Україна та Нідерланди у понеділок підписали угоду про спільне виробництво дронів на території обох держав.
Про це повідомив у соцмережі Х міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс, пише „Європейська правда”.
Відповідну угоду Брекельманс підписав з українським колегою Денисом Шмигалем у Брюсселі, на полях зустрічі Ради ЄС.
„Нова віха: Україна та Нідерланди будуть спільно виробляти дрони в обох країнах. Разом із моїм українським колегою Денисом Шмигалем я підписую угоду про спільне виробництво („Build With Ukraine”). Це зміцнює нашу спільну безпеку, стійкість та інноваційність”, – розповів Брекельманс.
Близько 60% усіх критичних компонентів та засобів виробництва для потреб ВПК Росія отримує з Китаю. Також РФ налагодила постачання необхідних компонентів до ракет через треті країни.
Про це в телеефірі повідомив Уповноважений Президента з питань санкційної політики Владислав Власюк, передає кореспондент Укрінформу.
Відповідаючи на запитання, як Росії, попри запроваджені санкції, вдається отримувати товари подвійного призначення, Власюк зазначив: «По-перше, вони накопичили багато до початку повномасштабного вторгнення. По-друге, є «дружній, братній» народ Китайської Народної Республіки, звідки їде, за середньою оцінкою, не менше 60% всіх критичних компонентів та засобів виробництва для потреб російського ВПК».
Власюк додав, що водночас у росіян зберігається обмежена можливість отримувати деякі компоненти з умовно партнерських країн. Так, за словами Власюка, у російській ракеті Х-101, виготовленій у жовтні цього року, було знайдено близько 125 американських компонентів з різною датою виготовлення. Ці компоненти могли потрапити до Росії через низку третіх країн.
«Ми вивчаємо, досліджуємо, фотографуємо кожну окрему мікродетальку із серійним номером, де можливо, встановлюють дату виготовлення. Плюс зчитуємо деяку доступну інформацію і передаємо цю інформацію партнерам», – додав Власюк.
За його словами, зараз необхідно більше працювати для розширення списків на заборону експорту певної продукції до Росії і до третіх країн. Також важливо посилити роботу правоохоронних органів, які викривають канали постачання.
Власюк розповів, що Президент Володимир Зеленський під час зустрічі з міністром армії США Деном Дрісколлом минулого тижня передав йому документи, які свідчать про наявність американських компонентів у російських ракетах та іншій зброї.
«Робимо все можливе, щоб зменшилось, утруднювалось і робилось максимально недоступним постачання таких компонентів», – підсумував Власюк.
Вже на початку 2026 року на Одещині запрацює стратегічне підприємство з виробництва харчової та технічної солі.
Про це розповіли у пресслужбі НПП «Куяльницький».
У Нацпарку зазначили, що ТОВ «Чорноморський солезавод» будує підприємство з виробництва харчової та технічної солі в Одеській області. У проєкт вклали 2,8 мільйона доларів США, залучених через програму «5-7-9%».
Будівництво солезаводу розпочалося у 2024 році й зараз вже перебуває на завершальному етапі. Підприємство має розпочати роботу у січні 2026 року. За попередніми підрахунками, тут вироблятимуть 15 тисяч тонн солі за місяць.
«За допомогою фахівців з «Артемсолі» та турецької компанії SALT PLUS ми створюємо перший в Україні завод з виробництва солі в промислових масштабах, який буде використовувати інноваційні комплексні технології. Переробка солі буде включати декілька етапів глибокого очищення, подрібнення та унікальний метод сушіння. Це дозволить покрити понад 50% потреб ринку солі України», — пояснив співзасновник підприємства Віталій Руденко.
Підприємство також долучиться до відновлення Куяльницького лиману.
«Ми бачимо свою роль не лише у виробництві солі, а й у відновленні Куяльника. Якщо ми можемо забрати надлишки солі та повернути природний баланс лиману — ми це зробимо. Це наша відповідальність перед регіоном і країною», — зазначив Руденко.
В НПП «Куяльницький» нагадали, що рівень солоності в лимані останнім часом критично зріс: його показники перевищують природну норму у кілька разів, що загрожує унікальним лікувальним грязям.
Наразі Парк уже проєктує свою територію та разом із фахівцями заводу розробляє рішення, яке дозволить знизити солоність лиману без залучення бюджетних коштів.
Аби знизити мінералізацію лиману, будуть застосовувати метод басейнового осадження надлишкових солей – сіль збиратимуть у спеціальних басейнах після її осадження та перероблятимуть на заводі. Це світова технологія, яку використовує США, Іспанія, Туреччина та інші країни.
«У спеку рівень солоності у Куяльника перевищує 300 проміле. Для збереження грязей та їх відтворення потрібно зменшити цей показник до 180-250 проміле», – пояснили в Нацпарку.
