В Україні спостерігається зростання закупівельних цін вершкове масло. Це сталося через спекотну погода, а також скорочення виробництва молока та зростання цін і попиту на вершкове масло на зовнішніх ринках. Про це повідомив аналітик Асоціації виробників молока Георгій Кухалейшвілі.
Аналітик зазначив, що станом на 27 серпня середня закупівельна ціна молока екстра ґатунку станом становила 15,20 грн/кг без ПДВ, що на 1,08 грн більше ніж місяць тому.
«Діапазон цін на цей ґатунок в господарствах варіюється від 14,00 до 16,00 грн/кг без ПДВ. Верхня межа цінового діапазону виросла на 1,40 грн за останній місяць. Нижня межа цінового діапазону виросла на 40 коп», – йдеться у повідомленні.
Так, вищий ґатунок в середньому коштував 15,20 грн/кг без ПДВ (+1,08 грн). Ціни на молоко вищого ґатунку коливаються від 14,00 до 16,00 грн/кг без ПДВ. Порівняно до результатів моніторингу другої половини липня, верхня межа цінового діапазону виросла на 1,40 грн, а нижня межа збільшилась на 40 коп.
Молоко першого ґатунку продавали по 13,97 грн/кг без ПДВ, що на 77 коп більше порівняно до ціни в другій половині липня.
«Мінімальна ціна в господарствах склала 12,65 грн/кг, а максимальна ціна – 14,50 грн/кг. За останній місяць нижня межа цінового діапазону не змінилася, а верхня межа виросла на 45 коп. Відповідно, середньозважена ціна трьох ґатунків склала 14,79 грн/кг без ПДВ, що на 98 коп. більше ніж місяць тому», – йдеться у повідомленні.
Кухалейшвілі підкреслив, що молоко-сировина продовжує дорожчати, оскільки обсяги надою скорочуються, а попит з боку молокопереробних підприємств переважає пропозицію на внутрішньому ринку.
«З кінця червня в Україні тривала сильна спека. За даними Українського гідрометеорологічного центру, до кінця другої декади серпня, на території країни переважала жарка та майже суха погода і вдень максимальна температура повітря досягала +35-38 °С. Довготривалі відключення електроенергії через ракетні удари російських окупантів по об’єктах енергетичної інфраструктури призвели до перебоїв в роботі систем вентиляції на молочно-товарних фермах. Корови отримували теплові удари, що вплинуло на скорочення продуктивності. Зокрема, масовані ракетні удари 26 серпня в 15 областях призвели до екстрених відключень електроенергії», – пояснив аналітик.
Також підвищенню закупівельних цін сприяють високі ціни на вершкове масло на експортних ринках на фоні дефіциту жирів у світі та падіння надою в Європі, США, Океанії, а також девальвація гривні.
Україна збільшує обсяги експорту вершкового масла, що сприяє росту попиту на молоко-сировину з боку переробників та підвищенню цін. Однак, попри зростання закупівельних цін, рентабельність виробництва масла в Україні покращилась. За останній місяць молоко на споті подорожчало на 1,65 грн. Оскільки спотові ціни на молоко включають вартість доставки, то ймовірно вони продовжать рухатися вгору з другої половини вересня коли очікується подорожчання логістики під впливом збільшення акцизу на імпортне паливо.
Аналітик зазначив, що на початку вересня ймовірне подальше зростання закупівельних цін на фоні високого попиту з боку переробників, нестачі молока-сировини та перспективи дорожчання логістики.
«Стабілізація цін на молоко-сировину ймовірна в четвертому кварталі. Зазвичай в період новорічних свят на молочному ринку спостерігається затишок, а попит на молоко падає. В перспективі ймовірне скорочення споживання вершкового масла та інших молочних продуктів в Україні через занадто високі ціни, що також має вплинути на попит та ціни на молоко», – йдеться у повідомленні.
Котирування ф’ючерсів на какао впали до більш ніж 4-місячних мінімумів на очікуваннях збільшення пропозиції та зниження попиту.
Про це повідомляє Bloomberg.
