Уряд України схвалив середньострокову стратегію управління державним боргом на період 2026-2028 років, визначивши пріоритети боргової політики в умовах війни та шляхи мінімізації фінансових ризиків.
Про це повідомляє пресслужба Міністерства фінансів.
Стратегія передбачає кілька основних напрямків роботи на наступні три роки. Насамперед, Україна нарощуватиме обсяги грантів та неборгового фінансування держбюджету. Також планується зменшення боргових ризиків шляхом здешевлення боргу, продовження термінів його погашення та покращення структури заборгованості.
Як зазначається, також керівництво країни підтримуватиме відносини з інвесторами та розвиватиме внутрішній ринок облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП).
«Україна продовжує працювати над зменшенням ключових боргових ризиків. Ризик рефінансування знижується завдяки подовженню строків обігу ОВДП, залученню пільгових ресурсів та проведенню операцій з управління боргом», – йдеться у повідомленні.
Згідно зі Стратегією, валютний ризик залишається найбільш відчутним через високу частку боргу в іноземній валюті, тому стратегічним пріоритетом стане поступове збільшення частки гривневих запозичень у довгостроковій перспективі.
За даними відомства, процентний ризик наразі є мінімальним завдяки великій частці довгострокового пільгового боргу з фіксованою процентною ставкою.
При цьому повідомляється, що ризики за умовними зобов’язаннями також контролюються: обсяг кредитів під державні гарантії зменшується, а реструктуризація державних контрактів нещодавно завершилася.
«Ухвалення стратегії є важливим кроком для фінансової стійкості України, оскільки забезпечує передбачуваність боргової політики, посилює довіру міжнародних партнерів та інвесторів і формує чіткі орієнтири для управління державним боргом у воєнних умовах», – додали у міністерстві.
Ukraine’s Khmelnytskyy and Rivne NPPs reduce power following targeted attacks on electrical substations that further challenge grid stability, Director General @rafaelmgrossi said. DG Grossi reiterates call for military restraint to prevent nuclear accident. pic.twitter.com/75IOPm1Ju0
— IAEA - International Atomic Energy Agency ⚛️ (@iaeaorg) December 23, 2025
На програму «Скринінг здоров’я 40+» у бюджеті передбачено 10 мільярдів гривень.
Про це сказав міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко в телеефірі, передає Укрінформ.
«На програму «Скринінг здоров’я 40+» в бюджеті на наступний рік передбачено 10 мільярдів гривень», – зазначив Ляшко.
За його словами, програма стане доступною всім українцям від 40 років. Через місяць після дня народження люди отримуватимуть сповіщення про можливість пройти скринінг. Замовити спеціальну картку можна буде через застосунок «Дія» або у ЦНАПі, після чого на неї надходитимуть кошти, які можна використати на визначені інструментальні й лабораторні дослідження та огляди лікарів.
Ляшко уточнив, що програма зосереджена на ранньому виявленні серцево-судинних захворювань, діабету та розладів ментального здоров’я – найпоширеніших причин смертності в Україні.
«Серцево-судинні захворювання протягом останніх років у нас очолюють рейтинги отримання інвалідності. Тому наше завдання – виявити якомога раніше зміни в організмі для того, щоб вчасно розпочати профілактичні або лікувальні заходи», – сказав міністр.
Він додав, що скринінг можна буде пройти в державних та приватних медичних закладах, які відповідають вимогам Програми медичних гарантій.
Вдалося закласти підвищення зарплат вчителів. Також є рішення щодо частки ПДФО (податок на доходи фізичних осіб), яка залишається в місцевих бюджетах.
Бюджетний комітет Верховної Ради України 3 грудня схвалив проєкт державного бюджету на 2026 рік для другого читання. Тепер за документ повинні проголосувати народні депутати. Про це повідомили нардеп Ярослав Железняк та Данило Гетманцев.
За його словами, загалом на розгляд бюджету буде відведено до 75 хвилин, більшість часу займе обговорення та безпосередньо ухвалення рішення.
Як зазначив Гетманцев, у бюджеті з’явилося кілька нових пунктів.
„Вдалося підвищити зарплати вчителів до 36 тисяч гривень – це мінімальна зарплата. Без збільшення навантаження на них”, – зазначив він.
Також, за його словами, є рішення щодо частки ПДФО (податок на доходи фізичних осіб), яка залишається в місцевих бюджетах. Вона складе 64% від суми сплаченого податку, ці гроші залишаться у бюджетах громад.
Російський диктатор володимир путін підписав федеральний бюджет на 2026 рік, у якому майже 40% усіх видатків спрямовано на армію та силовий блок.