Європейський Союз зіткнувся із серйозною проблемою у своїх планах масового переозброєння: оборонний сектор не може набрати кваліфікований персонал достатньо швидко, щоб задовольнити зростаючі потреби блоку. У відповідь на це Європейська комісія представила план, що передбачає перекваліфікацію до 600 тис. працівників для роботи в оборонній промисловості.
Про це пише Euronews.
Масштабний план підвищення кваліфікації є частиною дорожньої карти трансформації оборонної промисловості ЄС.
Необхідність перекваліфікації такої значної кількості людей підкреслює гостроту проблеми з нестачею кваліфікованої робочої сили. За словами анонімного чиновника Єврокомісії, це стало «серйозною перешкодою». «Нам необхідно забезпечити навички, які потрібні для оборони. Нестача кваліфікованих кадрів призвела до жорсткої конкуренції як всередині галузі, так і, звісно, між секторами» – зазначив чиновник у коментарі Euronews.
Ситуація є частково результатом десятиліть недостатнього інвестування в оборонний сектор з боку держав-членів ЄС.
Для прискорення нарощування виробничих потужностей Єврокомісія також анонсувала створення так званої «Платформи талантів». Ця платформа має на меті підтримувати стажування на малих і середніх підприємствах (МСП) подвійного призначення, оборонній промисловості, стартапах та скейлапах.
Мета Євросоюзу – переозброїтися європейським обладнанням до кінця десятиліття. За оцінками Брюсселя, до цього часу Росія може мати потенціал для нападу на іншу європейську країну, що робить швидкий розвиток власної оборонної бази критично важливим.
Президент Володимир Зеленський заявив про готовність України виробляти разом із Францією дрони.
Україна готова до спільного з Францією виробництва дронів. Про це заявив президент Володимир Зеленський в Telegram у понеділок, 17 листопада.
За підсумком українсько-французького форуму з питань спільного виробництва дронів, що відбувся у Парижі, глава держави зазначив, що це партнерство посилить обидві країни та сприятиме зміцненню європейської безпеки загалом.
“Детально розповів про застосування Україною різних типів дронів – далекобійних, морських, – про спроможності виробництва. Ми готові до спільного виробництва з Францією”, – розповів Зеленський.
Президент наголосив, що потрібно розвивати партнерство між бізнесами та оборонними відомствами обох країн. “Таке співробітництво посилить і Україну, і Францію та сприятиме зміцненню європейської безпеки загалом”, – переконаний Зеленський.
За його словами, ключовою темою форуму стали можливі напрями спільного виробництва дронів – створення спільних підприємств та інвестиції.
Україна перетворилася на світового лідера у виробництві безпілотників, маючи понад 500 компаній, які за рік виготовляють близько 4 мільйонів дронів усіх типів — від дешевих FPV до стратегічних ударних систем великої дальності.
За даними Bloomberg, темпи виробництва українських БпЛА перевищують сукупні показники більшості країн НАТО.
За оцінкою аналітика RAND Corporation Майкла Бонерта, Україна зараз випускає більше безпілотників, ніж усі країни НАТО разом узяті. Для порівняння, США виробляють близько 100 тисяч дронів на рік.
Виробництво включає як масові FPV-дрони, так і нові ракети «Фламінго», «Рута» та «Нептун». Президент Володимир Зеленський повідомив, що до кінця листопада планується випускати до 800 дронів-перехоплювачів на добу.
Після трьох років повномасштабної війни експорт дронів став для української галузі стратегічним пріоритетом. Це має забезпечити стабільне фінансування, необхідне для розвитку нових технологій. Українські розробники активно виходять на ринки ЄС і Північної Америки, шукаючи партнерів для спільних проєктів і створення виробничих потужностей за межами країни.
Однак, зазначається стурбованість українських інженерів тим, що Європа недостатньо швидко вчиться на досвіді Києва: один із розробників розповів, що його безпілотники в Україні пройшли через три покоління, тоді як у Фінляндії за цей час лише налагоджували виробничу лінію.
КНР нарощує свій арсенал ядерної зброї швидше, ніж будь-яка інша країна, зазначають журналісти.
Китай за останні п’ять років стрімко наростив виробництво ракет. Супутники зафіксували масштабне розширення ракетних заводів, повідомив американський телеканал CNN.
За даними нового аналізу, заснованого на супутникових знімках, картах та урядових документах, із 2020 року країна значно розширила десятки об’єктів, пов’язаних з ракетною галуззю.
Понад 60% зі 136 відомих об’єктів, що стосуються китайських ракетних сил, показали ознаки активного будівництва або модернізації.
Мова про заводи, науково-дослідні та випробувальні центри, які сумарно збільшили свою площу більш ніж на 2 мільйони квадратних метрів між 2020 і 2025 роками.
