Національний банк України оголосив про введення в обіг нової банкноти номіналом 2000 гривень. Вона з’явиться у готівковому обігу 4 вересня 2026 року.
Про це повідомив голова НБУ Андрій Пишний під час презентації нової купюри.
Нову банкноту присвятили українському поету, правозахиснику та дисиденту Василю Стусу. На лицьовому боці розміщено його портрет, а на зворотному – будівлю філологічного факультету Донецького національного університету, де він навчався.
За словами Пишного, найвищий номінал національної валюти має символізувати українську історію, свободу та боротьбу за незалежність.
Він пояснив, що рішення про випуск нової купюри продиктоване економічними змінами. Від моменту появи банкноти у 1000 гривень середня зарплата в Україні зросла майже утричі, а обсяг готівки в обігу перевищив 970 млрд гривень. Крім того, понад половину всієї вартості банкнот в обігу нині становлять саме купюри номіналом 1000 гривень.
У Нацбанку зазначають, що введення нового номіналу дозволить скоротити витрати на виготовлення, транспортування та обробку готівки, а також спростить готівкові розрахунки для населення, бізнесу та банків.
Банкнота виконана у синіх кольорах, має розмір 75×166 мм та містить понад 20 сучасних елементів захисту. Зокрема, на ній використано нову поліхромну захисну стрічку Anima™ Colour, яка змінює зображення Тризуба на знак гривні під час зміни кута нахилу. У НБУ заявили, що це перша у світі банкнота з таким видом захисного елемента.
Дату введення нової купюри в обіг обрали символічно. Саме 4 вересня 1965 року Василь Стус разом із В’ячеславом Чорноволом та Іваном Дзюбою взяв участь у першому відкритому протесті проти політичних репресій у СРСР, а 4 вересня 1985 року поет загинув у радянському таборі.
Російський уряд третій місяць поспіль виплачує з бюджету рекордні субсидії нафтовим компаніям, у яких один за одним горять нафтопереробні заводи, які стали цілями для безпілотників ЗСУ.
У червні нафтові компанії РФ отримали з федерального бюджету 312,5 млрд рублів. Із них 210,6 млрд рублів виплатили за демпферним механізмом, ще 101,9 млрд – через механізм зворотного акцизу.
У травні обсяг субсидій становив 357,3 млрд рублів, у квітні – 359,3 млрд. Загалом за три місяці російські нафтовики отримали 1,029 трлн рублів.
Виплати за демпфером – запровадженим у 2018 році механізмом, покликаним стабілізувати внутрішні ціни на бензин, стали рекордними з грудня 2023 року.
У червні бюджет РФ зібрав 968 млрд рублів податку на видобуток корисних копалин – на 59% більше, ніж роком раніше. Водночас майже кожен третій рубль цих надходжень держава повернула нафтовим компаніям у вигляді субсидій.
Попри зростання червневих надходжень, за результатами першого півріччя доходи федерального бюджету від нафти й газу скоротилися на 23% – до 3,66 трлн рублів, що стало найнижчим показником із 2020 року.
Аналітики прогнозують, що до кінця літа тиск на російський бюджет посилиться через падіння цін на російську нафту. Після завершення війни в Ірані вартість нафти марки Urals наприкінці червня опустилася нижче за $45 за барель, тоді як у квітні перевищувала $100.
Тим часом, криза пального в Росії також чинить додатковий тиск на ціну Urals. Через проблеми на нафтопереробних заводах Росія збільшила експорт сирої нафти, водночас нарощуючи імпорт бензину, зокрема з Індії. Це посилило переговорні позиції індійських покупців. У результаті наприкінці червня знижки на Urals в індійських портах майже подвоїлися – з $4 до $7 за барель.
Для Росії різке здешевлення нафти означає скорочення валютної виручки від експорту, додатковий тиск на нафтові компанії та зменшення нафтогазових доходів бюджету.
Втім, втрат зазнає не лише федеральний бюджет, а й самі нафтові компанії. Пошкодження інфраструктури нафтопереробних заводів, які вже призводять до скорочення обсягів переробки, у майбутньому потребуватимуть ремонту вартістю щонайменше кілька сотень мільярдів рублів. Лише відновлення Московського НПЗ, який двічі потрапляв під удари ЗСУ та зупинив роботу до 2027 року, за оцінками аналітиків, коштуватиме близько $1 млрд.
