Протягом 2024-го і 2025 року Україна потребуватиме загалом майже $55 млрд зовнішньої фінансової допомоги.
Про це прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив 27 жовтня у Facebook.
“[Взяв] участь у міністерському круглому столі на підтримку України у Світовому банку. Окреслив потреби в зовнішньому фінансуванні на цей і наступний роки. Це $16,5 млрд і $38,4 млрд відповідно. Розраховуємо покрити їх за рахунок програми Ukraine Facility, EFF, американської допомоги і внесками інших партнерів”, – написав він.
Очільник уряду нагадав також, що протягом тижня, що минає, Україна отримала $1,1 млрд чергового траншу від Міжнародного валютного фонду.
“Це кошти на покриття найпріоритетніших видатків. Загалом за час повномасштабної війни отримали від фонду понад $11,3 млрд”, – підкреслив Шмигаль.
Крім того, він висловив сподівання, що вже цьогоріч Україна отримає приблизно $50 млрд, які Європейський союз та країни G7 погодилися виділити “за рахунок заморожених російських активів у межах механізму ERA”.
“Вони стануть основою нашої фінансової стійкості в найближчому майбутньому”, – вважає Шмигаль.
Попри очікуваний крах росії після введення західних санкцій, російська економіка все ще працює, хоч і перебуває під загрозою “перегріву”.
Видання The Washington Post пише, що росія, завдяки значним доходам від продажу нафти, здатна фінансувати війну в Україні ще кілька років.
Економісти пояснюють, що втриматись на плаву росії вдалось завдяки продажу нафти, серед яких ключову роль грають країни Азії, зокрема Китай та Індія. Саме ці країни продовжують купувати нафту в росії, допомагаючи країні-терористу компенсувати економічні втрати від санкцій.
росія відчуває внутрішні кризи
Водночас серйозні внутрішні ризики для Кремля усе ще є. Перш за все, росія стикається з проблемою “перегріву” економіки. Видання пише, що швидке зростання заробітних плат може привести до інфляційного тиску, що ускладнює ситуацію.
Уряду доводиться піднімати зарплати, щоб підтримати рівень життя населення в умовах санкцій і мобілізації, що значно впливає на ринок праці. Крім цього, російська економіка зіткнулась з нестачою робочої сили, адже тисячі чоловіків були мобілізовані або залишили країну, рятуючись від призову.
Ефективність економіки росії падає
Це створило серйозний дефіцит на ринку праці, особливо у виробничому секторі. У результаті російські підприємства працюють на межі своїх можливостей, а це обмежує потенціал зростання економіки.
Ще однією відчутною проблемою є вичерпання виробничих потужностей. Санкції ускладнили доступ російських компаній до західних технологій та обладнання, які необхідні для підтримки стабільної роботи промислових об’єктів. Це обмежує можливості Кремля для модернізації виробництва та знижує ефективність економіки.
Попри те, що росія отримує значні доходи від продажу нафти, які дозволяють їй продовжувати війну, економічна ситуація всередині країни залишається нестабільною,
Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) профінансувало державні наукові дослідження Росії в Криму після тимчасової окупації півострова Москвою з 2014 року.
Про це йдеться у розслідуванні Radio Free Europe/Radio Liberty, журналісти якого отримали внутрішні документи агентства, передає Укрінформ.
За даними журналістів, два дослідницькі контракти МАГАТЕ з російськими державними науковими установами, які передбачали польові роботи в тимчасово окупованому Криму, були підписані в період з 2016-го по 2019 роки. Крім цього, перший контракт був продовжений влітку 2019 року. Зазначається, що ці контракти були „відносно невеликі”.
У заяві МАГАТЕ для „Радіо Свободи” зазначили, що агентство продовжує визнавати Крим українським відповідно до резолюції Генеральної асамблеї ООН від 2014 року. В агентстві додали, що ці дослідження були „суто технічного характеру”, і зазначили, що вони „не є жодними змінами в позиції агентства щодо статусу Криму”.
„Назви, які використовують контрагенти, і представлення матеріалів у їхніх звітах не означають висловлення будь-якої думки з боку МАГАТЕ щодо правового статусу будь-якої країни чи території чи її влади”, – заявив речник МАГАТЕ.
Крім того, він назвав контрагента одного з проєктів – Об’єднаний інститут ядерних досліджень, міжнародний дослідницький центр у місті Дубна під Москвою, – „не російською організацією, а міжнародною міжурядовою науково-дослідною організацією, що розташована в Росії”.
Водночас постійне дипломатичне представництво України у Відні, де розташована штаб-квартира МАГАТЕ, повідомило „Радіо Свобода”, що український уряд не схвалив жодних дослідницьких проєктів МАГАТЕ в Криму. „Наша позиція залишається чіткою: Україна рішуче виступає проти будь-яких міжнародних проєктів чи будь-якої іншої діяльності на тимчасово окупованих територіях України, включно з Автономною Республікою Крим та містом Севастополь, оскільки це порушує суверенітет і територіальну цілісність нашої держави”, – йдеться у заяві дипломатів, переданій журналістам.
