Поки заяви президента Сполучених Штатів Дональда Трампа про можливий контроль над Гренландією викликають спротив навіть серед частини його республіканських прихильників, інші держави теж придивляються до острова. Японія готується направити делегацію до Гренландії цього літа, щоб оцінити можливості видобутку рідкісноземельних металів на арктичному острові.
Про це повідомило інформаційне агентство Reuters.
Японія планує відправити до Гренландії делегацію для вивчення перспектив видобутку рідкісноземельних металів. Поїздка може відбутися вже цього літа. Очікується, що до складу делегації увійдуть посадовці Міністерства економіки, торгівлі та промисловості Японії.
Також до місії мають долучитися представники торговельних компаній і Japan Organization for Metals and Energy Security. Під час візиту японська сторона планує провести переговори з представниками місцевої влади Гренландії. Головною темою консультацій стане оцінка можливостей для майбутнього видобутку рідкісноземельних металів.
Гренландія є автономною територією у складі Данського королівства. Останнім часом арктичний острів знову опинився в центрі міжнародної уваги через своє стратегічне розташування та природні ресурси. У січні Білий дім заявляв, що президент США Дональд Трамп розглядає можливі способи придбання Гренландії.
Ця заява викликала занепокоєння серед європейських союзників США по НАТО.
Після цього обговорення навколо Гренландії перевели у дипломатичну площину. На цьому тлі інтерес Японії до острова пов’язаний із пошуком нових джерел стратегічної сировини, зокрема рідкісноземельних металів, які мають важливе значення для промисловості, енергетики та високотехнологічного виробництва.
Україна та Японія підписали грантову угоду у межах Програми екстреного відновлення, яка передбачає допомогу Києву у розмірі 40 мільйонів доларів.
Про це повідомив, віце-прем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба у Телеграм-каналі.
Японське агентство міжнародного співробітництва (JICA) перерахує допомогу у межах п’ятої фази програми.
За словами міністра, гроші спрямують на критично важливі напрями відновлення та підтримки стійкості України.
«Йдеться про близько 40 млн доларів США. Понад 15 млн доларів фінансування піде на відновлення та покращення громадської інфраструктури. Це техніка та обладнання для комунальних підприємств, морської інфраструктури, а також модернізація критично важливих об’єктів», – написав Кулеба.
Також ще понад 15 мільйонів доларів спрямують на медичні та оздоровчі послуги. А решта коштів – піде на підтримку агросектору та розвиток суспільного мовлення.
«Наразі за підтримки уряду Японії впроваджуються масштабні проєкти у сферах енергетики, транспорту, водопостачання, медицини, освіти, гуманітарного розмінування, управління відходами руйнувань і комунальної інфраструктури. Загальний обсяг фінансування перевищує 700 млн доларів США, – додав міністр.
Також Кулеба подякував уяду Японії та JICA за системну підтримку України.
Зазначимо, JICA – державна установа уряду Японії, що реалізує міжнародні програми розвитку та надає підтримку країнам-партнерам у відновленні економіки, модернізації та розвитку приватного сектору. Для України JICA є одним із ключових партнерів.
Танкер, завантажений російською сирою нафтою, пришвартувався до пірсу на заході Японії. Це перший імпорт російської нафти до Японії з моменту блокування Ормузької протоки.
Компанія Taiyo Oil придбала сиру нафту на запит Міністерства торгівлі Японії. Там пояснили, що Японія має обмежені ресурси й значною мірою залежить від імпорту сирої нафти з Близького Сходу, тож на тлі блокади активізує зусилля щодо диверсифікації поставок.
Нафта, мовляв, надходила з проєкту розробки «Сахалін-2» на Далекосхідному регіоні росії, який не підпадає під дію західних санкцій проти росії через вторгнення в Україну.
Сиру нафту перероблятимуть на бензин та інші нафтопродукти на заводі Taiyo Oil у місті Імабарі, префектура Ехіме.
Прем’єр-міністерка Японії Санае Такаїчі заявляла, що глобальний дефіцит нафти має «величезний вплив» на Азійсько-Тихоокеанський регіон. Приблизно п’ята частина світового експорту нафти проходить через Ормузьку протоку, яка залишається заблокованою на тлі війни на Близькому Сході.
Компанія планує виводити розроблені в Україні системи на міжнародні ринки
Японська компанія Terra Drone розширює виробництво українських дронів-перехоплювачів і готується інвестувати в нове покоління реактивних систем. Це свідчить про поглиблення співпраці між японським капіталом та українським оборонно-технологічним сектором.
