Array
(
[count_posts] => 10
[cache_key] => Query_Posts::global::uk::YTo1OntzOjQ6ImxhbmciO3M6MjoidWsiO3M6NzoiZG9tYWlucyI7YToxOntpOjA7czo4OiJlY29ub21pYyI7fXM6Njoib2Zmc2V0IjtpOjA7czo5OiJ0YXhfcXVlcnkiO2E6MTp7aTowO2E6Mzp7czo4OiJ0YXhvbm9teSI7czo4OiJwb3N0X3RhZyI7czo1OiJmaWVsZCI7czoyOiJpZCI7czo1OiJ0ZXJtcyI7YToxOntpOjA7aToyNDg7fX19czoxMToiYWZ0ZXJMb2NrZXIiO2k6MDt9
[has_result] => 1
[posts] => Array
(
[0] => Array
(
[id] => 72793
[content] =>
Українські морські безпілотники Magura, які успішно застосовувалися проти російських цілей у Чорному морі, вперше почнуть виробляти у США. Американська компанія ReconCraft та українська Uforce уклали угоду про спільне виробництво.
Про це повідомляє The Wall Street Journal.
Як зазначається, це стане першим випадком, коли українські морські дрони, які пройшли випробування в бойових умовах під час війни з росією, виготовлятимуть на американській території.
Меморандум про взаєморозуміння сторони підписали в посольстві України у Вашингтоні. Угода передбачає партнерське виробництво, у межах якого компанії спільно забезпечуватимуть обладнання, матеріали та персонал. Виробництво планують організувати на потужностях ReconCraft в Орегоні та Південній Кароліні.
Співзасновник ReconCraft Джо Сілковскі заявив, що компанія має намір випускати сотні або навіть тисячі катерів Magura на рік. Водночас сторони не розкрили фінансові деталі домовленості.
Посол України у США Ольга Стефанішина назвала угоду важливим прецедентом для розвитку оборонної співпраці між країнами. За її словами, партнерство може заохотити інші компанії до спільних проєктів у сфері військових технологій.
За даними видання, морські дрони Magura стали одним із символів української асиметричної війни проти росії. Українські сили використовували ці безпілотні катери для атак на російські військові кораблі, об’єкти інфраструктури, нафтові танкери та мости. Саме завдяки таким системам Україна змогла суттєво обмежити активність російського флоту в Чорному морі.
За даними компанії Uforce, катери Magura мають довжину близько 7,6 метра та можуть перевозити понад 770 кг корисного навантаження на відстань понад 560 км. Залежно від комплектації вартість одного такого дрона може становити менш як 500 тисяч доларів.
Окрім ударних операцій, Magura можуть використовуватися для запуску повітряних безпілотників, виконання місій із розмінування та буксирування сонарних систем для виявлення підводних човнів.
Гендиректор Uforce Олег Рогинський заявив, що виробництво Magura у США дозволить Вашингтону скористатися українським досвідом застосування автономних систем, який був сформований за роки війни. У межах співпраці компанія також планує передати американській стороні свої напрацювання у сфері безпілотних повітряних, морських і наземних платформ, а також програмне забезпечення для управління ними.
[type] => post
[excerpt] => Українські морські безпілотники Magura, які успішно застосовувалися проти російських цілей у Чорному морі, вперше почнуть виробляти у США. Американська компанія ReconCraft та українська Uforce уклали угоду про спільне виробництво.
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1784742780
[modified] => 1784732707
)
[title] => Українські морські дрони Magura почнуть виробляти у США
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=72793&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[uk] => 72793
)
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 72794
[image] => Array
(
[id] => 72794
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/240648-1-large.jpg
[original_lng] => 105504
[original_w] => 1140
[original_h] => 637
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/240648-1-large-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/240648-1-large-300x168.jpg
[width] => 300
[height] => 168
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/240648-1-large-768x429.jpg
[width] => 768
[height] => 429
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/240648-1-large-1024x572.jpg
[width] => 1024
[height] => 572
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/240648-1-large.jpg
[width] => 1140
[height] => 637
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/240648-1-large.jpg
[width] => 1140
[height] => 637
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/240648-1-large.jpg
[width] => 1140
[height] => 637
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[_edit_lock] => 1784721931:3
[_thumbnail_id] => 72794
[_edit_last] => 3
[translation_required] => 2
[views_count] => 281
[translation_required_done] => 1
[_algolia_sync] => 208622952000
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 84406
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Світ
)
[tags] => Array
(
[0] => 1638055
[1] => 248
)
[tags_name] => Array
(
[0] => морські дрони
[1] => США
)
)
[1] => Array
(
[id] => 72782
[content] =>
Палата представників Конгресу США ухвалила тимчасове фінансування, щоб американський уряд продовжив роботу після проміжних виборів, хоча зараз цей захід стикається з вимогами змін у Сенаті, пише Bloomberg.
