Федеральний адміністративний суд Швейцарії не прийняв до розгляду апеляцію російсько-українського олігарха Дмитрія Калантирського, який вимагав розморозити його активи.
Про це повідомляє SRF.
Калантирського звинувачують у допомозі другу Путіна Аркадію Ротенбергу в переміщенні коштів в обхід західних санкцій.
Швейцарський банк, у якому зберігаються активи олігарха, повідомив про підозрілі транзакції Державному секретаріату з економічних питань Швейцарії (SECO) у жовтні 2022 року, після чого вони були заблоковані.
У численних листах до SECO Калантирський вимагав відновити доступ до своїх коштів і коштів своєї компанії, стверджуючи, що через це йому довелось змінити свій спосіб життя.
Але його позов до Федерального адміністративного суду був залишений без розгляду, свідчить опубліковане у вівторок рішення.
Дмитрій Калантирський перебуває у ЄС з 2014 року після того, як проти його бізнес-партнера Аркадія Ротенберга запровадили західні санкції. У Чехії його у 2023-му притягнули до відповідальності за порушення санкцій.
Це рішення входить у протиріччя з американською Конституцією, яка надає Конгресу повноваження розпоряджатися бюджетом.
Верховний суд США дозволив адміністрації президента Дональда Трампа утримати близько чотирьохмільярдів доларів іноземної допомоги, виділеної Конгресом на поточний фінансовий рік. Про це у п’ятницю, 26 вересня, повідомляє агентство Reuters.
Зазначається, що скасування іноземної допомоги Трамп намагається реалізувати в рамках програми „Америка понад усе”.
Водночас агентство зазначає, що ця справа порушує питання щодо ступеня повноважень президента скасовувати кошти, виділені Конгресом на програми, що не відповідають його політиці. Конституція США надає Конгресу повноваження розпоряджатися бюджетом.
Судді задовольнили прохання Міністерства юстиції заблокувати розпорядження окружного судді США Аміра Алі з Вашингтона, яке зобов’язало адміністрацію негайно вжити заходів для витрачання допомоги, що є предметом спору. Рішення Алі було ухвалено після позову гуманітарних груп, які оскаржують дії адміністрації.
Верховний Суд має консервативну більшість із шістьма голосами проти трьох. Троє ліберальних суддів суду висловили незгоду.
У своєму рішенні суд заявив, що гуманітарні групи можуть не мати юридичних повноважень для подання позову. Він також висловив стурбованість тим, що рішення проти Трампа на цьому етапі справи загрожує обмежити його повноваження вести зовнішню політику.
Ліберали суду назвали це рішення порушенням конституційного принципу, згідно з яким влада розділена між трьома гілками влади – виконавчою, законодавчою та судовою – уряду США. Вони зазначили, що Конституція „надає Конгресу повноваження приймати рішення про витрати шляхом прийняття законів про асигнування”.
Натомість в адміністрації наполягають, що цільові кошти „суперечать зовнішній політиці США”, що відображає зусилля Трампа скоротити допомогу США за кордоном у рамках порядку денного „Америка понад усе”.
2025 фінансовий рік уряду США закінчується 30 вересня. Витрати на допомогу у розмірі 4 мільярдів доларів, про які йде мова у цій справі, були призначені Конгресом для іноземної допомоги, миротворчих операцій ООН та зусиль із просування демократії за кордоном.
Федеральний суд у Бостоні визнав незаконним рішення адміністрації Дональда Трампа припинити фінансування наукових проєктів Гарвардського університету на суму близько 2,2 млрд доларів.
Суддя Еллісон Берроуз постановила, що Білий дім не має права блокувати виділення грантів одному з провідних вишів Ліги плюща.
Це рішення стало великою юридичною перемогою для Гарварду, який перебував у конфлікті з адміністрацією Трампа. Остання звинувачувала університет у недостатній протидії проявам антисемітизму на кампусі, особливо після початку війни в Газі у 2023 році.
Адміністрація Дональда Трампа вимагала від Гарвардського університету сплатити щонайменше 500 млн доларів у межах врегулювання та виконати низку умов. Серед них – зміна системи управління, перегляд політики добору студентів і викладачів для забезпечення “ідеологічного балансу”, а також відмова від окремих академічних програм. Після відмови університету виконати ці вимоги було скасовано сотні дослідницьких грантів.
