Державна служба статистики України вперше з початку повномасштабної війни оприлюднила дані про заборгованість населення з оплати житлово-комунальних послуг. За інформацією Держстату, станом на другий квартал 2025 року сукупний борг українців склав 106,6 млрд грн. Для порівняння: востаннє, у 2021 році, заборгованість становила 81,3 млрд грн.
Борг зростає повільніше, ніж тарифи
Основні борги припадають на постачання теплової енергії та гарячої води — 35,2 млрд грн. Далі йдуть: газ — 32,3 млрд, електроенергія — 17,1 млрд, холодна вода — 10,2 млрд, управління багатоквартирними будинками — 8,8 млрд, вивіз сміття — 3,1 млрд грн.
За другий квартал 2025 року українцям нарахували за комунальні послуги 64,3 млрд грн, а оплачено було 51,5 млрд грн.
Водночас тарифи на комуналку зростали значно швидше. У 2023 році вони підвищилися на 12,8%, у 2024-му — на 18,9%. Скасування у 2024 році мораторію на відключення послуг та нарахування пені за борги стало додатковим фактором фінансового навантаження на домогосподарства.
Опалювальний сезон: правила і терміни
Згідно з постановою уряду, опалювальний сезон розпочинається, коли середньодобова температура протягом трьох діб поспіль становить +8 °C або нижче. Як правило, це відбувається у середині жовтня. Місцева влада може ухвалювати рішення раніше чи пізніше залежно від погоди.
Соціальні об’єкти — школи, садки та лікарні — можуть підключати до тепла раніше. Для прикладу, у 2024 році у Києві тепло подали лише 30 жовтня.
Тарифи на тепло під час війни
У період воєнного стану в Україні діє мораторій на підвищення тарифів на тепло, гарячу воду та газ. Вартість опалення у Києві залишається незмінною з 2019 року — 1654,41 грн/Гкал.
Українська влада у листі до керівництва МВФ допускає підвищення тарифів для населення лише після завершення війни.
Як формується вартість опалення
Ціна залежить від температури повітря та наявності лічильників. Так, у січні–лютому 2021 року в Києві, коли середня температура становила -2,5 °C та -4,7 °C відповідно, вартість опалення 1 кв. м у будинках з лічильниками коливалася між 33–35 грн. Квартира площею 56,1 кв. м у лютому спожила 1,2208 Гкал тепла, що коштувало 2019 грн, тоді як у січні — 1887 грн.
Близько 90% багатоповерхівок столиці обладнані будинковими лічильниками. Мешканці платять за фактичний обсяг тепла, спожитий будинком. Там, де встановлені також квартирні прилади обліку, мешканці оплачують власне споживання плюс частку на загальнобудинкові потреби.
У квартирах без індивідуальних лічильників діє «максимальна частка» — граничний обсяг нарахувань, який убезпечує від завищених рахунків.
Підготовка до зими
Україна вже більш ніж на 70% готова до опалювального сезону 2025/2026 років, заявив віцепрем’єр-міністр з відновлення України Олексій Кулеба 22 серпня. За його словами, для котелень накопичено 90 тис. тонн вугілля, 85 тис. тонн рідкого палива, 585 тис. кубометрів дров та 32 тис. тонн пелет. На складах ТЕС і ТЕЦ є 2,4 млн тонн вугілля.
Крім того, до початку сезону у підземні сховища планують закачати 13,2 млрд кубометрів газу. Станом на кінець серпня вже було накопичено 11 млрд кубометрів.
Уряд створив окремий штаб із підготовки до опалювального сезону та затвердив комплекс заходів — від ремонтів до формування запасів палива й підготовки соціальної інфраструктури.
Сили безпілотних систем ЗСУ вночі атакували Новокуйбишевський НПЗ та Афіпський. Внаслідок чого росія втратила ще 4,7% потужностей виробництва пального.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на командувача Силами безпілотних систем ЗСУ Роберта “Мадяра” Бровді в Telegram.
За даними командувача СБС, за перші два тижні серпня нафтопереробка в росії скоротилася на 21%. Лише за одну ніч обсяги пального впали ще на 4,7%.
Це найгірший показник для галузі за останні місяці. Він напряму пов’язаний з ударами українських дронів та спецпризначенців по стратегічних об’єктах.
Куйбишевський НПЗ (Самарська область). Потужність підприємства становить близько 7 млн тонн нафти на рік, що дорівнює 2,5% від загального російського обсягу. Саме сюди було завдано удару силами підрозділу «Жало Птахів» СБС (14 полк) у координації з Силами спеціальних операцій України.