Найактивніший контракт впав на 4,4% до $6650 за тонну в Нью-Йорку, що є найнижчою ціною з початку березня. Цього місяця ф’ючерси впали приблизно на 13% після більш ніж удвічі на початку цього року, оскільки кінець Ель-Ніньо та потенційний перехід до Ла-Нінья можуть призвести до збільшення виробництва.
Поліпшення прогнозів на наступний сезон вплинуло на ціни, і деякі аналітики бачать, що ринок перевернеться до профіциту в майбутньому сезоні 2024-2025 після трьох років дефіциту поспіль.
Стрибок цін за місяць передусім зумовлений збільшенням тарифів на електроенергію в Україні.
Інфляція на споживчому ринку у червні прискорилася до 2,2%, порівняно із 0,6% у травні. Це найбільше зростання цін за місяць за останній рік, свідчать дані Державної служби статистики.
З початку року ціни виросли на 4,3%. У річному обчисленні інфляція за підсумками червня (порівняно з червнем минулого року) прискорилася до 4,8% із 3,3% за підсумками травня.
Ціни на продукти харчування та безалкогольні напої у червні зросли на 0,5%. Найбільше (на 15,5%) подорожчали яйця.
На 3,2-0,4% зросли ціни на продукти переробки зернових, цукор, соняшникову олію, рибу та продукти з риби, хліб, макаронні вироби, безалкогольні напої, рис, масло, овочі.
Водночас на 2,6-0,1% знизилися ціни на сало, молоко, м’ясо та м’ясопродукти, кисломолочну продукцію, фрукти.
Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби у червні підвищилися на 1,1%, у тому числі на тютюнові вироби – на 1,7%, алкогольні напої – на 0,5%.
Зростання тарифів на воду, електроенергію, газ та інші види палива на 17,4% відбулося головним чином за рахунок підвищення цін на електроенергію на 63,6%.
Ціни на транспорт зросли на 0,8% в основному через подорожчання проїзду в залізничному пасажирському транспорті на 10%.
Нові правила, що забороняють експорт української сільськогосподарської продукції нижче офіційно встановлених мінімальних цін, почнуть діяти не раніше за серпень.
Про це заявив заступник міністра сільського господарства Михайло Соколов, повідомляє РБК-Україна з посиланням на Reuters. За його словами, новий механізм експортних цін охоплюватиме пшеницю, кукурудзу, соняшникову олію, соєві боби, ріпак та іншу сільськогосподарську продукцію.
Український уряд підготував розрахунки для встановлення мінімальних експортних цін на низку сільськогосподарських товарів з метою збільшення бюджетних доходів. Згідно з новими правилами, мінімально допустимі експортні ціни базуватимуться на даних Державної митної служби з урахуванням умов постачання за попередній місяць та з використанням знижки 10%.
“Я не очікую, що це відбудеться раніше серпня”, — зазначив Соколов під час онлайн-зустрічі з аналітиками та трейдерами.
У травні український парламент ухвалив поправки до закону, які впроваджують нові правила, а Соколов повідомив, що закон набуде чинності з 1 липня. Проте для запуску механізму мінімальних цін ще потрібно ухвалити низку урядових документів, але конкретної дати початку дії нових процедур поки не встановлено.
Боротьба із “чорним” експортом зерна
У травні Верховна Рада затвердила два закони, спрямовані на боротьбу з “чорним” експортом зерна та неповерненням валютної виручки. Новий закон забороняє експорт за цінами, нижчими від мінімально допустимих експортних цін. За даними Національного банку України (НБУ), станом на вересень 2023 року експортери не повернули в Україну близько 8 млрд доларів валютної виручки.
НБУ з листопада 2023 року скоротив термін повернення валютної виручки для експортерів аграрної продукції вдвічі до 90 днів, що спричинило зростання валютної виручки на сотні мільйонів доларів щомісяця.
Нагадаємо, Верховна Рада ухвалила законопроєкти №10168-2 та №10169-2, якими внесено зміни до Податкового та Митного кодексів для вдосконалення зовнішньоекономічних операцій з експорту деяких товарів. Ці документи визначають мінімальні експортні ціни на агропродукцію, зокрема на зернові та олійні культури.
