Норвезька рада у справах біженців розпочала програму підтримки власників бізнесу, які переїхали з територій ведення активних бойових дій до Львівської або Тернопільської областей.
Про це повідомили на сайті Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.
Заявку на отримання гранту можна подати до 20 квітня.
Основні умови на подання заявки: діяльність бізнесу позитивно впливатиме на розвиток громади, в яку його переміщено.
Заповнити анкету на участь у конкурсі можна, перейшовши за посиланням.
Якщо бізнес сімейний, то заявка може бути подана тільки від одного члена сім’ї.
Щоб отримати додаткову інформацію щодо гранту треба звертатися за телефоном гарячої лінії: 0800302007 або ж написати на електронну адресу: ua.info@nrc.no.
За рік повномасштабної війни в Україні за програмою релокації 800 підприємств перемістилися до безпечніших регіонів. З них понад 600 відновили роботу.
Про це повідомила заступниця міністерки економіки Тетяна Бережна.
«Від початку війни 800 підприємств було релоковано з небезпечних регіонів за підтримки держави. На сьогодні 623 підприємства вже працюють на новому місці. Для ще 239 здійснюється пошук підходящої локації або способу транспортування», – розповіла Бережна.
Найбільше підприємств релокувались до Львівської (24%), Закарпатської (14,5%), Чернівецької (9,8%), Івано-Франківської (8,3%), Хмельницької (7,3%), Тернопільської (6,3%) областей.
Тетяна Бережна також зазначила, що понад 650 компаній, які збиралися релокувати свої потужності, відмовились від переїзду через деокупацію територій, на яких вони розташовані.
44 підприємства з Харківщини, Сумщини та Чернігівщини повернулися на свої попередні місця роботи завдяки покращенню там безпекової ситуації.
Програма релокації продовжує діяти. Наразі кількість запитів значно зменшилась порівняно з березнем-квітнем торік, коли кількість заявок сягнула тисячі, зазначила посадовиця.
Близько 400 підприємств через війну були перевезені на Закарпаття. Область стала своєрідним лідером процесу релокації бізнесу, адже створила максимально сприятливі умови для швидкого переміщення компаній і кадрового потенціалу в регіон.
Аби налагодити комунікацію між працівниками та роботодавцями, керівництво Закарпатської ОВА провело відкриту зустріч в залі ректорату УжНУ.
– Основна мета заходу – це комунікація із бізнесом, – зазначив голова Закарпатської ОВА Віктор Микита. – Для цього влада повинна дуже часто проводити такі зустрічі, щоб чути, які є проблеми у бізнесу. Розуміти які саме вживати дії, для того, щоб їм допомогти. Сьогодні на Закарпаття релокована дуже велика кількість підприємств. З ними релоковано близько 8 тисяч робочих місць. Сьогодні, коли я питаю пересічних громадян Закарпаття або тих, хто до нас приїхав, вони кажуть, що у нас немає роботи. Питаємо у бізнесу: чим вам допомогти?! Вони відповідають, що немає робочої сили. Тому влада повинна зайняти місце комунікатора між нашими мешканцями і бізнесом. Найчастіше представники бізнесу звертаються до нас із питанням щодо роботи воєнкоматів. Адже у нас велика кількість чоловіків, які вже мобілізовані й призвані на службу в ЗСУ, а решта задіяні у робочому процесі. Наразі велика частина економіки країни сконцентрована на території Закарпаття.
У свою чергу начальник Закарпатського ОТЦК Олександр Музиченко розповів, що поки заходи з мобілізації в області здійснюється таким чином, щоб не зупинити виробництво в регіоні. Наразі на Закарпатті заброньовано приблизно 7 тисяч працівників.
– Ми повинні знайти такий баланс, щоб і підприємці могли працювати, і щоб план мобілізації не зірвати, – зауважує Олександр Музиченко. – Взагалі, не варто боятися територіальних центрів комплектування, оскільки повістка ще не означає призов. Після появи людини в ТЦК ми вивчаємо її військову підготовку, стан здоров’я, тобто чи вона підлягає мобілізації, чи ні. Адже людина може бути інвалідом або мати інші причини згідно зі ст. 23, через які вона не підлягає мобілізації. Тому запрошення у ТЦК здійснюється для вияснення статусу призовника.
Щоправда, на думку підприємців краю, ситуація з мобілізацією надзвичайно болюча. По-перше, досить важко знайти працівників, а по-друге, вони не хочуть бути офіційно оформленими, аби не мати прив’язки до місця праці.