Уряд ФРН продовжить медичну допомогу Україні, виділивши додаткові 50 млн євро. Кошти підуть на лікування поранених українських військових та цивільних у німецьких клініках без бюрократичних процедур.
Українців, які постраждали внаслідок війни, і надалі лікуватимуть в Німеччині. Уряд ФРН виділив на це додаткові 50 мільйонів євро. Про це йдеться в рішенні німецького уряду.
Німеччина ухвалила рішення про подальшу медичну допомогу для України. Також Німеччина надає до 50 млн євро на прийом та лікування поранених українських військових
– йдеться в заяві уряду ФРН.
Там заявили, що відтепер витрати на стаціонарне лікування поранених на війні будуть виділяти без бюрократичних процедур Федеральним відомством адміністрації.
Ця підтримка також передбачає допомогу важкопораненим солдатам, які борються за свободу своєї країни. Важливо надавати небюрократичну допомогу солдатам, які зазнали поранень на війні. Завдяки знайденому нами рішенню ми створюємо безпеку для отримання необхідного медичного лікування у Німеччині
– заявив німецький міністр фінансів Крістіан Лінднер.
У відомстві також розповіли, що з початку повномасштабного вторгнення рф в Україну в лютому 2022 року в німецьких клініках уже пройшли лікування 1173 важкопоранених і травмованих українських військових і цивільних осіб.
Ця допомога є імперативом людяності – і ми продовжуємо надавати її з усіх сил”
– наголошує міністерка внутрішніх справ Ненсі Фезер.
Занадто багато запитань щодо ефективності використання коштів за напрямом безпеки та оборони, зазначив Сергій Марченко.
Існують ризики фінансування державного бюджету України в січні-лютому 2024 року. Про це сказав міністр фінансів Сергій Марченко, повідомляє Інтерфакс-Україна у четвер, 21 грудня.
„Ризики у нас є в січні-лютому. На жаль, у січні-лютому рішень, які ухвалені партнерами, недостатньо (для фінансування потреб бюджету на цей період – ред.), щоб ми самостійно могли впоратися. Тому в нас наразі працює механізм плану Б”, – сказав Марченко на огляді макроекономічних прогнозів на 2024 рік від Центру економічних стратегій.
За його словами, Мінфін „максимально наближатиме ті ресурси, які може наблизити, на січень-лютий”.
Серед таких заходів міністр назвав авансову сплату дивідендів держкомпаній, а також збільшення обсягу запозичень на внутрішньому ринку.
„Ситуація не критична, але є розуміння того, що в цей період нам потрібно максимально покладатися на внутрішній ресурс”, – зазначив глава Мінфіну і додав, що його відомство працює в кооперації з Нацбанком.
Він також зауважив, що потенційним ризиком на наступний рік є збільшеня видатків держбюджету на 2025 рік. За його словами, Україна передбачила в законі про держбюджет на наступний рік максимум, який могла виділити на сектор оборони та безпеки.
„Найбільшу невизначеність нам формує сектор безпеки та оборони. Ми не можемо знати наперед, у який момент там чогось не вистачить. Занадто багато запитань щодо ефективності використання коштів саме за цим напрямом”, – сказав Марченко.
Гарантія Великобританії через механізм Світового банку – 400 млн доларів США;
Світовий банк – 5 млн доларів США.
При цьому, кошти від ЄС – це вже десятий транш у рамках масштабної макрофінансової допомоги (МФД) на 2023 рік. Загальний обсяг фінансування за програмою сягає 18 млрд євро, із яких Україна вже отримала 16,5 млрд євро.
Термін погашення кредиту складає 35 років, відсотки та інші платежі за обслуговування боргу замість України компенсуватимуть країни ЄС. Ці кошти надаються на пільгових умовах та спрямовуються на фінансування пріоритетних видатків держбюджету, зокрема, забезпечення соціального захисту населення, гуманітарні потреби, оплату праці працівників секторів освіти та охорони здоров’я.
Гарантія Великої Британії – частина п’ятого додаткового фінансування в рамках проєкту Світового банку „Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні” (PEACE in Ukraine).
Термін погашення цього кредиту – 19 років із 5-річним пільговим періодом. Загальний обсяг фінансової допомоги під гарантію Великої Британії у поточному році сягає 1 млрд доларів США.
Фінансування від Світового банку є позикою МБРР в рамках проєкту Світового банку „Зміцнення системи охорони здоров’я та збереження життя” (HEAL Ukraine). У рамках спільного з МБРР проєкту у 2023 році вже залучено близько 50 млн доларів США.