Наразі державне фінансування має закінчитися після 30 вересня. Законодавство, ухвалене у вівторок 220 голосами проти 205, продовжить його до 4 грудня.
Спікер Майк Джонсон зміг об’єднати республіканців Палати представників перед обличчям опору з боку демократів меншості, які стверджували, що законопроєкт містить лазівку, яка може дозволити адміністрації збільшити фінансування імміграційних рейдів.
У Сенаті, де жоден з 12 законопроєктів про витрати не був ухвалений, для ухвалення звичайних законопроєктів про державне фінансування знадобляться голоси демократів. Наразі партія виступає проти максимальних рівнів витрат, запропонованих республіканцями. Компроміс щодо тимчасового фінансування є більш досяжним.
Республіканці хочуть збільшити загальні військові витрати наступного року на 50% до 1,5 трильйона доларів, одночасно скоротивши фінансування охорони здоров’я та інших соціальних послуг, які відстоюють демократи. Остаточна угода щодо законопроєктів про витрати не очікується до того, як стануть відомі результати проміжних виборів у листопаді.
Законодавці прагнуть уникнути припинення державного фінансування незадовго до проміжних виборів у листопаді.
Уряд припинив роботу минулої осені після того, як республіканці відхилили вимоги демократів продовжити термін дії субсидій Obamacare. А розбіжності щодо тактики імміграційного контролю після вбивства двох громадян США спонукали демократів до рекордно тривалого шатдауну (припинення роботи) цієї весни Міністерства внутрішньої безпеки.
“Хто хоче припинення роботи за п’ять тижнів до виборів?” – сказав голова Комітету з асигнувань Палати представників Том Коул.
Голова фракції демократів Палати представників Піт Агілар розкритикував тимчасовий законопроєкт за те, що, за його словами, він є лазівкою в заході, який дозволить адміністрації Трампа перерахувати більше коштів на прикордонну службу понад 70 мільярдів доларів, які вже ухвалені. Він сказав, що документ також не містить таких положень, як фінансування нових лінкорів, яке Білий дім цього тижня попросив Конгрес надати.
“Усе це ознаки того, що це просто несерйозна пропозиція, яка ніяк не підготовлена”, – сказав Агілар журналістам.
Очікується, що республіканці та демократи в Сенаті внесуть зміни до законопроєкту Палати представників, включивши низку положень, зокрема деякі з тих, що були запропоновані Білим домом. Ці зміни вимагатимуть від Палати представників повторного голосування після повернення з літньої перерви 31 серпня.
Цього тижня республіканці в Палаті представників також намагаються використати прискорений бюджетний процес, щоб ухвалити окремий пакет фінансування у 95 мільярдів доларів для війни в Ірані, допомоги фермерам та виборчих грантів, попри заперечення демократів. Деякі республіканці в Сенаті висловили застереження щодо голосування за фінансування непопулярної війни з Іраном лише за кілька тижнів до проміжних виборів.
[type] => post
[excerpt] => Палата представників Конгресу США ухвалила тимчасове фінансування, щоб американський уряд продовжив роботу після проміжних виборів, хоча зараз цей захід стикається з вимогами змін у Сенаті, пише Bloomberg.
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1784733420
[modified] => 1784725061
)
[title] => У США намагаються уникнути шатдауну перед виборами – Палата представників схвалила тимчасове фінансування
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=72782&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[uk] => 72782
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 72783
[image] => Array
(
[id] => 72783
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/1743764486-1857-large.webp
[original_lng] => 110592
[original_w] => 1300
[original_h] => 975
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/1743764486-1857-large-150x150.webp
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/1743764486-1857-large-300x225.webp
[width] => 300
[height] => 225
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/1743764486-1857-large-768x576.webp
[width] => 768
[height] => 576
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/1743764486-1857-large-1024x768.webp
[width] => 1024
[height] => 768
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/1743764486-1857-large.webp
[width] => 1300
[height] => 975
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/1743764486-1857-large.webp
[width] => 1300
[height] => 975
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/1743764486-1857-large.webp
[width] => 1300
[height] => 975
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[_edit_lock] => 1784714334:2
[_thumbnail_id] => 72783
[_edit_last] => 2
[translation_required] => 1
[views_count] => 190
[translation_required_done] => 1
[_algolia_sync] => 208394618000
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 37
[2] => 84406
[3] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Світ
[2] => Світ
[3] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 248
[1] => 1191705
)
[tags_name] => Array
(
[0] => США
[1] => шатдаун
)
)
[2] => Array
(
[id] => 72772
[content] =>
Згідно з новим звітом BloombergNEF, до 2035 року дата-центри у Сполучених Штатах використовуватимуть п’яту частину всієї виробленої електроенергії країни. Це у 4 рази більше, ніж сьогодні.