Гарвардський університет заявив, що вживає заходів для захисту єврейських та ізраїльських студентів, які зіткнулися з “образливим і неприйнятним” ставленням.
Водночас президент вишу Алан Гарбер наголосив, що вимоги адміністрації Трампа значно виходили за межі боротьби з антисемітизмом і фактично були спробою встановити контроль над інтелектуальним життям університету.
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду арештувала низку коштів сім’ї колишнього віцепрем’єра-міністра єдності Олексія Чернишова.
Про це повідомляє «Главком» з посиланням на судовий реєстр.
Під арешт потрапили $36 тис. і 50 тис. грн, які є власністю Олексія Чернишова. Також сім’я ексвіцепрем’єра втратила доступ до 13,6 тис. євро, 39,7 тис. грн і 1 тис. фунтів стерлінгів, що на праві спільної сумісної власності належать Олексію та Світлані Чернишовим.
На початку липня 2025 року ці кошти відшукали детективи НАБУ, прийшовши до будинку в Козині Київської області, який орендує сім’я Чернишова. Частина готівки лежала у сейфі гардеробної кімнати. Там же, наприклад, зберігався закордонний паспорт Олексія Чернишова.
Обшуки в орендованому будинку ексвисокопосадовця відбулися в рамках кримінального провадження, де пізніше підозру отримав і сам Чернишов.
Крім того, 25 червня антикорупційний суд арештував кошти колишнього віцепрем’єра-міністра єдності, які лежали на банківських рахунках. Йдеться про понад 50 млн грн і більше 100 тис. євро.
„Зокрема, суд дозволив обтяження понад 20 об’єктів нерухомості росії на території Австрії, які будуть продані через аукціон. Загальна вартість цих активів перевищує 120 млн євро”, – йдеться у повідомленні.
Вказано, що зараз аналогічні дії тривають також в інших юрисдикціях.
„Черговий практичний крок на шляху до стягнення з рф понад $5 млрд за незаконно захоплені активи групи Нафтогаз в Криму. Аналогічні дії тривають і в інших юрисдикціях. рф заплатить за все. Рано чи пізно. Обовʼязково”, – зазначив голова правління Нафтогазу Сергій Корецький.
Нагадаємо, у квіті поточного року суд у Парижі дозволив стягнути з росії $5 млрд на користь Нафтогазу. Компанія відразу зареєструвала обтяження на низку активів рф у Франції, загальною вартістю понад 120 млн євро.
Як відомо, ще у жовтні 2016 року Нафтогаз розпочав арбітражне провадження проти росії, вимагаючи компенсацію за незаконне захоплення майна групи в Криму.
Американський президент Дональд Трамп заявив, що федеральний апеляційний суд США дозволив використовувати мита „для захисту від інших країн”.
Про це він написав у соцмережі Truth Social, передає „Європейська правда”.
У середу, 11 червня, Трамп заявив, що федеральний апеляційний суд постановив, що Сполучені Штати можуть використовувати мита „для захисту від інших країн”.
„Велика й важлива перемога для США”, – наголосив американський лідер.
Зазначимо, федеральний апеляційний суд США у вівторок, 10 червня, дозволив Трампутимчасово зберегти чинність його наймасштабніших тарифів, поки триває розгляд справи щодо того, чи перевищив він свої повноваження, запровадивши їх.
Суд поки не ухвалив остаточного рішення, чи є тарифи законними відповідно до Закону про міжнародні надзвичайні економічні повноваження (IEEPA), на який посилався Трамп, але дозволив їм залишатися чинними до завершення апеляції.
Федеральний округ зазначив, що справа порушує „виключно важливі” питання, що потребують розгляду всіма 11-ма суддями суду, а не звичайною колегією з трьох суддів. Слухання призначено на 31 липня.
Суд Парижа надав дозвіл на примусове виконання рішення Гаазького арбітражу про відшкодування збитків, спричинених незаконною експропріацією активів групи «Нафтогаз» у Криму у розмірі 5 мільярдів доларів.
Про це повідомила пресслужба «Нафтогазу» у четвер, 17 квітня.
«Цей результат – частина нашої глобальної кампанії щодо примусового виконання рішення арбітражу», – прокоментував рішення суду голова української компанії Роман Чумак.
За його словами, це рішення дозволяє «Нафтогазу» розпочати процедуру стягнення на території Франції.
