Цієї зими європейські системні оператори збільшать потужності експорту електроенергії в Україну та Молдову, повідомила ENTSO-E, організація європейських операторів системи передачі електроенергії.
Із червня 2024 року низка електростанцій в Україні були зруйновані, тому взимку в країні очікується значний дефіцит електроенергії. Оператори систем передачі (TSO) Європи провели оцінку того, що вони можуть зробити, щоб забезпечити більші потужності експорту електроенергії, зберігаючи при цьому стабільність та експлуатаційну безпеку енергетичної системи.
Рішення було знайдене
Результати розрахунків дозволяють операторам ГТС протягом зими збільшити ліміт експортної потужності в Україну та Молдову до 2100 мегават (МВт). Це означає зростання на 400 МВт порівняно з попередніми показниками. Значне збільшення потужностей експорту електроенергії є ще одним свідченням міцної підтримки та солідарності європейської спільноти операторів систем передачі електроенергії з народами України та Молдови, ідеться в заяві ENTSO-E.
Збільшення ліміту експортної потужності до 2100 МВт почнеться 1 грудня 2024 року.
З березня 2025-го оператори систем передачі щомісяця переглядатимуть ліміт торгової потужності між ЄС та Україною й Молдовою.
Київ платить за електроенергію наперед
Хоча напрямок імпорту електроенергії в Україну час від часу змінюється, найбільший його обсяг зазвичай надходить з Угорщини. Так буде й тепер. «Україна в скрутному становищі. Вона радо приймає електроенергію звідусіль і платить чесно, наперед. Більшість електроенергії все ще йде з Угорщини, необхідні технічні умови для цього вже створені», – повідомляють джерела на ринку.
Експорт з Угорщини сприяє не тільки постачанню електроенергії в Україну та діяльності залучених трейдерів, але й збереженню балансу внутрішньої електроенергетичної системи та пом’якшенню коливань на ринку електроенергії.
Надійде десять мільйонів євро
НЕК «Укренерго» отримала 10 мільйонів євро гранту від Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), повідомила компанія у Facebook. Ці гроші підуть на покриття критично важливих операційних витрат та підтримку ліквідності. Угода була досягнута минулого тижня.
ЄБРР є надійним партнером «Укренерго», який надає значну підтримку під час війни, зазначає українська компанія. Попередні банківські гранти та кредити допомогли відновити мережу електропередачі й закупити дороге обладнання, зокрема трансформатори, а також зберегти ліквідність компанії в складних умовах.
Крім того, ЄБРР фінансує роботи із захисту на ключових підстанціях в Україні.
Із 1 грудня 2024 року сусідні країни – члени ЄС підвищать ліміт експортної потужності електроенергії в Україну та Молдову з нинішніх 1700 мегават до 2100 мегават, щоб пом’якшити гострий зимовий дефіцит електроенергії в Україні, повідомила Європейська організація співробітництва операторів систем передачі електроенергії (ENTSO-E).
Європейська комісія привітала цю новину, адже у вересні президент Єврокомісії та голова Міжнародного енергетичного агентства пообіцяли ефективні кроки для допомоги ситуації з енергопостачанням в Україні, серйозно ослабленій через атаки Росії. Ця новина означає, що в критичний зимовий період з Угорщини в Україну надходитиме більше електроенергії, якщо це буде потрібно.
ENTSO-E у повідомленні нагадує: після руйнування кількох електростанцій в Україні та великого дефіциту електроенергії, який очікується взимку в період 2024-2025 років, системні оператори з червня вивчали питання збільшення потужностей експорту електроенергії в Україну та Молдову, зберігаючи при цьому стабільність електроенергетичної системи та безпеку експлуатації в Європі.
Для цього системні оператори спільно оцінювали стан електроенергетичної системи та шукали шляхи максимізації потужностей на цю зиму. Результати розрахунків дозволили системним операторам збільшити ліміт експортної потужності в Україну та Молдову до 2100 мегават (МВт) на цю зиму.
Це означає збільшення на 400 МВт порівняно з показниками.
Наголошується, що це значне збільшення потужностей експорту електроенергії є ще одним свідченням сильної підтримки та солідарності співтовариства операторів європейських систем передачі з населенням України та Молдови.
Ліміт експортної потужності в 2100 МВт буде діяти з 1 грудня 2024 року, а оператори систем передачі зможуть щомісяця переглядати ліміт торгової потужності між ЄС, Україною та Молдовою з березня 2025 року.