Афіпський НПЗ (Краснодарський край). Завод із річною переробкою 6,25 млн тонн нафти (2,2% від загального обсягу) також потрапив під атаку. Операцію проводили бійці «Жала Птахів» СБС (14 полк) спільно з ГУР МО України.
“Бензин хробачий стає рідиною дефіцитною, а газ та нафта – швидкозгореними”, – підкреслив “Мадяр”.
Німецький концерн Rheinmetall збудує в Болгарії два оборонних заводи для виробництва пороху, артилерійських снарядів та безпілотників.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Facebook лідера партії „Громадяни за європейський розвиток Болгарії” Бойко Борисова.
Новий завод випускатиме 155-міліметрові артилерійські снаряди. За перший рік новостворене підприємство повинно випустити близько 100 тисяч таких снарядів, також обговорюється будівництво підприємства з виробництва дронів.
Зазначається, що переговори уряду Болгарії з Rheinmetall почалися в березні. Тоді було оголошено, що найближчими тижнями угоди про будівництво заводів будуть подані на ратифікацію до болгарського парламенту. Обсяг інвестицій становитиме близько 1 млрд євро.
У рамках підготовки до нового опалювального сезону Україна закачала до підземних сховищ приблизно 11 млрд кубометрів газу, а також накопичила на складах 2,4 млн тонн вугілля.
Про це повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба під час «Години питань до уряду» у Верховній раді.
«На складах ТЕС і ТЕЦ накопичено 2,4 мільйона тонн вугілля, середньомісячна витрата очікується від 850 тисяч в міжопалювальний період і буде збільшена на 40 відсотків в опалювальний період. Обсяг зберігання газу в підземних сховищах на сьогоднішній день складає близько 11 мільярдів кубічних метрів», – сказав він.
Ця кількість становить понад 80% від планового показника, встановленого Кабміном.
Крім того, за словами Кулеби, уряд створює резерви пального для котелень. Зокрема, вже підготовлено 90 тисяч тонн вугілля, 85 тисяч тонн рідкого палива, 585 тисяч кубів дров, а також 32 тисячі тонн пелет.
Міністр оборони України Денис Шмигаль провів розмову з міністром оборони Естонії Ганно Певкуром, під час якої обговорив постачання озброєння та розвиток спільних виробництв.
За його словами, він подякував Естонії за рішення виділяти щорічно 0,25% ВВП на підтримку нашої держави.
„У межах цієї ініціативи координуємо наші пріоритети та поглиблюємо співпрацю з естонськими виробниками ОПК. Говорили з міністром Певкуром про започаткування спільних підприємств”,- йдеться у повідомленні.
Шмигаль також зазначив, що Україна високо цінує практичну допомогу, яку Естонія надає в межах ІТ-коаліції, тренування військових та постачання необхідного обладнання.
„Важливо, щоб уся військова допомога для Сил оборони України надходила вчасно. Маємо посилювати тиск на агресора. Вдячні Естонії за солідарність та послідовну підтримку України протягом повномасштабної війни”, – резюмував український міністр.
Кабмін затвердив основні прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку України на 2026-2028 роки, які передбачають два сценарії.
Згідно з першим сценарієм, зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) становитиме наступного року 4,5%, інфляція очікується на рівні 8,6%, а за другим – ріст ВВП становитиме 2,4%, а інфляція – 9,9%.
Оптимістичніший сценарій передбачає прискорення зростання ВВП до 5% у 2027 році та до 5,7% – у 2028-му, а зниження інфляції очікується до 7,1% та 5,6% відповідно.
Згідно з менш оптимістичним сценарієм, ВВП збільшиться 2027 року на 4,7%, а 2028 року – на 4,5%, тоді як інфляція зменшиться до 9,7% та 7,5%.
Перший сценарій передбачає наявність наступного року 13 млн зайнятих економічною діяльністю у віці 15-70 років зі зростанням цього показника до 13,2 млн через два роки, тоді як у другому сценарії ці показники на 0,2 млн менші.
За першим сценарієм рівень безробіття зросте з 12,9% у 2026 році до 13,3% у 2027-му та знизиться до 12,8% у 2028 році, тоді як другий сценарій передбачає поступове зростання рівня безробіття з 12,6% наступного року до 13,1% через два роки.
