Рада Європейського Союзу ухвалила рішення про виділення Україні 2,3 млрд євро у межах фінансової програми Ukraine Facility. Найближчим часом до держбюджету надійде 2,1 млрд євро кредитних коштів та 200 млн євро грантових.
Там розповіли, що отримані кошти будуть спрямовані на покриття соціальних та гуманітарних видатків держави, зокрема, на підтримку найбільш уразливих секторів.
Для отримання нового траншу Україна здійснила комплекс реформ. Йдеться про кроки в управлінні державними фінансами, судовій системі, бізнес-середовищі, банківському секторі, аграрній сфері, галузі стратегічних корисних копалин, а також у напрямку «зеленого» переходу та охорони навколишнього середовища.
«У межах Ukraine Facility на 2024-2027 роки передбачено близько 50 млрд євро для України (38,337 млрд євро – пряма бюджетна підтримка). Загалом до держбюджету з 2024 року вже надійшло понад 24,4 млрд євро, з яких у 2025 році – понад 8,3 млрд євро», – додали у відомстві.
Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер вважає, що угоду про розблокування заморожених російських активів у Європі на суму до 100 млрд фунтів стерлінгів (приблизно 140 млрд доларів) допомоги Україні буде досягнуто всього за кілька днів, оскільки переговори про припинення війни досягли „критичної стадії”.
Як пише The Times, у понеділок Стармер провів переговори з президентом України Володимиром Зеленським, а також зі своїми французькими та німецькими колегами, щоб обговорити останні мирні пропозиції США.
Вони також обговорили зусилля Європи щодо вивільнення коштів, заморожених на рахунках у європейських банках, – або для фінансування військових дій України, що тривають, або для фінансування відновлення країни в разі укладення мирної угоди.
„Після цього високопоставлені урядові джерела висловили оптимізм щодо того, що угода близька і буде оголошена на цьому або наступному тижні”, – пише видання.
Як зазначає The Times, це фінансування розглядається як найважливіший важіль впливу на Москву для європейців і України на мирних переговорах. Воно забезпечить надійне джерело фінансування військових дій України ще на два роки.
Ці гроші також розглядаються як один із небагатьох козирів європейців у мирних переговорах, що дає змогу запобігти фактичному нав’язуванню Україні Вашингтоном будь-якої угоди.
Бельгія, де зосереджена переважна частина європейських активів, поки що не дала згоди на укладення угоди.
Однак представник уряду Великої Британії заявив: „Ми сподіваємося, що угоду буде досягнуто приблизно протягом наступного тижня”.
Як зазначається, Україні з 46,3 тисячами біткоїнів (приблизно 4,6 млрд доларів), не вистачило зовсім трохи, щоб потрапити у ТОП-3.
Першу позицію рейтингу займають Сполучені Штати Америки з резервом у 326,5 тисячі біткоїнів, що становить приблизно 28 млрд доларів.
На другій сходинці Китай з показником у 190 тисяч біткоїнів (16,6 млрд доларів), а третьою стала Велика Британія – понад 61 тисяча біткоїнів (5,4 млрд доларів).
Як зазначають експерти, даний рейтинг показує, що провідні країни світу активно інтегрують цифрові активи.
За даними сервісу, Україна продовжує нарощувати свої криптоактиви, зміцнюючи позиції серед країн, які активно використовують біткойн як інструмент збереження та мобілізації коштів. Також аналітики зазначають, що роль цифрових активів у державних фінансах щороку зростає.
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) підвищила тариф НЕК „Укренерго” на послуги із передачі з 1 січня 2026 року на 4% – до 713,68 грн/МВт-год.
Відповідне рішення ухвалене на засіданні регулятора 5 грудня, повідомляє Укрінформ.
З 1 квітня 2026 року тариф на передачу становитиме 742,91 грн/МВт-год.
При цьому тарифна складова на виконання спецобов’язків із забезпечення збільшення частки виробництва електроенергії з альтернативних джерел із 1 січня становитиме 358,25 грн/МВт-год; із 1 квітня – 360,34 грн/МВт-год.
Тариф на передачу для підприємств „зеленої” металургії з 1 січня наступного року становитиме 427,14 грн/МВт-год.; із 1 квітня – 378,49 грн/МВт-год.
Крім того, НКРЕКП збільшила тариф на диспетчерське управління на 11,2% – до 110,03 грн/МВт-год. із 1 січня.
Данія виділить Україні майже вдвічі менше фінансової допомоги у 2026 році, ніж цьогоріч. Зокрема, її розмір знизиться до 9,4 млрд данських крон (майже 1,5 млрд доларів) замість 16,5 млрд (майже 2,6 млрд доларів).
