Верховна Рада України ухвалила закон щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання армії наземних роботизованих комплексів.
Як зазначається, Рада ухвалила законопроєкт №15259, який передбачає звільнення від ПДВ операцій з постачання наземних безпілотних систем на територію України.
«Прийняті зміни дозволять задовольнити потреби бойових військових частин у забезпеченні наземними роботизованими комплексами, а також забезпечити ефективність витрачання бюджетних коштів під час постачання наземних роботизованих комплексів для Сил оборони», – йдеться у повідомленні.
Зокрема, йдеться про системи, які застосовуються для транспортування боєприпасів, евакуації поранених, а також виконання розвідувальних завдань.
Згідно з документом, пільга на звільнення від ПДВ для постачання НРК діятиме до припинення або скасування воєнного стану в Україні.
За даними нардепа Ярослава Железняка, за відповідне рішення в цілому проголосували 294 народні депутати.
Верховна Рада може заблокувати надходження мільярдів євро міжнародної допомоги, якщо не ухвалить законопроєкт про оподаткування посилок.
Про це йдеться у матеріалі РБК-Україна.
За інформацією видання, вимога щодо ухвалення закону може отримати статус prior actions — обов’язкових попередніх умов для подальшого фінансування з боку Міжнародний валютний фонд.
У такому випадку Україна не зможе отримати другий транш кредиту МВФ, доки парламент не проголосує за відповідний закон.
Міністр фінансів Сергій Марченко раніше заявив, що можливості відмовитися від цієї вимоги фактично немає.
«У нас немає можливості зняти це питання або якимось чином передомовитися…», — сказав Марченко.
Як зазначає видання, можливе призупинення фінансування від МВФ автоматично ускладнить і отримання коштів від Європейський Союз.
Зокрема, військова частина кредитної програми на закупівлю озброєння продовжить діяти, однак Україна може втратити доступ до 8,35 млрд євро, призначених для покриття бюджетних витрат.
Євросоюз розглядає можливість запровадження жорсткіших умов для кредиту Україні на 90 мільярдів євро. Зробити частину виплат залежною від впровадження непопулярних податкових змін для бізнесу.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Bloomberg.
„Європейський Союз розглядає можливість запровадження жорсткіших умов щодо кредиту Україні у розмірі 90 мільярдів євро, зокрема, встановлення залежності деяких виплат від запровадження непопулярної податкової зміни для бізнесу”, – пише видання.
За інформацією джерел інформагенції, нові умови потенційно можуть зачепити 8,4 млрд євро з кредиту, передбачених на оборонні потреби України та загальну фінансову стабілізацію.
Ініціатива ЄС збігається зі спробами Києва переконати МВФ відтермінувати аналогічні вимоги в межах окремої програми фінансування на понад 8 млрд доларів.
Серед можливих змін – перегляд спеціального податкового режиму для малого та середнього бізнесу.
Нині окремі підприємства користуються пільговою ставкою близько 5% від доходу, тоді як нова пропозиція передбачає запровадження стандартного ПДВ на рівні 20% для компаній із річним доходом понад 4 мільйони гривень.
За оцінками, така реформа може забезпечити додаткові надходження до бюджету в розмірі близько 40 мільярдів гривень щорічно.
Хоча нові умови стосуються лише частини загального пакета допомоги (близько 60 млрд євро у ньому передбачено на оборону), їх реалізація може бути складною.
Зазначається, що заходи вкрай непопулярні, а між парламентом і президентом Володимиром Зеленським уже виникали розбіжності щодо податкової політики.
Раніше парламент відмовився підтримати деякі зміни, зокрема оподаткування іноземних посилок – ще одну вимогу МВФ.
Подальші транші Фонду залежать від ухвалення цих та інших фіскальних заходів. Україна вже пропустила березневий дедлайн і має час до червня, коли відбудеться наступний перегляд програми. Наразі виділено 1,5 млрд доларів, а ще близько 700 млн доларів залишаються під питанням.
За словами джерел, сторони обговорювали можливість відтермінування запровадження ПДВ для ФОПів приблизно на рік, однак МВФ наполягає на швидкому ухваленні частини змін.
