У березні очікується значне збільшення обсягу зовнішнього фінансування держбюджету України. Зокрема, від Міжнародного валютного фонду має надійти близько 900 млн доларів після успішного перегляду програми, рішення про виділення чергового траншу очікується у другій половині березня. Також продовжиться фінансування з боку Японії та Великобританії, а основна сума – 4,5 млрд євро – має надійти від Євросоюзу як перехідне фінансування перед стартом чотирирічної програми Ukraine Facility на загальну суму 50 млрд євро.
Реформи в рамках „Ukraine Facility”
8 березня уряд України затвердив план „Ukraine Facility”, спрямований на реалізацію реформ у різних сферах країни. Вже 20 березня прем’єр-міністр Денис Шмигаль передав цей план президентці Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн. Загалом у Плані реформ України визначено 15 ключових сфер.
Особливу увагу в плані приділено наступним п’яти сферам, які вимагають найбільшої кількості дій для реалізації реформ:
– Енергетичний сектор: передбачено 17 кроків;
– Людський капітал: передбачено 16 кроків;
– Судова система: передбачено 15 кроків;
– Боротьба з корупцією: передбачено 11 кроків;
– Три сфери ділять п’яте місце, кожна з яких включає по 10 кроків: зелений перехід та охорона довкілля, агросектор, бізнес-середовище та управління держфінансами, передає Економічна правда.
Реформи в рамках „Ukraine Facility” поділено на три основні блоки: базові реформи, економічні реформи та ключові сектори. До базових реформ відносяться поліпшення в державному управлінні, управлінні державними фінансами, судовій системі, а також у боротьбі з корупцією та відмиванням коштів.
Економічні реформи охоплюють сфери фінансових ринків, управління державними активами, людського капіталу, бізнес-середовища, децентралізації та регіональної політики.
Секторальний розвиток включає реформи в енергетичному секторі, транспорті, агропродовольчому секторі, сфері критичних матеріалів, підприємництві, розвитку МСП та переробній промисловості, цифровій трансформації, зеленому переході та охороні довкілля.
Заплановано, що з 2024 по 2027 рік Україна має виконати приблизно 144 кроки, щоб отримати всі 50 млрд євро, передбачені програмою. За перші півроку передбачено фінансування в розмірі 6,3 млрд євро.
Суворий контроль за дотриманням зобовʼязань
Програма матиме близько 140 умов-індикаторів. Кожен з цих індикаторів матиме свою вартість, і їх виконання буде вирішальним для отримання фінансування. Основні напрямки реформ включатимуть поліпшення в сферах державного управління, фінансів, правосуддя та боротьби з корупцією. Економічні реформи включатимуть заходи в енергетиці, транспорті, аграрному секторі, ІТ та діджиталізації. Про це пише журналіст РБК-Україна Юрій Дощатов.
Виконання цих умов буде суворо контрольовано: якщо Україна не виконає певний індикатор до встановленого терміну, відповідна частина траншу буде зменшена. Наприклад, якщо Україні потрібно виконати три індикатори для отримання траншу в 600 млн євро і один із них не виконаний вчасно, то сума траншу зменшиться на третину. Щоб отримати решту суми, Україна повинна буде виконати невиконаний індикатор протягом року, інакше ці кошти не будуть виділені.
Строгіші умови фінансування визначені через досвід співпраці з МВФ, де Україна раніше відтерміновувала виконання індикаторів. Однак за останній час Україна покращила виконання умов програми МВФ, що підтверджується успішними переглядами.
Реформи необхідні для вступу до ЄС
Реформи, передбачені в плані, тісно пов’язані з перспективою вступу України до ЄС, як це підкреслено в коментарях Єврокомісії.
У разі успішного затвердження програми, Україна має отримати додаткові 1,8 млрд євро до літа. Перша оцінка виконання реформ запланована на другий квартал, після чого, в липні-серпні, відбудеться перший виплатний етап залежно від результатів. Відповідно, у другій половині року Україна може очікувати на додаткові транші з загальної суми 9,7 млрд євро, які будуть розподілені залежно від успішності виконання програми реформ.
Чи вистачить Україні коштів?
Віталій Ваврищук, голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU, вважає, що надходження від ЄС можуть бути недостатніми, особливо для військових витрат. Він наголошує на важливості фінансування від США для покриття дефіциту бюджету України.
Контроль за використанням коштів ЄС буде здійснюватись за триступіневою схемою: перевірка аудиторською службою України, діяльність незалежної Аудиторської ради та щоквартальний контроль з боку Єврокомісії.
Потреба України в міжнародній допомозі на 2024 рік оцінюється в 36-39 млрд доларів. На початку березня місячне зовнішнє фінансування складало 0,6 млрд доларів, але після надходжень від ЄС, МВФ та Японії (1,4 млрд доларів) цифра збільшиться до приблизно 2,8 млрд доларів.