Про це повідомили у Центрі протидії дезінформації.
Як зазначається, такий рівень мілітаризації фінансів є рекордним із часів СРСР і свідчить, що Кремль не планує припиняти агресію проти України у найближчій перспективі.
За даними Центру, на тлі падіння доходів від нафти та газу через санкції, російський бюджет на 2026 рік матиме значний дефіцит – 1,6% ВВП. Щоб компенсувати нестачу коштів, Кремль урізає видатки на соціальні потреби: їх частка впаде до 25%, що є мінімумом за останні два десятиліття.
Крім того, запроваджуються нові податкові навантаження – підвищення ПДВ до 22%, додаткові збори для бізнесу та населення, а також нові правила, що ускладнюють роботу малого підприємництва. Фактично фінансувати війну доведеться росіянам – за рахунок збільшення податків та скорочення соціальних послуг.
«Кремль переводить країну на «рейки воєнного часу», посилює силовий апарат і скорочує все, що не пов’язане з армією. Цей бюджет вчергове підтверджує, що пріоритетом для кремля залишається затяжна війна, навіть ціною деградації економіки та зубожіння власного населення», – наголосили у Центрі протидії дезінформації.
Нижня палата німецького парламенту, Бундестаг, у пʼятницю затвердила федеральний бюджет на 2026 рік.
Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на Spiegel.
Загалом німецькі парламентарі ухвалили для уряду канцлера Фрідріха Мерца видатки в розмірі 524,5 млрд євро – на 21,5 млрд більше, ніж у 2025 році.
Для фінансування видатків лише в основному бюджеті планується взяти борги на суму майже 98 млрд євро. До цього додаються кредити зі спеціальних фондів для Бундесверу та інфраструктури.
Більше третини бюджету припадає на витрати на працю та соціальну сферу. Водночас витрати на оборону зростають до близько 108 млрд євро – це найвищий рівень з кінця холодної війни.
Україна отримає із затвердженого бюджету 11,5 млрд євро на артилерію, дрони, броньовані транспортні засоби та інше обладнання. За даними Міністерства оборони Німеччини, це найвища сума з часу повномасштабного російського вторгнення.
Загальний обсяг зобов’язань за бюджетом 2026 року встановлено у розмірі 192,8 млрд євро, а загальний обсяг виплат – у розмірі 190,1 млрд євро.
Рада ЄС у понеділок офіційно ухвалила бюджет Євросоюзу на 2026 рік у розмірі 192,8 млрд євро. Про це повідомила пресслужба Ради ЄС у понеділок, 24 листопада.
„Сьогодні ми зробили останній крок до забезпечення сталого і міцного бюджету ЄС, який дає нам можливість продовжити реалізацію наших спільних пріоритетів наступного року. Цей бюджет, що охоплює такі пріоритети, як оборона, міграція, конкурентоспроможність і готовність (до кризових ситуацій – ред.), дозволяє нам рішуче реагувати на потреби європейськи громадян Водночас ми передбачили гнучкість, що дозволяє нам справлятися з кризами, що розгортаються” – заявив Микола Ваммен, міністр фінансів Данії, що зараз головує в Раді ЄС.
Загальний обсяг зобов’язань за бюджетом 2026 року встановлено у розмірі 192,8 млрд євро, а загальний обсяг виплат – у розмірі 190,1 млрд євро.
У комюніке Ради ЄС наголошується, що в рамках лімітів витрат поточних зобов’язань за довгостроковим фінансовим планом як резерв виділено 715,7 млн євро, що дозволяє Євросоюзу реагувати на непередбачені обставини.
Бюджет буде остаточно затверджено після його ухвалення Європарламентом. Очікується, що це відбудеться 26 листопада.
Мінфін РФ прогнозує дефіцит бюджету за підсумками року на рівні 5,7 трлн рублів, що вп’ятеро більше початкового плану.
Санкції проти Роснефти та Лукойлу, через які виявилося паралізовано понад половину нафтового експорту в країни Азії, загрожують новими втратами російському бюджету. Через падіння цін на нафту Urals та знижки, які перевищили 20 доларів за барель, російська скарбниця не добере близько 300 млрд рублів нафтогазових доходів у листопаді та грудні, вважають російські економісти, повідомляє The Moscow Times.
Середня ціна російського нафтового експорту опустилася до 46 доларів за барель, а на тім тижні вартість Urals у західних портах падала до 36 доларів за бочку. Тільки через це падіння бюджет недоотримуватиме близько 150 млрд рублів на місяць.
