Польща у 2025 році досягла рекордного обсягу експорту картоплі, відправивши понад 107 тисяч тонн продукції на зовнішні ринки.
Про це повідомляє FreshPlaza.
Майже половину цієї виручки забезпечила Україна, яка стала головним покупцем.
У період із січня по серпень Польща експортувала 107,54 тис. тонн картоплі.
Найбільші покупці:
Україна – 57,11 тис. т;
Румунія – 11,9 тис. т;
Молдова – 9,92 тис. т;
Білорусь – 6,52 тис. т;
Німеччина – 5,63 тис. т;
Італія – 5,01 тис. т;
Словаччина – 2,78 тис. т;
Латвія – 2,4 тис. т;
Іспанія – 1,25 тис. т;
Велика Британія – 820 т.
Експортна виручка за цей період склала 151,99 млн злотих (30,4 млн євро), що значно перевищує минулорічні показники (110,04 млн злотих або 22,0 млн євро). Майже половину доходів забезпечив український ринок – 73,94 млн злотих (14,8 млн євро).
Водночас імпорт картоплі до Польщі перевищує експорт: за вісім місяців завезено 171,69 тис. тонн на суму близько 55,2 млн євро, основним постачальником була Німеччина.
Завдяки диверсифікації Україна може отримати 1 млрд кубометрів скрапленого газу США через польський маршрут. Й деться про постачання у 2026 році.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на сайт “Нафтогазу”.
Повідомляється, що ще 7 листопада в Греції було підписано попередню заяву про наміри з польською енергокомпанією ORLEN. За угодою, тільки в I кварталі 2026 року Україна має отримати 300 млн кубометрів СПГ.
“Цього року в рамках наших домовленостей з ORLEN в Україну буде поставлено 600 млн кубометрів американського LNG. Загалом у 2026 році очікуємо імпорт американського LNG на рівні 1 млрд кубометрів. Дякую нашим польським партнерам за довіру”, – зазначив голова правління “Нафтогазу” Сергій Корецький.
Газ проходитиме регазифікацію на терміналі Свіноуйсьце в Польщі і далі надходитиме в Україну.
Польща збирається постачати до Словаччини американський газ, який має замінити енергоресурси Росії.
Як повідомляє РБК-Україна, про це заявили президенти Словаччини і Польщі Петер Пеллегріні та Кароль Навроцький, яких цитує Укрінформ.
Президент Словаччини наголосив, що його країна перебуває під тиском, щоби якомога швидше відмовитись від газопостачання з РФ.
Він додав, що обговорював це питання з лідерами Польщі і США. За його словами, з технічної точки зору Словаччина “перебуває у дуже складній ситуації”.
“Тому я дуже радий прийняти пропозицію президента Польщі та дії польського уряду, які дозволять забезпечити альтернативні постачання газу до Словаччини через інтерконектор наших систем”, – сказав Пеллегріні.
Навроцький повідомив, що Польща незабаром стане хабом постачання скрапленого газу зі Сполучених Штатів до країн регіону.
Він нагадав про LNG-термінал у Свіноуйсьце та висловив сподівання на скоріше завершення будівництва плавучого терміналу в Балтійському морі.
“Тому перед нами, країнами Центральної та Східної Європи, стоїть важливе завдання, в якому ми повинні бути єдиними: як сказав президент (Словаччини, – ред.) – повна незалежність від російського газу”, – підкреслив Навроцький.
З моменту початку повномасштабної війни в Україні зростає експорт військового спорядження з Польщі. Минулого року його було продано на рекордну суму – 3,2 млрд євро, пише польська економічна газета Dziennik Gazeta Prawna (DGP).
Повномасштабна війна в Україні, яка триває вже майже чотири роки, має значний вплив на польський експорт зброї, зазначає DGP. Прибутки від її продажу польськими компаніями у 2020 році не сягали навіть 400 млн євро, але після вторгнення росії в Україну у 2022-му ця сума зросла майже до 1,2 млрд євро.
Рекорд був установлений у 2024 році, коли вартість експорту зброї становила 3,2 млрд євро, пише DGP з посиланням на дані польського міністерства закордонних справ.
За інформацією видання, найбільшим імпортером польської зброї є Україна, яка минулого року придбала її майже на 2,5 млрд євро. Ця сума не включає військове спорядження, передане Києву безкоштовно в межах 46 пакетів допомоги.
