Кабінет міністрів доручив виділити понад 3 млрд грн з резервного фонду державного бюджету на ліквідацію наслідків російської атаки на місто Вишневе в Київській області, яка сталася 6 липня.
Про це повідомила пресслужба міністерства розвитку громад та територій.
Фінансування буде спрямоване на відновлення пошкодженого житла, ремонт інженерної інфраструктури та виплату компенсацій мешканцям, чиє майно постраждало внаслідок російських обстрілів.
«Наше завдання – максимально швидко допомогти людям повернутися до нормального життя. Держава забезпечить як виплату компенсацій власникам пошкодженого житла, так і фінансування відбудови зруйнованих будинків та відновлення критичної інфраструктури», – заявив віцепрем’єр і очільник Мінрозвитку Олексій Кулеба.
За даними міністерства, загалом унаслідок атаки у Вишневому пошкоджено 280 житлових будинків. З них 253 – приватні, ще 27 – багатоквартирні.
Потреби України у фінансуванні відновлення та модернізації водного сектору на найближчі десять років становлять 17,5 млрд доларів.
Про це інформує Міністерство розвитку громад та територій України.
Про це під час Конференції з відновлення України (URC 2026) заявила заступниця міністра розвитку громад та територій Альона Шкрум.
“Відповідно до RDNA5, прямі збитки у водному секторі вже сягнули 7,8 млрд доларів США, економічні втрати оцінюються у 14,4 млрд доларів, а потреби у відновленні та модернізації становлять 17,5 млрд доларів на наступні десять років”, – зазначила вона.
За словами Шкрум, через масштаби руйнувань відновлення галузі потребує значних інвестицій, зокрема приватних.
У Мінрозвитку повідомили, що нині визначено понад 30 проєктів із потенційним обсягом інвестицій понад 5,7 млрд доларів. П’ять із них реалізовуватимуть саме у водному секторі.
Також триває реалізація Програми відновлення водопостачання і водовідведення України спільно з Європейським інвестиційним банком. У межах програми попередньо відібрано проєкти на 100 млн євро.
Під час конференції URC 2026 Мінрозвитку та ЄІБ підписали грантову угоду на 25 млн євро для співфінансування цих проєктів. Крім того, сторони домовилися розпочати роботу над залученням нового пільгового кредиту ЄІБ на 100 млн євро, який також планують доповнити грантом у 25 млн євро.
Україні для відновлення потрібно понад $800 млрд, проте залучити такі гроші буде вкрай складно через високі військові та економічні ризики.
Такі висновки містяться в аналізі міжнародної консалтингової компанії McKinsey.
У звіті зазначається, що інвесторів стримують одразу кілька факторів: ризики руйнування активів через війну та зрив проектів, політична нестабільність, коливання валюти, слабкість економіки та невизначеність регулювання. Навіть після завершення війни ці ризики, як очікується, збережуться, що утримуватиме вартість запозичень на високому рівні.
При цьому ключовий період відновлення – перші п’ять років. За цей час потрібно близько $360 млрд із внутрішніх та зовнішніх джерел, щоб підтримати економіку та уникнути затяжної стагнації.
Головна проблема – нестача власних ресурсів. Державний бюджет буде обмежений, а внутрішній бізнес та фінансовий ринок не здатні забезпечити необхідний обсяг інвестицій. В результаті Україна залежатиме від зовнішнього фінансування.
Лише у перші п’ять років країні потрібно залучити $120–140 млрд іноземного боргу. Проте банки та інвестори будуть обережні, а кредити – дорогими через низький кредитний рейтинг та загальний рівень ризику.
Існуючі механізми фінансування України при цьому не відповідають масштабам завдань. Вони переважно орієнтовані на малий і середній бізнес, тоді як великі інфраструктурні проєкти залишаються без достатньої підтримки. Додатково ситуацію ускладнюють складні процедури та жорсткі вимоги, які уповільнюють запуск інвестицій.
При цьому навіть за оптимістичного сценарію обсяг приватних вкладень в Україну на старті оцінюється лише приблизно в $2 млрд – тобто буде вкрай висока залежність відновлення від міжнародних інститутів, здатних акумулювати більш серйозні кошти.
Під час засідання в середу, 28 січня, уряд Литви схвалив чотири проєкти, спрямовані на відновлення України, які будуть фінансуватися з Фонду розвитку співробітництва та гуманітарної допомоги.
