Заступник міністра оборони України Мстислав Банік під час виступу на Весняній сесії Парламентської асамблеї НАТО заявив про значний потенціал української оборонної промисловості та закликав партнерів посилити фінансування і підтримку ключових військових програм.
idén.
Про це йдеться в публікації Міністерства оборони України.
Українська оборонна промисловість здатна в перспективі виробляти до 20 мільйонів безпілотників щорічно, а також випускати тисячі ракет різного призначення – як для глибоких ударів, так і для систем протиповітряної оборони.
Заклик до партнерів НАТО
Заступник міністра оборони України Мстислав Банік під час онлайн-виступу на Весняній сесії Парламентської асамблеї НАТО, що цьогоріч відбувалася в Литві та зібрала майже 250 парламентаріїв із країн Альянсу та держав-партнерів.
Він наголосив на необхідності посилення міжнародної підтримки та інвестицій в українське оборонне виробництво, а також закликав союзників вийти на рівень допомоги в розмірі 60 млрд доларів у поточному році.
Пріоритетні напрямки підтримки
За словами представника Міноборони, Україні необхідні оперативні рішення, які дадуть змогу посилити обороноздатність уже найближчим часом. Серед ключових напрямів:
системи протиповітряної оборони та ракети для Patriot;
артилерійські боєприпаси калібру 155 мм;
фінансування поставок через механізм PURL;
прямі інвестиції у виробництво українських дронів і ракет.
Банік підкреслив, що за наявності стабільного фінансування українські підприємства здатні швидко масштабувати виробництво і забезпечити фронт необхідним озброєнням уже протягом року.
Технологічний досвід війни
Україна, за словами заступника міністра, вже змінила характер сучасної війни, зробивши її більш технологічною та економічно ефективною.
Зокрема, застосування ударних дронів середньої дальності дає змогу завдавати тисячі ударів щомісяця та порушувати логістику противника в глибині його території.
Також він наголосив на розвитку FPV-дронів і цифрових рішень, які забезпечують розвідку, аналіз даних і оперативне ухвалення рішень у реальному часі.
Партнерство з НАТО
Окремо Банік наголосив, що Україна готова ділитися із союзниками бойовим досвідом, технологіями і даними, отриманими під час війни.
За його словами, це дасть змогу зміцнити обороноздатність країн НАТО і розвивати спільні технологічні рішення.
Він зазначив, що Україна розглядає співпрацю з Альянсом як довгострокову і взаємовигідну, засновану на обміні досвідом та інтеграції оборонних можливостей.
Верховна Рада України ухвалила закон щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання армії наземних роботизованих комплексів.
Як зазначається, Рада ухвалила законопроєкт №15259, який передбачає звільнення від ПДВ операцій з постачання наземних безпілотних систем на територію України.
«Прийняті зміни дозволять задовольнити потреби бойових військових частин у забезпеченні наземними роботизованими комплексами, а також забезпечити ефективність витрачання бюджетних коштів під час постачання наземних роботизованих комплексів для Сил оборони», – йдеться у повідомленні.
Зокрема, йдеться про системи, які застосовуються для транспортування боєприпасів, евакуації поранених, а також виконання розвідувальних завдань.
Згідно з документом, пільга на звільнення від ПДВ для постачання НРК діятиме до припинення або скасування воєнного стану в Україні.
За даними нардепа Ярослава Железняка, за відповідне рішення в цілому проголосували 294 народні депутати.
У німецькій оборонній компанії Quantum Systems, що постачає розвідувальні дрони Vector Україні, розповіли про перші місяці роботи спільного підприємства з українським партнером, компанією Frontline Robotics, пише військовий портал Defense Express.
Автори нагадали, що спільна компанія була створена наприкінці минулого року. Виробничі потужності розташовані у Німеччині. І перший дрон для Сил оборони (Linza 3.0) було випущено вже за два місяці. А ще за два місяці – вироблено першу партію цих дронів. До кінця року планується випустити до 10 тисяч безпілотників.
Як розповів керуючий директор спільного підприємства та віцепрезидент QS Маттіас Лехна, зараз на спільному підприємстві працює вже понад 100 фахівців, і до кінця року їх має бути 200. Він наголошує, що спільне українсько-німецьке підприємство орієнтовано виключно на виробництві дронів і не буде займатися дослідно-конструкторськими роботами.
Зазначається, що мета спільного підприємства – передати досвід Німеччині. Так, Лехна вважає, що їх дрони можуть потенційно зацікавити й інших замовників. Тому дрони Linza готують до потенційних тендерів.
У цей дрон інтегрують програмне забезпечення Mosaic UXS. Аналітики зазначили, що воно “забезпечує управління безпілотниками, наземними роботизованими комплексами і морськими дронами, і також довзоляє інтегрувати в одну систему зразки від різних виробників”.
Відзначили і нюанси виробництва дронів у Німеччині. Наприклад, спочатку низку компонентів постачали з Азії (ймовірно, йдеться передусім про Китай) та України. А тепер працюють над тим, щоб заміщувати їх компонентами від місцевих виробників, наприклад, йдеться про деталі з вуглеволокна.