Про це пише TechCrunch.
Основним чинником зростання стане стрімке поширення обчислень для штучного інтелекту, що підштовхне потужність дата-центрів майже до 200 гігаватів протягом наступного десятиліття. Майже половина цієї потужності буде спрямована на навчання та інференс моделей, причому більша частина з них залишиться зосередженою у США. До 2033 року країна забезпечуватиме 64% світового попиту на ШІ-чипи за споживанням електроенергії.
BloombergNEF зазначає, що навіть такі показники можуть бути заниженими.
Нова оцінка на 83% перевищує прогноз, зроблений у грудні минулого року. Інші організації також переглянули свої дані: EPRI більш ніж удвічі збільшила оцінку за 2024 рік, а S&P підняла прогноз більш ніж на третину між жовтнем і квітнем. Це відображає надзвичайно швидкі темпи розвитку дата-центрів у США.
У найближче десятиліття більшість нових об’єктів підключатиметься до електромереж, які вже перебувають під значним навантаженням. У зоні найбільшого в США регіонального оператора електромереж PJM Interconnection дата-центри споживатимуть 34% електроенергії, а в системі ERCOT, яка охоплює більшість Техасу, на них припадатиме 22% генеруючих потужностей.
PJM, де вже розташована значна кількість дата-центрів, стикається з труднощами у прийнятті нових заявок на підключення. Через перевантаження мережі оператор призупинив прийом заявок на 4 роки, що створило критичну ситуацію на тлі зростання попиту. У квітні PJM відновила прийом заявок, але проблеми залишаються настільки серйозними, що енергетична компанія American Electric Power пригрозила вийти з цієї системи.
Дисбаланс між попитом і пропозицією призвів до зростання вартості електроенергії від PJM на 76% за останній рік. Попри це, дата-центри продовжують прагнути підключитися до оператора, складаючи 38% заявок у найновішому аукціоні потужностей.
Хоча США наразі залишаються лідером у сфері ШІ-обчислень, розвиток дата-центрів триватиме й у інших країнах. Якщо темпи впровадження штучного інтелекту збережуться, то до 2033 року дата-центри у світі створять додатковий попит на електроенергію обсягом 1935 терават-годин, що майже дорівнює річному споживанню Індії.
[type] => post
[excerpt] => Згідно з новим звітом BloombergNEF, до 2035 року дата-центри у Сполучених Штатах використовуватимуть п'яту частину всієї виробленої електроенергії країни. Це у 4 рази більше, ніж сьогодні.
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1784719140
[modified] => 1784713732
)
[title] => До 2035 року дата-центри у США споживатимуть в 4 рази більше електроенергії
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=72772&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[uk] => 72772
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 72773
[image] => Array
(
[id] => 72773
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/922934a21eb708a9a3f74a16d4e15cb1.webp
[original_lng] => 114990
[original_w] => 900
[original_h] => 503
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/922934a21eb708a9a3f74a16d4e15cb1-150x150.webp
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/922934a21eb708a9a3f74a16d4e15cb1-300x168.webp
[width] => 300
[height] => 168
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/922934a21eb708a9a3f74a16d4e15cb1-768x429.webp
[width] => 768
[height] => 429
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/922934a21eb708a9a3f74a16d4e15cb1.webp
[width] => 900
[height] => 503
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/922934a21eb708a9a3f74a16d4e15cb1.webp
[width] => 900
[height] => 503
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/922934a21eb708a9a3f74a16d4e15cb1.webp
[width] => 900
[height] => 503
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/922934a21eb708a9a3f74a16d4e15cb1.webp
[width] => 900
[height] => 503
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[_edit_lock] => 1784702933:2
[_thumbnail_id] => 72773
[_edit_last] => 2
[translation_required] => 1
[views_count] => 157
[translation_required_done] => 1
[_algolia_sync] => 207975167000
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 84406
[2] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Світ
[2] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 1637871
[1] => 2892
[2] => 248
)
[tags_name] => Array
(
[0] => дата-центри
[1] => електроенергія
[2] => США
)
)
[3] => Array
(
[id] => 72712
[content] =>
Президент США звинувачує Канаду в навмисному забрудненні повітря.