Навіть якщо Україна виграє час, у майбутньому їй доведеться привести податкову систему у відповідність до норм ЄС у межах переговорів про вступ.
Верховна Рада на засіданні 8 квітня з третьої спроби змогла включити до порядку денного законопроєкт про оподаткування діяльності на цифрових платформах. Перше голосування за включення набрало 224 голоси. Про це стало відомо з трансляції засідання.
Спікер Верховної Ради сказав, що, коли ставив на голосування включення цього законопроєкту, забув озвучити один з альтернативних документів. Це дало йому право поставити голосування за включення законопроєкту і альтернативних до нього ще раз.
„Я його реально не побачив, він був у самому кінці”, – сказав Руслан Стефанчук.
Він поставив заново, і депутати 234 голосами „за” включили до порядку денного.
Міжнародний валютний фонд висловив стурбованість щодо здатності України отримати решту фінансування з пакету на 8,1 млрд доларів через затягування необхідних рішень у Верховній Раді.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Bloomberg.
У МВФ заявили, що Верховна Рада має час до кінця березня, щоб ухвалити низку законодавчих змін у межах чотирирічної кредитної програми.
Йдеться про підвищення податків для бізнесу та населення. Саме ці кроки є умовою для отримання наступних траншів допомоги.
Проте народні депутати досі не змогли ухвалити зміни, висловлюючи непокору президенту Володимиру Зеленському, що потенційно може паралізувати парламент.
„Можу сказати, що я стурбована” – заявила постійна представниця МВФ в Україні Прісцилла Тоффано.
Як повідомило джерело Bloomberg, співробітники МВФ на чолі з головою місії Гевіном Греєм планують зустрітися з українськими законодавцями з 18 березня.
Мета – обговорити необхідні зміни, які мають забезпечити подальше фінансування.
Український уряд опинився між двома жорнами. З одного боку – вимоги Міжнародного валютного фонду щодо запровадження ПДВ для ФОПів із річним доходом понад 1 мільйон гривень. З іншого – гостра реакція малого бізнесу й небажання влади підставлятися під удар у розпал війни. Про це пишуть журналісти РБК-Україна Юрій Дощатов, Марія Кучерявець та їхні співрозмовники в уряді та експертному середовищі.
ПДВ для ФОПів: що саме просить МВФ
У листопаді 2025 року Україна й МВФ на рівні персоналу домовилися про нову чотирирічну програму кредитування обсягом близько 8,1–8,2 млрд доларів. Остаточне рішення має ухвалити рада директорів Фонду, але перед цим Україна повинна виконати низку попередніх умов – так званих prior actions.
Серед цих умов, як пише РБК-Україна, є три податкові блоки: підготовка та внесення до Верховної Ради законопроєкту про введення ПДВ для ФОПів із річним доходом понад 1 млн гривень, оподаткування інтернет-платформ (так званий «податок на OLX») і оподаткування посилок незалежно від їхньої вартості, а також продовження 5% військового збору на післявоєнний період.
Міністр фінансів Сергій Марченко публічно підтвердив, що зміни у спрощеній системі оподаткування для ФОПів, пов’язані з ПДВ, будуть, і їх запровадження орієнтовно очікується у 2027 році.
Лист про наміри без підписів і спроба змінити умови
Ключовий технічний документ, без якого нова програма МВФ не запуститься, – лист про наміри. Його мають підписати прем’єрка Юлія Свириденко, міністр фінансів Сергій Марченко, голова НБУ Андрій Пишний та президент Володимир Зеленський. У цьому листі Україна фактично підтверджує, що готова виконувати прописаний з Фондом алгоритм дій.
За інформацією джерел РБК-Україна, станом на кінець січня підписів під листом немає саме тому, що українська сторона намагається домогтися коригування однієї з найболючіших умов – вимоги про ПДВ для ФОПів як prior action. Уряд хотів би, щоб ця норма або була перенесена в розряд «структурних маяків» із більшим люфтом у часі, або принаймні була змінена за параметрами порога доходу та строків набуття чинності.
