Українська гривня продовжує слабшати по відношенню до долара США. За даними Національного банку, офіційний курс долара на 16 вересня 2024 року встановлено на рівні 41,3591 гривні за 1 долар. Це вже шосте поспіль підвищення курсу.
Економісти висловлюють різні прогнози щодо подальшої динаміки курсу. Так, економіст Олег Пензин вважає, що наприкінці 2024 року курс долара досягне 42,5 гривні, а вже в грудні 2025 року може сягнути 48 гривень.
Міжнародне рейтингове агентство S&P Global Ratings відзначає високий ступінь невизначеності щодо масштабів, результатів та наслідків російсько-української війни.
Про це йдеться у повідомленні агентства.
“Якщо економіка почне відновлюватися, то, враховуючи шкоду, завдану війною економіці України, ми не очікуємо, що реальний ВВП відновиться до довоєнного рівня в наш прогнозний період до 2027 року”, – йдеться у повідомленні.
Як зазначає агентство, реструктуризація боргу України відбувається на тлі значного економічного, зовнішнього та фіскального тиску, спричиненого російською військовою агресією. Райони, окуповані російськими військами, становлять близько 15% території України та 8-9% її довоєнного ВВП. Майже третина населення України перемістилася, а близько 15% залишили країну і тепер є біженцями.
“Незалежно від тривалості воєнних дій, пов’язані з ними ризики, ймовірно, збережуться протягом деякого часу”, – додали аналітики агентства.
Міністерство аграрної політики України у зв’язку зі сприятливими погодними умовами поліпшило прогноз урожаю у 2023 році приблизно на 4%, повідомив міністр Микола Сольський в ефірі національного телемарафону.
„Ми скоригували прогноз нашого врожаю цього року порівняно з торішнім … на 10% вниз. Але погода дійсно цього року, станом на сьогодні, тьху-тьху-тьху-тьху, аби й далі так було, вона досить хороша, скажімо так, обережно. І ми вже скоригували в кращий бік цей прогноз: ми думаємо, що падіння буде на відсотків +/- 6 порівняно з минулим роком. Це попередньо, тому що попереду ще кілька місяців”, – сказав міністр.
Він уточнив, що початковий прогноз базувався на спричиненій логістичними проблемами зміні структури посівних площ на користь дорожчих культур, але з меншою врожайністю (наприклад, соя або соняшник замість кукурудзи), а також меншими вкладеннями в землю.
Сольський уточнив, що вже кілька тижнів триває збирання ріпаку, ячменю та пшениці.
„Ріпаку (буде) як минулого року, можливо, навіть трохи більше. Ячмінь – менше, оскільки менше посадили, відсотків на 15-20. І пшениці буде менше, оскільки менше посадили. Сподіваємося компенсувати яровими культурами восени, але не будемо загадувати”, – зазначив міністр.
Як повідомлялося, перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький наприкінці червня спрогнозував урожай зернових цього року на рівні близько 46 млн тонн порівняно із 53,1 млн тонн у попередньому сезоні.
Водночас Укргідрометеоцентр на початку липня дав більш оптимістичну оцінку – близько 49,6 млн тонн.
Ризики для фінансової стабільності зросли. 2023 стане ще одним складним роком, коли глобальне зростання сповільниться до рівня нижче 3% через наслідки пандемії, війни в Україні та посилення грошово-кредитної політики.
Про це йдеться у заявы голови Міжнародного валютного фонду (МВФ) Крісталіни Георгієвої.
Вона заявила на Форумі розвитку Китаю, що навіть за більш оптимістичних прогнозів на 2024 рік глобальне зростання залишиться значно нижчим від свого історичного середнього показника в 3,8%, а загальний прогноз залишається слабким.
МВФ, що передбачив глобальне зростання на 2,9% цього року, має опублікувати нові прогнози наступного місяця.
Георгієва сказала, що політики у країнах із розвиненою економікою рішуче відреагували на ризики для фінансової стабільності після краху банків, але навіть у цьому випадку необхідна пильність.
„Тому ми продовжуємо уважно стежити за розвитком подій та оцінюємо можливі наслідки для перспектив світової економіки та глобальної фінансової стабільності”, – сказала вона, додавши, що МВФ приділяє пильну увагу найбільш вразливим країнам, особливо країнам з низьким рівнем доходу та високим рівнем доходу.
