Американський інвестор, який раніше займався бізнесом у росії, звернувся до уряду США з проханням дозволити йому брати участь у торгах щодо газопроводу «Північний потік – 2», якщо він буде виставлений на аукціон у справі про банкрутство в Швейцарії.
Стівен Лінч, який раніше провів два десятиліття в Москві, а тепер хоче купити газопровід між росію та Німеччиною, стверджує, що це унікальна можливість для США та Європи контролювати постачання енергії в Європі до кінця ери викопного палива.
Згідно з інформацією The Wall Street Journal, бізнесмен звернувся за дозволом до Міністерства фінансів США в лютому, стверджуючи, що американське володіння газопроводом дасть Сполученим Штатам перевагу в мирних переговорах із росією.
Лінч живе в Маямі з 2019 року і підтримав президентську виборчу кампанію Дональда Трампа 300 тисячами доларів.
Трубопровід довжиною 1222 кілометри вважався перлиною російської нафтової економіки, з’єднуючи її газові родовища з Європою. Його будівництво було завершено до вторгнення росії в Україну в 2022 році. Він належить дочірній компанії російського державного газового гіганта «Газпром», який оголосив про банкрутство в Швейцарії через кілька днів після вторгнення. У вересні 2022 року підводні вибухи знищили один із двох вузлів трубопроводу. Інший залишився цілим, але не використовується.
Вартість мережі трубопроводів оцінюється в 11 мільярдів доларів. За словами Лінча, зараз його можна купити за «копійки».
Американські бізнесмени та колишні урядовці, які мають досвід роботи з росією, повідомили виданню, що план Лінча стикається із серйозними перешкодами. Але він може отримати серйозний поштовх, якщо його використовуватимуть як розмінну монету в мирних переговорах в Україні після того, як Трамп вступить на посаду. Як відомо, новообраний президент пообіцяв швидко закінчити війну.
Водночас слід врахувати, що інші учасники торгів будуть служити інтересам росії чи Китаю.
[type] => post
[excerpt] => Американський інвестор, який раніше займався бізнесом у росії, звернувся до уряду США з проханням дозволити йому брати участь у торгах щодо газопроводу «Північний потік – 2», якщо він буде виставлений на аукціон у справі про банкрутство в Швейцарії.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1732369980
[modified] => 1732360326
)
[title] => «Північний потік» може потрапити до рук американців
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=54937&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 54877
[uk] => 54937
)
[trid] => din4423
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 54878
[image] => Array
(
[id] => 54878
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/eszaki-aramlat.jpg
[original_lng] => 209284
[original_w] => 1347
[original_h] => 758
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/eszaki-aramlat-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/eszaki-aramlat-300x169.jpg
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/eszaki-aramlat-768x432.jpg
[width] => 768
[height] => 432
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/eszaki-aramlat-1024x576.jpg
[width] => 1024
[height] => 576
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/eszaki-aramlat.jpg
[width] => 1347
[height] => 758
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/eszaki-aramlat.jpg
[width] => 1347
[height] => 758
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/eszaki-aramlat.jpg
[width] => 1347
[height] => 758
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[translation_required] => 1
[views_count] => 134
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 54878
[_edit_lock] => 1732353126:8
[_edit_last] => 8
[labels] => Array
(
[0] => lightbulb_outline
)
[categories] => Array
(
[0] => 37
[1] => 84406
[2] => 9
[3] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Світ
[1] => Світ
[2] => Спецтема
[3] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 158
[1] => 172
[2] => 6344
)
[tags_name] => Array
(
[0] => газ
[1] => Росія
[2] => Швейцарія
)
)
[1] => Array
(
[id] => 54935
[content] =>
Російська економіка перебуває під інфляційним тиском, що призводить до чергового підвищення процентної ставки. Провідні економісти кажуть: інфляція може перевищити прогноз центрального банку на цей рік, що підвищує ймовірність чергового агресивного підвищення процентної ставки наступного місяця.
Останні статистичні дані засвідчують, що споживчі ціни зросли на 0,37% минулого тижня, що призвело до загального зростання інфляції з початку року до 7,4%. Це вже близько до прогнозу центрального банку щодо інфляції на рівні 8,0%-8,5% на рік загалом.
За словами Дениса Попова з ПроКредит Банку, «існує реальний ризик того, що інфляція перевищить жовтневий прогноз центрального банку, а це спонукає регулятора знову агресивно підвищити облікову ставку в грудні, цього разу до 23%».
У жовтні центральний банк підвищив облікову ставку до 21%, мотивуючи це необхідністю проведення жорсткої монетарної політики для боротьби з інфляцією. Але це рішення викликало низку критики з боку бізнес-лідерів, які стверджують, що воно стримуватиме інвестиції та кредитування.
