В Україні понад 40 тисяч педагогів, які працюють у школах на прифронтових територіях, отримають підвищені виплати. З 1 вересня 2025 року розмір щомісячної надбавки зросте удвічі.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на проєкт постанови Кабміну, підготовлений Мінсоцполітики.
Йдеться про вчителів закладів середньої освіти, які працюють в очному чи змішаному форматі у громадах, що входять до переліку можливих або активних бойових дій.
Зараз 141 територіальна громада (Дніпропетровська – 6, Запорізька – 30, Миколаївська – 15, Одеська – 57, Сумська – 13, Харківська – 7, Херсонська – 7, Чернігівська – 6) мають школи, що працюватимуть очній (змішаній) формі. У Донецькій та Луганській областях відсутні такі територіальні громади.
За даними обласних військових адміністрацій, підвищені надбавки отримають 42 тисячі 284 педагоги. Загалом це понад 51 тисяча ставок у школах.
Згідно з проєктом, надбавка за роботу в небезпечних умовах зросте з 2600 до 5200 гривень на місяць. Виплати здійснюватимуться з вересня і до кінця 2025 року.
Для цього уряд планує спрямувати понад 655 мільйонів гривень із субвенції, яка була закладена у держбюджет, але залишалася нерозподіленою.
Мінсоцполітики пояснює підвищення необхідністю підтримати педагогів, які продовжують навчальний процес у прифронтових регіонах. Це рішення також пов’язане з підготовкою до нового навчального року та заходами зі створення безпечного освітнього середовища.
Законопроєкт уряду зобов’язує українців, які продають товари чи послуги через інтернет, а також здають квартири в оренду, відкривати окремі рахунки. З них братимуть податки.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на текст проєкту №14025.
У разі здійснення не більш ніж трьох продажів товарів на суму до 2000 євро (близько 100 тисяч гривень) на рік продавці зможуть працювати без відкриття окремого банківського рахунку.
Документ зобов’язує операторів цифрових платформ (OLX, “Розетка” тощо) виявляти підзвітних продавців серед користувачів, здійснювати перевірку та щороку подавати до Державної податкової служби звіти про їхні доходи.
Йдеться про діяльність, пов’язану з орендою нерухомості, наданням особистих послуг, продажем товарів та орендою транспортних засобів.
Нові вимоги стосуватимуться як резидентів України, так і нерезидентів, а податкова служба отримуватиме значний обсяг інформації для контролю за декларуванням доходів та боротьби з ухиленням від сплати податків.
Законопроєкт також передбачає пільговий режим оподаткування для фізичних осіб-продавців, які працюють через цифрові платформи. Вони зможуть сплачувати податок за ставкою 5 %, якщо відповідають низці вимог – мають окремий банківський рахунок для операцій, не використовують найману працю, не продають підакцизні товари та не перевищують ліміт доходів у близько 6,7 мільйона гривень на рік.
При цьому оператори платформ виступатимуть податковими агентами, а банки зобов’яжуть надавати ДПС інформацію про операції за спеціальними рахунками таких продавців.
Європейський Союз виділить 6 млрд євро за рахунок заморожених російських активів і створить новий формат співпраці „Альянс дронів”.
Про це заявила глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, повідомляє РБК-Україна з посиланням на її виступ у Європарламенті.
„Ми називаємо це „якісна військова перевага”. Це підтримає інвестиції в можливості українських збройних сил”, – зазначила фон дер Ляєн.
За словами голови Єврокомісії, до початку повномасштабної війни Україна не мала дронів. Сьогодні ж саме їхнє використання забезпечує понад дві третини втрат російської техніки.
„Це не тільки перевага на полі бою. Це нагадування про силу людської винахідливості в наших відкритих суспільствах”, – сказала фон дер Ляєн.
Водночас Росія активно нарощує виробництво безпілотників, використовуючи іранські розробки Shahed. Фон дер Ляєн підкреслила, що Москва робить ставку на масове промислове виробництво.
„В одну ніч Росія відправила 800 дронів проти України. Винахідливість допомогла Україні відкрити двері для своєї оборони. Але промислова міць може загрожувати зачинити їх”, – попередила глава Єврокомісії.
За словами фон дер Ляєн, саме тому Європа повинна використовувати свою промислову силу для підтримки України. „Ми можемо допомогти перетворити українську винахідливість на військову перевагу та спільну індустріалізацію”, – зазначила вона.
Вона оголосила, що Євросоюз виділить 6 млрд євро в рахунок кредитної програми ERA і запустить „Альянс дронів”.