Міністр фінансів Сергій Марченко ініціює дискусію про те, „яку макростабільність хочемо бачити” і як зробити максимально ефективним використання масштабного зовнішнього фінансування України.
„Банальне проїдання ніколи ні до чого не приводить, необхідно створити умови, щоб ці гроші працювали на економіку України”, – сказав він на зустрічі з Європейською Бізнес Асоціацією „EBA Global Outlook: Нова економіка України” в Києві на початку цього тижня.
Глава Мінфіну висловив незадоволення поточним станом справ, коли, крім покриття дефіциту держбюджету, основними результатами зовнішньої допомоги є збільшення міжнародних резервів, виплата боргів і зростання імпорту, вважаючи такі результати недостатніми. Марченко додав, що його також непокоїть зміцнення гривні, фундаментальні чинники для якого відсутні.
За словами міністра, необхідно створити умови для використання цих коштів для зростання економіки і створення доданої вартості в країні.
Марченко зазначив, що планує провести цю дискусію з Національним банком і Міжнародним валютним фондом.
Як повідомлялося, зовнішнє фінансування держбюджету цього року становило на 5 вересня $29,7 млрд порівняно з $32,1 млрд за весь минулий рік. Загалом за підсумками року планується залучити понад $42 млрд міжнародної фінансової допомоги.
У Швейцарії пропонують до 2030 року збільшити витрати на армію до 50 мільярдів франків (57 мільярдів доларів) через погіршення безпекової ситуації в Європі, викликаного війною РФ проти України.
Про це заявив командувач Збройних сил Швейцарії Томас Зюсслі, повідомляє Європейська правда.
„Швейцарія переорієнтовує свою армію на національну оборону”, – сказав він.
Швейцарська армія планує нові інвестиції в розмірі 13 мільярдів франків у комунікації, сухопутні війська і кіберзахист.
Зокрема, як зазначив Зюсслі, кількість боєприпасів, яку Швейцарія зараз купує на рік, покриває навчання курсантів, але її не вистачить для захисту країни в разі нападу.
Водночас він підкреслив, що ця цифра є лише пропозицією і остаточне рішення залишається за законодавцями.
Рада ЄС ухвалила рішення про збільшення загальної фінансової стелі Європейського фонду миру на 3,5 млрд євро.
Про це йдеться на сайті Ради ЄС.
Сьогодні, 26 червня, Рада ЄС ухвалила рішення про збільшення загальної фінансової стелі Європейського фонду миру на 3,5 млрд євро на основі раніше укладеної угоди від 20 березня цього року.
Це рішення покликане зберегти здатність ЄС запобігати та швидко реагувати на кризи та конфлікти.
«Сьогоднішнє рішення знову забезпечить нам фінансування для продовження надання конкретної військової підтримки збройним силам наших партнерів. Це вже друге збільшення фінансування Європейського фонду світу з моменту його створення у 2021 році. Менш як за два роки Фонд довів свою ефективність. Це повністю змінило те, як ми підтримуємо наших партнерів у обороні. Це робить ЄС та його партнерів сильнішими», – заявив верховний представник Євросоюзу із зовнішньої політики Жозеп Боррель.
Відтак загальна фінансова стеля фонду тепер становить понад 12 мільярдів євро.
За словами міністра фінансів України Сергія Марченка, потреби у фінансуванні наступного року будуть “не меншими”, ніж цьогоріч.
Бюджетні потреби України на наступний рік залишаться такими ж високими, як і в цьому році, заявив міністр фінансів України Сергій Марченко в суботу перед тим, як приєднатися до зустрічі міністрів фінансів ЄС, де буде обговорюватися підтримка України.
Цього року Європейський Союз надає Києву 18 мільярдів євро кредитів, щоб допомогти заповнити бюджетну діру, яка оцінюється приблизно в 3-4 мільярди доларів на місяць. Решту покривають гранти від США та кредити від Міжнародного валютного фонду, а також незначні двосторонні внески.
“Що стосується можливих потреб у фінансуванні на 2024 рік, то вони також будуть величезними, – сказав Марченко, додавши: “Я думаю, що для нас буде нелегким завданням різко скоротити наші витрати. Звичайно, це залежить від військової кампанії, але я думаю, що це може бути не менше, ніж 18 мільярдів євро, як ми [мали] на цей рік”.
Відповідаючи на запитання, чи готовий ЄС повторити такий рівень підтримки на наступний рік, комісар ЄС з питань економіки Паоло Джентілоні сказав, що “дискусія про наступний рік з точки зору цифр і точних цифр залежить від дискусії, яку ми починаємо щодо бюджету [Європейського] Союзу, але, безсумнівно, ми продовжимо нашу підтримку з тією ж відданістю, з якою ми робили це в останні роки”.
У червні ЄС збирається переглянути свій бюджет, що має на меті знайти додаткові кошти для низки пріоритетів, таких як так звана макрофінансова допомога третім країнам, включаючи Україну.
