Кабінет Міністрів схвалив законопроєкт, який впроваджує нову систему забезпечення українців житлом через механізми соціального та службового житла, доступної іпотеки та створення спеціальних житлових фондів.
Про це в коментарі Укрінформу повідомив консультант із житлової політики Європейської економічної комісії ООН Сергій Комнатний.
Він наголосив, що документ замінить застарілий Житловий кодекс 1984 року та закон „Про приватизацію державного житлового фонду” 1992 року, пояснивши це тим, що зобов’язання держави забезпечувати безкоштовним житлом усіх громадян є соціально і економічно необґрунтованим.
Відповідно до законопроєкту, запроваджуються чотири основні інструменти забезпечення громадян житлом: соціальне житло для ВПО чисельністю понад 4,6 мільяона та працівників бюджетної сфери на умовах здешевленої оренди; службове житло для працівників, які потребують проживання поблизу робочого місця; доступна іпотека для економічно активних громадян і створення житлових фондів із залученням держави та приватного капіталу.
Документ закладає законодавче підґрунтя для модернізації житлового фонду через встановлення мінімальних вимог до якості житла, запровадження програм модернізації старих будівель та запуск пілотних проєктів з реновації.
Крім того, законопроєкт передбачає цифровізацію житлової сфери шляхом створення єдиної інформаційно-аналітичної системи та електронного реєстру заявок і фондів доступного житла.
„Це крок до виключення впливу на житлову сферу бюрократії і значного скорочення корупційних ризиків”, – зауважив Комнатний.
Законопроєкт враховує рекомендації Європейської комісії та кращі практики країн ЄС, зокрема щодо мінімальних стандартів якості житла. Його ухвалення є частиною виконання зобов’язань України в межах Плану відновлення та євроінтеграційних угод.
Наразі документ переданий на розгляд до Верховної Ради. Очікується, що в разі ухвалення документ набуде чинності у 4 кварталі 2025 року.
Комітет Верховної Ради з питань бюджету рекомендував одразу в цілому схвалити доопрацьований проєкт уряду про збільшення видатків бюджету на 500 млрд гривень.
Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк в Telegram у понеділок, 2 вересня.
За його словами, депутати пропонували розглядали проєкт №11417 у двох читаннях.
„Але рішення в цілому може в залі заблокувати будь-який депутат, і тоді у друге читання зайдемо”, – зазначив він.
У свою чергу голова бюджетного комітету Роксолана Підласа повідомила про основні зміни, які увійшли до версії проєкту, яку запропонував та підтримав комітет:
Близько 115,4 млрд гривень – скорочення видатків по обслуговуванню і погашенню державного боргу (в урядовій версії було – 125,6 млрд гривень),
Додаткові близько 216 млрд гривень планується залучити від розміщення ОВДП (планувалось +160 млрд гривень в урядовій версії),
Додатково близько 100 млрд гривень – від перевиконання податків і зборів (а планувалось раніше – 76 млрд гривень)
Близько 12,7 млрд гривень – надходження від акцизів на пальне і тютюн (було – 13,7 млрд гривень),
Близько 30 млрд гривень – це очікувані надходження від нових податкових змін (планувалось 125 млрд гривень),
Скорочення/відмова від нових видатків по загальному і спеціальному фонду на 25,5 млрд гривень.
Кабінет міністрів України готує законопроект, який дозволить забезпечити додаткові надходження до бюджету. Зокрема, військовий збір хочуть запровадити для приватних підприємців.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву голови фінансового комітету Верховної ради Данила Гетманцева в ефірі телемарафону.
Він нагадав, що Мінфін працює над збільшенням доходів державного бюджету на 44 млрд гривень. Це хочуть зробити за рахунок збільшення військового збору, запровадження військового збору для ФОП, для юридичних платників єдиного податку, для певних видів операцій з нерухомим майном та ювелірними виробами.
За словами нардепа, відомство підготувало комплекс пропозицій, з яких хочуть зібрати 44 млрд гривень.
„І це Кабмін нам запропонує як законопроект. Уже в березні очікуємо на цей законопроект”, – додав Гетманцев.
Сьогодні, 20 червня, президент України Володимир Зеленський підписав закон про відновлення великої приватизації.
Аукціони з продажу великих державних активів на період воєнного стану було заблоковано у червні 2022 року.
Рада розблокувала велику приватизацію ще 30 травня. Закон дозволяє проводити приватизаційні аукціони з продажу великих державних активів (велика приватизація), можливість реорганізації структури Фонду держмайна (ФДМУ) ті визначає розпорядника підсанкційним майном.
За новим законом, голова ФДМУ отримує право самостійно призначати і звільняти заступників, а 12 регіональних відділень стануть структурними підрозділами ФДМ.