„Україна має винахідливість. Зараз їй потрібен масштаб. І разом ми можемо це забезпечити, щоб Україна зберегла свою перевагу, а Європа посилила себе”, – наголосила Урсула фон дер Ляєн.
Україна отримала ще 1 млрд євро від Європейського Союзу. Кошти є частиною внеску ЄС у межах ініціативи країн G7.
Про це заявила прем’єр-міністр Юлія Свириденко, повідомляє РБК-Україна з посиланням на її пост в Telegram.
„Цей транш профінансовано з прибутків від заморожених активів Центрального банку РФ”, – написала вона.
ERA передбачає спрямування Україні 50 млрд доларів які будуть забезпечені майбутніми доходами від заморожених активів росії. Внесок ЄС складає 18,1 млрд євро (20 млрд доларів США).
Загалом, у рамках ініціативи ERA Європейський Союз вже надав 10 млрд євро.ч
Мінфін України очікує, що решту коштів від ЄС Україна отримуватиме частинами до кінця 2025 року.
Народний депутат Петро Порошенко за серпень 2025 збагатився на майже 1 млрд гривень. Таким чином, лише за місяць дохід нардепа перевищив його річні статки за весь довоєнний 2021 рік у 6 разів.
Про це свідчать дані декларації лідера „Євросолідарності”, оприлюдненій у реєстрі НАЗК, пише РБК-Україна.
Загальний дохід Порошенка за серпень склав понад 932 млн грн. Для порівняння, середній місячний дохід політика у 2024 році був лише 385 млн грн, в 2023 році – 120 млн грн, а у 2022 році – 119 млн грн.
Основну частину доходів Порошенка, як і в попередні роки, склали дивіденди, дохід від цінних паперів і корпоративних прав, а також фінансові надходження від компаній, пов’язаних із бізнес-структурами політика.
Найбільше надходжень лідер „Європейської солідарності” отримав від компанії Sequent / Rothschild Trust, які забезпечили понад 80% від усіх доходів, решта – повернення вартості та проценти за облігаціями міжнародних корпорацій і банків від виведених з України коштів.
Літня дефляція в Україні – традиційне явище, коли ціни знижуються завдяки появі нового врожаю. У 2025 році воно повернулося після паузи минулого року.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Державну службу статистики (Держстат).
За даними статистичного відомства, споживчі ціни в серпні впали на 0,2%. У липні ціни також знизилися на 0,2%.
Річна інфляція в серпні 2025 року сповільнилася до 13,2%, порівняно з 14,1% у липні.
За даними Держстату, продукти харчування та безалкогольні напої за місяць подешевшали на 0,8%.
Найбільше подешевшали овочі – на 12,7%. Овочі займають у витратах українців частку в 2,8%. Ціни на них влітку сильно змінюються, що призводить до стрибків загального показника інфляції. Зокрема, цього року вони призвели до зниження інфляції на 0,4%.
Крім того, фрукти подешевшали на 10,2%. Їхня частка в кошику 2,6%, що дає зниження загальної інфляції на 0,3%.
Ціни на інші продукти підвищилися, але не більше ніж на 2%, що не так сильно вплинуло на загальну інфляцію.
Оновлено порядок призначення та виплати одноразової грошової допомоги у випадку загибелі військовослужбовців ЗСУ в період дії воєнного стану.
Про це повідомляє пресслужба Міністерства оборони.
Зазначається, що загальний розмір одноразової грошової допомоги залишається без змін і становить 15 млн грн.
Виплата 1/5 частини від загального розміру ОГД (3 млн грн) здійснюватиметься одразу. А виплата 4/5 від суми допомоги (12 млн грн) проводитиметься поетапно протягом 80 місяців за фіксованим графіком (орієнтовно 150 тис. грн щомісяця).
Нові правила застосовують з 1 вересня. Для членів родин загиблих, смерть яких засвідчена до цієї дати, порядок та терміни виплат залишаються без змін.
До Києва прибула місія Міжнародного валютного фонду, яка працюватиме в Україні протягом наступного тижня.
Про це заявив заступник виконавчого директора від України Владислав Рашкован.
„Приїхали до Києва з командою МВФ пізно ввечері, і ранок трошки провели в бомбосховищі. Готові до роботи. Багато зустрічей заплановано”, – зазначив він.
За його словами, місія працюватиме в Україні протягом наступних 7-8 днів.
Як відомо, наприкінці червня за підсумками восьмого перегляду програми розширеного фінансування EFF з МВФ було ухвалено рішення об’єднати дев’ятий і десятий перегляди. Спочатку вони мали відбутися наприкінці серпня і на початку грудня 2025 року, але тепер буде проведено єдиний дев’ятий перегляд, запланований на четвертий квартал цього року.
