Президент Володимир Зеленський заявив, що за чотири роки Україна збудувала нову оборонну індустрію.
Як передає Укрінформ, про це йдеться у привітанні Президента, з нагоди Дня працівників оборонного комплексу, оприлюдненому у Фейсбуці.
«Наші ракети, безпілотні системи, наші перехоплювачі, ударні та морські дрони й розвідники, артилерія, боєприпаси, бронетехніка, роботизовані комплекси й багато іншого. Все те, що сьогодні справді гордо називається «зброя України». Так виглядає сила, загартована боєм, болем, вогнем. Так виглядає захист, бажання свободи й справедливості. Так виглядає якість і влучність, досконалість і далекобійність. І так виглядає незалежність. Інструменти, щоб її обороняти. Аргументи, щоб вибороти свій мир», – наголосив Президент.
За його словами, сьогодні професійний день тих, хто цю силу примножує – українських зброярів, працівників оборонно-промислового комплексу України.
«За чотири роки Україна збудувала нову оборонну індустрію. Масштабну, дієву, в усіх сенсах вражаючу. Я дякую за це всім, хто працює в нашому оборонному комплексі, у нашій збройній промисловості. Слава нашим зброярам, слава нашій «оборонці»! Дякую всім, хто допомагає! Слава Україні!», – підкреслив Президент.
Сторони обговорили зміцнення українського ОПК, зокрема розвиток спроможностей ППО для захисту міст.
Секретар Ради національної безпеки та оброни України Рустем Умєров і голова фракції Слуга народу Давид Арахамія провели зустріч з міністром оборони Італії Гвідо Крозетто, дипломатичним радником голови Ради міністрів Італії Фабріціо Саджо та представниками італійських безпекових структур. Про це повідомив Умєров у Telegram у четвер, 19 лютого.
„Обговорили оборонну, енергетичну та економічну підтримку України, а також синхронізували позиції щодо подальших кроків співпраці”, – написав він.
Також окремо відбулися зустрічі з керівництвом найбільших оборонних компаній. „Говорили про зміцнення українського ОПК, зокрема розвиток спроможностей ППО для захисту наших міст”, – додав Умєров.
Уряд США трансформує Міноборони Штатів „від бюрократичного процесу до бойової сили”, заявив Піт Геґсет.
Міністр оборони США Піт Геґсет підписав документи для зміни оборонних закупівель, оскільки, на його думку, їм заважає бюрократія, а система має орієнтуватися на ведення бойових дій. Голова Пентагона про це заявив під час виступу у Військово-морському коледжі Вашингтона у Форт-Макнейрі.
За його словами, уряд трансформує Міноборони Штатів „від бюрократичного процесу до бойової сили”. Бюрократію він назвав супротивником, який становить загрозу для Сполучених Штатів.
„Сьогодні ми проводимо трансформацію вимог, закупівель та продажів іноземним військовим у всьому департаменті. Ми займаємося основною функцією військового департаменту. Визначаємо, що потрібно нашим військовим, як ми купуємо ці можливості та як ми ділимося ними з нашими союзниками та партнерами”, – заявив він.
Геґсет підписав три документи. Перший указ перетворює системи оборонних закупівель США на систему закупівель для ведення бойових дій, аби прискорити надання американським військовим „терміново необхідних можливостей”.
Другий меморандум реформує узгодження вимог для прискорення впровадження бойових можливостей.
Третій документ об’єднує підрозділи Департаменту з питань передачі зброї та безпеки для підвищення ефективності та розподілу навантаження.
За словами Геґсета, багато змін, які вирішили впровадити в Міноборони США, — це результат співпраці з Конгресом. Члени Комітету з питань збройних сил Палати представників і Сенату на двопартійній основі висунули пропозиції про реформування системи закупівель Пентагону.
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган у середу офіційно представив інтегровану систему ППО країни під назвою „Сталевий купол”, що він схарактеризував як переломний момент для країни та її оборонної промисловості.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомило агентство АР.
Під час заходу на виробничих потужностях оборонного концерну Aselsan в Анкарі Ердоган сказав, що ці системи є демонстрацією сили Туреччини.
„У сфері протиповітряної оборони ми відкриваємо нову еру для нашої улюбленої Туреччини”, – підкреслив турецький президент.
Турецька влада оголосила про початок розробки „Сталевого купола” у серпні минулого року. Система інтегрує морські та наземні платформи й сенсори протиповітряної оборони в єдину мережу для захисту турецького неба.
За словами Ердогана, останній етап проєкту складається з 47 одиниць техніки вартістю 460 мільйонів доларів, які мають „вселяти впевненість нашим друзям і страх нашим ворогам”.
Точні терміни повного введення системи в експлуатацію уряд поки не називає.
„Жодна країна, яка не може розробляти власні радари та системи протиповітряної оборони, не може дивитися у своє майбутнє з упевненістю перед сучасними викликами безпеки, особливо у нашому регіоні”, – наголосив Ердоган.
Європейський Союз погодився збільшити річний ліміт кредитування Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) до 100 мільярдів євро вже цього року, а також утричі збільшити видатки на оборонно-промислові проєкти.
Про це повідомляє Reuters із посиланням на джерела, ознайомлені з рішенням.
За їхніми словами, відповідне рішення було схвалене на засіданні ради директорів ЄІБ у Люксембурзі та очікує на остаточне затвердження міністрами фінансів країн ЄС у п’ятницю, 21 червня.