Вона також попередила, що геоекономічна фрагментація може розділити світ на економічні блоки, що суперничають, що призведе до «небезпечного поділу, який зробить усіх біднішими і менш захищеними».
Георгієва сказала, що сильне економічне піднесення Китаю з прогнозованим зростанням ВВП на рівні 5,2% у 2023 році дає деяку надію світовій економіці, при цьому очікується, що на Китай у 2023 році припадатиме близько однієї третини світового зростання.
За її словами, за оцінками МВФ, кожен 1% збільшення зростання ВВП в Китаї призводить до збільшення на 0,3% зростання в інших країнах Азії.
Вона закликала політиків у Китаї працювати над підвищенням продуктивності та перебалансуванням економіки від інвестицій до більш стійкого зростання, заснованого на споживанні, у тому числі через ринкові реформи, щоб зрівняти правила гри між приватним сектором та державними підприємствами.
За словами Георгієвої, такі реформи можуть підняти реальний ВВП на 2,5% до 2027 року і приблизно на 18% до 2037 року.
Вона сказала, що перебалансування економіки Китаю також допоможе Пекіну досягти своїх кліматичних цілей, оскільки перехід до зростання, що ґрунтується на споживанні, знизить попит на енергію, скоротить викиди та послабить тиск на енергетичну безпеку.
За її словами, це може скоротити викиди вуглекислого газу на 15% упродовж наступних 30 років, що призведе до скорочення глобальних викидів на 4,5% за той самий період.
Зростання світової економіки, яке оцінюється у 3,4% у 2022 році, знизиться до 2,9% у поточному році, а потім збільшиться до 3,1% у 2024-му. Порівняно з жовтневим прогнозом оцінка на 2023-й вища приблизно на 0,2%, що відображає позитивні тенденції та несподівано високу стійкість у багатьох країнах.
Про це йдеться в оновленій доповіді Міжнародного валютного фонду щодо перспектив світової економіки.
Тим не менш, глобальне зростання, прогнозоване на 2023-2024 роки, нижче за історичне (у 2000-2019 роках) середньорічне зростання в 3,8%.
За прогнозом МВФ, економіки країн з ринком, що формується, і країн, що розвиваються, зростуть на 4% цього року і на 4,2% у 2024-му.
Прогноз зростання економіки Китаю цього року покращено до 5,2% (на 0,8 процентних пунктів), у 2024 році зростання становитиме 4,5%.
Економіка США, як йдеться у доповіді, цього року може зрости на 1,4%, наступного – на 1%.
Економіка країн єврозони, прогнозує Фонд, цього року зросте на 0,7% (у жовтні прогноз був 0,5%), в 2024 році – на 1,6%.
Крім того, Міжнародний валютний фонд змінив прогноз для росії. За оцінкою експертів, минулого року ВВП росії скоротився на 2,2%. І за прогнозом цього року російська економіка зросте на 0,3% (раніше очікувався спад на 2,3%), в 2024 році – на 2,1%.
Незважаючи на позитивніший прогноз, у МВФ зазначають, що ризики для прогнозу залишаються зміщеними у бік погіршення. Серед головних причин цього: відновлення Китаю може загальмуватися на тлі серйозніших економічних збоїв внаслідок хвилі COVID-19; інфляція залишатиметься незмінно високою на тлі напруженості на ринку праці і зростаючого тиску на заробітну плату; раптова переоцінка цін на фінансових ринках може зробити жорсткішими фінансові умови.
Крім того, ескалація війни в Україні залишається серйозною загрозою глобальній стабільності, яка може дестабілізувати енергетичні чи продовольчі ринки та ще більше роздробити світову економіку.
