Сирія планує прибрати два нулі зі своєї валюти та випустити нові банкноти, щоб „відновити довіру громадян до знеціненого фунту”. Купюри друкуватиме російська державна компанія.
Про це повідомляє Reuters.
Агентство посилається на сімох співрозмовників та відповідні документи. Купівельна спроможність сирійського фунта впала до рекордно низького рівня після 14-річного конфлікту, який завершився поваленням президента Башара Асада у грудні 2024 року.
Голова Центрального банку Сирії Абделькадер Хусріє сказав, що терміни запровадження оновленої валюти все ще „переглядаються”.
Видання зазначає, що знецінення грошей ускладнило щоденні транзакції та перекази. Зокрема, сирійські сім’ї оплачують щотижневі покупки продуктів, користуючись чорними поліетиленовими пакетами, які вміщують щонайменше пів кілограма банкнот номіналом 5000 фунтів.
Згідно з документом, з яким ознайомилося Reuters, для спрощення транзакцій та поліпшення грошової стабільності Центральний банк Сирії в середині серпня повідомив приватним банкам про намір випустити нову валюту шляхом „вилучення нулів”.
Двоє банкірів та ще один сирійський співрозмовник повідомили Reuters, що Сирія домовилася з російською державною компанією Гознак про виробництво нових банкнот. Вони зазначили, що угода була укладена під час візиту сирійської делегації до Москви наприкінці липня. Компанія Гознак також друкувала сирійську валюту за часів Асада, додали журналісти.
Зазначається, що сирійські урядовці планують провести інформаційну кампанію перед офіційним введенням нових банкнот 8 грудня, в першу річницю повалення Асада.
Національний банк України запровадив новий пакет валютної лібералізації для бізнесу. Одним з пунктів є частковий дозвіл виводити валюту за умови донатів 50% від суми на ЗСУ.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на пресслужбу НБУ.
З 7 серпня підприємства зможуть здійснювати перекази за межі лімітів у межах суми, яку вони перерахували на підтримку ЗСУ на спецрахунок НБУ. Але встановлений дуже обмежений перелік цілей для таких переказів.
Як зазначив голова НБУ Андрій Пишний, бізнес донатить Збройним силам України, значна частка донатів йде через спеціальний рахунок у НБУ, коштами з якого розпоряджаються Сили оборони.
“Тому вирішили створити додаткові можливості для таких компаній – дозволили здійснювати окремі транскордонні перекази понад обмеження в межах суми коштів, перерахованих з 7 серпня 2025 року на спеціальний рахунок НБУ для збору коштів на підтримку ЗСУ”, – повідомив Пишний.
Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин зазначив в коментарі РБК-Україна, що НБУ встановив жорсткі умови як, хто й яких випадках це може зробити.
На його думку, це гарна ідея, яку можна розглядати як свого роду експеримент, на невеличкому сегменті (враховуючи обмеження).
“Якщо експеримент буде вдалим, чого б його не масштабувати. А насправді, це про валютну лібералізацію. Новий крок НБУ. Не агресивний, не історичний, дуже виважено акуратний, щоб не вивести валютний ринок з рівноваги”, – сказав він.
На його думку, це такий собі легальний коридор виводу валюти, якщо дуже потрібно. “Мито за вихід 50%. Тобто, якщо бажаєш вивести з 7 серпня 2025 року, наприклад, 1 млн доларів – заплати мито 50% на ЗСУ 500 тисяч доларів, й виводь залишок 500 тисяч доларів”, – сказав Шевчишин.
Обмеження для переказів
Передбачено, такі перекази можуть здійснюватися виключно за рахунок власної валюти бізнесу для таких цілей:
проведення резидентом розрахунків за імпорт товарів, поставка яких була здійснена до 23 лютого 2021 року;
повернення нерезиденту попередньої оплати, отриманої резидентом на його поточний рахунок у банку в Україні до 23 лютого 2022 року за укладеним із нерезидентом договором з купівлі-продажу товару (за операціями, за якими не відбулася або ж частково відбулася поставка товару з України);
виконання зобов’язань за кредитом, одержаним до 20 червня 2023 року від нерезидента за укладеним між ними кредитним договором;
фінансування резидентом витрат на утримання його філій, представництв та інших відокремлених підрозділів без створення юридичної особи за кордоном;
репатріація дивідендів на користь нерезидента за корпоративними правами чи акціями.
Інші валютні зміни
Також НБУ дозволив підприємствам переказувати за кордон дивіденди за 2023 рік у межах загального ліміту до 1 млн євро на місяць. Це стосується періоду діяльності з 1 січня 2023 року (а не з 1 січня 2024 року, як є нині).
На думку регулятора, такий крок не створить значного тиску на валютний ринок і посилить довіру інвесторів до України.
