Уряд Болгарії ввів два додаткові вихідні на честь запровадження євро. Точніше, вирішив зробити додаткові вихідні наприкінці року, аби введення в обіг євро відбулося без проблем.
Міністерка фінансів Теменужка Петкова повідомила, що два додаткові вихідні – 31 грудня 2025 року та 2 січня 2026 року – необхідні для того, щоб у фінансовому та нефінансовому секторах були безпечно здійснені технічні зміни, пов’язані із запровадженням євро, яке відбудеться 1 січня.
Європарламент прийняв рішення про перехід Болгарії на євро на своєму пленарному засіданні у Страсбурзі 8 липня. Необхідні зміни були схвалені міністрами фінансів ЄС у Брюсселі того ж дня. Зі вступом Болгарії кількість країн єврозони збільшиться до 21.
Слід зазначити, що у квітні задля входження до єврозони уряд Болгарії знизив контрольовані державою ціни. Зокрема щоденну плату за лікування в медустановах на 82%.
Одна з умов введення євро полягає в тому, що інфляція не може бути вищою за середній рівень трьох країн – членів єврозони з найнижчою інфляцією за останні 12 місяців, плюс півтора процентного пункту. Завдяки зниженню цін Гармонізований індекс споживчих цін (ГІСЦ), який використовується Євростатом та Європейським центральним банком, у квітні становив у Болгарії 2,8%, що відповідає критеріям вступу.
Також варто зазначити, що, згідно з весняним дослідженням Євробарометра, 50% болгар хотіли б, аби в обігу залишався лев, і лише 43% вважають за краще перейти на євро. Попри це грошову одиницю таки введуть, і водночас розширення єврозони зупиниться надовго, якщо не назавжди.
Як повідомив фінансовий аналітик Андрій Шевчишин на своїй Facebook-сторінці, у вересні чиста купівля євро становила 201,5 млн дол. (в доларовому еквіваленті), а доларів – 179,1 млн дол.
Він зазначив, що, хоча українці торгують більше доларом (обіг 2,4 млрд дол.), проте накопичують більше в євро (обіг євро 0,84 млрд дол. в еквіваленті).
„Чому євро – ну бо воно росло (в минулому) й дороге. А у нас завжди, що дороге, то потрібно й побільше, на всяк випадок. А ще авжеж дивляться на Європу, й якщо готуються перезимувати, переїхати – то в Європі, де потрібні євро. Та й взагалі зростає частка євро в економіці, в зовнішніх операціях, в персональних оборудках, як євроінтеграційний тренд знизу”, – написав Шевчишин.
Також експерт звернув увагу, що українці за останні шість місяців повернулись до купівлі валюти через обмінні пункти.
„Так, близько 61% купівель валюти йде через небанківські установи (в 2024 році було 48%). А от продажі як були через обмінки, так і залишаються на рівні 76% (тут більш-менш стабільно)”, – зазначив аналітик.
Курсоутворюючою валютою наразі залишається долар США. На сьогодні фокус на ньому все ще переважає.
Нацбанк наразі зберігає долар США як основну курсоутворюючу валюту, однак вивчає питання можливих змін у зв’язку з посиленням економічних і фінансових зв’язків з Європейським Союзом. Про це повідомив перший заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук в інтерв’ю Інтерфакс-Україна.
„Якщо говорити про курсоутворюючу валюту, то в нас нею залишається долар США. На сьогодні фокус на ньому все ще переважає, незважаючи на всі ці структурні зміни. Водночас ми вивчаємо це питання, і я думаю, що певні зміни мають відбутися, коли буде необхідність. Особливо у контексті нашої євроінтеграції і того, що рано чи пізно більшість своїх зовнішніх показників ми будемо змушені перевести саме в євро”, – зазначив він.
За словами Ніколайчука, історично в Україні фокус на курсі гривня-долар завжди був набагато сильніший, ніж на євро, водночас від початку повномасштабної війни торгівельні, економічні, фінансові зв’язки з Європейським Союзом суттєво посилилися: більша частина імпорту йде з ЄС та інших країн Європи, і міжнародна допомога, особливо протягом цього та минулого років, надходить насамперед в євро.
