Верховна Рада в черговий раз збільшила видатки на оборону на 2025 рік. Видатки зростуть на 325 млрд гривень.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на трансляцію засідання Ради на Youtube.
Проєкт №14103, яким вносяться зміни до бюджету, підтримали 293 депутати.
Що передбачає закон
Як повідомила голова Бюджетного комітету, будуть збільшені видатки:
210,9 млрд гривень – ЗСУ,
99,1 млрд гривень – виробництво і закупівля зброї і боєприпасів для ЗСУ,
8,1 млрд гривень – Національній гвардії,
4,3 млрд гривень – для закупівлі дронів, яку здійснює Держспецзв’язку,
1,3 млрд гривень – для СБУ,
918 млн гривень – Державній спеціальній службі транспорту,
83 млн гривень – Державній прикордонній службі,
28,8 млн гривень – для ГУР МО,
8 млн гривень – для СЗР.
Ресурсом для збільшення оборонних видатків вперше стануть кошти міжнародних партнерів. Планується виділення 295 млрд гривень, які надійдуть від Європейського Союзу у межах ініціативи G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA).
Мінфін знову не став уточнювати конкретні дані про виплати зарплат військовим і закупівлі продукції оборонного призначення.
Касові видатки загального фонду державного бюджету України за січень-вересень поточного року склали 2,82 трлн грн, що на 473,5 млрд грн, або на 20,2% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Більша частина грошей пішла на оборону, повідомив напередодні Мінфін.
„Видатки загального фонду державного бюджету на безпеку і оборону за січень-вересень 2025 року становили 1,78 трлн грн, або 63,3% від усіх видатків загального фонду. У тому числі у вересні було витрачено 210,8 млрд грн”, – зазначило відомство.
Як уточнює Інтерфакс-Україна, Мінфін вже вп’яте прибрав зі зведення більш конкретні дані про виплати зарплат військовим, закупівлю військової техніки, озброєння, боєприпасів, продукції оборонного призначення, а також ряд інших даних, наприклад, перерахування Національній службі здоров’я України (НСЗУ), Пенсійному фонду та Фонду розвитку підприємництва.
У структурі видатків за економічною класифікацією найбільше за дев’ять місяців спрямовано на оплату праці з нарахуваннями – 1130 млрд грн, у тому числі у вересні – 135,2 млрд грн, або 40,1% від загального обсягу видатків, витрачених за дев’ять місяців 2025 року. Проти аналогічного періоду минулого року ці витрати зросли на 200,8 млрд грн, або на 21,6%, у тому числі у вересні – на 24 млрд грн, або на 21,6%.
Витрати на оплату використання товарів і послуг склали за січень-вересень цього року 397,3 млрд грн, у тому числі у вересні – 53,6 млрд грн, або 17,1% від загального обсягу видатків, тоді як за дев’ять місяців минулого року вони дорівнювали 363,9 млрд грн, у тому числі у вересні – 32,5 млрд грн.
Окірм того, 474,9 млрд грн, або 17,6% від загального обсягу видатків, було спрямовано у січні-вересні цього року на соціальне забезпечення (виплату пенсій, допомоги, стипендій), що на 63,1 млрд грн або на 15,3% більше проти аналогічного періоду минулого року, у тому числі у вересні – 55,1 млрд грн проти 35,1 млрд грн у вересні минулого року.
Видатки на субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям) склали за дев’ять місяців цього року 347,1 млрд грн, або 12,3% від загального обсягу видатків, у тому числі у вересні – 33,6 млрд грн. Проти січня-вересня-2024 ці видатки зросли на 121,3 млрд грн, або 54,5%.
Обслуговування держборгу за дев’ять місяців цього року обійшлося загальному фонду держбюджету у 246,3 млрд грн, або 8,7% від загального обсягу, в тому числі у вересні – 13 млрд грн. Це на 28,8 млрд грн більше, аніж за дев’ять місяців минулого року.
Нарешті 139,3 млрд грн, або 4,9% від загального обсягу у січні-вересні цього року було використано на трансферти місцевим бюджетам, у тому числі у вересні – 16 млрд грн. Проти січня-вересня минулого року ці витрати зросли на 8,5 млрд грн, або на 6,5%.
