Європейський Союз виділить 14 млн. євро на купівлю нових шкільних автобусів для українських навчальних закладів.
Про це повідомляє в Twitter президент Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн.
Повідомляється, що анонсований транш витратять на купівлю шкільних автобусів для доставки учнів до навчальних закладів із населених пунктів, де школи пошкоджено внаслідок російського вторгнення.
„Російські бомби зруйнували школи в Україні, змушуючи дітей довго і іноді небезпечно діставатися навчання. Єврокомісія виділяє 14 мільйонів євро на шкільні автобуси в Україні. Але потрібно більше”, – зазначила президент Єврокомісії.
Міністри фінансів країн – членів ЄС не змогли домовитися про 15-відсотковий глобальний мінімальний податок, але прийняли рекомендацію Єврогрупи щодо приєднання Хорватії до єврозони 1 січня та схвалили оцінку Європейською комісією національного плану Польщі із залучення фонду ЄС для відновлення після епідемії коронавірусу. Про це повідомляє Рада Європейського Союзу.
Бруно Ле Мер, міністр фінансів Франції, яка головує в Раді, після зустрічі міністрів у Люксембурзі на пресконференції заявив, що учасники переговорів досягли певного прогресу щодо мінімального податку.
Він повідомив, що залишається оптимістом і вважає, що країни-члени незабаром зможуть знайти рішення про мінімальний податок, який планується ввести 1 січня.
Міністр фінансів Угорщини Мігай Варга на зустрічі заявив, що уряд Угорщини не підтримує прийняття відповідної директиви ЄС, оскільки введення глобального мінімального податку означатиме збільшення податків, зниження конкурентоспроможності та втрату робочих місць. «Угорщина вважає, що при зростанні цін на енергоносії, збільшенні навантажень на сім’ї та кількості викликів для компаній, цей захід запроваджувати не можна», – сказав він.
За словами Ле Мера, міністри фінансів погодилися, що Хорватії слід дозволити ввести євро з 1 січня, відповідно до пропозиції Європейської комісії та Європейського центрального банку. Цей процес завершиться після того, як Рада Європейського Союзу, Європейський парламент та Європейський центральний банк, імовірно, у липні схвалять три законодавчі акти, необхідні для введення євро в Хорватії. Крім того, буде визначено курс, за яким 1 січня 2023 року куна буде конвертована в євро.
Єврозона, яка наразі складається з 19 країн, востаннє була розширена у 2015-му, коли євро ввели в Литві.
Бруно Ле Мер також повідомив, що міністри схвалили оцінку Європейської комісії національного плану Польщі. Фінансування дозволить їй сприяти відновленню економіки та фінансувати зелений і цифровий перехід.
Польща планує витратити 42,7% із 35,4 млрд євро на заходи підтримки завдань кліматичної політики. План передбачає значне фінансування морських вітрових електростанцій та ключові зміни до нормативної бази для полегшення будівництва морських і наземних вітрових електростанцій.
Очікується, що реалізація плану дозволить здійснити оновлення будівель для підвищення енергоефективності, модернізацію залізничного й автобусного транспорту, покращення автомобільного транспорту та розвиток зелених водневих технологій.
Польща збирається витратити 21,3% свого загального бюджету на заходи з підтримки переходу на цифрові технології. Це передбачає інвестиції для забезпечення загального доступу до високошвидкісного інтернету, оцифрування державних послуг, модернізації шкільного ІТ-обладнання та розвитку цифрових навичок і кібербезпеки.
EU is stepping up its financial support to Ukraine: ?? ministers just approved €1 billion loan #Ecofin This is part of new exceptional macro-financial assistance package.
.@JosepBORRELL meets Fuad #Hussein, Deputy Prime Minister for International Relations Affairs and Minister for Foreign Affairs of #Iraq, at the EU-Iraq Cooperation Council taking place on 19 March 2023 in #Brussels.https://t.co/C6k01EgguX
Згідно з заявою Європейського суду в четвер, Італія отримає 116 мільйонів євро допомоги від Європейської комісії для компенсації економічної шкоди, завданої Брексітом. Італія отримає цю суму трьома частинами: 45,55 мільйона євро – цього року, 34,85 млн – у 2022 році і 35,55 мільйона євро – в 2023 році.
