Білий дім наказав військовим зосередитися на „карантині” (блокаді) венесуельської нафти на період наступних двох місяців.
Про це пише агентство Reuters з посиланням на американського чиновника.
Відповідне рішення говорить про те, що Вашингтон наразі більш зацікавлений у використанні економічних, а не військових засобів для тиску на Каракас.
„Хоча військові варіанти все ще існують, основна увага зосереджена на тому, щоб спочатку використати економічний тиск шляхом запровадження санкцій, щоб досягти результату, якого прагне Білий дім”,- сказав американський чиновник.
Співрозмовник агентства додав, що нинішні зусилля Вашингтону „чинять величезний тиск на Мадуро, і вважається, що до кінця січня Венесуела зіткнеться з економічною катастрофою, якщо не погодиться на значні поступки США”.
Mercedes-Benz досяг угоди з США у справі про маніпуляції з показниками шкідливих викидів дизельних автомобілів і погодився виплатити $149,6 млн, повідомляє Reuters.
Американські регулятори заявляють, що компанія встановлювала на дизельні авто приховане програмне забезпечення, яке занижувало рівень викидів під час офіційних перевірок. У реальних умовах експлуатації такі автомобілі могли перевищувати допустимі норми забруднення у 30-40 разів.
Угода охоплює 48 штатів США, а також Пуерто-Рико і округ Колумбія. У її межах Mercedes виплатить компенсації та здійснить низку заходів, спрямованих на запобігання подібним порушенням у майбутньому. Зокрема, власники та лізингоотримувачі автомобілів, які пройшли обов’язкові екологічні доопрацювання, отримають по $2 тис. за кожен транспортний засіб.
За словами генерального прокурора штату Вірджинія Джейсона Міяреса, врегулювання поширюється на приблизно 39,6 тис. автомобілів у США, які станом на серпень 2023 року ще не були відремонтовані або остаточно зняті з експлуатації. Mercedes також зобов’язався покрити витрати на встановлення схваленого програмного забезпечення, надати розширену гарантію та виплатити компенсації споживачам.
У компанії заявили, що фінансовий результат групи не постраждає, оскільки необхідні резерви під витрати на врегулювання вже сформовані. Остаточне набуття чинності угодою ще потребує затвердження судом.
Сполучені Штати в середу продовжили дію винятку, який дозволяє продаж нафти з російського проєкту „Сахалін-2”, до 18 червня наступного року.
Про це повідомило агентство Reuters, пише „Європейська правда”.
Цей крок дає змогу й надалі здійснювати виробництво скрапленого природного газу в межах проєкту.
Загальна ліцензія, видана Міністерством фінансів США, має важливе значення для союзника США Японії, яка отримує близько 9% свого імпорту СПГ з Росії.
Ліцензія, що дозволяє операції з „Сахаліном-2”, є винятком із санкцій, запроваджених щодо проєкту у 2022 році колишнім президентом Джо Байденом через повномасштабне вторгнення Росії в Україну.
Рішення було ухвалене попри тиск адміністрації президента Дональда Трампа під час торговельних переговорів з Китаєм, Індією та Японією з вимогою скоротити закупівлі російської нафти та СПГ.
Крім того, відомство продовжило, також до 18 червня, дію винятку, що дозволяє операції, пов’язані з цивільною ядерною енергетикою, за участю російських банків, зокрема „Газпромбанку”.
Спецпосланець американського президента в Білорусі Джон Коул на другий день свого візиту до Білорусі заявив, що США знімають санкції з білоруського калію.
«Відповідно до вказівок президента Трампа, США знімають санкції з калію. Думаю, це дуже хороший крок з боку США для Білорусі. Ми їх знімаємо зараз», – повідомив він.
Коул наголосив, що спілкування країн на тему санкцій буде продовжуватися і надалі.
«У міру нормалізації відносин між двома країнами все більше санкцій буде зніматися», – додав він.
Санкції проти державного підприємства «Білоруськалій» США запровадили у серпні 2021 року.