„Цей чинник зумовлює зміни і у структурі наших міжнародних резервів, оскільки кошти, які акумулює уряд на своїх рахунках в євро, теж включаються до них”, – зазначив представник НБУ.
Він додав, що протягом останніх років НБУ вже почав робити перші зміни – публікувати платіжний баланс та міжнародні резерви не тільки в доларах, але й у євро та гривні, показувати резерви у євро.
„Тобто питання ми активно вивчаємо, але сказати, що в нас є чіткий план, що завтра чи до кінця року ми плануємо змінити курсоутворюючу валюту, я поки не можу. Додам, що курсоутворююча валюта має бути одна, поки це долар”, – сказав заступник голови Нацбанку.
За словами Ніколайчука, послаблення долара на міжнародному ринку цього року частково підвищило конкурентоспроможність українських експортерів.Водночас істотного впливу на торговельний баланс від змін валютних курсів не очікується.
На зустрічі лідерів Європейського Союзу в Брюсселі Болгарія отримала зелене світло для переходу на євро 1 січня 2026 року. Тож країна стане 21-м членом єврозони.
Балканська держава – член Європейського Союзу з 2007 року. Останньою до єврозони у 2023 році вступила Хорватія.
4 червня Європейська комісія погодилася дозволити Болгарії приєднатися до єврозони, адже держава виконала всі необхідні умови.
Цього дня, а також кілька разів до того, у столиці Болгарії, Софії, перед будівлею Національного банку відбулися демонстрації проти вступу країни до єврозони.
Остаточне рішення ухвалять міністри фінансів ЄС після отримання погодження Європейського парламенту та Європейського центрального банку, але експерти кажуть, що це лише формальності.
Середній курс продажу готівкового долара знизився до 41,75 гривень, а курс євро зріс до 49,05 гривень.
Курс гривні знову зміцнився щодо долара, але впав відносно євро, яке оновило історичний максимум в обмінних пунктах. Про це свідчать дані моніторингу готівкового ринку в п’ятницю, 27 червня.
Так, середній курс продажу долара в Україні знизився ще на 5 копійок до 41,75 гривень, а курс євро зріс на 15 копійок до 49,05 гривень.
Сьогодні в обмінних пунктах купують долар у середньому по 41,25 гривень, а євро – по 48,15 гривень.
На міжбанку американська валюта подешевшала а 1 копійку і зараз перебуває на рівні 41,57-41,60 грн/долар купівля-продаж.
Вчора Нацбанк знизив курс долара до гривні до рівня 41,5852 гривень за 1 долар (-0,0768 грн). А курс євро оновив історичний максимум і становить 48,638 гривень за 1 євро (+0,3142 грн).
На думку чеського президента Петра Павела, Чехія повинна якомога швидше приєднатися до єврозони, щоб зміцнити свої торговельні позиції та мати можливість впливати на рішення, які стосуються майбутнього єдиної валюти. Він заявив агентству Bloomberg, що політичний і суспільний опір введенню євро має емоційне підґрунтя, тоді як переваги збереження крони зникають дедалі більше.
Петр Павел закликав Чехію до запровадження євро, аби таким чином сприяти торгівлі та уникнути того, щоб країна залишилася осторонь від ключових рішень, які приймаються в єврозоні, пише Bloomberg.
В інтерв’ю Bloomberg Television президент зазначив, що, оскільки чеська економіка вже глибоко інтегрована в єврозону, політичний і суспільний опір запровадженню євро є ірраціональним та лише емоційним. За його словами, переваги збереження крони й незалежної монетарної політики обмежені.
«Було б дуже розумно якнайшвидше запровадити євро, оскільки більшість наших експортно орієнтованих компаній уже зараз щодня використовують євро. Ми не хочемо відставати», – зазначив Петр Павел.
Президент виступив з такою заявою наступного дня після того, як Алеш Міхл, голова Чеського національного банку, сказав, що крона допомогла в боротьбі з інфляцією, дозволивши встановити вищі процентні ставки, ніж у країнах єврозони.
