Борг населення за житлово-комунальні послуги після дворічної паузи знову виміряний офіційною статистикою. Паралельно юристи пояснюють межі відповідальності неплатників, а аналітики — ймовірні сценарії тарифів у 2026-му.
Скільки заборгували і за що саме
Державна служба статистики вперше від початку повномасштабної війни оприлюднила деталізовані дані щодо заборгованості домогосподарств. Як пише «Економічна правда», станом на другий квартал 2025 року сумарний борг сягнув 106,6 млрд грн. Найбільша частка — плата за теплопостачання та гарячу воду (понад 35 млрд грн) і газ (понад 32 млрд грн); далі — електроенергія (близько 17 млрд грн), холодна вода, управління багатоквартирним будинком і вивезення відходів. За той же квартал домогосподарствам нарахували 64,3 млрд грн, а сплачено було 51,5 млрд грн — розрив, на який звертає увагу «Економічна правда», відображає ефект підвищення тарифів на електроенергію та нерівномірні доходи сімей у воєнний час.
Чому накопичуються борги і що змінилося в правилах
Після скасування в 2024 році мораторію на відключення та нарахування пені постачальники отримали можливість повернутися до звичайних договірних механізмів. Це означає повернення пені за прострочення, попереджень, відключень (там, де це технічно можливо), а в разі системної несплати — судових наказів і виконавчих проваджень. Водночас на тепло та газ для населення діє «заморожування» базових тарифів на період воєнного стану; зростання рахунків у 2023–2025 роках здебільшого було пов’язане з електроенергією, розподілом і споживанням, а не з опаленням, звертає увагу «Економічна правда».
Юридичні наслідки: коли можуть виселити
Крайній захід — виселення — можливий лише за рішенням суду і після повної процедури стягнення. «Радіо Трек» пояснює, що підставою в практиці стають значні суми (орієнтир — понад двадцять мінімальних зарплат), відсутність у боржника іншого майна для звернення стягнення та доведений факт ухилення від погашення заборгованості. Зазвичай усе починається з письмових вимог і пропозиції реструктуризації, далі — судовий наказ або позов, потім — виконавче провадження. Важливий процесуальний фільтр — трирічна позовна давність: «старі» нарахування поза цим горизонтом складно законно стягнути, якщо постачальник пропустив строк звернення. На цьому наголошують адвокати, коментуючи кейси виселень і «довгих» боргів, цитовані «Радіо Трек».
Тарифи: що прогнозують на 2026 рік
Юристи та галузеві консультанти очікують поступового наближення тарифів до економічно обґрунтованого рівня після завершення дії надзвичайних заходів. Аналітики K&N Partners прогнозують збереження політики утримання базових тарифів на тепло та газ до закінчення воєнного стану, але визнають ризик підвищення «мережевої» складової (розподіл, передача) та електроенергії — як інструменту фінансової стабілізації ринку й підготовки до опалювального сезону. У їхньому огляді також підкреслюється: на тлі дефіциту інвестицій у мережі регулятору доведеться балансувати між доступністю для населення й ліквідністю операторів. Прямо про це говорить і практика рішень НКРЕКП 2025 року, яка, за оцінкою K&N Partners, закладає основу для «плавного вирівнювання» у 2026-му.
Як діють субсидії та що можуть запропонувати боржникам
За умов подальшої монетизації субсидій ключовим «амортизатором» для вразливих домогосподарств залишаються адресні виплати: якщо платіжка перевищує частку обов’язкового платежу, різницю покриває держава. Місцеві постачальники і керуючі компанії паралельно пропонують реструктуризацію боргу — типовий графік передбачає перший внесок і рівні щомісячні платежі; це дозволяє уникнути пені, судових витрат і відключень. «Радіо Трек» у своїх роз’ясненнях радить не ігнорувати вимог і погоджувати графіки одразу: повторне підключення після технічного відключення — платне, а пеня нараховується щоденно.
Що важливо знати споживачам уже зараз
По-перше, офіційні дані Держстату, на які посилається «Економічна правда», фіксують сумарний борг населення 106,6 млрд грн і нерівномірність платежів упродовж кварталу — це означає, що постачальники активніше використовуватимуть судові інструменти. По-друге, ризик втратити житло виникає не через перший «мінус» у квитанції, а після накопичення значної суми, неуспішної реструктуризації та рішення суду — на цьому акцентує «Радіо Трек». По-третє, за прогнозом K&N Partners, у 2026-му можливе подальше «вирівнювання» тарифів у бік економічних витрат, з утриманням соціальних запобіжників для вразливих груп.
Логіка дій для домогосподарств пряма: перевіряти нарахування, подаватися на субсидію, якщо платіжка «перевищує норму», і домовлятися про графік, щойно з’являється прострочення. Це дешевше за суд і швидше за будь-яке виконавче провадження.
Через величезні борги один з найбагатших австрійських бізнесменів оголосив себе банкрутом, а його нещодавно створений приватний фонд також був ліквідований. Клеменс Галльманн разом зі своєю дружиною, колишньою топ-моделлю, був однією з найщасливіших пар Австрії, і вони ніколи не приховували свого розкішного способу життя.