У п’ятницю президент США Дональд Трамп звинуватив Канаду в навмисному забрудненні повітря через те, що дим від лісових пожеж, які спалахнули в сусідній країні, поширився на територію Сполучених Штатів. У зв’язку з цим він пригрозив ввести нові мита проти цієї країни.
«Ми вважаємо Канаду відповідальною за те, що вона не здатна приборкати лісові пожежі, через що Сполучені Штати абсолютно безпідставно заповнюються брудним, забрудненим, шкідливим для здоров’я повітрям», — заявив Дональд Трамп у дописі в соціальній мережі Truth Social, додавши, що з цього приводу він також поговорить із прем’єр-міністром Канади Марком Карні.
«Ця навмисна, щорічна недбалість обходиться Сполученим Штатам у мільярди доларів; з огляду на витрати, пов’язані із забрудненням, слід збільшити мита, які вже раніше були накладені на Канаду», — наголосив Трамп, написавши слово «мито» великими літерами.
Дуг Форд, прем’єр-міністр канадської провінції Онтаріо, раніше заявив: «Замість докорів політикам слід надсилати допомогу», додавши: «Ми саме це й робили для наших американських друзів».
Дослідники пов’язують пожежі з наслідками зміни клімату, тоді як Дональд Трамп заперечує глобальне потепління та його наслідки.
У місті Клівленд, що розташоване поблизу канадського кордону, довелося відкласти бейсбольний матч між командами «Піттсбург Пайретс» та «Клівленд Гардіанс» через дим, що охопив місто.
[type] => post
[excerpt] => Президент США звинувачує Канаду в навмисному забрудненні повітря.
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1784473380
[modified] => 1784468127
)
[title] => Трамп погрожує Канаді введенням додаткових мит через дим, що надходить звідти внаслідок лісових пожеж
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=72712&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 72697
[uk] => 72712
)
[trid] => kri2709
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 72698
[image] => Array
(
[id] => 72698
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/fust.webp
[original_lng] => 129524
[original_w] => 1347
[original_h] => 757
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/fust-150x150.webp
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/fust-300x169.webp
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/fust-768x432.webp
[width] => 768
[height] => 432
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/fust-1024x575.webp
[width] => 1024
[height] => 575
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/fust.webp
[width] => 1347
[height] => 757
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/fust.webp
[width] => 1347
[height] => 757
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/fust.webp
[width] => 1347
[height] => 757
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[translation_required] => 1
[views_count] => 447
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 72698
[_edit_lock] => 1784457459:2
[_edit_last] => 2
[_algolia_sync] => 202498622000
[labels] => Array
(
[0] => star_outline
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 13
[2] => 37
[3] => 84406
[4] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Новини дня
[2] => Світ
[3] => Світ
[4] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 1445
[1] => 186180
[2] => 248
)
[tags_name] => Array
(
[0] => Канада
[1] => погрози
[2] => США
)
)
[4] => Array
(
[id] => 72643
[content] =>
Нафта продовжує зростати після взаємних атак США та Ірану. Подальше загострення може підняти WTI до $85-87 за барель.
Ціни на нафту в четвер знизилися через фіксацію прибутку, але залишилися близькими до місячних максимумів, оскільки нові удари США по Ірану підвищили ризик перебоїв в Ормузькій протоці. Про це в четвер, 16 липня, повідомляє Reuters.
Ціна ф’ючерсів на Brent знизилася на 24 центи, або 0,28%, до $84,95 за барель. Американська WTI зменшилася на 15 центів, або 0,19%, до $79,45 за барель. Раніше під час торгів Brent подорожчала майже на $1.
Зауважимо, що в середу США нанесли удари по іранських об’єктах берегової оборони та ракетних установках після того, як Іран відновив морську блокаду портів. У відповідь Тегеран пригрозив заблокувати більшу частину регіональних маршрутів експорту енергоресурсів.
Через поновлену блокаду рух кораблів через Ормузьку протоку уповільнився: у середу крізь протоку пройшло сім суден у порівнянні з тринадцятьма попереднього дня. До початку конфлікту через цю протоку проходила приблизно п’ята частина світової торгівлі нафтою та скрапленим природним газом.
Аналітики зазначають, що після стрімкого зростання трейдери оцінюють, чи викличе нова ескалація реальне зниження поставок. Подальше загострення може підняти ціну на WTI до $85-87 за барель.
Як зауважує агентство, Додатковий ризик для ринку представляє можливе втручання підтримуваних Іраном хуситів у Ємені, які можуть спробувати заблокувати Баб-ель-Мандебську протоку, через яку судна проходять до Червоного моря.
