У світі налічується 36 криптомільярдерів, це на 29% більше у порівнянні з попереднім роком. Про це йдеться у звіті компаній New World Wealth і Henley & Partners Crypto Wealth Report 2025.
Зазначається, що число криптомільйонерів зі статками від $100 млн зросло на 38% (до 450). Загальна кількість криптомільйонерів досягла рекордних 241 700 осіб. Різке зростання кількості криптобагачів відбулося на тлі зростання ринку криптовалют до $3,8 трлн.
Як повідомляється, ключовим драйвером стало зростання числа біткоін-мільйонерів – їх тепер 145 100, на 70% більше, ніж торік.
Звіт підкреслює зростання інтересу до криптовалют серед покоління Z (народжені не раніше 2010 року), серед них 42% інвестують у цифрові активи.
Найбагатшим криптомільярдером залишається засновник криптобіржі Binance Чанпен Чжао, його статки оцінюються в $62,9 млрд. Є серед криптомільярдерів і уродженці Росії. Серед них уродженець Коломни, співзасновник Ethereum Віталік Бутерін зі статками близько $1,04 млрд, а також творець месенджера Telegram та криптовалюти Ton Павло Дуров. За даними Bloomberg, статки Дурова в 2025 році досягли $17,1 млрд. Криптовалюти знаходяться на балансі Telegram, і Ton забезпечує половину доходів месенджеру, який повністю належить Дурову. Станом на середину 2024 року криптоактиви компанії становили $1,3 млрд. Ринкова капіталізація пов’язаної з Telegram криптовалюти Toncoin перевищує $7 млрд.
За словами керівника відділу досліджень New World Wealth Ендрю Амойлса, криптовалюта та золото стають основними альтернативними активами для заможних людей.
У попередні десятиліття алмази використовувалися для непомітного переміщення капіталу через кордони завдяки невеликому розміру. Їхнє місце зайняли криптовалюта та золото, – зазначив він.
Згідно з індексом сприяння криптовалют Henley & Partners, Сінгапур лідирує за інфраструктурою, інноваціями та регулювання. За ним йдуть Гонконг та США. До п’ятірки також увійшли Швейцарія та ОАЕ, а до десятки – Мальта, Велика Британія, Канада, Таїланд та Австралія.
Американська аерокосмічна компанія Boeing завершила 2024 рік зі збитками у розмірі $11,83 млрд, що майже відповідає рекордному показнику 2020 року – $12 млрд, йдеться у звіті, опублікованому на її сайті у вівторок.
У 2024 році компанія Boeing мала $66,517 млрд доходу, що на 14% менше, ніж у попередньому році, коли вона отримала $77,794 млрд. Чистий збиток збільшився до $11,829 млрд із $2,242 млрд у 2023 році.
У 2020 році Boeing зазнав найбільших збитків у своїй історії – 12 мільярдів доларів – після двох авіакатастроф зі смертельними наслідками. Сукупні збитки американського авіабудівника з 2019 року становлять понад 30 мільярдів доларів.
Виручка військового, аерокосмічного та безпекового бізнесу Boeing становила 23,918 мільярда доларів, що на 4 відсотки менше, ніж 24,933 мільярда доларів у попередньому році.
Минулого року компанія Boeing поставила клієнтам 348 пасажирських літаків, що на третину менше, ніж 528 літаків, які вона очікувала у 2023 році. Минулого року Boeing поставив 112 різних військових літаків у порівнянні з 162 позаминулого року.
На кінець 2024 року портфель замовлень Boeing становив $521 млрд у порівнянні з $520 млрд на кінець 2023 року.
Генеральний директор Келлі Ортберг каже, що його компанія досягла значного прогресу в стабілізації виробництва. Ортберг підтвердив свою оцінку, що на поліпшення корпоративної культури Boeing підуть роки – «ймовірно, це найбільша зміна, яку нам потрібно зробити». У листі до працівників генеральний директор також зазначив, що деякі бізнеси, які не є критично важливими для майбутнього компанії, будуть продані.
У середньому що два тижні у світі з’являлося чотири нових мільярдери, а капітал усіх мільярдерів зростав на п’ять мільярдів сімсот мільйонів доларів щодня.
За оцінками Oxfam, якщо ці темпи збережуться протягом наступних десяти років, на планеті з’являться щонайменше п’ять осіб, чий капітал перевищить один трильйон доларів.
Зазначається, що 60% статків мільярдерів не є наслідком їхньої реальної праці. Переважно ці багатства походять від спадщини чи здобуті завдяки зв’язкам або монопольному становищу. Так, всі мільярдери віком до 30 років здобули свої статки виключно завдяки спадку.
Станом на 21 листопада найпопулярніша у світі криптовалюта – біткоїн, досягла майже $99,4 тис.
Про це свідчать дані Coinbase від TradingView, передає Forbes.
„Зараз настрої щодо біткоїнів надзвичайно позитивні: від трейдерів, ЗМІ, роздрібних інвесторів та великих установ: усі хочуть бути частиною справжнього зростання, яке, на мій погляд, може бути ще на початку”, — заявив Марк П. Бернеггер, співзасновник криптофонду AltAlpha Digital.