Європейська комісія виділила 5,4 мільярда євро на компенсацію державам-членам за економічний збиток, завданий виходом Великобританії з ЄС, причому першими гроші отримають країни, які найбільше постраждали від цього.
Італія є лише другою країною-членом в цьому списку: допомога Ірландії, яка є безпосереднім сусідом Сполученого Королівства, була схвалена комісією в понеділок зі значно більшою компенсацією у розмірі 920,4 мільйона євро (близько 27958 млн грн), яка буде виплачена країні також трьома частинами.
Отримані таким чином гроші використовуватимуться державами-членами насамперед для розвитку певних регіонів та відповідних секторів економіки; їх можна витратити на створення робочих місць, їхній захист та розвиток навичок працівників.
Віце-президент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс назвав головні умови для надання Україні другого траншу макрофінансової допомоги. Україна має отримати ще 600 млн євро фінансової допомоги від ЄС.
Про це йшлося на прес-конференції в Брюсселі.
За словами Домбровскіса, українській стороні потрібно виконати 8 структурних заходів та досягти позитивного прогресу з Міжнародним валютним фондом.
„Надання другого траншу вимагатиме виконання Україною 8 структурних заходів, які Україна зобов’язалася реалізувати, та, по-друге, треба досягти позитивного поступу з МВФ в рамках програми Stand-by. Дуже важливо забезпечувати судову реформу, зробити антикорупційну інфраструктуру дієвою та покращувати інвестиційний клімат”, – сказав він.
.@JosepBORRELL meets Fuad #Hussein, Deputy Prime Minister for International Relations Affairs and Minister for Foreign Affairs of #Iraq, at the EU-Iraq Cooperation Council taking place on 19 March 2023 in #Brussels.https://t.co/C6k01EgguX
Today, we are proposing a targeted review of the Common Agricultural Policy.
The aim is to reduce administrative burden and offer more flexibility to our farmers, while maintaining a strong, sustainable and competitive policy for EU agriculture and food.
Єврокомісія вирішила подати апеляцію на рішення Суду ЄС про скасування 13 млрд євро штрафу для компанії Apple за особливості її діяльності в Ірландії.
Американська компанія нещодавно виграла судовий процес, ініційований Європейською комісією, з кінцевою метою запобігання витисканню транснаціональними корпораціями податкових пільг з окремих держав-членів.
Генеральний суд Європейського Союзу постановив, що Комісія помилилася, стверджуючи у 2016 році, що податковий кредит, отриманий від ірландських органів влади, є незаконною державною допомогою.
«Юридична сутичка між Apple, Ірландією та ЄС триває вже давно і, можливо, ніколи не закінчиться. Але Єврокомісія вважає це важливим. На її переконання, липневий вирок є поганим прецедентом, що ускладнює для неї дії в майбутньому проти американських технологічних гігантів. Для Маргрети Вестагер це також політично важливо. Вона є уповноваженим ЄС з питань конкуренції й хоче гарантувати Євросоюзу, що гіганти не зможуть уникнути оподаткування», – заявив кореспондент Euronews.
«Найвищим пріоритетом для Комісії є забезпечення сплати всіма компаніями, великими й малими, своєї чесної частки податків. Суд неодноразово підтверджував принцип, що, хоча країни-члени можуть визначати свої податкові правила, вони мають робити це згідно із законодавством ЄС, що стосується в тому числі надання державної допомоги. Якщо країни-члени надають податкові переваги певним міжнародним корпораціям, які недоступні їхнім суперникам, це шкодить чесній конкуренції в ЄС та порушує правила держдопомоги», – аргументує Маргрете Вестагер.
Згідно з повідомленням Європейської комісії, суд допустив низку помилок у застосуванні закону, і справу буде передано до Європейського суду. За даними Комісії, Apple використовувала дві компанії, які платили менше одного відсотка податку на свої європейські доходи.
Чимало великих компаній користуються перевагами різних податкових систем у європейських країнах і в багатьох випадках групують свій прибуток там, де оподатковуються найменше. Для багатьох американських компаній це Ірландія.