Зазначається, що найвищий рівень середньої зарплати у травні 2026 зафіксовано в Києві — 47,115 тис. грн та Київській області — 32,374 тис. грн, найнижчий у Кіровоградській — 22,336 тис. грн і Чернівецькій — 22,354 тис. грн областях.
Найвища оплата праці у травні спостерігалася у сфері інформації та телекомунікацій — 76,997 тис. грн, фінансової та страхової діяльності — 64,349 тис. грн, професійної, наукової та технічної діяльності — 38,298 тис. грн, державному управлінні й обороні — 36,61 тис. грн, у сфері оптової та роздрібної торгівлі — 35,791 тис. грн, у промисловості — 33,475 тис. грн, на підприємствах транспорту, поштової та кур’єрської служб — 29,158 тис. грн, у сфері операцій з нерухомістю — 25,756 тис. грн, у будівництві — 24,851 тис. грн.
Найнижча середня заробітна плата спостерігалася в сфері мистецтва, спорту, розваг та відпочинку — 21,734 тис. грн, у працівників охорони здоров’я і соцдопомоги — 21,554 тис. грн та освітян — 21,122 тис. грн.
Заборгованість із виплати заробітної плати станом на 1 червня 2026 року становила 3,8 млрд грн (у квітні — 3,7 млрд грн).
Дані наведено без урахування тимчасово окупованих територій Російською Федерацією та частини територій, на яких ведуться (велися) бойові дії.
Верховна Рада ухвалила рішення про створення Тимчасової слідчої комісії, яка займатиметься розслідуванням дій посадовців, що можуть загрожувати економічній безпеці України. Очолить новостворену ТСК народний депутат Ярослав Железняк.
Зазначається, що ухваленою ініціативою утворюється Тимчасова слідча комісія Верховної Ради України з питань розслідування можливих протиправних дій посадових осіб органів державної влади, інших державних органів та суб’єктів господарювання державного сектору економіки, що могли завдати шкоди економічній безпеці України.
Основними завданнями комісії є розслідування можливих протиправних дій посадових осіб СБУ, Національної поліції, Бюро економічної безпеки, Державної митної служби, Державної податкової служби, Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, Державної служби фінансового моніторингу, Державної аудиторської служби, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Державної прикордонної служби та суб’єктів господарювання державного сектору економіки, що могли завдати шкоди економічній безпеці України.
Також ТСК здійснюватиме збір інформації щодо технічної допомоги, кредитів (позик), наданих Україні іноземними та міжнародними організаціями з початку повномасштабного вторгнення, аналіз стану виконання взятих Україною у зв’язку з цим зобов’язань.
Головою Тимчасової слідчої комісії став народний депутат Ярослав Железняк (депутатська фракція “Голос”), а заступником – народна депутатка Анастасія Радіна (фракція “Слуга народу”).
Очікується, що ухвалення та реалізація ініціативи дозволить здійснити ефективний парламентський контроль, шляхом проведення розслідування можливих протиправних дій посадових осіб органів державної влади, інших державних органів та суб’єктів господарювання державного сектору економіки, що могли завдати шкоди економічній безпеці України. А також дозволить краще здійснювати моніторинг виконання зобов’язань України перед міжнародними та іноземними організаціями, які є умовою для надання Україні міжнародної технічної допомоги та кредитів (позик).
Вбачається, що це сприятиме зміцненню економічної безпеки держави.
Світовий банк оновив прогноз економічного розвитку України, знизивши очікування зростання ВВП у 2026 році до 1,2%.
Такий оновлений прогноз опублікував Світовий банк у Економічному огляді Європи та Центральної Азії (ЄЦА).
Для порівняння, торік економіка зросла на 1,8%. Водночас у 2027 році прогнозується відновлення динаміки – зростання може прискоритися до 4%.
У документі зазначається, що на економічні перспективи України продовжують суттєво впливати як внутрішні, так і зовнішні чинники:
“Очікується, що зростання в Україні цього року сповільниться до 1,2% через зростання цін на енергоносії, посилення воєнних дій, обмеження робочої сили та фіскальний тиск”.
Таким чином, нові оцінки свідчать про більш стримані перспективи економічного зростання у короткостроковій перспективі, попри очікуване поступове відновлення в наступні роки.
Глава Міжнародного енергетичного агентства (МЕА) Фатіх Біроль заявив, що світ стоїть перед «найбільшою загрозою енергетичній безпеці в історії людства».
«У мене немає враження, що політичні діячі вже усвідомили масштаб проблеми, в якій ми перебуваємо», – сказав він «Frankfurter Allgemeine Zeitung» (FAZ).