Розширено можливості для хеджування валютних ризиків. Бізнес зможе здійснювати операції “форвард” без поставки активу, а також купувати валюту за форвардами для страхування курсових коливань при імпорті товарів.
Такі операції не створюватимуть тиску на ринок, оскільки будуть збалансовані зустрічними контрактами.
З 7 серпня дозволяється повертати помилково отримані валютні перекази. Для цього потрібно подати заявку протягом трьох робочих днів після повідомлення від банку.
Крім того, морські агенти зможуть переказувати за кордон невикористані кошти, отримані від іноземних судновласників.
Юридичні особи та ФОП, які займаються продажем ювелірних виробів, зможуть купувати банківські метали за безготівкові гривні. Це має сприяти детінізації ринку та розвитку внутрішнього виробництва.
Обсяг операцій не має перевищувати 1/12 від обсягу продажів у 2021 році. Для купівлі потрібен договір з виробником ювелірних виробів.
НБУ дозволив підприємствам обслуговувати кредити, надані кредитними пулами з участю МФО, на користь усіх учасників таких пулів, якщо вони мають рейтинг не нижче “A”.
Також дозволено перекази для виконання регресних вимог поручителів або страхових компаній, які вже покрили зобов’язання резидента.
Крім того, створюються умови для конверсії боргу резидента-позичальника за зовнішнім кредитом у внесок нерезидента до статутного капіталу цього резидента.
Україна розглядає можливість відійти від долара США як валюти основної курсової прив’язки – на користь євро. Такий гіпотетичний сценарій пояснюється кількома факторами.
Про це заявив глава Національного банку України Андрій Пишний, передає РБК-Україна з посиланням на Reuters.
За його словами, потенційний вступ країни до Європейського Союзу, посилення ролі ЄС у забезпеченні обороноздатності України, а також „більша волатильність на світових ринках і ймовірність фрагментації глобальної торгівлі” змушують НБУ переглянути, чи має євро бути базовою валютою для гривні замість долара.
У коментарі західному виданню Пишний стосовно такої можливої зміни „головної” валюти зауважив, що „ця робота складна і потребує якісної, різнобічної підготовки”.
На думку глави Нацбанку, пожвавлення інвестиційної та споживчої активності завдяки більш тісним зв’язкам з Європою та нормалізації економіки допомогли б економічному зростанню „трохи підвищитися протягом наступних двох років до 3,7-3,9%”.
Між тим Пишний звернув увагу, що багато в чому економічна траєкторія залежить від ситуації на фронті та як розвиватиметься російсько-українська війна.
„Швидке припинення війни однозначно було б позитивним сценарієм із хорошими економічними результатами, якби воно включало гарантії безпеки для України”, – зазначив Пишний.
Тим не менш, додав він, важливо визнати, що „для повної реалізації економічних вигод від припинення війни, ймовірно, потрібен час”.
Також Пишний розповів, що у питанні надання зовнішнього фінансування цього року в НБУ очікують 55 мільярдів доларів, які не тільки покриють дефіцит бюджету, але й будуть використані для резерву державних фінансів на наступні роки, коли обсяги допомоги можуть скоротитися.
„Ми прогнозуємо, що в 2026 році Україна отримає близько 17 млрд доларів, а в 2027 році – 15 млрд доларів”, – сказав глава Нацбанку.
Курс долара США до індійської рупії в понеділок вперше в історії перевищив 87 рупій за $1 на тлі падіння азійських валют і акцій після запровадження президентом Дональдом Трампом імпортних мит стосовно Канади, Мексики та Китаю.
Так, нині долар торгується по 87,14 рупії, порівняно з 86,7 рупії в п’ятницю, водночас під час сесії курс досягав історичного максимуму – 87,23 рупії.
Указ про нові мита, які вступають у силу 4 лютого, підписаний Трампом у минулу суботу. Він передбачає запровадження мита на рівні 25% на товари, що імпортуються з Мексики та Канади, і 10% – з Китаю.
Трамп також заявив, що має намір запровадити мита на товари з ЄС.
Нові заходи посилюють побоювання стосовно світового економічного зростання, що змушує інвесторів перенаправляти капітал на захисні активи, як-от долар.
Учасники ринку також стурбовані уповільненням зростання ВВП Індії та підвищеними цінами на нафту, що можуть погіршити дефіцит нинішнього рахунку платіжного балансу країни.
Банки за січень-жовтень 2024 року завезли в Україну еквівалент $12,88 млрд готівкової валюти, що на 81,4% перевищує показник за аналогічний період минулого року.
Про це свідчить статистика Національного банку України (НБУ).
Ввезення готівкової валюти за десять місяців 2024 року є рекордним показником з 2013 року, більшим воно було тільки за 10 місяців 2012 року – еквівалент $16,81 млрд.
Зокрема, за жовтень банки ввезли в Україну еквівалент $1,68 млрд порівняно з $1,30 млрд у вересні та $1,09 млрд.