“Виробництво дронів у Німеччині означає дорожчу робочу силу. Також на збільшення собівартості дронів впливає заміна компонентів з більш дешевих на дорожчі європейського виробництва. Втім, це має свої позитивні моменти — наприклад, створення нових ланцюжків постачань в умовах дефіциту та те, що закупівля комплектуючих у таких країнах, як Китай, несе свої ризики. Для України це додаткові запасні шляхи та виробничі потужності на випадок тих чи інших форс-мажорів”, – додали аналітики.
Наприкінці минулого року в Україні зафіксували перші випадки використання дронів для вчинення кримінальних правопорушень.
Про це заявив голова Нацполіції Іван Вигівський, повідомляє РБК-Україна з посиланням на “Інтерфакс-Україна“.
Його слова пролунали під час міжнародної конференції “Об’єднані заради справедливості. Відповідальність за злочини проти цивільного населення”, організованої Офісом Генпрокурора та урядом Нідерландів.
“Наприкінці 2025 року ми зафіксували перші випадки застосування дронів не лише як інструменту ведення бойових дій, а й для вчинення особливо тяжких кримінальних правопорушень. Йдеться, зокрема, про замах на вбивство у Львівській області та підготовку теракту в Дніпропетровській області”, – розповів Вигівський.
Він наголосив, що це свідчить про появу нової загрози — використання безпілотників у кримінальному середовищі поза зоною бойових дій.
Голова Нацполіції зазначив, що протидія таким викликам потребує не тільки оперативних і технічних рішень, а й змін у законодавстві. Він повідомив про розробку законопроєкту, який комплексно врегульовує сферу використання дронів.
“Йдеться про формування прозорої контрольованої системи обігу безпілотних технологій, яка дозволить мінімізувати ризики їх використання в злочинних цілях”, – розповів Вигівський.
Він пояснив, що документ має визначити, хто придбав дрон та користується ним.
“Після війни ті наші навчені військові, яких держава не забезпечить роботою, які не будуть відчувати себе потрібними суспільству, можуть стати на бік злочинності”, – наголосив голова Нацполіції.
Україна та Норвегія створюють перше спільне виробництво українських безпілотників. Планується виготовити декілька тисяч дронів mid-strike на території Норвегії. Уся продукція, виготовлена в межах проєкту, буде передана Силам оборони України.
Як повідомило Міністерство оборони України, проєкт буде профінансовано норвезькою стороною за рахунок додаткових коштів, які спрямовують додатково до раніше передбачених $7 млрд оборонної підтримки України у 2026 році.
“Відповідну угоду підписали у Києві посол Норвегії в Україні Ларс Рагнар Аалеруд Гансен та заступник міністра оборони України з питань європейської інтеграції Сергій Боєв. Угода відкриває можливість масштабування виробництва українських технологій, які вже довели свою ефективність на полі бою, та посилення оборонних спроможностей обох країн”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що цього року Норвегія загалом планує спрямувати понад $1,5 млрд на закупівлю озброєння українського виробництва для Сил оборони України.
Очікується, що перші системи, виготовлені в Норвегії, будуть передані Силам оборони України вже до літа цього року.
Угода також передбачає розвиток комплексного промислового співробітництва, включно з проведенням досліджень.
Міністри оборони Естонії Ханно Певкур та України Михайло Федоров підписали угоду про наміри щодо співпраці в оборонній промисловості. Зокрема, йдеться про створення спільних виробництв ударних дронів і систем радіоелектронної боротьби (РЕБ).
Про це повідомляє місцеве видання ERR.
Як зазначається, угоду укладено в межах ініціативи «Build with Ukraine», яка спрямована на розвиток партнерства між країнами у сфері оборонних технологій. Відповідний проєкт базується на поєднанні естонських високих технологій та бойового досвіду українських військових, що має значно прискорити розробку інноваційного озброєння.
За даними ЗМІ, низка естонських оборонних підприємств уже висловили готовність до співпраці з українськими партнерами.
Ключовими напрямками стануть спільне виробництво ударних безпілотників, дронів-перехоплювачів і розробку новітніх систем РЕБ.
При цьому раніше Федоров написав у соцмережах, що Естонія підтвердила рішення спрямовувати щонайменше 0,25% ВВП на допомогу Україні. Згідно з його словами, у поточному році це становитиме близько €110 млн.
«Основний фокус – закупівля дронів та засобів протидії БпЛА. Це посилює наші можливості в найбільш критичних доменах війни», – написав міністр.
Німецька компанія-виробник дронів Quantum Systems, яка вже має спільне підприємство з українськими партнерами, поглиблює свою промислову співпрацю з Україною шляхом створення двох нових СП.
Про це компанія повідомила в пресрелізі, який є в розпорядженні Укрінформу.
«Компанія оголосить про нові спільні підприємства з українськими виробниками під час політичної зустрічі високого рівня, яка відбудеться цього тижня в Берліні», – йдеться у повідомленні. Деталі не уточнюються.