“Я рада, що наші обіцянки та домовленості втілюються в життя. Участь Литви у відновленні України є дуже важливою для нас усіх, і я рада, що Литва все більше і більше сприяє цьому різними проєктами та конкретними рішеннями”, – сказала прем’єр-міністр Інга Ругінене.
Згідно з пропозицією Міністерства закордонних справ (МЗС), на реалізацію першої фази проєкту “Школи майбутнього в Україні” буде виділено 5 млн євро. З цієї суми 500 тисяч євро з цієї суми надійдуть з цільового внеску Ірландії до фонду допомоги.
За інформацією МЗС, ця фаза, яка буде реалізована Центральним агентством з управління проєктами (ЦАУП), включатиме технічне архітектурне проєктування школи в Житомирі, яка була зруйнована в 2023 році під час російських атак, та будівництво підземного багатофункціонального укриття.
Перший етап планується реалізувати протягом 18 місяців.
Ще 5 млн євро буде виділено на реалізацію проєкту “Діти перш за все. Захист майбутнього України”.
У рамках проєкту планується реконструкція дитячого будинку “Боярка” з метою його адаптації для діяльності Центру повернення дітей та сімей. Буде забезпечено короткострокове проживання, створено зони для надання соціально-психологічних послуг.
Крім того, в Ірпені буде побудовано 10 модульних будівель для середньострокової інтеграції, що забезпечить до 80 місць для проживання на рік.
Кошти також будуть використані для придбання 19 автомобілів для прийомних сімей з метою поліпшення доступності послуг у регіонах.
У Львові також буде створено центр реабілітації дітей та психічного здоров’я, відремонтовано лікарню, розширено штат, розроблено методики роботи з воєнними травмами та посилено компетенції фахівців, які там працюють.
Проєкт планується реалізувати протягом 22 місяців, причому половина необхідних коштів надійде від представництва Тайваню в Литві, яке зробить внесок до фонду допомоги.
Ще майже 4 млн євро буде виділено на другий етап реконструкції школи “Зелений гай” у Миколаєві.
Окрім цього, ще 800 тисяч євро буде виділено на модернізацію обладнання ДНК-лабораторії в Полтаві.
Керівник «Укренерго» Віталій Зайченко повідомив, що після російського удару 6 грудня для стабілізації енергопостачання у країні знадобиться вже не кілька днів, а тижні.
Про це він повідомив під час етеру телемарафону «Єдині новини».
За словами Зайченко, сьогодні світло мало б бути відсутнім до 8 годин. Однак через атаку по енергосистемі тривалість відключень збільшилася.
«На жаль, зараз не до 8 годин, а мабуть до 12-16 тривають відключення в більшості областей. На сьогодні ми мали б мати якраз такі графіки від 4 до 8 годин. Але через удари по енергосистемі тривалість відключень збільшилася», – сказав він.
Він зазначив, що для того, щоб покращити ситуацію, вже працюють бригади енергетиків. Однак ситуація важка і на відновлення знадобиться більше часу, ніж раніше.
«Ситуація досить важка і найближчим часом… ми говоримо вже не про дні, а про тижні, коли потрібно буде відновлюватись», – сказав Зайченко.
Він додав, що покращити ситуацію можуть як самі споживачі, а також сонячна погода.
«Єдиним засобом покращення ситуація є зміна поведінки наших споживачів, які можуть допомогти енергетикам. А саме зменшити споживання, використовувати найбільш енергоємні лише в нічні періоди або коли дуже сонячна погода», – резюмував глава правління компанії.
Якщо не буде нових ворожих ударів, відновити нормальне функціонування української енергосистеми можна за 6-8 тижнів, але такий сценарій, на жаль, малоймовірний.
Такі розрахунки навів на брифінгу директор Центру дослідження енергетики Олександр Харченко.
Експерт спрогнозував позитивну динаміку відновлення пошкодженого ворогом енергообладнання упродовж цього тижня. Про певну стабілізацію, за його оцінками, можна казати вже зараз, адже Україні, зокрема, вдалося вивести на повну потужність майже всі працюючі блоки атомних електростанцій, роботу яких довелося обмежувати через пошкодження устаткування для передачі струму в Об’єднану енергосистему.
«Зараз триває відновлення високовольтних мереж. І якби в нас було шість-вісім тижнів на те, щоб відновлювати обладнання та проводити ремонти, ми б мали електропостачання майже без відключень чи принаймні з якимись мінімальними відключеннями, не більше однієї черги. Але, на жаль, таке «щастя» через ймовірність нових масованих ворожих атак, думаю, нам не світить», – сказав Харченко.