У неділю, 7 грудня, законодавці США представили остаточний текст законопроєкту про оборонну політику, який передбачає рекордні витрати на національну безпеку, а також допомогу Україні.
Як пишуть ЗМІ, законопроєкт передбачає виділення на військові витрати 901 млрд доларів США на 2026 фінансовий рік. Це на 8 млрд доларів більше, ніж запитував президент США Дональд Трамп у травні цього року.
Також у документі передбачено допомогу Україні.
„Законопроєкт продовжує фінансування Ініціативи з надання допомоги Україні у сфері безпеки на рівні 400 млн доларів на рік на 2026 і 2027 фінансові роки”, – пише Fox News.
Крім того, Конгрес США вимагатиме частішої звітності про внески союзників в Україну, щоб відстежувати, як європейські партнери підтримують Київ.
Низка ЗМІ також вказують, що документ накладає на главу Пентагону зобов’язання доповідати до Палати представників США і Сенату Конгресу про призупинення або припинення надання Україні розвідданих.
За словами помічників керівництва республіканців, Палата представників проведе голосування щодо цього законопроєкту найближчими днями.
„Цей закон містить у собі важливі положення, ухвалені Палатою представників, які гарантують, що наші збройні сили залишаться найсмертоноснішими у світі та зможуть зробити будь-якого супротивника”, – заявив спікер Палати представників Майк Джонсон.
Він додав, що документ сприятиме реалізації порядку денного Трампа, „поклавши край ідеології пробудження в Пентагоні, забезпечивши безпеку кордонів, пожвавивши оборонно-промислову базу та відродивши військову етику”.
Як зазначається, Україні з 46,3 тисячами біткоїнів (приблизно 4,6 млрд доларів), не вистачило зовсім трохи, щоб потрапити у ТОП-3.
Першу позицію рейтингу займають Сполучені Штати Америки з резервом у 326,5 тисячі біткоїнів, що становить приблизно 28 млрд доларів.
На другій сходинці Китай з показником у 190 тисяч біткоїнів (16,6 млрд доларів), а третьою стала Велика Британія – понад 61 тисяча біткоїнів (5,4 млрд доларів).
Як зазначають експерти, даний рейтинг показує, що провідні країни світу активно інтегрують цифрові активи.
За даними сервісу, Україна продовжує нарощувати свої криптоактиви, зміцнюючи позиції серед країн, які активно використовують біткойн як інструмент збереження та мобілізації коштів. Також аналітики зазначають, що роль цифрових активів у державних фінансах щороку зростає.
США запропонували продати Польщі 250 вживаних бронетранспортерів Stryker зі складу підрозділів американської армії, які планується вивести з Європи, за символічний 1 долар.
Про це повідомило видання Breaking Defense.
Польща ще не дала відповіді, однак готується прийняти пропозицію, щойно буде узгоджено питання логістики та справності техніки, яка вже знаходиться у Європі.
Про те, що США запропонували Польщі купити 250 вживаних машин Stryker за один долар, і що Варшава готується прийняти цю угоду, щойно буде узгоджено логістику, заявив віце-прем’єр-міністр Польщі та міністр національної оборони Владислав Косиняк-Камиш.
За його словами, згідно з запропонованим планом, бронемашини Stryker, які зараз перебувають у Європі, будуть переведені до Польщі, а не відправлені назад до США після скорочення військової присутності США. Пропозицію вже схвалив Генеральний штаб Збройних сил Польщі: це необхідна умова для реалізації подібних домовленостей.
Однак, як зазначає видання, у цієї угоди є й очевидні виклики. По-перше, вживані бронетранспортери Stryker потребуватимуть ремонту та, можливо, модернізації. Окрім того, необхідно створення повної системи технічної підтримки й навчання, оскільки раніше ці машини не використовувалися в польській армії. Це може виявитися дорогим і тривалим процесом, а передання робіт іноземним компаніям ще більше збільшить витрати.
По-друге, угода може мати вплив на оборонну промисловість Польщі в той момент, коли уряд декларує пріоритет локального виробництва в оборонних контрактах.
