Оцінки прогнозу Міжнародного валютного фонду щодо дефіциту державного фінансування в Україні на 2025 рік зберігаються на рівні до $26 млрд, але за результатами останнього перегляду програми EFF цей показник може змінитися.
Про це сказала в четвер у Вашингтоні директорка Департаменту з питань комунікацій МВФ Джулія Козак, передає Укрінформ.
“Під час четвертого перегляду (за програмою EFF. – Ред.) дефіцит фінансування України на 2025 рік прогнозувався на рівні майже $26 млрд”,- зазначила представниця Фонду.
Вона зазначила, що цей прогноз буде оновлений за результатами п’ятого перегляду – над цим зараз продовжується робота у Фонді.
Козак також поінформувала, що засідання виконавчої ради МВФ щодо виділення наступного траншу для України в межах програми розширеного фінансування очікується до річних зборів МВФ і Світового банку, запланованих на 21-26 жовтня.
[type] => post
[excerpt] => Оцінки прогнозу Міжнародного валютного фонду щодо дефіциту державного фінансування в Україні на 2025 рік зберігаються на рівні до $26 млрд, але за результатами останнього перегляду програми EFF цей показник може змінитися.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1727988120
[modified] => 1727985537
)
[title] => МВФ прогнозує дефіцит фінансування України на 2025 рік до $26 млрд
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=53468&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 53516
[uk] => 53468
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 53469
[image] => Array
(
[id] => 53469
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/630-360-1683819930-225.jpg
[original_lng] => 117456
[original_w] => 630
[original_h] => 360
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/630-360-1683819930-225-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/630-360-1683819930-225-300x171.jpg
[width] => 300
[height] => 171
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/630-360-1683819930-225.jpg
[width] => 630
[height] => 360
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/630-360-1683819930-225.jpg
[width] => 630
[height] => 360
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/630-360-1683819930-225.jpg
[width] => 630
[height] => 360
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/630-360-1683819930-225.jpg
[width] => 630
[height] => 360
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/630-360-1683819930-225.jpg
[width] => 630
[height] => 360
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[_edit_lock] => 1727974740:8
[_thumbnail_id] => 53469
[_edit_last] => 8
[translation_required] => 2
[views_count] => 451
[translation_required_done] => 1
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 88
[1] => 621
[2] => 221
[3] => 145
)
[tags_name] => Array
(
[0] => Бюджет
[1] => МВФ
[2] => Україна
[3] => фінанси
)
)
[1] => Array
(
[id] => 47102
[content] =>
У березні очікується значне збільшення обсягу зовнішнього фінансування держбюджету України. Зокрема, від Міжнародного валютного фонду має надійти близько 900 млн доларів після успішного перегляду програми, рішення про виділення чергового траншу очікується у другій половині березня. Також продовжиться фінансування з боку Японії та Великобританії, а основна сума – 4,5 млрд євро – має надійти від Євросоюзу як перехідне фінансування перед стартом чотирирічної програми Ukraine Facility на загальну суму 50 млрд євро.
Реформи в рамках „Ukraine Facility”
8 березня уряд України затвердив план „Ukraine Facility”, спрямований на реалізацію реформ у різних сферах країни. Вже 20 березня прем’єр-міністр Денис Шмигаль передав цей план президентці Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн. Загалом у Плані реформ України визначено 15 ключових сфер.
Особливу увагу в плані приділено наступним п’яти сферам, які вимагають найбільшої кількості дій для реалізації реформ:
– Енергетичний сектор: передбачено 17 кроків;
– Людський капітал: передбачено 16 кроків;
– Судова система: передбачено 15 кроків;
– Боротьба з корупцією: передбачено 11 кроків;
– Три сфери ділять п’яте місце, кожна з яких включає по 10 кроків: зелений перехід та охорона довкілля, агросектор, бізнес-середовище та управління держфінансами, передає Економічна правда.
