марок подорожчали на 0,8% до 121,0 гривень за пляшку 0,7 літра,
пиво подешевшало на 0,3% до 31,5 гривень за пляшку 0,5 літра,
сигарети преміум-класу подорожчали на 1,5% до 108,3 гривні за пачку.