Незважаючи на постійні ризики та удари по енергооб’єктах у прифронтових та прикордонних регіонах, загалом ситуацію в енергетиці експерт назвав контрольованою, а заходи, яких вжили при підготовці країни до опалювального сезону, – ефективними.
Для прикладу він розповів про атаку минулої ночі на одну із захищених фортифікаціями підстанцій, куди прилетіло шість дронів. За кілька годин її роботу відновлено. Адже обійшлося лише мінімальними пошкодженнями зовнішніх елементів з’єднання з енергосистемою. Інша справа, що вжили таких заходів далеко не скрізь. Це стосується, зокрема, фортифікаційного захисту критичних енергооб’єктів – принаймні там, де це можна зробити.
«Звісно, коли прилітає 30-35 дронів на один енергоблок, захистити його засобами ППО неможливо, як неможливо й побудувати там якусь ефективну фортифікацію. Адже це дуже великі об’єкти. І вони – справді наше дуже вразливе місце. Частково це компенсується тим, що для України вчергове збільшили обсяг доступного імпорту, і тепер ми можемо імпортувати до 2,3 ГВт електроенергії, що у критичній ситуації може бути дуже помічним», – наголосив директор Центру дослідження енергетики.
Він спрогнозував, що за таким же сценарієм нам доведеться жити впродовж усієї зими: масована атака на велику кількість енергетичних об’єктів, три-чотири надзвичайно складні дні для «розгрібання» критичних ситуацій, часткове покращення, а далі – планомірне відновлення нормального живлення.
«Всім зрозуміло, що і як робити, досвід уже напрацьовано. Є резервне обладнання, є можливості для збільшення імпорту… Але, повторюся, якби було шість-вісім «спокійних» тижнів, то нормальне живлення майже по всій країні, за винятком хіба що окремих прифронтових і прикордонних територій, вдалося б відновити», – підсумував Харченко.
Ukraine’s Khmelnytskyy and Rivne NPPs reduce power following targeted attacks on electrical substations that further challenge grid stability, Director General @rafaelmgrossi said. DG Grossi reiterates call for military restraint to prevent nuclear accident. pic.twitter.com/75IOPm1Ju0
— IAEA - International Atomic Energy Agency ⚛️ (@iaeaorg) December 23, 2025
На своєму засіданні в середу уряд Чехії постановив, що в рамках програми відновлення України на період з 2026 по 2030 роки буде щорічно виділятися один мільярд крон (понад 40 млн євро).
Про це повідомив міністр закордонних справ Ян Ліпавський після засідання уряду, передає “Європейська правда” з посиланням на Novinky.
Програма діє з 2023 року, і Чехія має намір і надалі використовувати її для відновлення України. За словами Ліпавського, завдяки програмі Чехія також отримає підтримку від Європейського Союзу. У березні ЄС схвалив для Чехії два проєкти на загальну суму чотири мільярди крон.
Кошти будуть надані через Національний банк розвитку і також будуть спрямовані на гуманітарні та відновлювальні проєкти. За словами міністра, це “флагман доброго імені Чехії у світі”.
З 2023 року і до цього року на програму щорічно виділялося 500 мільйонів крон.
Ліпавський нагадав, що в неділю виповнюється шість місяців відтоді, як Україна прийняла американський план припинення вогню, в той час як Росія не виявляє жодної зацікавленості у припиненні війни.
[type] => post [excerpt] => На своєму засіданні в середу уряд Чехії постановив, що в рамках програми відновлення України на період з 2026 по 2030 роки буде щорічно виділятися один мільярд крон (понад 40 млн євро). [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1756922880 [modified] => 1756920168 ) [title] => Уряд Чехії вирішив щороку виділяти на відновлення України понад 40 млн євро [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=63290&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 63401 [uk] => 63290 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 63291 [image] => Array ( [id] => 63291 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/images.jpeg [original_lng] => 9096 [original_w] => 310 [original_h] => 163 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/images-150x150.jpeg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/images-300x158.jpeg [width] => 300 [height] => 158 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/images.jpeg [width] => 310 [height] => 163 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/images.jpeg [width] => 310 [height] => 163 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/images.jpeg [width] => 310 [height] => 163 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/images.jpeg [width] => 310 [height] => 163 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/images.jpeg [width] => 310 [height] => 163 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1756909369:3 [_thumbnail_id] => 63291 [_edit_last] => 3 [translation_required] => 2 [views_count] => 1743 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 370646375002 [labels] => Array ( [0] => lightbulb_outline ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 84406 [2] => 9 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ [2] => Спецтема ) [tags] => Array ( [0] => 266276 [1] => 193 [2] => 2439 ) [tags_name] => Array ( [0] => відновлення [1] => уряд [2] => Чехія ) ) [7] => Array ( [id] => 63287 [content] =>
Нові імпортні мита США дестабілізують світову торгівлю, змушуючи клієнтів відкладати замовлення і знижуючи попит у секторі хімічної промисловості, який намагається оговтатися після енергетичної кризи 2022 року.