Збільшена потужність буде повністю доступна для України та Молдови, окремого розподілу для кожної країни не буде, повідомили в ENSTO-E у відповідь на запитання Reuters. Крістель Верстратен, прессекретар організації, повідомила, що збільшення експортних потужностей є загальними можливостями транскордонної торгівлі Польщі, Словаччині, Угорщині та Румунії.
Кількість буде розподілена відповідно до тих правил, які були узгоджені між операторами систем передачі на кожному кордоні.
Внаслідок жорстких атак Росії на потужності України з виробництва електроенергії та спеки у червні Україна купувала в Угорщини найбільшу кількість електроенергії, порівняно з іншими сусідніми країнами – 42 відсотки. Така ситуація спостерігалася і в липні.
Рішення привітав і департамент Європейської Комісії з енергетичних ринків, який днями також порушив питання щодо збільшення рівня експортних потужностей з ЄС двом країнам.
Угорщина є однією з найкращих країн у новій системі показників Світового банку Business Ready, яка вимірює якість бізнес-середовища. За якістю державних послуг Угорщина посіла 5-те місце, а за ефективністю – 14-те.
У 2023 році Світовий банк відновив рейтинг Business Ready, у рамках якого в першому колі дослідив бізнес-середовище 50 країн. Бралися до уваги нормативно-правова база та державні послуги, що впливають на компанії та ринки. У рейтингу особливе значення було приділено тому, наскільки легко дотримуватися нормативів і наскільки ефективно компанії можуть користуватися державними послугами. Угорщина продемонструвала гарні показники, зокрема в категорії регуляторного рівня, де й отримала найкращий результат серед 50 країн.
Рейтинг Business Ready дає оцінку якості бізнес-середовища для розвитку приватного підприємництва. Публікуючи результати, Світовий банк прагне підтримати реформи економічної політики та оцінює показники окремих країн за допомогою консультацій з урядами й експертами.
Ґрунтується рейтинг на трьох основних категоріях: нормативно-правова база, якість публічних послуг та ефективність дотримання нормативних актів і використання державних послуг.
Угорщина лідирує у двох категоріях. Зокрема у сфері нормативно-правової бази отримала найкращий результат серед 50 країн, за якістю державних послуг посіла 5-те місце, а за ефективністю – 14-те.
Десять напрямів, досліджених під час створення рейтингу, охоплюють усі етапи життєвого циклу компанії та перебування на ринку: від заснування до функціонування та припинення діяльності. Угорщина увійшла до десятки країн із найкращими результатами у восьми з десяти напрямів, зокрема щодо заснування компаній, трудового законодавства та фінансових послуг. Рейтинг охоплює і напрям створення об’єктів, підключення до інженерних мереж, міжнародну торгівлю, оподаткування, вирішення спорів (забезпечення виконання контрактів), регулювання ринкової конкуренції та неплатоспроможності.
Економічне значення Угорщини в Європі ще більше посилюється новиною про те, що BYD будує не лише свій автобусний завод, а й перший європейський завод електромобілів в Угорщині, – повідомив міністр зовнішньої економіки та закордонних справ Петер Сійярто на своїй сторінці у Facebook.
Міністр додав, що за наявності необхідних дозволів у місті Сегед розпочато будівельні роботи, триває будівництво інфраструктури, й перші моделі BYD можуть зійти з конвеєрів заводу в Сегеді вже наступного року.
«Ми не зупинятимемося на цьому досягненні, оскільки для нас важливо, щоб кожен окремий сегмент автомобільної промисловості, від досліджень до виробництва, був присутній в Угорщині. Ми вже обговорили подальше розширення співпраці між BYD та Угорщиною», – повідомив Сійярто.
Він підкреслив, що майбутнє за електромобілями. Найсильнішою буде економіка тих країн, де побудовані найбільші автозаводи індустрії майбутнього.
[type] => post
[excerpt] => Економічне значення Угорщини в Європі ще більше посилюється новиною про те, що BYD будує не лише свій автобусний завод, а й перший європейський завод електромобілів в Угорщині, – повідомив міністр зовнішньої економіки та закордонних справ Петер Сі...