Друге місце за обсягом експорту польської зброї минулого року посіли США зі 190 млн євро, третє і четверте місця – Філіппіни та Іспанія (185 млн і 33 млн євро відповідно).
Польські компанії продали Україні, зокрема, 78 мінометів M74, 18 самохідних гармат Krab і майже 300 різних типів броньованих бойових машин.
До США та Філіппін було поставлено 13 вертольотів Black Hawk з польського заводу американської компанії Lockheed Martin. Загалом 160 переносних зенітних ракетних комплексів Piorun продано до Естонії, Молдови, Норвегії та Латвії. «Експортний успіх» мали також розвідувальні дрони FlyEye та камікадзе-дрони Warmate, вироблені польською компанією WB Group, пише DGP.
У Польщі заявили, що не скасовуватимуть безстрокову заборону на імпорт з України пшениці, кукурудзи, ріпаку, насіння соняшнику, борошна, макухи, висівок, яка діє з 2023 року, попри набуття чинності оновленої торговельної угоди між ЄС та Україною.
Про це йдеться в заяві польського Міністерства сільського господарства, пише “Європейська правда”.
У відомстві стверджують, що нова угода не враховує всі положення, запропоновані Польщею, “які мали мінімізувати потенційний негативний вплив імпорту українських товарів на польське сільське господарство”.
Як зазначили у польському міністерстві, нові квоти та обсяги, що випливають з торговельної угоди між ЄС та Україною, стосуються імпорту товарів до всього ЄС, а в Польщі, як і раніше, діє безстрокова заборона на імпорт з України: пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику, а також деяких продуктів їх переробки.
“У зв’язку з появою неправдивої інформації міністерство сільського господарства підтверджує: нова угода не впливає на зміну вищезазначених положень”, – йдеться у заяві.
У Польщі розпочалося будівництво заводу з виробництва снарядів калібру 155 мм.
Про це повідомила пресслужба Міністерства оборони країни, передає “Європейська правда”.
Як зазначається, будівництво розпочалося в місті Красник за 100 км від кордону з Україною.
“Підприємством Mesko у Краснику закладено перший камінь у будівництво нового заводу з виробництва артилерійських боєприпасів калібру 155 мм”, – заявили у Міноборони Польщі.
Польська армія використовує 155-мм артилерійські боєприпаси для озброєння гармат-гаубиць Krab і корейської K9 Thunder.
50% поляків вважає, що допомога, яку Польща надає біженцям з України, є занадто великою. Майже така ж кількість виступає проти подальшого прийому українців.
Про це свідчить останнє опитування польського Центру дослідження громадської думки (CBOS), пише Polsat News.
Опитування показало, що за останні пів року ставлення поляків до прийому українських біженців знову дещо погіршилося. Ця тенденція спостерігається з невеликими перервами з середини 2023 року.
Прийом біженців: Частка голосів на підтримку прийому біженців з України є найнижчою (48%), а голосів проти – найвищою (45%) з 2014 року, коли CBOS почав ставити це питання.
Оцінка обсягу допомоги
У польському суспільстві зараз переважає думка, що обсяг допомоги є надмірним:
50% опитаних вважають, що допомога, яку Польща пропонує, є занадто великою.
46% вважають, що її масштаб є відповідним.
Умови для соціальних пільг
Опитування також виявило, що більшість поляків підтримують жорсткіші умови для доступу українців до соціальних пільг:
58% поляків вважають, що доступ до таких пільг і послуг, як виплата “800 плюс” або безкоштовна медична допомога, повинні мати тільки ті українці, які працюють і платять податки в Польщі.
25% опитаних вважають, що, крім роботи та сплати податків, українці, які отримують доступ до цих послуг, повинні також мати статус біженця.
8% респондентів вважають, що українці в Польщі взагалі не повинні користуватися такими пільгами.
У Польщі Сенат 17 вересня ухвалив новий закон про іноземців і допомогу громадянам України – документ підготували після вето президента Кароля Навроцького на іншу законодавчу ініціативу про статус українців у Польщі.
Зазначається, що сенат Польщі не вносив своїх правок до документа, ухваленого Сеймом минулого тижня, тому вважається остаточно ухваленим парламентом і очікуватиме підпису президента Кароля Навроцького.