В Україні не планується підвищення пенсійного віку. Водночас уряд готує низку змін у пенсійній системі, які стосуватимуться спеціальних пенсій, умов виходу на заслужений відпочинок та запуску накопичувального рівня. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на інтерв’ю міністра соціальної політики Дениса Улютіна інформаційному агентству «Укрінформ».
Солідарна система під захистом
Міністр наголосив, що питання підвищення пенсійного віку не розглядається. За його словами, зміни стосуватимуться входу до солідарної системи. «Особа не зможе зайти в солідарну систему, якщо за спеціальними законами має право виходу на пенсію раніше», – пояснив Улютін.
Йдеться про перехід від спеціальних пенсій до професійних. Новий закон передбачатиме, що такі виплати фінансуватимуться із додаткових джерел, а не з бюджету Пенсійного фонду. «Ми прагнемо захистити солідарну систему, повернути до неї довіру», – додав міністр.
Хто і коли може виходити на пенсію
Сьогодні українці можуть отримати пенсію у 60, 63 чи 65 років – залежно від страхового стажу. У 2025 році для виходу на пенсію у 60 потрібно мати щонайменше 32 роки стажу. Для виходу у 63 роки необхідно 22 роки стажу. У 65 років пенсію можна оформити за наявності щонайменше 15 років стажу.
Щороку вимога для 60 років зростає на один рік, і у 2028-му становитиме 35 років. Для виходу у 63 роки потрібно буде мати 25 років стажу. Якщо стажу бракує, його можна «докупити» шляхом добровільної сплати внесків. Мінімальний платіж нині складає 1760 гривень на місяць (22% від мінімальної зарплати у 8000 грн).
Попередні спроби реформ
Ідеї реформування пенсійної системи обговорювалися й раніше. Колишня міністерка Оксана Жолнович анонсувала модель, яка мала поєднати солідарний, накопичувальний і добровільний рівні. За планами, пенсія у такій системі могла б становити до 80% від заробітку. Для порівняння: нині виплати із солідарної системи покривають лише близько 27%.
У Кабміні реформа називається пріоритетом. Запровадити накопичувальні пенсії намагалися неодноразово, але жодна спроба не завершилася успіхом.
Як працює солідарна модель
Нинішня система передбачає, що всі офіційно працюючі громадяни сплачують єдиний соціальний внесок. Кошти надходять до Пенсійного фонду, з якого виплачуються пенсії нинішнім пенсіонерам.
За даними Пенсійного фонду за перший квартал 2025 року, в Україні 10,3 млн пенсіонерів. Середній розмір виплати становив 6341 гривню. Фонд витрачав на пенсії близько 63,5 млрд грн на місяць, або 190,7 млрд грн за квартал. Доходи від ЄСВ, включно з платежами від держави за колишніх держслужбовців, становили 143 млрд грн. Таким чином, надходження не покривають витрат, і дефіцит доводиться покривати коштами держбюджету.
Економіст Борис Кушнірук пояснює: «Коли цю систему запроваджували понад сто років тому, співвідношення працюючих і пенсіонерів було іншим. Людей, які доживали до пенсії, було небагато і жили вони 5–10 років. Зараз ситуація кардинально інша».
Чому система не витримує
Зі зростанням тривалості життя та демографічними змінами кількість пенсіонерів різко збільшилася. Війна посилила проблему: багато працездатних виїхали за кордон, а значна частина економіки перебуває в тіні. У результаті співвідношення платників і отримувачів пенсій різко погіршилося.
«Практично в усьому світі солідарні пенсійні системи є збитковими. В Україні ж ситуація ускладнена війною і тіньовою економікою», – додає Кушнірук.
Накопичувальна система: як і навіщо
Запровадження другого рівня – накопичувальних пенсій – уряд вважає ключем до вирішення проблеми. Ідея полягає в тому, що кожна людина відраховує внески на персональний рахунок, а накопичені кошти інвестуються у фінансові інструменти, щоб зберегти їхню вартість. Згодом пенсіонер отримує додаткову виплату до солідарної.
Проте це потребує часу. «Ефект від накопичувальної системи можна буде побачити лише через 10–15 років, адже потрібен час для накопичення і інвестування», – пояснює координатор «Економічної експертної платформи» Олег Гетьман.
За його словами, головна проблема – джерело наповнення рахунків. «Відщепити 2% від ЄСВ означає збільшити дефіцит Пенсійного фонду на десятки мільярдів. Саме через це реформа завжди гальмувала. Але нині Україна щороку отримує близько 40 млрд доларів допомоги. Тож можна просити у партнерів ще один-два мільярди саме для запуску пенсійної реформи», – додає Гетьман.
