Сибіга зазначив, що Україна продовжує підтримувати сирійський народ і продовольчу безпеку на Близькому Сході.
Україна в рамках гуманітарної програми президента Володимира Зеленського Grain From Ukraine поставила до Сирії додатково 3850 тонн пшеничного борошна. Про це повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга.
„Разом із 500 тонами в грудні це забезпечить 60 тис. сирійців на півроку”, – написав він у соцмережі Х.
За словами Сибіги, Україна продовжує підтримувати сирійський народ і продовольчу безпеку на Близькому Сході.
Ізраїль відкрив свій ринок для кормового борошна та кормових жирів з України.
Про це йдеться в повідомленні Державної служби з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів.
Згідно з повідомленням, відповідні сертифікати погодили компетентні органи двох країн: Ветеринарний сертифікат для супроводу борошна з птиці/пір’я/рибного борошна та Ветеринарний сертифікат для супроводу олій та жирів для годування тварин.
„Держпродспоживслужба продовжує сприяти розширенню двосторонньої торгівлі та диверсифікації експорту продукції різних категорій, зокрема і кормів для тваринництва. Наразі опрацьовуються 220 напрямків щодо відкриття ринків іноземних країн по товарних позиціях: м’ясо, молочна продукція, рибна продукція, продукти бджільництва та інші”, – підкреслив Голова Держпродспоживслужба Сергій Ткачук.
У липні ціни на пшеницю обвалилися через надлишкову пропозицію на ринку. Україна вирощує пшениці в 3-4 рази більше, ніж споживає.
Минулоріч українці зібрали рекордний урожай. Внутрішня потреба України 7 млн тон, а зібрали 32 млн т. У червні, за допомогою залізниці, автотранспорту та Дунайських портів вдалося експортувати 3,2 млн тон зерна замість запланованих 5 млн тон. Найбільше розширять експортні спроможності України морські порти, які з початку війни були повністю заблоковані.
За даними Держстату, в липні ціни на пшеничне борошно опустилися на 2,2 %. Нагадаємо, що ціни безперервно зростали впродовж останніх місяців поспіль. У липні почав надходити врожай нового року, що додатково посприяло зниженню цін на борошно.
Новий урожай
Цьогоріч в Україні фактично зібрано 12 млн тон нового врожаю. Про це заявив Денис Шмигаль. Міністерство аграрної політики повідомляє, що цього року урожаю в Україні буде зібрано більше, ніж прогнозувалося.
Пшениці вже зібрано 91%, озимого ріпаку — 98 %, гороху 97 %, ячменю — 96 %. Найбільшу врожайність зафіксували у Хмельницькій області.
Експорт зерна – добре чи погано?
Однак, з початку війни у аграріїв почали зростати витрати на виробництво, енергоресурси і відповідно витрати на транспортування. Тому в подальшому низьких цін на борошно очікувати не варто. А налагодження морського експорту призведе до поступового вирівнювання цін.
Аналітик Українського клубу аграрного бізнесу Світлана Литвин пояснює, що налагодження експорту позитивно вплине на всіх учасників ринку. Адже без нього аграрії не зможуть фінансово продовжувати своє виробництво, що призведе до зменшення обсягів вирощування і переробки пшениці і до неминучого росту цін вже наступного сезону.
Зерновий коридор працює
У неділю, 14 серпня, у порту «Південний» завантажили перший корабель зерном в рамках Всесвітньої програми продовольства ООН. Судно відправилося до африканських країн, щоб вирішити проблему голоду. Про це пише Юлія Акімова в репортажі РБК-Україна.
Це перша відправка зерна з цього порту після укладення зернової угоди, яка була підписана 22 липня між Україною, Туреччиною та ООН.
Станом на 20 серпня, в рамках “зернового коридору” з моменту підписання угоди вже було відвантажено понад 670 тисяч тонн зерна. Його доправили на 27 кораблях до країн Африки, Азії та Європи. Судна виходять і заходять до морських портів Одеса, Чорноморськ і Південний у форматі каравану, який супроводжуватиметься кораблем лідирування. Про це повідомляє ВМС ЗСУ. Перше судно з українським зерном вийшло в Чорне море ще 1 серпня.
У Бельгії три великі продуктові мережі – Aldi, Carrefour і Colruyt – обмежили продаж борошна та олії.
У компаніях повідомили, що це превентивний захід, покликаний запобігти панічним покупкам та накопиченню продуктів.
Більшість бельгійців ще не відчувають занепокоєння. Кажуть, що не бояться дефіциту продуктів харчування через війну в Україні.
На думку деяких аналітиків, рішення трьох бельгійських мереж гіпермаркетів є контрпродуктивним і може спричинити паніку, адже споживачі всюди читають про складнощі з постачанням продуктів харчування.
Експерти також зазначають, що до кінця року вартість деяких продуктів може піднятися на 15–20% через частковий дефіцит сировини та зростання цін на енергоносії. На їхню думку, більшість споживачів будуть змушені змінити свої звички.
