Велика Британія у вівторок розпочала фізичні перевірки свіжих продуктів харчування, імпортованих з Євросоюзу, через майже три роки після виходу з єдиного ринку ЄС та через вісім років після голосування за вихід з Євросоюзу.
Про це повідомляє Reuters.
Перша фаза так званої нової операційної моделі на кордоні Великої Британії, що вимагає додаткової сертифікації, набула чинності 31 січня.
У вівторок розпочався другий етап, який передбачає фізичні перевірки в портах продуктів тваринного походження «середнього ризику», рослин і продуктів рослинного походження, таких як м’ясо, риба, сир, яйця, молочні продукти та певні види зрізаних квітів. Також було запроваджено нові збори.
Уряд заявляє, що нові перевірки, які включають візуальний огляд та вимірювання температури товарів, є важливими для запобігання потраплянню хвороб і шкідників на територію країни, а також вирівняють умови для британських експортерів.
«Ми не можемо продовжувати застосовувати тимчасові заходи, які залишають Велику Британію відкритою для загроз від хвороб і можуть завдати значної шкоди нашим засобам до існування, нашій економіці та сільському господарству», – заявила міністерка Кабінету міністрів Люсі Невілл-Ролф.
Уряд стверджує, що застосовуватиме «прагматичний підхід» до перевірок, надаючи пріоритет товарам, що становлять найбільший ризик для біобезпеки, та підтримуючи безперебійний потік імпортних товарів.
У той час як найбільші британські супермаркети та великі компанії-експортери з ЄС мають ресурси, щоб впоратися з паперовою тяганиною та новими вимогами, менші роздрібні торговці та оптовики попередили про затримки та перебої, заявивши, що споживачам слід очікувати на скорочення асортименту якісних товарів, зменшення кількості свіжої продукції та підвищення цін.
Минулого тижня британські законодавці закликали уряд внести ясність щодо частоти перевірок, зауваживши, що бізнес залишається в невіданні.
За оцінками уряду, його прикордонні правила збільшать витрати імпортерів на 330 млн фунтів (413 млн доларів) на рік, а продовольча інфляція зросте лише на 0,2% за три роки.
Постійне зростання цін на продукти харчування уже стало звичним для українців. Однак, за останні шість місяців темп росту цін досяг справді вражаючих масштабів.
Українці витрачають половину свого доходу на харчі, в той же час, для жителів країн Євросоюзу такий показник не перевищує 18%.
Мінекономрозвитку звітує, що за січень 2021р. плодоовочева продукція зросла на 8,1-24,6%, хлібобулочні вироби – на 0,4-4,9%, олія – на 4,8%, цукор – на 4,1%, яйця – на 3,5%, м’ясо – на 0,2-2%, молочні продукти – на 0,2-1,5%. Таке аномальне зростання цін прискорює ріст інфляції.
Як наголошує Юрій Шоломицький, керівник Центру макроекономічного регулювання KSE, рекордсменами зростання стали цукор, яйця та олія. В порівнянні з січнем минулого року ціни на ці товари зросли більш ніж наполовину: 54,7%, 52,3% та 25,6% відповідно.
Що вплинуло на ріст цін?
На зростання цін на продукти харчування на українському ринку впливають такі фактори як зростання мінімальної зарплати, ціни на енергоносії, логістичні витрати та рівень врожайності. До слова, влітку цього року вартість електроенергії для промисловості зросла майже на 30%. Як підкреслює економічний експерт Андрій Новак, вартість енергоносіїв провокує ланцюгову реакцію — зростання цін на всі без виключення товари.
Як зазначає професор кафедри економіки Харківського національного економічного університету Дмитро Шиян, ціни зростають, бо у виробників продуктів харчування суттєво зросли витрати.
Зернові
Зерно є головною складовою собівартості яєць. У собівартості курятини корми становлять 70%. За останні півроку ціни на пшеницю, жито, кукурудзу зросли чи не вдвічі: з 3,7-4,7 тис грн до майже 9 тис грн за тонну, передає Економічна правда. Економічний експерт Олександр Охріменко прогнозує, що підвищення закупівельних цін на зерно впливатиме на вартість курятини весь рік. Директор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко припускає, що курятина подорожчає ще близько на 15%, передає УНН.
Цукор
Українські ціни на цукор на 30-40% більші за світові, зазначають у Торгово-промисловій палаті України. Юлія Берещенко, директор з розвитку і зв’язків з інвесторами компанії Астарта, найбільшого виробника цукру в Україні пояснює, що через сильну посуху скоротилася урожайність цукрових буряків. Також зросли експортні ціни на цукор, а виробники за останні три роки намагаються вийти на операційни прибуток, так як до цього терпіли збитки та були вимушені скорочувати виробництво.
Що у світі?
Також є зовнішні причини, які вплинули на зростання цін на харчі в Україні. Серед них посуха та погодні аномалії, збільшення попиту з боку Китаю, який нарощує поголів’я свиней і подвоює потребу в зернових, протекціоністські кроки країн через побоювання повторної хвилі коронавірусу.
Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) повідомляє про те, що світові ціни на продовольство зросли найбільше з 2014р. В наступному році прогнозують збільшення споживання зернових, а світові запаси продовольства скоротяться до найнижчого рівня за останні п’ять років, передає Економічна правда.
Що буде далі?
Теперішнім стрибком цін, подорожчання продуктів харчування не обмежиться. Експерти очікують чергову хвилю здорожчання вже навесні. Як пише Зоряна Яремчишин у Новини24, це стосується м’яса та круп, і вже традиційно овочів та фруктів, ціна на які влітку має знизитися. Натомість ціни на яйця та молочну продукцію знизяться навесні через сезонність цієї продукції.