Понад третина виділених коштів, а саме 400 млн крон, будуть спрямовані на навчальне та тренувальне обладнання.
Данія виділить Україні 1,1 млрд крон (171 млн доларів) на підсилення обороноздатності, зокрема на морське обладнання, обслуговування танків та навчання українських військових. Про це повідомляє прессдужба Міноборони країни.
За словами міністра оборони Троельса Лунда Поульсена, пакет включає фінансування ініціатив на всіх рівнях оборони, від морського забезпечення до освітніх і тренувальних заходів для армійців.
„Ініціативи допоможуть зміцнити бойовий потенціал України”, – зазначив він.
Частину коштів, близько 400 млн крон, передбачено на забезпечення навчального та тренувального обладнання для українських сил. Додатково фінансуються заходи в морській сфері та обслуговування танків, а також підтримка у сфері реабілітації та постачання пального в межах програм НАТО.
Загалом 27-й пакет допомоги Данії містить пожертви на майже 2,7 млрд крон у 2025-2028 роках. Ще 1,6 млрд крон, серед іншого, підуть на безпілотники, боєприпаси та ракети, закуплені через українську оборонну промисловість – пакет було презентовано 26 вересня 2025 року.
З 2022 року Данія ухвалила рішення про військову підтримку України на приблизно 70,3 млрд крон через Фонд допомоги Україні.
Кабінет міністрів ухвалив зміни до держбюджету на 2025 рік, за яким до кінця року на оборону спрямує додаткові 324,7 млрд грн.
Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.
Свириденко уточнила, що з 324,7 млрд грн понад 310 млрд грн отримає загальний фонд, з них понад 301 млрд грн — Міністерство оборони.
Зокрема 202 млрд грн — на грошове забезпечення військовослужбовців, 100 млрд грн — на закупівлю озброєння, передусім БПЛА усіх типів — зокрема FPV на оптоволокні, дронів-перехоплювачів, діпстрайк-дронів, а 8 млрд грн — на інші військові видатки (військові перевезення, пальне, експлуатаційні витрати).
За словами Прем’єр-міністра, рішення продиктоване динамікою фронту і постійно змінними умовами бойових дій.
„Росія не збирається зупинятися, змінює тактику на фронті й лише посилює атаки на нашу енергетичну інфраструктуру в тилу. Ми маємо бути гнучкими та швидко адаптувати наші витрати, щоб дати Війську всі необхідні засоби й ресурси протидії ворогу”, — зауважила вона.
Глава уряду уточнила, що основне джерело фінансування збільшених видатків — це 6 млрд євро (294,3 млрд грн) від Європейського Союзу у межах ініціативи G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA). Також уряд має майже 30 млрд грн додаткових доходів бюджету, економії на боргових виплатах і скорочення непріоритетних видатків.
„Отже, закупівлю дронів допоможуть профінансувати заморожені російські активи. За це ми вдячні нашим партнерам з ЄС та країнам G7. Тепер наступний крок — за народними депутатами. Сподіваємося на оперативне ухвалення змін до бюджету у Верховній Раді, щоб забезпечити підтримку Сил оборони України”, — зазначила Свириденко.
У 2026 році Україна потребуватиме щонайменше 120 млрд доларів на оборону. Половину цієї суми країна намагатиметься залучити за підтримки союзників.
Як повідомляє РБК-Україна, про це міністр оборони України Денис Шмигаль заявив під час наради керівників закордонних дипломатичних установ України.
Шмигаль окреслив стратегічні цілі та пріоритети оборони України, визначені президентом Володимиром Зеленським:
Більше української зброї – 50% має закуповуватися в Україні.
Більше іноземних підприємств, які готові співпрацювати з Україною і працювати в Україні.
Більше поставок зброї та нелетальної допомоги, яку можуть надавати й нейтральні країни. Особливий фокус – на нових поставках найефективніших засобів захисту нашого неба, зокрема тих, що здатні збивати балістичні цілі.
Потрібне додаткове фінансування для розвитку української промисловості – зокрема виробництва FPV-дронів, далекобійних дронів і перехоплювачів.
