Світовий банк розвитку може мобілізувати від 80 до 100 млрд доларів допомоги для країн Близького Сходу, які сильно постраждали від війни між США, Іраном та Ізраїлем. Зазначені кошти банк зможе підготувати та виділити протягом близько 15 місяців.
Про це заявив глава СБР Аджай Банга, повідомляє The Guardian.
За словами Банги, фінансування включатиме від 20 до 25 мільярдів доларів, які країни могли б отримати через вікно реагування на кризу – це 10% від зазначеної суми. Ще від 30 до 40 мільярдів доларів країнам могли б надійти за рахунок перепрофілювання існуючих програм.
Однак, якщо війна триватиме і після цього, СБР доведеться шукати додаткове фінансування задля досягнення позначки у 80-100 мільярдів доларів. Тоді Світовий банк буде змушений звернутися до свого балансу та резерву, сказав очільник СБ на заході, організованому Бреттон-Вудським комітетом.
The Guardian також зауважили, що Міжнародний валютний фонд заявив, що подальша ескалація війни в Ірані може спровокувати глобальну рецесію.
Як відомо, серед країн Близького Сходу, які виявились втягнутими у війну в Ірані – Кувейт, Бахрейн, ОАЕ, Саудівська Аравія, Йорданія.
Іран почав ззавдавати ударів по американським об’єктам в цих країнах, хоча насправді цим не обмежилось, та звинуватив близькосхідні країни у наданні США можливостей для атак Тегерану.
Слід зазначити, що війна США та Ізраїля з Іраном суттєво вплинула на вартість енергоносіїв та загрожують світовій економіці тривалою кризою.
Президент США Дональд Трамп заявив про припинення постачання нафти й фінансової допомоги Кубі. Він також пропонує Гавані укласти угоду зі США.
Про це повідомляє Reuters.
У своїй заяві Дональд Трамп наголосив, що Куба тривалий час існувала за рахунок великих обсягів нафти та коштів з Венесуели. В обмін на це Гавана надавала венесуельській владі так звані “послуги безпеки”.
Куба роками жила за рахунок величезних обсягів нафти та грошей з Венесуели. Натомість, Куба надавала “послуги безпеки” двом останнім венесуельським диктаторам, Але більше цього не буде! Більшість тих кубинців загинули під час атаки США минулого тижня і Венесуелі більше не потрібен захист від бандитів та вимагачів, які стільки років тримали її в заручниках
– йдеться у дописі президента США.
Також Трамп заявив, що тепер Венесуелу захищатимуть Сполучені Штати Америки. Він підкреслив, що США мають “найпотужнішу армію світу” і закликав Кубу діяти “поки не стало пізно”.
Тепер у Венесуели є Сполучені Штати Америки – найпотужніша армія світу (із величезним відривом), щоб захищати їх. І ми їх захистимо. Більше жодної краплі нафти чи центра грошей Куба не отримає – нуль! Я наполегливо їм укласти угоду, поки це не стало надто пізно
Уряд Норвегії у п’ятницю, 19 грудня, затвердив фінансову підтримку України на 2026 рік на рівні 8,2 млрд доларів США.
Про це повідомив президент Володимир Зеленський.
«Вдячні Норвегії за її довгострокову військову та гуманітарну підтримку, яка є свідченням справжнього лідерства, відданості та стратегічної надійності», – написав глава держави.
Він додав, що такі вклади не тільки зміцнюють здатність протистояти агресії росії, але й дають чіткий сигнал путіну про те, що партнери й надалі підтримуватимуть Україну.
«Кожен такий прояв підтримки – це цвях у труну російських намірів нав’язати Європі страх і розгубленість», – вважає Зеленський.
З початку року військова підтримка України з боку ключових західних країн знизилася. США, раніше найбільший донор, з моменту інавгурації президента Дональда Трампа не надавали нового озброєння.
Європа на перших етапах року компенсувала частину дефіциту, проте масштабні поставки залишаються обмеженими через технологічні та виробничі можливості. Особливо помітний дефіцит багатоствольних ракетних систем, артилерійських боєприпасів і засобів ППО.