Зараз цифровий актив коливається дуже близько до ключового рівня в $100 тис., і перевищення цієї ціни може мати серйозні наслідки для ринків і торгівлі.
Вказано, що з 13:00 до 00:00 діятиме одна черга відключень у Києві, Київській, Черкаській, Чернігівській, Харківській, Житомирській, Сумській, Полтавській, Запорізькій, Одеській, Кіровоградській, Дніпропетровській, Херсонській, Миколаївській, Вінницькій, Чернівецькій і Хмельницькій областях.
„Причина запровадження обмежень – зниження ефективності сонячних електростанцій через похмуру погоду та падіння генерації на ТЕС”, – йдеться у повідомленні.
Глобальний вплив зміни клімату на ціни на продукти харчування та ланцюжки поставок стає все більш очевидним. Екстремальні погодні явища в усьому світі впливають на виробництво та ціни на основні продукти харчування із серйозними наслідками для споживачів, повідомляє видання Time.
В Іспанії, наприклад, сильна посуха скоротила врожай оливкової олії на 40%, що призвело до зростання цін на американському ринку на 27 відсотків. Подібна тенденція спостерігається і у випадку з шоколадом: в Австралії ціни на деякі продукти зросли на 200 відсотків, подібне зростання цін очікується і в США. Основні продукти харчування, такі як пшениця, також страждають від посухи, яка вплинула на врожай, зокрема в Аргентині. Напруженість, викликана російсько-українською війною, спричинила коливання цін у глобальних ланцюгах поставок. Це також впливає на ціни на такі продукти, як сухі сніданки, макарони, хліб.
Зростання цін особливо сильно вдарило по домогосподарствам із низькими доходами.
Експерти кажуть, що довгострокові наслідки зміни клімату неминучі, тому потрібен новий підхід для підвищення стійкості ланцюгів поставок продовольства. Замість нинішніх протекціоністських заходів потрібна глобальна співпраця між урядами та компаніями. Одним із запропонованих рішень є запровадження Планів адаптації до зміни клімату в ланцюзі поставок (S-CAP). Ці плани визначать вразливі ланцюжки поставок, мапують ризики та розробляють стратегії для їхнього пом’якшення.
Глобальні економічні збитки від стихійних лих щорічно становлять понад $200 млрд, йдеться в огляді Swiss Re Institute.
Експерти аналітичного підрозділу швейцарської перестрахувальної компанії проаналізували наслідки чотирьох видів стихійних лих – повеней, тропічних циклонів, снігових бур і конвективних штормів – у 36 країнах світу. Як зазначають у Swiss Re Institute, на частку цих явищ у наш час припадає основна частина економічного збитку від стихійних лих, передає Інтерфакс-Україна.
Сума щорічного збитку в $200 млрд – це лише нижня оцінка, оскільки враховуються не всі стихійні лиха. Крім того, аналіз Swiss Re охоплює лише матеріальні втрати.
„Оскільки зміни клімату провокують посилення інтенсивності природних явищ, потенційний збиток, імовірно, зростатиме”, – зазначають аналітики.
Ризики зростання збитків від стихійних лих найбільш високі на Філіппінах і в США, йдеться в огляді. На Філіппінах щорічні втрати можуть сягати $12 млрд, у США – $97 млрд.
До високих фінансових ризиків також схильні країни із недостатнім страховим покриттям, як-от Таїланд, Китай, Індія та Філіппіни.
Першим кроком до зниження економічного збитку є вжиття заходів, які дали б змогу пом’якшити потенційні наслідки стихійних лих, зокрема дотримання будівельних норм, посилення захисту від повеней і перешкоджання заселенню територій, що схильні до стихійних лих, ідеться в огляді.
Ціни на зріджений природний газ впали з рекордно високого рівня минулого року, але це значною мірою завдяки теплій зимі. Проте цього року існує ризик збільшення волатильності ринку. Цієї зими, коли обсяги імпорту в Європі зростають, а Китай потенційно збільшує попит після скасування пандемічних обмежень, ціни можуть знову підскочити.
Таку думку висловив Юкіо Кані голова правління компанії Jera Co – найбільшого у світі покупця зрідженого природного газу, пише Вloomberg.
За його словами, покупці немають можливості „розслабитися”.
Очікується, що попит на ЗПГ у Японії знизиться протягом наступного десятиліття, проте він може залишившись і незмінним у міру будівництва нових центрів обробки даних і заводів з виробництва напівпровідників.
Jera також працює над підтримкою планів Японії використовувати аміак і водень для декарбонізації існуючих теплових електростанцій. Стратегія отримала відмову з боку інших країн, нещодавно на зустрічі міністрів енергетики та навколишнього середовища „Великої сімки”.
За підсумками зустрічі міністрів 15 квітня, країни G7 пообіцяли прискорити поступову відмову від викопного палива та перехід до відновлюваної енергії.
