Правління Національного банку України на засіданні 30 квітня ухвалило рішення залишити облікову ставку на рівні 15% річних. Про це під час брифінгу повідомив голова НБУ Андрій Пишний. Рішення набуде чинності з 1 травня.
За словами голови регулятора, такий крок спрямований на збереження привабливості гривневих активів, забезпечення стабільності валютного ринку та стримування інфляційних очікувань.
Попри триваюче зростання цін у квітні, НБУ прогнозує, що найближчими місяцями інфляція стабілізується, проте у другому півріччі може пришвидшитися до 9,4% наприкінці року, зокрема через подорожчання енергоресурсів.
Нацбанк також оновив макроекономічні прогнози:
очікуване зростання ВВП у 2026 році погіршено до 1,3%;
у 2027—2028 роках прогнозується відновлення темпів зростання до рівня 2,8—3,7%.
Пишний підкреслив, що зовнішня фінансова допомога залишається ключовим фактором для покриття дефіциту бюджету та підтримки міжнародних резервів.
Укрпошта заявила, що оскаржуватиме в суді рішення Національного банку України щодо накладання на компанію штрафу.
17 березня НБУ оголосив, що на поштового оператора наклали штраф у 255 тисяч гривень. Пояснили це порушенням вимог законодавства, бо Укрпошта не подала у встановлені строки інформацію/документи, щодо яких Нацбанк подавав запит.
В Укрпошті повідомили, що вже сплатили штраф у повному обсязі, але не погоджуються з підставами його застосування.
В компанії заявляють, що невиконана вимога НБУ була “очевидно незаконною”, бо передбачала надання інформації та документів, які не стосуються сфери діяльності Нацбанку та належать Міністерству розвитку громад та територій України. Зокрема, мова йде про конференційні обговорення щодо формату та шляхів надання поштових послуг під час повномасштабного вторгнення.
Укрпошта називає такі дії НБУ “спробою встановити контроль над незалежною наглядовою радою”.
“Компанія розглядає цю ситуацію не як технічний спір щодо документів, а як принципову спробу втручання в незалежність корпоративного управління в Україні. АТ “Укрпошта” відстоюватиме цю позицію в суді”, – йдеться в заяві.
Національний банк України застосував до АТ «Укрпошта» захід впливу у вигляді штрафу на суму 255 000 грн.
Про це повідомила пресслужба НБУ.
Зазначається, що санкцію наклали через порушення вимог українського законодавства, яке регулює діяльність на платіжному ринку. Йдеться, зокрема, про неподання до Національного банку інформації, яку регулятор офіційно запитував.
Відповідне рішення було ухвалене 16 березня.
«Укрпошта» зобов’язана сплатити штраф протягом п’яти робочих днів із дня отримання рішення Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайта) платіжної інфраструктури Національного банку.
Офіційний курс долара США оновив історичний максимум щодо гривні. У четвер, 5 березня, вартість американської валюти буде закріплена на рівні 43,7170 грн.
Відповідні дані були опубліковані на сайті НБУ.
Порівняно з середою курс долара збільшився відразу на 26 копійок. Попередній історичний максимум долара був встановлений якраз 4 березня – 43,4548 грн.
Вартість євро також збільшилася – 5 березня європейська валюта буде торгуватися по 50,8341 грн (+0,3744).
Варто також зазначити, що рік тому, 5 березня 2025 року, курс долара був закріплений на рівні 41,5782 грн, а євро становив 43,8775 грн.
Національний банк України ініціює зміни до порядку контролю якості банкнот гривні, що перебувають в обігу. Регулятор має намір посилити нагляд за станом готівки за участю уповноважених банків.
Зокрема, з тексту вилучено норму про виключення «значно зношених» банкнот із масиву для контролю. Це фактично розширює обсяг банкнот, що можуть бути предметом перевірки.
Також НБУ планує врегулювати строки та періодичність проведення перевірок якості банкнот. Очікується, що це дозволить забезпечити більш системний підхід до оцінки стану готівки та оперативніше реагувати на зміну рівня зношеності банкнот у розрізі номіналів.
Відповідні норми передбачені у проєкті постанови Правління Національного банку України «Про внесення змін до Положення про здійснення контролю якості банкнот, що перебувають в обігу, за участю уповноважених банків», який винесено на громадське обговорення.