„Зі свого боку ми готові ділитися з партнерами унікальним бойовим досвідом, технологіями та інноваціями. Пропонуємо союзникам створювати спільні підприємства, передавати ліцензії й відкривати виробництва у країнах-партнерах”, – зазначив міністр.
За його словами, під час війни така продукція буде спрямована на потреби Сил оборони України, а в перспективі – посилить й партнерів
„Наступного року потребуватимемо щонайменше 120 млрд доларів на оборону. Працюємо з іншими країнами, щоб залучити половину цієї суми за підтримки союзників. Уже ведемо предметні перемовини з членами ЄС та НАТО”, – додав Шмигаль.
Рютте підкреслює, що небезпека не зникне навіть після закінчення війни в Україні.
Країнам-членам Північноатлантичного Альянсу (НАТО) необхідно критично збільшити потужності протиповітряної та протиракетної оборони. Про це, як пише Reuters, планує заявити генеральний секретар НАТО Марк Рютте під час виступу в лондонському аналітичному центрі Chatham House у понеділок.
Видання зазначає, що Рютте закликає членів альянсу збільшити витрати на оборону до 3,5% ВВП і виділити ще 1,5% на ширші видатки, пов’язані з безпекою, щоб задовольнити вимогу президента США Дональда Трампа щодо досягнення цільового показника в 5%. Раніше він заявив, що, за його припущенням, цей цільовий показник буде узгоджено на саміті 24-25 червня.
У своїй промові Рютте буде стверджувати, що для підтримання надійного стримування і оборони НАТО необхідно збільшити витрати на протиповітряну і протиракетну оборону на 400%, пише видання.
„Ми бачимо в Україні, як Росія сіє терор із повітря, тому ми зміцнимо щит, що захищає наше небо… Річ у тім, що нам потрібен якісний стрибок у нашій колективній обороні. Річ у тім, що нам потрібно більше сил і можливостей для повної реалізації наших оборонних планів. Річ у тім, що небезпека не зникне навіть після закінчення війни в Україні”, – цитує Reuters витяги з його промови.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв, що оборонний бюджет країни уперше в історії становитиме 1 трильйон доларів, що стане рекордною сумою.
Про це повідомляє „Європейська правда” з посиланням на Bloomberg.
На зустрічі з прем’єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньягу Трамп заявив, що майбутній бюджет буде „в районі” 1 трильйона доларів.
„Ми дуже уважно ставимося до витрат, але збройні сили – це те, що ми повинні будувати, і ми повинні бути сильними, тому що у вас зараз багато поганих сил”, – сказав Трамп.
Своєю чергою глава Пентагону Піт Гегсет у себе в X написав, що Трамп „відновлює наші збройні сили – і швидко”.
„Скоро буде перший бюджет Пентагону на трильйон доларів”, – зазначив він.
Водночас Гегсет є одним із найзатятіших прихильників зусиль зі скорочення витрат, яких вживає Департамент ефективності уряду Ілона Маска, а Пентагон, бюджет якого становить 850 мільярдів доларів на рік, а штат налічує близько 2 мільйонів співробітників, є найбільшою урядовою установою.
У лютому Гегсет розпорядився скоротити деякі невизначені категорії витрат Пентагону на 8% і перенести ці кошти на пріоритетніші програми, такі як протиракетна оборона.
Колишній міністр оборони Ллойд Остін часів президента Джо Байдена так само рекомендував збільшити видатки на оборону, довівши їх до трильйона доларів.
Нова Зеландія збільшить витрати на оборону на 5 млрд доларів протягом наступних чотирьох років і має на меті майже подвоїти витрати до 2% від ВВП протягом наступних восьми років.
Про це оголосив прем’єр-міністр Крістофер Люксон, повідомляє Reuters.
«Нова Зеландія та наші союзники та партнери по всьому світу більше не перебувають у сприятливій обстановці. Моя основна увага зосереджена на економічній значущості цієї країни. Однак процвітання неможливе без безпеки, і оборона є одним із найважливіших компонентів цієї картини», – сказав Люксон.
План оборонних можливостей передбачає нове фінансування у розмірі 5 млрд доларів США протягом наступних чотирьох років для підвищення обороноздатності. Це крім базових витрат, які будуть оголошені у травні.