Міністерство аграрної політики і продовольства України очікує, що впровадження законів створить ефективні механізми для боротьби з тіньовим експортом зернових та олійних культур. Мінімальні ціни будуть визначатися міністерством щомісяця 10 числа на основі розроблених методик.
Згідно з даними Державної митної служби, Україна в травні експортувала 5,5 млн тонн зернових, що на 2 млн тонн більше, ніж за аналогічний період минулого року, повідомляє Міністерство аграрної політики. За травень Україна експортувала 1,65 млн тонн пшениці, 0,2 млн тонн ячменю та 3,7 млн тонн кукурудзи. Хоча це на 12% менше порівняно з показниками попереднього місяця, воно все ж перевищує результат травня 2023 року на 2 млн тонн (зростання в річному вимірі в 1,6 раза).
У червні Міністерство аграрної політики прогнозувало, що наступного року Україна може експортувати понад 60 млн тонн зернових та олійних культур і продуктів їхньої переробки.
Зерновики проти мінімальних цін
Українська зернова асоціація (УЗА) закликає Президента та уряд призупинити впровадження механізму мінімальних експортних цін на сільськогосподарську продукцію, зазначаючи, що це негативно позначиться на здатності експортерів виконувати зобов’язання і підриває довіру міжнародних партнерів. УЗА попереджає, що нові правила ускладнять планування та фінансування експортної діяльності, а також знизять конкурентоспроможність українських товарів на світових ринках.
Згідно з повідомленням УЗА, впровадження мінімальних експортних цін призведе до значного спаду експорту зерна з України та завдасть шкоди сільгосптоваровиробникам.
“Ринок зерна є висококонкурентним, а трейдери та експортери пропонують виробникам найвищу можливу ціну, що корелюється зі світовими ринковими цінами з урахуванням логістики та страхування. Заходи щодо мінімальних цін, які не відповідають світовим ціновим тенденціям, призведуть до знищення конкуренції на українському ринку зерна, його надмірної зарегульованості та створення нових широких можливостей для корупції,” — зазначають експерти. Про це йдеться у матеріалі на сайті ТД Агрохім.
УЗА вважає, що введення мінімальних експортних цін поставить під загрозу половину українського експорту, що, в умовах війни та нестачі податкових надходжень, може призвести до економічного колапсу та повного знищення здатності фінансувати армію.
“Імплементація мінімальних цін знищить систему форвардних контрактів і спричинить невизначеність на ринку щодо виконання зобов’язань та купівлі зерна. Виробники, які укладають форвардні угоди на майбутній врожай за попередньо визначеною ціною, будуть позбавлені джерел фінансування своєї діяльності, а експортери не матимуть впевненості щодо майбутніх цін та обсягів продажів. Це ускладнить планування виробництва та експорту, що призведе до неефективності та збільшення витрат,” — пояснюють в асоціації.
Форвардні контракти дозволяють експортеру заздалегідь планувати логістичні операції. Відсутність таких угод може викликати затримки та збільшення витрат, зокрема на страхування.
В УЗА підкреслюють, що окрім розподілу контрактів за періодом постачання та типом ціноутворення, існують домовленості щодо дисконтування ціни при отриманні передплат. Передплата варіюється залежно від її розміру.
“До лютого 2022 року форвардні контракти складали до 40% загального плану продажів середніх фермерів (2-10 тис. га). Відсутність форвардів у 2022 та 2023 роках суттєво вплинула на ціноутворення в Україні, коли велика пропозиція товару на спотових ринках тиснула на ціни та не давала можливості ринку стабілізуватися,” — зазначають в асоціації.
УЗА пояснює, що запровадження мінімальних експортних цін, які не відповідають світовим ціновим тенденціям, призведе до невиконання контрактів.
“Якщо мінімальна ціна в Україні перевищить контрактну ціну, експортери можуть вважати виконання контрактів невигідним та шукатимуть способи уникнути зобов’язань. Це може призвести до зриву постачань та негативних наслідків для імпортерів української продукції, підриваючи довіру до країни як надійного постачальника, що змусить імпортерів шукати альтернативні ринки,” — додають в УЗА.