Раніше ми повідомляли, що з 2 березня в Україні банкноти номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень зразків 2003–2007 років офіційно перестали бути засобом платежу. Відтепер їх не можна буде використовувати при розрахунках готівкою, а всі торговельні мережі, підприємства сфери послуг, банки та фінансові установи не прийматимуть їх для розрахунків за товари, послуги і платіжних операцій.
У Національному банку України вважають, що зараз неможливо й недоречно запроваджувати в Україні євро замість гривні, оскільки це не відповідає ані законодавству України та ЄС, ані поточним економічним умовам в Україні. Такий крок навіть може зашкодити євроінтеграційним намірам України.
Про це в НБУ повідомили у відповідь на запит.
У Нацбанку пояснюють, що Європейська комісія та Європейський центральний банк неодноразово висловлювали незадоволення одностороннім використанням євро в Чорногорії, оскільки одностороннє запровадження євро не відповідає Договору про ЄС, відповідно до якого, основною умовою для використання євро замість національної валюти є членство країни в ЄС.
Серед основних переваг запровадження євро в НБУ називають зниження транзакційних витрат, зменшення валютного ризику й поліпшення доступу до ширшого ринку капіталу, що сукупно сприяє припливу іноземних інвестицій і розвитку торгівлі.
Водночас у Нацбанку наголошують, що є і ризики. Оскільки з переходом на євро країни втрачають звичні механізми для належної реакції на раптові зміни в економіці — незалежну монетарну політику й мінливий обмінний курс.
«Ці ризики додатково посилюються в умовах слабшої синхронізації економічних циклів із країнами зони євро й подальшого наближення цін і зарплат до середньоєвропейського рівня», — наголошують у НБУ і додають, що саме тому, наприклад, Польща, Чехія та Угорщина не поспішають із переходом на євро.
Вступ до ЄС і перехід до євро
Після набуття членства в ЄС держава зобов’язується запровадити євро. Для цього низку макроекономічних показників держави наблизити за ключовими показниками до країн єврозони. Водночас навіть після досягнення цих критеріїв ухвалення остаточного рішення щодо запровадження відповідною державою в обіг євро не має часових меж. Зазвичай це є останньою стадією загального інтеграційного процесу.
Наприклад, попри приєднання до ЄС із 1 травня 2004 року, Словенія запровадила євро лише з 1 січня 2007 року, Кіпр і Мальта — з 1 січня 2008 року, Хорватія — з 1 січня 2023, а Болгарія — 1 січня 2026.
Ба більше, з 11 країн Центральної та Східної Європи, які долучилися до ЄС, наразі лише сім запровадити євро як офіційну валюту. Найбільші країни, зокрема Польща, Чехія та Угорщина, досі утримуються від приєднання до єврозони, попри тісні економічні й фінансові взаємозв’язки, а також значний вплив політики Європейського центрального банку (ЄЦБ) на фінансові умови.
[type] => post [excerpt] => У Національному банку України вважають, що зараз неможливо й недоречно запроваджувати в Україні євро замість гривні, оскільки це не відповідає ані законодавству України та ЄС, ані поточним економічним умовам в Україні. Такий крок навіть може зашко... [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1770923340 [modified] => 1770921260 ) [title] => У Нацбанку відповіли, чи доведеться Україні перейти з гривні на євро під час вступу до ЄС [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=68217&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 68264 [uk] => 68217 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 68218 [image] => Array ( [id] => 68218 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/c7r6dl-c16x9x50px50p-6fde492d5664792f8924783051e66c8e.webp [original_lng] => 241844 [original_w] => 1312 [original_h] => 738 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/c7r6dl-c16x9x50px50p-6fde492d5664792f8924783051e66c8e-150x150.webp [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/c7r6dl-c16x9x50px50p-6fde492d5664792f8924783051e66c8e-300x169.webp [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/c7r6dl-c16x9x50px50p-6fde492d5664792f8924783051e66c8e-768x432.webp [width] => 768 [height] => 432 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/c7r6dl-c16x9x50px50p-6fde492d5664792f8924783051e66c8e-1024x576.webp [width] => 1024 [height] => 576 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/c7r6dl-c16x9x50px50p-6fde492d5664792f8924783051e66c8e.webp [width] => 1312 [height] => 738 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/c7r6dl-c16x9x50px50p-6fde492d5664792f8924783051e66c8e.webp [width] => 1312 [height] => 738 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/c7r6dl-c16x9x50px50p-6fde492d5664792f8924783051e66c8e.webp [width] => 1312 [height] => 738 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1770914070:2 [_thumbnail_id] => 68218 [_edit_last] => 2 [translation_required] => 2 [views_count] => 499 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 740403363000 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 43 [2] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Статті [2] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 188891 [1] => 553 ) [tags_name] => Array ( [0] => вступ до ЄС [1] => Нацбанк ) ) [6] => Array ( [id] => 66836 [content] =>
Британський необанк Revolut розіслав українським клієнтам повідомлення: за два місяці їхні рахунки будуть закриті. Йдеться про дату 22 лютого 2026 року – саме з цього дня сервіс припиняє обслуговувати мешканців України. Про це написав Валерій Ульяненко у новині на сайті РБК-Україна з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна».
