Міністерство фінансів США відкликало генеральну ліцензію, яка дозволяла окремі операції з іранською нафтою. Таке рішення у Вашингтоні ухвалили після нових атак Ірану на комерційні танкери в Ормузькій протоці.
Йдеться про ліцензію, яку США видали 22 червня на 60 днів — до 21 серпня. Вона дозволяла виробництво, доставку, продаж та імпорт іранської сирої нафти, нафтопродуктів і нафтохімічної продукції. Дозвіл також поширювався на пов’язані банківські, страхові й транспортні послуги.
Дозвіл на експорт іранської нафти був одним із пунктів меморандуму США та Ірану про врегулювання конфлікту, підписаного у червні.
Управління контролю за іноземними активами Мінфіну США (OFAC) опублікувало нову ліцензію, яка передбачає, що раніше укладені угоди мають бути завершені до 17 липня. Укладання нових контрактів заборонено з 7 липня.
Рішення ухвалили після атак на три танкери в районі Ормузької протоки. Серед пошкоджених суден — катарський газовоз Al Rekayyat та саудівський нафтовий танкер. США звинуватили Іран в ударах, однак Тегеран причетності не визнавав.
Після оголошення про відкликання ліцензії світові ціни на нафту зросли більш ніж на 5%,
Ормузька протока — один із найважливіших маршрутів світової торгівлі енергоресурсами: через нього щодня проходить близько п’ятої частини світового обсягу нафти, що споживається, а також значні обсяги поставок зрідженого природного газу. Незважаючи на ескалацію, американський чиновник повідомив Reuters, що переговорники продовжують сумлінно працювати над угодою з Іраном, яка передбачає обмеження його ядерної програми та часткове зняття санкцій.
Чеському оператору RegioJet загрожує штраф у Польщі за скасовані рейси, які не виключили з графіку – водночас там наполягають, що вони не порушили права пасажирів.
Про це повідомляє IDNES.
Причиною для суперечки стала ситуація у грудні 2025 року, коли RegioJet не виконав 23 рейси на маршрутах у Польщі, які були у графіку і на них продавалися квитки. Зокрема, так сталося з рейсами між Варшавою і Краковом, Варшавою і Гдинею, Варшавою і Познанню.
Деякі поскаржились Управлінню польської залізниці (UTK) щодо проблем з відшкодуванням за вже куплені квитки і проблеми у комунікації з техпідтримкою.
В UTK повідомили чеському перевізнику, що організаційні проблеми, якими пояснили ситуацію, не є достатнім виправданням за невиконання зобов’язань перед пасажирами.
У RegioJet не погоджуються, що порушили права пасажирів. “Усіх пасажирів вчасно поінформували про скасування рейсів, вартість квитків компенсували у повному обсязі, також було надано бонус у розмірі 100 злотих як вибачення”,– заявив речник компанії.
Рішення UTK про встановлене порушення прав пасажирів ще не є фінальним і може бути оскаржене. У подальшому UTK може за окремою процедурою накласти на компанію штраф обсягом до 2% від доходу у попередній рік за порушення колективних інтересів пасажирів.
Новий уряд у Німеччині має намір реформувати систему соціального забезпечення, яка відома під назвою Bürgergeld. Хто повністю відмовляється від роботи, не зможе розраховувати на державну підтримку.
Про це пише BILD, посилаючись на домовленості між партією СДПН та блоком ХДС-ХСС, які ведуть переговори про формування уряду.
Згідно з планами майбутньої коаліції, назва нинішньої системи соціального забезпечення Bürgergeld (Грошове забезпечення громадянина) буде скасована, нова система отримає назву «Забезпечення для тих, хто шукає роботу». Головний наголос буде зроблено на жорсткі санкції та боротьбу із шахрайством.
У СДПН стверджують, що реформа спрямована на «підвищення кваліфікації та допомогу у працевлаштуванні», проте ХДС наголошує на «стимулюванні до роботи» та покарання для тих, хто відмовляється від запропонованих вакансій.
Найжорсткіше нововведення — повне скасування соцвиплат для тих, хто може працювати, але неодноразово відмовлявся від запропонованих вакансій. Це торкнеться 200 000 осіб без обмежень щодо здоров’я та мовного бар’єру.
«Хто повністю відмовляється від роботи, не може розраховувати на підтримку», – заявив лідер СДПН Ларс Клінгбайль.
Зараз залишається відкритим питання, хто очолить міністерство праці та соціальної політики: якщо це буде представник ХДС, заходи можуть виявитися ще жорсткішими.