Глава Міноборони Данії Троельс Лунд Поульсен заявив, що наступного року країна значно зменшить обсяг фінансової підтримки України. Якщо в поточному році вона становить 16,5 млрд данських крон, то у 2026-му вона знизиться до 9,4 млрд крон.
Для порівняння, у 2024 році Данія виділила Україні майже 19 млрд данських крон (майже 3 млрд доларів). Проте на цьому зменшення допомоги не зупиниться – у 2027 році Копенгаген планує надіслати Києву 7,1 млрд данських крон (1,1 млрд доларів), а у 2028-му – всього мільярд (156 млн доларів).
У 2023 році парламентська більшість Данії ухвалила створення Фонду України. Це економічна рамка, яка визначає, скільки допомоги Копенгаген надаватиме Києву.
Наразі Данія надала Україні військової допомоги на суму понад 70 млрд крон (майже 11 млрд доларів), але кошти закінчуються.
„Проблема в тому, що ми вже давно не виділяли нових коштів”, – сказав данський політик Стінус Ліндгрін.
Міжнародний валютний фонд уважно стежить за дискусіями щодо можливості використання заморожених російських активів для фінансування України.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву директора Департаменту комунікацій МВФ Джулі Козак під час брифінгу.
За її словами, МВФ вітає жорсткі дискусії в Європі щодо підтримки України та мету зробити це таким чином, „щоб це відповідало відновленню стійкості боргу України”.
Фонд уважно стежить за цими обговореннями, які включають варіанти, які передбачають використання заморожених активів росії
„Менеджмент та керівництво МВФ послідовно рекомендують, щоб будь-які дії, пов’язані з використанням заморожених активів росії, відповідали міжнародному та національному законодавству і не підривали функціонування міжнародної валютної системи. І ми впевнені, що російські політики цінують ці важливі міркування”, – сказала Козак
Водночас представниця МВФ зазначила, що ресурси Фонду призначені для підтримки платіжного балансу з метою відновлення зростання і не пов’язані безпосередньо з погашенням будь-яких непогашених боргів.
Міжнародний валютний фонд (МВФ) назвав ключові умови для України для затвердження нової програми на 8 млрд доларів.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву офіційної представниці МВФ Джулі Козак.
За її словами, 26 листопада персонал МВФ та українська влада досягли Угоди на рівні персоналу щодо нової чотирирічної угоди Extended Fund Facility, EFF з потенційним доступом до 8,1 мільярда доларів США.
Вона додала, що програма буде реалізована „за умови завершення попередніх дій, отримання належних гарантій фінансування від донорів та схвалення Виконавчою радою МВФ”.
Козак наголосила на відданості української влади реформам.
„Влада дала зрозуміти, що вона залишається відданою порядку денному реформ, і це включає мобілізацію внутрішніх доходів, боротьбу з неформальною економікою, захист незалежних антикорупційних інституцій та реструктуризацію боргу для відновлення стійкості”, – сказала вона.
Щодо фінансування, представниця МВФ пояснила.
„Програма очікується, що каталізуватиме масштабну зовнішню підтримку, щоб допомогти закрити або повністю закрити дефіцит фінансування України. Розмір дефіциту фінансування протягом терміну дії програми ми оцінюємо в 136,5 мільярда доларів США. На 2026-2027 роки залишковий дефіцит фінансування становить 63 мільярди доларів”, – повідомила вона.
Козак також підкреслила важливість боротьби з корупцією.
„Ми бачимо, що останні події в Україні ще раз підкреслюють важливість рішучої боротьби з корупцією, покращення управління та продовження реформування державних підприємств. Україні потрібна надійна антикорупційна архітектура, яка допоможе зрівняти умови, захистити державні ресурси та покращити бізнес-клімат”, – наголосила представниця МВФ.
За словами Козак, уряд України погодився „продовжити реформи податкової та митної служб, зокрема шляхом призначення нового керівника митниці та вдосконалення ІТ-систем для підвищення ефективності та відновлення довіри громадськості”.
Щодо бюджету на 2026 рік, представниця МВФ зазначила: „Прийняття бюджету на 2026 рік було одним із попередніх заходів, узгоджених з владою. Наразі команда оцінює повний текст бюджету, але попередня оцінка полягає в тому, що він загалом відповідає програмним зобов’язанням”.
Крім того, у МВФ назвали додаткові умови для затвердження нової програми з Україною – так звані prior action.
„Окрім бюджету, про який я щойно згадувала, до інших напрямів належать розширення податкової бази шляхом ухвалення законодавства про оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи, закриття митних лазівок для імпорту споживчих товарів та скасування винятків щодо реєстрації платниками ПДВ”, – сказала Козак.