[type] => post
[excerpt] => Зростання світової економіки, яке оцінюється у 3,4% у 2022 році, знизиться до 2,9% у поточному році, а потім збільшиться до 3,1% у 2024-му. Порівняно з жовтневим прогнозом оцінка на 2023-й вища приблизно на 0,2%
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1675166760
[modified] => 1675155380
)
[title] => МВФ трохи покращив прогноз для світової економіки у 2023 році
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=34707&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 34710
[uk] => 34707
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 34708
[image] => Array
(
[id] => 34708
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/173811-1-large.jpg
[original_lng] => 141162
[original_w] => 1140
[original_h] => 760
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/173811-1-large-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/173811-1-large-300x200.jpg
[width] => 300
[height] => 200
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/173811-1-large-768x512.jpg
[width] => 768
[height] => 512
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/173811-1-large-1024x683.jpg
[width] => 1024
[height] => 683
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/173811-1-large.jpg
[width] => 1140
[height] => 760
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/173811-1-large.jpg
[width] => 1140
[height] => 760
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/173811-1-large.jpg
[width] => 1140
[height] => 760
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[_edit_lock] => 1675148181:8
[_thumbnail_id] => 34708
[_edit_last] => 8
[translation_required] => 1
[views_count] => 1663
[translation_required_done] => 1
[_oembed_7b13b3af0837c08ab5147aa789a4c5e8] =>
Volodymyr Zelenskyy also met today with Kristalina Georgieva, Managing Director of the International Monetary Fund. pic.twitter.com/bHMFLYE0Ud
За словами Крісталіни Георгієвої, голови Міжнародного валютного фонду, 2023 рік обіцяє бути ще складнішим, ніж рік, який ми залишили позаду. Одночасно найбільші економіки світу сповільнюються, і більшість країн світу це відчуває.
Для більшої частини світової економіки 2023 рік буде важким, оскільки основні двигуни зростання – США, Європа та Китай – зіткнуться із послабленням активності, – спрогнозувала ситуацію виконавчий директор Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва.
Виступаючи в недільному ранковому ефірі CBS «Face the Nation», глава МВФ сказала, що новий рік буде «важчим, ніж рік, який ми залишили позаду», – пише Reuters. Причина в тому, що економіки США, Євросоюзу та Китаю одночасно сповільнюються.
Навіть жовтневий прогноз світової економіки МВФ не здавався надто оптимістичним: фахівці знизили прогноз щодо зростання через наслідки тривалої війни в Україні, високу інфляцію та підвищення процентних ставок головними центральними банками, такими як Федеральний резерв.
Відтоді Китай відмовився від політики нульового зараження COVID-19, яка стримувала економіку, але відновлення його економіки було хаотичним, і тепер споживачі побоюються швидкого поширення епідемії. У своєму новорічному зверненні президент Сі Цзіньпін закликав китайський народ до єдності та нових зусиль.
Вперше за 40 років зростання Китаю у 2022 році, швидше за все, зрівняється зі світовим зростанням або буде нижчим від нього, – сказала Георгієва, яка нещодавно сама відвідала Китай. Крім того, стрімке поширення епідемії також може стримати китайську економіку найближчими місяцями, – додала вона.
Я побувала в Китаї минулого тижня, у бульбашці, у місті без Covid. Але ситуація зміниться, як тільки люди почнуть подорожувати, – зазначила голова МВФ. Лідер МВФ передбачає, що найближчі місяці будуть важкими для Китаю, вплив на зростання буде негативним як на регіон, так і на світову економіку.
Прогнозований валовий збір зернових культур в Україні у 2023 році скоротиться на 60% до 2021 року, олійних – на 15%. Як повідомляє асоціація Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ), валовий збір зернових у 2023 році може становити 34 млн тонн, що на 37% менше від показника 2022 року і на 60% менше від показника 2021 року. Тоді як врожай олійних очікується на рівні 19,3 млн тонн, що на 13% більше за показник 2022 року і на 15% менше за показник 2021 року.
Причинами скорочення врожаю зернових стане зменшення загальних посівних площ на 45% – до 8,7 млн га, зміна структури посівів на користь олійних і зниження врожайності зернових культур.
З 28,4 млн га, що вирощуються у 2021 році, на грудень 2022 року на підконтрольній території України є 24,6 млн га угідь (86% з усієї території), з яких ще на 3,8 млн га неможливо вести сільгоспроботи через близькість до лінії фронту, забрудненості їх мінами і снарядами тощо.
Крім того, закінчення посівної кампанії озимих культур продемонструвало значне скорочення посівних площ: у 2022 році засіяно 3,8 млн га озимих зернових культур, що на 43% нижче порівняно з показником 2021 року.
Причиною цього, як повідомляє асоціація, є обмежена можливість експорту сільгоспкультур, витратна логістика і, як наслідок, значна різниця у цінах на сільгоспкультури у регіонах.
