Федеральний уряд Німеччини має намір поглибити енергетичне партнерство з Алжиром та збільшити імпорт алжирського скрапленого природного газу (LNG) через низький рівень заповнення німецьких газосховищ.
Очікується, що відповідні декларації про наміри будуть підписані у четвер під час візиту президента Алжиру Абдельмаджида Теббуна до Берліна, де його прийнятимуть федеральний президент Франк-Вальтер Штайнмаєр та федеральний канцлер Фрідріх Мерц.
Окрім збільшення постачань палива, Німеччина планує допомогти Алжиру скоротити викиди метану впродовж усього ланцюга видобутку нафти й газу. Водночас це питання викликало суперечки всередині німецького уряду між міністром довкілля Карстеном Шнайдером та міністеркою економіки Катеріною Райхе щодо імплементації регламенту ЄС про метан, який має набути чинності з 1 січня 2027 року.
У контексті обмеження Євросоюзом імпорту сталі Україна вважає за необхідне пришвидшено інтегрувати у європейський ринок українську металургійну промисловість.
Про це в коментарі “Укрінформу” заявив голова представництва України при ЄС Всеволод Ченцов, пише “Європейська правда”.
Європейська комісія обмежила загальну безмитну квоту на імпорт сталі до ЄС до 18,3 млн тонн на рік, що на 47% менше, ніж раніше. Імпорт, що перевищує встановлені ліміти, обкладатиметься 50-відсотковим митом.
За словами Ченцова, під час переговорів з ЄС українська сторона виходила з необхідності збереження умов вільного доступу для української сталі.
“Це було б справедливо щодо обмеженої кількості українських металургійних підприємств, що працюють в умовах безпрецедентних безпекових викликів”, – заявив посол.
Водночас, він відзначив, що, як країна-кандидат на вступ в ЄС, “ми поділяли занепокоєння ЄС щодо впливу спотворень на світовому ринку сталі на сталеливарну промисловість Євросоюзу та необхідності застосування певних запобіжників”.
“Наразі ми виходимо з необхідності невідкладного пошуку шляхів для альтернативного доступу української сталеливарної продукції на ринок ЄС, беручи за базис майбутнє членство України в ЄС”, – заявив голова представництва.
На його переконання, Україна та Єврокомісія мають спільно підготувати дорожню карту пришвидшеної інтеграції української металургійної промисловості у екосистему сталеливарної промисловості ЄС.
“Ми також вважаємо, що перші три місяці реалізації нових заходів зі сталі дозволять оцінити нові умови торгівлі, що, в свою чергу, сприятиме визначенню підходів до інтеграційної моделі для металургійних потужностей України”, – резюмував Ченцов.
Велика Британія дозволила імпорт дизельного та авіаційного палива, виробленого з російської нафти в третіх країнах – про це йдеться в сповіщенні на сторінці британського Управління з реалізації фінансових санкцій країни.
Це передбачає генеральна торговельна ліцензія, яка була видана у вівторок і звільняє деякі товари від санкційних обмежень.
Ліцензія набирає чинності 20 травня 2026 року. Вона має безстроковий характер, але періодично переглядається міністром внутрішніх справ. Міністр має право у будь-який час змінювати, відкликати чи зупиняти дію документа. При цьому він, як зазначається, намагатиметься повідомити про будь-яке рішення про відкликання цієї ліцензії за чотири місяці.
Окремо Британія видала ліцензію щодо морських перевезень зрідженого природного газу та супутніх послуг у рамках санкційних правил щодо Росії, яка діє до 1 січня 2027 року.
Обсяги постачання російської нафти до Індії досягли історичного максимуму, оскільки місцеві нафтопереробні заводи прагнуть максимально використати пільговий період до закінчення терміну дії.
Про це повідомляє Bloomberg.
За даними аналітичної компанії Kpler, у травні щоденні поставки сировини сягнули безпрецедентної позначки у 2,3 млн барелів.
Такий стрибок зумовлений тим, що наданий раніше виняток дозволяв імпортувати вже завантажену російську нафту, яка тривалий час зберігалася на танкерах у морі.
Прогнозується, що середньодобовий обсяг поставок за весь поточний місяць становитиме близько 1,9 млн барелів, що залишається вкрай високим показником для регіону.
Глобальний ринок нафти зазнав суттєвих потрясінь через війну в Ірані, яка фактично заблокувала традиційні шляхи постачання з Перської затоки.
Це змусило Індію, яка є третім за величиною імпортером палива у світі, шукати альтернативні джерела для стабілізації внутрішніх цін.
Для стримування стрімкого подорожчання енергоносіїв президент США Дональд Трамп та його адміністрація 5 березня вперше надали Індії індивідуальне звільнення від заборони на операції з російською нафтою.
Згодом це послаблення було розширене на світовий ринок, проте термін його дії остаточно спливає 16 травня.