Біроль проводить історичне порівняння: «Збитки вже більші, ніж від двох великих нафтових шоків 1973 і 1979 років разом узятих». Уже зараз у світі не вистачає близько одинадцяти мільйонів барелів нафти на день – більше, ніж у ті кризові роки. Тоді це було близько десяти мільйонів барелів на день. Із газом ситуація ще драматичніша: втрати на Близькому Сході становлять близько 140 мільярдів кубометрів – майже вдвічі більше, ніж унаслідок конфлікту в Україні.
Особливо критичною є ситуація в Ормузькій протоці: тут проходять не лише нафта і газ, а й добрива, сірка та гелій. Біроль попереджає: «Це головні артерії світової економіки, і майже всі вони паралізовані». Навіть якщо ситуація стабілізується, наслідки залишаться: зупинені родовища зможуть відновити роботу лише через шість місяців.
МЕА вже вивільнило 400 мільйонів барелів зі стратегічних резервів. Але Біроль чітко заявляє: можливі подальші кроки. «Це 20% наших запасів, тож у нас ще є 80%». Громадянам рекомендують менше користуватися транспортом і більше працювати з дому.
Нові нафтові родовища в Європі? Для Біроля це не швидке рішення:
«Навіть якщо вони почнуть нові дослідження в понеділок, пройде десять років, перш ніж нафта надійде на ринок. Сьогодні ситуація не була б такою складною, якби в Німеччині все ще працювали електростанції. Я думаю, що вони з’являться на ринку на початку 2030-х років».
Українська економіка входить у 2026 рік без відчуття «чуда», але й без очікування обвалу. Журналіст Юрій Дощатов у матеріалі для РБК-Україна зібрав прогнози аналітичних центрів, інвестиційних компаній та окремих економістів, і майже жоден із них не бачить ні падіння ВВП, ні стрибків інфляції, ні різких валютних шоків – за умови, що війна триватиме у нинішній конфігурації.
Ключовим запобіжником від найгірших сценаріїв стали домовленості з Євросоюзом. У грудні в ЄС погодили кредит для України обсягом 90 млрд євро за рахунок спільних запозичень країн-членів. Ці гроші розподілені на два роки: по 45 млрд євро у 2026-му та 2027-му, з можливістю спрямовувати їх як на соціальні видатки, так і на фінансування армії. Це рішення, як нагадує РБК-Україна, стало передумовою запуску нової програми з МВФ обсягом 8,1 млрд доларів.
ВВП: між 1% і 5% з поправкою на війну
Центр економічної стратегії, який зібрав прогнози МВФ, Міністерства економіки, НБУ, KSE та Dragon Capital, показує широкий коридор очікувань: від 2,4% зростання ВВП у разі продовження активних бойових дій до 5% у сценарії миру. Мінекономіки закладає у свій прогноз 2,5% зростання, Світовий банк – до 2%.
В аналітичній групі ICU дивляться обережніше і говорять про приблизно 1,2% реального зростання ВВП у 2026 році. Там прямо пояснюють, що стримувальними факторами залишаються дефіцит електроенергії, пошкоджена транспортна інфраструктура, тимчасові простої великих виробництв та обережність бізнесу щодо інвестицій через високі безпекові ризики.
Головна економістка Dragon Capital Олена Білан додає ще один важливий штрих: на її думку, відсутність «енергетичного перемир’я» позбавляє економіку додаткового відсотка зростання. Вона прямо говорить, що саме стабільність в енергетиці могла б дати плюс до ВВП, однак, очікувати такого сценарію наразі немає.
Колишній радник президента Олег Устенко, якого також цитує видання, не бачить джерел швидкого відновлення в аграрному експорті чи металургії. Він нагадує, що посівні площі скоротилися, врожайність буде нижчою, а перспективи зростання в металургії обмежені. Натомість і Білан, і Устенко сходяться на думці, що головним драйвером зростання у 2026 році залишиться військово-промисловий комплекс і державні витрати, сфокусовані на обороні.
Ціни та інфляція: помірні коливання без «цінового шоку»
За оцінками Центру економічної стратегії, інфляція в Україні у 2026 році коливатиметься в діапазоні 6,6–9,2% і не перевищить очікуваний рівень за 2025 рік (9,2%).