Регіони, що розташовані територіально близько до морських портів і кордонів з ЄС, мають вищу ціну на продукцію порівняно з регіонами на півночі й сході. Зокрема, на Закарпатті ціна 1 т кукурудзи з ПДВ – 6800 грн, тоді як на Сумщині – 4900 грн. Але навіть у західних областях ціна є збитковою. Тому близькість до кордону з ЄС та працюючими портами визначає спроможність відповідних областей до продовження продукування зерна.
Наступного року спостерігатиметься зростання площ під олійними культурами через їхню вищу маржинальність порівняно із зерновими культурами, а також через значне подорожчання логістики зернових у нинішньому році.
Ціна на олійні вдвічі перевищує ціни на зернові культури на світовому ринку. Посівні площі під олійними прогнозуються на рівні 9,7 млн га, що на 32% перевищує показник 2022 року і на 9% є більшим за показник 2021 року. Вперше посівні площі під олійними культурами будуть більшими, ніж під зерновими.
Міжнародний валютний фонд „суттєво” скоротить свій прогноз глобального економічного зростання у своєму наступному огляді.
Про це заявила директорка Департаменту стратегії, політики та аналізу МВФ Джейла Пазарбашиоглу, пише Bloomberg.
Вона акцентувала увагу на таких проблемах, як підвищення цін на продовольство та енергоносії, уповільнення потоків капіталу на ринки, що розвиваються, триваюча пандемія та уповільнення росту економіки в Китаї.
Представниця МВФ також нагадала, що після початку повномасштабної російсько-української війни фонд уже погіршив прогноз зростання світового ВВП з 4,4% до 3,6%.
„Це шок за шоком після шоку, які справді б’ють по світовій економіці”, – наголосила вона.
У липневому випуску World Economic Outlook фонд ще раз „суттєво погіршить прогноз”, анонсувала Пазарбашиоглу.
Провів телефонну розмову з директором-розпорядником МВФ @KGeorgieva. Подякував за виділені $1,4 мільярда додаткової підтримки. Обговорили майбутню співпрацю задля зміцнення фінансової стабільності України.
Голод на планеті Земля може стати реальністю цього та наступного року.
Про це заявив генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш у своєму віртуальному зверненні до учасників міжнародної конференції з продовольчої безпеки, яка проходить 24 червня в Берліні.
«Ми стоїмо перед безпрецедентною кризою голоду… Є реальний ризик голоду в 2022 році, а 2023 рік може бути ще гіршим», – прогнозує генсек.
За його словами, війна в Україні посилила проблеми, які накопичувалися роками, серед них він згадав кліматичні зміни, пандемію COVID-19 і нерівний вихід з економічної кризи різних держав тощо.
Ціни на енергоносії та добрива – те, від чого залежать усі виробники сільськогосподарської продукції. Це означає зменшення врожаїв усіх без винятку зернових культур. Жодна країна не матиме «імунітету» до таких соціальних і економічних потрясінь, наголосив чиновник. Самої гуманітарної допомоги недостатньо, адже йдеться про більше, ніж продовольство, підкреслив Гутерреш і закликав до скоординованих і багатосторонніх рішень і відповідей на виклики.
Політик зазначив, що продовольчу кризу неможливо буде ефективно вирішити без реінтеграції у світовий ринок зерна України, а також російських добрив і продовольства. Генеральний секретар ООН поінформував, що перебуває в тісному контакті з представниками України, росії, Туреччини, США, ЄС та іншими з цього питання. «Ми намагаємося досягти пакетного рішення, що дасть змогу Україні експортувати продукти – не лише наземними шляхами, але також морем», – сказав він, відмовившись надати деталі, адже це може завадити досягненню домовленості.
Гутерреш також зазначив, що продовольчу кризу не вирішити без вирішення кризи фінансової. Заможні держави та міжнародні фінансові інституції повинні допомогти тим країнам, які перебувають на межі зубожіння, підтримати їх економіку на плаву, сказав він. «Ми не можемо дозволити масового голоду в 21 столітті», – завершив свій виступ очільник ООН.