У листах, які отримали користувачі, Revolut прямо посилається на «місцеві норми» і пояснює, що більше не може надавати послуги резидентам України. За інформацією, з якою ознайомилося РБК-Україна, протягом 60 днів українці ще зможуть користуватися своїми рахунками у звичайному режимі. Після 22 лютого 2026 року гроші з рахунку можна буде вивести лише через зовнішній банківський переказ.
Клієнтам окремо порадили завантажити виписки – банк попереджає, що ці документи можуть знадобитися у майбутньому. В самому повідомленні Revolut підкреслює, що «залишається відданим ідеї зробити послуги доступними в майбутньому» для мешканців України і обіцяє інформувати, якщо ситуація зміниться.
Офіційний «захід» Revolutв Україну і питання ліцензії
Revolut офіційно заявив про вихід на український ринок у лютому 2025 року – на основі банківської ліцензії Revolut Bank UAB, виданої Європейським центральним банком через Банк Литви. До того, у березні 2022 року, після початку повномасштабної війни, сервіс відкрив доступ до своїх послуг для українців, які вимушено виїхали за кордон. Саме Revolut став першим іноземним банком, що інтегрував шеринг документів через «Дію» для ідентифікації українських користувачів, нагадує РБК-Україна.
Попри це, у кінці лютого Національний банк України публічно повідомив, що Revolut не отримував жодних ліцензій або дозволів від НБУ, не подавав заявок і не проходив процедуру ліцензування в Україні. Регулятор тоді наголосив: єдиними допустимими формами ведення банківської діяльності на території країни є або отримання української банківської ліцензії, або створення філії іноземного банку.
На початку серпня голова НБУ Андрій Пишний говорив про «наглядовий діалог» з Revolut щодо можливого виходу банку на український ринок. Він підкреслював, що будь-які фінансові чи платіжні послуги, які потрапляють у зону відповідальності Нацбанку, мають пройти авторизацію і ліцензування.
Позиція НБУ: «правила єдині для всіх»
Після новини про закриття рахунків Національний банк оприлюднив свою позицію у Telegram, на яку посилається РБК-Україна. Регулятор заявив, що зацікавлений у приході в Україну великих іноземних фінансових установ – за умови, що вони працюють за українськими й європейськими правилами.
У заяві Нацбанку прозвучала формула: «правила єдині для всіх». Будь-яка компанія, яка має намір надавати фінансові послуги резидентам України, має пройти процедуру авторизації згідно з українським законодавством і дотримуватися вимог щодо захисту прав споживачів та реклами.
НБУ також підтвердив, що Revolut заздалегідь інформував регулятора про намір припинити обслуговування резидентів України. Водночас у заяві підкреслено, що Нацбанк «як і раніше відкритий до регуляторного діалогу» з компанією і вітає будь-яку належним чином авторизовану форму присутності Revolut на фінансовому ринку України. Майбутню модель цієї присутності, за словами регулятора, сама компанія визначатиме з урахуванням вимог законодавства та переліку послуг, які планує надавати.
Що це означає для власників рахунків
У повідомленнях, які цитує РБК-Україна, Revolut чітко окреслює для українських клієнтів часову рамку: 60 днів на звичне користування сервісом і далі – лише можливість вивести залишок через зовнішній переказ. Окремо банк звертає увагу на виписки, радячи завантажити їх заздалегідь.
З боку регулятора немає ані заборони на роботу Revolut в Україні, ані спеціального винятку для компанії. У матеріалі Валерія Ульяненка про коментар НБУ прямо згадується, що Нацбанк нагадує про загальні правила доступу на ринок і одночасно заявляє про готовність до подальших контактів із необанком, за умови, що він зайде за тими ж правилами, які діють для всіх інших гравців фінансового ринку.