Про те, що це питання піднімалося вже під час січневих зустрічей української делегації з директоркою-розпорядницею МВФ Крісталіною Георгієвою в Києві, також пише РБК-Україна з посиланням на кілька поінформованих співрозмовників. Георгієва у своїй публічній заяві після переговорів наголосила, що хоче бачити реалізацію саме тих домовленостей, яких сторони досягли у листопаді, без принципових відхилень.
Реакція ФОПів і політична токсичність теми
Рішення про обов’язкову реєстрацію платниками ПДВ ФОПів із доходом понад 1 млн гривень викликало різку реакцію бізнесу. За даними РБК-Україна, це стало однією з причин, чому прем’єрка і уряд загалом не поспішають вносити відповідний законопроєкт до парламенту в тому вигляді, який зараз закріплений у домовленостях із МВФ.
Директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський у коментарі виданню визнає, що влада недооцінила токсичність питання. Він нагадує, що значна частина лідерів громадської думки – це саме ФОПи з доходами понад мільйон гривень на рік, і тому реакція в публічному просторі виявилася набагато гострішою, ніж очікували під час листопадових переговорів із Фондом.
У матеріалі Юрія Дощатова зазначається, що для уряду оптимальним виглядає варіант не повної відмови від ПДВ для ФОПів, а зміни його параметрів – тобто перегляду порога доходу і, можливо, графіка запровадження.
Пропозиція Вишлінського: підняти поріг до 2–3 мільйонів
Гліб Вишлінський пропонує підняти поріг річного доходу для обов’язкової реєстрації платником ПДВ із 1 млн до 2–3 млн гривень. На його думку, поріг не має бути нижчим за мінімальні доходи мікробізнесу першої групи, інакше підривається сама логіка спрощеної системи.
Він пояснює, що за такого рівня обороту дробити бізнес на кілька ФОПів, аби уникнути ПДВ, стає економічно невигідно і технічно складно. Якщо ж поріг підняти значно вище, наприклад до 4 мільйонів, ризики масового дроблення, навпаки, зростатимуть. У цьому сенсі діапазон 2–3 мільйони Вишлінський називає оптимальним балансом між інтересами бюджету і стимулами для малого бізнесу працювати «в білу».
Скільки грошей дає ПДВ для ФОПів і чому це важливо для кредиторів
У своєму матеріалі Марія Кучерявець із посиланням на джерела РБК-Україна пише, що потенційні надходження від запровадження ПДВ для ФОПів оцінюються приблизно у 40 млрд гривень у 2027 році. Саме на ці цифри орієнтується МВФ, наполягаючи на новому податку як на інструменті зміцнення дохідної частини бюджету в умовах війни.
В аналітичному тексті про ризики для програми МВФ наголошується: якщо Кабмін так і не внесе до парламенту законопроєкт про ПДВ для ФОПів, програма Фонду може загальмуватися вже під час першого перегляду. Під загрозою опиняться наступний транш МВФ та великий кредитний пакет ЄС на 90 млрд євро, який прив’язаний до програми Фонду. Разом ідеться більш як про 100 млрд доларів зовнішнього фінансування, без якого покривати воєнний дефіцит бюджету буде вкрай складно.
Prior actions як жорсткий «стоп-кран»
На відміну від звичайних структурних маяків, строки виконання prior actions не можна просто посунути: вони мають бути реалізовані до затвердження нової програми або до ухвалення рішення про черговий транш. В іншому разі рада директорів просто не голосує, і кредитування або не починається, або зупиняється.
У цьому контексті журналісти нагадують історію з націоналізацією «ПриватБанку» у 2016 році та підвищенням тарифів на газ для населення – обидві теми свого часу були саме prior actions і суттєво затягували отримання траншів. Тепер у списку таких умов опинився й законопроєкт про ПДВ для ФОПів.
Простір для маневру: що, за словами джерел, готовий обговорювати МВФ
Фонд не налаштований виключати ПДВ для ФОПів із переліку prior actions, але допускає дискусію щодо параметрів – насамперед порога доходу та строків, із яких нові правила почнуть діяти. Інші податкові умови – щодо посилок і цифрових платформ – МВФ очікує побачити в законодавстві в повному обсязі.
