Росія за підсумками цього року втратить щонайменше 37 млрд доларів бюджетних нафтогазових доходів.
Як передає Укрінформ, про це Президент Володимир Зеленський повідомив у Фейсбуці за результатами доповіді керівника Служби зовнішньої розвідки Олега Іващенка, зокрема щодо результатів спільного з міжнародними партнерами тиску на Росію.
«Є важливі результати нашого спільного з партнерами тиску на Росію. У цьому році вперше від початку війни фіксується помітне зниження видобутку та переробки російської нафти. Нафтогазові доходи російського бюджету скорочуються, і за підсумками цього року Росія втратить щонайменше 37 млрд дол. бюджетних нафтогазових доходів. І ще десятки мільярдів доларів втрачають російські нафтові компанії та загалом енергетичний сектор. Все це обмежує російську воєнну машину», – зазначив Зеленський.
За його словами, працюють ефективно і звичайні санкції проти Росії, і «українські далекобійні санкції».
«Визначені також напрямки подальшого нашого санкційного тиску. Дякую всім партнерам, які завдають і цілком справедливих юридичних ударів по суднах російського нафтового флоту, – танкерів росіяни використовують уже менше», – зауважив Зеленський.
Окремо співрозмовники обговорили заходи з повернення додому українських дітей, які були викрадені росіянами, а також інші операції за кордоном.
Зростання зарплат ув’язнених офіційно пояснюють співпрацею бізнесу з системою виконання покарань.
Доходи ув’язнених в Російській Федерації зросли до рівня, що перевищує зарплати вчителів у більшості регіонів країни. Про це повідомила Служба зовнішньої розвідки (СЗР) України.
У 2019 році засуджені в середньому отримували 14,7 тисяч рублів, а у 2025 році рівень доходів сягнув 33 тисяч. Тобто, відбулося зростання на 25%. Водночас у 73 регіонах учителі одержують менше мінімального рівня оплати праці у 22 440 рублів.
У СЗР зазначили, що шкільна система РФ потерпає від дефіциту понад 250 тисяч педагогів. Третина вчителів вже старші за 50 років, а молоді спеціалісти припиняють співпрацю через низьку заробітну плату та перенавантаження. Таким чином, освітня інфраструктура в РФ деградує, а статус учителя знецінюється.
Розвідники пояснили ще одну проблему. Зокрема, те, що підвищені зарплати не зупиняють масове вербування засуджених на війну проти України. Для багатьох в’язнів це вигідніший варіант, ніж робота в колонії.
В регіонах запроваджені бонуси для співробітників федеральної служби виконання покарань, які поповнюють армію РФ „добровольцями”.
„Кремль одночасно піднімає оплату праці ув’язненим і стимулює їхній вихід з колоній у військові частини. У результаті освітня система втрачає вчителів, а економіка – працівників. Пріоритети очевидні: замість інвестицій у майбутнє країна вкладає ресурси у відтворення репресивного апарату та воєнної машини”, – резюмували в СЗРУ.
Рішучі дії західних демократій дасть змогу знизити доходи Москви від продажу нафти на суму до 80 млрд доларів на рік.
Країни G7 планують „максимізувати тиск на експорт російської нафти”, завдяки підвищенню видобутку в Саудівській Аравії та ОАЕ і зниження закупівлі російської нафти в Індії та Туреччині. Про це повідомляє Reuters.
Коментатор агентства Г’юго Діксон наголосив, що у разі, якщо багаті демократії діятимуть рішуче, вони можуть знизити доходи Москви від продажу нафти на суму до 80 млрд доларів на рік. Таке зниження доходів стане серйозним ударом по економіці РФ, що й так слабшає, і, можливо, навіть змусить хазяїна Кремля Володимира Путіна припинити війну проти України.
Міністри фінансів G7, які зберуться на засідання Міжнародного валютного фонду та Світового банку у Вашингтоні, вже мають список заходів для „спустошення” військового бюджету Москви.
Однак зменшення експорту російської нафти може виявитися контрпродуктивним, коли інші виробники не заповнять нестачу. Інакше обмеження пропозиції призведе до зростання світових цін на нафту, що вдарить по економіці західних країн. Доходи Москви можуть навіть не зменшитися, оскільки вищі ціни компенсують скорочення обсягу.