Фонд держмайна за рішенням Вищого антикорупційного суду отримає майно, на яке накладено санкції, і зможе ухвалювати управлінські рішення (приватизація, продаж, оренда чи управління). Отримані кошти будуть спрямовані до Фонду ліквідації наслідків збройної агресії.
Крім того, закон забороняє обіймати посади керівників держпідприємств та членів наглядових рад підсанкційним особам та громадянам країн-агресорів; скасовує процедуру узгодження директорів держпідприємств в управлінні ФДМ з місцевою владою; усуває обмеження щодо терміну оренди державного майна на період дії воєнного стану.
Потенційний антикорупційний ефект від впровадження законопроєктів у сфері цифровізації, які наразі напрацьовуються, сягне приблизно 50 млрд грн.
Як передає кореспондент Укрінформу, про це під час брифінгу щодо запобігання корупційним та протиправним схемам у будівельній сфері сказав віцепрем’єр – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
«Цифровізація сьогодні – один з фундаментальних інструментів боротьби з корупцією. Тільки у 2021 році антикорупційний ефект від діджиталізації становив 16 млрд грн. Тому Мінцифри продовжує запускати автоматичні сервіси, які унеможливлюють будь-які корупційні ризики. Потенційний ефект від законів, які ми наразі приймаємо, або тих, що перебувають у розробці, сягне приблизно ще 50 млрд грн», – розповів Федоров.
Зокрема, за його словами, такого ефекту очікують від запровадження електронного акцизу на алкогольні та тютюнові вироби.
«Це має потрапити в топ антикорупційних послуг», – зауважив Федоров.
Іще одним шляхом унеможливлення корупції є запуск Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ).
Віцепремʼєр нагадав, що наразі повністю автоматизовано процес реєстрації ФОПів, послугу «єМалятко», оформлення дозвільних документів на користування надрами, водними ресурсами тощо.
«Кожна електронна послуга прибирає ризик корупції – від побутового рівня до системного. Тільки автоматичні послуги зможуть нарешті покінчити з цим жахливим явищем», – наголосив Федоров.
Як повідомлялося, Верховна Рада ухвалила закон (реєстр. №5655), який впроваджує масштабну цифровізацію процесів та реєстраційних процедур у будівництві. Документ має на меті мінімізувати корупційні схеми у держорганах, які відають справами забудови.
Сенат США ухвалив масштабний законопроєкт на $430 млрд, спрямований на боротьбу з інфляцією, а також зміною клімату. Він передбачає зниження цін на ліки та підвищення деяких податків.
«Після 27-годинних дебатів та спроб республіканців зірвати ухвалення законопроєкту, Сенат схвалив «Закон про зниження інфляції», при голосуванні за партійною лінією 51-50», — йдеться у повідомленні.
Законопроєкт зокрема спрямований на скорочення викидів вуглекислого газу та перехід споживачів на «зелену» енергію. Крім того, він передбачає зниження вартості ліків для людей похилого віку, а також посилення контролю над податками для корпорацій та багатих.
Голосування щодо законопроєкту в Палаті представників очікується у п’ятницю, після чого він надійде на підпис президенту Джо Байдену.
Нагадаємо, раніше Джо Байден анонсував законопроєкт «Відновити краще, ніж було». Він передбачає інвестиції у розмірі $433 млрд протягом 10 років, які мають бути повністю оплачені за рахунок закриття податкових лазівок для найбагатших американців та корпорацій
The U.S. will continue to stand with Ukraine for as long as it takes. I commend @ZelenskyyUa for his leadership, and thank him for our discussion on support from the U.S. and allies – including the announcement today of the transfer of the first $1.25B in U.S. support this year. pic.twitter.com/kHafuGjinR
Demonstrations in front of the government headquarters in Buenos Aires and several cities in Argentina yesterday against the rising cost of living, the government and the agreement reached with the IMF. Inflation exceeds 60% in the country. pic.twitter.com/uZTXKBoLcK
More than 75,000 Kaiser Permanente healthcare workers on Wednesday began a three-day strike, a job action that could delay medical appointments, lab results and prescriptions, especially in California. Here's what to know. https://t.co/i7mJXL5C4Zpic.twitter.com/i3wAwB8Bmd
On the sidelines of the #NATOSummit we opened the first foreign office of @ukroboronprom - in Washington, USA. Its main task is to promote joint US-Ukrainian defense projects and enhance our integration into NATO's defense industrial base. pic.twitter.com/3fGoPJrwH6
Brave energy workers in Ukraine risk their lives to protect vital infrastructure from Putin's attacks.
USAID is helping Ukraine protect substations like this one in Western Ukraine, providing 10K tons of rebar and 200 miles of steel mesh to secure facilities across the country. pic.twitter.com/UxTGN8TNHr
У Верховній раді готують законопроєкт щодо запровадження в Україні додаткового податку для компаній, які продовжують працювати з Росією, попри її збройну агресію.