Більшість джерел, на яких посилається видання, схиляються до того, що Україні зрештою доведеться погодитися на компромісний варіант, аби не поставити під загрозу програму МВФ та пов’язаний із нею кредит ЄС. Питання лише в тому, яким буде остаточне формулювання норми про ПДВ для ФОПів і наскільки воно відрізнятиметься від сьогоднішньої планки в 1 мільйон гривень річного доходу.
Українська податкова служба фактично формує нові умови для тих, хто заробляє через цифрові платформи – від водіїв онлайн-таксі до кріейторів OnlyFans. Паралельно уряд просуває законопроєкти про доступ до банківської інформації й спеціальний режим оподаткування для самозайнятих. Про те, як це виглядатиме на практиці, в інтерв’ю РБК-Україна розповіла в.о. голови Державної податкової служби Леся Карнаух.
OnlyFansі «світова практика»
Історія з українськими кріейторами OnlyFans почалася з того, що ДПС отримала від податкових органів Великої Британії інформацію про доходи резидентів України, зароблені на цій платформі. Леся Карнаух у розмові з РБК-Україна підкреслила: це не «полювання» саме на OnlyFans, а звичайний автоматичний обмін даними між податковими службами різних країн, який вона назвала світовою практикою.
За її словами, українські резиденти, які заробляли через OnlyFans і не декларували ці доходи, отримали податкові повідомлення-рішення. Податківці перевірили інформацію, нарахували податок на доходи фізичних осіб у розмірі 18% з суми таких надходжень і направили вимоги до сплати. Керівниця ДПС стверджує, що адресати цих повідомлень уже виконали свої зобов’язання.
Карнаух окремо наголошує: завдяки угодам про уникнення подвійного оподаткування кріейтори сплачують податки тільки в тій державі, де є резидентами. Якщо людина живе в Україні, отримала довідку про резидентство і декларує дохід тут, додаткового оподаткування в іншій країні не виникає.
Таксисти Uklonта Uber: «чому одні платять 18%, а інші – ні?»
Тема доходів із цифрових платформ стосується не лише гарячого контенту. Водії сервісів онлайн-таксі Uklon, Uber та інших подібних платформ, які системно отримують дохід від перевезень, так само мають сплачувати податок на доходи фізичних осіб, наголошує очільниця ДПС в інтерв’ю РБК-Україна. Вона пояснює, що це частина загального підходу держави до оподаткування заробітків, отриманих через цифрові сервіси.
Карнаух нагадує, що відповідні норми закладені в законодавчі ініціативи, які в медіа вже прозвали «законом про OLX». Ці документи розробило Міністерство фінансів спільно з податковою службою, а зараз вони перебувають на розгляді парламентських комітетів. За її словами, оподаткування доходів із платформ прямо пов’язане із зобов’язаннями України перед Європейським Союзом та Міжнародним валютним фондом.
Ключовим критерієм, пояснює вона, є не конкретна платформа, а системність доходу. Якщо людина регулярно здійснює перевезення й отримує плату через Uklon або інший сервіс, це для податкової виглядає як діяльність, аналогічна роботі найманого працівника.
«Чому людина, яка офіційно працевлаштована, платить 18% свого доходу, а людина, що виконує ту саму функцію, не платить 18%?» – риторично запитує Карнаух, коментуючи ситуацію з таксистами у сервісах онлайн-таксі. Вона уточнює, що навіть якщо водій формально не є партнером платформи, але системно заробляє на перевезеннях і перевищує неоподатковуваний мінімум, він зобов’язаний задекларувати дохід і заплатити 18% ПДФО з суми перевищення.
Щодо ідеї встановити «поблажку» у вигляді ліміту в 2000 євро на рік для доходів із цифрових платформ, Карнаух ставиться скептично. Вона наводить приклад, коли людина один раз продає дорогий предмет і перевищує ліміт, але при цьому не веде підприємницької діяльності. На її думку, важливішою ознакою для оподаткування є повторюваність і регулярність доходів, а не розмір одноразової операції.