Серед іншого, закон подовжує легальність перебування в Польщі громадян України, які втекли від війни, до 4 березня 2026 року.
Він посилює контроль над отриманням іноземцями соцдопомоги, зокрема програми 800+. Право на неї буде пов’язане з професійною активністю та навчанням дітей у польській школі. Винятком, наприклад, є батьки дітей з інвалідністю.
Також запроваджується обмеження щодо можливості користування медичними послугами дорослими громадянами України. Йдеться, зокрема, про медичні та лікарські програми, лікувальну реабілітацію та стоматологічне лікування.
Fitch Ratings погіршило прогноз щодо Польщі до негативного, головним чином через зростаючі бюджетні ризики, при цьому рейтинг країни залишився без змін.
У п’ятницю міжнародне рейтингове агентство змінило прогноз для Польщі зі стабільного на негативний, обґрунтувавши свої висновки зростаючими ризиками для державних фінансів.
Fitch попередило про більший, ніж очікувалося, дефіцит бюджету та відсутність надійних планів щодо фіскальної консолідації.
Згідно з аналізом, політичні перешкоди можуть затримати необхідні реформи в період перед парламентськими виборами 2027 року. За прогнозами рейтингового агентства, державний борг буде зростати більш стрімко і до 2027 року може наблизитися до 68% ВВП.
Fitch зазначила, що ранні вето і податкова опозиція президента Кароля Навроцького відображають поглиблення політичного розколу, що може обмежити здатність коаліції проводити жорсткі бюджетні заходи до наступних виборів.
Рейтингове агентство підкреслило, що реалізація реформ, необхідних для збереження фінансування з боку ЄС, як і раніше, буде мати ключове значення для підтримки сильного зростання ВВП в умовах нинішніх викликів.
Водночас Fitch прогнозує реальне зростання ВВП на рівні 3,2% як у 2025, так і в 2026 роках, що перевищує медіану для країн – членів ЄС на рівні 2,3%. Зростання зумовлюється стабільним внутрішнім споживанням та більш інтенсивним використанням ресурсів ЄС, що компенсує негативний вплив американських мит на єврозону.
Хоча диверсифікована економіка Польщі та її членство в ЄС підтримують поточний рейтинг, неспроможність стабілізувати борг або погіршення бюджетної дисципліни можуть призвести до зниження рейтингу. Fitch підтвердило рейтинг Польщі на рівні «A-».
Європейське оборонне агентство (EDA) прогнозує, що у 2025 році витрати на оборону в країнах Європейського Союзу сягнуть рекордних 381 млрд євро, у 2024 році лідером витрат стала Польща.
Про це пише RMF24.
У щорічному звіті EDA зазначається, що у 2024 році оборонні витрати країн ЄС уже досягли безпрецедентного рівня – 343 млрд євро, що на 19% більше, ніж роком раніше. Лідером стала Польща, яка спрямувала на оборону близько 3,75% ВВП.
Зростання пояснюється рекордними обсягами замовлень на обладнання, збільшенням інвестицій у дослідження та розробки, а також прагненням країн ЄС зміцнити військовий потенціал у відповідь на погіршення безпекового середовища.
„Європа витрачає рекордні суми на оборону, щоб забезпечити безпеку наших громадян, і ми не зупинимося на цьому”, – заявила глава зовнішньої політики ЄС та очільниця Європейського оборонного агентства Кая Каллас.
Генеральний директор EDA Андре Денк назвав рекордні показники „обнадійливим сигналом”, але підкреслив, що досягнення нової мети НАТО – 3,5% ВВП на оборону та понад 5% з урахуванням інфраструктури і цивільної складової – вимагатиме понад 630 млрд євро щороку.
Також за даними агентства, у 2024 році 25 країн ЄС збільшили оборонні бюджети в реальному вираженні, тоді як 16 держав зафіксували зростання понад 10%.
Витрати на одного професійного військового сягнули рекордних 249 тисяч євро, а інвестиції у військові дослідження та розробки зросли на 20% – до 13 млрд євро.
Найбільше коштів було спрямовано на закупівлю обладнання – 88 млрд євро. У 2025-му ця сума, за прогнозами, перевищить 100 млрд євро.
