Президент Тайваню Лай Цінде оголосив про наміри рекордно збільшити оборонний бюджет країни та представити додатковий пакет фінансування у розмірі 40 мільярдів доларів на тлі безпрецедентно зростаючої військової загрози з боку Китаю.
Про це пише Лай Цінде для The Washington Post.
„Безпрецедентне нарощування військової сили Китайською Народною Республікою в поєднанні з посиленням провокацій у Тайванській протоці, Східно-Китайському та Південно-Китайському морях, а також у всьому Індо-Тихоокеанському регіоні продемонстрували крихкість миру в регіоні. Бажання Пекіна змінити статус-кво силою стає дедалі очевиднішим”.
За словами лідера Тайваню, щоб протистояти цій загрозі, уряд Тайваню розробив стратегічний план посилення обороноздатності. Вже 2026 року витрати на оборону зростуть до 3,3% від валового внутрішнього продукту, а до 2030-го Лай планує збільшити їх до 5%, що „стане найбільшою стабільною інвестицією у військову сферу в сучасній історії острова”.
„Мій уряд представить рекордний за всю історію країни додатковий оборонний бюджет у розмірі 40 мільярдів доларів, що підкреслює нашу відданість захисту тайванської демократії. Цей знаковий пакет не тільки фінансуватиме закупівлю значної кількості нової зброї у США, але й значно посилить асиметричні можливості Тайваню”.
Президент пояснив, що метою таких колосальних інвестицій є посилення системи стримування. Тайвань прагне збільшити потенційну „ціну вторгнення” для Китаю та зменшити впевненість Пекіна в успіху силового сценарію.
Окрему увагу у своїй колонці Лай приділив співпраці зі США та адміністрації Дональда Трампа. Тайванський лідер підкреслив, що острів не лише купуватиме зброю у Сполучених Штатів, але й інвестуватиме у власні передові технології та розширюватиме оборонно-промислову базу.
„Моє послання тут є чітким: відданість Тайваню миру та стабільності є непохитною”, – наголосив Лай.
Прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес висловився проти збільшення оборонних витрат країн Євросоюзу до 5% ВВП, як цього вимагає президент США Дональд Трамп.
Як передає Укрінформ, про це він сказав в інтерв’ю виданню El Pais.
На думку Санчеса, майбутнє Європи має ґрунтуватися не на його мілітаризації, а на „єдності та дотриманні міжнародного права”.
„Потрібно діяти дипломатично, щоб у 2035 році ми мали не Європу, озброєну до зубів, а Європу єдину, яка гарантує міжнародне право. Який світ ми хочемо залишити нашим дітям? Світ, у якому оборонні бюджети становлять 5% ВВП?” – заявив сказав іспанський прем’єр.
Водночас Санчес визнав, що в нинішніх умовах Іспанія все ж змушена збільшити видатки на власну оборону та безпеку. За його словами, це крок до посилення європейської автономії у сфері оборони.
Також Санчес наголосив, що Іспанія залишається надійним партнером союзників по НАТО.
„Розміщення іспанських військових на східному фланзі Європи – для захисту Болгарії, Румунії, Литви, Естонії, які зазнали впливу неоімперіалізму Путіна, – є найкращим доказом того, що Іспанія є надійним партнером як з точки зору Альянсу, так і з погляду власних можливостей”, – зазначив він.
Мінфін знову не став уточнювати конкретні дані про виплати зарплат військовим і закупівлі продукції оборонного призначення.
Касові видатки загального фонду державного бюджету України за січень-вересень поточного року склали 2,82 трлн грн, що на 473,5 млрд грн, або на 20,2% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Більша частина грошей пішла на оборону, повідомив напередодні Мінфін.
„Видатки загального фонду державного бюджету на безпеку і оборону за січень-вересень 2025 року становили 1,78 трлн грн, або 63,3% від усіх видатків загального фонду. У тому числі у вересні було витрачено 210,8 млрд грн”, – зазначило відомство.
Як уточнює Інтерфакс-Україна, Мінфін вже вп’яте прибрав зі зведення більш конкретні дані про виплати зарплат військовим, закупівлю військової техніки, озброєння, боєприпасів, продукції оборонного призначення, а також ряд інших даних, наприклад, перерахування Національній службі здоров’я України (НСЗУ), Пенсійному фонду та Фонду розвитку підприємництва.
У структурі видатків за економічною класифікацією найбільше за дев’ять місяців спрямовано на оплату праці з нарахуваннями – 1130 млрд грн, у тому числі у вересні – 135,2 млрд грн, або 40,1% від загального обсягу видатків, витрачених за дев’ять місяців 2025 року. Проти аналогічного періоду минулого року ці витрати зросли на 200,8 млрд грн, або на 21,6%, у тому числі у вересні – на 24 млрд грн, або на 21,6%.