Про це заявив генеральний директор компанії Тору Токусіґе під час презентації 28 квітня, передає Eyes Jet Systems.
За його словами, Terra Drone нарощує випуск дронів-перехоплювачів Terra A1 і Terra A2, які виготовляються в Україні у партнерстві з місцевою компанією.
Токусіґе підкреслив, що Україна має суттєві переваги у сфері військових інновацій – передусім швидкість розробки та відносно низьку вартість виробництва. Водночас він визнав наявність проблем, зокрема обмежений досвід масштабного виробництва і дефіцит окремих технологій.
«Багато процесів залишаються ручними, що ускладнює масштабування, особливо за межами країни. Саме тому розвиток автономних систем є критично важливим», – зазначив він.
За даними компанії, дрони вже проходять випробування в бойових умовах. Зокрема, система Terra A1 змогла успішно перехопити безпілотник типу Shahed. У Terra Drone наголошують, що саме перевірка в реальному бою є ключовим фактором для подальшого розвитку та комерціалізації технологій.
Компанія також працює над створенням багаторівневої системи протиповітряної оборони. У цій концепції Terra A1 виконує функцію ближнього перехоплення, а Terra A2 забезпечує середній радіус дії, патрулювання та виявлення цілей.
Terra A2, зокрема, здатен розвивати швидкість до 310 км/год, перебувати в повітрі до 40 хвилин і діяти на відстані до 75 км.
Окрім цього, компанія вже розглядає наступний етап розвитку – створення реактивних безпілотників. За попередніми оцінками, такі системи зможуть досягати швидкості до 440 км/год і діяти на дистанції до 140 км.
У Terra Drone також працюють над інтеграцією штучного інтелекту, що дозволить дронам автономно виявляти та уражати цілі, зменшуючи залежність від операторів.
Компанія планує виводити розроблені в Україні системи на міжнародні ринки, зокрема вже бере участь у тендерах у Японії. За словами Токусіґе, потенційний обсяг ринку може сягати сотень мільйонів доларів лише у сегменті оборонних технологій.
Брюссель тисне на США, Японію та Британію, щоб ті вже цього тижня прискорили виплати 45 мільярдів євро кредиту Україні
Як повідомляє РБК-Україна з посиланням на Euractiv, про це стало відомо від трьох чиновників, обізнаних із перебігом переговорів.
Комісар ЄС з питань економіки Валдіс Домбровскіс цього тижня їде до Вашингтона на весняні зустрічі Міжнародного валютного фонду та Світового банку.
Там він планує особисто переконати партнерів з G7 пришвидшити виплати за так званим кредитом ERA – схемою екстреного фінансування, яку G7 ухвалила ще у 2024 році та забезпечила заморозженими активами центрального банку росії.
ЄС свою частку вже перерахував – 18,1 мільярда євро. Але загальна сума кредиту ERA становить 45 мільярдів євро, і близько 7 мільярдів досі не виплачено. Японія, Велика Британія та США свої частки ще не надали.
Домбровскіс зустрінеться з міністрами G7 у середу та четвер. Також заплановані окремі переговори:
з міністром фінансів США Скоттом Бессентом – 15 квітня;
з міністром фінансів України Сергієм Марченком – 16 квітня.
Україна отримала від уряду Японії майже 1,3 млрд доларів за проєктом Світового банку PEACE in Ukraine.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Telegram прем’єр-міністра України Юлії Свириденко.
За словами прем’єра, кошти зараховані до загального фонду державного бюджету та спрямовуються на соціальні видатки.
Це другий транш від Японії, профінансований за механізмом Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine країн G7. Його загальний обсяг становить 50 млрд доларів США.
З лютого 2022 року бюджетна підтримка від Японії перевищила 10,7 млрд доларів, з яких понад 2,7 млрд доларів надійшли у формі грантів.
“Дякуємо уряду Японії за наданий грант, а також Світовому банку за ефективну координацію міжнародної підтримки. Ця допомога є надзвичайно важливою для забезпечення фінансової стійкості України”, – зазначила Свириденко.
Україна залучила 690,8 млн доларів грантової допомоги від урядів Японії та Канади. Кошти надійшли в межах механізму ERA країн G7 і були зараховані до загального фонду держбюджету.
Про це повідомила пресслужба Міністерства фінансів.
З отриманої суми 544 млн доларів забезпечив японський уряд, а 146 млн – канадський. Ще 0,8 млн доларів надійшли з цільового фонду проєкту.
У Мінфіні розповіли, що фінансування буде спрямоване на покриття пріоритетних видатків бюджету – насамперед на пенсійні виплати, програми соціальної підтримки та житлово-комунальні субсидії.