План передбачає, що протягом наступних чотирьох років сили оборони інвестуватимуть у такі проєкти, як підвищення ударного потенціалу, закупівля безпілотної повітряної системи, заміна гелікоптерів та продовження терміну служби фрегатів.
[type] => post [excerpt] => Нова Зеландія збільшить витрати на оборону на 5 млрд доларів протягом наступних чотирьох років і має на меті майже подвоїти витрати до 2% від ВВП протягом наступних восьми років. [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1744024080 [modified] => 1744022201 ) [title] => Нова Зеландія має намір майже подвоїти витрати на оборону [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=58995&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 59054 [uk] => 58995 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 58996 [image] => Array ( [id] => 58996 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/217469-1-large.jpg [original_lng] => 60121 [original_w] => 1140 [original_h] => 641 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/217469-1-large-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/217469-1-large-300x169.jpg [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/217469-1-large-768x432.jpg [width] => 768 [height] => 432 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/217469-1-large-1024x576.jpg [width] => 1024 [height] => 576 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/217469-1-large.jpg [width] => 1140 [height] => 641 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/217469-1-large.jpg [width] => 1140 [height] => 641 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/217469-1-large.jpg [width] => 1140 [height] => 641 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1744011483:3 [_thumbnail_id] => 58996 [_edit_last] => 3 [translation_required] => 1 [views_count] => 1033 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 831559095002 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 37 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ ) [tags] => Array ( [0] => 172737 [1] => 222732 ) [tags_name] => Array ( [0] => Нова Зеландія [1] => оборона ) ) [8] => Array ( [id] => 58914 [content] =>
Після рекордних збитків у 2024 році холдинг Porsche SE, який володіє 31,4% Volkswagen та 25% Porsche, шукає нові напрями бізнесу. Одним із варіантів розширення може стати повернення до оборонної промисловості, де компанія вже мала досвід у минулому.
Про це інформує провідний німецький щомісячник з питань політики безпеки та оборонних технологій Europäische Sicherheit & Technik.
За підсумками 2024 року Porsche SE зафіксувала чистий збиток у 20 млрд євро, що змушує керівництво переглядати стратегію розвитку. Крім інфраструктурних проєктів, серед потенційних напрямків розглядається і військовий сектор.
Porsche вже має досвід роботи у військовій промисловості. У 1958 році компанія розробила перший основний бойовий танк Leopard 1 для Бундесверу, а також створила армійський позашляховик Porsche Typ 597, який, втім, поступився конкуренції.
Замість самостійної розробки військової техніки Porsche SE наразі обирає інвестиційний підхід. Наприклад, у 2024 році компанія вклала багатомільйонні інвестиції у німецький стартап Quantum-Systems, який виробляє автономні дрони, що використовуються у військових цілях.
За словами керівництва, на подібні інвестиції виділено до 2 млрд євро, що може стати першим кроком до масштабнішого повернення Porsche SE у сферу оборонних технологій.
Україна за три роки війни витратила 320 млрд доларів на озброєння. З цієї суми США надали зброї на 67 млрд доларів.
Про це заявив президент Володимир Зеленський, повідомляє РБК-Україна з посиланням на його заяву на пресконференції.
„Я думаю, що треба розібратися з допомогою. У нас абсолютні цифри. Нам війна коштувала 320 млрд доларів 120 млрд – це ми, народ України, 200 млрд – це США І ЄС”, – сказав він.
Як зазначив президент, він говорить про зброю: „це пакет зброї 320 млрд доларів”.
„Всього США окремо дали нам біля 67 млрд – те що ми отримали зброєю. І ми отримали плюс 31,5 млрд – це фінансова допомога в бюджет”, – сказав він.
За даними Кільського інституту, країни Заходу надають Україні невелику, але стабільну допомогу в розмірі 80 млрд євро на рік.
Загалом за три роки Україні було виділено близько 267 млрд євро допомоги. Із загальної суми близько 130 млрд євро (49%) було виділено на військову допомогу, 118 млрд євро (44%) на фінансову підтримку і 19 млрд євро (7%) на гуманітарну допомогу.