Найкращий план G7 залежить від того, чи вдасться переконати інші країни, особливо держави Перської затоки, збільшити видобуток нафти. G7 потрібно переконати основних покупців російської нафти, таких як Індія, купувати менше російської нафти і більше саудівської та еміратської.
Саудівська Аравія може збільшити видобуток на 2,43 млн барелів на день, ОАЕ – на 0,85 млн барелів, за даними Міжнародного енергетичного агентства. Королівства готові до збільшення видобутку: їхні витрати низькі, а резерви нафти можуть забезпечувати їх десятиліттями. При цьому Саудівська Аравія має дорогі проєкти поза нафтовим сектором, що збільшує бюджетний дефіцит.
„Угода з Перською затокою” спрацює тільки в поєднанні з „угодою Індія-Туреччина”. Китай – найбільший покупець російської нафти, але з урахуванням міцного союзу з Москвою припинити цей потік неможливо.
Індія імпортувала близько 1,9 млн барелів російської нафти і нафтопродуктів в останні місяці, Туреччина – 0,9 млн барелів. G7 має показати цим країнам вигоду від скорочення закупівель у Росії та збільшення поставок з Перської затоки. Зниження цінової стелі на російську нафту дасть змогу Індії та Туреччині економити мільярди доларів.
У разі, коли Індія скоротить російські закупівлі на 75% і отримає знижку 20 доларів за барель, економія складе 3,5 мільярда доларів на рік. Туреччина матиме аналогічні вигоди. Європейський Союз повинен припинити решту 0,2 млн барелів імпорту з Росії.
Якщо Росія зможе продавати тільки 5 млн барелів по 40 доларів замість 7,3 млн барелів по 56 доларів, вона втратить половину експортних доходів. Втрати за рік можуть скласти 76 мільярдів доларів.
Реалізація такої складної угоди потребуватиме переговорів з Перською затокою, Індією і Туреччиною.
Фінансові стимули можуть зробити її привабливою для всіх учасників. Ця стратегія виявиться вкрай невигідною для Москви і може значно знизити її військові ресурси.
Доходи понад мільйон гривень задекларували 7000 платників податків; найбільше мільйонерів у Києві, на Київщині, Львівщині та Дніпропетровщині.
Українці з початку цього року задекларували 88,2 млрд грн доходів. Це на 59% більше порівняно з аналогічним періодом торік. Про це повідомив голова Державної податкової служби Руслан Кравченко на своєму Telegram-каналі.
„На 14 квітня вже подано понад 104 тис. декларацій про майновий стан і доходи”, – зазначив Кравченко й додав, що це складає „101% від показника торішньої кампанії”.
Він зауважив, що громадяни самостійно визначили до сплати 1,3 млрд грн податку на доходи фізичних осіб (на 40% більше, ніж торік) та 235,2 млн грн військового збору (зростання на 47%).
Доходи понад 1 млн грн задекларували 7 тисяч платників податків на загальну суму 50,5 млрд гривень. При цьому 53 особи задекларували доходи, що перевищують 100 млн грн, на загальну суму 16 млрд гривень.
Найбільша кількість мільйонерів зареєстрована в місті Києві (2 230 осіб), Київській (745 осіб), Львівській (651 особа) та Дніпропетровській (615 осіб) областях.
Зросла також сума задекларованих доходів з-за кордону – на 1,2 млрд грн. Громадяни України подали 2 914 декларацій на загальну суму 2,8 млрд грн щодо доходів, одержаних за кордоном.
19 серпня 2022 року Державна податкова служба України підписала Багатосторонню угоду компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки (CRS). Угода передбачає щорічний автоматичний обмін даними між країнами щодо фінансових рахунків громадян.
Відповідно до умов угоди, Україна отримує інформацію про рахунки своїх податкових резидентів, відкриті в інших державах, тоді як інші країни отримують аналогічні дані про своїх резидентів від України. Збір інформації здійснюється фінансовими установами, які надсилають звіти до податкових органів своїх країн. Подальший обмін відбувається між податковими службами держав-учасниць угоди.
Як зазначив в.о. виконавчого директора Незалежної асоціації банків України Дмитро Глінський, наразі Україна співпрацює в рамках обміну податковою інформацією зі 118 країнами.