– Чоловіків ловлять у магазинах, на вулиці, вони навіть не можуть нормально добратися на роботу. Виходить так, що релоковані підприємства мають індульгенцію, а місцевий бізнес від цього страждає і виживає як може, – наголошує підприємець Юрій Мешко. – Тому проблема з військкоматом – це нині нагальна проблема. Враження таке, що бізнес цілеспрямовано знищують. Тому встановіть, будь ласка, однакові правила гри, бо місцеві підприємці не знають як працювати в таких умовах.
Під час відкритого діалогу спікери заходу неодноразово наголошували, що бізнес – це основа, на якій зараз тримається держава, адже тут йдеться про створення робочих місць, сплату податків, що, попри все, дозволяє країні функціонувати. Зараз критично важливо, аби влада і бізнес підтримували постійний тісний зв’язок.
Представники 6-ти країн Євросоюзу приїхали на Ужгородщину, аби взяти участь у великому економічному форумі «Релокація на Закарпаття: європейський вимір».
Наша область лідирує за кількістю розміщених підприємств-переселенців. Прикордонна особливість і добрі міжнародні зв’язки відкриють нові перспективи.
Переїзд з областей, де тривають бойові дії, в рамках Державної програми релокації завершило 601 підприємство, 390 з них вже відновили роботу на нових майданчиках у західних регіонах України, повідомило Мінекономіки.
„Ще 87 підприємств перебувають на різних стадіях транспортування. Незабаром переїде ще 151 підприємство, яке наразі вже на маршрутах або оформлює необхідні документи”, – наголошується в інформації на сайті міністерства.
Відповідно до неї, найпопулярнішими областями релокації підприємств залишаються Закарпатська, Львівська та Чернівецька. Також бізнес знаходить нові місця для розміщення своїх потужностей у Тернопільській, Івано-Франківській, Вінницькій та інших областях.
Переміщення обладнання здійснюється потужностями „Укрзалізниці”, „Укрпошти” або власними ресурсами (з компенсацією), нагадує Мінекономіки.
Як повідомлялося, програма з переміщення українського виробництва із зони активних бойових дій стартувала в середині березня.
Сьогодні Україна отримала від @EIB перший транш у розмірі €500 млн з пакету допомоги в €1,59 млрд. Дякую президенту ЄІБ @wernerhoyer та @EU_Commission за допомогу ??. Транш буде спрямований на відбудову інфраструктури, підтримку економіки та нагальні потреби населення.
Уряд продовжує допомагати підприємствам, які потребують релокації.
Про це Прем’єр-міністр Денис Шмигаль сказав на засіданні Кабінету Міністрів.
За його словами, вже переміщено 517 таких підприємств, найбільше з них — переробна промисловість.
„На локаціях Фонду держмайна для цих підприємств встановлена символічна плата за оренду — одна гривня за один квадратний метр”, – додав Прем’єр.
В Україні діє державна програма з релокації українських виробництв. Українські підприємства, які знаходяться у зоні активних бойових дій, можуть отримати державну допомогу в переміщенні своїх потужностей на захід України.
Сьогодні Україна отримала від @EIB перший транш у розмірі €500 млн з пакету допомоги в €1,59 млрд. Дякую президенту ЄІБ @wernerhoyer та @EU_Commission за допомогу ??. Транш буде спрямований на відбудову інфраструктури, підтримку економіки та нагальні потреби населення.
Вже 98 підприємств переміщено із зони бойових дій на захід України в межах програми релокації.
Про це йдеться у повідомленні Міністерства економіки України.
Станом на 29 березня 375 учасників програми перебувають в стадії переїзду. А загалом Міністерством економіки отримано 1164 заявок від підприємців, з яких 1058 вже опрацьовані.
«Масштабне переміщення бізнесу на безпечні території допоможе Україні зберегти виробництво, робочі місця та задовольнити попит армії і цивільного населення на низку товарів і послуг, що критично необхідні для перемоги над ворогом», — зауважила перша віце-прем’єр-міністр — міністр економіки України Юлія Свириденко.
Переміщення обладнання підприємства здійснюється на безоплатній основі силами «Укрзалізниці» та «Укрпошти», у випадку потреби залучаються субпідрядники.
Долучитись до програми може будь-який бізнес, що перебуває в зоні ризику через бойові дії. Для участі потрібно заповнити заявку за посиланням.