Невиконання контрактів може призвести до збільшення кількості торговельних спорів та арбітражних розглядів, що спричинить додаткові витрати для обох сторін і може затягнути процеси виконання угод. Окрім того, запровадження мінімальних цін створить правову невизначеність щодо існуючих контрактів, що змусить імпортерів бути обережнішими під час укладання нових угод з українськими експортерами. Це може призвести до втрати Україною позицій на світовому ринку, а також скоротити інвестиції в агросектор та економіку країни загалом.
“УЗА наголошує, що запровадження мінімальних цін на експорт сільськогосподарської продукції вкрай негативно вплине на обсяги експорту з України та на фінансове становище сільгоспвиробників. В умовах війни, коли велика частина економіки не працює, це фактично знищить залишки економіки, що все ще приносять доходи та валютну виручку, за допомогою яких Україна може фінансувати свою армію,” — заявили в асоціації.
Укінці весни у великих українських супермаркетах змінюються ціни на овочі. Картопля, морква та цибуля значно подорожчали у травні.
Портал “Мінфін” публікує актуальні ціни на продукти, серед яких актуальна вартість тих трьох популярних овочів. Найбільше подорожчала цибуля.
Зазначається, що ціни на ці овочі протягом останніх кількох місяців помітно вагалися.
Так, у травні один кілограм моркви коштує покупцям 23,43 грн. Місяцем раніше його вартість становила 11,48. Таким чином, вартість змінилася на 11,95.
Кілограм картоплі зараз у середньому коштує 34,90 грн, а у квітні – 25,42. Різниця становила 9,48. Картопля молода коштує покупцям 37,90 грн, що на 4,57 більше, ніж місяцем раніше. Картоплю рожеву продають по 36,30 грн, а минулого місяця вона коштувала 32,68.
Цибуля ріпчаста зараз коштує 36,50 гривні, а раніше — 15,62. У період із квітня по травень ціна зросла на 21, 24. Також синя цибуля подорожчала з 95,70 до 110 грн, тобто на 15,30.
Закупівельні ціни на молоко-сировину в Україні знижуються через надлишок пропозиції та низький попит.
Про це повідомляє пресслужба Асоціації виробників молока.
Зазначається, що середня закупівельна ціна молока екстра ґатунку склала 13,99 грн/кг без ПДВ. Діапазон цін на цей ґатунок в господарствах варіюється від 13,40 до 14,60 грн/кг без ПДВ. Верхня межа цінового діапазону знизилась на 40 коп., а нижня – на 10 коп. за останній місяць.
Вищий ґатунок в середньому також коштує 13,99 грн/кг без ПДВ, а ціни коливаються від 13,40 до 13,90 грн/кг без ПДВ. Порівняно до результатів моніторингу першої половини квітня, нижня межа цінового діапазону скоротилася на 10 коп., а верхня – на 1,10 грн.
Середня ціна на молоко першого ґатунку склала 13,29 грн/кг без ПДВ. Мінімальна ціна в господарствах – 12,65 грн/кг, а максимальна ціна – 14,10 грн/кг. За останній місяць нижня межа цінового діапазону знизилась на 10 коп., а верхня – не змінилася.
Відповідно середньозважена ціна трьох ґатунків склала 13,76 грн/кг без ПДВ.
Аналітики профільної асоціації зауважують, що в травні закупівельні ціни знизились, оскільки на ринку з’явилися надлишки молока-сировини для переробки. Молоко-сировина дешевіє в Україні незважаючи на дефіцит, який існував на ринку восени та взимку, оскільки в країні зменшується споживання готової продукції і знижуються ціни на біржові товари. Найбільше подешевшав сирний продукт порівняно до 2023 та 2022 років, який переважно експортується в Казахстан. Сьогодні росія та білорусь продають сирний продукт в Казахстані за демпінговими цінами і тому українські компанії змушені також знижувати ціну на товар щоби бути конкурентноздатними на даному ринку.