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1715354880
[modified] => 1715342227
)
[title] => Перший європейський завод електромобілів BYD буде в Угорщині
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=48470&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 48440
[uk] => 48470
)
[trid] => din4423
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 48443
[image] => Array
(
[id] => 48443
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/441872633-971756984417595-3492415379493597731-n.jpg
[original_lng] => 185927
[original_w] => 2048
[original_h] => 1366
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/441872633-971756984417595-3492415379493597731-n-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/441872633-971756984417595-3492415379493597731-n-300x200.jpg
[width] => 300
[height] => 200
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/441872633-971756984417595-3492415379493597731-n-768x512.jpg
[width] => 768
[height] => 512
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/441872633-971756984417595-3492415379493597731-n-1024x683.jpg
[width] => 1024
[height] => 683
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/441872633-971756984417595-3492415379493597731-n-1536x1025.jpg
[width] => 1536
[height] => 1025
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/441872633-971756984417595-3492415379493597731-n.jpg
[width] => 2048
[height] => 1366
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/441872633-971756984417595-3492415379493597731-n.jpg
[width] => 2048
[height] => 1366
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[views_count] => 1683
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 48443
[_edit_lock] => 1715331427:3
[_edit_last] => 3
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 1591
[1] => 51
[2] => 37
[3] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Актуально
[1] => Новини
[2] => Світ
[3] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 204848
[1] => 61
)
[tags_name] => Array
(
[0] => електромобілі
[1] => Угорщина
)
)
[4] => Array
(
[id] => 48109
[content] =>
Цьогоріч, у дуже складний період, Угорщина вдруге головує в Раді Європейського Союзу. Міністр фінансів Угорщини Мігай Варга підкреслив, що експерти міністерства вже готові до виконання одного з важливих завдань головування – підготовки бюджету ЄС на 2025 рік. Основними напрямами роботи під час головування будуть, зокрема, демографічні виклики та питання конкурентоспроможності, повідомили у відомстві.
Мігай Варга підкреслив, що під час головування Угорщини потрібно знайти відповіді для підвищення конкурентоспроможності Європейського Союзу. За його словами, ЄС втрачає її на тлі глобальних конкурентів, особливо цей процес прискорився під час епідемії та війни.
Тому, головуючи в Євросоюзі, Угорщина приділятиме значну увагу європейській конкурентоспроможності, щоб скоротити розрив у зростанні та інноваціях між ЄС та його конкурентами.
«Ми хочемо звернути особливу увагу на демографічні проблеми, які можуть фундаментально вплинути на майбутнє континенту, адже несприятливі тенденції щодо зростання населення є одним із найбільших викликів сьогодення. Саме тому угорський уряд залишається відданим питанню підтримки сімей. У державі діє успішна система допомоги родинам. У межах Європейського Союзу коефіцієнт підтримки сімей в Угорщині є найвищим відносно ВВП», – наголосив міністр.
За його словами, згідно з угорською точкою зору, ЄС повинен узяти на себе більшу відповідальність за безпеку Європи, підвищити витрати на захист, посилити охорону кордонів. Окрім військових конфліктів, поступово зростає міграційний тиск, яким треба не керувати, а зупинити його, зокрема слід посилити в цьому питанні роль Євросоюзу.
Сторони домовилися також про реформування Митного союзу. Під час головування Угорщини може бути створено новий митний орган ЄС і центр обробки митних даних, який відповідатиме на нові виклики електронної комерції, зазначається в повідомленні міністерства фінансів.
В угорській столиці Будапешті продовжили безкоштовний проїзд для біженців з України до 30 вересня 2024 року.
Про це повідомили у Будапештському транспортному центрі.
Водночас з 1 квітня можливість безкоштовного проїзду для українських біженців не поширюватиметься на деякі приміські автобуси та електричку HÉV в межах Будапешта.
Для того, що скористатися безплатним проїздом, необхідно пред’явити один із українських документів, за яким можна ідентифікувати особу:
паспорт;
посвідка на проживання;
студентський квиток іноземних студентів, які навчаються в Україні;
будь-який інший документ з українською адреси проживання для інших іноземних громадян.
Із цими документами можна безкоштовно їздити усім транспортом Будапешта, крім: експресу 100E до аеропорту, фунікулера до Будайської фортеці, екскурсійних рейсів та катерів.
Протести фермерів по всій Європі свідчать про те, що ідеологічно заполітизований аграрний сектор є нежиттєздатним для фермерів, заявив міністр сільського господарства Угорщини Іштван Надь у своїй заяві, опублікованій MTI.
„Ставлячи інтереси України на перше місце, європейські фермери відчувають, що вони не отримують достатнього захисту, а обслуговуючи власні ринки, вони потрапили в ситуацію, яка загрожує їхньому повсякденному життю”, – зазначив він.
За його словами, ЄС продовжить залишати кордони відкритими для торгівлі, і Угорщина буде змушена пропустити українське зерно, що є неприйнятним.