Про це повідомив народний депутат від фракції «Голос» Ярослав Железняк.
«Вже готуємо закон про додатковий податок в Україні для компаній, які продовжують працювати з Росією. Польська ідея про «бізнес-репарацію» має запрацювати і в нас! Якщо є гроші та бажання спонсорувати військову сферу агресора, отже, мають знайтись і гроші відновлювати все зруйноване ним в іншій країні», – написав нардеп.
Президент Володимир Зеленський підписав закон щодо врегулювання та спрощення проведення відновлювальних робіт з ліквідації наслідків бойових дій.
Про це повідомляє пресслужба Верховної Ради України, передає Економічна правда.
Так, закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності у сфері довкілля та щодо цивільного захисту на період дії воєнного стану визначає додаткові завдання єдиної державної системи цивільного захисту у відбудовний період після закінчення воєнних дій, а саме:
– уточнює повноваження Кабінету міністрів, зокрема щодо затвердження щорічного плану основних заходів цивільного захисту України, включаючи заходи у відбудовний період після закінчення воєнних дій;
– визначає зміст та строки здійснення відновлювальних робіт з ліквідації наслідків воєнних дій під час дії воєнного стану;
– визначає, що під час дії воєнного стану та у відбудовний період після закінчення воєнних дій не підлягають оцінці впливу на довкілля відновлювальні роботи з ліквідації наслідків збройної агресії та бойових дій;
– відносить до повноважень військових адміністрацій населених пунктів на відповідній території „надання дозволів на користування надрами (окрім нафти й газу) відповідно до переліку та порядку, затвердженого Кабінетом міністрів, для забезпечення обороноздатності держави, строком не більше одного року”.
Yesterday the UK guaranteed $450m of a $1.5bn to Ukraine through a @worldbank loan, to support vital public services. The British Ambassador to Ukraine @MelSimmonsFCDO signed the guarantee from Kyiv ????
EU is stepping up its financial support to Ukraine: ?? ministers just approved €1 billion loan #Ecofin This is part of new exceptional macro-financial assistance package.
Сьогодні Україна отримала від @EIB перший транш у розмірі €500 млн з пакету допомоги в €1,59 млрд. Дякую президенту ЄІБ @wernerhoyer та @EU_Commission за допомогу ??. Транш буде спрямований на відбудову інфраструктури, підтримку економіки та нагальні потреби населення.
Ресурсний законопроект №5600, який пройшов перше читання ще 1 липня цього року, до якого було внесено тисячі правок, який двічі знімали з голосування і ось нарешті 30 листопада був прийнятий в цілому в другому читанні.
Мінфін підрахував, що в результаті, податкові надходження до бюджетів зростуть на 50 млрд грн на рік, пише Укрінформ. Кого ж торкнуться податкові зміни?
Алкогольні напої
Законом передбачено підвищення на 5% ставки акцизу на алкогольні напої. Змінено розрахунок акцизного податку на пиво. Відтепер буде сплачуватися різний акциз в залежності від вмісту спирту. При цьому, для вмісту 8% акцизний податок вдвічі більший – 4,79 за літр пива, а для 4% – 2,39 грн.
Сухі вина
Для натуральних вин та напоїв медових скасовано акцизні марки. Акциз сплачувати до бюджету доведеться, а от закуповувати та клеїти акцизну марку більше не потрібно. Раніше можна було отримати штраф від податкової за неправильно приклеєну марку.
Нерухомість
З продажу третього та наступного об’єктів нерухомості протягом одного року потрібно буде сплачувати ПДФО 18%. Отримана у спадок нерухомість, як і раніше, не оподатковуватиметься ПДФО.
Пропонували скасувати пільгу з ПДВ для платників, які здійснюють постачання житла на вторинному ринку. Однак, згодом цю зміну відмінили.
Продаж паїв
Земельні ділянки сільськогосподарського призначення, яку людина отримала під час приватизації земель державних колгоспних господарств або отримала таку у спадок, оподатковуються за ставкою 0%.
Мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) для власників паїв
Ті сільськогосподарські ділянки, які знаходяться поза межами населених пунктів будуть зобов’язані сплачувати МПЗ, в яке входить: податок на землю, податок з доходу на продаж урожаю, вирощеного на цій ділянці, податок на доходи фізичних осіб, військовий збір із зарплати найманих працівників.
Якщо сума сплачених податків з 1 га землі менше за МПЗ, то потрібно буде доплатити у бюджет. Це зачепить як тих власників землі, на якій нічого не вирощується, так і фермерів, що обробляють власну або орендовану землю.