Реформи в рамках „Ukraine Facility” поділено на три основні блоки: базові реформи, економічні реформи та ключові сектори. До базових реформ відносяться поліпшення в державному управлінні, управлінні державними фінансами, судовій системі, а також у боротьбі з корупцією та відмиванням коштів.
Економічні реформи охоплюють сфери фінансових ринків, управління державними активами, людського капіталу, бізнес-середовища, децентралізації та регіональної політики.
Секторальний розвиток включає реформи в енергетичному секторі, транспорті, агропродовольчому секторі, сфері критичних матеріалів, підприємництві, розвитку МСП та переробній промисловості, цифровій трансформації, зеленому переході та охороні довкілля.
Заплановано, що з 2024 по 2027 рік Україна має виконати приблизно 144 кроки, щоб отримати всі 50 млрд євро, передбачені програмою. За перші півроку передбачено фінансування в розмірі 6,3 млрд євро.
Суворий контроль за дотриманням зобовʼязань
Програма матиме близько 140 умов-індикаторів. Кожен з цих індикаторів матиме свою вартість, і їх виконання буде вирішальним для отримання фінансування. Основні напрямки реформ включатимуть поліпшення в сферах державного управління, фінансів, правосуддя та боротьби з корупцією. Економічні реформи включатимуть заходи в енергетиці, транспорті, аграрному секторі, ІТ та діджиталізації. Про це пише журналіст РБК-Україна Юрій Дощатов.
Виконання цих умов буде суворо контрольовано: якщо Україна не виконає певний індикатор до встановленого терміну, відповідна частина траншу буде зменшена. Наприклад, якщо Україні потрібно виконати три індикатори для отримання траншу в 600 млн євро і один із них не виконаний вчасно, то сума траншу зменшиться на третину. Щоб отримати решту суми, Україна повинна буде виконати невиконаний індикатор протягом року, інакше ці кошти не будуть виділені.
Строгіші умови фінансування визначені через досвід співпраці з МВФ, де Україна раніше відтерміновувала виконання індикаторів. Однак за останній час Україна покращила виконання умов програми МВФ, що підтверджується успішними переглядами.
Реформи необхідні для вступу до ЄС
Реформи, передбачені в плані, тісно пов’язані з перспективою вступу України до ЄС, як це підкреслено в коментарях Єврокомісії.
У разі успішного затвердження програми, Україна має отримати додаткові 1,8 млрд євро до літа. Перша оцінка виконання реформ запланована на другий квартал, після чого, в липні-серпні, відбудеться перший виплатний етап залежно від результатів. Відповідно, у другій половині року Україна може очікувати на додаткові транші з загальної суми 9,7 млрд євро, які будуть розподілені залежно від успішності виконання програми реформ.
Чи вистачить Україні коштів?
Віталій Ваврищук, голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU, вважає, що надходження від ЄС можуть бути недостатніми, особливо для військових витрат. Він наголошує на важливості фінансування від США для покриття дефіциту бюджету України.
Контроль за використанням коштів ЄС буде здійснюватись за триступіневою схемою: перевірка аудиторською службою України, діяльність незалежної Аудиторської ради та щоквартальний контроль з боку Єврокомісії.
Потреба України в міжнародній допомозі на 2024 рік оцінюється в 36-39 млрд доларів. На початку березня місячне зовнішнє фінансування складало 0,6 млрд доларів, але після надходжень від ЄС, МВФ та Японії (1,4 млрд доларів) цифра збільшиться до приблизно 2,8 млрд доларів.
Згідно з аналізом Олександра Паращія, голови аналітичного департаменту ІК Concorde Capital, до літа грошей має вистачити. Він зазначає, що уряд розробляє плани збільшення бюджетних надходжень та зауважує, що залучена міжнародна допомога може покрити потреби до кінця року за умови оптимістичного сценарію від уряду.
Потреба України у зовнішньому фінансуванні для покриття дефіциту держбюджету у поточному році складає близько 37,3 мільярда доларів. При цьому на фінансування першочергових потреб відновлення треба 9,5 мільярда доларів.
