Україна «поставила на паузу» позов до СОТ проти окремих країн-членів ЄС та продовжує консультації з метою знайти конструктивне рішення для «зернової» проблеми, яке б відповідало політиці ЄС у сфері торгівлі інтересам країн-сусідів та самої України.
Про це сьогодні під час зустрічі з журналістами у Брюсселі в кулуарах міжнародного форуму «Поля змін: окреслюючи шлях для українського сільського господарства», заявив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Качка.
«У нас залишилося єдине чутливе питання, – коли зможуть відкритися для продажів ринки сусідніх держав. Але це мінімальна проблема, тому що статистично ми не продаємо туди багато зернової продукції. Це питання стосується взагалі функціонування режиму торгівлі між Україною і Європейським Союзом. Ми бачимо, що цю проблему буде усунуто в найближчі тижні та місяці. Буде багато новин з приводу того, як змінюється режим ліцензування, приймаються якісь доповнення, – це дуже активна робота. Очевидно, що наші суперечності в СОТ, – вони поки що на паузі, поки ми шукаємо таке практичне рішення», – зауважив представник Українського уряду.
Він зауважив, що з політичної точки зору розуміє вимогу уряду Польщі, щоб Україна відкликала свій позов до СОТ, але цей позов не набув формату торговельної суперечки, оскільки наразі перебуває на стадії проведення консультацій.
«Суто з правової точки зору, ми зараз не маємо суперечки, тому що ми не зверталися до структур з врегулювання суперечок та до арбітражу. Ми на стадії консультацій, для яких надається 60 днів. Ми, перш за все, будемо концентруватися на пошуку рішень, ми ведемо дуже конструктивні перемовини. Для нас загальноєвропейське конструктивне рішення є дуже важливим», – наголосив Качка.
«Попри те, що наше заперечення спрямовано проти окремих країн-членів, включаючи Польщу, це системне питання щодо наших відносин з Європейським Союзом. Тож наша мета не просто відкликати цю скаргу, але наголосити, що Україна і Європейський Союз мають однакові підходи до організації торгівлі. Ми не заперечуємо таку вимогу польського уряду, шукаємо рішення для всіх цих проблем у комплексі, шляхом, який покаже єдність між нами й Польщею, а між нами і Європейським Союзом, і також між Польщею та Європейським Союзом», – додав заступник міністра.
Він окремо наголосив, що жодного «зернового ембарго» у відносинах між Україною та країнами сусідами не існує, і саме це гучне словосполучення викликає найбільше проблем. Натомість з квітня поточного року, за словами українського урядовця, був досягнутий суттєвий прогрес у покращенні логістики з транспортування зерна. Зокрема, уряд Польщі доклав великих зусиль для покращення умов транспортування української продукції. Дуже конструктивно відбувається робота з покращення логістики між Україною, Молдовою та Румунією, за підтримки Сполучених Штатів.
«Ще один аспект, який був добре врегульований – це митне оформлення тих товарів, що йдуть транзитом через п’ять сусідніх держав. Ми бачимо, що жодна країна цей транзит не забороняє, й не думає про заборону, тому це велике спільне досягнення», – зазначив Качка.
Він зауважив, що не бачить жодних системних перешкод для вирішення всіх згаданих проблем, і сподівається продовжити конструктивний діалог із Польщею.
Як повідомлялося, у травні 2023 року Єврокомісія заборонила імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику з України до Болгарії, Угорщини, Польщі, Словаччини та Румунії за наполяганням цих країн. 5 червня дію заборони було продовжено до 15 вересня 2023 року.
15 вересня Єврокомісія оголосила, що Євросоюз не продовжуватиме тимчасові обмеження щодо українського зернового експорту до п’яти сусідніх країн. Після цього Польща, Угорщина та Словаччина оголосили про рішення надалі одноосібно блокувати імпорт української агропродукції.
Минулого тижня Україна представила учасникам Координаційної платформи план дій із регулювання зернового експорту, зокрема, шляхом запровадження ліцензій на експортні операції, для уникнення подальшої турбулентності на ринках країн-сусідів. Ця зустріч, під час якої Єврокомісія та країни ЄС завершили, в цілому, оцінку представленого Україною плану дій, відбулася за відсутності представників від Польщі та Угорщини.
Міністр аграрної політики України Микола Сольський і міністр сільського господарства Польщі Роберт Телус обговорили план дій щодо експорту аграрної продукції.
Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський у середу, 27 вересня, провів онлайн зустріч з міністром сільського господарства Польщі Робертом Телусом. Під час неї сторони обговорили план дій щодо експорту аграрної продукції в Польщу, пресслужба українського аграрного відомства.
„Сторони обговорили план дій України щодо експорту аграрної продукції в Польщу. Зокрема, процедуру видачі ліцензій агропідприємцям від українського уряду”, – йдеться у повідомленні відомства у Facebook.
Водночас польський міністр наголосив зауважив, що польський уряд вивчає механізми видачі ліцензій українським експортерам. „В польському уряді обговорюють це питання, зокрема, визначають, хто буде погоджувати чи не погоджувати видачу таких ліцензій”, – зазначили в МінАПК.