Після Рене Бенко ще один австрійський мільйонер оголосив про банкрутство: 49-річний Клеменс Галльманн, який часто з’являвся в пресі, вів розкішне життя разом зі своєю дружиною Барбарою Майєр, яка в 2007 році виграла конкурс Хайді Клум «Наступна топ-модель Німеччини». У 2016 році вони відсвяткували своє казкове весілля у Венеції, яке на той час отримало широкий розголос– повідомив портал Origo.
Згідно з судовими документами, неплатоспроможність стосується 102 кредиторів, чиї вимоги досягають 95 мільйонів євро.
Згідно з угодою про банкрутство, Hallmann хоче виплатити кредиторам 30 відсотків їхніх вимог протягом двох років.
Розкішна вілла Гальманна, розташована у віденському районі Хернальс, вже може бути виставлена на продаж. На початку наступного року може бути завершена угода з продажу нерухомості площею 1000 квадратних метрів, розташованої на ділянці площею 5000 квадратних метрів, вартістю в кілька мільйонів євро. Крім того, може бути розглянуто питання про продаж його частки у бароковому замку, розташованому в Нижній Австрії.
Клеменс Галльманн ще до Різдва 2024 року створив приватний фонд під назвою Aigis H. За його словами, це благодійний фонд, який був створений не тільки для управління спадщиною його дітей, але й для підтримки соціально незахищених дітей. Бенефіціарами були члени його сім’ї та соціальні проекти. Однак, за свіжою інформацією австрійської газети Krone, цей приватний фонд також знаходиться в процесі ліквідації.
Раніше дочірня компанія SÜBA, що займалася розвитком нерухомості і на той час ще належала Hallmann Holding, також збанкрутувала. Сума боргу становить 226 мільйонів євро, тоді як активи компанії — менше 9 мільйонів євро.
Гальманн посідає 40-е місце серед 100 найбагатших австрійців і входить до цього елітного клубу з 2016 року. Більше інформації про бізнесмена можна прочитати тут.
З грудня 2024 року до березня 2025 року – з моменту останнього оновлення Єдиного реєстру боржників – українці накопичили понад 164 000 нових боргів.
Про це пише Опендатабот.
Наразі у Єдиному реєстрі боржників зафіксовано понад 9 млн боргів, що на 1,9% або 164 304 провадження більше, ніж тоді, коли реєстр припинив працювати через наймасштабнішу хакерську атаку.
Найбільш помітно зросли борги за спецконфіскацію, стягнення майна за виконавчим документом та оплатне вилучення знаряддя правопорушення.
Зокрема, боргів у вигляді стягнення майна за рішенням суду у межах кримінальних справ (спецконфіскацій) побільшало на 14%, оплатних вилучень предметів, що стали або знаряддям правопорушення, – на 7%, а стягнень майна за виконавчим документом – на 9%.
Загалом найчастіше українці потрапляють до реєстру за несплачені штрафи за порушення ПДР – 1,9 млн або 21,4% від загальної кількості.
Ще 20% складають борги за адміністративні правопорушення – понад 1,8 млн. Замикають трійку стягнення на користь державного бюджету – 18% або 1,6 млн. Майже 75% усіх боргів припадає на чоловіків.
Найбільше боргів зафіксовано у Дніпропетровській області – 973 185 проваджень, що складає 11% від загальної кількості, Києві – 633 286 боргів (7%) і Харківській області – 620 211 проваджень (7%).
Значні борги також мають українці в Одеській (525 210) і Донецькій (521 062) областях.
Верховна Рада ухвалила законопроєкт №9381, яким пропонується спрямувати близько 10 млрд грн коштів НЕК „Укренерго” на погашення боргів на ринку електроенергії.
Про це повідомляє сайт парламенту.
Закон передбачає, що компанія „Укренерго” погасить на енергоринку борги за рахунок надлишково отриманих доходів з диспетчерського управління у 2023 – 2024 роках.
Так, 45% від суми компанія має направити на погашення заборгованості на балансуючому ринку, ще 45% – на погашення заборгованості перед промисловими виробниками електроенергії з ВДЕ.
Решту 10% буде направлено на погашення заборгованості перед постачальниками універсальних послуг для виплат власникам домашніх СЕС.
Як повідомлялося раніше, заборгованість НЕК „Укренерго” за компенсацію виробництва електроенергії з альтернативних джерел перед держпідприємством „Гарантований покупець” перевищила 30 мільярдів гривень.
На думку експертів, уряд, парламент та Нацкомісія з питань енергетики мають врятувати енергетику від паралічу через наявні багатомільярдні борги, які постійно збільшуються.
Борги будуть головним питанням порядку денного щорічних зборів Міжнародного валютного фонду (МВФ) та Світового банку, що відбудуться цього тижня у Вашингтоні.