Як зазначається, хімічна галузь є четвертою за обсягом експорту в ЄС після машинобудування, автомобілебудування та фармацевтики. Саме це промисловість вже кілька років потерпає від високих витрат на виробництво через різке зростання цін на газ та електроенергію після російського вторгнення в Україну.
Слабкий попит у ключових індустріях змусив частину компаній закривати підприємства. Сектор стикається зі скороченням замовлень і падінням прибутків. За даними LSEG, очікується, що прибутки європейських хімічних компаній у третьому кварталі будуть на 5% нижчими після 22%-го падіння у другому кварталі.
«Після енергетичної кризи ми сподівалися на стабільне відновлення обсягів і маржі в хімічному секторі Європи. Але тарифи, тиск на ціни та жорстка конкуренція з Азії створюють токсичну суміш», – зазначив аналітик Metzler Research Томас Шульте-Форвік.
Повідомляється, що крупні компанії, як BASF, Brenntag і Lanxess, частково захищені завдяки присутності у США, проте навіть вони змушені скорочувати прогнози та відкладати закупівлі через обачну поведінку клієнтів.
Водночас, Євросоюз планує пришвидшити ухвалення законодавства про скасування мит на промислові товари США, що має полегшити умови для експорту та стабілізувати сектор.
Кабінет міністрів України виділив понад 46 млн гривень на завершення реконструкції водогрійної котельні підприємства “Охтирські теплові мережі”.
Про це повідомляє урядовий портал.
Кошти на це спрямують з Фонду ліквідації наслідків збройної агресії. Роботи планують завершити у 2025 році, готовність об’єкта становить понад 80 %.
“Завдяки цьому у місті буде відновлене якісне теплопостачання у 102 житлових будинках, це майже 9 тисяч мешканців. Також стабільне опалення отримають 42 об’єкти соціальної сфери — дитсадки, школи, лікарні, заклади культури тощо”, – говориться у повідомленні.
“Охтирська ТЕЦ була зруйнована у березні 2022 року під час боїв за місто внаслідок авіабомбардування. Пошкодження сягнули понад 80% підприємства: частково або повністю були зруйновані ємності для зберігання речовин, будівля котельні, інженерний корпус із лабораторіями, ремонтні майстерні та інші об’єкти”, – повідомляє Кабмін.
Загальний бюджет проекту відбудови становить понад 157 млн грн. У попередніх роках за рахунок Фонду ліквідації наслідків збройної агресії та міського бюджету було використано майже 111,5 млн гривень. Нове рішення Уряду дозволить завершити відновлення і забезпечити стабільне теплопостачання для жителів Охтирки.
Керівництво Закарпатської ОВА заявило про готовність виділити кошти на відновлення заводу “Flex” у Мукачеві, яке росіяни атакували ракетами.
Про це повідомляє у Telegram глава Закарпатська ОВА Мирослав Білецький.
“Зустрілися з інвесторами та дирекцією атакованого РФ заводу “Flex”. Обговорили наслідки удару двома ракетами типу “Калібр”, у результаті якого підприємство зазнало значних ушкоджень”, – зазначив Білецький.
За його словами, Закарпатська ОВА разом із партнерами у тому числі з міським головою Мукачева розглядає можливі варіанти релокації виробництва в межах Мукачівської громади, адже “Flex” є стратегічним у плані бюджетоутворення цієї тергромади.
“Уже готові надати офісні приміщення для роботи керівництва заводу, аби компанія могла відновити управлінські процеси. Також говорили про можливості програми “Зроблено в Україні”, за якою на початковому етапі можна залучити до 16 млн гривень на відновлення заводу”, – додав він.
Глава ОВА також підкреслив, що керівництво заводу налаштоване не залишати Україну і продовжувати працювати разом у цей непростий час.
“Запевнив, що Закарпатська ОВА надаватиме максимальну підтримку на кожному етапі відновлення”, – додав Білецький.