Якщо американські винятки не будуть продовжені, індійські нафтопереробники зіткнуться з необхідністю закуповувати значно дорожчу сировину на спотовому ринку.
Джерела повідомляють, що провідні державні компанії, такі як Indian Oil Corp. та Bharat Petroleum Corp., уже почали превентивно купувати нафту із Західної Африки та США.
Україна була найбільшим у світі отримувачем основних видів озброєнь у 2021–2025 роках, отримавши 9,7 відсотка від загального обсягу світового імпорту озброєнь, порівняно з 0,1 відсотка у 2016–2020 роках. Про це йдеться в новій доповіді Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI).
Всього з моменту початку повномасштабного вторгнення росії в лютому 2022 року поставки основних видів озброєнь Києву здійснювали щонайменше 36 держав.
Трьома найбільшими постачальниками були США (41% українського імпорту зброї), Німеччина (14%) і Польща (9,4%).
При цьому в 2025 році обсяг поставок озброєнь в Україну був істотно нижчим, ніж у 2023 або 2024 роках. Це багато в чому пояснюється скороченням США військової допомоги Україні в 2025 році. Водночас помітне зростання секретності щодо експорту зброї з США в Україну ускладнює надання надійних оцінок
У 2025 році щонайменше 25 держав погодилися закупити у США основні види озброєнь для передачі в Україну. Поставки цієї зброї, включаючи ракети протиповітряної оборони та керовані бомби, враховуються SIPRI як експорт озброєнь із США.
Загалом п’ятьма найбільшими отримувачами основних видів озброєнь у 2021–2025 роках були: Україна, Індія, Саудівська Аравія, Катар і Пакистан.
Україна отримала 9,7% усіх світових поставок зброї у 2021–2025 роках, ставши найбільшим імпортером озброєнь у світі.
Про це свідчать дані Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (SIPRI).
За даними звіту, глобальні поставки основних озброєнь між державами у 2021–2025 роках зросли на 9,2% порівняно з 2016–2020 роками. Європейські країни стали найбільшими одержувачами, збільшивши імпорт зброї більш ніж у три рази. Серед них Україна отримала найбільшу частку – 9,7% від усіх поставок. Польща та Велика Британія стали іншими найбільшими імпортерами у регіоні.
«Поставки зброї в Україну з 2022 року є найочевиднішим фактором зростання глобальних передач озброєнь. Водночас більшість інших європейських держав також почали значно нарощувати закупівлі зброї для посилення своїх оборонних спроможностей через зростаючу загрозу з боку росії», – розповів директор програми SIPRI з передач озброєнь Метью Джордж.
США залишаються найбільшим постачальником зброї у світі, забезпечивши 42% усіх міжнародних поставок у 2021–2025 роках. Майже половина озброєнь, переданих до європейських країн, надійшла зі США (48%), ще 7,1% – з Німеччини та 6,2% – з Франції. Частина німецького експорту до України була надана як військова допомога.
Російський експорт зброї зменшився на 64%, тоді як Франція та Італія збільшили свої поставки до інших регіонів і Європи. Водночас Ізраїль збільшив частку у глобальних поставках з 3,1% до 4,4%, частково завдяки високому попиту на системи ППО.
Європа отримала 33% усіх світових поставок зброї у 2021–2025 роках. Попит у країнах НАТО зріс на 143% порівняно з попереднім п’ятиріччям через побоювання щодо Росії та невизначеність щодо гарантій США щодо оборони союзників.
В Азії та Океанії імпорт зброї зменшився на 20%, головним чином через скорочення закупівель Китаєм. Індія, Пакистан, Японія та Австралія залишаються найбільшими імпортерами в регіоні, при цьому США забезпечують 35% поставок.
На Близькому Сході поставки озброєнь зменшилися на 13%, а найбільшими отримувачами залишаються Саудівська Аравія, Катар і Кувейт. В Африці імпорт впав на 41%, водночас Марокко стало найбільшим імпортером у регіоні. В Америці поставки зросли на 12%, здебільшого завдяки Бразилії.
Згідно з даними SIPRI, зростання поставок зброї в Україну та інші європейські держави стало ключовим фактором глобального збільшення обсягів міжнародних поставок, а США, Німеччина та Франція активно підтримують країни регіону, щоб зміцнити їхню обороноздатність.
«Група Нафтогаз» підписала грантову угоду з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) на суму €85 млн. Фінансування, надане урядом Норвегії, допоможе Україні забезпечити стабільність енергетичної системи в складний зимовий період.
Про це повідомили в компанії.
На що спрямують 85 млн євро грантової допомоги
Кошти будуть використані для закупівлі додаткових обсягів імпортного природного газу. Це дозволить забезпечити безперебійне постачання блакитного палива українським споживачам та стабільне проходження опалювального сезону.
Як зазначив голова правління НАК «Нафтогаз України» Сергій Корецький, імпорт необхідний, щоб частково компенсувати втрати власного видобутку, спричинені російськими атаками.