[type] => post
[excerpt] => Нафта продовжує зростати після взаємних атак США та Ірану. Подальше загострення може підняти WTI до $85-87 за барель.
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1784206440
[modified] => 1784203558
)
[title] => Ринок нафти відреагував на нові удари США по Ірану
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=72643&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 72672
[uk] => 72643
)
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 72644
[image] => Array
(
[id] => 72644
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/4495524.jpg
[original_lng] => 118630
[original_w] => 610
[original_h] => 385
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/4495524-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/4495524-300x189.jpg
[width] => 300
[height] => 189
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/4495524.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/4495524.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/4495524.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/4495524.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/4495524.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[_edit_lock] => 1784192835:3
[_thumbnail_id] => 72644
[_edit_last] => 3
[translation_required] => 1
[views_count] => 259
[translation_required_done] => 1
[_algolia_sync] => 1048335576001
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 84406
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Світ
)
[tags] => Array
(
[0] => 6158
[1] => 633
[2] => 248
)
[tags_name] => Array
(
[0] => Іран
[1] => нафта
[2] => США
)
)
[5] => Array
(
[id] => 72470
[content] =>
У четвер, 9 липня, судноплавство через Ормузьку протоку зупинилося після того, як США другий день поспіль завдали удару по Ірану.
Про це повідомляє Bloomberg.
За даними систем відстеження суден, помітні рухи в найважливішому енергетичному коридорі світу здебільшого відбувалися вздовж схваленого Іраном маршруту, ближчого до північної частини протоки.
Серед великих суден у протоці було помічено лише один супертанкер, що підпадає під санкції США і виходив із Перської затоки, а також контейнеровоз під іранським прапором. Однак не виключено, що деякі судна можуть перетинати протоку з вимкненими транспондерами, йдеться в публікації.
Зменшення інтенсивності руху відбулося після низки іранських атак на судна, які спровокували удари США, а президент Дональд Трамп також заявив, що перемир’я з Іраном закінчилося. Так, у середу протоку в обох напрямках перетнули близько 14 суден, що перевозять сировинні товари.
Це найменша кількість з часу укладення тимчасової мирної угоди в середині червня. Поки рух танкерів зі зрідженим природним газом через протоку залишався зупиненим, два порожні судна нещодавно увійшли в Оманську затоку і прямують до східного входу в Ормузську протоку, йдеться в повідомленні.
Міністерство фінансів США скасувало дозвіл на продаж іранської нафти у відповідь на напади на танкери в Ормузькій протоці, що поставило під загрозу тимчасову мирну угоду між Вашингтоном і Тегераном.
[type] => post
[excerpt] => У четвер судноплавство через Ормузьку протоку майже зупинилось після того, як США другий день поспіль завдали удару по Ірану. Рух скоротився до 14 суден, що є мінімумом з часу тимчасової мирної угоди.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1783609020
[modified] => 1783600895
)
[title] => Судноплавство через Ормузьку протоку зупинилось після ударів США
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=72470&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 72518
[uk] => 72470
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 72471
[image] => Array
(
[id] => 72471
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/1783583418-2309-large.webp
[original_lng] => 6744
[original_w] => 720
[original_h] => 410
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/1783583418-2309-large-150x150.webp
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/1783583418-2309-large-300x171.webp
[width] => 300
[height] => 171
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/1783583418-2309-large.webp
[width] => 720
[height] => 410
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/1783583418-2309-large.webp
[width] => 720
[height] => 410
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/1783583418-2309-large.webp
[width] => 720
[height] => 410
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/1783583418-2309-large.webp
[width] => 720
[height] => 410
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/1783583418-2309-large.webp
[width] => 720
[height] => 410
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[_edit_lock] => 1783590095:8
[_thumbnail_id] => 72471
[_edit_last] => 8
[translation_required] => 1
[views_count] => 522
[translation_required_done] => 1
[_algolia_sync] => 995316087002
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 37
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Світ
)
[tags] => Array
(
[0] => 3403
[1] => 6158
[2] => 843998
[3] => 84081
[4] => 248
)
[tags_name] => Array
(
[0] => Дональд Трамп
[1] => Іран
[2] => Ормузька протока
[3] => судноплавство
[4] => США
)
)
[6] => Array
(
[id] => 72426
[content] =>
Міністерство фінансів США відкликало генеральну ліцензію, яка дозволяла окремі операції з іранською нафтою. Таке рішення у Вашингтоні ухвалили після нових атак Ірану на комерційні танкери в Ормузькій протоці.