В ICU орієнтуються на прогноз НБУ – близько 6,6% річної інфляції. Аналітики цієї групи очікують, що в першій половині року зростання цін буде доволі повільним, а з літа прискориться, однак загалом за підсумками року показник залишиться нижчим за 7%. Вони пояснюють це тим, що фундаментальний інфляційний тиск послаблюється: доходи населення зростають повільно, споживачі поводяться обережніше через невизначеність, а ключові продукти харчування на внутрішньому ринку не є дефіцитними.
Саме таке уповільнення інфляції, за оцінкою експертів, дає Нацбанку можливість знизити облікову ставку з нинішніх 15,5% до 13,5% протягом року.
Олег Устенко, натомість, оцінює коридор для інфляції ширше – у межах 10–15%. У коментарі для РБК-Україна він застерігає, що ризики залишаються, зокрема через можливі збої з надходженням міжнародної допомоги та потенційні коригування бюджету.
Курс гривні: що кажуть ICU, держбюджет і Устенко
Аналітики ICU вважають, що на тлі сповільнення інфляції й одночасного зростання зовнішніх дисбалансів, високого імпорту та попиту на валюту НБУ доведеться дещо послабити гривню. Їхній прогноз на кінець 2026 року – близько 44,3 гривні за долар США.
При цьому, як нагадує РБК-Україна, державний бюджет на 2026 рік розраховувався, виходячи з більш «песимістичного» курсу 45,7 гривні за долар. Традиційно Мінфін закладає у макропрогноз дещо завищене значення, щоб мати більший номінальний ресурс доходів.
Устенко в цьому питанні також налаштований доволі стримано. Він вважає реалістичним коридор 43–46 гривень за долар і 50–56 гривень за євро, підкреслюючи, що за наявного обсягу міжнародної допомоги і валютних резервів НБУ є всі можливості утримувати курс у цих межах.
Де ховаються головні ризики
Перший ризик, який може змінити прогнози – це традиційний для воєнного часу фактор інтенсивності бойових дій і масштаб пошкоджень інфраструктури, передусім енергетичної та транспортної. Саме вони, за оцінками ICU, здатні гальмувати роботу великих виробництв і обмежувати експорт.
Другий ризик пов’язаний із внутрішніми доходами бюджету. Устенко звертає увагу, що план збору податків і інших надходжень розрахований з огляду на зростання ВВП на 2,5%. Якщо ж «базовим» стане сценарій на рівні 1% зростання, держава може недоотримати щонайменше 3 млрд доларів доходів, що за поточним курсом означає понад 130–150 млрд гривень. Він прямо називає це серйозним ризиком, який може змусити уряд переглядати держбюджет.
Третій фактор – ритмічність міжнародної допомоги. Навіть за погоджених сум і затверджених програм з ЄС і МВФ, затримки з надходженням коштів можуть порушити фінансову стабільність і створити додатковий тиск на курс і ринок запозичень.
«Новий» рік без різких поворотів
Отож, за оцінками ЦЕС, ICU, Dragon Capital та окремих економістів, навряд чи 2026-й стане роком економічного прориву. Експерти прогнозують помірне зростання ВВП, контрольовану інфляція, поступове послаблення гривні та збереження таких ризиків як війна і графік зовнішнього фінансування.
Наступні зустрічі будуть вже в Парижі, щоб напрацювати спільний план вже зі Штатами, з європейськими країнами, з Канадою і Норвегією.
Україна спільно з міжнародними партнерами напрацювала та погодила так званий Prosperity Framework – пакет економічного зростання, який є складовою безпекових і майбутніх мирних угод. Про це заявив міністр економіки, довкілля та міського господарства Олексій Соболєв на брифінгу в Офісі президента після зустрічі з радниками з питань національної безпеки, передає РБК-Україна.
“Ми останніми тижнями разом з американською стороною, разом з Світовим Банком і групою Світового Банку напрацьовували документ, який каже, скільки необхідно капіталу для того, щоб відбудувати Україну і сильно наростити економічний рост до України, щоб Україна була самодостатня і люди поверталися в Україну”, – зазначив Соболєв.
Зокрема, було обговорено, які джерела для цього вже сьогодні, які можуть виникнути в наступні 10 років, а також звідки взяти приватні джерела, публічні джерела, а також змішані джерела такого капіталу. І зокрема, через які інструменти цей капітал може надходити в Україну. Тобто, це інструменти, які вже існують, такі як інвестиційні фонди і спеціальні програми, так і інструменти, які потрібно разом побудувати. За словами міністра, це все йде разом з безпековою рамкою.
Соболєв додав, що у вівторок план обговорять з американською стороною.