Як підкреслює видання імовірно, Stryker частково закриють потреби сухопутних військ, які могли б бути реалізовані за рахунок БМП Rosomak, зменшуючи потребу в нових внутрішніх замовленнях. Наразі армія має понад 900 бойових машин піхоти Rosomak, які виробляються в Польщі в модернізованій версії з баштою ZSSW-30. Наприкінці листопада армія Польщі отримала нову партію цих бронемашин.
Втім, міністр заявив, що чим більше озброєння матимуть польські війська, тим краще, а ціна в цьому випадку більш ніж приваблива. Він також зазначив, що опанування різних типів техніки готує польських військових до взаємодії з союзниками, частина яких також використовує Stryker.
Начальник Генштабу Збройних сил Польщі генерал Вєслав Кукула також відкинув побоювання, що запровадження нового типу техніки завадить розвитку польської оборонної промисловості. За узгодженням зі США, наступним кроком буде безпосередній огляд технічного стану.
За словами генерала, якщо безпекова ситуація залишиться без змін, то фінальне рішення має бути ухвалене у другій половині 2026 року.
Бізнесмен Бернд Бергмайр, ексвласник групи компаній MindGeek, до якої входив популярний сайт для, звернувся до Мінфіну США з приводу купівлі міжнародних активів російської нафтової компанії Лукойл.
Про це 3 грудня повідомляє агентство Reuters з посиланням на два джерела, знайомі з ситуацією.
Сам Бергмайр через свого адвоката відмовився уточнити, якими російськими активами він зацікавлений, чи звертався він уже до «Лукойлу» і чи є він частиною інвестиційного консорціуму.
«Очевидно, що Lukoil International GmbH буде чудовою інвестицією, і будь-хто буде щасливий отримати привілей володіти цими активами. Я не коментую потенційні інвестиції у звичайному порядку», — сказав він Reuters.
Як пише агентство, інтерес до закордонних активів Лукойлу помітно зріс після того, як у листопаді Мінфін США дав компаніям дозвіл на початок переговорів (терміном до 13 грудня) з керівництвом компанії.
Lukoil International GmbH, яка базується у Відні, володіє нафтопереробними заводами в Європі, частками в нафтових родовищах у Казахстані, Узбекистані, Іраку та Мексиці, а також сотнями роздрібних автозаправних станцій по всьому світу. Згідно зі звітами за 2024 рік, вартість цих активів оцінювалася в $22 млрд.
Представник Міністерства фінансів США відмовився коментувати агентству питання про те, чи розмовляв Бергмайр із відомством щодо активів Лукойлу.
2021 року британський рейтинг найбагатших людей The Sunday Times Rich List оцінив статки Бергмайра щонайменше в 1,2 мільярда фунтів стерлінгів.
Президент США Дональд Трамп оголосив у середу про скасування федеральних стандартів паливної економії часів свого попередника Джо Байдена, значно послаблюючи вимоги щодо паливної ефективності для десятків мільйонів нових бензинових автомобілів і легких вантажівок, пише The Guardian.
Це знаменує собою черговий крок президента США щодо скасування нормативів забруднення навколишнього середовища та федеральної підтримки екологічно чистих транспортних засобів та відновлюваних джерел енергії. Спалювання бензину робить значний внесок у глобальне потепління, а транспорт є найбільшим джерелом викидів парникових газів у Сполучених Штатах, пише видання.
„Ми офіційно скасовуємо смішно обтяжливі, насправді жахливі стандарти „Cafe” Джо Байдена, які встановлювали дорогі обмеження, – сказав Трамп у заяві в Овальному кабінеті, де його оточували керівники автомобільних компаній, включаючи генеральних директорів Ford і Stellantis. – Це чинило величезний тиск на зростання цін на автомобілі в поєднанні з божевільним мандатом на електромобілі”.
Стандарти середньої корпоративної паливної економії (Cafe), вперше встановлені в 1975 році, встановлюють середні цільові показники паливної економії для нових автомобілів і з роками посилювалися, щоб зробити автомобілі більш паливно-ефективними, зазначає видання.
