На початку липня український уряд схвалив нову Бюджетну декларацію на 2026–2028 роки. У її межах також погодили розширення підстав для позасудового доступу податкових служб до інформації про обсяги коштів, що надходять на банківські рахунки платників податків. А якщо коротко, цим рішенням уряд пообіцяв послабити банківську таємницю в найближчі три роки, вчергове поновлюючи громадську дискусію про доречність такого кроку.
Ці дискусії виникають через кілька причин. З одного боку, це рішення зумовлене необхідністю боротися з ухиленням від податків і тіньовою економікою, а також покращенням прозорості та фіскальних механізмів на шляху до євроінтеграції. З другого — опоненти наголошують на ризиках втрати конфіденційності, можливих зловживаннях з боку держави та низькому рівні захисту персональних даних в Україні.
AIN поговорив з Яною Охріменко, старшою економісткою ЦЕС, і Данилом Гетманцевим, головою податкового Комітету ВРУ, і спробував розібратися, чому це питання викликає суперечки, які аргументи висувають опоненти та прибічники розсекречення банківської таємниці і як це вплине на клієнтів українських банків.
Хто має доступ до банківської таємниці в Україні
Насамперед слід визначити, яка інформація становить банківську таємницю.
Згідно зі статтею 60 Закону «Про банки і банківську діяльність», банківська таємниця — це будь-які непублічні відомості, що стосуються рахунків клієнтів, їхніх фінансових операцій, майнового стану, комерційної діяльності, організаційної структури, кредитоспроможності, а також іншої інформації, отриманої банком у процесі обслуговування клієнтів або виконання функцій, визначених законом.
Наразі, йдеться в законі «Про банки і банківську діяльність», доступ до інформації про банківські операції громадян мають лише:
клієнти банків чи їхні представники, тобто самі громадяни;
треті особи, але тільки за рішенням суду;
правоохоронні органи або державні органи, які мають відповідні повноваження, проте лише у випадках, у порядку та обсязі, встановлених Законом України «Про банки і банківську діяльність».
Хоча Нацбанк неодноразово запевняв, що банки й далі захищають таємницю рахунків, операцій і даних клієнтів, починаючи з 2023 року, уряд обрав курс на послаблення обмежень.
Зрештою, узагальнює Яна Охріменко, експертка з Центру економічної стратегії, правоохоронні та наглядові органи мають доступ до банківської таємниці лише за рішенням суду.
«На противагу, новий законопроєкт має скасувати цю норму і надати органам ширший доступ до відомостей щодо власників рахунків», — пояснює експертка.