Уряд Угорщини закриє свої кордони для українського зерна на національній основі, що може призвести до розгляду справи про порушення.
Але інтереси угорських фермерів є пріоритетом, підкреслив Іштван Надь на пресконференції в Брюсселі після зустрічі міністрів сільського господарства та рибальства країн ЄС.
Він повідомив, що провів переговори з комісаром ЄС Валдісом Домбровскісом і вони дійшли висновку, що Угорщина повинна укласти двосторонню угоду з Україною, що означатиме: Україна не буде відправляти зерно, а Угорщина не буде його отримувати.
Угорський національний офіс безпеки харчового ланцюга (Nébih) вилучив із продажу продукт Nett Food Bulgur через наявність мікотоксинів (DON – дезоксиніваленол), що перевищують максимальну межу, повідомили в офісі. Nébih просить споживачів не вживати цей продукт.
Булгур торгової марки Netfood походить з України. Компанія Biо Fair Trade Ltd. поінформувала своїх клієнтів про цей факт на власному вебсайті.
Вилучення стосується лише тієї продукції, яка була ідентифікована за вищевказаними даними.
Wizz Air запустив прямий рейс Дебрецен – Рим, який буде виконуватися двічі на тиждень, повідомили в авіакомпанії.
Директор Міжнародного аеропорту Дебрецена (Debrecen International Airport Kft.) Томаш Кірай наголосив, що основною метою підприємства є зміцнення своєї ролі в Центральній та Східній Європі. Створення нових напрямків збільшує також економічну й туристичну потужність регіону.
Томаш Кірай раніше зазначав, що нові рейси сприятимуть зростанню пасажиропотоку. Міжнародний аеропорт Дебрецена є другим за значенням в Угорщині.
У 2022 році кількість зареєстрованих пасажирів перевищила 250 тисяч, за підсумками 2023-го ця цифра, імовірно, сягне 300 тисяч. Прогнозується, що пасажиропотік «доковідного» рівня 2019 року повернеться до 2025-го, а до 2030-го може зрости до 1,5–2 мільйонів.
Згідно з офіційними даними, чистий дохід від продажів компанії Debrecen International Airport Kft., яка управляє аеропортом, у 2021 році становив 1,8 мільярда форинтів, а після оподаткування – 856 мільйонів форинтів. У 2022-му ці показники зросли до 2,45 та 1,5 мільярда форинтів відповідно.
Wizz Air наразі має флот зі 191 літака Airbus A320 та A321. З грудня 2022 року по листопад 2023 року авіакомпанія перевезла 59,5 мільйона пасажирів.
Національний банк Угорщини планує внести близько 14 мільйонів євро до Фонду подолання бідності та підтримки сталого зростання Міжнародного валютного фонду шляхом цільових інвестицій, заявив заступник голови банку Барнабаш Віраг на щорічній загальній зустрічі МВФ і Світового банку в Марракеші.
Захід проходив 9-15 жовтня. Серед центральних питань була проблема щодо скорочення глобальної бідності.
МВФ фінансує цей напрямок із Фонду скорочення бідності та розвитку (Poverty Reduction and Growth Trust – PRGT), надаючи пільгові позики країнам, що розвиваються, з низькими доходами та високим боргом.
Забезпечення фінансування фонду є основним елементом програми генерального директора МВФ Крісталіни Георгієвої, заснованої на солідарності.
Глобальні потрясіння останніх років особливо сильно вплинули на економіки світу, що розвиваються, а це вимагає більшої фінансової спроможності з боку МВФ. Генеральний директор МВФ запустила кілька кампаній зі збору коштів, спрямованих на країни із сильними, стабільними економіками. Долучитися до цієї кампанії запросили й Угорщину.
Національний банк Угорщини, вивчивши можливості, зробив пропозицію внести 14 мільйонів євро через дохід від конкретної інвестиції, розміщеної в МВФ.
Пропозицію Угорщини можна вважати історичною не лише за внутрішніми мірками, а й з точки зору того, що серед країн Європейського Союзу, котрі розвиваються, Угорщина зробить найбільший внесок у цю кампанію зі збору коштів.
Міжнародний валютний фонд разом зі Світовим банком відіграють важливу роль у допомозі країнам із низьким рівнем доходу.
Угорщина вперше виступає як інвестор. «Відносини між нашою країною та МВФ протягом останніх років постійно розвивалися, ще однією віхою розвитку стало те, що влада тепер може надавати кошти на цілі МВФ», – наголошується у повідомленні Національного банку Угорщини.