За даними FAO (Продовольчої програми ООН), протягом останніх двох років число тих, хто перебуває в безпосередній «продовольчій небезпеці», більш ніж подвоїлося та сягнуло 276 мільйонів.
Конференція в Берліні, співорганізаторами якої виступають три німецькі міністерства – закордонних справ, харчування та сільського господарства, а також економічного розвитку – проходить за підтримки ООН. У ній беруть участь 50 делегацій, а також 40 міністрів, зокрема, міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський.
Економіка ЄС дуже постраждала від війни в Україні, що змусило Європейську комісію у понеділок випустити одне зі своїх найбільших понижень прогнозу зростання економіки за всю історію – для ЄС та єврозони до 2,7%, у порівнянні з попереднім прогнозом у 4%, повідомляє POLITICO Europe.
За даними Єврокомісії, якщо постачання газу буде зупинено, економіка ЄС може втратити до 2,5 процентного пункта зростання цього року.
Базовий сценарій
У той час як економічне зростання у блоці залишиться позитивним – на рівні 2,7% цього року, воно становитиме лише мізерні 0,8%, якщо виключити сильні ефекти відскоку, перенесені з 2021 року, заявив представник ЄС. Очікується, що цього року зростання Німеччини, економічний двигун блоку, становитиме лише на 1,6 відсотка, сповільнившись через хвилеві ефекти карантину в Китаї.
У той же час очікується, що інфляція в єврозоні досягне 6,8% цього року, досягнувши піку 6,9% цього кварталу, а потім поступово сповільниться до 2,7% у 2023 році.
„У нас дуже високий рівень інфляції, і у нас є один із найглибших (переглядів) у бік зниження для зростання у нашому сезонному прогнозі. Але наразі це не призводить до негативної території зростання”, – сказав єврокомісар Паоло Джентілоні.
„Звичайно, це можливо, якщо реалізуються негативні сценарії, але це не наш базовий прогноз”, – додав він.
При цьому, як вказано, він відмахнувся від розмов про стагфляцію — термін, вигаданий у 1970-х роках для опису токсичної суміші високої інфляції, повільного зростання та високого рівня безробіття. У той час як ЄС бореться на перших двох фронтах, безробіття впало до рекордно низького рівня і, як очікується, скоротиться ще більше до 6,7% цього року та 6,5% наступного.
„Я не прихильник слова «стагфляція», тому що воно використовувалося в попередніх і зовсім інших обставинах, але насправді ми маємо дуже високу інфляцію і досить низьке зростання”, — сказав Джентилоні.
Несприятливі сценарії
За несприятливих сценарій ще більш високих цін на енергоносії або припинення постачання російського газу зростання зупиниться і вийде на негативну територію на більшу частину цього року, причому найбільше постраждають країни з високою залежністю від імпорту російського газу, такі як Німеччина та Італія.
Якщо ціни на нафту і газ зростуть на чверть від їхньої базової вартості, блок зіштовхнеться зі скороченням експорту, а також з подальшими порушеннями ланцюжка поставок та зростанням цін на імпорт. „Кожен із двох факторів скорочує приблизно 0,5 процентних пункти зростання ВВП у 2022 році”, – вказала Єврокомісія.
Якщо постачання газу буде зупинено, економіка ЄС може втратити до 2,5 процентного пункту зростання цього року, а інфляція цього року перевищить 9 відсотків, а країни, які залежать від газу, приречені на рецесію.
Відповідь на виклики
За словами Джентілоні, похмурий прогноз закликає країни продовжувати підтримувати свою економіку цього року, перш ніж „нормалізувати” податково-бюджетну політику наступного року. Наступного тижня ЄС оголосить, чи продовжить він призупинення фіскальних правил, термін дії яких закінчується цього року, — рішення, яке, як очікується, буде ухвалено.
„Відбувається втрата купівельної спроможності. Ми повинні спробувати пом’якшити це, особливо для більш вразливих працівників та домогосподарств. І ми не повинні забувати той факт, що це, ймовірно, не триватиме вічно”, – сказав він.
Щоб приборкати інфляційні очікування, Європейський центральний банк, ймовірно, оголосить у липні про підвищення своєї облікової ставки, що нині становить мінус 0,5 відсотка, як сигналізувала президент ЄЦБ Крістін Лагард, і завершить рік на позитивній території ще двома підвищеннями.