“Зараз в нас була сесія з безпековими координаторами і цей план ми погодили і ми домовилися далі з ними співпрацювати. Наступні зустрічі будуть вже в Парижі, вже в у вівторок для того, щоб напрацювати спільний план вже зі Штатами, з європейськими країнами, і ще і Канадою, і Норвегією”, – розповів він.
Щоквартальне економічне зростання Сполучених Штатів може скоротитися вдвічі через триваюче припинення роботи уряду, заявив міністр фінансів США Скотт Бессент щодо наслідків 40-денного примусового закриття федеральних установ.
Міністр фінансів США у недільному політичному шоу на каналі CBS, підкреслив, що сприятливе економічне зростання, яке спостерігалося у перших двох кварталах, може зупинитися і навіть скоротитися вдвічі, якщо припинення роботи уряду, економічні наслідки якого з кожним днем стають дедалі серйознішими, продовжиться.
Скотт Бессент нагадав, що скорочення повітряного руху, запроваджене через брак федеральних авіадиспетчерів, вплине не лише на мандрівників, а й на вантажні рейси, що призведе до перебоїв у ланцюжку поставок, також можуть виникнути перебої у вантажних перевезеннях на початку святкового сезону.
За словами міністра, для перезапуску державних установ необхідно, щоб 5 сенаторів-демократів у верхній палаті Конгресу вирішили проголосувати за тимчасовий бюджет.
Станом на суботу у Сполучених Штатах було скасовано 1000 рейсів, а близько 5000 затримано, причому сотні рейсів були скасовані і в неділю вранці. Міністерство транспорту США наказало скоротити повітряний рух у США на 10 відсотків, починаючи з п’ятниці, щоб зменшити навантаження на авіадиспетчерів.
Федеральне управління цивільної авіації (Federal Aviation Administration) зіткнулося з тривалою нестачею робочої сили, яка загострилася через припинення роботи уряду. Працівники не отримують зарплату, тому влаштовуються на другу роботу, щоб зводити кінці з кінцями. Під час припинення роботи федеральні службовці перебувають у неоплачуваній відпустці. Міністр транспорту США Шон Даффі визнав, що все більше авіадиспетчерів вимушено залишають робочі місця через фінансову невизначеність. Хоча вони належать до категорії критично важливих працівників і мають працювати навіть під час припинення фінансування, відсутність гарантованої оплати змушує багатьох брати лікарняні. Закон забороняє державним службовцям страйкувати, але ситуація з персоналом настільки напружена, що навіть короткочасна відсутність кількох диспетчерів призводить до серйозних перебоїв у розкладі рейсів.
Сенатор-демократ Адам Шифф в ефірі телеканалу CBS у неділю підтвердив, що не має наміру приєднуватися до республіканців у прийнятті тимчасового бюджету. Він стверджує, що мета – продовжити термін дії положень системи соціального медичного страхування Барака Обами, яка закінчується цього року. Він також зазначив, що було запропоновано компромісну пропозицію, яка продовжить дію переваг системи медичного страхування ще на один рік, давши час для розробки довгострокового рішення.
Президент США Дональд Трамп у неділю в дописі в соціальних мережах закликав до створення абсолютно нової системи охорони здоров’я на заміну Закону про доступну медичну допомогу, прийнятого за часів президентства Барака Обами. Він назвав чинну систему «найгіршою з можливих» та надзвичайно дорогою. Президент запропонував, щоб федеральні кошти, які зараз виплачуються медичним страховикам, були перераховані безпосередньо громадянам для покриття їхньої медичної допомоги.
В Міністерстві оборони Естонії припускають, що незабаром економіка Росії може перестати справлятися з витратами війни.
Як повідомляє “Європейська правда”, про це заявив керівник відділу боєготовності Міноборони Естонії Герт Каю, якого цитує ERR.
З моменту початку повномасштабної війни Росії проти України минуло 187 тижнів, у Міністерстві оборони Естонії не побачили ознак швидкого закінчення бойових дій. При цьому в російському суспільстві поступово знижується підтримка війни.
На економічні труднощі країни безпосередньо впливає цілеспрямоване руйнування Україною об’єктів енергетичної інфраструктури, а також зросла ефективність українських безпілотників.
“Тактика України покращилася, а самі безпілотники стали технічно досконалішими: збільшено кількість вибухівки, підвищено швидкість і знижено помітність. У сумі це дає результат”, – сказав Каю.
Крім того, за його словами, в Росії скорочується кількість громадян, придатних для служби в армії.