Згідно з аналізом Олександра Паращія, голови аналітичного департаменту ІК Concorde Capital, до літа грошей має вистачити. Він зазначає, що уряд розробляє плани збільшення бюджетних надходжень та зауважує, що залучена міжнародна допомога може покрити потреби до кінця року за умови оптимістичного сценарію від уряду.
Верховна рада сьогодні, 9 листопада, ухвалила у другому читанні державний бюджет на 2024 рік.
За документ проголосували 276 народних депутатів.
Доходи в бюджеті-2024 закладені на рівні 1,768 трлн гривень, витрати – 3,35 трлн гривень. Таким чином, дефіцит державного бюджету становить 1,57 трлн.
Прогноз щодо ВВП на наступний рік закладено на рівні 4,6% (у першому читанні було 5%), інфляція – 9,7% (у першому читанні було 10,8%). Середній курс гривні прогнозується на рівні 40,7 за долар.
Крім того, Україна потребуватиме наступного року зовнішніх запозичень у розмірі 41 млрд доларів. Як розповів міністр фінансів Сергій Марченко, 5,4 млрд Україна розраховує отримати від МВФ, 8,44 млрд – від США, 18 млрд – від Євросоюзу, решту коштів – від інших країн та організацій.
Дохідна частина бюджету України збільшується, але власні доходи покривають лише 43% видатків. Про це повідомляє Національний банк України у Щомісячному макроекономічному та монетарному огляді за вересень 2023 року.
Зазначається, що поліпшення податкових надходжень пов’язано як із пожвавленням загалом економічної діяльності (обсяги податку на прибуток підприємств, що отримані в серпні, були найбільшими від початку повномасштабної війни), так і певним посиленням адміністрування, а також відновленням із 1 липня оподаткування пального.
Проте власні доходи (без урахування грантів) у січні – серпні 2023 року покривали лише 43% видатків загального фонду державного бюджету, зазначили в НБУ.
В огляді відзначається, що в Україні дещо скоротився дефіцит бюджету, в тому числі внаслідок пригальмовування зростання непріоритетних витрат.
„Дефіцит державного бюджету в липні – серпні зменшився порівняно з червнем, однак залишався досить значним та істотно більшим, ніж торік. У січні – серпні 2023 року дефіцит перевищив 1031 млрд грн без урахування грантів у доходах (714,6 млрд грн з їх урахуванням)”, – повідомляє Нацбанк.
Також зазначається, що дефіцит бюджету та погашення боргових зобов’язань переважно профінансовано за рахунок міжнародної допомоги на 6,1 млрд дол. у липні – серпні та 29,7 млрд дол. з початку року, з яких понад 21 млрд дол. становили позики.
У НБУ наголосили на істотному зростанні ролі внутрішніх запозичень цього року. Цю тенденцію пояснюють привабливою реальною дохідністю та включенням бенчмарк-ОВДП для виконання нормативів обов’язкових резервів.
Що ж до видатків бюджету, то ключовим напрямом залишалася сфера оборони та безпеки (понад 64% усіх видатків). Зокрема, ресурси спрямовувалися на грошове утримання військовослужбовців та матеріально-технічну підтримку ЗСУ.
Також важливим напрямом залишалися видатки соціального спрямування, зокрема, соціальний захист та державні гарантії медичних послуг населенню.
Загальна сума видатків держбюджету України за січень-липень 2023 року становить 1640,1 млрд гривень. З них 669,9 млрд гривень, або 40,8% пішли на оплату праці. Більшість — на грошове утримання військовослужбовців.
Так, за січень-липень 2023 року на грошове утримання військових спрямовано 518,8 млрд гривень. Лише у липні на цю статтю видатків виділили 76,9 млрд гривень.
Також із січня 406,3 млрд гривень (або 24,8% від загального обсягу видатків) направили на оплату використання товарів і послуг. У тому числі:
276,9 млрд гривень — для підтримки Збройних Сил України: придбання військової техніки, озброєння, боєприпасів, продукції оборонного призначення, засобів індивідуального захисту (шоломів, бронежилетів та іншого спеціального екіпірування), пально-мастильних матеріалів, харчів;
78,6 млрд гривень перераховано Нацслужбою здоров’я України на програми державних гарантій медичного обслуговування населення;
Ще 304,6 млрд гривень, або 18,6% від усіх видатків, направили на соціальне забезпечення — виплату пенсій, допомоги, стипендій.
5,6% від загального обсягу видатків (92,3 млрд гривень) пішло на трансферти місцевим бюджетам. Також 128,1 млрд гривень (або 7,8% від загального обсягу) направили на обслуговування державного боргу.