Керівниця ДПС нагадує, що для тих, хто системно працює через платформи, залишаються різні режими оподаткування – загальна система, спрощена модель єдиного податку, а також спеціальні режими на кшталт Дія.City чи DefenseCity, якщо діяльність відповідає їхнім вимогам.
Доступ до банківських рахунків: кого саме хочуть «бачити» податківці
Паралельно з темою OnlyFans і онлайн-таксі активно обговорюється питання доступу податкової до банківської інформації. Леся Карнаух у коментарі РБК-Україна запевняє: йдеться не про тотальний моніторинг усіх рахунків, а про інструмент для роботи з ризиковими операціями.
«Коли ми говоримо про доступ до банківської інформації, це виключно про тих суб’єктів господарювання, які мають ознаки ризикованості», – каже вона. Як приклад наводить так званих «дропів», коли чужі картки використовують для незаконних схем, або ситуації, коли бізнес «розкидає» гроші на рахунки фізичних осіб, маскуючи справжні обороти. За її словами, доступ до банківських даних дає змогу побачити, скільки насправді коштів пройшло через такі рахунки.
Ще одна група ризику – взаємопов’язані особи й мережі ФОПів, через які відбувається дроблення бізнесу. Податкова хоче мати змогу відстежувати такі зв’язки саме за рухом грошей, а не лише за формальними реєстрами. Карнаух підкреслює, що доступ до банківської інформації розглядається як підстава для контролю й підтвердження даних, а не як можливість «просто подивитися, що є на рахунку у людини».
У разі ухвалення закону про оподаткування цифрових платформ, додає вона, доступ до банківської таємниці дозволить податківцям не лише отримувати дані з-за кордону, як у випадку з OnlyFans, а й перевіряти, чи є дохід громадян системним у межах України. Це важливо, щоб відрізнити епізодичні перекази від регулярної діяльності, яка має оподатковуватися.
Законопроєкт №13232 і суперечки навколо банківської таємниці
Розширення повноважень податкової пов’язане з пакетом законодавчих ініціатив уряду. Як нагадує РБК-Україна, Кабмін уже схвалив і передав до Верховної Ради законопроєкт №13232. Він вводить спеціальний податковий режим для самозайнятих осіб, що працюють через цифрові платформи, і закладає основи міжнародного автоматичного обміну інформацією про такі доходи.
У поясненнях уряду йдеться, що таким чином Україна інтегрується в європейську систему податкової прозорості, яка з 2023 року вже діє в ЄС.
Разом із тим, питання банківської таємниці викликало дискусії навіть всередині влади. Національний банк спочатку категорично виступав проти надання податківцям позасудового доступу до інформації про рахунки, про що також писало РБК-Україна. Міністерство фінансів у меморандумі з МВФ зазначало, що веде з НБУ діалог щодо розширення таких повноважень відповідно до директив ЄС, а в Бюджетній декларації на 2026–2028 роки задекларувало намір розширити підстави для такого доступу.
Оксана ЧОПАК
[type] => post [excerpt] => Українська податкова служба фактично формує нові умови для тих, хто заробляє через цифрові платформи – від водіїв онлайн-таксі до кріейторів OnlyFans. Паралельно уряд просуває законопроєкти про доступ до банківської інформації й спеціальний режим ... [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1766917920 [modified] => 1766864955 ) [title] => Податки в епоху платформ: що держава хоче від таксистів, кріейторів і банківських рахунків [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=66817&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 66895 [uk] => 66817 ) [crid] => oxc2131 [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 810 [image] => Array ( [id] => 810 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/01/862152778.jpg [original_lng] => 34834 [original_w] => 612 [original_h] => 408 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/01/862152778-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/01/862152778-300x200.jpg [width] => 300 [height] => 200 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/01/862152778.jpg [width] => 612 [height] => 408 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/01/862152778.jpg [width] => 612 [height] => 408 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/01/862152778.jpg [width] => 612 [height] => 408 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/01/862152778.jpg [width] => 612 [height] => 408 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/01/862152778.jpg [width] => 612 [height] => 408 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1766857758:2 [_thumbnail_id] => 810 [_edit_last] => 2 [translation_required] => 2 [views_count] => 1044 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 598552216001 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 43 [2] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Статті [2] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 104 ) [tags_name] => Array ( [0] => Податки ) ) [7] => Array ( [id] => 66177 [content] =>
Крім ухвалення держбюджету на 2026 рік, у програмі Міжнародного валютного фонду (МВФ) є ще дві попередні умови (prior actions), невиконання яких гальмуватиме затвердження нової програми для України.