Розмір МТЗ на наступний рік 4%, на 2023-й — 5%, а базою оподаткування є середня нормативна грошова оцінка землі. На сайті Куркуль підрахували, що за пай розміром 5 га з грошовій оцінці 27 184 грн/га треба буде сплатити 6 796 грн на рік.
Денис Башлик, експерт із земельних відносин, переконаний, що така схема з оподаткування землі виведе з тіні агровиробників, які ухиляються від податків.
Правова колізія для птахівників
З одного боку, птахівників виключили з четвертої групи платників єдиного податку. Отже, вони всі мають перейти на загальну систему оподаткування. З іншого боку, в законі є правка про скасування цього пункту. Відтак, наразі законотворці не мають бачення, як саме трактувати ці норми закону, передає Агрополіт.
Земельний податок для Укрзалізниці
Укрзалізниця, як і раніше, буде сплачувати земельний податок під залізничними коліями.
Електроенергія
Скасовано пільгу для платників акцизного податку, які здійснюють постачання електроенергії, в тому числі для “зеленої” енергетики.
Радіочастотний ресурс
Рентну плату за користування частотним ресурсом збільшено на 5%. В результаті, варто очікувати підвищення тарифів на мобільний зв’язок та інтернет.
Екологічний податок
Ставку екологічного податку збільшено на 5%. За скидання забруднювальних речовин у водні об’єкти екологічний податок збільшено в 1,6 разів, а до 2029-го — у 8 разів. Втричі збільшено екологічний податок за викиди CO2 в атмосферу та за відходи гірничої промисловості.
Спецвикористання води і лісу
Збільшено на 14,5% ставки рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів, спеціальне використання води, користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобутком корисних копалин.
Залізна руда
У законі 5600 запроваджено новий спосіб розрахунку ставки рентної плати на видобуток залізної руди. Закон, який був анонсований, як «антиахметівський», після внесених поправок, по бізнесу гірничо-металургійної групи Метінвест не вдарить. Про це говорить аналітик Concorde Capital Дмитро Хорошун, передає Interfax.
Новий спосіб розрахунку ніяк не вплине на кредитоспроможність гірничо металургійних компаній, а річні виплати навіть збільшаться.
Маржа з видобутку залізної руди у 2021р. сягнула 79%. При цьому, держава заробляє на видобутку залізної руди в 10 разів менше, ніж ті, хто її добуває. Чистий прибуток Метінвест в першому півріччі 2021р. склав 2,8 млрд дол, що дорівнює річному дорожньому фонду країни. Про це пише Володимир Даценко, експерт «Ліги антитрасту» в блозі «Наші гроші». Автор наголошує, що жодного істотно удару по інтересам олігархів в результаті прийняття закону 5600, не буде.
Як бачимо, в законі є багато неточностей, змін, які змінюють попередні зміни, відтак, остаточні норми закону будуть відомі після завершення всіх процедур, підписання Президентом та вступу закону в дію.
Документ стосується як підприємств, так і громадян України. Він набуде чинності з 1 січня 2022 року.
Верховна Рада ухвалила законопроект щодо збільшення ставок податків, акцизів та інших платежів до державного бюджету. За проект №5600 у другому читанні проголосували 255 парламентарів.
Документ стосується як підприємств, так і громадян України. Закон почне діяти після того, як його підпише президент із 1 січня 2022 року.
Податки на громадян
Так, згідно з документом, вводиться мінімальне податкове зобов’язання щодо земельної ділянки. Якщо оцінка землі становитиме стандартні для України 28 тисяч гривень за гектар, мінімальне зобов’язання становитиме 1,4 тисячі гривень за гектар на рік.
Також встановлюється 18%-й податок на доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції на суму, що перевищує 12 розмірів мінімальної заробітної плати (6,5 тисячі гривень).
Документом передбачено зменшення мінімальної площі землі фермерського господарства, що надає право переходу на спрощену систему оподаткування з 2 га до 0,5 га.
Законом виключаються із платників єдиного податку 4 групи платники, основним видом діяльності яких є розведення свійської птиці (крім курей).
Податки на нерухомість
Дохід, отриманий від продажу протягом року другого об’єкта нерухомості, оподатковується за ставкою 5%, третього та наступних об’єктів нерухомості – за ставкою 18%.
Податки на бізнес
Зокрема, встановлюється обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи – боржника за кордон.
Також законом підвищуються ставки екологічного податку, рентної плати за користування надрами та ставки акцизного податку на алкоголь та цигарки.
The 25 richest Americans including Jeff Bezos, Mike Bloomberg and Elon Musk paid relatively little — and sometimes nothing — in federal income taxes between 2014 and 2018, according to an analysis of IRS filings by ProPublica. https://t.co/IsZyRbMT53