Хоча експортери вже роками наполягають на приєднанні до єврозони, згідно з опитуваннями громадської думки, принаймні половина чеських виборців проти цього. Оскільки дві найбільші чеські парламентські партії виступають проти зміни, на думку Павела, процес приєднання найближчим часом, імовірно, не розпочнеться.
Однак лідер держави зазначив, що буде продовжувати підтримувати цю справу й наводити як приклад успішне запровадження євро в інших східноєвропейських країнах – членах ЄС, зокрема Словаччині та Хорватії. «Рано чи пізно раціональні аргументи приведуть нас до введення євро. Але це ще займе певний час», – зазначив Павел.
Нещодавно Софія прийняла рішення про запровадження євро, тож уже з 1 січня 2026 року в Болгарії діятиме єдина європейська валюта, повідомили в Euronews. Таким чином кількість членів єврозони зросте до 21. За даними Європейської комісії, Болгарія відповідає чотирьом номінальним критеріям конвергенції, метою яких є забезпечення готовності країни до введення євро.
Болгарська мережа Lidl уже розпочала підготовку до запровадження євро. З 2 червня в усіх 137 її магазинах ціни будуть вказані як у левах, так і євро. Мета полягає в тому, щоб процес переходу став простішим і прозорішим для покупців. У рамках підготовки до вступу Болгарії до єврозони вже надруковано перші банкноти, на яких поряд з латинськими та грецькими літерами кирилицею написано «євро».
Україна в процесі вступу до Європейського Союзу візьме на себе зобов’язання перейти на євро. Однак це тривалий шлях.
Про це заявив заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук, повідомив в інтерв’ю Forbes Ukraine.
„Я думаю, що це дуже і дуже далекий шлях для нас. Я думаю, що 10-15 років – це точно не той термін, за який ми встигнемо підготувати себе для того, щоб відповідати всім критеріям, які потрібно для переходу на євро”, – сказав він.
На його думку, через 10-15 років в Україні будуть оцінювати: „по-перше, наскільки ми готові, по-друге, наскільки нам це потрібно”.
За його словами, багато країн Європейського Союзу досі вбачають за доцільне мати свої власні валюти і досить категоричні в цьому.
„Хоча, знову ж таки, при набутті членства в Європейському Союзі ці країни так само брали на себе зобов’язання в певній перспективі перейти на євро. Єдина країна, наскільки я пам’ятаю, яка не брала подібне зобов’язання – це Данія. Вона змогла виторгувати для себе виняток”, – сказав Ніколайчук.
Перший крок – зміна валюти курсової прив’язки
Як зазначив заступник голови НБУ, в Україні історично склалося, що набагато більшу вагу мав долар США порівняно з іншими валютами ще з початку 1990-х років.
„Водночас, якщо ми говоримо про наше майбутнє, то наше майбутнє – це членство в Європейському Союзі. Набуваючи це членство, ми маємо взяти на себе зобов’язання у більш далекому майбутньому перейти на євро”, – сказав він.
Ніколайчук відзначив, що коли ми будемо в Європейському Союзі, то основні наші показники зовнішнього сектору – такі як резерви, платіжний баланс і так далі – мають насамперед обліковуватися в євро.
„І зрозуміло, що також наші фінансово-економічні зв’язки з країнами єврозони або з країнами блоку євро мають продовжувати суттєво посилюватися. І природно буде, що в певний момент ми маємо змінити валюту – валюту курсоутворюючу – з долара на євро”, – сказав він.
За його словами, НБУ вивчаємо це питання, та досліджує досвід інших країн, таких як, наприклад, Молдова, яка минулого року здійснила подібний перехід, аналізуємо плюси і мінуси, думає про оптимальний таймлайн.
„Але на сьогоднішній день поки що питання щодо розгляду в короткостроковій перспективі такого переходу не стоїть”, – додав він.
Він повідомив, що насправді це матиме певні наслідки для того, як НБУ буде проводити свою валютно-курсову політику, для деяких операційних аспектів. „Але за великим рахунком це не має суттєво відобразитися на житті простих громадян. Навіть для бізнесу навряд чи наслідки будуть матеріальними”, – сказав Ніколайчук.
Євро має шанси стати альтернативою долару, якщо держави єврозони зміцнять її фінансову та безпекову архітектуру.