“Благодійний фонд “Охматдиту” перерахує кошти на казначейський рахунок закладу, тож наступний тендер відбудеться вже в електронній системі Prozorro та за правилами публічних закупівель. До проведення тендеру буде залучене ДП “Медичні закупівлі”, – розповів голова МОЗ Віктор Ляшко.
Створення наглядово-ревізійної ради
Крім того, після резонансу щодо тендеру МОЗ та “Охматдит” ініціюють створення наглядово-ревізійної ради, у яку ввійдуть шість благодійників, які найбільше задонатили, а також по одному представнику від МОЗу та лікарні, і представники будівельних підрядників – загалом 15 осіб.
Раду повинні створити протягом тижня, вона має створити критерії, за якими виберуть підрядника для відновлення. Після цього проведуть тендер через Prozorro. Тож усіх підрядників, які відповідають критеріям, закликають долучити до тендеру.
Вартість послуг інженера-консультанта та технагляду
Що стосується питання з приводу вартості послуг інженера-консультанта та технічного нагляду, що ці послуги дороговартісні і спочатку не було розуміння, звідки взялися саме такі суми.
“Вартість цих послуг визначає сертифікований фахівець. І вони формуються на підставі й на основі кошторисних норм і залежать від обсягу робіт і їх вартості. Відповідно цифри, які зазначені в системі Prozorro, які проводять лікарні, є граничними”, – роз’яснив на брифінгу медичний директор лікарні “Охматдит” Сергій Чернишук.
За його словами, вони мали б бути зменшені, якщо б обсяг і відповідно їх вартість була би меншою. Тобто це межові ціни, які формувалися згідно кошторисних норм, тобто це ціна регламентована відповідними нормами.
Комітет з міжнародної торгівлі Європейського парламенту схвалив продовження ще на один рік скасування дії ввізних мит ЄС на український експорт.
Про це пише пресслужба Європейського парламенту.
Члени Комітету з міжнародної торгівлі схвалили продовження призупинення ввізних мит, антидемпінгових мит та захисних заходів щодо українського експорту до ЄС ще на один рік.
Призупинення дії тарифів стосується:
овочів й фруктів, на які поширена система вхідних цін;
сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки, які підлягають тарифному квотуванню.
“Промислові товари підлягають обкладенню нульовими митами з 1 січня 2023 року відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, тому вони не включені до нової пропозиції”, – додає пресслужба.
Згідно з даними Єврокомісії, сьогодні ЄС є найбільшим торговельним партнером України. На союз припадало 39,5% української торгівлі у 2021 році. Україна, зі свого боку, є 15-м найбільшим торговельним партнером ЄС, оскільки на неї припадає близько 1,2% від загального обсягу торгівлі.
Кабінет Міністрів України на засіданні 8 листопада ухвалив рішення про звільнення від сплати ПДВ та ввізного мита на імпорт генераторів, трансформаторів, обігрівачів та інших товарів важливих для проходження цього опалювального сезону.
Про це Прем’єр- міністр Денис Шмигаль сказав на засіданні уряду, передає Телеграм глави уряду.
“Сьогодні Кабінет Міністрів затвердить постанову, завдяки якій від сплати ПДВ та ввізного мита будуть звільнені важливі для проходження цього опалювального сезону товари”, – сказав Шмигаль.
За його словами, уряд скасовує податки на імпорт: газогенераторів, електричних двигунів та генератори, електрогенераторних установок та обертових електричних перетворювачів, трансформаторів, електричних акумуляторів, електричних водонагрівачів та обігрівачів, а також інших товари для енергетики та забезпечення тепла.
Прем’єр пояснив, що таке рішення дозволить прискорити ремонти, покращити забезпечення світлом, і теплом, а також задовільнить попит серед населення та зменшить ціни на відповідну продукцію.
Прем’єр-міністр Великої Британії Ліз Трасс скасувала частину економічного пакету, що передбачав зниження податків, після різкої критики та звільнення міністра фінансів.
Про це повідомляє Sky News.
На спеціальній пресконференції в п’ятницю Трасс сказала, що визнає, що вона пішла “далі і швидше”, ніж очікували ринки за 37 днів її перебування при владі.
“Сьогодні я діяла рішуче, тому що моїм пріоритетом є забезпечення економічної стабільності нашої країни. Я хочу бути чесною, це важко. Але ми пройдемо через цей шторм”, – сказала вона.