«Нафтогаз» вже зробив перший крок до примусового виконання рішення арбітражу. У межах цього процесу Нафтогаз вже зареєстрував обтяження на низку активів, що належать російській державі та розташовані у Франції, загальною вартістю понад 120 млн євро, зазначила пресслужба.
«Ми вже маємо певні успіхи й в кількох інших юрисдикціях, зокрема у Великій Британії та Фінляндії. Ми налаштовані стягнути повну суму компенсації та захистити права українських державних підприємств на міжнародній арені», – наголосив Чумак.
Арбітражний суд Стокгольма 7 червня дозволив німецькій компанії Uniper розірвати довгостроковий контракт з „Газпром експорт” і присудив їй 13 млрд євро компенсації за недопостачання газу з середини 2022 року.
„Сьогодні компанія Uniper прийняла рішення розірвати довгострокові контракти на постачання російського газу і таким чином юридично припинила довгострокові відносини з російською державною компанією „Газпром експорт””, – йдеться у повідомленні.
Це рішення стало можливим після того, як 7 червня арбітражний трибунал присудив Uniper право розірвати контракти та стягнути з „Газпром експорту” понад 13 мільярдів євро компенсації за обсяги газу, не поставлені „Газпром експортом” з середини 2022 року.
Попри те, що з червня 2022 року були поставлені лише обмежені обсяги газу, а з кінця серпня 2022 року взагалі не було поставлено жодного обсягу газу, довгострокові контракти на поставку газу між двома компаніями все ще залишалися юридично чинними, а окремі контракти продовжували б діяти до середини 2030-х років.
Після того, як Uniper зазнала значних збитків через обмеження поставок російського газу, наприкінці 2022 року компанія ініціювала арбітражне провадження проти „Газпром експорту”. Можливість вирішення спору в арбітражному суді була передбачена контрактом і в минулому неодноразово використовувалася обома сторонами в інших спорах. Арбітражний суд, розташований у Стокгольмі, виніс рішення відповідно до швейцарського законодавства. Рішення арбітражу є юридично обов’язковим і остаточним.
Болгарська державна компанія «Булгаргаз» подасть позов проти російського «Газпрому» за порушення контрактних зобов’язань.
Про це повідомив в.о. міністра енергетики Володимир Малінов, його цитує Novini.bg.
Відомо, що у квітні 2022 року російська компанія припинила постачання природного газу у Болгарію. У «Булгаргаз» мають намір домогтися компенсації за збитки, завдані припиненням постачання.
Болгарія вимагатиме від Газпрому 400 мільйонів левів (приблизно 205 млн євро). У разі відмови справа буде направлена до арбітражного суду Міжнародної промислової палати у Парижі.
У болгарському Кабміні також заявили, що Софія більше ніколи не вестиме переговори з «Газпромом» щодо імпорту російського газу.
НАК „Нафтогаз України” та ще п’ять компаній Групи прагнуть примусово стягнути з Росії компенсацію за втрачені активи в Криму. З цією метою подано клопотання до Окружного суду США Округу Колумбія, щоб підтвердити рішення Арбітражного трибуналу при Постійній палаті Третейського суду в Гаазі.
Як повідомляють в компанії, рішення зобов’язало Росію сплатити 5 млрд дол. (включно з відсотками) компенсації за збитки та втрачене майно „Нафтогазу” в Криму.
Зазначається, що відповідно до Нью-Йоркської конвенції 1958 року, „Нафтогаз” має право розпочати процес визнання та допуску до примусового виконання рішення на території тих держав, де знаходяться активи Російської федерації.
„Оскільки Росія добровільно не сплатила „Нафтогазу” кошти, передбачені рішенням арбітражу, ми маємо намір використати всі доступні механізми для стягнення цих коштів. Зараз ми працюємо над цим у Сполучених Штатах та інших цільових юрисдикціях”, — цитує прес-служба очільника „Нафтогазу” Олексія Чернишова.
Відповідно до законодавства США, підтвердження арбітражного рішення є обов’язковим, якщо суд не встановить, що існує одна з обмежених підстав для відмови або відстрочки визнання чи виконання арбітражного рішення, викладених у Нью-Йоркській конвенції.
При цьому відсотки, передбачені за несплату коштів відповідно до арбітражного рішення, продовжують нараховуватись до повної виплати компенсації за рішенням суду.
