Міністр фінансів Сергій Марченко під час Весняних зборів МВФ і Світового банку повідомив, що Україна вже залучила близько 90% коштів у межах механізму ERA Loans — приблизно $45 млрд.
За його словами, ці гроші надходять із доходів від заморожених російських активів. Київ розраховує, що партнери прискорять створення механізму, який дозволить спрямувати на потреби України і самі активи рф.
На зустрічах із представниками МВФ, Єврокомісії та урядів країн-партнерів обговорювали фінансування на 2026 рік і хід реформ. Програма з МВФ передбачає $8,1 млрд на 2026–2029 роки.
У Мінфіні також повідомили, що доходи держбюджету в першому кварталі 2026 року перевищили $17 млрд. Водночас видатки на сектор безпеки й оборони становлять понад $61,4 млрд, або 68% бюджету.
ЄС, за словами Марченка, планує надати Україні кредитну підтримку на €90 млрд у 2026–2027 роках. Ці кошти мають покрити частину бюджетних потреб у найближчі два роки.
Україна відкрила перший аграрний хаб на заході Африки – в Гані – в межах ініціативи Food from Ukraine. Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко в Телеграм.
За її словами, попри війну, Україна залишається гарантом глобальної продовольчої безпеки. І водночас пропонує нову модель співпраці – не лише постачати зерно, а й створювати нові можливості для партнерів.
„Україна відкрила перший агрохаб на Африканському континенті – у Республіці Гана. У межах ініціативи президента Володимира Зеленського Food from Ukraine запрацював Центр переробки та розподілу продовольства”, – написала вона.
За словами Свириденко, агрохаб створено українським агробізнесом у співпраці з урядом Гани як результат домовленостей, досягнутих під час конференції Food from Ukraine у листопаді 2025 року.
„Це новий формат нашої присутності у світі, коли гуманітарна підтримка поєднується з розвитком партнерства і місцевої економіки. Українську продукцію поєднуватимуть із місцевою, формуватимуть продовольчі набори та забезпечуватимуть їх розподіл. Наступний етап – розвиток переробки, пакування та порціонування безпосередньо в Гані”, – розповіла прем’єр.
Вона уточнила, що до перших наборів вже увійшли рис місцевого виробництва та макаронні вироби, виготовлені в Гані з українського борошна.
„Під час відкриття передали 4000 продуктових наборів найбільш вразливим верствам населення, ганійським вдовам”, – зазначила Свириденко і додала, що Україна розглядає Гану як важливого партнера для гуманітарної підтримки та розвитку торгівлі на західному узбережжі Африки.
Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко розповіла, що понад 50% зброї на фронті – українського виробництва. Також вона повідомила про впровадження швидких закупівель інновацій для війська та затвердження політики управління правами інтелектуальної власності в ОПК.
«Українські зброярі — це спільнота сміливих підприємців, які у партнерстві із Силами оборони створюють унікальні технології. Це понад 900 державних і приватних компаній і більше як 300 тисяч людей», — йдеться у її повідомленні.
Вона додала, що понад 50% зброї на фронті – українського виробництва. Це безпілотні системи, артилерія, системи звʼязку.
Свириденко повідомила, що до Дня зброяра уряд ухвалив рішення, яких давно очікував ринок.
Створення можливості для швидких закупівель інновацій для ЗСУ.
Постанова надає можливість Міноборони закуповувати інноваційні зразки для тестування у реальних бойових умовах. Таким чином скорочується шлях від розробки до постачання. Також запроваджують системний збір зворотного зв’язку від військових щодо ефективності.
Також уряд затвердив політику управління правами інтелектуальної власності в оборонно-промисловому комплексі. Встановлюють чіткі правила для держави і виробників щодо захисту розробок і їх використання.
Метою політики є захист прав на оборонні технології, що створюються підприємствами державного сектору оборонно-промислового комплексу або набуваються в межах оборонних закупівель державними замовниками, і їх використання у виробництві товарів оборонного призначення.
Український автопарк у березні поповнили 247 автобусів (вкл. мікроавтобуси), що на 21% більше, ніж у березні торік. Про це повідомляє Укравтопром.