Про це заявила голова Європейського центрального банку Крістін Лагард під час відкритої лекції в центрі Жака Делора в Берліні в понеділок, 26 травня.
За її словами, нинішня економічна політика США породжує нестабільність на глобальних ринках і підточує роль долара як основної резервної валюти.
„Сьогодні євро є другою світовою валютою, на яку припадає близько 20% валютних резервів, порівняно з 58% у випадку долара США. Зростання міжнародної ролі євро може мати позитивні наслідки для єврозони”, – зазначила вона.
Лагард попередила, що посилення ролі євро „далеко не гарантоване”, і державам єврозони „його доведеться завоювати”.
Серед кроків, які можуть сприяти цій меті: більший ліквідний ринок капіталу, зміцнення правових засад та прихильності до відкритої торгівлі. Будь-яке посилення ролі євро має супроводжуватися зміцненням обороноздатності єврозони
„Це пов’язано з тим, що інвестори, особливо офіційні, також шукають геополітичних гарантій в іншій формі: вони інвестують в активи регіонів, які є надійними партнерами в галузі безпеки і можуть дотримуватися союзів за допомогою суворої сили”, – сказала вона.
Єврозона сьогодні налічує 20 держав, останньою туди приєдналась Хорватія.
У 2026 році в Болгарії може бути запроваджено євро. Країна успішно справляється з інфляцією, і Європейська комісія вважає, що вона незабаром виконає остаточні умови, необхідні для вступу до єврозони.
Болгарія близька до виконання критеріїв валютної стабільності, тому очікується, що вона приєднається до єврозони вже наступного року, повідомляє Bloomberg.
Посилаючись на джерела, видання повідомляє: Європейська комісія очікує, що балканська країна незабаром виконає остаточні умови для можливості введення валюти ЄС. Цього очікує і керівництво країни, адже держава досягла значного прогресу в управлінні інфляцією.
Європейська комісія та Європейський центральний банк опублікують свій звіт про конвергенцію країни 4 червня. За даними Bloomberg, належна оцінка стане важливою віхою на шляху до переходу на євро.
Обмінний курс, за яким нинішня болгарська валюта, лев, зрештою може бути обміняна на спільну валюту, визначать міністри фінансів ЄС. Якщо все буде добре, це може статися вже в липні.
Якщо Болгарії вдасться запровадити євро, це стане значним політичним та економічним успіхом для найбіднішої держави – члена ЄС та уряду цієї країни. За останні десять років лише Хорватії вдалося приєднатися до єврозони, країна перейшла на спільну валюту в 2023 році.
В Україні заговорили про можливість прив’язки гривні до євро замість долара. Чому це не станеться швидко і для кого тут найбільше ризиків – у матеріалі DW.
В Україні розмірковують, чи не відмовитися від долара США й натомість тісніше прив’язати гривню до євро. Таку думку в розмові з агентством Reuters висловив днями голова Нацбанку України (НБУ) Андрій Пишний. До такого кроку Україну підштовхують турбулентності в світовій торгівлі та зміцнення зав’язків з Європою. Заміна базисною валюти з долара на євро означатиме, що торгівлю гривнею НБУ здійснюватиме по відношенню до євро, а всі інші курси будуть визначатись через крос-курс. Наразі торгівля йде по відношенню гривні до долара. А курс євро визначається через крос-курс.
„Ця робота складна і вимагає якісної, різнобічної підготовки”, – визнав Пишний. За його словами, хоча операції з доларом продовжують домінувати на всіх сегментах валютного ринку, частка операцій, деномінованих в євро, зростає в більшості сегментів, „поки що помірно”. На думку глави НБУ, пожвавлення інвестиційної та споживчої активності завдяки тіснішим зв’язкам з Європою та нормалізації економіки допомогли б економічному зростанню „трохи підвищитися протягом наступних двох років до 3,7-3,9 відсотка”. Водночас, зауважив він, багато що залежить від перебігу війни росії проти України.
Прив’язка гривні до євро – довгострокова перспектива
„Очевидно, що важкі складні пертурбації з фінансовою системою в умовах війни, під час важких військових дій, навряд чи пройдуть легко. Цей перехід триватиме 5-10 років, як мінімум”, – вказує економічний експерт Василь Поворозник.