Йдеться про ліцензію, яку США видали 22 червня на 60 днів — до 21 серпня. Вона дозволяла виробництво, доставку, продаж та імпорт іранської сирої нафти, нафтопродуктів і нафтохімічної продукції. Дозвіл також поширювався на пов’язані банківські, страхові й транспортні послуги.
Дозвіл на експорт іранської нафти був одним із пунктів меморандуму США та Ірану про врегулювання конфлікту, підписаного у червні.
Управління контролю за іноземними активами Мінфіну США (OFAC) опублікувало нову ліцензію, яка передбачає, що раніше укладені угоди мають бути завершені до 17 липня. Укладання нових контрактів заборонено з 7 липня.
Рішення ухвалили після атак на три танкери в районі Ормузької протоки. Серед пошкоджених суден — катарський газовоз Al Rekayyat та саудівський нафтовий танкер. США звинуватили Іран в ударах, однак Тегеран причетності не визнавав.
Після оголошення про відкликання ліцензії світові ціни на нафту зросли більш ніж на 5%,
Ормузька протока — один із найважливіших маршрутів світової торгівлі енергоресурсами: через нього щодня проходить близько п’ятої частини світового обсягу нафти, що споживається, а також значні обсяги поставок зрідженого природного газу. Незважаючи на ескалацію, американський чиновник повідомив Reuters, що переговорники продовжують сумлінно працювати над угодою з Іраном, яка передбачає обмеження його ядерної програми та часткове зняття санкцій.
[type] => post
[excerpt] => Міністерство фінансів США відкликало генеральну ліцензію, яка дозволяла окремі операції з іранською нафтою. Таке рішення у Вашингтоні ухвалили після нових атак Ірану на комерційні танкери в Ормузькій протоці.
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1783504677
[modified] => 1783504726
)
[title] => США скасували ліцензію на торгівлю іранською нафтою – Reuters
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=72426&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[uk] => 72426
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 72427
[image] => Array
(
[id] => 72427
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/snimok-ekrana-2026-07-08-v-08-49-49.webp
[original_lng] => 62120
[original_w] => 1424
[original_h] => 1050
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/snimok-ekrana-2026-07-08-v-08-49-49-150x150.webp
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/snimok-ekrana-2026-07-08-v-08-49-49-300x221.webp
[width] => 300
[height] => 221
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/snimok-ekrana-2026-07-08-v-08-49-49-768x566.webp
[width] => 768
[height] => 566
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/snimok-ekrana-2026-07-08-v-08-49-49-1024x755.webp
[width] => 1024
[height] => 755
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/snimok-ekrana-2026-07-08-v-08-49-49.webp
[width] => 1424
[height] => 1050
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/snimok-ekrana-2026-07-08-v-08-49-49.webp
[width] => 1424
[height] => 1050
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/snimok-ekrana-2026-07-08-v-08-49-49.webp
[width] => 1424
[height] => 1050
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[_edit_lock] => 1783493930:2
[views_count] => 500
[_thumbnail_id] => 72427
[_edit_last] => 2
[_algolia_sync] => 992811092002
[translation_required_done] => 1
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 37
[2] => 84406
[3] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Світ
[2] => Світ
[3] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 11661
[1] => 633
[2] => 41665
[3] => 248
)
[tags_name] => Array
(
[0] => ліцензія
[1] => нафта
[2] => скасування
[3] => США
)
)
[7] => Array
(
[id] => 72323
[content] =>
Компанія Ford ухвалила рішення повернути на виробничі потужності понад 300 фахівців, яких раніше було звільнено в межах стратегії впровадження систем штучного інтелекту.
Як повідомляє BBC, повна автоматизація процесів не виправдала покладених на неї очікувань, а практичний досвід інженерів виявився незамінним для підтримання стандартів якості.
Згідно з інформацією Bloomberg, більшість фахівців, яких запросили назад, — це досвідчені інспектори з контролю якості.
Спочатку керівництво компанії планувало повністю делегувати їхні функції алгоритмам, проте реальні результати роботи ШІ виявилися значно нижчими за прогнозовані показники.
Віцепрезидент Ford із розробки автомобільного обладнання Чарльз Пун відверто визнав, що компанія суттєво переоцінила можливості новітніх технологій на даному етапі.
«Штучний інтелект — це фантастичний інструмент, але він настільки хороший, наскільки хороша інформація, яка використовується для його навчання», — зазначив він.
Топменеджер підкреслив, що компанія помилково розраховувала на те, що технічні специфікації та алгоритми самостійно забезпечать високу якість продукції.
Попри встановлення близько 900 інтелектуальних камер для автоматичного виявлення дефектів, система не змогла досягти рівня ефективності професійних фахівців.
