З 1 жовтня 2024 року починає працювати тимчасово на пів року ліміт від НБУ у 150 000 грн на місяць для переказів фізичних осіб з карти на карту (також відомі як P2P, C2С).
Нагадаємо, основні нововведення:
Ліміт діє лише на суму вихідних переказів за усіма рахунками клієнта, відкритими в одному банку, на рахунки інших фізичних осіб.
Ліміт не застосовується до рахунків волонтерів, які відповідають критеріям, визначеним постановою, та осіб, щомісячні доходи яких із підтверджених джерел перевищують суму встановленого обмеження. А також у разі переказу коштів між власними рахунками клієнта, відкритих в одному банку, та до переказів юридичних осіб.
Операції за реквізитами IBAN не обмежуються.
За даними НБУ, 98% банківських клієнтів здійснюють щомісяця перекази, які не перевищують зазначену суму, отже, встановлені обмеження в жодному разі не вплинуть на їхню фінансову активність.
Уточнюється, що запроваджений ліміт допоможе мінімізувати використання платіжної інфраструктури у протиправній діяльності, зокрема з використанням рахунків «дропів», які є поширеним механізмом функціонування тіньової економіки.
Згідно з аналізом НБУ, через картки «дропів» (людей, які віддають у користування третім особам свої рахунки) може проходити близько 200 млрд грн на рік.
Нові обмеження на P2P перекази від НБУ можуть стати проблемними для криптоентузіастів, які проводять велику кількість операцій по купівлі та продажу stablecoin.
НБУ хоче обмежити перекази з картки на картку для українців, ліміти становитимуть 100 тисяч гривень і 30 операцій на місяць.
Нагадаємо, в компанії Binance ще раніше говорили про те, що в умовах зростаючого ринку криптовалют сервіси P2P можуть не задовольняти попит усіх клієнтів. Тому, на їхню думку, в Україні треба запровадити альтернативні та легальні варіанти обміну гривні та криптовалюти на криптобіржах, щоб задовольнити увесь попит ринку.
Фелікс Аронович, партнер ЮК Syrota Dzis Melnyk & Partners, говорить, що криптоентузіасти й крім цих обмежень, які ускладнять їх діяльність, вже стикаються з банківським фінансовим моніторингом.
Банки при досягненні певної кількості та обсягу операцій запросять у клієнта:
джерело походження коштів,
призначення платежів: як отриманих, так і відправлених.
При цьому продаж криптовалюти, як і повернені банківські депозити, джерелом доходу не вважаються. Джерело доходу можна підтвердити декларацією про доходи, продажем рухомого/нерухомого майна тощо.
„Якщо у вас немає інших пояснень стосовно призначення та кількості платежів, вам все ж таки прийдеться повідомити банк про операції з криптовалютою. Ба більше, банки на підтвердження купівлі/продажу криптовалюти можуть запросити скриншоти вашого облікового запису з криптобіржі та скриншоти виконаних ордерів, які повинні збігтися з розміром платежів по фіатній валюті”, – зазначив Аронович.
У юридичній фірмі поділилися відповіддю одного з банків, щодо операцій з криптовалютою.
„Просимо Вас не проводити операції з криптовалютою, оскільки Банк бачить ознаки підприємницької діяльності в цих операціях. Проведення операцій, які мають ознаки підприємницької діяльності, порушують режим рахунку. Ви підписали анкету, де вказано, що карта призначена для використання в рамках цільових витрат, а не інструмент для ведення бізнесу”, – йдеться у відповіді.
Аронович додає, що банки поки приймають „криптоплатежі” як пояснення призначення платежу, але надалі не рекомендують проводити такі розрахунки. Подальші санкції банків наразі не відомі.
За словами першої заступниці голови Нацбанку Катерини Рожкової, досі велика частина бізнесу в Україні використовує різні механізми для ухилення від оподаткування, і це є серйозною проблемою.
У Національному банку працюють над проєктом, який обмежить карткові перекази та запровадить граничні ліміти для переказів готівки через термінали самообслуговування. Інформацію про це підтвердила під час конференції „Фінанси для бізнесу під час війни” 7 лютого перша заступниця голови Національного банку України (НБУ) Катерина Рожкова.
За її словами, наразі регулятор опрацьовує цю тему „з усіх точок зору”.
„З точки зору введення додаткових обмежень на операції фізичних осіб, з точки зору обмежень щодо розпоряджень власними коштами — це дуже сенситивна тема. Мені не хотілося б зараз, доти, доки ми не визначимося остаточно, щось анонсувати, щоб уникнути якихось маніпуляцій і таких речей”, — сказала вона.
Рожкова зазначила, що проблема полягає у тому, що в Україні велика частина бізнесу продовжує використовувати різні механізми для ухилення або зменшення оподаткування.
„Ігорний бізнес — це у нас такий яскравий приклад, декілька банків втратили ліцензії через те, що створювали ці схеми і механізми. Тому, з урахуванням досвіду, який ми маємо, ми наразі опрацьовуємо це питання і далі вже радитимемось з нашими колегами з профільного комітету, як краще нам це зробити, щоб, з одного боку, не обмежити нормальний бізнес, нормальних людей, а з іншого — все-таки зменшити можливості маніпуляцій та обходу закону”, — підкреслила перша заступниця голови НБУ.
Обмеження грошових переказів: деталі
Про те, що Національний банк пропонує обмежити грошові перекази в Україні на час воєнного стану повідомив 5 лютого голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
Як пояснив політик, обмеження потрібні для подальшої боротьби з міскодингом і тіньовими фінансовими операціями. Гетманцев додав, що в сегменті безготівкових платежів існують схеми, які дозволяють відбуватися забороненим видам господарської діяльності. Наприклад:
незаконна організація та проведення азартних ігор;
легалізація коштів, отриманих злочинним шляхом;
шахрайські схеми з використанням фішингу;
використання віртуальних активів для проведення сірих і тіньових операцій.