Адміністрація Байдена запропонувала незначне підвищення вимог до транспортних засобів, якими керує більшість американців, у межах зусиль щодо просування електромобілів та вирішення надзвичайної кліматичної проблеми. Джо Байден вимагав від автовиробників підвищити паливну ефективність легкових автомобілів та легких вантажівок до приблизно 50 миль на галон до 2031 року.
Зараз Трамп скасовує це, послаблюючи регуляторний тиск на автовиробників щодо контролю забруднення від бензинових автомобілів та вантажівок. За даними Національної адміністрації безпеки дорожнього руху, запропоновані ним стандарти вимагатимуть, щоб автомобілі проїжджали близько 34 миль на галон до 2031 року.
Оголошення в середу знаменує собою останні дії адміністрації Трампа щодо скасування політики часів Байдена, яка заохочувала використання більш екологічних транспортних засобів, включаючи послаблення правил викидів автомобілів, скасування штрафів для автовиробників, які не відповідають федеральним стандартам пробігу, та припинення споживчих кредитів до 7500 доларів на купівлю електромобілів.
Трамп, який називає кліматичну кризу „містифікацією” та чия адміністрація переживає кризу вартості життя, заявив, що прагне послабити правила, щоб зробити нові автомобілі більш доступними. „Ці правила дозволять автовиробникам виробляти транспортні засоби, які американці хочуть купувати, а не ті, які хочуть, щоб вони виготовляли Джо Байден і [колишній міністр транспорту Піт] Буттіджедж, – сказав його міністр транспорту Шон Даффі, який також був в Овальному кабінеті. – Це важливо для робочих місць в Америці. Чим більше автомобілів ми продаємо, тим більше робочих місць у нас буде в цій країні”.
Скасування програми „Cafe” „змусить автомобілі спалювати більше бензину, а американські сім’ї спалювати більше грошей”, заявила Кетрін Гарсія, директорка програми Clean Transportation for All у клубі Sierra Club.
Ден Бекер, директор кампанії Safe Climate Transport центру Center for Biological Diversity, сказав, що чинні стандарти ефективності мотивували автовиробників виробляти автомобілі, які використовують менше бензину, заощаджуючи гроші споживачів на заправках. „Дії Трампа сприятимуть руйнівному використанню нафти Америкою, водночас гальмуючи нас у гонці зелених технологій проти… іноземних автовиробників, – додав він. – Автомобільна промисловість використає це правило, щоб загнати себе назад у звичну канаву, не зумівши конкурувати”.
Зовнішньоторговельний профіцит Європейського Союзу щодо Сполучених Штатів Америки у третьому кварталі 2025 року зменшився до 40,8 млрд євро, що є значним спадом порівняно з видатним профіцитом у розмірі 81,2 млрд євро на початку року.
Зовнішньоторговельні процеси все більше розвиваються так, як того бажає американський президент Дональд Трамп. Адже профіцит торгового балансу Європейського Союзу з США постійно зменшується.
За даними Євростату, у третьому кварталі 2025 року ЄС зареєстрував профіцит товарообігу з США у розмірі 40,8 млрд євро. Це на 13,3% менше, ніж у другому кварталі, коли профіцит становив 47,1 млрд євро, і значне, 49,7% зниження порівняно з профіцитом у розмірі 81,2 млрд євро у першому кварталі.
Перший квартал виділявся серед інших, оскільки на тлі очікуваних мит з боку США експорт до США різко зріс.
У третьому кварталі 2025 року ЄС досяг профіциту товарообігу в галузі хімічних речовин та пов’язаних із ними продуктів, машин і транспортних засобів, інших перероблених продуктів, а також продуктів харчування та напоїв.
Натомість дефіцит спостерігався в галузі енергетики, сировини та інших товарів.
Профіцит хімічних речовин і пов’язаних із ними продуктів зменшився у другому та третьому кварталах (другий квартал – 24,7 млрд євро, третій квартал – 23,0 млрд євро) після досягнення піку у першому кварталі (54,1 млрд євро профіциту) через очікувані мита США.