Частка нової техніки в цьому обсязі становила 52%, торік була 34%.
Найчастіше у березні вперше реєстрували нових автобусів:
ISUZU – 29 од.;
FORD – 23 од.;
CITROEN – 15 од.
Серед вживаних:
MERCEDES-BENZ – 57 од.;
VOLKSWAGEN – 10 од.;
VAN HOOL – 9 од.
Загалом з початку року автобусний парк України поповнили 647 автобусів (+6% до аналогічного періоду 2025р.). З них: нових – 319 од. (+10%); вживаних – 328 од. (+2,5%).
Кабінет Міністрів призначив Ореста Мандзія головою Державної митної служби.
Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.
До призначення на цю посаду він працював керівником підрозділу у Національному антикорупційному бюро (НАБУ).
27 березня Комісія з проведення конкурсу на зайняття посади Голови Державної митної служби обрала двох фіналістів – Руслана Даменцова та Ореста Мандзія, співробітників НАБУ.
Комісія включала в себе трьох представників від України та трьох закордонних експертів, щоб забезпечити незалежність.
Верховна Рада ухвалила рішення про створення Тимчасової слідчої комісії, яка займатиметься розслідуванням дій посадовців, що можуть загрожувати економічній безпеці України. Очолить новостворену ТСК народний депутат Ярослав Железняк.
Зазначається, що ухваленою ініціативою утворюється Тимчасова слідча комісія Верховної Ради України з питань розслідування можливих протиправних дій посадових осіб органів державної влади, інших державних органів та суб’єктів господарювання державного сектору економіки, що могли завдати шкоди економічній безпеці України.
Основними завданнями комісії є розслідування можливих протиправних дій посадових осіб СБУ, Національної поліції, Бюро економічної безпеки, Державної митної служби, Державної податкової служби, Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, Державної служби фінансового моніторингу, Державної аудиторської служби, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Державної прикордонної служби та суб’єктів господарювання державного сектору економіки, що могли завдати шкоди економічній безпеці України.
Також ТСК здійснюватиме збір інформації щодо технічної допомоги, кредитів (позик), наданих Україні іноземними та міжнародними організаціями з початку повномасштабного вторгнення, аналіз стану виконання взятих Україною у зв’язку з цим зобов’язань.
Головою Тимчасової слідчої комісії став народний депутат Ярослав Железняк (депутатська фракція „Голос”), а заступником – народна депутатка Анастасія Радіна (фракція „Слуга народу”).
Очікується, що ухвалення та реалізація ініціативи дозволить здійснити ефективний парламентський контроль, шляхом проведення розслідування можливих протиправних дій посадових осіб органів державної влади, інших державних органів та суб’єктів господарювання державного сектору економіки, що могли завдати шкоди економічній безпеці України. А також дозволить краще здійснювати моніторинг виконання зобов’язань України перед міжнародними та іноземними організаціями, які є умовою для надання Україні міжнародної технічної допомоги та кредитів (позик).
Вбачається, що це сприятиме зміцненню економічної безпеки держави.
Світовий банк оновив прогноз економічного розвитку України, знизивши очікування зростання ВВП у 2026 році до 1,2%.
Такий оновлений прогноз опублікував Світовий банк у Економічному огляді Європи та Центральної Азії (ЄЦА).
Для порівняння, торік економіка зросла на 1,8%. Водночас у 2027 році прогнозується відновлення динаміки – зростання може прискоритися до 4%.
У документі зазначається, що на економічні перспективи України продовжують суттєво впливати як внутрішні, так і зовнішні чинники:
„Очікується, що зростання в Україні цього року сповільниться до 1,2% через зростання цін на енергоносії, посилення воєнних дій, обмеження робочої сили та фіскальний тиск”.
Таким чином, нові оцінки свідчать про більш стримані перспективи економічного зростання у короткостроковій перспективі, попри очікуване поступове відновлення в наступні роки.
У державному бюджеті України на 2026 рік закладено достатньо коштів для здійснення всіх соціальних виплат.
