У Європейській комісії працюють над юридичним рішенням, яке дозволить переконати Бельгію щодо надання Україні позики зі 140 млрд євро російських активів, заморожених у Брюсселі.
Про це пише Politico.
На думку бельгійської сторони, що якщо Україні буде надано 140 млрд євро, то одна з проросійських країн ЄС — Угорщина або Словаччина — може накласти вето на поновлення режиму санкцій ЄС проти Москви. Це вимагатиме від Бельгії негайного повернення росії відсутніх мільярдів.
Задля усунення ризику Єврокомісія хоче скористатися положенням статті 122 Договору про ЄС, яке дозволяє урядам ухвалювати рішення “в дусі солідарності між державами-членами щодо заходів, що відповідають економічній ситуації”.
Комісія хоче тлумачити це так, що з огляду на величезні фінансові ставки у цьому випадку для затвердження продовження санкцій достатньо кваліфікованої більшості країн, позбавляючи Угорщину потенційного вето. Один із дипломатів зазначив, що ця стратегія — спосіб “заручитися підтримкою Бельгії”.
Європейські юристи також вважають, що стаття 122 Договору про ЄС може використовуватись і для зміни терміну продовження санкцій із шести місяців до трьох років.
Федеральний адміністративний суд Швейцарії не прийняв до розгляду апеляцію російсько-українського олігарха Дмитрія Калантирського, який вимагав розморозити його активи.
Про це повідомляє SRF.
Калантирського звинувачують у допомозі другу Путіна Аркадію Ротенбергу в переміщенні коштів в обхід західних санкцій.
Швейцарський банк, у якому зберігаються активи олігарха, повідомив про підозрілі транзакції Державному секретаріату з економічних питань Швейцарії (SECO) у жовтні 2022 року, після чого вони були заблоковані.
У численних листах до SECO Калантирський вимагав відновити доступ до своїх коштів і коштів своєї компанії, стверджуючи, що через це йому довелось змінити свій спосіб життя.
Але його позов до Федерального адміністративного суду був залишений без розгляду, свідчить опубліковане у вівторок рішення.
Дмитрій Калантирський перебуває у ЄС з 2014 року після того, як проти його бізнес-партнера Аркадія Ротенберга запровадили західні санкції. У Чехії його у 2023-му притягнули до відповідальності за порушення санкцій.
Президент Франції Еммануель Макрон відреагував на публікації ЗМІ про можливе використання заморожених російських активів для надання кредиту Україні на суму €140 млрд.
За словами Макрона, він поділяє позицію прем’єр-міністра Бельгії Барта де Вевера, який критично ставиться до такого плану.
«Коли активи заморожені, необхідно дотримуватись міжнародного права. Про це також нагадав прем’єр-міністр Бельгії», – заявив французький президент.
Нагадаємо, наприкінці вересня ЗМІ повідомили, що Європейська комісія запропонувала використати заморожені російські активи для фінансування нового кредиту Україні обсягом €140 млрд. Згідно з планом, Україна почне виплачувати кредит лише після того, як закінчиться війна та росія виплатить повоєнні репарації.
Також повідомлялося, що Єврокомісія готує механізм, який спростить передачу майже 200 млрд євро заморожених російських активів на фінансування відновлення України після закінчення війни.
Євросоюз розробляє план використання заморожених російських активів для надання Україні так званого „репараційного кредиту”.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Reuters.
Як розповіли виданню неназвані чиновники, ініціатива ЄС передбачає, що Україна поверне такий кредит тільки після того, як Росія надасть їй компенсацію за завдані внаслідок війни збитки.
Концепцію ідеї минулого тижня представила глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Це сталося на тлі скорочення прямої військової допомоги Україні від США.
За словами фон дер Ляєн, кредит можна буде забезпечити за рахунок грошей, пов’язаних із замороженими на Заході активами російського Центробанку. При цьому самі активи конфіскувати не будуть – для низки країн ЄС це неприйнятно.
За словами неназваних чиновників, якщо Угорщина відмовиться брати участь, новий механізм може бути створений „коаліцією рішучих”, а не всіма 27 країнами ЄС.