Витрати на оплату використання товарів і послуг склали за січень-вересень цього року 397,3 млрд грн, у тому числі у вересні – 53,6 млрд грн, або 17,1% від загального обсягу видатків, тоді як за дев’ять місяців минулого року вони дорівнювали 363,9 млрд грн, у тому числі у вересні – 32,5 млрд грн.
Окірм того, 474,9 млрд грн, або 17,6% від загального обсягу видатків, було спрямовано у січні-вересні цього року на соціальне забезпечення (виплату пенсій, допомоги, стипендій), що на 63,1 млрд грн або на 15,3% більше проти аналогічного періоду минулого року, у тому числі у вересні – 55,1 млрд грн проти 35,1 млрд грн у вересні минулого року.
Видатки на субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям) склали за дев’ять місяців цього року 347,1 млрд грн, або 12,3% від загального обсягу видатків, у тому числі у вересні – 33,6 млрд грн. Проти січня-вересня-2024 ці видатки зросли на 121,3 млрд грн, або 54,5%.
Обслуговування держборгу за дев’ять місяців цього року обійшлося загальному фонду держбюджету у 246,3 млрд грн, або 8,7% від загального обсягу, в тому числі у вересні – 13 млрд грн. Це на 28,8 млрд грн більше, аніж за дев’ять місяців минулого року.
Нарешті 139,3 млрд грн, або 4,9% від загального обсягу у січні-вересні цього року було використано на трансферти місцевим бюджетам, у тому числі у вересні – 16 млрд грн. Проти січня-вересня минулого року ці витрати зросли на 8,5 млрд грн, або на 6,5%.
Європейське оборонне агентство (EDA) прогнозує, що у 2025 році витрати на оборону в країнах Європейського Союзу сягнуть рекордних 381 млрд євро, у 2024 році лідером витрат стала Польща.
Про це пише RMF24.
У щорічному звіті EDA зазначається, що у 2024 році оборонні витрати країн ЄС уже досягли безпрецедентного рівня – 343 млрд євро, що на 19% більше, ніж роком раніше. Лідером стала Польща, яка спрямувала на оборону близько 3,75% ВВП.
Зростання пояснюється рекордними обсягами замовлень на обладнання, збільшенням інвестицій у дослідження та розробки, а також прагненням країн ЄС зміцнити військовий потенціал у відповідь на погіршення безпекового середовища.
„Європа витрачає рекордні суми на оборону, щоб забезпечити безпеку наших громадян, і ми не зупинимося на цьому”, – заявила глава зовнішньої політики ЄС та очільниця Європейського оборонного агентства Кая Каллас.
Генеральний директор EDA Андре Денк назвав рекордні показники „обнадійливим сигналом”, але підкреслив, що досягнення нової мети НАТО – 3,5% ВВП на оборону та понад 5% з урахуванням інфраструктури і цивільної складової – вимагатиме понад 630 млрд євро щороку.
Також за даними агентства, у 2024 році 25 країн ЄС збільшили оборонні бюджети в реальному вираженні, тоді як 16 держав зафіксували зростання понад 10%.
Витрати на одного професійного військового сягнули рекордних 249 тисяч євро, а інвестиції у військові дослідження та розробки зросли на 20% – до 13 млрд євро.
Найбільше коштів було спрямовано на закупівлю обладнання – 88 млрд євро. У 2025-му ця сума, за прогнозами, перевищить 100 млрд євро.
У Бельгії кажуть, що будуть домагатися від НАТО „максимальної гнучкості” щодо цільових показників збільшення витрат на оборону, які повинні бути узгоджені на саміті цього тижня.
Про це заявив глава бельгійського МЗС Максим Прево, якого цитує AFP, повідомляє „Європейська правда”.
За словами міністра, хоча Бельгія і має продемонструвати „готовність повернутися в стрій” після багатьох років недофінансування оборони, мета НАТО у 5% від ВВП виходить за рамки її „бюджетних можливостей”.
„Можливо, ми не зробили цього за допомогою гучних заяв, як Іспанія, але я можу запевнити вас, що протягом декількох тижнів наші дипломати наполегливо працювали над тим, щоб отримати механізми гнучкості… які могли б допомогти полегшити тягар бельгійських зусиль”, – сказав він.
Як наголосив Прево, „ми просимо максимальної гнучкості”.
Прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес раніше надіслав лист генеральному секретарю НАТО Марку Рютте з проханням розглянути „гнучкішу формулу” оборонних витрат.
Після цього американський президент Дональд Трамп заявив, що „НАТО повинен розібратися” з країною.
ЗМІ напередодні повідомили, що країни НАТО ухвалили заяву до майбутнього саміту, в якій визначили мету до 2035 року збільшити щорічні витрати на оборону та безпеку до 5% ВВП, подолавши заперечення Іспанії.