За словами заступниці глави Мінфіну Ольги Зикової, уряд країни після початку широкомасштабного вторгення РФ працює над збереженням макроекономічної стабільності „в умовах екстремальної невизначеності та викликів”.
„І підтримка міжнародних партнерів є надзвичайно важливою, оскільки всі внутрішні ресурси ми направляємо на протистояння агресору”, – зазначила чиновниця в ході виступу на Круглому столі, присвяченому відновленню України та ролі державного і приватного секторів у його процесі (Ukraine Roundtable: Infrastructure Reconstruction and Financing), що відбувся 4 березня у Парижі.
Представниця міністерства зазначила, що забезпечення пріоритетів держбюджету, а також відновлення країни „є визначальними для економічного розвитку, а також повернення українців додому”.
Зикова подякувала міжнародним партнерам за надану підтримку та наголосила на потребах України у 2024 році. Також вона звернула увагу, що швидке відновлення є ключовим пріоритетом, оскільки сприяє створенню безпечних умов життя для українців, та економічному відновленню країни.
За оцінкою звіту „Третя швидка оцінка завданої шкоди та потреб на відновлення України” (RDNA3) розробленого спільно українським урядом, Світовим банком, Європейською Комісією та представництвом ООН, у 2024 році Україна потребує близько 15 млрд доларів США на швидке відновлення.
З них близько 5,5 млрд доларів США вже профінансовано з держбюджету та через донорську підтримку. Таким чином, Україна потребує ще 9,5 млрд доларів США для фінансування першочергових потреб відновлення.
61% українців вважають, що справи в Україні рухаються у правильному напрямку, 23% – протилежної думки, ще 16% – не змогли оцінити.
Про це йдеться у результатах дослідження настроїв та економічного становища населення проведеного Соціологічною групою „Рейтинг” 5-7 вересня 2023 року.
„За результатами дослідження 61% опитаних вважають, що справи в Україні рухаються у правильному напрямку, 23% – протилежної думки, ще 16% – не змогли оцінити. Наразі спостерігається зменшення кількості тих, хто оцінює напрямок розвитку країни як правильний. У всіх регіонах та серед всіх вікових груп продовжує переважати оцінка напрямку як правильного”, – йдеться у дослідженні.
„60% відчули погіршення власного економічного становища за останні півроку, у 35% – воно не змінилось, лише 5% відчули покращення. Оцінки становища в Україні загалом гірші: 73% відчули погіршення, 13% – говорять про відсутність змін, 9% – про покращення. Загалом стан справ в економіці респонденти оцінюють дещо краще, аніж у минулих опитуваннях, проте спостерігається зростання негативних оцінок щодо майбутнього. Так, говорячи про економіку країни у майбутньому 29% респондентів очікують покращення, 26% – думають, що нічого не зміниться, 32% очікують погіршення. Щодо особистої ситуації – 23% сподіваються, що у наступний рік їхнє особисте економічне становище покращиться, 41% вважають, що воно не зміниться, 21% – мають песимістичні погляди щодо цього.
Кращі оцінки стану власного економічного становища спостерігаються серед мешканців Заходу і Центру, молодших респондентів, тих, хто працює, та особливо тих, хто знайшов нову роботу. Майже такі ж тенденції і щодо оцінки майбутнього. Майбутнє економіки України відносно краще оцінюють мешканці Півдня”, – розповіли соціологи.
Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу, а також територій, де на момент опитування відсутній український мобільний зв’язок. Результати зважені з використанням актуальних даних Державної служби статистики України. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність: 1000 респондентів. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviews – телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера). Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 3.1%. Терміни проведення: 5-7 вересня 2023 р.
До державного бюджету в п’ятницю, 28 квітня, надійшов черговий грант від США у розмірі 1,25 мільярда доларів.
Про це повідомляє пресслужба Міністерства фінансів.
Фінансування було надано через Цільовий фонд Світового банку у рамках четвертого додаткового фінансування для Проекту „Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні” (PEACE).