Водночас Трасс додала, що її місією, як і раніше, залишається мета забезпечити “низькі податки, високу заробітну плату, високе зростання економіки, що є тим, для чого я була обрана в мою партію”.
Трасс також підтвердила, що уряд підвищить корпоративний податок у квітні наступного року з 19% до 25%, незважаючи на обіцянку не робити цього в міні-бюджеті.
Прем’єр виступала лише три з половиною хвилини і відповіла тільки на чотири запитання журналістів, за що отримала багато критики, а деякі члени парламенту від консерваторів заявили, що пресконференція тільки погіршила ситуацію.
Трасс у п’ятницю звільнила свого міністра фінансів Квасі Квартенга, який оголосив про нову фіскальну політику 23 вересня, втіливши в життя бачення Трасс щодо значного зниження податків і дерегулювання, щоб спробувати струсити економіку.
Європейська комісія дозволила державам-членам ЄС тимчасово відмовитися від сплати мита та ПДВ на імпорт з третіх країн харчів, ковдр, наметів, електрогенераторів та іншого обладнання, призначеного для допомоги українцям, що постраждали від війни.
За оцінками Єврокомісії, внаслідок повномасштабного вторгнення Росії в Україну понад 14 млн людей, або 30% населення України, стали переселенцями. Понад 6,2 млн українців потрапили до ЄС, а майже 8 млн були змушені залишити свої домівки, але залишилися в Україні.
«Це створює великий тиск на держави-члени, які повинні надавати гуманітарну допомогу великій кількості людей, які тікають від війни, а також підтримувати внутрішньо переміщених українців, яким загрожує голод і хвороби», – зазначили в Єврокомісії.
Звільнення від сплати мита та ПДВ поширюється на товари, імпортовані:
державними організаціями: державні органи та органи публічного права, зокрема лікарні, урядові організації, регіональні органи влади, громади/міста тощо;
благодійні або філантропічні організації, схвалені компетентними органами держав-членів.
Рішення, яке пропонується державам-членам ЄС, застосовуватиметься «заднім числом» з 24 лютого та діятиме до 31 грудня 2022 року.
Зазначимо, що від початку російського вторгнення в Україну ЄС виявив солідарність із Україною та продовжує надавати їй суттєву політичну, економічну, фінансову, військову та гуманітарну допомогу. ЄС уперше в історії прийняв так звану Директиву тимчасового захисту, яка надає право на проживання, роботу та соціальне забезпечення українцям, що рятуються від війни на території Євросоюзу.
Поки європейська авіація намагається оговтатися від кризи, викликаної коронавірусом, Deutsche Lufthansa скасувала сотні літніх рейсів через нестачу персоналу. Це ускладнює завдання, які стоять перед європейською авіацією.
5 червня десятки тисяч пасажирів застрягли в аеропортах Європи. Минулої суботи лише до Великобританії не відбулося більше сотні рейсів. Флагман німецької авіакомпанії Lufthansa також скасував у липні близько 900 внутрішніх та європейських коротких рейсів, зокрема лоукост авіакомпаній Named та Eurowings. Тому можна сказати, що сімейний відпочинок європейців опинився під загрозою через скасування рейсів, які мали бути по п’ятницях, суботах та неділях. Це близько 5% пропускної спроможності авіакомпанії у вихідні.
«Увесь авіаційний сектор, особливо в Європі, зараз стикається з обмеженням потужностей та нестачею робочої сили. Це стосується аеропортів, наземного обслуговування, управління повітряним рухом», – повідомила Lufthansa.
Європейські авіакомпанії поспішають збільшити кількість місць і рейсів, адже після того, як обмеження на поїздки для туристів було знято після дворічного локдауну, зріс попит на авіаперевезення.
До 2022 року Lufthansa планувала ввести потужність, еквівалентну 75% від рівня 2019 року, з попередніх 70%. Минулого місяця генеральний директор компанії Карстен Шпор заявив, що «подумки відганяє кризу», натякаючи на те, що вони подолали труднощі, викликані епідемією. Зняття обмежень не принесли значного покращення ситуації, оскільки велика кількість працівників була звільнена під час локдауну, а проблеми на ринку праці похитнули літні плани авіакомпанії. Аеропорти та служби наземного обслуговування скоротили робочі місця під час кризи й тепер борються за повернення працівників на роботу, пише Bloomberg.
Fraport AG, яка управляє аеропортом Франкфурта, також попередила, що нестача робочої сили може призвести до значних затримок у німецькому хабі Lufthansa.