Перегляд оцінки річної інфляції в жовтні в бік підвищення став третім публічним оголошенням центрального банку в цьому році. Деякі критики кажуть, що монетарні заходи практично не вплинули на інфляцію, стримуючи зростання і призводячи до стагфляції.
Дмитро Польовий з Astra Asset Manager вважає, якби засідання центрального банку відбулося завтра, то підвищення ставки до 23% було б цілком очевидним.
Враховуючи поточні макроекономічні показники, все виглядає вкрай несприятливим для центрального банку, сказав Полевой, який прогнозує, що річна інфляція буде вищою, ніж на 9%.
Інфляція підживлюється переважно зростанням цін на основні продукти харчування. Картопля, основний продукт харчування для багатьох росіян, подорожчала на 74% з грудня минулого року. Крім того, значно зросли ціни на вершкове масло, соняшникову олію, молочні продукти та імпортні фрукти.
У своїх звітах центральний банк звинувачує погану погоду, яка пошкодила посіви, погану логістику, ослаблення рубля і збільшення витрат, таких як сировина і робоча сила, у високій інфляції.
Уряд намагається збільшити імпорт деяких ключових продовольчих товарів, зменшити обмеження на експорт, обмежити або заборонити деякі експортні товари та покращити логістику, щоб стримати зростання цін. Незважаючи на ці узгоджені зусилля, інфляція продовжує зростати.
На думку аналітиків «Ренесанс Капіталу», «поточні темпи зростання перевищують прогноз Центрального банку Росії». Вони додали: якщо інфляція підніметься вище 9% до середини грудня, регулятор, як очікується, відреагує підвищенням процентних ставок до 23%.
Російська алмазодобувна компанія «Алроса» планує скоротити витрати на співробітників і видобуток на тлі кризи в галузі, призупинити розробку найменш рентабельних активів. Про це повідомляє The Moscow Times.
«Алроса», один із найбільших у світі виробник алмазів, може тимчасово зупинити частину родовищ, але збирається повернути їх у роботу під час відновлення ринків.
Компанія скоротить фонд оплати праці на 10% коштом оплати керівників службовців, введення неповного робочого дня, відпусток своїм коштом та інших. Чисельність персоналу також буде знижено.
Крім того, алмазодобувач зменшить активність за низкою інвестиційних проєктів, сповільнивши реалізацію частини проєктів розвитку.
Зазначається, що компанія накопичила фінансову подушку, щоб пережити кризу, і розраховує на можливу підтримку держави.
Тайвань зупинив постачання верстатів до росії після посилення правил експортного контролю, повідомляє Taiwan News з посиланням на Міністерство економіки острівної держави.
Відповідну заяву оприлюднили після публікації доповіді британського Королівського об’єднаного інституту оборонних досліджень та Open Source Centre, яка надає аналіз відкритої інформації для американських спецслужб. У доповіді Тайвань вказали як постачальника верстатів для рф.
У зв’язку з можливістю використання верстатів у військових цілях Міністерство економіки Тайваню реалізувало низку заходів для припинення їхнього експорту до росії. Зокрема суттєво збільшено штраф за первинне порушення санкцій – до 1 млн. тайванських доларів (31 310 доларів США).
У березні уряд Тайваню розширив список обмежень на експорт до росії та Білорусі високотехнологічної продукції, включивши туди 77 видів верстатів з числовим програмним управлінням.
За перші 9 місяців цього року російський газовий гігант «Газпром» зазнав збитків на 309 мільярдів рублів, тобто приблизно на 3,2 мільярда доларів. Підрахунки було зроблено згідно з бухгалтерським обліком та без урахування доходів дочірніх компаній. Така тенденція є серйозною негативною зміною в становищі компанії порівняно з прибутком у 446 мільярдів рублів, який вона отримала протягом перших 9 місяців минулого року.
Значні збитки виникли, незважаючи на те, що виручка енергетичного гіганта зросла на 8%, до 4,3 мільярда рублів, порівняно з аналогічним періодом минулого року.
У 2023-му сума втрат за весь рік становила близько 7 мільярдів доларів. Це були перші збитки, яких компанія зазнала з 1999 року. Така ситуація чітко показала, наскільки серйозною для «Газпрому» є втрата ключових європейських газових ринків.
Водночас в енергетичній компанії оптимістично дивляться на перспективи цього року. «Газпром» підвищив оцінку виручки від продажів на 6%, до 7,9 трильйона рублів, порівняно з попереднім прогнозом.