Отримані кошти буде спрямовано на забезпечення пенсійних виплат, виплат ВПО, зарплат працівників охорони здоров’я та виплат співробітникам ДСНС.
Загалом з початку великої війни Україна отримала від США близько 16,7 млрд доларів у формі грантів.
„Партнерство з США та командою Світового банку під час війни дозволяє уряду України фінансувати першочергові соціальні видатки у повному обсязі. Водночас допомога у формі грантів не збільшує боргове навантаження та сприяє стабілізацій фінансової системи”, — зазначив Міністр фінансів України Сергій Марченко.
More than 75,000 Kaiser Permanente healthcare workers on Wednesday began a three-day strike, a job action that could delay medical appointments, lab results and prescriptions, especially in California. Here's what to know. https://t.co/i7mJXL5C4Zpic.twitter.com/i3wAwB8Bmd
Працівники Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області провели ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Рахівського комунального підприємства «Рахівтепло» та виявили фінансових порушень на 833 тис. грн, зокрема таких, що призвели до втрат на понад 560 тис. грн.
Аналізуючи діяльність із початку 2019 року і до жовтня 2022 року аудитори виявили, що «Рахівтепло» безоплатно надавало послуги Рахівській міській раді з приймання дощових стоків. Через це підприємство недоотримало 384,7 тис. грн доходів. Вжитими під час ревізії заходами забезпечено усунення цього порушення в повному обсязі.
Крім того, внаслідок бездіяльності посадових осіб підприємство втратило активів на суму 164,6 тис. грн, позаяк не зверталося до суду щодо стягнення із боржників заборгованості, яка виникла за надані послуги та не була сплачена. При цьому претензійно-позовна робота щодо погашення заборгованості не проводилася.
Контрольною перевіркою результатів інвентаризації аудитори виявили лишки товарно-матеріальних цінностей на суму 17,4 тис. грн, які поповнили активи підприємства.
Перевіркою дотримання вимог законодавства про публічні закупівлі виявлено факти ухилення з боку уповноваженої особи підприємства від проведення закупівель з використанням електронного майданчика «Прозоро», шляхом поділу предмета закупівель та укладання прямих договорів із постачальниками.
За допущені порушення 4 посадових осіб «Рахівтепло» притягнуто до адміністративної відповідальності.
Матеріали ревізії передано до правоохоронних органів.
Про це інформує Пресслужба Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області.
Україна отримала в серпні 4,6 млрд. доларів фінансової допомоги, що стало рекордним показником з початку війни. Про це в ефірі телемарафону повідомив голова Мінфіну Сергій Марченко.
„Також очікуємо у вересні надходження від США $1,5 млрд грантової допомоги – це останній транш, і також очікуємо на вересень і початок жовтня отримання макрофінансової допомоги з боку ЄС”, – сказав він.
При цьому Марченко заявив, що для України „не принципово, грант або кредит, так як він виділяється на довгостроковий період на пільгових умовах. Для нас принципово закрити питання ліквідності”.
Раніше Марченко анонсував надходження до України у серпні понад $5 млрд зовнішньої допомоги, порівняно з $1,7 млрд у липні та $4,4 млрд у червні.
Зазначимо, зараз Україна вже отримала близько $17 млрд зовнішньої допомоги з $30 млрд.
Сьогодні Україна отримала від @EIB перший транш у розмірі €500 млн з пакету допомоги в €1,59 млрд. Дякую президенту ЄІБ @wernerhoyer та @EU_Commission за допомогу ??. Транш буде спрямований на відбудову інфраструктури, підтримку економіки та нагальні потреби населення.
Bienvenue à Odesa, @MinColonna. Thanks for your brave visit. Looking forward to discussing France’s role in the international tank coalition, Grain From Ukraine, and Peace Formula. The Ukrainian-French partnership remains crucial to ending Russian aggression and restoring peace. https://t.co/boWWqIiQe3pic.twitter.com/xbE0vtz4zm
Причиною такого рішення стали санкції від Євросоюзу.
