Афганістан розглядає можливість направити в росію на тлі повідомлень про дефіцит робітників, причиною якого є війна проти України.
Про це повідомляють російські “медіа”.
Міністр торгівлі і промисловості Афганістану Нуріддін Азізі заявив, що між росією і Афганістаном є інтерес до взаємного співробітництва.
Єдина перешкода, яка існує, – це питання, пов’язані з мовою
– зазначив Азізі, додавши, що над її подоланням уже працює спільна комісія.
Наприкінці квітня голова російського центробанку ельвіра набіулліна заявила, що російський ринок праці “ще ніколи в сучасній історії не зазнавав такого дефіциту робочої сили, як зараз”.
Гендиректор Ryanair Holdings Plc Майкл О’Лірі заявив, що «все менше переймається» ризиком дефіциту авіаційного пального в Європі найближчими місяцями, хоча продажі квитків на літо можуть постраждати через невизначеність довкола війни в Ірані.
Про це повідомляє Bloomberg. За словами О’Лірі, поставки пального зміцнилися за останні три тижні, і авіаційне пальне зі США, Північної Африки та Норвегії компенсує нестачу обсягів із Близького Сходу.
«Нафтові компанії менше стурбовані. Зараз вони кажуть, що до початку або середини червня ризику перебоїв у постачанні немає», — поінформував він.
Зазначається, що два тижні тому прогнози були менш оптимістичними: тоді найбільший європейський лоукостер заявляв, що постачальники гарантують поставки лише до середини травня.
Оскільки авіакомпанії наближаються до піку літнього туристичного сезону, зберігаються побоювання щодо доступності авіаційного пального, адже Ормузька протока залишається обмеженою.
Лунали попередження, що запаси в Європі можуть вичерпатися протягом кількох тижнів. Водночас на тлі зростання цін на нафту понад 100 дол. за барель, керівники авіакомпаній заявляли, що перекладуть додаткові витрати на пасажирів.
О’Лірі додав, що, хоча кількість бронювань на квітень і травень залишається високою, є ознаки того, що конфлікт змушує клієнтів відкладати бронювання рейсів на період із червня по серпень.
«Ми вважаємо, що багато людей перебувають в очікуванні. Вони ще не впевнені», — сказав він.
Голова Міжнародного енергетичного агентства (МЕА) Фатіх Бірол попередив, що через конфлікт навколо Ірану та блокування руху в Ормузькій протоці запаси авіаційного пального в Європі можуть вичерпатися протягом шести тижнів. Це призведе до масового скасування авіарейсів у найближчому майбутньому.
Співголова Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) Ларс Клінгбайль у суботньому інтерв’ю підтримав занепокоєння Біроля, назвавши побоювання щодо дефіциту обґрунтованими. Він підкреслив, що за нинішніх умов перехід на відновлювані джерела енергії має стати пріоритетним завданням.
«Ми мусимо вкрай серйозно поставитися до застережень щодо нестачі пального», – заявив Клінгбайль німецькому виданню Der Spiegel. Політик наголосив, що критичну проблему становить не лише стрімке зростання цін на нафту, а й фізичний брак поставок. Він закликав уряд Німеччини негайно вжити заходів для подолання кризи та прискорити відмову від викопного палива на тлі загострення ситуації на Близькому Сході.
Клінгбайль також попередив про довгострокові ризики: затяжний конфлікт може спричинити енергетичну кризу, подібну до тієї, що виникла на початку повномасштабної війни в Україні.
За прогнозами Німецької асоціації авіакомпаній (BDL), навіть за умови швидкого врегулювання конфлікту енергетичний ринок відновлюватиметься повільно. З кінця лютого вартість авіаційного пального зросла більш ніж удвічі, оскільки основні обсяги імпорту надходять з Близького Сходу, де внаслідок бойових дій суттєво пошкоджено нафтову інфраструктуру.
З початку війни на Близькому Сході ціна на авіапальне в Північно-Західній Європі зросла до 1 573 доларів за тонну. До війни вона становила 750 доларів за тонну.