Компанія також заявила про збільшення інвестиційного бюджету на 2024 рік приблизно на 4%: з 1,57 мільярда рублів, затверджених у грудні минулого року, до 1,64 мільярда.
Інвестиції спрямовані на розвиток центрів видобутку газу на півострові Ямал та на сході росії. Серед визначних проєктів – газопровід «Сила Сибіру» (до Китаю), річна потужність якого до кінця року, за прогнозами, має збільшитися до 38 мільярдів кубометрів.
У 2024-му видобуток російського газу значно зріс, а ціна блакитного палива на голландському хабі TTF, який домінує в Європі, підскочила майже до річного максимуму.
У Росії вирішили, що штраф за блокування їх акаунтів на відеохостингу YouTube становить 2 ундецильйони. Цю суму вони вимагають від Google. Проте це значно перевищує всю суму грошей, яка існує у світі.
Про це пишуть російські ЗМІ.
Стверджується, що загальний розмір штрафу складав майже 13 децильйонів (одиниця із 33 нулями).
Цей штраф був призначений Google через те, що компанія не виконала вимоги щодо відновлення акаунтів 17 російських телеканалів YouTube, серед них “Звезда”, “Первый канал”, “Россия 1”, “Москва Медиа” тощо, а також YouTube-канал Маргарити Симоньян.
[type] => post
[excerpt] => У Росії вирішили, що штраф за блокування їх акаунтів на відеохостингу YouTube становить 2 ундецильйони. Цю суму вони вимагають від Google. Проте це значно перевищує всю суму грошей, яка існує у світі.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1730384700
[modified] => 1730372832
)
[title] => Росіяни захотіли від Google всі гроші світу. Вимагають 2 ундецильйони рублів
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=54282&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 54243
[uk] => 54282
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 54244
[image] => Array
(
[id] => 54244
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/google-1.jpg
[original_lng] => 64706
[original_w] => 1024
[original_h] => 592
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/google-1-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/google-1-300x173.jpg
[width] => 300
[height] => 173
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/google-1-768x444.jpg
[width] => 768
[height] => 444
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/google-1.jpg
[width] => 1024
[height] => 592
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/google-1.jpg
[width] => 1024
[height] => 592
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/google-1.jpg
[width] => 1024
[height] => 592
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/google-1.jpg
[width] => 1024
[height] => 592
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[views_count] => 257
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 54244
[_edit_lock] => 1730365633:8
[_edit_last] => 8
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 172
)
[tags_name] => Array
(
[0] => Росія
)
)
[6] => Array
(
[id] => 54152
[content] =>
Деякі країни-члени Європейського Союзу закликають блок підняти мита на російські сільськогосподарські й продовольчі товари, а також на добрива.
Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на співрозмовників, обізнаних із питанням.
Декілька держав-членів Євросоюзу, що прагнуть зменшити доходи Москви, закликають блок ввести мита на імпорт сільськогосподарської продукції та риби з росії та Білорусі, на додаток до раніше цього року ухваленого мита на російську зернову продукцію.
За словами співрозмовників, інші ж країни закликають спочатку оцінити будь-які наслідки таких заходів для європейського імпорту та вплив на ціни продовольчих товарів.
Зазначається, що на відміну від введення санкцій, процедура щодо запровадження торговельних обмежувальних заходів не завжди потребує консенсусу серед країн ЄС.
Нині в Євросоюзі аналізують, щодо яких товарів можуть бути введені додаткові мита.
Будь-яке рішення щодо добрив ймовірно привітають виробники у сфері сільського господарства, які лобіюють посилення захисту своєї галузі.
Джерела додають, що терміни введення нових мит ще не відомі, враховуючи юридичні та політичні аспекти цього питання.
росія є найбільшим у світі експортером добрив з часткою ринку 18%. Незважаючи на те, що ця галузь ще не перебуває під європейськими санкціями, за підсумками 2022 року внаслідок російського вторгнення в Україну російський експорт добрив скоротився через проблеми з логістикою та оплатою.
З того часу експорт відновився, і очікується, що цьогоріч експорт російських добрив досягне рекордного рівня 2021 року.
Сільське й лісове господарство, мисливство, рибальство і рибництво склали близько 2% ВВП росії в першому півріччі цього року.
Попри очікуваний крах росії після введення західних санкцій, російська економіка все ще працює, хоч і перебуває під загрозою “перегріву”.
Видання The Washington Post пише, що росія, завдяки значним доходам від продажу нафти, здатна фінансувати війну в Україні ще кілька років.