Очікується, що МВФ стверджуватиме, ніби боргова гора стає непідйомною. Після фінансової кризи 2008 року США та Китай взяли низку великих позик, щоб утримати колеса своїх економік у робочому стані. Пандемія також змусила уряди повернутися на ринки облігацій, а величезні державні субсидії були витрачені на підтримку домогосподарств і бізнесу в умовах інфляційного шоку останніх років.
У попередніх звітах по країнах МВФ дорікав усім їм за те, що вони дозволили державному боргу злетіти до рівня близько 100 відсотків ВВП.
У статті The Guardian зазначається, що група розвинених країн (зокрема, Великобританія, Бразилія, Франція, Італія та Південна Африка), швидше за все, будуть змушені збільшити свій державний борг. У цих країнах витрати на соціальне забезпечення та охорону здоров’я можуть легко вийти з-під контролю.
Найпопулярнішим показником боргової стійкості є відношення боргу до національного доходу або валового внутрішнього продукту (ВВП).
Італія має відношення боргу до ВВП понад 130%,
США – 124%,
Греція – близько 160%,
в Японії – понад 260%.
МВФ: світовий борг незабаром перевищить $100 трлн
МВФ прогнозує, що до кінця року світовий державний борг перевищить 100 мільярдів доларів. Бідніші країни, як правило, мають нижчі показники співвідношення боргу до ВВП, але вони мають набагато вищий відсотковий тягар до податкових надходжень – частково через вищі відсоткові ставки, а частково через те, що вони позичають у доларах, що робить їх дуже вразливими до коливань їхніх власних валют і долара США.
Голова Світового банку Аджай Банга намагатиметься привернути увагу багатих країн до боргів найбідніших країн, багато з яких з усіх сил намагаються сплачувати відсотки за кредитами. Згідно зі звітом благодійної організації Development Finance International (DFI), яка займається боротьбою з бідністю, 146 країн зі списку найбідніших країн світу, складеного Світовим банком, мають витрати на обслуговування боргу, які в середньому поглинають 42 відсотки видатків, у тому числі 55 відсотків в Африці.
DFI нарікає на те, що ці країни змушені використовувати податкові надходження для сплати відсотків, які в іншому випадку могли б бути використані для покращення базових послуг охорони здоров’я та освіти, а також для подолання кліматичної кризи. Альтернативою, за їхніми словами, є запозичення нових грошей для заміни існуючих зобов’язань – за нижчими відсотковими ставками.
Світовий банк може лише надавати допомогу, а не займатися списанням боргів
На пресконференції, що передувала зустрічам, Банга сказав, що списання боргів є складним процесом, оскільки і більшість кредитів є складними і багаторівневими. Він сказав, що деякі з країн, які перебувають у найгіршій ситуації, ведуть переговори про списання боргів, але це завжди був важкий і тривалий процес. Банга повідомив, що Світовий банк виділив Замбії, Чаду, Ефіопії та Гані 16-17 мільярдів доларів у рамках процесу реструктуризації боргів.
Ми кидаємо їм рятівне коло у вигляді списання боргів або допомоги. Але тільки кредитори можуть списати їхній борг, а не ми», – додав він.
50 найбідніших країн світу цього року витратять на обслуговування своїх боргів 62 мільярди доларів, що на 35% перевищує рівень 2021 року, заявив Світовий банк у своєму щорічному борговому звіті, опублікованому у вівторок.
Згідно з документом, група, яка складається здебільшого з африканських країн, наразі витрачає 10,3% свого річного доходу від експорту на погашення боргу, тоді як у 2010-му цей коефіцієнт становив лише 3,2%.
Державний борг країн, що розвиваються, за минуле десятиліття подвоївся і сягнув 9 трильйонів доларів. У найбідніших країнах він зростає ще швидше й за десять років потроївся.
Під час пандемії за пропозицією розвинених країн була створена Ініціатива призупинення обслуговування боргу (DSSI). Групі, до якої входять переважно африканські держави, забезпечили можливість реструктуризації боргу на 8,9 млрд доларів до 2021 року. Однак це лише близько десятої частини від 99 мільярдів доларів, погашених у 2021-му.
Президент Світового банку Девід Малпасс зазначив, що для зменшення боргу, підвищення прозорості та сприяння швидшій реструктуризації необхідний комплексний підхід.
Деякі країни змушені витрачати нереально великі суми на погашення боргів. Зокрема Гана, Шрі-Ланка та Замбія виплачують кредиторам від 70% до 100% загального річного доходу бюджету.
В Україні відключати населення за несплату комунальних послуг на період дії воєнного стану заборонено.
Про це повідомила пресслужба Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.
„У період дії воєнного стану в Україні забороняється припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх несплати або оплати не в повному обсязі. Така вимога діє відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206”, – йдеться в повідомленні.
У відомстві зазначили, що на гарячу лінію Мінреінтеграції надходить багато звернень від громадян щодо того, що люди отримують попередження від надавачів комунальних послуг і електропостачання про відключення за несплату. Це, за даними міністерства, стосується електроенергії, газопостачання, гарячої води та централізованого водопостачання. Як уточнюється, є навіть випадки, коли громадян залякують виселенням із житла за комунальні борги.