„Ми провели перші попередні обговорення ідеї нового кредиту. Але поки що багато чого, включно із сумами, залишається незрозумілим”, – сказав високопоставлений чиновник ЄС у коментарі Reuters.
Згідно з новою ідеєю, ЄС може замінити російські активи на облігації з нульовим купоном, які випустить Єврокомісія. Ці облігації будуть забезпечені гарантіями всіх країн ЄС або тільки тих, хто погодиться брати участь.
Гарантії вважаються найризикованішою частиною, тому що Росія може пред’явити претензії після зняття санкцій. Також існує загроза вето Угорщини на продовження санкцій. Однак, якщо санкції збережуться до повного виходу військ Росії з України, включно з Кримом, активи, найімовірніше, залишаться замороженими, і ризик буде невисоким.
Після заміни активів на облігації їх можуть розмістити в спеціальному механізмі, який належатиме або всім країнам ЄС, або тільки учасникам із гарантіями. Поки що ця ідея на ранньому етапі.
З початку 2025 року Євросоюз переказав Україні 10,1 млрд євро із доходів від заморожених у європейських банках коштів росії.
Про це повідомляє Welt am Sonntag.
За даними видання, у березні, травні, червні та липні український уряд отримував по 1 млрд євро за рахунок прибутків від заморожених активів, у січні – 3 млрд євро, у квітні – 3,1 млрд євро.
Повідомляється, що Брюссель використовує ці кошти для підтримки військових та цивільних проектів Києва.
За інформацією газети, деякі європейські політики хочуть, щоб Україні були доступні всі кошти, а не лише відсотки доходів. Проте економісти попереджають про руйнівні наслідки такого кроку для фінансової системи.
Європейський Союз отримав третій транш надзвичайних доходів від заморожених активів Центрального банку рф у розмірі 1,6 млрд євро. З цієї суми понад 95% – більше 1,5 млрд євро – буде спрямовано на погашення кредитів України.
За інформацією Єврокомісії, цей третій трансфер охоплює доходи, які були накопичені протягом першої половини 2025 року та зберігаються у центральних депозитаріях цінних паперів ЄС.
Перші два подібні транші були здійснені у липні 2024 та квітні 2025 року. Раніше 90% коштів із перших двох траншів направлялися на підтримку України через Європейський фонд миру (EPF), а 10% – через інструмент Ukraine Facility.
З початку третього траншу 95% надходжень будуть спрямовані на підтримку України через механізм кредитного співробітництва з Україною (ULCM), а решта 5% – через EPF.
Механізм ULCM забезпечує безповоротну допомогу Україні для погашення позик макрофінансової допомоги від ЄС та кредитів від двосторонніх кредиторів.
Україна підписала з японським агентством JICA угоду, за якою Київ отримає $3 млрд за ініціативою ERA. Кошти погашатимуть із заморожених активів рф.
Про це повідомив український премʼєр-міністр Денис Шмигаль.
„Україна та японське агентство JICA підписали угоду, необхідну для отримання 3 млрд доларів за ініціативою ERA”, – поінформував він.
За словами Шмигаля, зазначені кошти погашатимуть із доходів від заморожених російських активів. Ресурс спрямують на пріоритетні бюджетні видатки для розвитку економіки й посилення України.
„Вдячні японським друзям і партнерам G7 за механізм, який примушує росію платити. Загалом у межах реалізації ERA до України надійшло вже 14,7 млрд доларів”, – резюмував глава уряду.
Бельгійська фінансова компанія Euroclear планує конфіскувати та перерозподілити близько 3 мільярдів євро заморожених російських активів після того, як Москва захопила гроші інвесторів у Росії.
Як пише „Європейська правда”, про це повідомляє Reuters з посиланням на відповідні документи та людей, обізнаних з цим питанням.
Гроші будуть використані для компенсації західним інвесторам після того, як Москва конфіскувала готівку, що зберігалася в Росії в останні місяці, заявили три обізнані особи.
Euroclear перерозподілить 3 млрд євро з пулу в 10 млрд євро готівки, що належить російським юридичним та фізичним особам, які потрапили під санкції Європейського Союзу після вторгнення РФ в Україну в 2022 році, повідомили двоє з цих осіб.