„Також було досягнуто домовленості щодо заходів для подолання тіньової економіки, зокрема шляхом посилення конкуренції у сфері публічних закупівель та усунення прогалин у чинному трудовому кодексі”, – додала вона.
Козак підкреслила, що будь-яка угода про реструктуризацію боргу (яка включає обмін варантів на облігації) оцінюватиметься з погляду забезпечення стійкості боргу та, безумовно, наявності необхідних фінансових гарантій, які Україні потрібні як частина програми.
Міністр зазначає, що ухвалене рішення стало результатом системної роботи уряду та виконання доручення Президента України щодо зростання оплати праці освітян.
„Спершу пропозиції, подані Кабінетом Міністрів України до першого читання проєкту бюджету, передбачали 53,8 млрд грн. Під час доопрацювання документа до другого читання фінансування було збільшене до 59,8 млрд грн, а за результатами фінальних консультацій парламент додатково підтримав виділення ще 4,8 млрд грн”, — повідомив Лісовий.
Згідно з ухваленими рішеннями, з 1 січня 2026 року заробітна плата педагогічних працівників зросте на 30%, а з 1 вересня 2026 року — ще на 20%. Це стане найбільшим комплексним підвищенням оплати праці освітян за останні роки.
Окрема стаття бюджету передбачає додаткові 4,8 млрд грн на формування системної моделі оплати праці, а не лише одноразових надбавок. Ці кошти можуть стати фінансовим фундаментом для подальшого зростання зарплат у майбутньому.
Міністерство освіти і науки у найближчі місяці розпочне широку комунікацію з учителями, профспілками, місцевою владою та керівниками шкіл для напрацювання нової моделі оплати праці. Пропозиції освітян врахують під час підготовки відповідного урядового законопроєкту.
У МОН наголошують, робота над новою моделлю стане продовженням ухваленого рішення щодо підвищення зарплат. Усі педагогічні працівники гарантовано отримають визначене законом збільшення у 2026 році.
Європейська комісія запропонувала два рішення для фінансування України протягом 2026-2027 років. Йдеться про запозичення Євросоюзу та „репараційний кредит”.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на сайт Єврокомісії.
Для зміцнення фінансової стійкості України в умовах повномасштабної війни Єврокомісія пропонує два рішення щодо покриття фінансових потреб Києва на 2026-2027 роки.
Йдеться про запозичення ЄС, які спиратимуться на європейський бюджет, а також „репараційний кредит”, який дозволить ЄК позичати залишки коштів у фінансових установ, що зберігають заморожені активи РФ.
„Завдяки сьогоднішнім пропозиціям ми забезпечимо Україні засоби для самозахисту та продовження мирних переговорів з позиції сили”, – прокоментувала пропозиції президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Вона наголосила, що запропоновані рішення допоможуть покрити фінансові потреби України на наступні два роки. Вони покликані зміцнити її оборонну промисловість, підтримати держбюджет та інтеграцію в європейську оборонно-промислову базу.
„Ми збільшуємо вартість агресивної війни Росії. І це має стати додатковим стимулом для Росії сісти за стіл переговорів”, – підкреслила президент ЄК.
Фон дер Ляєн заявила, що витрати на війну проти РФ мають бути збільшені, і пропозиції ЄК дають можливість це зробити.
„Сьогодні ми пропонуємо покрити дві третини фінансових потреб України на наступні два роки. Це 90 мільярдів євро. Решту покриють міжнародні партнери„, – повідомила вона.
Зазначається, що на наступному засіданні Ради ЄС, яке відбудеться 18-19 грудня в Брюсселі, будуть вирішуватись чіткі зобов’язання щодо подальших дій.
Ірландія надасть Україні 100 млн євро на протидію російськими комбінованим атакам, а також 25 млн євро на енергопостачання.
Як повідомляє РБК-Україна, про це заявив прем’єр-міністр Ірландії Міхол Мартін, якого цитує The Guardian.
За його словами, Ірландія запропонує президенту України Володимиру Зеленському не тільки слова підтримки під час його візиту до Дубліна, а й практичну допомогу.
„Буде надано додаткові 100 млн євро на нелетальну військову допомогу, щоб допомогти Україні протистояти нічним атакам російських ракет і дронів. Ірландія також надасть 25 млн євро на енергопостачання України, щоб допомогти протистояти цинічним і безжальним атакам Росії”, – зазначив Мартін.
Видання пише, що сьогодні, 2 грудня, прем’єр Ірландії і президент України підпишуть угоду під назвою „Дорожня карта партнерства між Україною та Ірландією до 2030 року”.
Вона включає політичне та безпекове співробітництво, а також ініціативи у сфері відбудови, освіти та культури.