Влітку зобов’язання європейських країн знизилися на 57% порівняно з першою половиною року – з 3,8 до 1,9 мільярда євро щомісяця. Загалом допомога всіх донорів скоротилася приблизно на 40% порівняно з першими шістьма місяцями року.
У рамках ініціативи Purl країни НАТО закуповують у США зброю для України. На участь погодилися щонайменше 16 держав, включно з Данією, Норвегією, Швецією, Латвією, Німеччиною, Нідерландами, Бельгією та Канадою.
Загальний обсяг закупівель становить 1,9 млрд євро. Данія, наприклад, передала весь наявний запас артилерії і почала співпрацю з українськими виробниками озброєння напряму.
Країни Південної Європи – Франція, Іспанія, Італія – мають більш повні склади зброї та великі оборонні галузі, що робить їх менш вразливими до російських провокацій.
На відміну від країн Балтії, Чехії або Польщі, де загроза більш відчутна, Південна Європа має значний потенціал для майбутньої допомоги Україні, попри зниження поточних поставок.
Попри майже чотири роки війни, фінансові ресурси, спрямовані на підтримку України, залишаються значно нижчими, ніж під час минулих криз ЄС.
Так, на боротьбу з пандемією коронавірусу та єврокризою виділялося сотні мільярдів євро, тоді як допомога Україні становить поки що близько 215 млрд євро.
Європейський Союз наразі не збирається піднімати питання щодо призупинення фінансової допомоги Україні через дії української влади щодо НАБУ та САП.
Про це, відповідаючи на питання кореспондентки „Європейської правди”, заявив речник Єврокомісії Гійом Мерсьє.
„Наразі це питання не обговорюється”, – заявив Мерсьє „ЄвроПравді”.
Він пояснив, що, коли йдеться про фінансову підтримку, яку надає ЄС Україні, існує низка систем рішень та механізмів контролю, які теоретично можуть бути застосовані.
„Отже, запобіжні механізми існують. Але побачимо, чи ми взагалі колись до цього дійдемо”, – сказав речник Єврокомісії.
Польща звернулася до Європейської Комісії з проханням про фінансову допомогу у зв’язку з вересневою повінню в країні.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомляє RMF24.
Загальна сума витрат і пошкоджень інфраструктури, про які повідомили воєводи і міністерства, становить понад 13 мільярдів злотих (понад 3 млрд євро).
Польща подала заявку на отримання грошей з Фонду солідарності Європейського Союзу після вересневої повені в Нижньосілезькому, Опольському, Сілезькому та Любуському воєводствах.
„Загальна сума витрат і збитків, завданих інфраструктурі, згідно з повідомленнями воєводств і міністерств, становить понад 13 мільярдів злотих” – йдеться у повідомленні Міністерства внутрішніх справ і адміністрації.
У МВС зазначили, що заявка, надіслана до Єврокомісії, містить інформацію, серед іншого, про загальну пряму шкоду, завдану стихією, та її вплив на населення, економіку та навколишнє середовище.
У міністерстві додали, що в заявці також враховані питання фінансування аварійно-рятувальних служб МВС, тобто витрати на евакуацію та розміщення служб, обладнання та паливо, витрати на прибирання та очищення затоплених територій. Сюди також входять витрати на тимчасове житло для постраждалих сімей та вартість пошкодженої електромережі.
Заяву підписав міністр внутрішніх справ і адміністрації Томаш Сємоняк. Міністерство внутрішніх справ і адміністрації зазначило в комюніке, що пропозиція була узгоджена з уповноваженим уряду з питань відновлення територій, що постраждали від повені, міністром Марціном Кервінським.
Наразі тривають відновлювальні роботи після руйнувань, спричинених вересневою повінню на південному заході країни. Міністерство внутрішніх справ і адміністрації (MIAA) повідомило в середу, що на різні форми протидії наслідкам повені було виділено 2 мільярди 130 мільйонів злотих, з яких понад 640 мільйонів злотих було виплачено у вигляді допомоги нужденним.
В Україні з 1 грудня можна буде отримати фінансову допомогу у розмірі 1000 гривень. Однак українські біженці, які перебувають за кордоном, не зможуть отримати виплату.