Європейські аеропорти протягом трьох тижнів стикнуться з системним дефіцитом авіаційного палива, якщо Ормузька протока не буде повністю відкрита. Про це повідомляє Financial Times із посиланням на організацію Airports Council International Europe, що представляє понад 600 аеропортів та 95% повітряного трафіку в Європі.
Представники організації у листі до єврокомісара з питань транспорту Апостолоса Цицикостаса зазначили про стурбованість авіаційної галузі щодо доступності авіаційного палива, а також про необхідність активного моніторингу та вжиття заходів з боку ЄС.
“Якщо протягом найближчих трьох тижнів судноплавство через Ормузьку протоку не відновиться стабільно та в значному обсязі, системний дефіцит авіаційного палива стане реальністю для ЄС”, – йдеться у листі.
Наближення пікового літнього сезону, під час якого авіаперевезення забезпечують функціонування всієї туристичної екосистеми, від якої залежать багато економік ЄС, посилило ці побоювання.
Як відомо, з початку війни на Близькому Сході ціна на авіапальне в Північно-Західній Європі зросла до 1 573 доларів за тонну. До війни вона становила 750 доларів за тонну.
Як заявляють європейські авіакомпанії, у них має вистачити палива на кілька тижнів, але постачальники не можуть гарантувати постачання у травні.
Дефіциту дизельного палива наразі немає і не очікується. Контрактування на квітень триває, в середньому 40% вже зарезервовано. Про це повідомив у Facebook експерт з паливного ринку, директор “Консалтингової групи А-95” Сергій Куюн.
Ніякого дефіциту дизпального немає і не передбачається. З посиланням на Консалтингову групу А-95 несеться про начебто дефіцит дизпального, якого начебто лишилось до кінця березня. Заявляю: ці публікації є результатом неправильного розуміння змісту професійних оглядів ситуації на ринку
– написав Куюн.
Він зазначив, що протягом березня обсяги постачання відбуваються на рівні 2025 року, навіть є очікування формування певного запасу на квітень.
Контрактування на квітень триває, в середньому 40% вже зарезервовано. Неправильне трактування матеріалу на enkorr, який став джерелом інформації начебто про дефіцит, пов’язано з тим, що решту обсягів постачальники підтверджують, але залишається питання ціни. Тобто це пальне буде придбано, але ціна ще не відома. Ще раз. Ніякого дефіциту немає і не передбачається. Тим більше, черг за дизелем по 85 гривень чомусь немає
– додав Куюн.
Видання Reuters з посиланням на аналітиків Enkorr повідомляло, що в Україні достатньо дизельного палива на березень, але квітень залишається невизначеним.
Український ринок дизельного палива забезпечено до кінця березня, а щоденний імпорт зріс на 3% до майже 17 тис. метричних тонн, але поставки на квітень є невизначеними через зростання цін
– писало видання.
Видання додало, що за нинішніх темпів імпорту, щомісячний обсяг може досягти 522 000 тонн у березні, що майже дорівнює обсягу березня 2025 року.
У звіті йдеться, що у квітні немає ясності щодо ситуації, оскільки постачальники відкладали рішення до останнього моменту
– зазначає видання.
Однак, у звіті Enkorr взагалі не йшлося про невизначеність поставок на квітень місяць.
Зі слів імпортерів, до кінця місяця ринок забезпечений пальним. Попри загальну паливну кризу, середньодобове постачання пального за 15 днів березня зросло на 3% порівняно з лютим і становило 16,8 тис. т. При збереженні темпів імпорту місячний показник може досягти 522 тис. т, що не гірше від минулорічного рівня (516,9 тис. т). На ринку все менше говорять про обсяги і все більше – про премії постачальників, які тягнуть до останнього, щоб не програти
За останні п’ять років країни Європи збільшили імпорт озброєнь більш ніж утричі та стали найбільшим регіоном із закупівель.
Голова правління найбільшого німецького збройового концерну Rheinmetall Армін Паппергер заявив про критичний дефіцит боєприпасів у Європі. Про це він сказав в інтерв’ю газеті Neue Zürcher Zeitung.
За словами Паппергера, “майже ні в кого в Європі їх (боєприпасів – ред.) не вистачає”. Тож, у разі реальних бойових дій запаси будуть витрачені за лічені дні.