Тепер у компанії дійшли висновку, що автоматизовані системи потребують тривалого навчання на основі практичного досвіду людей, які роками працювали над створенням автомобілів.
«Ми усвідомили, що для покращення наших інструментів автоматизації, машинного навчання та штучного інтелекту нам потрібно забезпечити їх навчання найдосвідченішими спеціалістами», — пояснив Чарльз Пун.
Повернуті на робочі місця працівники не лише відновлять безпосередній контроль якості, а й допомагатимуть удосконалювати алгоритми.
Вони активно передаватимуть свої знання молодшим колегам, що сприятиме гармонійному поєднанню людського досвіду та технологічних рішень.
Про це повідомляє Bloomberg.
[type] => post
[excerpt] => Компанія Ford ухвалила рішення повернути на виробничі потужності понад 300 фахівців, яких раніше було звільнено в межах стратегії впровадження систем штучного інтелекту.
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1782996420
[modified] => 1782993628
)
[title] => Ford повернув на роботу 300 інженерів через неефективність штучного інтелекту – Bloomberg
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=72323&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 72383
[uk] => 72323
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 72324
[image] => Array
(
[id] => 72324
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/snimok-ekrana-2026-07-02-114324.webp
[original_lng] => 87240
[original_w] => 1804
[original_h] => 819
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/snimok-ekrana-2026-07-02-114324-150x150.webp
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/snimok-ekrana-2026-07-02-114324-300x136.webp
[width] => 300
[height] => 136
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/snimok-ekrana-2026-07-02-114324-768x349.webp
[width] => 768
[height] => 349
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/snimok-ekrana-2026-07-02-114324-1024x465.webp
[width] => 1024
[height] => 465
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/snimok-ekrana-2026-07-02-114324-1536x697.webp
[width] => 1536
[height] => 697
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/snimok-ekrana-2026-07-02-114324.webp
[width] => 1804
[height] => 819
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/snimok-ekrana-2026-07-02-114324.webp
[width] => 1804
[height] => 819
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[_edit_lock] => 1782982832:2
[_thumbnail_id] => 72324
[_edit_last] => 2
[translation_required] => 1
[views_count] => 761
[translation_required_done] => 1
[_algolia_sync] => 167870414000
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 37
[2] => 84406
[3] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Світ
[2] => Світ
[3] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 11398
[1] => 1628295
[2] => 248
[3] => 211398
)
[tags_name] => Array
(
[0] => Ford
[1] => інженери
[2] => США
[3] => Штучний інтелект
)
)
[8] => Array
(
[id] => 72037
[content] =>
Війна з Іраном коштувала Міністерству оборони США близько 40 мільярдів доларів.
Таку попередню оцінку містить дослідження Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), передає CNN.
За словами старшого радника CSIS Марка Канчіана, сума включає витрати на боєприпаси, втрату та пошкодження військової техніки, а також збитки військовим базам. Водночас до розрахунків не увійшли оперативні витрати, які вже були закладені до оборонного бюджету США на 2026 фінансовий рік, що перевищує 1 трильйон доларів.
Окрім Пентагону, додаткові витрати понесли й інші американські відомства. Зокрема, Міністерство внутрішньої безпеки та Міністерство у справах ветеранів разом витратили близько 1 мільярда доларів.
Війна також позначилася на американських споживачах. Середня ціна бензину в країні зросла з менш ніж 3 доларів за галон до понад 4 доларів протягом більшої частини конфлікту. Згідно з даними трекера енергетичних витрат Університету Брауна, кожне американське домогосподарство витратило в середньому на 253 долари більше, ніж за відсутності війни.
Через бойові дії постачання нафти з Близького Сходу було фактично зупинене майже на чотири місяці. За оцінкою аналітичної компанії Kpler, за цей час світовий ринок недоотримав близько 1,15 мільярда барелів нафти.
Наслідком подорожчання енергоносіїв стало й прискорення інфляції у США. За даними Бюро статистики праці, річний рівень інфляції перевищив 4% вперше за останні три роки. Темпи зростання цін випередили збільшення середніх зарплат американців, через що у квітні та травні реальні доходи населення фактично скоротилися вперше з 2023 року.