Новий річний ліміт у 100 млрд євро перевищує торішній рівень кредитування банку більш ніж на 10 млрд євро і на 5 млрд перевищує попередню цільову позначку, оголошену президенткою ЄІБ Надією Кальвіньйо.
У рамках цього бюджету фінансування оборонного сектору зросте з 1 млрд євро до 3,5 млрд євро. Хоча банк не має права фінансувати закупівлю зброї чи боєприпасів, він може виділяти кошти на так зване «подвійне призначення», наприклад GPS-технології чи інфраструктуру військових баз.
Одним із проєктів ЄІБ уже стала база в Литві біля кордону з Білоруссю, де мають розмістити німецькі війська – вперше з часів Другої світової війни німецькі солдати будуть постійно дислоковані на іноземній території.
Рішення ухвалене на тлі зростання загроз у Європі та заяв президента США Дональда Трампа про можливе скорочення американської військової присутності на континенті. Очікується, що оборонна тематика домінуватиме на саміті НАТО, який має відбутися у Гаазі наступного тижня.
Крім оборони, нові кошти ЄІБ також буде спрямовано на розвиток високих технологій та відновлюваної енергетики. Зокрема, ЄІБ готується анонсувати програму Tech EU, в межах якої протягом 2025–2027 років планується інвестувати 70 млрд євро у розвиток європейських технологічних компаній. Йдеться про суперкомп’ютери, робототехніку, штучний інтелект та «зелені» технології.
Італійський уряд планує замовити 550 танків Panther і БМП Lynx у межах програми переозброєння армії. Це вже третя угода на мільярд доларів у Rheinmetall за короткий проміжок часу
Німецький оборонний концерн Rheinmetall може отримати рекордне замовлення у своїй історії. За умовами майбутнього контракту, Італія має намір придбати сотні танків Panther та бойових машин піхоти Lynx, пише Handelsblatt у середу, 3 липня.
Згідно з даними видання, для цього в Італії створять спільне підприємство Rheinmetall та місцевого оборонного концерну Leonardo. Передбачається, що угоду можуть підписати цього тижня.
Контракт на близько 20 млрд євро розрахований на 15 років.
Рим, ймовірно, планує розмістити замовлення на понад 200 танків Panther та 350 БМП Lynx.
Сьогодні Комісія оголосила результати конкурсів на 2023 рік в рамках Європейського оборонного фонду (EDF) на суму понад 1 мільйон євро фінансування ЄС для підтримки 54 видатних спільних європейських оборонних науково-дослідних проектів.
Про це йдеться у повідомленні пресслужби Єврокомісії.
„Відібрані проєкти підтримуватимуть технологічну досконалість у широкому спектрі оборонних можливостей у критично важливих сферах, включаючи кіберзахист, наземні, повітряні і морські бойові дії, захист космічних об’єктів або хімічний, біологічний, радіологічний і ядерний захист”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що ці проєкти внесуть свій внесок у пріоритети можливостей ЄС.
Проєкти MARTE і FMBTech, наприклад, об’єднають понад 70 промислових гравців і дослідницьких організацій для роботи над дизайном і системами платформи основного бойового танка, який буде використовуватися по всій Європі.Фінансування буде спрямоване також на проєкти, які сприятимуть стратегічним повітряним перевезенням великогабаритних вантажів, що є ключовою можливістю для швидкої підтримки місій по всьому світу.
У Єврокомісії зазначили, що конкурси продемонстрували „сильний і постійно зростаючий інтерес оборонної промисловості і дослідницьких організацій ЄС, незалежно від розміру і географічного розташування, до транскордонного співробітництва і спільного внеску в розвиток стратегічних можливостей ЄС”.
Прем’єр-міністр Естонії пропонує ЄС випустити облігації на 100 мільярдів євро, щоб підтримати оборонну промисловість і відправити більше зброї на Україну.
Європейський Союз має розробити план з випуску єврооблігацій на суму 100 мільярдів євро (107,8 мільярда доларів) для стимулювання оборонної промисловості континенту, а тим часом зробити більше для доставки зброї в Україну. Про це заявила прем’єр-міністр Естонії Кая Каллас, передає Bloomberg.
Ми перебуваємо в ситуації, коли нам потрібно більше інвестувати і (вивчити) те, що ми можемо зробити разом, тому що облігації, які випускатимуться окремими країнами окремо, занадто малі для масштабування. Євроблігації можуть мати набагато більший вплив.
– сказала Каллас.
Ідею спільного запозичення для нарощування обороноздатності континенту також підтримали президент Франції Еммануель Макрон і президент Європейської ради Шарль Мішель. Ощадливіші країни, такі як Нідерланди та Німеччина, ймовірно, будуть менш зацікавлені в цьому.
Каллас сказала, що вона зберігає оптимізм щодо того, що Конгрес зможе домовитися про фінансування після зустрічей із законодавцями США в Мюнхені.
Відчуття було, що, перебуваючи тут, вони, можливо, краще розуміють, про що йдеться.
– зазначила Каллас.
Проте естонський лідер заявив, що є й інші, більш термінові кроки, які ЄС має зробити, щоб допомогти Україні, одночасно зосередивши увагу на розвитку її промисловості та забезпеченні довгострокових контрактів на поставку, зокрема шляхом глибшого вивчення запасів зброї та пошуку постачань у всьому світі для купівлі й відправки до Києва.
Ми повинні зробити все. Європа багато зробила і має зробити ще більше. Це ясно.
Today, we are proposing a targeted review of the Common Agricultural Policy.
The aim is to reduce administrative burden and offer more flexibility to our farmers, while maintaining a strong, sustainable and competitive policy for EU agriculture and food.