Концерн Rheinmetall планує збільшити випуск артилерійських снарядів із нинішніх 70 тис. до 1,5 млн на рік до 2030 року. Паппергер також вказав на високий попит на бронетехніку, наголосивши на необхідності захисту військ від дронів і ракет.
Зараз портфель замовлень Rheinmetall наближається до 70 млрд євро і може подвоїтися протягом року, а основні поставки заплановані на 2029-2030 роки, додав глава концерну.
The Moscow Times пише, що слова Паппергера підтверджуються даними Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (SIPRI): за останні п’ять років (2021-2025) країни Європи збільшили імпорт озброєнь більш ніж утричі та стали найбільшим регіоном із закупівель, поглинувши 33% світових постачань. При цьому майже половина зброї, що ввозиться (48%), вироблена в США. Штати зміцнили своє домінування, наростивши експорт до Європи на 217%. Російський експорт озброєнь за той же період обвалився на 64%. У результаті загальна частка РФ у глобальних постачаннях становила 6,8%.
На тлі дефіциту та зростаючої залежності від заокеанських поставок Європа шукає шляхів розвитку власного оборонпрому, активно використовуючи український досвід. Як повідомляє The Wall Street Journal, у рамках ініціативи Будуємо разом з Україною (Build With Ukraine) європейські країни отримують доступ до перевірених у боях сучасних українських технологій. У лютому під Мюнхеном відкрився завод із виробництва дронів Лінза, спільне підприємство німецької Quantum Systems та української Frontline Robotics. Близько 80% його співробітників – українці. Продукція піде як на фронт, так і європейський ринок.
Уряд Німеччини прагне переорієнтувати оборонне замовлення з традиційної бронетехніки на інновації, щоб підтримати стартапи у сфері безпілотників та штучного інтелекту. Крім Німеччини, аналогічні СП створюються у Норвегії та інших країнах.
Продовольчі культури стають все більш уразливими до дефіциту енергоносіїв через війну на Близькому Сході. Фермери в Азії та Європі вже стикаються з нестачею дизельного палива, необхідного для роботи техніки, яка критично важлива для посіву, збирання врожаю та догляду за худобою.
Про це пише видання Bloomberg.
В Австралії виробники зерна готуються до посівної, але стикаються зі скороченням постачання палива. У Бангладеш фермери, які вирощують рис, не можуть забезпечити роботу іригаційних насосів, а рибалки на Філіппінах ризикують залишити човни на березі через нестачу палива. Це спричиняє зростання цін на продукти та підсилює глобальні побоювання щодо інфляції.
Фермер із Великої Британії Річард Хеді зазначив, що техніка працює постійно і споживає великі обсяги дизеля. “До середини весни у нас закінчиться все, що є, і доведеться платити за ринковою ціною – якщо взагалі зможемо це дістати”, – сказав він.
Через два тижні після початку американо-ізраїльської війни з Іраном потоки нафти, скрапленого газу та добрив були перекриті через атаки на енергетичну інфраструктуру та фактичне закриття Ормузької протоки. Це підвищило ціни на добрива та обмежило доступ до експортних ринків.
Сучасне сільське господарство сильно залежить від палива: без нього графіки посіву та збору врожаю можуть бути порушені. Якщо дизельного палива не вистачить, посіви можуть бути відкладені або скорочені, а зрілі культури – зіпсовані. Це також підвищує вартість транспортування та переробки продукції.
Аналітик Пол Джоулз зазначає, що дефіцит палива може стати серйозною довгостроковою проблемою для інфляції на ринку сировини, що врешті відобразиться на споживачах.
В Азійсько-Тихоокеанському регіоні ситуація особливо критична через залежність від товарів із Близького Сходу. Фермери в Європі та Австралії також обмежені дефіцитом палива: в Німеччині великим тракторам доводиться платити додатково близько 30 євро за 100 літрів дизеля, у Румунії ціна зросла на 25%.
Хеді підкреслює, що головна загроза – не високі ціни, а ризик нестачі палива. “Якщо не буде палива для забезпечення рослин поживними речовинами та захистом від хвороб, вони можуть загинути, і ми зазнаємо великих збитків”, – наголосив фермер.
