Посилення контролю пов’язують із санкційним тиском Заходу та боротьбою з „сірими” схемами імпорту.
Російські імпортери постали перед значним уповільненням проходження вантажів через кордон з Казахстаном: з середини червня через черги та посилені перевірки строки очікування на митних пунктах зросли з однієї години до 10 діб або більше. Про це повідомляє The Moscow Times.
За даними логістів, у червні-липні затримки доставки, зокрема паралельного імпорту, збільшилися на 14–40 днів.
Ппосилені перевірки впровадили не лише на автотрасах, а й на залізниці. Спершу серед причин зазначали збої та корупційну складову, проте логісти вказують, що справжньою причиною стало різке посилення митного контролю, що суттєво ускладнило пропуск будь-якого вантажу.
Хоча Казахстан і Росія входять до ЄАЕС, на практиці „контроль проблемних вантажів” поширюється майже на всі фури та вагони. Деякі логісти відзначають, що зараз під перевірку потрапляє 100 % залізничних і 50 % автомобільних вантажів.
Комітет доходів Мінфіну Казахстану пояснив це новими процедурами відповідно до закону про контроль специфічних товарів. Уряд підтримує таку жорсткість до введення єдиних стандартів експорту в ЄАЕС. Водночас товари, що не потребують спеціального контролю, проходять перевірку за 3-5 хвилин.
Російські експерти логістичної галузі зауважують, що загострення перевірок часто слідує після санкцій США або дій Росії.
Втім, проблеми російських перевізників на цьому не завершуються: проїзд через казахстанський кордон може ще й подорожчати. Мінфін країни запропонував ввести гарантійний внесок за бронювання електронної черги – приблизно $7,5, оплату за прискорений проїзд – $755, а також аналогічний внесок за повторне бронювання. Ще одна пропозиція – обмежити видачу слотів до одного місця „в руки” на добу. Ініціатива зараз проходить громадське обговорення.
Вашингтон в угоді про надра згадав про „контроль газопроводу Газпрома, що пролягає Україною”, попри те, що в нашій країні такого немає.
США в оновленій угоді про надра планують взяти під контроль газопровід, що через Україну пролягає з Росії до Європи. Про це заявляє інформаційне агентство Reuters із посиланням на власні джерела.
Джерело зазначає, в документі є „вимога США до Міжнародної фінансової корпорації розвитку уряду США взяти під контроль газопровід російського енергетичного гіганта Газпром, що проходить через Україну в Європу”.
Видання не пояснило про який саме газопровід мовиться, оскільки у власності російського Газпрому немає жодної труби в Україні.
Водночас Україною пролягає кілька газових маршрутів з Росії до ЄС (Союз, Прогрес, Уренгой-Помари-Ужгород та інші), та всі вони належать Україні та контролюються компанією Оператор ГТС України.
«В останні роки проводилася політика сприяння українському зерну з точки зору доступу до портової інфраструктури на шкоду румунському зерну, і румунські фермери сильно постраждали від цього», – сказав Понта.
Румунія допомогла експортувати близько 29 мільйонів тонн українського зерна через свій чорноморський порт Констанца, тому можлива заборона може сильно вдарити по експортних можливостях Києва.
При цьому він зазначив, що підтримує інші заходи підтримки України, включаючи транзит зброї та навчання українських пілотів.
Зазначається, що 52-річний Понта – колишній прем’єр-міністр лівих поглядів, який зараз підтримує ультранаціоналістичну політику. Згідно з опитуваннями громадської думки, він має шанс потрапити до другого туру голосування разом з лідером вкрай правої опозиції Джорджем Сіміоном.
Україна не відмовлялась від транзиту газу з Азербайджану в Європу. Однак не погодиться відновити транзит російського газу.
Про це заявив президент України Володимир Зеленський на прес-конференції з молдовською колегою Маєю Санду, повідомляє кореспондент РБК-Україна.
Як розповів український президент, питання транзиту азербайджанського газу він обговорював з лідером Азербайджану Ільхамом Алієвим.
„У нього сьогодні видобуток великий дуже – десь 40 млрд кубів. Він використовує десь 14-15. У нього великий експорт. Спроможності експорту 25 млрд кубів. Ми можемо використовувати і нашу інфраструктуру, якщо країнам в Європі треба газ, а не російський газ”, – сказав Зеленський.
За його словами, Україна ніколи не відмовляла у можливості транзитування азербайджанського газу через свою територію.
„Але я сказав, що російський газ ми транспортувати далі не будемо. Ми не дамо заробляти росіянам. А дати заробити азербайджанцям? З задоволенням. Допомогти словакам? З задоволенням. Ось те, що ми можемо зробити швидко. Можемо підписати контракт, швидко налагодити, коли ми почуємо сигнал і від людей в Тирасполі, і від людей в Словаччині, і від людей в інших країнах Європи”, – додав президент.
Через нафтопровід Дружба постачалася російська нафта до Словаччини, Чехії, а також Угорщини.
Україна з 1 січня 2025 року збирається припинити транзит російської нафти трубопроводом Дружба. Про це сказав радник голови Офісу президента Михайло Подоляк в інтерв’ю для Новини.Live, оприлюдненому напередодні.
„Крім газу з 1 січня 2025 року припиняє роботу і нафтопровід Дружба. Тому що деякі країни отримували російську нафту через цей нафтопровід. Це Словаччина, Чехія та улюблена нами Угорщина. Але була резолюція Євросоюзу, що вони мають знайти можливості диверсифікації нафти й припинити транзит через Україну російської нафти. Так само це стосується і газу”, – сказав Подоляк.
Він нагадав, що раніше ринок Європи був гарантований для отримання прибутку Росією, однак зараз диктатор Володимир Путін втрачає там свій вплив і репутацію.