Використання аміаку для виробництва електроенергії може створити значний попит, який виправдав би інвестиції в ланцюжок постачання, подібно до того, як Японія допомогла зародити галузь ЗПГ 50 років тому
Повномасштабне вторгнення рф в Україну та напруженість у Східній Азії спричинили зростання військових видатків у багатьох країнах світу. Загальний обсяг витрат на військові потреби у світі досяг рекордної суми у 2,24 трильйона доларів.
Про це йдеться у звіті Стокгольмського міжнародного інституту досліджень проблем миру (SIPRI).
Так, найбільші військові видатки у 2022 році мали Сполучені Штати, Китай та росія – на них припало 56% загального світового обсягу, який зростає восьмий рік поспіль.
Через напад росії на Україну у 2022 році різко збільшили свої військові бюджети, зокрема: Фінляндія (+36%), Литва (+27%), Швеція (+12%) та Польща (+11%). Данія оголосила про намір послідовно збільшувати витрати на оборону протягом найближчого десятиліття.
Як зазначається, видатки Великої Британії досягли $68,5 млрд, із яких 2,5 млрд пішли на допомогу Україні.
Військові витрати Німеччини торік зросли на 2,3% і сягнули 55,8 млрд доларів. Також Берлін створив позабюджетний фонд у розмірі 105 млрд для переозброєння Бундесверу.
Водночас США витратили на оборону $877 млрд – 39% від загальних світових показників. Такий ріст зумовлений переважно військовою допомогою Україні.
Китай же залишається другою у світі країною за величиною військових витрат — вони становлять майже $292 млрд.
На тлі напруженості у відносинах із Пакистаном і Китаєм Індія збільшила свої військові витрати до $81,4 млрд.
У рейтингу країн із найбільшими військовими бюджетами також опинилася Саудівська Аравія ($75 млрд, +16%).
Тим часом в Україні дослідники зафіксували найвищий річний приріст військових витрат за весь період спостережень. Торік обсяг фінансування оборонної галузі досяг $44 млрд (+640%). Військові витрати України становлять до 34% ВВП.
[type] => post [excerpt] => Повномасштабне вторгнення рф в Україну та напруженість у Східній Азії спричинили зростання військових видатків у багатьох країнах світу. Загальний обсяг витрат на військові потреби у світі досяг рекордної суми у 2,24 трильйона доларів. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1682338140 [modified] => 1682333337 ) [title] => У світі різко зросли військові видатки - SIPRI [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=37469&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 37540 [uk] => 37469 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 37470 [image] => Array ( [id] => 37470 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/178700-1-large.jpg [original_lng] => 136175 [original_w] => 1140 [original_h] => 721 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/178700-1-large-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/178700-1-large-300x190.jpg [width] => 300 [height] => 190 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/178700-1-large-768x486.jpg [width] => 768 [height] => 486 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/178700-1-large-1024x648.jpg [width] => 1024 [height] => 648 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/178700-1-large.jpg [width] => 1140 [height] => 721 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/178700-1-large.jpg [width] => 1140 [height] => 721 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/178700-1-large.jpg [width] => 1140 [height] => 721 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1682322537:8 [_thumbnail_id] => 37470 [_edit_last] => 8 [translation_required] => 1 [views_count] => 2936 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 831548610002 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 33850 [1] => 51 [2] => 37 [3] => 84406 ) [categories_name] => Array ( [0] => Війна [1] => Новини [2] => Світ [3] => Світ ) [tags] => Array ( [0] => 161992 [1] => 3959 ) [tags_name] => Array ( [0] => військові видатки [1] => світ ) ) [9] => Array ( [id] => 36335 [content] =>
Компанія Amazon у найближчі тижні звільнить ще 9 тисяч співробітників на додаток до попередніх скорочень – очікується, що останнє скорочення торкнеться підрозділів хмарних обчислень, реклами, кадрів та Twitch.
Про це пише CNBC із посиланням на службову записку для персоналу гендиректора компанії Енді Джассі.
„Ці скорочення відбудуться на додаток до раніше оголошених звільнень, які почалися в листопаді і продовжилися в січні. Цей раунд охопив понад 18 тис співробітників, і в першу чергу торкнувся співробітників відділів роздрібної торгівлі, пристроїв, рекрутингу та управління персоналом.
Amazon прийняв рішення звільнити більше співробітників, оскільки прагне оптимізувати витрати. За словами Джассі, компанія взяла до уваги економічну ситуацію, а також „невизначеність, яка існує в найближчому майбутньому”. Компанія щойно завершила другу фазу свого річного бюджетного процесу, яка отримала внутрішню назву „OP2”.
„Основним принципом нашого річного планування в цьому році було бути більш економними, але при цьому дозволяти нам інвестувати в ключові довгострокові проєкти, які, на нашу думку, можуть суттєво покращити життя клієнтів і Amazon в цілому”, – заявив Джассі.
Amazon переживає найбільші звільнення в історії компанії після того, як під час пандемії Covid-19 компанія почала масово наймати працівників. До кінця 2021 року глобальна робоча сила компанії зросла до більш ніж 1,6 мільйона осіб у порівнянні з 798 000 у четвертому кварталі 2019 року.