За даними статистики, на долари США і євро в жовтні припало відповідно 68,3% і 31,6% усієї ввезеної готівкової валюти, а за 10 місяців – відповідно 73,7% і 26,1%.
Поставки доларів у жовтні збільшилися порівняно з вереснем незначно – з $1,08 млрд до $1,15 млрд, тоді як ввезення євро підскочило майже вдвічі – з $229,6 млн до $531,7 млн.
Населення України у вересні 2024 року продало комерційним банкам готівкової та безготівкової валюти на 1,564 млрд. доларів (в еквіваленті) і купило на 2,660 млрд. доларів. Чиста купівля валюти становила 1,096 млрд доларів.
Про це свідчать дані Національного банку України (НБУ).
Обсяг купівлі зріс на 40,4% порівняно із серпнем, коли українці купили 780,8 млн доларів.
З початку року українці купили у банках 8,233 млрд доларів.
За 8 місяців 2024 року Україна збільшила надходження експортного валютного виторгу на 15%. Про це заявив заступник голови Національного банку Сергій Ніколайчук
„Якщо порівнювати вісім місяців цього року з відповідним періодом минулого року, то надходження експортного виторгу в Україну зросли на 15% до 32 мільярдів доларів”, – сказав він.
За словами заступника голови НБУ, головними чинниками, які позитивно вплинули на надходження, стали покращення дисципліни експортерів у поверненні валютного виторгу та діяльність морського коридору, темпи зростання експорту товарів, завдяки якому, зросли у 2024 році на 7,6%.
Такі темпи були зумовлені збільшенням обсягів поставок агротоварів, а також металургії – залізних руд та інших виробів з металів.
„Без морського коридору такого результату неможливо було досягти”, – додав Ніколайчук.
Національний банк України поступово зменшує продаж валюти. За минулий тиждень, з 5 по 9 серпня НБУ продав на міжбанку 541,2 млн доларів, а при цьому купив 250 тис доларів.
Про це йдеться у статистиці на сайті Нацбанку.
Як зазначається, з 5 по 9 серпня Нацбанк продав 767,4 млн доларів, що на 226,2 млн доларів менше, ніж минулого тижня. При цьому, протягом тижня Нацбанк купив 250 тис доларів.
Загалом від початку року Нацбанк продав 18,5 млрд доларів, тоді як купив 118,6 млн доларів.
Як відомо, правління Національного банку з 25 січня ухвалило рішення залишити облікову ставку на рівні 15%.
Населення України в липні 2024 року продало комерційним банкам готівкової та безготівкової валюти на 1,658 млрд доларів (в еквіваленті) і купило на 2,775 млрд доларів. Чиста купівля валюти склала 1,117 млрд доларів.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на дані Національного банку України (НБУ).
Обсяг купівлі зріс порівняно з червнем на 14,9%, коли українці купили 972 млн доларів. З початку року українці купили у банках 6,356 млрд доларів.
У липні українці купили рекордний майже за 12 років обсяг валюти (у листопаді 2012 року – 1,523 млрд доларів).
Курс долара на готівковому ринку у червні коливався в діапазоні від 41 до 42 гривень. Загалом за місяць курс зріс на 50 копійок до 41,30 грн/долар.
Готівковий курс повністю залежить від міжбанку, де домінує НБУ та визначає, яким буде курс. На міжбанку курс зріс із 40,50 до 41,00 грн/долар.
Офіційний курс 22 липня досяг максимуму 41,49 грн/долар, а потім впав до 41,02 грн/долар. Загалом за місяць курс зріс на 49 копійок (на 2,1%). З початку року долар подорожчав на 3,04 гривні (на 8,0%).
Оновлений меморандум з Міжнародним валютним фондом передбачає подальшу валютну лібералізацію.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на звіт Міжнародного валютного фонду.
„Ми й надалі будемо пильними, продовжуючи виконання дорожньої карти лібералізації валютної політики в рамках нашої Стратегії для збереження макроекономічної стабільності. Щоб забезпечити ефективність наших зусиль щодо лібералізації, ми продовжуватимемо уважно стежити за ситуацією, в тому числі за допомогою даних на рівні банків”, – йдеться в ньому.
Зазначається, що нещодавно Україна пом’якшила валютні обмеження дозволивши, зокрема, репатріацію дивідендів та погашення зовнішніх позик.
Наголошується, що ці реформи спрямовані на покращення інвестиційного середовища та сприяння залучення капіталу в Україну враховуючи оцінки макроекономічних умов та перспектив.
Раніше в Європейській бізнес-асоціації заявляли, що послаблення Національним банком України валютних обмежень – це позитивний крок для залучення майбутніх інвестицій в Україну.
Також для великого бізнесу надважливе питання розширення встановлених лімітів та умов по виплаті дивідендів та відсотків по «старим» заборгованостям в рамках подальшої валютної лібералізації.