Курсоутворюючою валютою наразі залишається долар США. На сьогодні фокус на ньому все ще переважає.
Нацбанк наразі зберігає долар США як основну курсоутворюючу валюту, однак вивчає питання можливих змін у зв’язку з посиленням економічних і фінансових зв’язків з Європейським Союзом. Про це повідомив перший заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук в інтерв’ю Інтерфакс-Україна.
“Якщо говорити про курсоутворюючу валюту, то в нас нею залишається долар США. На сьогодні фокус на ньому все ще переважає, незважаючи на всі ці структурні зміни. Водночас ми вивчаємо це питання, і я думаю, що певні зміни мають відбутися, коли буде необхідність. Особливо у контексті нашої євроінтеграції і того, що рано чи пізно більшість своїх зовнішніх показників ми будемо змушені перевести саме в євро”, – зазначив він.
За словами Ніколайчука, історично в Україні фокус на курсі гривня-долар завжди був набагато сильніший, ніж на євро, водночас від початку повномасштабної війни торгівельні, економічні, фінансові зв’язки з Європейським Союзом суттєво посилилися: більша частина імпорту йде з ЄС та інших країн Європи, і міжнародна допомога, особливо протягом цього та минулого років, надходить насамперед в євро.
“Цей чинник зумовлює зміни і у структурі наших міжнародних резервів, оскільки кошти, які акумулює уряд на своїх рахунках в євро, теж включаються до них”, – зазначив представник НБУ.
Він додав, що протягом останніх років НБУ вже почав робити перші зміни – публікувати платіжний баланс та міжнародні резерви не тільки в доларах, але й у євро та гривні, показувати резерви у євро.
“Тобто питання ми активно вивчаємо, але сказати, що в нас є чіткий план, що завтра чи до кінця року ми плануємо змінити курсоутворюючу валюту, я поки не можу. Додам, що курсоутворююча валюта має бути одна, поки це долар”, – сказав заступник голови Нацбанку.
За словами Ніколайчука, послаблення долара на міжнародному ринку цього року частково підвищило конкурентоспроможність українських експортерів.Водночас істотного впливу на торговельний баланс від змін валютних курсів не очікується.
Національний банк погіршив свій попередній макроекономічний прогноз і попередив, що інфляція в Україні сповільнюватиметься довше. У червні 12-місячна інфляція скоротилась до 14,3% після 15,9% у травні. Однак за підсумком липня інфляція може знову підрости. Вже восени ціни вийдуть на траєкторію стійкого зниження, повідомляють в НБУ.
„Враховуючи суттєвіші втрати від війни та подальше перенесення на ціни зростаючих витрат бізнесу, погіршення прогнозу врожаїв та ефекти від фактичного послаблення гривні до євро, НБУ переглянув прогнозну траєкторію інфляції в бік повільнішого зниження”, – заявив голова НБУ Андрій Пишний.
За оновленим прогнозом, інфляція уповільниться до 9,7% у 2025-му, до 6,6% у 2026-му і досягне 5% лише у 2027 році.
Ще у квітні НБУ прогнозував, що інфляція наприкінці 2025 року знизиться до 8,7%, а у 2026 році – до цілі 5%.
4 липня Національний банк України випустив обігову пам’ятну монету «Національна поліція України» номіналом 10 гривень. НБУ має залучити до обігу майже десять мільйонів таких монет.
Авторами дизайну стали Володимир Дем’яненко (аверс) та Аліса Іванова (реверс).
Монету виготовили зі сплаву на основі цинку з нікелевим покриттям. На аверсі розмістили номінал, рік карбування й Державний Герб України в обрамленні давньоруського орнаменту.
Реверс показує поліцейських різних підрозділів під восьмикутною зіркою з малим Гербом у центрі та написами «НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІЦІЯ УКРАЇНИ» й «СЛУЖИТИ ТА ЗАХИЩАТИ».
«Це шана і повага поліцейським, які на фронті, в тилу щодня виконують свою роботу. Звісно, це шана всім загиблим нашим поліцейським. Для нас дуже важливо і символічно, що цю монету презентовано саме сьогодні — у День десятиріччя створення Національної поліції України», — зазначив голова Нацполіції Іван Вигівський.