Економісти пояснюють, що втриматись на плаву росії вдалось завдяки продажу нафти, серед яких ключову роль грають країни Азії, зокрема Китай та Індія. Саме ці країни продовжують купувати нафту в росії, допомагаючи країні-терористу компенсувати економічні втрати від санкцій.
росія відчуває внутрішні кризи
Водночас серйозні внутрішні ризики для Кремля усе ще є. Перш за все, росія стикається з проблемою “перегріву” економіки. Видання пише, що швидке зростання заробітних плат може привести до інфляційного тиску, що ускладнює ситуацію.
Уряду доводиться піднімати зарплати, щоб підтримати рівень життя населення в умовах санкцій і мобілізації, що значно впливає на ринок праці. Крім цього, російська економіка зіткнулась з нестачою робочої сили, адже тисячі чоловіків були мобілізовані або залишили країну, рятуючись від призову.
Ефективність економіки росії падає
Це створило серйозний дефіцит на ринку праці, особливо у виробничому секторі. У результаті російські підприємства працюють на межі своїх можливостей, а це обмежує потенціал зростання економіки.
Ще однією відчутною проблемою є вичерпання виробничих потужностей. Санкції ускладнили доступ російських компаній до західних технологій та обладнання, які необхідні для підтримки стабільної роботи промислових об’єктів. Це обмежує можливості Кремля для модернізації виробництва та знижує ефективність економіки.
Попри те, що росія отримує значні доходи від продажу нафти, які дозволяють їй продовжувати війну, економічна ситуація всередині країни залишається нестабільною,
Україна продовжує боротьбу не тільки на фронтах війни, а й на енергетичному полі. Одними із найскладніших питань залишаються наша залежність від російських енергоресурсів і можливі шляхи забезпечення енергетичної незалежності. В умовах підготовки до зимового сезону 2024–2025 років предметні розмови навколо використання української газотранспортної системи (ГТС) для постачання азербайджанського газу набувають нового значення.
Ця тема викликає неабияку занепокоєність серед експертів, оскільки під прикриттям постачання азербайджанського газу існує реальна загроза продовжити транзит російського, що ставить під сумнів прагнення України до повної енергетичної незалежності від країни-агресорки.
Азербайджан давно позиціонується як важливий гравець на європейському енергетичному ринку. Через спеціально побудований Трансанатолійський газопровід (TANAP) до Європи постачається близько 13 млрд кубометрів газу на рік. І хоча в Європі зацікавлені в азербайджанському газі, існують великі сумніви щодо того, чи справді він зможе замінити російський газ після завершення 2024 року дії транзитного договору між Україною та росією.
Колишній генеральний директор ТОВ «Оператор ГТС України» Сергій Макогон зауважує: «Азербайджан наразі не має достатніх обсягів газу, щоб замістити 14 мільярдів кубометрів російського газу, що транзитується через Україну. Таким чином, будь-яка схема постачання «азербайджанського газу» через Україну може бути комерційним прикриттям для продовження експорту російського газу. Фактично це буде та сама російська молекула газу, яка, змінивши документи, з’явиться на європейському ринку під виглядом азербайджанського».
Індія стала другим найбільшим постачальником критично важливих технологій до росії.
Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на неназваних американських і європейських чиновників.
Зазначається, що індійський експорт заборонених товарів, таких як мікрочіпи, схеми та верстати, у квітні і травні перевищив 60 мільйонів доларів США, що майже удвічі більше, аніж було у попередні місяці цього року, а у липні цей показник зріс до 95 мільйонів доларів США. Наразі Індія поступається лише Китаю.
За словами деяких із чиновників, ще більше союзників України засмучує те, що посланці, які порушують це питання, отримують мало відповідей від своїх індійських колег. Міністерство закордонних справ Індії відмовилося коментувати наведену Bloomberg статистику.
Згідно із останніми даними, майже п’ята частина чутливих технологій, які надходять до російського військово-промислового комплексу, потрапляють до рф через Індію, розповіли чиновники.
У матеріалі йдеться, що нові дані підкреслюють труднощі, з якими зіткнулися США та їхні союзники, намагаючись обмежити спроби росії вести війну в Україні після двох з половиною років з початку повномасштабного вторгнення. Експорт більшості товарів подвійного призначення безпосередньо до росії заборонений, тому країна-агресор почала купувати їх у третіх країнах – іноді у випадкових дочірніх компаній західних фірм або мереж посередників.
Джерела Bloomberg додали, що поки союзники працюють над обмеженням деяких із маршрутів постачання заборонених технологій до рф, серед яких були Туреччина і Об’єднані Арабські Емірати, з’являються нові хаби. Серед них – Індія, Малайзія і Таїланд.