Quantum Systems вже керує Quantum Frontline Industries (QFI), першим німецько-українським спільним підприємством в рамках ініціативи «Будуй з Україною». Спільне виробництво з Frontline Robotics наразі масштабує виробництво 10 тисяч багатоцільових квадрокоптерів-дронів у Німеччині для Збройних сил України та поставило свою першу партію наприкінці березня 2026 року.
Незабаром буде оголошено про два додаткові спільні підприємства Quantum Systems, деталі будуть опубліковані пізніше, зазначається у пресрелізі.
«Quantum Systems є провідною компанією в німецько-українській промисловій співпраці. Наше існуюче спільне підприємство QFI демонструє, що виробничі потужності в Німеччині можуть бути налагоджені протягом кількох тижнів, а операційні системи будуть доставлені в Україну. Ми переконані, що ця співпраця стане основою майбутнього оборонного потенціалу Європи», – сказав керуючий директор Quantum Frontline Industries Маттіас Лена.
Президент України Володимир Зеленський у середині лютого відвідав перше німецько-українське спільне підприємство, яке виробляє дрони для української армії і розташоване на півдні Німеччини, разом з міністром оборони ФРН Борисом Пісторіусом.
Чеський виробник безпілотників Primoco UAV отримав дозвіл на будівництво нового підприємства у місті Пісек, що дозволить компанії збільшити виробництво дронів до 300 одиниць на рік.
Primoco UAV інвестує у проєкт, підготовку якого розпочали у квітні 2024 року, 750 мільйонів крон (30,6 мільйона євро). Будівництво нового підприємства має розпочатися у 2028 році.
Гендиректор Primoco Ладислав Семетковський зазначив, що після придбання аеропорту Пісек-Крашовіце у 2019 році компанія стала глобальним гравцем на ринку дронів.
«Нове підприємство у Пісеку не лише відповідатиме цьому зростанню, а й завдяки своїй архітектурній якості являтиме собою сучасне виробниче підприємство 21 століття», – сказав Семетковський.
Зазначається, що Primoco UAV розробляє та виробляє безпілотники, що застосовуються для вирішення широкого спектра цивільних та військових завдань та можуть літати у повністю автономному режимі відповідно до запрограмованих планів польоту.
Зокрема дрони Primoco One 150 злітають та сідають у повністю автоматичному режимі, здатні перебувати у повітрі до 15 годин та мають збільшену дальність польоту. БПЛА використовуються для перевірки справності трубопроводів та розподільчих мереж в енергетичному секторі, гарантування прикордонної та прибережної безпеки, моніторингу пожеж, а також у пошуково-рятувальних цілях.
Українські виробники БПЛА цього тижня зустрічаються з представниками румунського Міноборони та армії в Бухаресті для обговорень можливого спільного виробництва дронів, повідомляє Reuters.
Зазначається, що ЄС виділив Румунії 16,6 млрд євро у межах ініціативи переозброєння SAFE, яка розпочнеться пізніше цього року.
Агентство при цьому вказує, що міністр оборони Раду Міруца заявив про бажання країни витратити 200 мільйонів євро на спільне виробництво безпілотників.
“Наразі ми обговорюємо, як сформувати команду, яка займатиметься виключно цим проєктом, при цьому кінцевий термін підписання контракту – кінець травня”, – цитує видання міністра оборони Румунії.
Він додав, що найближчими днями ще 15 українських компаній продовжать обговорення проєкту в Бухаресті.
Також наголошується, що Румунія є членом ЄС і НАТО та має спільний кордон з Україною довжиною 650 км. Від початку російських атак на українські порти на Дунаї країна неодноразово фіксувала порушення свого повітряного простору дронами та падіння їхніх уламків на своїй території.
Раніше цього місяця президенти Румунії та України підписали документ про оборонну співпрацю. Сторони заявляли, що готові працювати в межах загальноєвропейського інструменту SAFE.
SAFE (Security Action for Europe) – це фінансовий механізм ЄС у межах плану “Переозброєння Європи/Готовність 2030”, спрямований на посилення оборонної політики та розвиток оборонної промисловості. Програма передбачає надання державам довгострокових кредитів на вигідних умовах для спільних закупівель і виробництва озброєння, зокрема із залученням країн-партнерів, таких як Україна.
Погоджений урядом пакет сприятиме зміцненню енергетичної мережі, укриттів, інфраструктури, а також потенціалу у галузі використання дронів.
Уряд Латвії ухвалив рішення про виділення Україні нового пакета допомоги на 6,8 млн євро. Кошти спрямують на зміцнення енергетики, інфраструктури, укриттів, а також розвиток спроможностей у сфері дронів. Про це повідомила міністерка закордонних справ країни Байба Браже на платформі Х у понеділок, 30 березня.
Новий пакет допомоги в обсязі 6,8 млн євро сприятиме зміцненню енергетичної мережі України, укриттів, інфраструктури, соціальної та громадянської стійкості, а також потенціалу у галузі використання дронів.
„Латвія завжди буде на боці України”, – наголосила глава відомства.