[type] => post
[excerpt] => Війна з Іраном коштувала Міністерству оборони США близько 40 мільярдів доларів.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1782122100
[modified] => 1782116234
)
[title] => CNN: війна з Іраном обійшлася Пентагону у близько $40 млрд
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=72037&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 72128
[uk] => 72037
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 72038
[image] => Array
(
[id] => 72038
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/image-236.png
[original_lng] => 2131952
[original_w] => 1920
[original_h] => 1075
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/image-236-150x150.png
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/image-236-300x168.png
[width] => 300
[height] => 168
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/image-236-768x430.png
[width] => 768
[height] => 430
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/image-236-1024x573.png
[width] => 1024
[height] => 573
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/image-236-1536x860.png
[width] => 1536
[height] => 860
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/image-236.png
[width] => 1920
[height] => 1075
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/image-236.png
[width] => 1920
[height] => 1075
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[_edit_lock] => 1782105434:8
[_thumbnail_id] => 72038
[_edit_last] => 8
[translation_required] => 1
[views_count] => 474
[translation_required_done] => 1
[_algolia_sync] => 148565943000
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 33850
[1] => 51
[2] => 37
[3] => 84406
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Війна
[1] => Новини
[2] => Світ
[3] => Світ
)
[tags] => Array
(
[0] => 28629
[1] => 6158
[2] => 37528
[3] => 248
)
[tags_name] => Array
(
[0] => війна
[1] => Іран
[2] => пентагон
[3] => США
)
)
[9] => Array
(
[id] => 71959
[content] =>
ЮНІСЕФ і ВПП спрямують гроші на продовольство та харчування; охорону здоров’я; захист дітей; логістику; водопостачання та санітарію.
США спрямують понад 1 мільярд доларів на гуманітарну допомогу мільйонам людей у світі, зокрема – і українцям. Про це йдеться в офіційній заяві Державного департаменту США.
Кошти отримають дві організації ООН – Дитячий фонд ЮНІСЕФ та Світова продовольча програма (ВПП).
ЮНІСЕФ отримає понад 218 мільйонів доларів, а ВПП – понад 800 мільйонів доларів.Ці гранти стали другим і третім за рахунком глобальним траншем, який Державний департамент США виділив перевіреним організаціям-виконавцям.
Кошти підуть на підтримку гуманітарних операцій у понад 40 країнах світу. Значний рівень гуманітарних потреб у заяві зафіксували в Ефіопії, М’янмі та Україні.
ЮНІСЕФ і ВПП спрямують гроші на продовольство та харчування; охорону здоров’я; захист дітей; логістику; водопостачання та санітарію.
Як відомо, нову модель гуманітарної допомоги Сполучені Штати запровадили у грудні 2025 року. Тоді адміністрація президента США Дональда Трампа підписала меморандум про взаєморозуміння Гуманітарний перезапуск з Управлінням ООН з координації гуманітарних питань.Документ дозволив об’єднати гуманітарну діяльність під керівництвом єдиного місцевого координатора та скоротити бюрократію.
[type] => post
[excerpt] => ЮНІСЕФ і ВПП спрямують гроші на продовольство та харчування; охорону здоров'я; захист дітей; логістику; водопостачання та санітарію.
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1781720160
[modified] => 1781716007
)
[title] => Україна отримає гуманітарну підтримку від США
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=71959&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 72001
[uk] => 71959
)
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 71960
[image] => Array
(
[id] => 71960
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/4463591.jpeg
[original_lng] => 62895
[original_w] => 610
[original_h] => 385
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/4463591-150x150.jpeg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/4463591-300x189.jpeg
[width] => 300
[height] => 189
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/4463591.jpeg
[width] => 610
[height] => 385
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/4463591.jpeg
[width] => 610
[height] => 385
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/4463591.jpeg
[width] => 610
[height] => 385
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/4463591.jpeg
[width] => 610
[height] => 385
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/4463591.jpeg
[width] => 610
[height] => 385
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[_edit_lock] => 1781705400:3
[_thumbnail_id] => 71960
[_edit_last] => 3
[translation_required] => 2
[views_count] => 475
[translation_required_done] => 1
[_algolia_sync] => 992143400001
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 32752
[1] => 248
)
[tags_name] => Array
(
[0] => гуманітарна допомога
[1] => США
)
)
)
[model] => Array
(
[lang] => uk
[offset] => 0
[tax_query] => Array
(
[0] => Array
(
[taxonomy] => post_tag
[field] => id
[terms] => Array
(
[0] => 248
)
)
)
[afterLocker] => 0
)
[_model] => Array
(
[lang] => uk
[domains] => Array
(
[0] => economic
)
[offset] => 0
[tax_query] => Array
(
[0] => Array
(
[taxonomy] => post_tag
[field] => id
[terms] => Array
(
[0] => 248
)
)
)
[afterLocker] => 0
)
[domains] => Array
(
[0] => economic
)
[_domains] => Array
(
[economic] => 1
)
[status] => 1
[from_cache] =>
)
США (Сторінка 1)