Як повідомляє РБК-Україна, про це заявив міністр соціальної політики, сім’ї та єдності Денис Улютін в ефірі телемарафону.
Коментуючи побоювання щодо можливого браку коштів на соціалку, міністр наголосив, що фінансовий план країни розрахований на поточний рік.
За його словами, стабільність виплат гарантована як по лінії Міністерства, так і з боку Пенсійного фонду.
„Хочу сказати, що по всім соціальним виплатам кошти забюджетовані, бюджет сформований як в Пенсійному фонді, так і в Міністерстві соціальної політики. Я хочу запевнити всіх, що коштів для таких виплат у нас достатньо”, – заявив Улютін.
Скільки грошей виділено на соціалку
Варто нагадати, що державний бюджет на 2026 рік передбачає фінансування соціальної сфери:
468,5 млрд грн виділено безпосередньо на потреби Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України.
1 263,3 млрд грн становить загальний обсяг доходів і видатків Пенсійного фонду України, бюджет якого Кабмін затвердив як бездефіцитний на початку лютого.
Україна розпочинає другий квартал 2026 року без очікуваного фінансування від ЄС та з невиконаними вимогами МВФ для отримання другого кредитного траншу.
Від сьогодні в Україні почалися виплати 1500 гривень — вони будуть здійснюватися разово протягом квітня. Гроші будуть нараховуватися автоматично.
Як повідомляє РБК-Україна, про це міністр соціальної політики Денис Улютін розповів під час телемарафону.
“На цю виплату можуть претендувати всі отримувачі соціальних виплат, а також пенсіонери. Вчора вже 540 тисячам пенсіонерів, які отримують виплати через “Укрпошту”, було переспрямовано ресурс для того, щоб “Укрпошта” також почала виплату такої підтримки”, – зазначив він.
За словами міністра, виплата буде нарахована автоматично на ті ж самі рахунки або разом з пенсією, яка приноситься представниками “Укрпошти”. Він наголосив, що за виплатою не потрібно йти в будь-які відділення Пенсійного фонду або поштові відділення, а кошти планують спрямувати вже цього тижня.
“Від сьогодні, впродовж кількох днів на банківські рахунки будуть надходити ці кошти. Через відділення “Укрпошти”, щоб представників “Укрпошти” не спрямовувати кілька раз для безпосередньої виплати, вона прийде разом з необхідною пенсією, яка приходить щомісячно в ті дні, коли така пенсія приходить”, – сказав Улютін.
Крім того, він повідомив, що обмежень на витрати цих грошей немає. Міністр пояснив, що ця виплата здійснюється для того, щоб “згладити шоки” через паливну кризу внаслідок подій на Близькому Сході.
“Безпосередньо ця виплата може бути спрямована на будь-які цілі, як забажає безпосередньо отримувач такої виплати”, – підкреслив він.
Міжнародні резерви України в березні 2026 року скоротилися на 5% і становлять майже 52 млрд доларів, що зумовлено валютними інтервенціями Нацбанку та виплатами за державним боргом.
Як зазначається, станом на 1 квітня 2026 року обсяг міжнародних резервів України становив 51,998 млрд дол. США, що на 5% менше, ніж на початок березня.
Зменшення резервів відбулося через валютні інтервенції Національного банку та виплати за державним боргом в іноземній валюті. Частково це компенсувалося надходженнями від міжнародних партнерів та розміщенням валютних облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП).
У березні Нацбанк продав на валютному ринку 4,774 млрд дол. США. На рахунки уряду надійшло 3,046 млрд дол. США, зокрема: 1,521 млрд від МВФ у межах програми EFF, 1,474 млрд від Світового банку та 50,5 млн від розміщення валютних ОВДП. Водночас Україна сплатила 123,3 млн дол. США за обслуговування та погашення державного боргу, включно з 260 млн дол. МВФ.
Крім того, через переоцінку фінансових інструментів резерви зменшилися на 656,2 млн дол., що зумовлено зміцненням долара та падінням ціни на золото. Поточний обсяг резервів дозволяє фінансувати 5,5 місяця майбутнього імпорту.