Зазначається, що ціна на молоко-сировину в Україні на 21% нижче середньої європейської ціни та на 25% нижче ціни в Польщі, що створює підстави до активізації інтересу до вітчизняної молочної продукції з боку європейських покупців.
В Україні цього тижня різко знизилися ціни на полуницю з місцевих господарств. Наразі ця ягода коштує вже дешевше ніж торік і пропонується до продажу у діапазоні 35–60 грн/кг. Про це повідомляють аналітики проєкту EastFruit.
Основною причиною ситуації експерти називають насамперед стрімке збільшення пропозиції ягоди з господарств західних областей.
Попит водночас виробники характеризують як невисокий. Внаслідок цього в умовах жорсткої конкуренції садівники змушені були значно знизити ціну на цю ягоду.
„Водночас варто враховувати, що тепер пропозиція місцевої полуниці на українському ринку ще не досягла свого піка і масовіший збір ягоди розпочнеться ближче до кінця поточного місяця”, – зауважують аналітики.
За даними EastFruit, напередодні минулих вихідних полуницю з плівкових теплиць фермери відмовлялися продавати дешевше за 60 – 100 грн/кг. Але вже на початку поточного тижня, коли південні та західні області розпочали збирання ягоди з відкритого ґрунту, ціни впали одразу на 40% — до 35–60 грн/кг.
Як зауважують аналітики, нині ціни на полуницю вже опустилися нижче рівня минулого року.
„В аналогічний період минулого року пропозиція полуниці на українському ринку була значно нижчою, ніж сьогодні, з огляду на досить пізній початок сезону реалізації. Зрештою, відпускні ціни на полуницю в Україні були в середньому на 40% вищими, ніж сьогодні”, – констатують аналітики.
Ціни на нафту зросли в четвер на тлі падіння запасів сирої нафти в США і збільшення китайського імпорту, підтримуючи очікування зростання попиту в двох найбільших країнах-споживачах нафти в світі.
Ціни на нафту зросли у четвер на тлі падіння запасів сирої нафти в США та збільшення імпорту з Китаю, що підтримало очікування зростання попиту у двох найбільших у світі країнах-споживачах нафти, пише Reuters.
Липневі ф’ючерси на нафту марки Brent зросли на 55 центів, або 0,7%, до $84,13 за барель о 12:55 за Грінвічем. Ціна нафти марки West Texas Intermediate у червні подорожчала на 62 центи, або 0,8%, до $79,61 за барель.
„Нафтові ринки отримали підтримку від значнішого, ніж очікувалося, зниження даних про запаси в США. Поліпшення даних щодо торговельного балансу Китаю додало імпульс до зростання”, – сказала Тіна Тенг, незалежний аналітик ринку.
За даними Управління енергетичної інформації, запаси сирої нафти в США, найбільшому споживачі нафти у світі, впали минулого тижня на 1,4 мільйона барелів до 459,5 мільйона, що перевершило очікування аналітиків щодо зниження на 1,1 мільйона барелів.
Запаси скоротилися, оскільки активність нафтопереробних заводів за цей період зросла на 307 тисяч барелів на добу.
Як показали митні дані, опубліковані в четвер, постачання сирої нафти у квітні до Китаю, найбільшого у світі імпортера нафти, сягнуло 44,72 мільйона тонн, або близько 10,88 мільйона барелів на добу. Це на 5,45% більше, ніж роком раніше.
„Вражаючому відновленню (цін на нафту) також сприяли дедалі слабші надії на припинення вогню між Ізраїлем та ХАМАС”, – сказав Тамас Варга з нафтового брокера PVM.
ХАМАС заявив у середу, що не бажає йти на нові поступки Ізраїлю в переговорах щодо припинення вогню в секторі Газа, хоча переговори все ще продовжуються в Каїрі.
„Хоча ціни на нафту можуть трохи покращитися в короткостроковій перспективі, можливо, буде важко повернутися до квітневого максимуму вище за рівень у 90 доларів за барель, де геополітична напруженість була на піку”, – сказав Їп Джун Ронг, ринковий стратег IG.