Цей крок знаменує новий рівень тиску з боку Європи.
У минулому Захід організовував кредити та виплати Україні з відсотків за замороженими російськими активами, що російський лідер Владімір Путін назвав крадіжкою.
Запланована виплата Бельгії була викликана розпорядженням російського уряду про конфіскацію мільярдів у західних інвесторів минулого року. Euroclear зазнавав тиску з боку міжнародних інвесторів з вимогою вивільнити гроші. Reuters не вдалося встановити, хто саме отримає вигоду від виплати.
За інформацією джерел агенції, у березні Euroclear отримала дозвіл від Бельгії на здійснення виплат.
Euroclear повідомила клієнтів про майбутні виплати в інформаційному документі від 1 квітня, який переглянув Reuters.
„Ми отримали дозвіл від нашого компетентного органу розморозити суми компенсації та надати їх нашим учасникам”, – йдеться в документі.
Reuters не вдалося встановити особу російських власників, чиї активи будуть конфісковані.
Виплати західним інвесторам не торкнуться понад 200 мільярдів євро резервів російського центрального банку, які були заморожені в ЄС, заявили два джерела.
Однак це зменшить запаси російських активів, що включають готівку, акції та облігації, які майже повністю зберігаються в Euroclear і дають блоку важелі впливу на Москву. Дехто сподівався, що заморожені російські активи можна буде використати для відбудови України.
Західні інвестори мають в Росії активи на десятки мільярдів, від конфіскованих заводів до готівки.
Рішення Європи розморозити російські активи в Європі для інвесторів деякі оцінюють критично.
„Заарештувати російські активи і віддати їх західним інвесторам було б морально неприйнятним”, – сказав Джейкоб Кіркегард, експерт з санкцій з вашингтонського аналітичного центру Peterson Institute for International Economics.
Європейський Союз заморозив сотні мільярдів російських активів, включаючи резерви центрального банку, після вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року, що стало безпрецедентним кроком і найбільшим покаранням для Росії.
Euroclear володіє левовою часткою санкціонованих російських активів в Європі – понад 180 мільярдів євро.
Повернення цих грошей є важливим для Москви і стало причиною близько 100 судових позовів проти Euroclear, сказав один з співрозмовників. Reuters не вдалося встановити статус цих судових справ.
Минулого року Москва попередила, що вживе заходів у відповідь, якщо її заморожені активи будуть конфісковані і використані для України, і на початку цього року внесла зміни до законодавства, що дозволяють їй це зробити.
Про це було оголошено під час його зустрічі в Брюсселі з комісаром ЄС з питань економіки та продуктивності Валдісом Домбровскісом.
„Це третій транш в межах ініціативи G7, забезпечений доходами від заморожених російських активів. Кошти спрямуємо на пріоритетні видатки держбюджету”, – зазначив прем’єр.
За словами Шмигаля, Україна наполягає на повній конфіскації заморожених російських суверенних активів для фінансування відбудови країни.
„Обговорили з паном Домбровскісом також макроекономічну ситуацію, хід реформ та процес відбудови України. Дякуємо партнерам за підтримку економіки та швидкого відновлення нашої держави”, – додав він.
Європейський Союз припинив обговорення конфіскації заморожених російських активів.
Про це, посилаючись на висновки саміту ЄС від 20 березня.
«Відповідно до законодавства ЄС, російські активи мають залишатися без руху доти, доки росія не припинить свою агресивну війну проти України та не компенсує їй завдані цією війною збитки», – йдеться в документі, пише видання.
Як зазначає DW, проти конфіскації понад 200 мільярдів євро суверенних російських активів виступили кілька країн ЄС.
Вони аргументували свою позицію нормами європейського законодавства, ризиком створення небезпечного прецеденту для конкурентоспроможності європейського фінансового ринку, необхідністю підтримувати Україну коштом відсотків від цих коштів, а також тим, що ця сума є важливим важелем впливу на росію в можливих мирних переговорах, пише DW.
Водночас ЄС готовий і надалі посилювати тиск на росію, зокрема шляхом запровадження додаткових санкцій та посилення контролю за дотриманням чинних обмежень, щоб послабити її здатність вести війну проти України, йдеться в документі.