Про це йдеться у матеріалі РБК-Україна „МВФ вимагає більше податків: які умови кредитор поставив Україні для нової програми”.
Перша умова Фонду – введення ПДВ для ФОПів з оборотом понад 1 млн гривень. Але поки що умова не зобов’язує безпосереднє введення податку. Для затвердження програми необхідно лише підготувати відповідний законопроєкт та внести його в Раду.
Джерела РБК-Україна в уряді кажуть, що цю умову можна виконати найближчим часом. Уже під час наступних переглядів програми визначатимуться деталі запровадження ПДВ для „спрощенців”.
Ще один prior action стосується оподаткування надання послуг на цифрових платформах – так званий „податок на OLX” і запровадження оподаткування всіх посилок під час покупок в інтернет-магазинах незалежно від вартості.
Законопроєкт про „податок на OLX” Кабмін схвалив ще влітку. Якщо його ухвалять, то з 2026 року дохід українців від продажів або послуг в інтернеті обкладатиметься податком у розмірі 10%.
Планується також надати податковим органам доступ до банківської інформації та запровадити посилений контроль за торговими операціями. Доходи бюджету від такого податку можуть скласти до 14 млрд гривень.
Це стосується обладнання для вітроелектростанцій, сонячних електростанцій, установок зберігання енергії, газопоршневої та газотурбінної генерації.
Верховна Рада 3 грудня проголосувала за продовження на 2026-2028 роки звільнення від ПДВ на ввезення енергетичного обладнання. Про це повідомив голова комітету Ради з питань енергетики та ЖКП Андрій Герус.
Це стосується обладнання для вітроелектростанцій, сонячних електростанцій, установок зберігання енергії, газопоршневої та газотурбінної генерації.
Як передбачається, ця норма сприятиме більшим інвестиціям у енергетичний сектор та швидшому відновленню та розвитку енергосистеми.
„Відповідна правка була подана у законопроєкт 14097, який сьогодні був проголосований у 2-му читанні”, – зазначив Герус.
Фахівці ГУ ДПС у Закарпатській області на постійній основі здійснюють контроль за діяльністю суб’єктів господарювання, які надають послуги у сфері роздрібної торгівлі алкогольними напоями та ресторанного бізнесу.
Протягом вересня-жовтня 2025 року було проведено 111 фактичних перевірок вищевказаних суб’єктів господарювання.
В ході проведення перевірок були виявлені численні порушення вимог Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями). Найчастішими порушеннями, встановленими фактичними перевірками є наступні:
– непроведення розрахункових операцій через РРО/ПРРО та невидача відповідного розрахункового документа – 84 випадки;
– проведення розрахункових операцій через РРО/ПРРО без видачі розрахункових документів встановленої форми та змісту при реалізації алкогольних напоїв, зокрема, в чеках РРО/ПРРО відсутнє цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку – 47 випадків;
– порушення використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду УКТЗЕД, ціни товару та обліку його кількості – 65 випадків;
– здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами без отримання відповідної ліцензії – 11 випадків.
Також, було встановлено 50 порушень недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення торговцями можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних терміналів (карток), тобто в закладах громадського харчування встановлено відсутність банківських терміналів.
5 випадків порушення трудового законодавства, а саме: допуск працівників до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформленого наказом чи розпорядженням та без подання до податкового органу повідомлення про прийняття працівника на роботу. Кількість працівників, допущених до роботи з порушенням трудового законодавства – 10 осіб.
За результатами проведених фактичних перевірок до суб’єктів господарювання за виявлені порушення, в установленому законом порядку, застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 3 920,0 тис. грн.