[type] => post [excerpt] => Ціни на нафту зросли в четвер на тлі падіння запасів сирої нафти в США і збільшення китайського імпорту, підтримуючи очікування зростання попиту в двох найбільших країнах-споживачах нафти в світі. [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1715280780 [modified] => 1715280594 ) [title] => Нафта відновлюється в ціні на тлі скорочення запасів у США та зростання імпорту Китаю [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=48441&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [uk] => 48441 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 48442 [image] => Array ( [id] => 48442 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/1715261658-3535-large.webp [original_lng] => 247758 [original_w] => 1000 [original_h] => 667 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/1715261658-3535-large-150x150.webp [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/1715261658-3535-large-300x200.webp [width] => 300 [height] => 200 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/1715261658-3535-large-768x512.webp [width] => 768 [height] => 512 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/1715261658-3535-large.webp [width] => 1000 [height] => 667 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/1715261658-3535-large.webp [width] => 1000 [height] => 667 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/1715261658-3535-large.webp [width] => 1000 [height] => 667 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/1715261658-3535-large.webp [width] => 1000 [height] => 667 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1715269850:2 [_thumbnail_id] => 48442 [_edit_last] => 2 [views_count] => 1422 [translation_required] => 2 [translation_required_done] => 1 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 37 [2] => 84406 [3] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ [2] => Світ [3] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 633 [1] => 600 ) [tags_name] => Array ( [0] => нафта [1] => Ціни ) ) [8] => Array ( [id] => 47821 [content] =>
Ціни на алюміній на Лондонській біржі металів злетіли до рекордно високого рівня після того, як США та Велика Британія запровадили нові санкції проти російських поставок алюмінію, нікелю та міді.
Алюміній на Лондонській біржі металів (LME) подорожчав до рекордного рівня після введення США та Британією нових санкцій щодо росії. Про це повідомляє Bloomberg.
Зазначається, що ціни на алюміній підскочили на 9,4%, що є найбільшим показником з моменту запровадження нинішньої форми контракту в 1987 році, а на нікель – на 8,8%, хоча згодом ціни зменшили цей аванс.
Негайне зростання цін було викликане побоюваннями, що санкції зменшать російські потоки на західні ринки.
Стрибок цін був викликаний “побоюваннями з приводу того, що санкції скоротять російські потоки на західні ринки,
– сказав керівник відділу торгівлі та досліджень Shanghai Dongwu Jiuying Investment Management Co Цзя Чжен.
На росію припадає 6% світових поставок нікелю, 5% алюмінію і 4% міді. Нові обмеження забороняють нові російські поставки всіх трьох металів на ЛБМ, де встановлюються світові базові ціни, а також на Чиказьку товарну біржу.
Міністерство енергетики Сполучених Штатів заявило, що не розпочинатиме процес закупівель в умовах зростання цін.
Речник відомства зазначив, що «в інтересах платників податків заплановані на серпень-вересень закупівлі не відбудуться» і продовжаться, коли дозволять ринкові умови.
Ще в березні адміністрація президента США Джо Байдена заявила про намір поповнити на три мільйони барелів одне з чотирьох основних сховищ – Bayou Choctaw у Луїзіані.
Обсяг сирої нафти, що зберігається в стратегічних запасах США, наразі перебуває на рекордно низькому рівні в історії і становить 363,6 мільйона барелів. Це на понад 40% менше порівняно з періодом, коли адміністрація прийшла до влади в січні 2021-го. У 2021–2022 роках була використана майже половина стратегічних запасів, щоб знизити високі ціни на пальне.
На момент заяви про поповнення в березні базова ринкова ціна в Сполучених Штатах становила близько 79 доларів за барель, тоді як у середу вона вже перевищила 85 доларів.
Водночас подорожчало й пальне. Середня ціна галону бензину в країні в середу піднялася майже до 3,55 долара, що на 7–8% вище, ніж місяцем раніше.
Ціна на звичайне пальне досягла історичного максимуму в червні 2022 року, коли в середньому перевищувала 5 доларів за галон. Для порівняння: у період до епідемії коронавірусу вартість становили 2,6–2,8 долара.