На знімках видно нові вежі, бункери та насипи, а подекуди навіть частини ракет.
CNN дослідив 99 об’єктів, пов’язаних з виробництвом ракет у Китаї, і виявив, що 65 з них розширилися завдяки будівництву майданчиків. Також розширення за останні п’ять років зафіксували на 22 з 37 китайських військових баз.
Наприклад, у Пекіні один із заводів, який з 2020 року розширився майже на 50%, виробляє відому балістичну ракету середньої дальності DF-26 (Дунфен), яку фахівці з оборони називають “вбивцею Гуаму”.
Ракета здатна змінювати траєкторію під час польоту, що ускладнює її перехоплення, та може досягати американської бази Андерсен на острові Гуам.
Журналісти зазначають, що Китай нарощує свій арсенал ядерної зброї швидше, ніж будь-яка інша країна, щорічно збільшуючи його приблизно на 100 нових боєголовок з 2023 року.
За даними Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI), загальна кількість ядерних боєголовок у Китаї ще значно відстає від США та Росії, які разом становлять 90% світового арсеналу.
Аналіз CNN свідчать, що виробництво ракет у Китаї різко зросло, зокрема після повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Супутникові знімки доводять, що темпи розширення об’єктів протягом 2022−2023 років подвоїлися.
Меморандум передбачає спільне виробництво дронів і залучення нових внесків від інших країн.
Україна та Нідерланди підписали меморандум про спільне виробництво дронів. Про це стало відомо під час зустрічі Володимира Зеленського з міністром оборони Нідерландів Рубеном Брекельмансом у п’ятницю, 10 жовтня.
Глава держави висловив вдячність уряду, прем’єр-міністру й народу Нідерландів за сильну підтримку України. Від початку повномасштабного російського вторгнення Нідерланди надали нашій країні допомогу на 9 млрд дол.
“Також ми вдячні вам за ваш внесок у межах ініціативи PURL. Це важливо – близько 600 мільйонів доларів. Думаю, що такі кроки, як зробила ваша країна, дають рух, приклади та сигнали іншим лідерам”, – наголосив глава держави.
Під час зустрічі сторони обговорили подальший розвиток цієї ініціативи, важливість її наповнення новими внесками та приєднання інших країн.
“Ми дуже пишаємося тим, що можемо допомагати, зокрема в межах ініціативи PURL, а також із F-16, протиповітряною обороною, постачанням дронів та ініціативою з виробництва безпілотників”, – зазначив Брекельманс.
Окрему увагу приділили спільному виробництву дронів, що, на думку глави держави, є одним із найперспективніших напрямів двосторонньої співпраці. Зокрема, сторони обговорили реалізацію меморандуму.
Наприкінці зустрічі президент вручив міністру оборони Нідерландів орден “За заслуги” II ступеня.
“Те, через що ви проходите, – жахливо. І щодня я намагаюся робити все можливе, щоб допомогти вам захищати нашу спільну безпеку – вашу й усієї Європи. Я вважаю, що це також відзнака всій команді, тому що знаю, що багато людей думають так само, і я дуже ціную це”, – сказав Брекельманс.
Українські оборонні компанії запускатимуть нові спільні виробничі проєкти на території Данії.
Про це повідомив міністр оборони Денис Шмигаль, пише “Європейська правда”.
Як зазначається, запуск українськими оборонними компаніями нові спільні виробничі проєкти на території Данії, передбачено Меморандумом про взаєморозуміння.
Цей Меморандум Шмигаль підписав 6 жовтня разом із данськими колегами – міністром оборони Троельсом Лундом Поульсеном, міністром промисловості, бізнесу та фінансових справ Мортеном Бьодсковом та Міністром закордонних справ Ларсом Льоке Расмуссеном.
Меморандум передбачає започаткування українськими оборонними компаніями виробництва на території Данії, створення спільних потужностей, обмін технологіями та залучення фінансування ЄС для реалізації спільних проєктів.
У місті Свіндон на південному заході Англії у 2026 році планується відкрити найбільший у Великій Британії завод з виробництва безпілотників.
Як пише “Європейська правда”, про це в понеділок повідомило Міністерство оборони Британії.
Завод, який запрацює у Свіндоні, належить британсько-португальській компанії Tekever, яка вже має кілька виробничих ліній у Британії.
Там виготовлятимуть дрони StormShroud, які вже перебувають на озброєнні Королівських військово-повітряних сил Британії.
Планується, що завод відкриється у 2026 році та забезпечить “1000 висококваліфікованих робочих місць для британців”, ідеться в повідомленні.
Британський уряд розповів, що з 2022 року придбав у Tekever дронів на суму близько 270 мільйонів фунтів стерлінгів, причому частина з них призначалась і для України.