Станом на початок листопада російський бюджет вже втратив 21% нафтогазових доходів порівняно з рівнем минулого року, або 2 трлн. рублів у вартісному обчисленні.
Нижче за план виявилися збори всіх ключових податків: ввізного ПДВ – на 1,3 трлн рублів, ввізних мит і акцизів – на 328 млрд рублів, податку на прибуток – на 160 млрд рублів, ПДФО – на 36 млрд рублів, утильзбору – на 888 млрд рублів,
Мінфін прогнозує дефіцит бюджету за підсумками року на рівні 5,7 трлн рублів – у 5 разів більше від початкового плану. За фактом „дірка” в скарбниці РФ може бути ближчою до 6 трлн рублів, попереджають аналітики Газпромбанку.
Попри погіршення бюджетної ситуації, гроші на війну у Володимира Путіна найближчим часом не закінчаться, вважають в Carnegie Russia Eurasia Center у Берліні.
У середу, 5 листопада, Євросоюз досяг попередньої домовленості щодо приєднання України до Європейського оборонного фонду, бюджет якого становить близько 8 млрд євро.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на сайт Ради ЄС.
Фонд (European Defence Fund) здійснює фінансування спільних досліджень та розробок в оборонній сфері між європейськими країнами. Мета – зміцнення конкурентоспроможності і технологічної незалежності оборонної промисловості Євросоюзу.
Україна в межах угоди отримає доступ до спільних європейських досліджень і розробок в оборонній сфері.
Основний аспект домовленості – заходи стимулювання інвестицій у сферу оборони в межах чинного європейського бюджету з метою реалізації плану ReArm Europe. Він спрямований на збільшення оборонних витрат і зміцнення військових спроможностей ЄС.
Латвійський євродепутат Ріхард Колс, який проводив переговори від парламенту, назвав угоду „чітким сигналом, що ЄС нарешті починає ставитися до оборонних інвестицій з серйозністю, якої вимагають часи”.
Зазначається, що план ReArm Europe передбачає залучення європейськими країнами до 800 млрд євро на оборону.
Президент Володимир Зеленський заявив, що дефіцит бюджету Росії через санкції наступного року складе щонайменше $100 млрд, за більш опимістичними прогнозами – 130 млрд.
Про це глава держави повідомив під час брифінгу, передає кореспондент Укрінформу.
«Ми розуміємо, що це (запроваджені проти РФ санкції – ред.) може призвести до дефіциту бюджету Росії на наступний рік до 100 млрд доларів. Тут в нас різна аналітика: є (дані) – до 100 млрд, це більш скептично, Міністерство закордонних справ (дає) більш позитивний для нас (прогноз) – там 130 млрд», – розповів Зеленський.
Він відзначив, що у цьому контексті важливо, щоб ті країни світу, які ще закуповують російські енергоресурси зменшили ці обсяги, або взагалі відмовилися від торгівлі з країною-агресором.
«Наприклад, Китай імпортував (енергоносіїв з Росії – ред.) на 120 млрд (доларів на рік – ред.). (…) Бо вони – найбільший гравець, помічник в цій війні. Це факт. Бо 120 млрд – це серйозна сума», – сказав Президент.
За словами Зеленського, допомагають Україні ті країни, які зменшують імпорт з РФ.
«Канада, Британія, Австралія, Японія – це ключові наші партнери, які максимально зменшили, або аж до нуля імпорт з РФ. Ті, хто збільшили – Індія, Китай, Туреччина і (країни) Центральної Азії. Це те, з чим потрібно працювати і є бачення, як з цим працювати», – зазначив глава держави.
До державного бюджету за січень – вересень надійшло 116,7 млрд грн військового збору, що майже в чотири рази перевищує показник аналогічного періоду минулого року (на 84,2 млрд грн більше).
Серед лідерів у сплаті військового збору – Київ (37,7 млрд грн), Дніпропетровська (13,2 млрд грн), Львівська (9 млрд грн) та Харківська (7,4 млрд грн) області.
Зазначається, що зростання надходжень відбулося завдяки підвищенню з 1 грудня 2024 року ставки військового збору до 5%, а також сумлінній і своєчасній сплаті збору платниками.
У ДПС нагадали, що самозайняті фізичні особи, які були мобілізовані або підписали контракт на військову службу, звільняються від сплати військового збору на час служби згідно із законом від 18 червня 2025 року.
Звільнення відбувається автоматично на підставі даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів з першого числа місяця мобілізації або укладення контракту, але не раніше 24 лютого 2022 року.