Водночас Телус наголосив, що Польща хотіла б, щоб Україна відкликала скаргу до Світової організації торгівлі через обмеження щодо експорту її агропродукції в сусідні європейські країни. „Український міністр сказав, що буде говорити з міністром економіки в Україні, щоб розглянути питання про відкликання цієї скарги”, – цитує Телуса агенція Reuters.
Також, за його словами, переговори з Україною про імпорт зерна йдуть за планом. „Я радий, що ми говоримо про майбутнє, що ми будуємо механізми для майбутнього і ми заспокоюємо певні емоції, які нам не служать, як потрібно, і це, мабуть, хороший напрямок”, – наголосив польський міністр.
Телус також повідомив, що Польща перебуває на завершальній стадії переговорів з Литвою щодо організації транзиту українського зерна до тамтешніх портів.
Сольський і Телус мають через тиждень обговорити результати розгляду питання запровадження процедури ліцензування, зазначили у мінагрополітики України.
Україна відкличе свої позови до Світової організації торгівлі проти трьох країн Євросоюзу лише за умови, якщо отримає гарантії відсутності обмежень на експорт зерна в майбутньому.
Про це заявив заступник міністра економіки України Тарас Качка в ефірі телемарафону.
„Для нас дуже важливо, щоб польська сторона та інші держави і Європейський союз гарантували нам, що такого роду обмежень у майбутньому не станеться… Тому, звичайно, тільки тоді, коли ми отримаємо гарантії, ми формально оголосимо на весь світ, що ця суперечка вичерпана. Думаю, це питання буде розглядатися останнім”, – заявив чиновник, коментуючи можливість відкликання позовів до СОТ.
Він розповів, що зараз важливо запустити механізм узгодження та верифікації українського експорту зерна, оскільки така пропозиція вже фактично узгодили Євросоюз та держави-члени. Україна вважає такий механізм прийнятним.
„Позови до СОТ, як ми бачимо з реакції партнерів, були цілком правильним кроком. Тому що він окреслив природу нашого обурення”, – додав Качка.
Світова організація торгівлі (СОТ) на 12-й міністерській конференції 12-15 червня в Женеві розгляне питання розблокування українських портів заради продовольчої безпеки, це буде головним українським питанням порядку денного, повідомило Міністерство економіки.
„Ми вдячні за особисті зусилля генерального директора СОТ в знаходженні вирішення логістики українського зерна, таке життєво важливе для України, Африки і цілого світу. Вільна і справедлива торгівля врятує світ від голоду і зубожіння”, – наводить слова першого віцепрем’єр-міністра – міністра економіки Юлії Свириденко за підсумками її зустрічі з гендиректором СОТ Нгозі Оконджі-Івелою на Всесвітньому економічному форумі пресслужба у релізі.
Під час зустрічі сторони також погодили напрями співпраці напередодні 12-ї міністерської конференції.
Кілька днів тому, 5 травня 2020 року члени СОТ, у тому числі Україна, розповсюдили Спільну міністерську заяву стосовно пріоритетних шляхів системного реагування на поточну глобальну кризу в галузі охорони здоров’я та забезпечення захисту життя людей і реалізації важливої ролі СОТ у цьому зв’язку, повідомляє Урядовий портал.
У Заяві члени СОТ наголосили на необхідності активізації зусиль в напрямку посилення координації та співробітництва на міжнародному рівні шляхом:
забезпечення вільного обігу життєво необхідних медичних засобів, основних товарів і послуг через кордони, а також реалізації конкретних дій, кращих практик та спрощених процедур у контексті подальшої лібералізації торгівлі;
підтримки функціонування ланцюгів постачання сільськогосподарської продукції та утримання від запровадження невиправданих заходів обмеження експорту такої продукції, що може мати негативний вплив на продовольчу безпеку, харчування та здоров’я населення країн, залежних від її експорту;
у разі запровадження надзвичайних торговельних обмежувальних заходів, забезпечення їх відповідності правилам СОТ, пропорційності, транспарентності та тимчасовості, а також застосування таких заходів у спосіб, щоб вони не створювали надмірні бар’єри у торгівлі або порушували глобальні ланцюги поставок;
продовження якнайшвидшого інформування СОТ про будь-які заходи торгівлі, пов’язані з пандемією COVID-19;
активізації підтримки мікро-, малих та середніх підприємств у контексті їх ролі у забезпеченні майбутньої відбудови економіки.
У заяві висловлюється також підтримка якнайшвидшому відновленню повсякденної діяльності СОТ та консолідації зусиль з покращення існуючих та розробки нових дисциплін у рамках Організації, а також пошуку рішень з метою врегулювання ситуації, пов’язаної з діяльністю Апеляційного органу СОТ, і реформування системи в цілому.
«Передбачувана, прозора, недискримінаційна та відкрита глобальна торговельна система буде важливою для всеохоплюючого і стійкого відновлення економіки. Тому ми підтверджуємо нашу рішучу підтримку багатосторонньої торговельної системи, побудованої на правилах, та ключової ролі СОТ у цій системі. Ми будемо продовжувати діяти згідно з нашими правами та обов’язками у рамках СОТ. Ми будемо утримуватися від запровадження нових невиправданих бар’єрів для інвестицій чи торгівлі товарами та послугами», – зазначили міністри у Спільній заяві.