Грант надав уряд Норвегії (через фонд NORAD) завдяки домовленостям між Президентом України Володимиром Зеленським та Премʼєр-міністром Норвегії Йонасом Гар Стьоре. Фінансування реалізується через механізми співпраці ЄБРР із донорами.
Керівництво «Нафтогазу» також висловило вдячність Посольству України в Королівстві Норвегія за сприяння в отриманні допомоги.
За словами керуючого директора ЄБРР в Україні та Молдові Арвіда Тюркнера, ці кошти допоможуть «Нафтогазу» оперативно реагувати на виклики, з якими стикається енергосистема цієї зими. Підтримка закупівлі газу зміцнює не лише енергетичну стійкість країни, а й життєдіяльність громад по всій Україні в умовах триваючої агресії. Грант є частиною ширшої міжнародної підтримки, спрямованої на посилення енергетичного сектору.
Перегляд прайс-кепів на ринку електроенергії у січні став правильним і своєчасним рішенням, яке майже одразу дало відчутний результат у вигляді зростання імпорту та покращення ситуації в енергосистемі.
Про це заявила директорка Європейсько-українського енергетичного агентства Анастасія Верещинська в ефірі каналу “Прямий”.
За її словами, саме прайс-кепи тривалий час залишалися ключовим економічним обмеженням для імпорту електроенергії.
“Насправді, буквально нещодавно в січні відбувся перегляд прайс-кепів. Це цінові обмеження на ринку електроенергії, які зазвичай були основним економічним фактором, який трішки стримував імпорт”, – зазначила Верещинська.
Вона пояснила, що через чинні раніше обмеження Україна не могла повною мірою використовувати доступні технічні можливості імпорту.
“Тобто ми не могли використовувати там ті доступні потужності, які у нас є технічно через економічні обмеження” – сказала експертка.
Після перегляду прайс-кепів ситуація суттєво змінилася.
“Зараз ця ситуація значно змінилася через перегляд цінових обмежень Регулятору. І власне, це майже відразу показало результат. Імпорт дуже сильно збільшився”, — наголосила Верещинська.
Вона також звернула увагу, що паралельно з економічними змінами зросли й технічні можливості для імпорту.
“Більше того, в січні також збільшилась і технічна пропускна спроможність. Тобто зараз у нас є і технічно більше можливостей це робити, і економічно немає обмежень”, – зазначила директорка агентства.
За її словами, сукупний ефект цих рішень уже відчутний для енергосистеми.
“Тому ситуація значно покращилася. В січні Україна імпортувала прям вже історичні максимуми і тому, власне, це залишається дуже важливим, підтримуючим фактором для нашої енергосистеми”, – наголосила Верещинська.
У січні Україна встановила добовий рекорд обсягу імпорту електроенергії в країну, щоб зменшити дефіцит в енергосистемі.
Про це йдеться у повідомленні Міністерства енергетики.
“41,987 ГВт*год – рекордний добовий обсяг імпорту електроенергії, який надійшов в Україну в січні. Це допомогло на фоні російських атак та сильних морозів втримати систему та зменшити дефіцит”, – йдеться в ньому.
Зазначається, що електроенергія із сусідніх європейських країн допомагає збалансувати енергосистему, яка потерпає внаслідок руйнувань після російських атак та сильних морозів.
“Це дозволяє зменшити загальний дефіцит і скоротити обсяги вимушених відключень світла”, – наголосили в повідомленні.
В Міненерго підкреслили, що така підтримка стала можливою завдяки розширенню пропускної здатності. У січні ліміт потужності для імпорту з ЄС встановлений на рівні 2450 МВт, що є абсолютним рекордом з часу приєднання України до мережі ENTSO-E.
Оператор ГТС Польщі Gaz-System і “Оператор ГТС України” узгодили поетапне нарощування пропускної спроможності для імпорту газу з Польщі до України з початку лютого 2026 року.
Про це повідомив міністр енергетики Денис Шмигаль, пише “Європейська правда”.
До кінця квітня потужності цього напрямку зростуть із 15,3 млн куб. м до 18,4 млн куб. м на добу.
“Це важлива домовленість для забезпечення стабільного теплопостачання в українські домівки, лікарні, школи і для критичної інфраструктури”, – наголосив Денис Шмигаль.
Збільшення спроможностей імпорту є частиною системної роботи з посилення енергетичної безпеки України та диверсифікації маршрутів постачання газу, додав міністр. Польський напрямок забезпечує доступ до різних джерел газу та залишається одним із ключових для імпорту.
У 2025 році через Польщу було поставлено 2,1 млрд куб. м газу – понад 30% загального обсягу імпорту, зокрема близько 600 млн куб. м американського LNG.
Шмигаль подякував польським партнерам за послідовну підтримку України та спільну роботу над зміцненням нашої енергетичної стійкості.