«Завдяки допомозі партнерів ми забезпечуємо макрофінансову стабільність держави та фінансування ключових видатків». З 2022 року Японія надала Україні 9,5 млрд доларів США бюджетної допомоги, а Канада – майже 9 млрд доларів США», – заявив голова Мінфіну Сергій Марченко.
[type] => post
[excerpt] => Україна залучила 690,8 млн доларів грантової допомоги від урядів Японії та Канади. Кошти надійшли в межах механізму ERA країн G7 і були зараховані до загального фонду держбюджету.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1771263900
[modified] => 1771256813
)
[title] => У межах механізму ERA Україна отримала $690 млн грантової допомоги від Японії та Канади
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=68317&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 68358
[uk] => 68317
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 68318
[image] => Array
(
[id] => 68318
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/image-124.png
[original_lng] => 1036258
[original_w] => 1140
[original_h] => 707
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/image-124-150x150.png
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/image-124-300x186.png
[width] => 300
[height] => 186
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/image-124-768x476.png
[width] => 768
[height] => 476
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/image-124-1024x635.png
[width] => 1024
[height] => 635
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/image-124.png
[width] => 1140
[height] => 707
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/image-124.png
[width] => 1140
[height] => 707
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/image-124.png
[width] => 1140
[height] => 707
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[_edit_lock] => 1771249613:8
[_thumbnail_id] => 68318
[_edit_last] => 8
[translation_required] => 2
[views_count] => 467
[translation_required_done] => 1
[_algolia_sync] => 709852697002
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 1445
[1] => 221
[2] => 7902
)
[tags_name] => Array
(
[0] => Канада
[1] => Україна
[2] => Японія
)
)
[7] => Array
(
[id] => 67383
[content] =>
Державні аудитори Японії виявили, що 118 замовлень на військову техніку США не були виконані через п’ять 5 років після підписання угод. Загальна вартість обладнання, за яке платили авансом, становить 1,14 трильйона єн (7,21 мільярда доларів).
Про це пише Nikkei.
Японія замовляє обладнання через програму Foreign Military Sales (FMS), за якою Вашингтон продає високопродуктивну зброю та обладнання союзним і дружнім країнам.
Оплату проводять авансом, а країни-покупці укладають контракти, у яких ціни й дати постачання є лише приблизними. Остаточний розрахунок проводиться після поставки, а будь-які надлишки коштів повертаються американською стороною.
На запит парламенту Рада аудиту перевірила стан контрактів і поставок FMS за 2018-2023 фінансові роки. Так, з 519 контрактів, які не були виконані в термін до кінця 2018 фіскального року, 118 залишалися невиконаними й до кінця 2023-го.
Однак варто зазначити, що ці випадки включають також обладнання, яке Японія додавала до своїх замовлень пізніше, тобто не все із цього є затримками.
Багато затримок спричинені тим, що уряд США витратив час на укладення контрактів з виробниками після отримання замовлень з Японії, або ж через зміни у виробничих планах, що виникли внаслідок цього.
Аудитори закликали Міноборони Японії координувати дії з Вашингтоном, щоб запобігти перебоям в операціях збройних сил. У міністерстві запевнили, що розглянуть кожне замовлення окремо.
Як зазначається, через деякі затримки японські військові змушені використовувати застаріле обладнання. Так, Повітряні сили Японії підписали чотири контракти на суму 139,8 мільярда єн на закупівлю обладнання для технічного обслуговування літаків раннього радіолокаційного виявлення E-2D на авіабазі «Місава».
Спочатку постачання було заплановане на 2019-20 фінансовий рік, але було перенесене на 2024 фінансовий рік або пізніше через обставини у компанії-виробника. Через це військові змушені використовувати обладнання, призначене для старіших літаків E-2 °C.
Японські опозиційні партії висловлювали стурбованість тим, що постачання ракет ППО та іншого обладнання можуть бути затримані через наслідки вторгнення росії в Україну. Уряд заявив, що важко коментувати таку можливість.
Аудит також виявив вплив обмінних курсів: FMS часто передбачає довгострокові плани розстрочки і якщо єна знецінюється після підписання контракту, тягар для Японії збільшується.
За даними аудиторів, нещодавнє знецінення єни призвело до того, що сума платежів за 2023-2025 фінансові роки приблизно на 300 мільярдів єн перевищила суму, передбачену на момент підписання контрактів.
Мінрозвитку провело зустріч із заступником Голови Місії Посольства Японії в Україні Масахіро Такеханою, до якої з боку Міністерства долучилася Перша заступниця Міністра Альона Шкрум та заступниця Міністра Марина Денисюк.