Європейський союз вирішив на рік скасувати мита на українські товари. У понеділок, 24 травня, рада Європейського союзу прийняла про це постанову. Напередодні відповідне рішення підтримали у Європарламенті, передає Слово і Діло з посиланням на прес-службу Ради ЄС.
Ще 27 квітня Європейська комісія подала на розгляд Європейського парламенту та Ради міністрів ЄС пакет пропозицій щодо лібералізації доступу українських товарів на європейський ринок.
Першою скасувала свої мита на всі українські товари Велика Британія. Увечері 25 квітня про зниження до нуля всіх мит та скасування всіх квот на українські товари повідомив британський уряд.
Завдяки скасуванню мит Європейський союз намагається підтримати економіку України. Протягом одного року ввізне мито на всі українські товари, які завозяться до Європейського союзу, не потрібно сплачувати.
Що це дасть?
Безмитний режим між Україною та ЄС допоможе українським компаніям швидко відновити логістику та збільшити прибутки на експорті, а Європейський союз отримає товари за меншими цінами. Це допоможе стримувати продовольчі ціни в ЄС, які зростають через війну, руйнування звичних ланцюгів поставок та загальну дестабілізацію ринків.
Тарас Качка, заступник міністра економіки України в інтерв’ю Forbes розповідає, що коли Україна звернулася на початку квітня з такою пропозицію до ЄС, це було дуже смілива рішення, для Брюсселю це наче революція. Адже Європейський союз особливо сильно захищає внутрішніх виробників, зокрема в аграрному секторі.
Заступник міністра зазначає, що відтепер українські сільгоспвиробники зможуть на однакових умовах торгувати як між Тернополем і Хмельницьким, так і між Тернополем та Лісабоном.
Однак, якщо Україна різко збільшить експорт своєї продукції до ЄС і це буде завдавати шкоди європейському ринку, тоді Європейська комісія залишає за собою право дострокової зміни тарифів та квот або й зовсім припинення безмитного режиму.
Що можна ввозити до ЄС?
Скасування мит означає, що Україна може ввозити до Європейського союзу тільки те, що виробляється на території України. Тоді як за правилами Митного союзу ЄС, між країнами дозволено перевозити без мита будь-які товари, які пройшли розмитнення в одній із країн ЄС. Наприклад фрукти, які привезені, приміром, з Пакистану, а розмитнені в Польщі, можна перевозити до Франції, Німеччини та будь-якої іншої країни без мита. Для України такі правила не застосовуються, а лібералізація стосується ввезення виключно українських товарів.
Дотепер, в межах Угоди про асоціацію з ЄС, 90% українських товарів не обкладалися митом, але на деякі застосовували тарифні квоти. Відтепер всі ці обмеження скасовуються.
– мита на експорт фруктів та овочів скасовуються.
– квоти і тарифи на аграрну продукція: пшениця кукурудза ячмінь, м’ясо яйця, молоко мед, соки, крохмаль.
– індивідуальні антидемпінгові мита, та інші захисні заходи ЄС щодо української металургії також скасовуються і більше не стягуватимуться.
Тарифні квоти для такої продукції як мед, томатна паста, квоти на які українські експортери вичерпували протягом лічених тижнів, відтепер скасовані. Це особливо важливо для тих підприємств, які знаходяться на лінії зіткнення, під кулями садять помідори і продовжують працювати.
Логістика потребує переналаштування
75 % українського експорту прямувало через морські порти. Через війну, єдиним маршрутом для українських товарів став залізничний та автомобільний транспорт через західний кордон України, а також Дельта Дунаю. Експорт до третіх країни тепер також йде через Європейський союз. Дотепер пшениця в Єгипет експортували морем напряму, а зараз потрібно її спочатку експортувати в ЄС, а звідти в Єгипет.
Наразі в ЄС немає такого порту, який був би настільки пристосований для експорту сировинних товарів, якими є Одеса та Миколаїв. А налагодження товаропотоків буде нелегким, адже об’єми пшениці та кукурудзи, які вивозили через українські порти, ми фізично не можемо все це перевезти залізницею. Йдеться про десятки мільйонів тонн.
Тарас Качка підкреслює, що такий режим торгівлі – це таке собі моделювання членства України в ЄС. Це тест для нас та шанс показати, що українці не завдадуть жодної шкоди європейцям своїми товарами, нас не потрібно боятися. Це зніме багато упереджень і побоювань щодо України.