Перший обмін даними між Україною та іншими країнами в межах CRS завершився 30 вересня 2024 року. Він охоплював дані за період із 1 липня до 31 грудня 2023 року, як повідомляється на сайті Міністерства фінансів. Станом на 1 грудня, згідно із заявою голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, Україна отримала звіти про 500 тисяч рахунків українців за кордоном, кожен із яких перевищує суму 200 тисяч євро.
Податковий контроль доходів з-за кордону: як працює система
За даними голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, станом на 18 грудня 2024 року 350 українських моделей, які працюють на платформі OnlyFans, подали декларації про майновий стан і доходи. Загальна сума задекларованого доходу склала 305,4 млн грн. Водночас до бюджету було сплачено 59 млн грн податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та військового збору.
Як зазначив Гетманцев, ще у вересні цього року, коли публічно оголосили про намір активізувати податковий контроль за громадянами, які отримують доходи через міжнародні платформи для дорослих, це був лише початок масштабної кампанії.
Цей “податковий похід” спрямований на тих, хто заробляє за кордоном, але зобов’язаний декларувати свої доходи в Україні. Податкова служба планує розширити охоплення, щоб забезпечити сплату податків усіма, хто отримує прибуток з міжнародних джерел.
Не OnlyFansєдиним: як відстежують закордонні доходи українців
Українська Податкова служба активно використовує міжнародні інструменти, зокрема CRS та механізми для отримання інформації про доходи громадян за кордоном. Як пояснює партнер напряму податкового консультування KPMG в Україні Олександр Бобошко, одним із ключових механізмів є Конвенція про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах. Вона дозволяє надсилати запити до податкових органів інших країн для отримання необхідної інформації.
Юрист Arzinger Денис Ерсой додає, що з 2023 року українські власники іноземних бізнесів зобов’язані подавати деталізовану фінансову звітність разом із КІК-звітністю (контрольовані іноземні компанії). Ці документи стають важливим джерелом інформації для ДПС.
Крім того, Податкова служба України може направляти точкові запити до іноземних колег для отримання даних про конкретні випадки, як це сталося з кейсом платформи OnlyFans. В окремих випадках іноземні органи фінансового моніторингу також можуть самостійно передавати інформацію про українських громадян.
Хто підлягає оподаткуванню?
Україна має право оподатковувати лише тих осіб, які є її податковими резидентами в конкретному році. Як зазначає партнер практики Deloitte Private в Україні Андрій Серветник, якщо фізична особа є податковим резидентом іншої країни та може це довести, Україна не має законних підстав оподатковувати її іноземні доходи. У разі спірних ситуацій питання вирішується в судовому порядку, де фізична особа має довести свій статус резидента іншої країни.
Податковий контроль поширюється також на юридичних осіб-резидентів України. Деякі види їхніх доходів можуть бути звільнені від оподаткування відповідно до міжнародних конвенцій про уникнення подвійного оподаткування.
Як «бачать» доходи?
Податкові органи фіксують іноземні доходи, які надходять на рахунки в українських банках. Це можуть бути зарплата, дивіденди або інші види доходів. Як уточнює керівник практики податкового права ЮФ “Ілляшев та Партнери” Іван Маринюк, податкова також отримує інформацію про рахунки українських компаній за кордоном, якщо вони вважаються “пасивними” та отримують доходи у вигляді роялті, дивідендів або процентів.
Що знає Податкова про доходи українців за кордоном і яка відповідальність за несплату податків
Українська податкова служба отримує інформацію про доходи українців за кордоном завдяки міжнародним угодам, зокрема CRS (Common Reporting Standard). Ця система обміну фінансовою інформацією дозволяє податковим органам інших країн надавати Україні такі дані:
– особисті дані: ім’я, адреса, ідентифікаційні номери, дата та місце народження;
– номери рахунків;
– дані фінансової установи, включаючи її назву та ідентифікаційний код;
– залишок на рахунку або його вартість на кінець звітного періоду чи момент закриття рахунку;
– доходи, отримані від цього рахунку, наприклад, відсотки.