Де інвестувати накопичення
Міністр соціальної політики визнає, що вибір фінансових інструментів – складне питання. «Коли ми із публічних фінансів забираємо частину ресурсу і вкладаємо його в ОВДП, ми створюємо відкладену проблему», – зазначив Улютін.
Директор з управління локальними активами ICU Григорій Овчаренко пояснює: «У світі саме пенсійні фонди є найбільшими інвесторами. Канадські фонди, наприклад, володіють аеропортами у Брюсселі та Копенгагені. Український пенсійний фонд у майбутньому також може інвестувати у великі об’єкти, але для цього потрібна інфраструктура та ринок капіталу».
Економіст Ілля Несходовський попереджає: «Якщо Пенсійний фонд купуватиме лише державні облігації, ми фактично фінансуватимемо бюджетний дефіцит коштами майбутніх пенсіонерів. Держава нічого від цього не виграє».
Добровільні фонди: досвід і масштаби
В Україні вже діють недержавні пенсійні фонди. За словами колишньої першої заступниці міністра соціальної політики Дарії Марчак, їхніми послугами користуються близько 50 тисяч людей, які вже отримують виплати. Хоча кількість учасників невелика, вона поступово зростає.
Такі фонди можуть інвестувати не лише у депозити чи ОВДП, але й у закордонні активи – від акцій технологічних компаній до нерухомості. Нині Національний банк обмежує інвестиції за межі України, але це тимчасові заходи воєнного періоду.
Чи час для реформи
Деякі експерти вважають, що нині пріоритетом має бути підтримка чинної солідарної системи. «Треба зберегти її плавучість. Наприклад, переглянути розміри максимальних пенсій суддів і прокурорів, обмеживши їх трьома-п’ятьма мінімальними пенсіями», – каже екс-радник президента з економічних питань Олег Устенко.
Несходовський пропонує впровадити «умовно накопичувальні» рахунки в межах солідарної системи, щоб кожен громадянин бачив, які внески сплачує і яку пенсію отримає. Це, на його думку, стимулювало б дисципліну і підвищило довіру.
Перспектива і «вікно можливостей»
Попри всі складнощі, уряд вважає нинішній момент шансом для запуску накопичувальної системи. «Можливо, зараз і є те вікно можливостей, коли міжнародні партнери готові допомогти Україні запустити другий рівень», – підкреслює Олег Гетьман.
Економісти додають: саме пенсійні фонди є головними інвесторами у світі, і запуск накопичувальної системи здатний стати поштовхом для розвитку фінансового ринку в Україні. Але для цього потрібна політична воля, прозора система контролю і чіткі гарантії захисту заощаджень.
Німецька компанія Quantum Systems запустила в Україні секретні заводи з виробництва розвідувальних дронів Vector. Щомісяця випускають близько 80 безпілотників, оснащених штучним інтелектом і сенсорами для виявлення артилерії.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Politico.
Німецький виробник безпілотників Quantum Systems запустив в Україні мережу секретних заводів, де виготовляють розвідувальні дрони Vector.
Керуючий директор Quantum Systems Ukraine, на заході з випробування дронів, що проходив цього тижня на заході України Олександр Бережний заявив, що їх компанія є взірцем для наслідування того, як це робити.
„Ми всі є взірцями для обох сторін, тому що, хоча всі починають говорити про спільні підприємства, можливість виробляти тут і там, ми робимо це вже роками”, – наголосив він.
За три роки повномасштабної війни компанія відкрила низку цехів у різних регіонах України, паралельно розвиваючи виробництво у Німеччині, США та Австралії.
Станом на сьогодні в Україні випускають близько 80 дронів на місяць, тоді як у Німеччині – приблизно 120.
Vector – один із перших безпілотників, які Україна отримала у 2022 році. Нова версія оснащена штучним інтелектом та акустичним датчиком WASP, що дозволяє визначати артилерію ворога за звуком з великої відстані. Дрони вже проходять випробування спільно з українським ракетно-артилерійським командуванням.
Представники компанії кажуть, що саме війна в Україні стала головним полігоном для розвитку дронових технологій.
„Увесь розвиток індустрії дронів відбувається на Донбасі, а не в Кремнієвій долині”, – зазначив директор з розвитку бізнесу Quantum Маттіас Лена.
Водночас виробництво в Україні пов’язане з ризиками, адже російські ракети регулярно намагаються вдарити по оборонних підприємствах. Тому Quantum розосереджує свої потужності по країні та тісно співпрацює з європейськими заводами.