Як вдалося уточнити РБК-Україна, за прогнозами уряду, з огляду на попередні програми з підтримки населення в період COVID, до нової програми „єПідтримка” долучиться не більш як 15 мільйон осіб.
„Ті, хто зараз живе за кордоном як біженці, не матимуть можливості отримати гроші. Їхнє перерахування проводитиметься після верифікації місця розташування претендента”, – ідеться в публікації.
Також відомо, що повністю юридично оформити програму виділення по 1000 гривень допомоги українцям, тобто ухвалити відповідне рішення Кабміну, планують до середини листопада. Це робиться для того, щоб у людей був час до 1 грудня оформити картки „Національного кешбеку”.
Партнери пообіцяли продовжити надання Україні фінансової допомоги до кінця 2024 року. Очікується, що вони передадуть 15 мільярдів доларів.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на пресслужбу Міністерства фінансів України.
Як зазначили у відомстві, команда Мінфіну на чолі з міністром фінансів Сергієм Марченком взяла участь у щорічних зборах МВФ і Світового банку. Зокрема, українські чиновники провели низку зустрічей з міжнародними фінансовими лідерами, у тому числі міністрами фінансів країн G7 та Євросоюзу.
Також було проведено круглий стіл міністрів на підтримку України, були обговорені питання надання кредиту на 50 млрд доларів від країн G7, який погасять за рахунок прибутку від заморожених російських активів, та реалізації проектів з підтримки України.
„До кінця поточного року Мінфін України очікує залучити ще понад 15 млрд доларів США зовнішнього фінансування. Партнери запевнили, що спрямують підтримку у повному обсязі”, – запевняють у відомстві.
Також там нагадали, що наступного року Україна очікує отримати від Євросоюзу 12,5 млрд євро фіндопомоги в рамках Ukraine Facility.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн анонсувала надання доступу до 10 мільярдів євро з Фонду згуртованості для країн Центрально-Східної Європи, які останніми днями постраждали від повеней.
Про це вона сказала у польському Вроцлаві в четвер, 19 вересня, на спільній пресконференції з прем’єрами Австрії, Польщі, Словаччини та Чехії, повідомляє „Європейська правда”.
Фон дер Ляєн запевнила, що Європа підтримує Польщу та інші країни, що постраждали від повеней, і пообіцяла якнайшвидше допомогти з фінансуванням для ліквідації наслідків стихійного лиха.
„Тому ми мобілізуємо Фонди згуртованості у гнучкий і цілеспрямований спосіб там, де вони вам найбільше потрібні”, – анонсувала вона.
Глава Єврокомісії уточнила, що ці кошти можуть використовуватись як попереднє фінансування – тобто одразу після надходження коштів – та без співфінансування, оскільки це на 100% європейське фінансування.
„Це надзвичайні часи, а надзвичайні часи потребують надзвичайних заходів. За попередньою оцінкою, з Фондів згуртованості можна було б мобілізувати 10 мільярдів євро для постраждалих країн”, – анонсувала вона.
Україна отримала від західних партнерів запевнення щодо виділення необхідної підтримки бюджету 2024 році. Ведуться переговори про наступний рік.
Про це заявив міністр фінансів Сергій Марченко у Facebook.
За його словами, у Берліні відбулось десяте засідання Керівного комітету Координаційної платформи донорів України.
„Завдяки спільним зусиллям із партнерами, у тому числі в межах Координаційної платформи, ми отримали запевнення щодо залучення необхідного обсягу коштів до кінця 2024 року”, – написав він.
Як зазначив міністр, тепер критично важливо, щоб підтримка надходила ритмічно та передбачувано, що сприятиме стабільності та збалансованості держбюджету.
„Далі спільно працюємо над забезпеченням джерел для фінансування бюджетних потреб у 2025 році”, – додав Марченко.
За прогнозом НБУ, очікується залучення міжнародного фінансування в розмірі 37,9 млрд доларів у 2024 році, 25,1 млрд доларів у 2025 році та 12,6 млрд доларів у 2026 році.