Наслідки несплати податків
Факт наявності закордонного рахунку не є порушенням. Однак податкові органи мають право співставляти отриману інформацію із задекларованими доходами. У разі виявлення невідповідностей Податкова може звертатися за роз’ясненнями до платника податків.
Як пояснює Дмитро Глінський (НАБУ), якщо з’являються підстави вважати, що податки з закордонних доходів не сплачені, платникові надсилається запит на уточнення. У разі відсутності відповіді або надання непереконливих даних, може бути ініційована перевірка. За її результатами нараховуються податки, штрафи та пеня. У випадку несплати майно, включаючи кошти на рахунках, може бути передано у податкову заставу та навіть стягнуто через суд.
“Якщо встановлено несплату податків, Податкова накладає зобов’язання та штрафи, визначає термін для сплати. У разі несплати зобов’язання набувають статусу податкового боргу”, — зазначає Іван Маринюк (“Ілляшев та Партнери”).
Механізми стягнення боргів
Податкова може застосувати податкову заставу чи арешт майна, а згодом реалізувати його для погашення боргу. У цей період боржник не має права вільно розпоряджатися своїм майном.
“Практика показує, що механізми стягнення боргів є ефективними та залежать від активності податкових органів”, — коментує експерт РБК-Україна.
Однак такі дії зазвичай спрямовані на тих, хто має значні незадекларовані доходи. Податкова фізично не може перевірити всіх, тому пріоритетними є випадки з великими сумами.
За несплату податків передбачені штрафи від 10% до 50% від суми боргу, нарахування пені, а у великих випадках — кримінальна відповідальність.
“Податкове законодавство стимулює платників уникати ризиків та своєчасно виконувати обов’язки”, — пояснює Денис Ерсой (Arzinger).
Водночас наявність майна за межами України ускладнює стягнення боргу. Але якщо платник спробує уникнути відповідальності, це лише погіршить його ситуацію.
Отже, прозорість у сплаті податків — це не лише про виконання закону, але й про спокій у довгостроковій перспективі.
Доходи рф від продажу нафти та газу в червні зростуть більш ніж у половину в річному обчисленні – до 9,4 млрд доларів. Про це пише Reuters.
Зазначається, що нафтогазові доходи є найважливішим джерелом готівки для рф, на які припадає до половини загального обсягу надходжень до федерального бюджету.
Розрахунки агентства свідчать, що за підсумками червня доходи росії від продажу нафти та газу сягнуть 814 млрд рублів (9,4 млрд доларів), порівняно з 794 млрд рублів у травні і 529 млрд рублів у червні 2023 року.
Очікується, що субсидії російським нафтопереробним заводам з бюджету скоротяться на 60 млрд рублів з травня. Зокрема, йдеться про виплати, які заохочують НПЗ продавати свою продукцію на внутрішньому ринку замість того, щоб експортувати її за вищою ціною.
Reuters зазначає, що росія змогла перенаправити експорт нафти з Європи до Індії та Китаю, забезпечивши вкрай необхідні фінансові потоки для свого дефіцитного бюджету, оскільки країна-агресор витрачає значні кошти на війну проти України.
Показник доходів рф від продажу нафти за жовтень 2023 року – найвищий показник із травня 2022 року. Він перевищує результати будь-якого місяця протягом року до вторгнення в Україну.
Після того, як на російську морську нафту було встановлено ліміт ціни у $60 за барель, почав бурхливо розвиватися бізнес торговців та судноплавних компаній, які важко відстежити.
„Тіньовий флот і альтернативи західному морському страхуванню не є новими. Іран використовує їх роками. А коли їх почав використовувати такий великий виробник, як росія, вони стали масовими”, – сказав старший науковий співробітник Центру глобальної енергетичної політики Колумбійського університету Едді Фішман.
Через такий тіньовий флот у 2023 році було транспортовано близько 45% російської нафти. Внутрішні та тіньові власники флоту разом перевезли понад 70% російської нафти за перші дев’ять місяців 2023 року, дозволяючи Москві зберігати контроль над експортом і поступово підвищувати ціни, йдеться у матеріалі.
За даними індійської митниці, цьогоріч російська нафта коштувала в середньому $72 за барель до моменту, коли вона потрапила до Індії. Це на $12 вище, ніж ціни, заявлені на експортній точці в росії.