Ситуація ставить світове сільське господарство перед серйозним випробуванням: від нестачі палива залежать посівні площі, врожаї та стабільність продовольчих ринків.
В енергосистемі України виник гострий дефіцит потужності, покрити який за рахунок наявної генерації та імпорту електричної енергії наразі неможливо.
Про це заявив очільник НЕК “Укренерго” Віталій Зайченко під час онлайн-участі в засіданні правління Європейської Бізнес Асоціації.
За таких умов, як вважає він, для української енергетики дуже важливе залучення приватних інвестицій у будівництво об’єктів генерації.
“Зокрема, завдяки спецаукціонам “Укренерго” – упродовж минулого року в енергосистемі з’явилось 423 МВт нових генеруючих потужностей”, – заявив голова правління НЕК “Укренерго” Віталій Зайченко.
Він також вважає, що важливість підключати до загальної мережі ті генеруючі потужності, які зараз бізнес та промисловість використовують виключно як резервні джерела живлення на випадок погодинних чи аварійних відключень.
“У разі роботи на ринку електроенергії – такі установки могли б покривати частину дефіциту потужності в енергосистемі та водночас приносити прибуток своїм власникам”, – додав він.
Росія навесні 2025 року знищила половину потужностей з газовидобутку, але їх було відновлено приблизно на 110% лише за шість місяців.
Україна накопичила 13,2 млрд кубометрів газу перед опалювальним сезоном, однак для стабільного проходження зими потребує імпорту ще понад 4 млрд кубометрів. Про це повідомив міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев, передає Інтерфакс-Україна.
Більшість коштів на закупівлю вже забезпечено, втім, дефіцит фінансування становить близько $100 млн.
Соболев нагадав, що Росія навесні 2025 року знищила половину потужностей з газовидобутку, але їх було відновлено приблизно на 110% лише за шість місяців.
„Восени Росія знищила ще 40%. Проте, це вже відновлено за допомогою наших партнерів та багатьох чудових компаній зі США та Європи, які допомагають у відновленні”, – зазначив він.
Міністр зауважив, що у постачаннях газу Україні окрім Норвегії допомагають також міжнародні фінансові установи (МФО).
Соболев додав, що Україна також потребує допомоги в постачанні обладнання для підтримки працездатності газової системи в умовах обстрілів: компресорів, турбін та обладнання із закачування газу до сховищ та його доставки до кінцевих споживачів.
До 2040 року глобальний попит на мідь зросте на 50%, однак без нових родовищ і переробки ринок щороку недоотримуватиме понад 10 млн тонн.
Розвиток штучного інтелекту, робототехніки та оборонної промисловості призведе до стрімкого зростання світового попиту на мідь, однак наявних обсягів видобутку може виявитися недостатньо, повідомляє Reuters, посилаючись на звіт консалтингової компанії S&P Global.
За оцінками аналітиків, до 2040 року глобальний попит на мідь сягне 42 млн метричних тонн на рік проти 28 млн тонн у 2025-му. Таким чином, зростання складе близько 50%. Водночас за відсутності нових джерел постачання та активнішої переробки дефіцит може перевищити 10 млн тонн щорічно, що означає незадоволення майже чверті попиту.
Мідь традиційно широко використовується у будівництві, транспорті, електроніці та технологіях завдяки високій електропровідності, стійкості до корозії та простоті обробки. Якщо впродовж останнього десятиліття драйвером попиту була електромобільна галузь, то в найближчі 14 років ключову роль відіграватимуть штучний інтелект, оборонні системи та робототехніка. Додатково попит підтримуватимуть споживчі товари – від кондиціонерів до іншої побутової техніки.
Паралельно з цим зростання оборонних бюджетів у Японії, Німеччині та інших країнах, а також війна з Росією додатково стимулюватимуть споживання міді.
Найбільшими видобувачами міді залишаються Чилі та Перу, тоді як Китай є найбільшим у світі плавильником. США імпортують близько половини необхідної їм міді, попри запроваджені мита на окремі її види. У звіті S&P потенційні поставки з глибоководного видобутку не враховувалися.