Ключовою новиною на зустрічі стало перерахування раніше анонсованих грантових коштів у розмірі 8,8 млрд японських єн, що становить близько 47,7 млн євро, в рамках Фази 4 Програми екстреного відновлення.
Ці кошти будуть спрямовані на підтримку гуманітарного розмінування, обслуговування енергетичної інфраструктури, відновлення систем водопостачання, покращення громадської інфраструктури регіонів підтримку проєктів громадського здоров’я та безпеки, надання освітніх послуг.
«Ми високо цінуємо незмінну підтримку Японії. Виділені 8,8 млрд єн — це реальний внесок у безпеку та базові умови життя українців. Спрямування цих коштів саме на розмінування, енергетику та водопостачання дозволить посилити стійкість громад. Вдячні Уряду Японії за розуміння наших пріоритетів та швидку реакцію на нагальні потреби відновлення», — наголосив Віце-прем’єр-міністр з відновлення — Міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.
Також японська сторона повідомила, що Парламент Японії затвердив додатковий бюджет, який дозволить продовжити грантові проєкти Фазу 5 Програми екстреного відновлення та забезпечити технічну підтримку проєктів в Україні.
«Японія залишається одним із наших ключових стратегічних партнерів, і це рішення про нове фінансування – черговий тому доказ. Грантова допомога, яку ми отримуємо, дозволяє закривати критичні потреби там, де це найбільш необхідно: у прифронтових громадах», – зазначає Альона Шкрум.
Сторони також обговорили реалізацію спільних проєктів, діяльність платформи JUPITeR та поточний статус грантової допомоги від Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA). На зустрічі зокрема обговорили підготовку до Другої місії JUPITeR та відбір компаній, які відвідають Україну у березні наступного року.
«Для нас важливо, що співпраця з Японією через JICA трансформується у конкретну допомогу там, де вона найбільше потрібна. Важка техніка вже працює у прифронтових Сумах, Запоріжжі та Чернігові, забезпечуючи життєдіяльність міст. Запуск 5-ї фази проєкту грантової підтримки дозволить нам у наступному році сфокусуватися на проєктах забезпечення житлом ВПО, відновлення портової інфраструктури, забезпечення важкою будівельною технікою з можливістю дистанційного керування тощо», — стверджує Марина Денисюк.
Так, одним із пріоритетів для подальшої співпраці визначено відновлення житла. Японія створила спеціальну цільову групу з питань відновлення житла, до якої запрошуються приватні бізнеси, що працюють у цій сфері. У наступному році заплановано серію технічних консультацій для впровадження японських технологій у будівництво житла в Україні.
Окрім житлового будівництва, сторони обговорили потреби України у сферах транспортної логістики, енергоефективності та захисту критичної інфраструктури у межах Програми екстреного відновлення. Також окреслили плани щодо спільних культурних ініціатив у сфері меморіалізації.
Японія перерахувала Україні 8,8 млрд японських єн (приблизно €47,7 млн) у межах четвертої фази Програми екстреного відновлення та погодила запуск наступного етапу грантової допомоги.
Про це повідомляє Міністерство розвитку громад та територій.
«Мінрозвитку провело зустріч із заступником Голови Місії Посольства Японії в Україні Масахіро Такеханою, до якої з боку Міністерства долучилася Перша заступниця Міністра Альона Шкрум та заступниця Міністра Марина Денисюк», – повідомили в у відомстві.
Під час зустрічі сторони обговорили перерахування раніше анонсованих грантових коштів у розмірі 8,8 млрд японських єн, що становить близько 47,7 млн євро, в рамках Фази 4 Програми екстреного відновлення.
Отримані кошти підуть на гуманітарне розмінування, відновлення енергетичної та водопостачальної інфраструктури, розвиток громадської інфраструктури регіонів, а також проєкти у сфері охорони здоров’я, безпеки та освіти.
Також зазначається, що парламент Японії вже затвердив додатковий бюджет, який дозволить продовжити грантові проєкти в межах п’ятої фази Програми екстреного відновлення та забезпечити подальшу технічну підтримку України.
Під час зустрічі сторони говорили про реалізацію спільних проєктів через платформу JUPITeR, підготовку до другої місії JUPITeR та відбір японських компаній для візиту до України навесні 2026 року.
Основні пріоритети подальшої співпраці: відновлення житла, підтримка внутрішньо переміщених осіб, розвиток портової інфраструктури та транспортної логістики, енергоефективність, захист критичної інфраструктури, а також культурні ініціативи у сфері меморіалізації.