За його словами, Москві доводиться продавати нафту і газ з великими знижками на ринках Азії. Але надалі ситуація для Росії ставатиме лише гіршою.
Китайські банки все частіше вимагають від підприємців підтвердження того, що товари, придбані в „дружніх” країнах, таких як Сербія, Білорусь і Казахстан, не будуть відправлені в рф, що порушує схему оплати поставок в росію через треті країни.
Китайські банки, все частіше під час перевірки переказів, вимагають від підприємців підтверджень, що товар буде відправлено не до рф. Таким чином руйнується схема проведення платежів за поставки в рф через „дружні” країни. Про це пише The Moscow Times.
Зазначається, одразу декілька банків посилюють перевірки. Зокрема, служби комплаєнсу стали вимагати підтвердження того, що товар, який закуповують за документами бізнесмени з так званих „дружніх” країн буде доставлено саме в ці країни.
Йдеться насамперед про покупців з Сербії, Білорусі, Киргизстану і Казахстану.
Імпортери, які отримали такі запити, розповіли, що такі підтвердження вимагають у Bank of China, Agricultural Bank of China, China Construction Bank та популярному у зовнішньоторговельних компаній Zhejiang Chouzhou. Ба більше, дехто отримав запити від невеликих сільськогосподарських банків та навіть створеного для роботи із санкційним Іраном Kunlun Bank.
У виданні пояснюють, що через треті країни платять не тільки ті, хто хоче ввезти в рф ” санкційні” вантажі, а й імпортери товарів, що не потрапляють під обмеження.
Зазначається, що проблеми почались ще взимку. Тоді США пригрозили вторинними санкціями всім, хто допомагає рф в обході обмежень, з великою підозрою ставляться до будь-яких російських грошей.
Після цього багато компаній, стали користуватися послугами партнерів або платіжних агентів у третіх країнах – це дорожче, але набагато надійніше і швидше. А втім, сьогодні і цей варіант стає все складніше реалізувати.
Транзит російського газу в ЄС через Україну може скоротитися майже вдвічі, якщо „Газпром” перестане подавати газ для транспортування до Австрії.
Про це РБК-Україна повідомило джерело, знайоме з системою транзитних операцій.
Минулого тижня найбільша в Центральній Європі австрійська компанія OMV повідомила, що через суд інша європейська енергокомпанія може зупинити платежі „Газпрому”. Якщо рішення суду буде виконане і в Австрії, то це унеможливить проведення платежів за газ „Газпрому”, йдеться у повідомленні OMV. Відповідно, це призведе до припинення поставок.
У OMV не називають деталі рішення суду та компанію учасницю процесу. Але видання EADaily пише, що йдеться про німецьку Uniper, яка в 2022 році зазнала величезних втрат.
Польща припинить транзит територією сільськогосподарської продукції з України, а також планується ліцензувати аграрний експорт з України.
Польща та Україна ведуть переговори щодо укладення угоди про впровадження ліцензій на сільгосппродукцію та припинення з 1 квітня транзиту українського зерна через польську територію. Міністр розвитку і технологій Польщі Кшиштоф Гетман заявив про це в ефірі радіо «Люблін», пише «Інтерфакс-Україна».
«Ми дуже просунулися в переговорах з Україною щодо системи ліцензування, яку наші попередники так і не змогли запровадити. Ми вже на етапі переговорів з українською стороною про чутливі продукти. Я сподіваюся, що ці переговори триватимуть цього тижня і наближатимуться до завершення», – зазначив Гетман.
Також він підкреслив, що уряд Польщі має намір надати допомогу фермерам, які мають надлишок пшениці.
«Ми сподіваємося, оскільки про це говорили з українською стороною, що навіть транзит, насамперед кукурудза і пшениця, з 1 квітня практично припиниться», – додав польський міністр.
За словами Гетмана, протягом тривалих протестів польських фермерів на кордоні з Україною вдалося задовольнити багато їхніх вимог, зокрема ті, що стосуються Європейського зеленого курсу.
Крім того, ліцензування планують запровадити ще для низки продуктів, включаючи цукор, яйця та м’ясо птиці та фрукти, особливо яблука.
Транзитні перевезення української агропродукції через Молдову у 2024 році будуть здійснюватися зі знижкою в 27% до поточних тарифів. Про це повідомляє Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.
«За результатами домовленостей цього року на транзитні перевезення української сільськогосподарської продукції Республікою Молдова надається знижка. Вона становить 27% від поточних тарифів», – заявило міністерство.
Також набула чинності угода між урядом України та урядом Молдови, якою передбачено будівництво прикордонного переходу через річку Дністер на державному кордоні в районі населених пунктів Ямпіль і Косеуц.
Міністерство нагадало, що Міжурядова українсько-молдовська змішана комісія з торговельно-економічного співробітництва у 2023 році підписала сім проєктів протоколів. Вони передбачають організацію спільного контролю на спільних пунктах пропуску через українсько-молдовський державний кордон.
Цей збір не стягуватиметься з суден, що прямують з Європи до Азії.
З 15 січня 2024 року Єгипет підвищить транспортні збори Суецьким каналом на 15%. Про це заявило Управління Суецького каналу Єгипту (SCA), повідомляють єгипетські ЗМІ.
Судами, до яких застосовуватиметься це нове підвищення податків, будуть судна, що займаються перевезенням зрідженого нафтового газу, скрапленого природного газу, нафтові судна, судна, що перевозять нафтохімічні продукти, пасажирські судна та автомобілевози.
Цей збір не стягуватиметься з суден, що прямують з Європи до Азії, на відміну від судів, що йдуть з Азії до Європи.
Лише 5% збільшення зборів застосовуватиметься до суден, які перевозять товари загального призначення, Roll On/Roll Off тощо.