„Є переказ до посольства Росії, який потрапляє безпосередньо під санкції Єврокомісії. Посольство Росії запросило скасувати санкції за цей переказ, і зараз скасування узгоджується з ЄК”, – сказав міністр фінансів Болгарії Асен Василев.
Після роз’яснень Єврокомісії болгарська влада вирішить, що робити з коштами.
Державний бюджет отримує лише 30% митних та 70% податкових надходжень відносно рівня до повномасштабного вторгнення росії в Україну.
Про це розповів міністр фінансів Сергій Марченко у ході зустрічі з компаніями Європейської Бізнес Асоціації, передає Економічна правда.
Він зазначив, що митниця забезпечує близько 30% від надходжень до 24 лютого – у травні це були 9,5 млрд, у квітні – 8 млрд та 7 млрд у березні. На це вплинула низка послаблень, зокрема скасування ПДВ та ввізного мита. Водночас у вівторок Верховна Рада скасувала ці пільги.
Натомість ситуація в податковій сфері є дещо кращою, і наразі Податкова забезпечує близько 70% від довоєнних надходжень.
Марченко зазначив, що покриваються видатки держави наразі, передусім, за рахунок податкових платежів, які є єдино можливим джерелом фінансування воєнних потреб, а також за кошти міжнародних партнерів, які спрямовуються на соціально-гуманітарні потреби, та військові облігації.
Great news! Reconstructing Zahony will increase cargo flow from Ukraine to Hungary and further to EU. Thanks for doing what we agreed at #InnoTrans2022, @vitdavid. https://t.co/WxKm59yOut
Країни Європейського Союзу, попри те, що війна Росії проти України триватиме три місяці, продовжують купувати нафту і газ в окупанта, таким чином фінансуючи Кремль. У той час як українці продовжують захищати європейські кордони і демократичну цивілізацію.
Про це повідомив радник керівника офісу президента Михайло Подоляк в Twitter.
„Завершується третій місяць вторгнення РФ в Україну. Європа продовжує відправляти в Москву мільярд євро в день, купуючи нафту і газ. РФ продовжує вбивати дітей, ґвалтувати жінок і руйнувати міста. Українці продовжують захищати європейські кордони і демократичну цивілізацію. Робіть висновки”, – написав він, повідомляє РБК-Україна.
[type] => post
[excerpt] => Країни Європейського Союзу, попри те, що війна Росії проти України триватиме три місяці, продовжують купувати нафту і газ в окупанта, таким чином фінансуючи Кремль. У той час як українці продовжують захищати європейські кордони і демократичну циві...
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1653320700
[modified] => 1653313108
)
[title] => Європа продовжує відправляти Москві мільярд євро на день: Подоляк про підсумки трьох місяців війни
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=24222&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 24219
[uk] => 24222
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 24220
[image] => Array
(
[id] => 24220
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/05/podoljak-2.jpg
[original_lng] => 26330
[original_w] => 650
[original_h] => 410
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/05/podoljak-2-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/05/podoljak-2-300x189.jpg
[width] => 300
[height] => 189
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/05/podoljak-2.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/05/podoljak-2.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/05/podoljak-2.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/05/podoljak-2.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/05/podoljak-2.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[views_count] => 2780
[_thumbnail_id] => 24220
[_edit_lock] => 1653302308:8
[_edit_last] => 8
[_oembed_fed5f5496de20a6f0888fe3669612700] =>
[_oembed_time_fed5f5496de20a6f0888fe3669612700] => 1656941312
[_oembed_d4a4537968b5c52ab89de1d92f909668] =>
.@JosepBORRELL meets Fuad #Hussein, Deputy Prime Minister for International Relations Affairs and Minister for Foreign Affairs of #Iraq, at the EU-Iraq Cooperation Council taking place on 19 March 2023 in #Brussels.https://t.co/C6k01EgguX