Номінальна, скоригована на інфляцію середньомісячна зарплата працівників у першому сценарії зростатиме на 6,5-8,9% щорічно та на 4,6-5,1% – у другому сценарії.
Щодо торгівельного балансу, то оптимістичніший сценарій передбачає зростання експорту наступного року на 14,3% за збільшення імпорту всього на 2,7%, тоді як другий – відповідно на 5,9% та 7,9% відповідно. Тож у підсумку дефіцит торговельного балансу у першому сценарії становитиме $34,71 млрд, тоді як у другому – $44,46 млрд.
У постанові відсутня інформація, який із сценаріїв є базовим для підготовки проєкту державного бюджету на 2026 рік.
В Україні очікують швидке зростання заробітних плат. Згідно з урядовим прогнозом, до 2028 року середня зарплата збільшуватиметься приблизно на 5 тисяч гривень щорічно.
Як повідомляє РБК-Україна, про це йдеться в постанові Кабміну від 6 серпня 2025 року № 946, якою затверджено Прогноз економічного та соціального розвитку України на 2026–2028 роки. Документ передбачає два сценарії — оптимістичний (із покращенням безпекової ситуації з 2026 року) та песимістичний (із продовженням війни).
У 2025 році середня зарплата штатних працівників до вирахування податків очікується на рівні 24 389 грн.
Президент Володимир Зеленський провів розмову із директоркою-розпорядницею Міжнародного валютного фонду Крісталіною Георгієвою.
Про це глава держави повідомив у четвер, 7 серпня.
„Поінформував про нашу з партнерами роботу для якнайшвидшого закінчення війни, про вчорашню розмову з президентом Трампом і європейськими лідерами та наші наступні кроки. Робимо все можливе, щоб досягти достойного й тривалого миру вже цього року. Ми вдячні всім, хто нам допомагає, і, звісно, розраховуємо на продовження підтримки”, – заявив президент.
Також Зеленський і Георгієва обговорили нову програму фінансової допомоги для України.
„Важливо було почути, що МВФ бачить: попри війну Україна виконує всі зобовʼязання та впроваджує реформи. Обговорили нову програму фінансової допомоги, яка зміцнить українців і зараз, і в післявоєнний час. Ми готові швидко робити всі необхідні кроки. Уряд уже працює над цим” – додав глава держави.
Також під час розмови обговорювалося додаткове фінансування для українських воїнів. Наразі розглядаються різні варіанти.
Україна та Молдова продовжили дію Угоди про лібералізацію вантажних перевезень («транспортний безвіз») між країнами до кінця 2027 року.
Про це віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба повідомляє у Telegram.
Зазначається, що перевізники з обох країн і надалі зможуть здійснювати вантажні перевезення без спеціальних дозволів. Відповідне рішення ухвалили під час засідання змішаної комісії в Кишиневі, на чолі із заступником міністра Сергієм Деркачем.
Згідно з його словами, це важливе рішення не лише для логістики, а й для всієї економіки: торік товарообіг між двома країнами зріс на 12% – і досяг $1,1 млрд. Кулеба додав, що у цьому важливу роль відіграє лібералізація перевезень.
«Це більше можливостей як для українського, так і молдовського бізнесу. Головне – жодного повернення до дозволів на перевезення, а значить сталість двосторонніх та транзитних перевезень», – заявив віцепрем’єр.
Він також зауважив, що Молдова є важливим транзитним маршрутом до ринків Європи.
Знерухомлені російські активи у західних юрисдикціях рано чи пізно будуть використані для фінансування потреб України. Щодо цього наразі триває дискусія.
Про це в інтерв’ю РБК-Україна розповів голова Національного банку України Андрій Пишний.
„Ми чуємо від вищого керівництва Європейської комісії, навіть від деяких центробанкірів – а ми такими речами не жартуємо, – та від деяких колег із країн Балтії про те, що знерухомлені активи повинні поступово розглядатися як відповідне джерело фінансування України”, – зазначив Пишний.
Він нагадав, що в ЄС також є дискусія навколо можливих ризиків цього політичного рішення – нібито передача цих активів Україні може підважити глобальну роль євро як резервної валюти.
„Наше ж бачення інше – євро жодним чином нічого не загрожує, ці активи вже є знерухомленими (цю тему ми детально розкрили у квітневому Інфляційному звіті). А Російська Федерація давно агресивно діє щодо європейського бізнесу і його активів на території РФ, займаючись націоналізацією та експропріацією”, – додав голова НБУ.