Враховуючи, що цього року росія експортувала приблизно 3,5 млн барелів нафти на день, це означає, що близько $11 млрд йде на те, що можна назвати розподілом постачання, і практично всі вони проходять через анонімних торговців або невідомі транспортні компанії.
Exclusive: China is providing moorage for a US-sanctioned Russian cargo ship implicated in North Korean arms transfers to Russia, according to satellite images obtained by @Reuters, as US concerns grow over Beijing's support for Moscow's war in Ukraine https://t.co/vpIfIeW0ME
Власник Twitter Ілон Маск стверджує, що, як і раніше, продовжує втрачає гроші, через те, що реклама у його соціальній мережі скоротилася вдвічі.
Про це пише АР.
Як зазначає АР, у відповідь на твіт, що пропонує бізнес-поради, Маск написав у суботу: “У нас, як і раніше, негативний грошовий потік через (приблизно) 50-відсоткове падіння доходів від реклами та велике боргове навантаження”.
При цьому додав, що “Необхідно досягти позитивного грошового потоку, перш ніж ми зможемо дозволити собі розкіш чогось ще”.
Наприкінці 2022 року серед тих, хто мав роботу до війни, 40% працювали у звичному режимі, 17% – віддалено або частково, 8% – знайшли нову роботу.
Про це повідомляють дані опитування Соціологічної групи „Рейтинг”.
Водночас 33% респондентів не працювали.
Рівень доходів з початку війни у 6% респондентів збільшився, у 36% – майже не змінився, у 17% – незначно зменшився, у 30% – значно зменшився. Втратили практично всі доходи 10% опитаних.
Опитування проведене 23-26 грудня 2022 року по всій Україні за виключенням тимчасово окупованих росією територій Криму та Донбасу, а також територій, де на момент опитування відсутній український мобільний зв’язок. Вибіркова сукупність: 2000 респондентів. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviews – телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера). Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,2%.
Іноземний студент, здобуваючи вищу освіту в Україні, витрачає щонайменше від 6-8 тис. доларів щороку. Станом на 1 січня 2020 року в українських закладах вищої освіти навчалося 80 тисяч 470 іноземних студентів зі 158 країн світу
Про це повідомляє прес-служба Міністерства освіти і науки України.
Як зазначається в повідомленні, за 2019 рік загальна сума витрат на навчання, проживання, страхування, оформлення документів, харчування, транспорт та інші потреби іноземних студентів, які навчаються в Україні, сягнула 570 млн доларів.
Майже половина іноземних студентів – 39 тисяч 841 особа – навчаються в Україні на медичних спеціальностях. Середня вартість навчання для них становить 4,3 тисяч доларів на рік для одного студента. Для інших спеціальностей – 2 тисяч доларів.
„Враховуючи майже 7 тисяч осіб, які навчаються на підготовчому відділенні (середня вартість навчання – 1,5 тисяч доларів), понад 2,8 тисяч осіб, які навчаються за програмами післядипломної освіти та в аспірантурі (середня вартість – 2 тисяч доларів), лише за навчання в рік іноземні студенти сплачують майже 250 млн доларів”, – йдеться в повідомленні.
Крім навчання, студент-іноземець має орієнтовні щорічні витрати на проживання в гуртожитках або орендованих приміщеннях – щонайменше 800 доларів, на вартість оформлення посвідки на тимчасове проживання та підготовку документів для вступу (переклад документів, легалізація, визнання документів про попередню освіту) – 100 доларів, на страхування та медичний огляд – 100 доларів, на харчування та розваги – 2,4 тисяч доларів США, на авіаквитки в період канікул – близько 600 доларів тощо. Отже, за рік на мінімальні додаткові витрати йде майже 322 млн доларів.
„Виходячи з цього, у середньому іноземний студент закладу вищої медичної освіти витрачає в Україні від 8,3 тисяч доларів щороку, іншої спеціальності – від 6 тисяч доларів щороку”, – йдеться в повідомленні.
Зазначимо, до десятки країн за походженням іноземних студентів належать Індія (18429 осіб), Марокко (8233), Азербайджан (5470), Туркменістан (5344), Нігерія (4379), Туреччина (3764), Китай (3527), Єгипет (3499), Ізраїль (2561), Узбекистан (2027).