Станом на 30 квітня 2023 року державний та гарантований державою борг України становив 4 544,87 млрд гривень або 124,28 млрд доларів.
За квітень сума боргу зросла у гривневому еквіваленті на 159,92 млрд гривень та у доларовому еквіваленті на 159,92 млрд доларів. З початку року держборг зріс на 471,37 млрд гривень або на 12,89 млрд доларів.
Держборг зріс здебільшого через те, що у квітні Україна отримала транш кредиту МВФ на 2,7 та 1,5 млрд євро макрофінансової допомоги від ЄС. Завдяки цьому Міжнародні резерви України за квітень зросли на 12,8% до 35,9 млрд доларів. Такий обсяг резервів рекордний за останні 11 років (із серпня 2011 року).
Зазначимо, США зобов’язалися надати бюджету Україну у 2023 році допомогу у вигляді грантів на 9,9 млрд доларів, ЄС надасть 18 млрд євро макрофінансової допомоги у вигляді пільгових кредитів.
Асоціація «Об’єднання прикордонних органів самоврядування Закарпаття» організувала семінар про проведення тендерів в сфері державних закупівель, який відбувся у приміщенні Берегівської райдержадміністрації.
Мета проведення семінару – допомогти представникам територіальних громад у вирішенні питань, які нещодавно стали входити до їх компетенції. До прикладу, проводити публічні закупівлі вартістю понад 50 тисяч гривень територіальні громади повинні в межах тендеру, що часто спричиняє складнощі.
Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про Державний бюджет України на 2021 рік», який Верховна Рада ухвалила 15 грудня.
Про це повідомляють на сайті президента України.
Згідно з документом, доходи державного бюджету на 2021 рік становлять 1 трлн 84 млрд 34 млн 307 тис. грн. Видатки держбюджету на 2021 рік передбачені в сумі 1 трлн 320 млрд 152 млн 623 тис. грн. Граничний обсяг дефіциту Державного бюджету України визначено в сумі 246 млрд 635 млн 500 тис. грн.
У держбюджеті-2021 на охорону здоров’я передбачено майже 160 млрд грн, на розвиток освіти і науки буде спрямовано майже 170 млрд грн. Видатки на національну безпеку та оборону передбачені в обсязі 267 млрд грн, або 5,93% ВВП.
З 1 січня 2021 року розмір мінімальної заробітної плати зросте до 6 тис. грн, а з 1 грудня – до 6,5 тис. грн з відповідним переглядом видатків на оплату праці працівників бюджетної сфери.
Верховна Рада ухвалила державний бюджет на 2021 рік. За нього проголосували у другому читанні і в цілому.
За це проголосували народних депутатів 289 депутатів під час засідання 15 грудня.
Зазначається, що за ухвалення закону № 4000 у другому читанні проголосували 290 народних депутатів, а за ухвалення в цілому з необхідними техніко-юридичними правками – 289 депутатів при необхідному мінімумі у 226 голосів.
Як відомо, Кабмін ще у вересні затвердив проєкт держбюджету та направив на розгляд депутатів. Вони подали кілька тисяч поправок і пропозицій, на основі яких профільний комітет сформував таблицю з 2,5 тисяч позицій.
У першому півріччі 2020 року план доходів державного бюджету недовиконаний на 38 мільярдів гривень, план видатків — на 51 мільярд.
Про це заявив голова Рахункової палати Валерій Пацкан.
Підбиваючи підсумки виконання держбюджету у I півріччі 2020 року, Пацкан відзначив поглиблення негативних тенденцій в економіці: зниження реального ВВП на 6,7% (за оцінкою фахівців Рахункової палати), випуску промислової продукції — на 8,3%. А також зменшення кредитування і відплив прямих іноземних інвестицій.
План на доходи держбюджету, за підрахунками голови Рахункової палати, не виконано на 38 млрд грн, або на 7,8%. Лише внаслідок зменшення у I півріччі імпорту на 19,7%, стверджує Пацкан, недоотримано 14 млрд грн доходів. План видатків державного бюджету, за його словами, не виконано на 51 млрд грн.
Зі слів голови Рахункової палати, витрати на погашення й обслуговування державного боргу становили 220 млрд грн, або майже третину загальних витрат держбюджету у I півріччі 2020 року.
За словами Пацкана, на невиконання плану надходження вплинуло низька якість прогнозу макроекономічних показників.
Так, уряд наприкінці березня змінило прогноз середнього обмінного курсу гривні з 27 до 30 грн за долар. Однак фактично в січні-червні середній обмінний курс становив 25,98 грн за долар, тобто на 13,4% менше за прогнозний. За рахунок цього недоотримано 25,5 млрд грн доходів.