Фінансові аналітики позитивно оцінюють ініціативу Нацбанку, втім попереджають, що реалізувати її можна буде не скоро, оскільки це радше політичне рішення. „Я думаю, що прив’язка гривні до євро – це скоріше політичне рішення з часовим горизонтом у десяток років. Якщо політичний курс України – євроінтеграція, то рух у бік зони євро – це логічний і прогнозований крок. В довгостроковому періоді я б назвав це рішення безальтернативним особливо на фоні російської агресії”, – сказав DW економіст, колишній член Ради НБУ Віталій Шапран. Він зауважує, оскільки горизонт роботи над цією ідеєю дуже довгий, то саме зараз потрібно і стартувати та розробляти дорожню карту реформ і заходів які дозволять наблизити цю ідею до реальності.
Хоча основна торгівля України відбувається з країнами ЄС, і значна її частина здійснюється в євро, заява про прив’язку гривні до європейської валюти – це швидше політичний орієнтир, ніж економічно обґрунтована необхідність, вважає виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Дмитро Боярчук. На його думку, вигода для Нацбанку від прив’язки до євро залежить від світової динаміки курсу долара. Якщо долар знецінюється відносно євро, це може бути вигідним, але якщо долар укріплюється, це може спричинити паніку в суспільстві.
„Я б не розглядав, що прив’язка неодмінно буде здійснюватися. Скоріш за все це залежатиме від того, як розвиватимуться події в світі. Припустимо, США завтра укладають торгівельну угоду з Китаєм і долар почне зміцнюватись. Тому прив’язати гривню до євро – це перспектива навіть не середньострокова, а довгострокова”, – сказав Боярчук. При цьому, він вважає, що Україні варто краще подбати про прив’язку гривні до „корзини валют”, аби диверсифікувати ризики, наголошує експерт.
Ризики: хто виграє та програє від прив’язки гривні до євро?
Якщо ж Україна таки наважиться замінити долар як валюту основної курсової прив’язки на користь євро, то які переваги та недоліки це матиме для країни та бізнесу?
„У поточній ситуації, якщо євро зробити якірною валютою по відношенню до гривні, то виграють ті експортери й імпортери, котрі мають контракти в євро. Можливо це призведе до збільшення обсягів контрактів саме в євро. Але програють ті, хто продає свою продукцію за долари США, а таких в України багато – за різними оцінками, 60-70% з урахуванням обороту тіньових ринків”, – каже Віталій Шапран.
Ослаблення долара, а разом з ним і гривні до євро, вже зробило український експорт для єврозони більш привабливим, наголошує аналітик. Тому без структурних змін в економіці, миттєва зміна якірної валюти в Україні буде неможливою, бо це призведе до невдоволення бізнесу.
Легким цей перехід навряд чи буде для бізнесу, адже долар залишається основною світовою резервною валютою, через яку здійснюється більшість міжнародних розрахунків. Український експорт здебільшого розраховується в доларах, тому перехід на євро ускладнить логістику платежів, відзначають експерти. „Для бізнеса це додаткові транзакційні витрати й додаткове навантаження. Хоча для заощаджень громадян це матиме менший ефект, бо долар же не припинять використовувати, у доларах заощаджуватимуть і надалі. Але з часом відбуватиметься переорієнтація на заощадження в євро”, – підсумовує Василь Поворозник.
Потрібен план на поступовий перехід на євро
Експерти вважають, для того щоб поступово збільшувати частку євро в розрахунках потрібні заходи, які повільно будуть змінювати картину. По-перше, потрібні більш м’які правила торгівлі між країнами зони євро та Україною. По-друге, українська монетарна влада повинна забезпечити безпроблемний доступ українських компаній до інструментів зниження ризиків через зміни курсу євро до долара. А по-третє, український уряд має сприяти інвестиціям з єврозони, що автоматично збільшуватиме частку євро в зовнішній торгівлі України. „І так рік за роком ми зробимо євро більш популярною валютою в Україні”, – прогнозує Віталій Шапран.
